Позначка: Михайло Драпатий

  • Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий окреслив своє бачення того, яким шляхом Україна може досягти перемоги у війні з Росією. За його словами, ключовими елементами стратегії є посилення бойових операцій у різних доменах, застосування асиметричних підходів, розвиток українських військових технологій та системне зниження військового й економічного потенціалу Росії.

    Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

    29 липня Михайло Драпатий провів першу телефонну розмову з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувачем Збройних сил США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Під час переговорів сторони обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та подальшу взаємодію між Україною і союзниками.

    Під час розмови український головнокомандувач представив власне бачення подальших дій, які, на його переконання, мають забезпечити перевагу над російськими військами.

    За словами Драпатого, одним із головних пріоритетів залишається посилення операцій у різних доменах сучасної війни. Він також наголосив на необхідності не допустити проникнення російських військ у смуги української оборони, збільшити масштаби дальнього та середнього вогневого ураження противника, а також продовжити реформування структури Збройних сил шляхом розвитку армійських корпусів і розширення їхньої автономності.

    Окрему увагу головнокомандувач приділив сучасним технологіям, які, за його словами, дедалі більше визначають перебіг бойових дій.

    “Працюємо над тим, щоб підвищити рівень летальності ворожих втрат і знизити економічні спроможності Москви. Застосовуємо для цього асиметричні підходи та українські технології”, – заявив Драпатий.

    Під час розмови він також висловив вдячність генералу Алексусу Гринкевичу за особисту підтримку України та зусилля, спрямовані на зміцнення української системи протиповітряної оборони. За словами головнокомандувача, додаткові засоби ППО залишаються одним із найважливіших напрямів міжнародної військової допомоги.

    Крім того, Драпатий відзначив внесок президента США Дональда Трампа та міністра оборони США Піта Гегсета у забезпечення України необхідним озброєнням. Йдеться, зокрема, про військову допомогу, яка надається в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), що передбачає пріоритетне забезпечення українських Сил оборони необхідними видами озброєння та техніки.

    Розмова стала першою офіційною комунікацією між Михайлом Драпатим і генералом Алексусом Гринкевичем після призначення українського військового на посаду головнокомандувача ЗСУ. Вона підтвердила продовження тісної координації між Україною та союзниками по НАТО у питаннях військової підтримки, розвитку оборонних спроможностей і спільного реагування на російську агресію. За оцінкою українського командування, поєднання сучасних технологій, асиметричних рішень, міжнародної допомоги та системного посилення Збройних сил має стати основою для досягнення стратегічних цілей України у війні.

  • Банкова не відступає: Зеленський не планує повертати Федорова попри протести – джерела

    Банкова не відступає: Зеленський не планує повертати Федорова попри протести – джерела

    Президент України Володимир Зеленський наразі не планує переглядати своє рішення щодо призначення нового міністра оборони та не має наміру повертати Михайла Федорова на цю посаду, незважаючи на триваючі акції протесту. Водночас в Офісі президента розраховують, що протестний рух із часом втратить свою активність, якщо не набуде більш організованої форми. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерела в оточенні глави держави.

    За інформацією видання, питання повернення Федорова у команді президента фактично вважають закритим. Попри те, що після кадрових рішень Банкової по всій країні вже понад два тижні тривають так звані «картонні протести», вони не змусили Володимира Зеленського змінити свою позицію щодо колишнього очільника Міністерства оборони.

    Співрозмовники РБК-Україна наголошують, що президент готовий враховувати суспільні настрої, однак лише до певної межі. Як стверджують джерела, Зеленський уже пішов назустріч одній із ключових вимог протестувальників, погодившись на кадрові зміни у військовому керівництві та звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Водночас виконувати ще одну вимогу – повернути Федорова на посаду міністра оборони – глава держави не збирається.

    Акції протесту, які розпочалися після відставки Федорова, наразі продовжуються. За інформацією джерел видання, організатори обговорюють можливість зміни їхнього формату. Якщо раніше учасники збиралися переважно на площі біля театру імені Івана Франка в Києві, то вже найближчими днями можуть перейти до проведення ходи. Очікується, що новий формат протесту можуть організувати після повернення президента із закордонного візиту до США.

    Попри це в оточенні президента переконані, що протестний рух поступово втратить свою динаміку. Один із співрозмовників РБК-Україна зазначив, що стихійні акції не можуть залишатися ефективними тривалий час без чіткої організації та єдиної мети.

    За його словами, протестам доведеться перейти до більш системного формату, адже «просто так, “на вайбі”, довго протестувати не вийде». Він також додав, що сила громадських акцій полягає у наявності однієї зрозумілої вимоги. Якщо ж протест перетворюється на майданчик, де різні групи висувають різні претензії до влади, його вплив суттєво зменшується. Як приклад співрозмовник навів ситуацію з протестами, під час яких почали лунати окремі вимоги щодо голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма.

    У матеріалі також зазначається, що ще на початку перших «картонних протестів» улітку 2025 року всередині влади під час окремих нарад нібито обговорювалися різні сценарії реагування, зокрема й можливість провокацій для дискредитації протестного руху. Однак, за словами джерел РБК-Україна, президент Зеленський відкинув такі пропозиції. Видання не наводить незалежних підтверджень цієї інформації, а самі твердження ґрунтуються на анонімних джерелах.

    Окремо автори матеріалу звертають увагу на політичний аспект ситуації. Попри різке зростання популярності Михайла Федорова після його звільнення, у президентській команді не вважають це довгостроковою тенденцією. За словами одного зі співрозмовників, подальші перспективи ексміністра значною мірою залежатимуть від того, як він поводитиметься після відставки та чи вирішить розпочати власну політичну діяльність.

    Водночас джерела в оточенні самого Федорова запевняють, що наразі він не має наміру йти у велику політику. За інформацією РБК-Україна, у його команді визнають, що нинішній сплеск популярності є тимчасовим. Водночас співрозмовники не виключають, що подальші рішення можуть залежати від розвитку ситуації із протестами, перебігу війни, а також можливого тиску на самого Федорова чи його найближче оточення.

    Нагадаємо, кадрова криза навколо Міністерства оборони розпочалася після звільнення Михайла Федорова. Згодом президент Володимир Зеленський також змінив головнокомандувача ЗСУ, призначивши на цю посаду Михайла Драпатого замість Олександра Сирського. Саме ці рішення стали приводом для масштабних акцій протесту, які тривають у Києві та низці інших міст України.

    Наразі офіційних заяв від Офісу президента про можливість перегляду кадрових рішень немає. Уся інформація про настрої на Банковій, наведена у матеріалі РБК-Україна, базується на коментарях анонімних джерел, знайомих із внутрішніми дискусіями в команді президента.

  • «Сторінка і новина фейкові»: Генштаб спростував заяву Драпатого про аудит ЗСУ

    «Сторінка і новина фейкові»: Генштаб спростував заяву Драпатого про аудит ЗСУ

    Інформація про нібито початок комплексного аудиту у Збройних силах України, поширена в соціальній мережі X від імені головнокомандувача Михайла Драпатого, не відповідає дійсності. Акаунт, з якого була опублікована заява, є підробленим і не має стосунку до українського воєначальника.

    Про це речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій повідомив у коментарі LIGA.net у неділю, 26 липня.

    «Сторінка і новина фейкові», — наголосив представник Генштабу, коментуючи поширене повідомлення про нібито масштабні перевірки військових частин.

    У фальшивому дописі стверджувалося, що у Збройних силах нібито розпочався комплексний аудит, покликаний оцінити реальний стан справ у кожному підрозділі. Серед напрямів такої перевірки називали боєготовність, забезпечення, укомплектованість особовим складом, якість підготовки військовослужбовців та ефективність системи управління.

    Крім того, автори фейкового повідомлення приписали Драпатому слова про те, що під час перевірок нібито «недоторканних не буде», а всі відповідальні за зловживання, недбалість чи порушення мають понести покарання.

    Через резонансне формулювання та актуальність теми допис швидко потрапив до українських медіа й Telegram-каналів. Частина інформаційних ресурсів опублікувала новину без перевірки, представивши повідомлення з підробленого акаунта як офіційну заяву головнокомандувача.

    У Генеральному штабі наголосили, що відповідна сторінка в соціальній мережі X не належить Михайлу Драпатому. Сам допис також не є офіційною заявою керівництва ЗСУ.

    Громадян і представників засобів масової інформації закликали перевіряти походження повідомлень, звертати увагу на назву акаунта, історію публікацій, наявність підтвердження сторінки та звіряти інформацію з офіційними ресурсами Генштабу, Міністерства оборони й командування Збройних сил.

    Спростування є особливо важливим через те, що тема аудиту українських військових структур уже ставала предметом маніпуляцій протягом липня. Раніше в соціальних мережах і низці медіа поширювали твердження про нібито масштабні перевірки бойових бригад та виявлені перевитрати на суму близько 300 млрд грн.

    15 липня Дмитро Лиховій заявляв, що за наявною у Генерального штабу інформацією масштабні аудити в бойових бригадах ЗСУ у 2026 році не проводилися. Дані про такі перевірки та нібито встановлені перевитрати до органів військового управління Збройних сил не надходили.

    Тоді в Генштабі пояснили, що повідомлення виникли внаслідок маніпулятивного трактування публікації The Economist. Окремі видання та блогери пов’язали згаданий у матеріалі аудит із можливими кадровими рішеннями у військовому керівництві, хоча саме першоджерело не містило такого прямого висновку.

    У Генштабі також наголошували: якби в ході офіційної перевірки справді були встановлені масштабні надмірні витрати, мали б розпочатися процедури визначення винних, відшкодування збитків і передання матеріалів до правоохоронних органів.

    Водночас у відкритих джерелах раніше з’являлися заяви голови фонду «Повернись живим» Тараса Чмута про оцінювання військових частин за системою приблизно зі 160 критеріїв. За його словами, аналіз мав допомогти визначити слабкі та сильні підрозділи й надалі ефективніше розподіляти особовий склад і техніку. Проте це повідомлення не підтверджує існування саме того «комплексного аудиту», про який ішлося у фейковій заяві від імені Драпатого.

    Отже, одночасно в інформаційному просторі циркулюють кілька різних повідомлень, які не слід змішувати. Окремі процеси оцінювання бойової ефективності підрозділів можуть відбуватися в межах поточної роботи військового керівництва, однак гучна заява про офіційний старт загального аудиту, нібито зроблена Михайлом Драпатим у соціальній мережі X, є підробкою.

    Фейковий допис був побудований так, щоб виглядати правдоподібно. У ньому використовувалася офіційна стилістика, актуальні для армії проблеми та жорстка теза про відсутність «недоторканних». Саме такі емоційні формулювання часто сприяють швидкому поширенню дезінформації, оскільки користувачі діляться повідомленнями ще до перевірки джерела.

    Ситуація також демонструє ризики для медіа під час роботи з дописами у соціальних мережах. Навіть сторінка з фотографією та ім’ям відомого посадовця не може автоматично вважатися офіційним джерелом. Перед публікацією необхідно перевіряти посилання на акаунт, дату його створення, попередні дописи та шукати підтвердження на офіційних сторінках державних органів.

    Особливо небезпечними такі фейки є під час війни, коли неправдиві повідомлення про кадрові рішення, перевірки, втрати або внутрішні конфлікти можуть бути використані для дискредитації військового керівництва та зниження довіри до Збройних сил.

    У Генштабі закликали не поширювати інформацію з неперевірених акаунтів і користуватися офіційними каналами. Станом на момент спростування Михайло Драпатий не робив заяви про початок описаного в підробленому дописі комплексного аудиту та не публікував слів про те, що під час цієї перевірки «недоторканних не буде».

    Таким чином, оприлюднена раніше новина про нібито оголошений головнокомандувачем аудит ЗСУ потребує спростування. Її першоджерелом був фейковий акаунт, а приписані Драпатому слова не є справжніми.

  • «Недоторканних не буде»: Драпатий запустив масштабний аудит ЗСУ

    «Недоторканних не буде»: Драпатий запустив масштабний аудит ЗСУ

    У Збройних силах України розпочався комплексний аудит військових частин, який має показати реальний рівень боєготовності підрозділів, стан їхнього забезпечення, укомплектованість особовим складом та ефективність управління. Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий заявив, що перевірки не матимуть формального характеру, а винятків для окремих командирів або частин не буде.

    За словами головнокомандувача, головною метою аудиту є не механічний пошук винних, а отримання об’єктивної картини стану війська. Перевірка має допомогти встановити, які підрозділи справді здатні ефективно виконувати бойові завдання, де існують системні проблеми та які рішення необхідно ухвалити для посилення армії.

    Під час аудиту планують оцінювати рівень матеріального й технічного забезпечення, кількість і якість підготовки особового складу, реальну укомплектованість частин, організацію бойової підготовки, роботу штабів, ефективність командування та здатність підрозділів швидко реагувати на зміни ситуації на фронті.

    Драпатий наголосив, що жодних «недоторканних» під час перевірок не буде. Якщо аудит виявить службову недбалість, зловживання, свідоме приховування проблем або рішення, що призвели до втрат і зниження боєздатності, відповідальні особи мають понести передбачену законом відповідальність.

    Водночас новий головнокомандувач підкреслює, що аудит не повинен перетворитися на кампанію покарань заради показових кадрових рішень. Його завданням має бути визначення реальних причин проблем: нестачі людей, неправильного розподілу ресурсів, слабкої підготовки, неефективного командування чи надмірної бюрократії.

    Старт перевірки відбувається через кілька днів після призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем Збройних сил України. 22 липня 2026 року його офіційно представили на чолі українського війська. Раніше він командував Сухопутними військами та Об’єднаними силами, а також керував угрупованнями на найбільш складних напрямках фронту.

    Після призначення Драпатий назвав серед своїх основних пріоритетів посилення протиповітряної оборони, розвиток безпілотних систем, покращення підготовки військовослужбовців і скорочення зайвої бюрократії. Він також заявляв про необхідність створити в армії правила, за яких правильні рішення не залежатимуть виключно від особистої сміливості окремого командира або підтримки конкретного керівництва.

    Аудит військових частин може стати першим великим випробуванням для нового командування. Українська армія веде затяжну війну, одночасно стикаючись із нестачею особового складу, необхідністю постійно поповнювати підрозділи, масштабувати використання дронів і адаптувати управління до швидких змін на полі бою.

    Окремою проблемою залишається нерівномірність між підрозділами. Частина бригад має досвідчене командування, стабільні системи підготовки, власні школи операторів безпілотників та ефективно організовану логістику. Інші частини можуть мати критичний дефіцит людей, техніки, зв’язку або спеціалістів.

    Напередодні голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут повідомляв, що для оцінювання військових частин була створена цифрова система приблизно зі 160 критеріїв. За його словами, серед показників можуть враховуватися втрати особового складу, бойові результати, кількість утрачених і повернутих територій, рівень забезпечення та наявність підготовлених екіпажів безпілотників.

    Чмут також висловив думку, що за результатами перевірки частину найслабших бригад варто розформувати, а їхній особовий склад, озброєння та техніку передати досвідченішим з’єднанням. Водночас це є позицією волонтера, а не офіційно оголошеним рішенням Генерального штабу або головнокомандувача.

    За словами Чмута, аналіз даних нібито показав значну різницю між частинами. У деяких підрозділах бракує екіпажів безпілотних систем, підготовлених командирів і належної структури управління. На його переконання, збереження таких частин лише на папері може призводити до розпорошення обмежених ресурсів.

    Водночас точні критерії аудиту, його тривалість, перелік частин та можливі кадрові наслідки офіційно детально не розкриваються. Це зрозуміло з огляду на воєнний стан: частина даних про укомплектованість, озброєння, втрати та реальну боєздатність військових формувань є чутливою і не може публікуватися у відкритому доступі.

    Важливо також відрізняти нову перевірку від повідомлень, які поширювалися в медіа в середині липня. Тоді в соцмережах заявляли, що масштабний аудит бойових бригад нібито вже виявив перевитрати на 300 млрд гривень. Генеральний штаб офіційно спростував цю інформацію і наголосив, що станом на той момент у 2026 році масштабні аудити в бойових бригадах не проводилися.

    Таким чином, нинішній аудит є новим процесом, оголошеним уже після кадрових змін у командуванні Збройних сил. Його не слід автоматично пов’язувати з раніше поширеними повідомленнями про нібито виявлені мільярдні перевитрати.

    Одним із ключових питань стане те, чи матимуть результати перевірки практичні наслідки. Аудити в державних структурах часто завершуються підготовкою звітів і рекомендацій, які згодом реалізуються лише частково. Драпатий фактично пообіцяв інший підхід: проблеми мають не просто фіксуватися, а ставати основою для конкретних управлінських рішень.

    Це може означати заміну неефективних командирів, посилення успішних частин людьми та технікою, зміну системи підготовки, скорочення дублюючих структур і перерозподіл ресурсів на користь підрозділів, які демонструють кращі результати.

    Окрему увагу, ймовірно, приділятимуть якості управління. Драпатий раніше відкрито говорив про системні проблеми в армії та необхідність персональної відповідальності командирів. У червні 2025 року він подавав у відставку з посади командувача Сухопутних військ після російського удару по навчальному підрозділу, пояснюючи рішення нездатністю повністю викорінити командну культуру, в якій відповідальність за помилки часто перекладається на підлеглих.

    Його нинішня заява про відсутність «недоторканних» продовжує цю лінію. Вона означає, що формальний статус, попередні заслуги чи близькість до керівництва не повинні захищати посадовців від оцінки їхніх реальних результатів.

    Проте аудит відбуватиметься у надзвичайно складних умовах. Частини, які тривалий час утримують найважчі ділянки фронту, можуть мати великі втрати та низьку укомплектованість не через погане командування, а через постійне бойове навантаження. Тому оцінювання лише за кількісними показниками може дати викривлену картину.

    Саме тому комплексний підхід має враховувати не лише втрати чи зміну лінії фронту, але й умови, у яких діяла конкретна бригада, співвідношення сил, доступність резервів, забезпечення боєприпасами, рівень підтримки авіації, артилерії та безпілотних систем.

    За підсумками аудиту керівництво ЗСУ має отримати реальну карту сильних і слабких сторін війська. Це необхідно для правильного розподілу мобілізаційного ресурсу, західної військової допомоги, техніки, боєприпасів та підготовлених фахівців.

    Публічні результати перевірки, ймовірно, будуть обмеженими через секретність. Однак про ефективність аудиту можна буде судити за подальшими кадровими рішеннями, змінами у структурі військ, перерозподілом ресурсів і ситуацією на фронті.

    Сам Драпатий наголошує, що перевірка має стати основою для рішень, здатних підвищити ефективність Збройних сил. Головним показником успіху буде не кількість покараних посадовців, а те, чи стануть підрозділи краще забезпеченими, підготовленими та здатними виконувати бойові завдання з меншими втратами.

  • Зеленський розповів, чим займатимуться Сирський і Гнатов після відставки

    Зеленський розповів, чим займатимуться Сирський і Гнатов після відставки

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та ексначальник Генерального штабу Андрій Гнатов після звільнення з посад не залишать військову службу. Вони передаватимуть свій досвід новому керівництву ЗСУ та допомагатимуть у розвитку українського війська. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном у Києві.

    За словами глави держави, досвід обох генералів є надзвичайно цінним для української армії, тому держава має намір максимально використати їхній професійний потенціал. Зеленський особливо відзначив роботу Олександра Сирського, наголосивши, що він має значний бойовий досвід і провів низку успішних військових операцій.

    «Ми все розуміємо, тому безумовно будемо робити так, щоб і Олександр Станіславович, і Андрій Гнатов, скажімо так, не відпочивали, а передавали досвід новому командуванню», — заявив президент.

    Зеленський уточнив, що Сирський та Гнатов співпрацюватимуть із новопризначеним головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, надаватимуть консультації та ділитимуться власним досвідом, що має забезпечити безперервність управління військом і збереження напрацьованих підходів.

    Раніше джерела РБК-Україна повідомляли, що після відставки Сирський і Гнатов не займатимуться операційним керівництвом військами. За інформацією співрозмовника, їх планують залучити до стратегічної, аналітичної та консультативної роботи. Зокрема, для Сирського одним із можливих напрямків діяльності називали систему військової освіти, де його досвід може бути корисним для підготовки майбутніх командирів.

    Нагадаємо, 21 липня президент України ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил, призначивши новим головнокомандувачем ЗСУ Михайла Драпатого. Кадрові перестановки відбулися на тлі суспільного резонансу після звільнення міністра оборони Михайла Федорова та серії протестів у Києві й інших містах. Після призначення Драпатого президент уже визначив для нового головнокомандувача перелік першочергових завдань, які мають посилити боєздатність української армії в умовах триваючої війни.

  • «Передаю армію, яка вже наступає»: Сирський підбив підсумки свого командування ЗСУ

    «Передаю армію, яка вже наступає»: Сирський підбив підсумки свого командування ЗСУ

  • Зеленський назвав нового начальника Генштабу: хто такий бойовий генерал Ігор Скибюк

    Зеленський назвав нового начальника Генштабу: хто такий бойовий генерал Ігор Скибюк

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що новим начальником Генерального штабу Збройних сил України стане генерал-майор Ігор Скибюк — досвідчений бойовий командир, Герой України та колишній командувач Десантно-штурмових військ. Він має працювати у зв’язці з новопризначеним головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, з яким раніше разом проходив службу та захищав Україну.

    Про майбутнє призначення глава держави оголосив 22 липня після наради з новим військовим керівництвом. За словами Зеленського, кандидатуру Скибюка визначили разом із Михайлом Драпатим та Євгенієм Хмарою.

    «Новим начальником Генерального штабу Збройних сил України стане генерал-майор Ігор Скибюк — дуже досвідчений військовий, із яким новий головнокомандувач пліч-о-пліч захищав Україну», — повідомив президент.

    Водночас на момент появи заяви призначення ще мало бути формалізоване відповідними указами. Зеленський наголосив, що рішення щодо оновлення керівництва Збройних сил готуються і мають бути юридично оформлені протягом дня. Отже, президент спочатку політично оголосив кандидатуру нового начальника Генштабу, після чого мав з’явитися офіційний кадровий документ.

    Скибюк має змінити на посаді генерал-майора Андрія Гнатова. Президент не розкрив усіх подробиць щодо його подальшої служби, але повідомив, що формат роботи Гнатова, як і колишнього головнокомандувача Олександра Сирського, уже обговорювався. Зеленський підкреслив необхідність правильної та злагодженої передачі справ, щоб кадрові зміни не вплинули на проведення бойових операцій і управління військами.

    Оновлення Генерального штабу стало продовженням масштабної зміни вищого військового керівництва. Напередодні, 21 липня, Зеленський оголосив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане Михайло Драпатий. Він замінив Олександра Сирського, який очолював українську армію з лютого 2024 року.

    Глава держави пояснив, що разом із Драпатим та іншими посадовцями визначив нову конфігурацію Генерального штабу. Президент поставив перед оновленим командуванням завдання гарантувати безперервність операцій Сил оборони, продовжити реформу корпусної системи, забезпечити фронт озброєнням і безпілотниками, розвивати далекобійні удари та представити чітке бачення мобілізаційного процесу.

    Призначення Скибюка виглядає логічним і з погляду його попередньої посади. Із 3 червня 2025 року він був заступником начальника Генерального штабу ЗСУ, тобто вже був безпосередньо залучений до роботи центрального органу військового управління. Під час кадрових змін у червні 2025 року Скибюк залишив посаду командувача Десантно-штурмових військ і перейшов до Генштабу. Тоді президент пояснював перестановки необхідністю зосередити найдосвідченіших бойових командирів на ключових напрямах управління армією.

    Хто такий Ігор Скибюк

    Ігор Скибюк — генерал-майор Збройних сил України, який пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до керівництва одним із головних органів управління українською армією. В офіційній біографії на сайті ЗСУ зазначено, що він народився 1977 року.

    Військову освіту Скибюк здобув в Одеському інституті Сухопутних військ, який закінчив 1998 року. Згодом він двічі навчався в Національному університеті оборони України — у 2011 та 2024 роках.

    Кар’єру він починав у десантних підрозділах. Скибюк послідовно обіймав посади від командира аеромобільного взводу до заступника командира окремої десантно-штурмової бригади — начальника повітряно-десантної служби. Пізніше він був начальником штабу — першим заступником командира бригади, командиром окремої десантно-штурмової бригади, начальником штабу — заступником командувача ДШВ, а згодом очолив Десантно-штурмові війська.

    Значна частина служби Скибюка пов’язана з 80-ю окремою десантно-штурмовою Галицькою бригадою. У цій військовій частині він починав службу наприкінці 1990-х років, а вже під час повномасштабної війни очолив її. Під його командуванням бригада брала участь у низці складних бойових операцій. Офіційний ресурс ДШВ характеризував Скибюка як командира з великим бойовим досвідом, а 80-ту бригаду під його керівництвом — як підрозділ, що відзначився серією успішних операцій.

    У 2001–2002 роках Скибюк також проходив службу у складі українського миротворчого контингенту в Косові. Там він командував спеціальним взводом спеціальної роти. Цей етап дав йому досвід роботи у міжнародному середовищі та взаємодії з військовими інших держав.

    Командування Десантно-штурмовими військами

    11 лютого 2024 року Зеленський призначив Ігоря Скибюка командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ. До цього він був начальником штабу — заступником командувача ДШВ, а ще раніше командував 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою.

    На чолі ДШВ Скибюк працював у період надзвичайно інтенсивних бойових дій. Десантно-штурмові частини виконували завдання на найбільш складних ділянках фронту, зокрема на сході України. В одному з інтерв’ю 2024 року генерал розповідав, що на окремих напрямках проти однієї української військової частини могли діяти до семи ворожих формувань. Попри таку перевагу Росії, українські десантники продовжували утримувати позиції та виконувати поставлені завдання.

    Скибюк також наголошував на тому, що характер сучасної війни швидко змінюється. За його оцінкою, якщо раніше вирішальну роль часто відігравала маса військ і техніки, то тепер дедалі більшого значення набувають технології, розвідка, безпілотні системи, швидкість ухвалення рішень і точність ураження.

    У червні 2025 року Скибюка звільнили з посади командувача ДШВ та перевели на роботу до Генерального штабу. Командування десантними військами тоді передали Олегу Апостолу, а Скибюк став одним із заступників начальника Генштабу.

    Герой України та бойові нагороди

    Ігор Скибюк має звання Героя України. У жовтні 2022 року президент вручив йому орден «Золота Зірка». На той момент Скибюк мав звання полковника. Нагороду він отримав за особисту мужність і героїзм, проявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

    Генерал також нагороджений орденами Богдана Хмельницького другого та третього ступенів, а також іншими державними й відомчими відзнаками.

    Скибюк належить до командирів, які значну частину кар’єри провели безпосередньо у бойових підрозділах. Саме бойовий досвід нового начальника Генштабу президент окремо підкреслив, оголошуючи про кадрове рішення.

    Чому важлива його взаємодія з Драпатим

    Особливу увагу Зеленський звернув на те, що Скибюк раніше служив разом із Михайлом Драпатим. Для керівництва ЗСУ взаєморозуміння між головнокомандувачем і начальником Генерального штабу має принципове значення.

    Головнокомандувач визначає основні напрями застосування армії, несе відповідальність за військове командування та стратегічні рішення. Генеральний штаб займається плануванням оборони, організацією застосування військ, координацією між командуваннями та практичною реалізацією визначених завдань. Тому ефективність усієї системи значною мірою залежить від того, наскільки злагоджено працюють двоє її ключових керівників.

    Заява президента про те, що Драпатий і Скибюк «пліч-о-пліч захищали Україну», має підкреслити наявність між ними спільного бойового досвіду й довіри. У період, коли Сили оборони ведуть операції на кількох напрямках, одночасно реформують корпусну систему та потребують прискореного впровадження технологій, така взаємодія може стати одним із ключових чинників стабільності командування.

    Після формалізації указів Ігор Скибюк має очолити Генеральний штаб у надзвичайно складний момент війни. Перед новою командою стоятимуть завдання не допустити збоїв у бойовому управлінні, продовжити чинні операції, зміцнити протиповітряну оборону, поліпшити забезпечення підрозділів, розвивати далекобійні спроможності та знайти ефективніші рішення щодо підготовки й поповнення війська.

    Генеральний штаб очолить не стороння для системи людина, а генерал, який уже понад рік працював усередині цього органу та до того командував одним із найбільш боєздатних родів військ. Його призначення разом із переходом Михайла Драпатого на посаду головнокомандувача фактично завершує формування нового керівного тандему Збройних сил України.

  • «Буде значно важче, ніж він уявляє»: Залужний звернувся до нового головкома Драпатого

    «Буде значно важче, ніж він уявляє»: Залужний звернувся до нового головкома Драпатого

    Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний вперше публічно прокоментував призначення генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. У своєму зверненні він не лише підтримав нового очільника української армії, а й попередив, що на нього чекають надзвичайно складні випробування. Водночас Залужний наголосив, що для військового керівника найважливішими залишаються честь, моральні принципи та почуття обов’язку, а не посади чи нагороди.

    Заява Залужного з’явилася вже наступного дня після того, як президент Володимир Зеленський оголосив про кадрові зміни у військовому керівництві. 21 липня глава держави повідомив про звільнення генерала Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ та призначення на його місце Михайла Драпатого. Це рішення стало одним із найрезонансніших кадрових кроків за час повномасштабної війни та викликало широкий суспільний резонанс.

    У своєму дописі Залужний майже не торкався політичної складової кадрових змін. Натомість він акцентував увагу на тому, що військова служба завжди ґрунтувалася на моральних принципах, а честь є головною цінністю офіцера.

    «Саме вона створює ідеї і шукає шляхи для їх реалізації. І саме це спонукає шукати людей, які з честю разом з тобою пронесуть свій важкий хрест. Ті, хто думає і робить інакше, завжди рано чи пізно отримають ганьбу», — написав дипломат.

    Найбільшу увагу привернули слова ексголовнокомандувача про майбутню роботу Михайла Драпатого. Залужний прямо визнав, що новому керівникові української армії доведеться працювати в надзвичайно складних умовах.

    «Новому головнокомандувачу Збройних сил України буде дуже важко. Значно важче, ніж він собі уявляє. Проте Михайлу точно вже ніколи не буде соромно», — зазначив він.

    Колишній головком також пояснив, чому, на його думку, саме почуття честі є визначальним для військового керівника. За словами Залужного, людина честі не керується особистими амбіціями чи прагненням утримати владу.

    «Людина честі не має ідолу, тому йому немає що втрачати. Єдине, що він має, — це лише обов’язок», — написав дипломат, завершивши звернення словами «Слава Україні! Слава ЗСУ!».

    Публічна підтримка Драпатого з боку Валерія Залужного має особливе значення з огляду на його авторитет серед українських військових і суспільства. Саме Залужний очолював ЗСУ в перші два роки повномасштабної війни та керував обороною України під час битви за Київ, Харківського контрнаступу й операції зі звільнення Херсона. Після звільнення з посади у 2024 році він був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великій Британії.

    Михайло Драпатий, який очолив українське військо, належить до покоління командирів, що здобули бойовий досвід ще з 2014 року. Він став широко відомим після операції у Маріуполі, коли командував проривом бронегрупи через барикади проросійських сил. Під час повномасштабної війни генерал брав участь в обороні Кривого Рогу, командував українськими військами під час звільнення правобережної Херсонщини, очолював Сухопутні війська та пізніше — Об’єднані сили. За останній рік він також відповідав за організацію оборони Харківського напрямку під час нового російського наступу.

    Призначення Драпатого відбулося на тлі масштабних кадрових змін у секторі оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що разом із новим головнокомандувачем визначив пріоритети подальшого реформування Генерального штабу, розвитку далекобійних можливостей української армії та вдосконалення системи управління військами. За словами глави держави, нова конфігурація командування має забезпечити більш ефективне управління Силами оборони в умовах тривалої війни.

    Сам Драпатий після призначення заявив, що очолити українське військо під час війни є для нього великою честю та водночас абсолютною відповідальністю. Він наголосив, що працюватиме відповідально, зосереджено та з повагою до військовослужбовців, які щодня захищають державу. Новий головком також окремо подякував Олександру Сирському за внесок у зміцнення української армії, зазначивши, що саме в цій армії він сформувався як офіцер.

    Олександр Сирський після звільнення також виступив із публічною заявою. Він повідомив, що залишає посаду, коли українські війська продовжують виконувати бойові завдання, подякував військовослужбовцям за службу та наголосив, що передає новому головнокомандувачу армію, яка веде активні бойові дії.

    Заява Валерія Залужного стала однією з перших публічних реакцій високопоставлених українських військових на зміну керівництва ЗСУ. Ексголовком утримався від будь-яких політичних оцінок кадрового рішення та зосередився на моральній стороні військового служіння. Його слова багато експертів сприйняли як демонстрацію підтримки наступності командування та заклик зберігати єдність у період, коли українська армія продовжує протистояти російській агресії.

    Аналітики зазначають, що перед Драпатим стоїть низка надзвичайно складних завдань. Йому доведеться не лише координувати бойові дії на кількох напрямках фронту, а й продовжити реформування системи управління військами, розвиток безпілотних технологій, вдосконалення рекрутингу та підготовки особового складу. Саме тому слова Залужного про те, що новому головнокомандувачу буде «значно важче, ніж він собі уявляє», багато хто сприйняв не як емоційну оцінку, а як реалістичне попередження про масштаб відповідальності, яка лягає на нового керівника українського війська.

  • Кремль миттєво відреагував на нового головкома: Росія оголосила Драпатого в розшук

    Кремль миттєво відреагував на нового головкома: Росія оголосила Драпатого в розшук

    Міністерство внутрішніх справ Росії внесло новопризначеного головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого до своєї бази розшуку. Картка українського генерал-майора з позначкою «розшукується» з’явилася невдовзі після того, як президент Володимир Зеленський оголосив про його призначення керівником ЗСУ замість Олександра Сирського.

    Російські державні медіа стверджують, що Драпатого розшукують «за статтею Кримінального кодексу Російської Федерації». Водночас у відкритій картці МВС РФ конкретна стаття, зміст підозри та процесуальний статус українського військового не деталізуються. Також російське відомство не пояснило, чи йдеться про нове рішення, ухвалене після призначення Драпатого головнокомандувачем, чи про оновлення раніше створеного запису.

    Це важливе уточнення, оскільки російські силові органи переслідують Михайла Драпатого не вперше. Повідомлення про оголошення його в розшук разом із українським генералом Віктором Ніколюком з’являлися ще у вересні 2023 року. Тоді російські пропагандистські ресурси посилалися на Слідчий комітет РФ і заявляли, що українських командирів нібито розшукують у межах справ про бойові дії на Донбасі.

    Тому нинішня поява картки Драпатого в базі російського МВС після його призначення може бути не новим кримінальним переслідуванням, а повторним винесенням старої історії в інформаційний простір. Російські державні медіа часто актуалізують подібні справи після кадрових рішень в Україні, використовуючи записи у базах розшуку як елемент політичного та пропагандистського тиску.

    Раніше Слідчий комітет Росії заочно висував Драпатому звинувачення через його службу на сході України. Російська сторона стверджувала, що у 2017 та 2019 роках Михайло Драпатий разом із Віктором Ніколюком здійснював загальне командування українськими силами в районі проведення операції Об’єднаних сил.

    За версією Слідчого комітету РФ, під їхнім керівництвом українські військові нібито здійснили понад 70 обстрілів населених пунктів на територіях Донецької та Луганської областей, які на той момент контролювали підтримувані Росією збройні формування. Російське відомство заявляло, що внаслідок цих дій нібито загинули або були поранені 154 людини. Незалежного підтвердження наведених російською стороною цифр у повідомленнях немає.

    Україна не визнає юрисдикцію російських слідчих органів щодо дій своїх військовослужбовців, які захищали державу від російської агресії та підтримуваних Москвою незаконних збройних формувань. Бойові дії, які Росія намагається подавати як кримінальні злочини українських командирів, відбувалися на міжнародно визнаній території України.

    Михайло Драпатий безпосередньо брав участь у бойових діях від самого початку російської агресії 2014 року. Після служби у 72-й окремій механізованій бригаді він у серпні 2016 року очолив 58-му окрему мотопіхотну бригаду, яка виконувала бойові завдання, зокрема в районі Авдіївки, Ясинуватої та Бахмутської траси. Ще восени 2016 року Слідчий комітет РФ повідомляв про відкриття проти нього кримінальної справи.

    Таким чином, російське переслідування генерала триває щонайменше близько десяти років і безпосередньо пов’язане з його участю в обороні України. При цьому російська сторона регулярно відкриває справи проти українських військових, політиків, посадовців та правоохоронців, оголошуючи їх у міждержавний або внутрішній розшук за рішеннями власних судів і слідчих органів.

    Призначення Драпатого головнокомандувачем ЗСУ президент Володимир Зеленський офіційно анонсував увечері 21 липня. Глава держави заявив, що визначив разом із генералом першочергові та середньострокові завдання для української армії. Серед них Зеленський назвав стабільне продовження операцій Сил оборони, виконання програми далекобійних ударів та оновлення конфігурації Генерального штабу.

    За словами президента, нове військове керівництво має забезпечити безперервність бойового управління та реалізацію запланованих операцій. Зеленський також повідомив, що разом із Драпатим, виконувачем обов’язків міністра оборони Євгенієм Хмарою та заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою визначив майбутню конфігурацію Генштабу.

    Реакція Росії з’явилася практично одразу після оголошення цього кадрового рішення. Саме тому низка українських медіа подала інформацію як оголошення нового головнокомандувача в розшук після його призначення. Проте наявність аналогічних повідомлень ще у 2023 році свідчить, що йдеться радше про поновлення уваги до вже існуючого переслідування, ніж про цілком нову справу.

    Російські кримінальні провадження проти українських командирів мають передусім політичний характер. Москва намагається представити законні дії Збройних сил України із захисту власної території як злочини проти населення окупованих регіонів. Водночас у російських повідомленнях зазвичай не згадується присутність на Донбасі підконтрольних РФ збройних формувань, постачання їм озброєння та безпосередня роль Росії у війні проти України.

    Оголошення людини в розшук у базі МВС РФ саме собою не означає, що проти неї існує міжнародний ордер. Російський внутрішній розшук і міжнародне повідомлення через Інтерпол є різними процедурами. Інформації про видачу Інтерполом окремого міжнародного повідомлення щодо Драпатого наразі немає.

    Практичні наслідки російського рішення для головнокомандувача ЗСУ також обмежені. Драпатий перебуває в Україні, обіймає найвищу військову посаду та здійснює командування армією держави, яка протистоїть російському вторгненню. Україна не видає своїх військових Росії та не визнає вироків або ухвал російських судів, пов’язаних із захистом української території.

    Водночас подібні записи можуть використовуватися Москвою для інформаційного тиску, пропагандистських кампаній та потенційних юридичних ризиків у країнах, які підтримують тісні відносини з Росією. Саме тому українським посадовцям і військовим, проти яких РФ порушує справи, зазвичай рекомендують враховувати такі обставини під час закордонних поїздок.

    Нове інформаційне повідомлення про розшук Драпатого з’явилося на тлі високої уваги до зміни керівництва Збройних сил. Генерал замінив Олександра Сирського після кількох днів суспільної та політичної напруги. На Драпатого покладено завдання стабілізувати ситуацію на фронті, оновити підходи до управління військами та прискорити впровадження технологій у бойові підрозділи.

    Сам новий головнокомандувач після призначення заявив, що служити Україні для нього завжди було честю. Він також подякував Сирському за роботу зі зміцнення армії, давши зрозуміти, що зміна керівництва не повинна перетворитися на протистояння між різними групами всередині ЗСУ.

    Оголошення Драпатого в російський розшук навряд чи вплине на виконання ним обов’язків головнокомандувача. Однак швидкість, із якою російські державні медіа поширили цю інформацію після його призначення, демонструє, що Москва приділяє особливу увагу новому керівникові української армії та намагатиметься використовувати старі кримінальні справи для його дискредитації.

    Отже, російська влада формально закидає Драпатому командування українськими підрозділами під час бойових дій на Донбасі та приписує йому відповідальність за обстріли окупованих територій. При цьому конкретна стаття у нинішній картці МВС РФ не розкрита, а саме переслідування не є новим: справи проти генерала Росія відкривала ще з 2016 року, а про його оголошення в розшук повідомлялося щонайменше у 2023-му.

  • Вірусний прорив у Маріуполі та битва за Херсон: хто такий новий головком ЗСУ Михайло Драпатий

    Вірусний прорив у Маріуполі та битва за Херсон: хто такий новий головком ЗСУ Михайло Драпатий

    Президент України Володимир Зеленський призначив генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем Збройних сил України. Це рішення стало одним із найгучніших кадрових кроків за час повномасштабної війни та було ухвалене після кількох днів суспільних протестів і політичної кризи навколо зміни керівництва Міністерства оборони. Водночас призначення Драпатого сприймається не лише як кадрова рокіровка, а й як символ зміни поколінь у військовому керівництві України. Саме так нового головкома характеризують західні медіа, зокрема The New York Times, а також міжнародні інформаційні агентства Reuters і Associated Press.

    На думку The New York Times, рішення про призначення Драпатого стало відповіддю одразу на кілька викликів. По-перше, суспільство вимагало змін після звільнення міністра оборони Михайла Федорова. По-друге, в армії дедалі гучніше лунали дискусії щодо необхідності швидшого впровадження сучасних технологій, безпілотних систем та нових підходів до управління військами. Саме Драпатий уже кілька років асоціюється з реформаторським крилом українського війська, яке виступає за більшу автономію командирів, швидкість ухвалення рішень та активне використання новітніх технологій на полі бою.

    Командир, який став легендою ще у 2014 році

    Сьогодні ім’я Михайла Драпатого добре відоме як в Україні, так і серед західних військових аналітиків. Проте широку популярність він отримав ще навесні 2014 року під час боїв за Маріуполь.

    Тоді майор Драпатий командував підрозділом 72-ї окремої механізованої бригади. Саме він очолив бронегрупу, яка прорвалася через барикади проросійських бойовиків у центрі Маріуполя для деблокування українських правоохоронців та представників місцевої влади. Кадри, на яких бойова машина піхоти буквально проламує барикади, швидко облетіли світові ЗМІ та стали одним із символів перших років російської агресії проти України.

    Саме після тієї операції Драпатого почали сприймати як одного з найбільш рішучих молодих українських командирів, здатних ухвалювати нестандартні рішення без зайвої бюрократії.

    Кар’єра від танкового офіцера до командувача

    Михайло Драпатий народився 1982 року у Кам’янці-Подільському. Після закінчення Харківського інституту танкових військ у 2004 році був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади, яка тоді дислокувалася у Білій Церкві. Цікаво, що на початку його служби командиром цієї бригади був майбутній головнокомандувач Олександр Сирський.

    Протягом наступних років офіцер проходив службу на різних командних посадах, а після початку російської агресії у 2014 році практично постійно перебував у районі бойових дій.

    Один із командирів операції зі звільнення Херсона

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Драпатий отримав нові відповідальні завдання. За даними міжнародних агентств, він відіграв важливу роль в організації оборони Кривого Рогу, що дозволило зупинити російський наступ на цьому напрямку.

    Згодом генерал став одним із командирів операції зі звільнення правобережної частини Херсонської області. Саме ця кампанія восени 2022 року завершилася відступом російських військ із Херсона — єдиного обласного центру, який Росії вдалося окупувати після 24 лютого 2022 року.

    У міжнародних публікаціях Драпатого також називають одним із командирів, які забезпечили успішну оборону Харківського напрямку та допомогли зірвати новий російський наступ у 2024 році. Саме після цих подій президент Володимир Зеленський призначив його командувачем Сухопутних військ України.

    Відставка через особисту відповідальність

    Одним із моментів, який суттєво вплинув на репутацію Драпатого, стала його добровільна відставка після російського удару по одному з навчальних центрів Сухопутних військ.

    Після трагедії генерал подав рапорт, пояснивши своє рішення особистою відповідальністю за загибель українських військовослужбовців. Водночас він заявляв, що намагався реформувати систему підготовки військ, однак не всі зміни вдалося реалізувати через внутрішній опір окремих посадовців. Західні оглядачі назвали цей крок рідкісним прикладом персональної відповідальності серед військового керівництва.

    Попри відставку, невдовзі президент повернув генерала до керівництва військами, призначивши його командувачем Об’єднаних сил.

    Прихильник технологічної модернізації

    Останнім часом ім’я Драпатого дедалі частіше згадувалося разом із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. Обох об’єднувала підтримка реформ у війську, розвиток безпілотних систем, цифровізація процесів управління та модернізація рекрутингу.

    Минулого тижня генерал відкрито підтримав Федорова після його звільнення, заявивши, що Міністерство оборони під його керівництвом стало партнером для війська, який вимагав швидких змін, прискорення ухвалення рішень та підтримував командирів, готових брати відповідальність.

    Сам Федоров після призначення нового головнокомандувача заявив, що Драпатий є “ковтком свіжого повітря” для української армії та символом необхідних змін.

    Нове покоління українських генералів

    Reuters, Associated Press та інші міжнародні видання характеризують Драпатого як представника нового покоління українських військових керівників. На відміну від більшості генералів старшої школи, він будував кар’єру вже після здобуття Україною незалежності, практично весь офіцерський досвід отримав у бойових умовах і виступає за ширшу автономію командирів без надмірної централізації управління.

    Експерти також звертають увагу на його дисципліну, вимогливість до підлеглих та готовність особисто відповідати за ухвалені рішення. Саме ці риси називають одними з головних причин його авторитету серед військовослужбовців.

    Перша заява після призначення

    Після оголошення про нову посаду Михайло Драпатий подякував президенту за довіру та наголосив, що служити Україні для нього завжди було честю.

    Водночас він окремо подякував своєму попереднику Олександру Сирському, зазначивши, що саме в українській армії, яку той допомагав будувати, він виріс як офіцер. Така заява стала сигналом, що новий головнокомандувач не має наміру перетворювати кадрові зміни на внутрішнє протистояння у війську.

    Перед новим головкомом стоять надзвичайно складні завдання. Окрім стабілізації ситуації на фронті, йому необхідно зберегти єдність командування, продовжити технологічну модернізацію армії та виправдати високі очікування суспільства. Як зазначають західні аналітики, Драпатий отримав не лише найвищу військову посаду країни, а й величезний кредит довіри, який тепер доведеться підтверджувати конкретними результатами на полі бою.