Hronikanovostej.com

Позначка: морське право

  • Путін пригрозив захоплювати західні судна у відповідь на дії ЄС

    Путін пригрозив захоплювати західні судна у відповідь на дії ЄС

    Російський диктатор Володимир Путін пригрозив «дзеркально» відповідати на можливі дії європейських країн щодо російських торгових суден. Зокрема, він заявив, що Москва може вдатися до захоплення західних суден, якщо такі заходи застосовуватимуться проти російського торгового флоту.

    Про це повідомляють російські пропагандистські медіа.

    Путін заявив, що Росія нібито не має наміру ігнорувати спроби інших держав обмежувати рух її торгових суден або затримувати їх. За його словами, Москва розглядатиме такі дії як привід для відповідних заходів.

    Російський лідер особливо різко висловився щодо заходів Європейського Союзу, спрямованих проти так званого «тіньового флоту» Росії. Йдеться про мережу суден, яку Москва використовує для транспортування нафти та інших вантажів в обхід міжнародних санкцій та обмежень.

    Путін заявив, що в ЄС нібито обговорюють можливість захоплення російських суден і продажу майна, яке може бути конфісковане. Такі дії він назвав «піратством і розбоєм» та заявив, що Росія в такому випадку буде змушена реагувати.

    За словами російського диктатора, відповідь Москви може бути «дзеркальною», тобто передбачати аналогічні дії щодо суден західних країн.

    Водночас заяви Путіна прозвучали на тлі посилення Євросоюзом заходів проти російського «тіньового флоту». Брюссель намагається обмежити можливості Росії обходити санкції, зокрема шляхом використання суден із непрозорою структурою власності та прапорами третіх країн.

    8 червня глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила про посилення заходів проти «тіньового флоту» РФ. У межах операції IRINI військово-морським силам країн ЄС дозволено здійснювати певні перевірки суден за наявності обґрунтованих підозр щодо їхньої ідентифікації або можливих порушень міжнародних норм.

    Водночас можливість затримання конкретного російського судна залежить від низки обставин, зокрема від його місцезнаходження, прапора та характеру можливого порушення. Тобто рішення ЄС не означає автоматичного дозволу на захоплення будь-якого російського торгового судна.

    У липні Європейський Союз також розширив санкційні обмеження проти російського «тіньового флоту», додавши до списку ще 41 судно. Для таких суден передбачаються, зокрема, обмеження на доступ до портів та отримання окремих морських послуг.

    Окремо ЄС дозволив державам-членам реалізовувати російську нафту, конфісковану із суден, які намагалися обходити санкційні обмеження. Саме ці заходи, очевидно, стали одним із приводів для нових погроз із боку Кремля.

    Росія активно використовує «тіньовий флот» для підтримки експорту нафти після запровадження західних санкцій. Його судна часто зареєстровані під прапорами інших держав, а їхня власність та страхування можуть бути оформлені через складні ланцюги компаній.

    Для ЄС боротьба з таким флотом є одним із способів посилити санкційний тиск на російський енергетичний сектор. Для Москви ж обмеження роботи таких суден створюють ризики для експорту нафти та, відповідно, для надходжень до російського бюджету.

    Погроза Путіна захоплювати західні торгові судна у відповідь є черговою спробою Кремля продемонструвати готовність до ескалації у відповідь на санкційні заходи. Водночас практична реалізація таких погроз могла б створити серйозні ризики для міжнародного судноплавства та спричинити подальше загострення відносин Росії із західними державами.

  • Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітражний трибунал під егідою Організації Об’єднаних Націй ухвалив рішення у справі щодо прав України в Чорному та Азовському морях, яке Київ називає важливим підтвердженням чинності міжнародного морського права та спростуванням російських претензій на одноосібний контроль над частиною цих акваторій. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України, наголосивши, що суд фактично відхилив ключові аргументи Російської Федерації, зокрема тезу про нібито «виключний» статус Азовського моря та Керченської протоки.

    У рішенні трибуналу прямо зазначено, що Азовське море та Керченська протока не можуть розглядатися як так зване «російське озеро», як це неодноразово стверджувала російська сторона у своїх юридичних та політичних аргументах. Суд підтвердив, що ці водні простори мають статус внутрішніх вод двох держав — України та Російської Федерації, що означає спільний характер їх правового режиму та відсутність права будь-якої сторони на виключне володіння або одноосібне регулювання.

    Окремо арбітраж наголосив, що Україна залишається прибережною державою у Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці, і повністю зберігає свої суверенні права відповідно до норм Конвенції ООН з морського права. У рішенні підкреслюється, що односторонні дії Російської Федерації, зокрема після 2022 року, не мають юридичної сили для зміни статусу цих вод і не впливають на міжнародно визнані права України як прибережної держави.

    Суд також розглянув питання масштабних інфраструктурних проєктів Росії в регіоні, серед яких будівництво Кримського мосту через Керченську протоку, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводів. Трибунал дійшов висновку, що під час реалізації цих проєктів російська сторона допустила порушення міжнародних норм, зокрема у сфері охорони морського середовища. Було встановлено, що Росія не провела належної екологічної оцінки впливу зазначених робіт і не забезпечила належного оприлюднення відповідних даних, що суперечить міжнародним вимогам щодо прозорості та захисту довкілля.

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що це рішення є черговим свідченням системного нехтування Російською Федерацією нормами міжнародного права. У відомстві наголосили, що спроби Москви закріпити наслідки своєї агресії та окупації як нібито нову реальність не отримують і не отримають міжнародно-правового визнання, а позиція трибуналу ще раз підтверджує фундаментальні принципи міжнародного морського права, які залишаються чинними незалежно від політичних обставин.

    Україна ініціювала цей міжнародний арбітраж ще 14 вересня 2016 року, посилаючись на системні порушення Росією Конвенції ООН з морського права в акваторіях Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки. У позові Київ зазначав, що ці порушення розпочалися після окупації Кримського півострова у 2014 році та поступово набули системного характеру, включно з обмеженням судноплавства, контролем над ресурсами та односторонніми інфраструктурними проєктами.

    Рішення трибуналу в Україні розглядають як важливий юридичний прецедент, який має значення не лише для двостороннього спору з Росією, а й для ширшої міжнародної практики застосування Конвенції ООН з морського права. Воно також підкреслює принцип неприпустимості силового перегляду морських кордонів і прав прибережних держав, навіть у разі тривалих конфліктів.

    У Києві очікують, що це рішення посилить позиції України в подальших міжнародних процесах і стане додатковим аргументом у дискусіях щодо відповідальності Росії за порушення міжнародного права в Чорноморському регіоні.

  • Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція продовжує посилювати тиск на російський «тіньовий флот», який використовується для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри обмеження Заходу. Уранці 1 червня президент Франції Еммануель Макрон повідомив про нову масштабну морську операцію: французькі військово-морські сили взяли на абордаж нафтовий танкер Tagor, який прямував із Росії та перебував під міжнародними санкціями. Операція відбулася в Атлантичному океані за підтримки союзників, зокрема Великої Британії.

    За словами Макрона, французькі військові діяли у відкритому морі відповідно до норм міжнародного морського права. Президент наголосив, що Париж не має наміру миритися з діяльністю суден, які допомагають Москві обходити санкційні обмеження та фінансувати війну проти України.

    «Неприпустимо, щоб кораблі обходили міжнародні санкції, порушували морське право та фінансували війну, яку Росія веде проти України вже понад чотири роки», – заявив французький лідер.

    Як повідомила Морська префектура Атлантики, танкер був перехоплений більш ніж за 400 морських миль від узбережжя Бретані. Судно прямувало з російського порту Мурманськ. Французькі військові отримали інформацію про можливі порушення, пов’язані з реєстрацією корабля та використанням так званого «фальшивого прапора». Після висадки інспекційної групи на борт перевірка документів підтвердила підозри щодо невідповідності прапора та реєстраційних даних судна. Після цього танкер був перенаправлений за рішенням прокуратури для подальшого розслідування.

    Судно Tagor входить до переліку кораблів, які Україна, Європейський Союз та Велика Британія пов’язують із так званим російським «тіньовим флотом». Саме через цю мережу Москва продовжує експортувати нафту та нафтопродукти попри санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення в Україну. За даними української розвідки, такі судна регулярно змінюють прапори, власників, маршрути та реєстраційні документи для приховування походження вантажів.

    Останніми місяцями Франція стала однією з найактивніших європейських країн у боротьбі з російськими нафтовими схемами. Нинішнє затримання Tagor стало вже не першою подібною операцією французьких ВМС. У січні 2026 року французький флот перехопив танкер Grinch у Середземному морі після виходу з Мурманська. Тоді корабель також підозрювали у використанні фальшивого прапора та порушенні санкційного режиму.

    У березні французькі військові провели ще одну резонансну операцію проти танкера Deyna, який також пов’язували з російським «тіньовим флотом». Судно було затримане в західній частині Середземного моря після того, як інспектори виявили проблеми з документами та реєстрацією. Тоді Макрон прямо заявив, що кораблі такого типу є «воєнними спекулянтами», які заробляють на війні та допомагають Кремлю фінансувати агресію проти України.

    Активні дії Парижа відбуваються на тлі загального посилення європейської кампанії проти «тіньового флоту». За оцінками західних експертів, Росія використовує від 1000 до 1200 суден для перевезення нафти в обхід санкцій. Значна частина цих кораблів працює без належного страхування, приховує маршрути пересування або використовує підроблені документи. Через це вони становлять не лише економічну, а й екологічну загрозу.

    Французький президент окремо наголосив саме на екологічному аспекті проблеми. За його словами, старі танкери, які використовуються в межах санкційних схем, часто нехтують базовими правилами мореплавства та можуть спричинити масштабні аварії. У разі катастрофи наслідки можуть торкнутися не лише прибережних держав Європи, а й міжнародних торговельних маршрутів.

    Особливу увагу привертає й участь Великої Британії в нинішній операції. Лондон останніми місяцями також суттєво посилив контроль за російськими танкерами. Ще навесні британський прем’єр Кір Стармер дозволив військовим проводити перевірки підозрілих суден, пов’язаних із санкційними схемами Росії. Саме британські сили брали участь у кількох попередніх операціях Франції в Атлантиці та Середземному морі.

    У Європі дедалі частіше говорять про те, що «тіньовий флот» використовується не лише для транспортування нафти. Розслідування журналістів та спецслужб неодноразово вказували на можливе використання окремих суден для збору розвідувальної інформації, фотографування критичної інфраструктури та проведення прихованих операцій поблизу європейських узбереж.

    Для України боротьба із «тіньовим флотом» залишається одним із ключових напрямків санкційного тиску на Росію. Саме нафтові доходи продовжують забезпечувати значну частину російського бюджету та фінансування військової кампанії. Українська влада неодноразово закликала партнерів не лише затримувати такі судна, а й конфісковувати вантажі та використовувати отримані кошти для підтримки оборони України.

    Операція проти танкера Tagor стала черговим сигналом про те, що країни Заходу поступово переходять від санкційних декларацій до реальних морських операцій проти російської логістики. І хоча Москва продовжує шукати нові способи обходу обмежень, затримання суден у міжнародних водах свідчить про посилення контролю над фінансовими потоками, які підтримують російську воєнну машину.

  • Україна просить Ізраїль арештувати судно з українським зерном, вивезеним Росією

    Україна просить Ізраїль арештувати судно з українським зерном, вивезеним Росією

    Україна офіційно звернулася до Держави Ізраїль із проханням вжити юридичних і правоохоронних заходів щодо морського судна PANORMITIS («Панорамітіс»), яке, за даними українського слідства, може бути задіяне у схемі перевезення зерна, незаконно вивезеного Російською Федерацією з тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та генеральний прокурор Руслан Кравченко. Інформацію вони оприлюднили у своїх заявах у соціальних мережах, підкресливши, що мова йде не про політичну заяву, а про офіційний запит у межах міжнародної правової допомоги.

    За даними Офісу генерального прокурора, Україна направила до компетентних органів Ізраїлю офіційний запит про міжнародну правову допомогу. У межах цього запиту українська сторона просить:

    • накласти арешт на судно PANORMITIS;
    • арештувати вантаж зерна на борту;
    • провести обшук судна;
    • вилучити суднову та вантажну документацію;
    • відібрати зразки зерна для експертизи;
    • допитати членів екіпажу;
    • перевірити маршрути та історію заходів судна в порти.

    У прокуратурі зазначають, що ці дії є необхідними для фіксації можливих порушень міжнародного морського права та документування схем незаконного вивезення української агропродукції.

    За даними українського слідства, судно PANORMITIS могло перевозити зерно, яке походить із територій України, тимчасово окупованих Росією. Йдеться про продукцію, яка могла бути вивезена без згоди законних українських власників і держави.

    Слідчі встановили, що частина вантажу була перевантажена з іншого судна, після чого PANORMITIS продовжило маршрут у напрямку порту Хайфа в Ізраїлі.

    Окремо зазначається, що судно, зафіксоване у матеріалах справи, могло заходити до портів, які відповідно до українського законодавства та в умовах воєнного стану є закритими для судноплавства. Українська сторона розцінює це як порушення національного законодавства та норм міжнародного морського права.

    Досудове розслідування у цій справі здійснює Головне слідче управління Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора.

    Слідчі фіксують маршрути руху судна, аналізують супутникові дані, морські реєстри, а також інформацію про перевалку вантажів у міжнародних водах. Окрему увагу приділяють ланцюгу постачання зерна та можливим посередникам, які можуть бути залучені до його легалізації на міжнародних ринках.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Україна очікує від Ізраїлю не політичних оцінок, а конкретних юридичних дій у межах міжнародного права.

    «Це не Твіттер-дипломатія, а цілком конкретний юридичний та дипломатичний запит на міжнародну правову допомогу, який вимагає відповіді. Ми очікуємо, що ізраїльська сторона поставиться до нього серйозно», — заявив Сибіга.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко підкреслив, що українська сторона розглядає ці дії як частину системної роботи з документування та припинення незаконного вивезення ресурсів із окупованих територій.

    За офіційними даними Офісу генерального прокурора, від початку повномасштабного вторгнення Росії з тимчасово окупованих територій України було незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн агропродукції. Орієнтовна вартість цього ресурсу перевищує 20 млрд грн.

    Йдеться насамперед про зернові культури, які надалі можуть потрапляти на міжнародні ринки через складні логістичні схеми, включно з перевалкою в морі, зміною суден, підробкою документації та змішуванням вантажів.

    Українська сторона вважає, що такі операції можуть мати ознаки організованої системи легалізації викрадених ресурсів, що вимагає міжнародної координації правоохоронних органів.

    У попередні місяці Україна неодноразово порушувала питання можливого надходження на ринки третіх країн агропродукції, яка могла бути незаконно вивезена з окупованих територій.

    Президент України Володимир Зеленський публічно заявляв про необхідність міжнародного контролю за такими поставками та попереджав про можливе застосування санкцій до всіх, хто бере участь у схемах реалізації подібної продукції.

    28 квітня Міністерство закордонних справ України вручило ноту протесту послу Ізраїлю через випадки імпорту сільськогосподарської продукції, яка, за даними Києва, може мати походження з окупованих територій України.

    У МЗС також наголошували, що Україна діє виключно дипломатичними та юридичними каналами і очікує такої ж реакції від партнерів.

    Запит України до Ізраїлю щодо арешту судна PANORMITIS може стати частиною ширшої міжнародної практики боротьби з незаконним вивезенням ресурсів із територій, що перебувають під окупацією.

    У разі підтвердження фактів перевезення викраденого зерна судно та його вантаж можуть бути арештовані, а учасники схеми — піддані міжнародним юридичним процедурам.

    Українська сторона наголошує, що такі кейси є критично важливими для формування глобальної відповідальності за економічні наслідки війни та захисту права власності українських виробників.