Hronikanovostej.com

Позначка: мобільний зв’язок

  • На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі російських ударів по інфраструктурі українцям варто мати запас готівки на випадок перебоїв із безготівковими розрахунками. За словами джерела, у разі посилення ударів по процесинговій інфраструктурі та операторах зв’язку, а також нових хакерських атак на банки, можуть виникнути серйозні проблеми з оплатою картками.

    Йдеться не лише про можливі проблеми з банківськими сервісами. Якщо через удари триватимуть перебої зі зв’язком та інтернетом, частина терміналів також може перестати працювати, навіть якщо самі рахунки клієнтів і банківська система функціонуватимуть.

    Водночас окремі збої вже фіксувалися. Після останніх обстрілів у Києві виникали проблеми з інтернетом, а банки повідомляли про тимчасову недоступність окремих сервісів. Однак повного збою карткових розрахунків наразі немає.

    Можливі проблеми з оплатою також можуть бути пов’язані з логістикою. Якщо великим торговельним мережам стане складніше доставляти товари до магазинів, постачання можуть більшою мірою концентруватися у великих хабах.

    У такому разі частина торгівлі може переміститися на ринки та до невеликих торговельних точок. Там частіше використовують готівку, тому за одночасних проблем зі зв’язком і терміналами саме цей спосіб оплати може виявитися доступнішим.

    Джерело наголошує, що йдеться саме про необхідність заздалегідь мати готівку під рукою. У разі тривалих перебоїв із картками, терміналами та зв’язком це дозволить продовжувати оплачувати базові покупки навіть за недоступності безготівкових розрахунків.

  • Цифрова ізоляція «нових регіонів»: ФСБ заборонила розгортання мереж 5G на окупованих територіях України

    Цифрова ізоляція «нових регіонів»: ФСБ заборонила розгортання мереж 5G на окупованих територіях України

    Поки російська пропаганда гучно звітує про «інтеграцію» та розвиток інфраструктури на захоплених українських землях, реальність виявляється зовсім іншою. Мешканці окупованих територій залишаться без сучасних технологій зв’язку: Державна комісія з радіочастот РФ ухвалила рішення про повну заборону на розгортання мереж 5G у Криму, а також у Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорозькій областях.

    Безпекові параноїдальні заборони та страх санкцій

    Головною причиною такого кроку стало жорстке вето з боку ФСБ Росії. Російські спецслужби заборонили встановлювати відповідні базові станції нового покоління, керуючись міркуваннями військової безпеки та тотального контролю в умовах бойових дій. На думку силовиків, надшвидкісний зв’язок створює додаткові ризики для безпеки та заважає радіоелектронній розвідці й управлінню військами.

    Однак існує й інший, економічний чинник. Розгортання мереж 5G потребує сучасного телекомунікаційного обладнання, виробництво якого прив’язане до глобальних лідерів ринку, насамперед китайських корпорацій Huawei чи ZTE. Пряме постачання такої техніки на міжнародно не визнані окуповані території автоматично виставило б ці компанії під удар жорстких західних санкцій, чого техногіганти намагаються ретельно уникати.

    У результаті регіони, які Москва намагається інтегрувати у свій правовий та інформаційний простір, фактично приречені на технологічну консервацію та архаїчний зв’язок.

  • 5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    В Україні розширили географію тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. 10 вересня Міністерство цифрової трансформації разом із мобільними операторами розпочало повноцінний етап випробувань 5G в Одесі. Під час тестів швидкість передавання даних перевищує 1 Гбіт/с, а середній показник для користувачів перебуває на рівні приблизно 600–700 Мбіт/с. Водночас говорити про комерційний запуск 5G по всій Одесі чи Україні поки зарано: йдеться саме про пілотний проєкт, покликаний перевірити технологію перед майбутнім масштабним розгортанням.

    Фахівці мають оцінити, як обладнання поводиться не лише в лабораторних умовах, а й у реальному місті — серед щільної забудови, великої кількості абонентів, транспорту та постійно мінливого навантаження. Саме такі випробування дозволяють зрозуміти, скільки базових станцій необхідно для стабільного покриття, як поширюється сигнал між будівлями та наскільки добре мережа працює в години пік.

    Одеса стала черговим етапом масштабного пілоту, який Україна проводить протягом 2026 року. Першу тестову зону 5G запустили 12 січня в історичному центрі Львова. Уже наприкінці того ж місяця технологія з’явилася у Бородянці на Київщині, а в лютому оператори почали відкриті випробування в Харкові. У липні до списку приєднався Київ, де пілот охопив центральну частину столиці та низку додаткових локацій. Одеса ще тоді офіційно називалася наступним містом у черзі.

    Причому до фактичного старту нинішнього етапу перші ознаки 5G в Одесі користувачі почали помічати ще в серпні. Місцеві медіа повідомляли, що 10–11 серпня власники сумісних смартфонів уже ловили сигнал нового стандарту в окремих центральних локаціях міста. Тоді це виглядало як підготовчий етап розгортання мережі.

    Для України нинішній запуск має значення ще й тому, що первинний план повноцінного впровадження 5G був затверджений урядом ще у листопаді 2020 року. Запуск нового покоління зв’язку планувався значно раніше, однак повномасштабне вторгнення Росії фактично змінило графік. Міністерство розвитку громад та територій раніше прямо зазначало, що через війну повноцінне розгортання було відкладене, а проєкт відновили вже як пілотний.

    Головна причина обережності — не лише вартість обладнання. Під час воєнного стану використання радіочастотного спектра має безпосередньо узгоджуватися з потребами оборони. Урядова стратегія розвитку електронних комунікацій зазначає, що повноцінне впровадження 5G зараз ускладнене через необхідність забезпечити сумісність цивільних мереж із радіоелектронними засобами спеціальних користувачів, зокрема у ключових для 5G діапазонах 700 МГц та 3400–3800 МГц.

    Додатково в умовах воєнного стану управління використанням радіочастотного спектра для потреб оборони здійснює Генеральний штаб ЗСУ. Тому встановлення нових базових станцій і робота в нових частотах потребують окремих погоджень, щоб цивільне телеком-обладнання не створювало перешкод військовим системам.

    Саме тому нинішній 5G в Одесі — це не аналог ситуації, коли оператор одномоментно вмикає нову мережу на всій території міста. Пілотні зони створюються поступово, а характеристики та навантаження постійно відстежуються.

    За інформацією Мінцифри, в Україні зараз уже працюють близько 340 базових станцій пілотної мережі 5G, а технологію в різних містах випробували понад 3,8 млн унікальних користувачів. Для порівняння, ще під час липневого запуску в Києві НКЕК повідомляла приблизно про 1,5 млн українців, які мали досвід використання 5G. Тоді середня швидкість також становила 600–700 Мбіт/с, а в окремих місцях перевищувала 1 Гбіт/с.

    Дані окремих операторів показують, наскільки активно користувачі випробовують нову технологію. Київстар ще у квітні повідомляв, що лише його 5G-мережею у Львові, Харкові та Бородянці скористалися майже 500 тисяч абонентів, які передали понад 358 ТБ даних. До моменту запуску київського пілоту кількість користувачів 5G у мережі оператора вже перевищила 724 тисячі, а трафік — 755 ТБ.

    У Vodafone статистика також виявилася показовою. У перший день відкритого тестування 5G у Києві до мережі підключилися 135 тисяч клієнтів, які використали понад 25 ТБ трафіку. Середня швидкість становила близько 600 Мбіт/с, а максимальна зафіксована на базовій станції під навантаженням наближалася до 2 Гбіт/с.

    Через місяць Vodafone повідомляв уже про понад 635 тисяч унікальних користувачів своєї 5G-мережі в Києві та 875 ТБ переданих даних. Це підтверджує одну з цілей пілоту — перевірити, як інфраструктура поводиться за масового підключення абонентів, а не лише продемонструвати максимальну швидкість у лабораторії.

    Ще одна перевага 5G полягає не лише в цифрах тесту швидкості. Мережі нового покоління розраховані на значно більшу щільність одночасно підключених пристроїв і можуть забирати частину мобільного трафіку з перевантажених LTE-секторів. Для великих міст це особливо відчутно в центрах, на вокзалах, стадіонах, концертах чи інших локаціях із тисячами людей.

    Саме тому одну з додаткових зон 5G у Львові влітку спеціально відкрили на залізничному вокзалі. Київстар пояснював це високою концентрацією користувачів: так оператор може перевіряти мережу саме за інтенсивного навантаження. У тестовій зоні Львова частка трафіку 5G на той момент уже перевищувала 42% від загальної передачі даних.

    Для звичайного абонента перехід при цьому максимально простий. Якщо смартфон підтримує 5G, має актуальне програмне забезпечення, а SIM-картка вже працює з 4G, у більшості випадків додатково купувати нову SIM не потрібно. Київстар прямо зазначає, що для 5G використовується та сама USIM, що й для LTE. Підключення відбувається автоматично після потрапляння в зону покриття.

    Якщо значок 5G не з’явився, Мінцифри радить спочатку перевірити, чи підтримує конкретна модель смартфона відповідний стандарт, а також налаштування мобільної мережі. Іноді потрібно оновити операційну систему, вимкнути режим енергозбереження, ненадовго активувати режим «У літаку» або перезавантажити телефон. За даними відомства, вже близько 29–30% смартфонів, якими користуються українці, технічно готові до роботи з 5G.

    Важливо й те, що поява 5G не означає швидкого зникнення 4G. LTE ще тривалий час залишатиметься основною мобільною технологією в Україні. Оператори паралельно продовжують розширювати саме 4G-покриття та поступово відмовляються від старого 3G, звільняючи частоти для сучасніших стандартів. Так, Київстар на початку вересня заявив про завершення масового використання 3G: понад мільйон абонентів перевели на 4G, а вивільнений частотний ресурс спрямували на LTE, збільшивши доступний для нього спектр на 25%.

    Таким чином, Одеса стала ще одним великим випробувальним полігоном для майбутньої української 5G-мережі. Від того, як вона покаже себе в умовах щільної забудови, великої кількості мешканців, туристичного навантаження та специфічного радіочастотного середовища портового міста, залежатимуть подальші технічні рішення операторів.

    Однак головне обмеження поки залишається незмінним. Чинна державна стратегія прямо вказує, що широкомасштабне впровадження 5G по всій Україні під час воєнного стану має технічні та безпекові перешкоди. Тому нинішні запуски у Львові, Бородянці, Харкові, Києві та Одесі — передусім підготовка до моменту, коли технологію можна буде масштабувати на всю країну.

    І якщо результати нинішніх тестів збережуться після переходу від невеликих зон до масового покриття, для українських користувачів це означатиме не просто красиву позначку «5G» у верхній частині екрана. Йдеться про мобільний інтернет зі швидкістю в сотні мегабіт за секунду, більшу пропускну здатність у перевантажених місцях та нову основу для цифрових сервісів, бізнесу, дистанційної роботи й майбутньої телеком-інфраструктури країни.

  • «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.

    Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.

    За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину
    ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ

    Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.

    При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.

    Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.

    Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.

    Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.

    24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.

    Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?

    Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.

    Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.

    Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.

    За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.

    Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.

    Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.

    Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.

    Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.

    Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.

    Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.

    Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.

    Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.

    Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.

  • Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Міністерство цифрової трансформації України визначило низку пріоритетних напрямів роботи, які охоплюють розвиток військової цифрової екосистеми, мобільного зв’язку, державних послуг та штучного інтелекту. Частину запланованих змін громадяни зможуть відчути безпосередньо через застосунок «Дія», водночас окремі проєкти стосуватимуться військовослужбовців та функціонування цифрової інфраструктури держави.

    Про це йдеться в інтерв’ю міністерки цифрової трансформації Оксани Ферчук порталу DOU.

    Одним із ключових напрямів, за словами Ферчук, залишається розвиток військової технологічної екосистеми Brave1. Окремий акцент у відомстві роблять на цифровізації всього шляху людини — від моменту, коли вона набуває статусу військовозобов’язаного, до проходження служби та подальшого отримання статусу ветерана.

    Одним із компонентів цієї системи має стати психологічна підтримка військовослужбовців. Йдеться, зокрема, про створення цифрових інструментів для психологічного тестування та подальшої підтримки військових. Таким чином, у Мінцифри хочуть використовувати цифрові рішення не лише для адміністративних процедур, а й для супроводу військовослужбовців під час проходження служби.

    Ще одним важливим напрямом стане цифровізація роботи навчальних центрів. За задумом міністерства, спеціальна система має допомагати інструкторам та викладачам вести навчальні програми, фіксувати результати підготовки військовослужбовців та оцінювати їхні навички.

    Система також повинна давати можливість формувати характеристику військовослужбовця після завершення навчання та рекомендувати його для подальшого проходження служби за відповідним напрямом. Таким чином, цифрові дані про результати підготовки можуть використовуватися для більш точного визначення того, на якій посаді або за якою спеціальністю людина буде найбільш ефективною.

    Окремо Мінцифри працює над автоматизацією рекрутингу до Сил оборони. За словами Ферчук, після червня 2026 року відомство зафіксувало зростання зацікавленості цивільних громадян у вакансіях в армії. Автоматизація має спростити пошук відповідної посади та зробити процес взаємодії між кандидатами й військовими структурами більш цифровим.

    Водночас одним із головних цивільних напрямів роботи міністерства залишається стабільність мобільного зв’язку та доступу до інтернету. В умовах війни та регулярних атак на українську інфраструктуру питання безперебійної роботи цифрових сервісів набуває особливого значення.

    У Мінцифри планують не лише підтримувати вже наявну інфраструктуру, а й створювати резервні рішення для державних сервісів. Паралельно відомство працює над впровадженням нових технологій зв’язку, серед яких 5G та Direct to Cell.

    Технологія Direct to Cell дозволяє забезпечувати зв’язок із сумісними мобільними пристроями безпосередньо через супутникову інфраструктуру. Для України розвиток такого напрямку може мати додаткове значення через необхідність забезпечувати зв’язок у випадках пошкодження наземної інфраструктури або перебоїв у роботі мобільних мереж.

    Ферчук зазначила, що перед міністерством одночасно стоять два завдання — зберегти працездатність уже створеної інфраструктури за умов обмежених ресурсів та продовжувати будувати нову.

    Зміни очікуються і в системі державних електронних послуг. За інформацією Мінцифри, наразі оцифровано та трансформовано менш ніж половину всіх державних послуг. Водночас відомство планує продовжувати цей процес і до кінця 2026 року запустити низку нових сервісів.

    Зокрема, йдеться про електронну чергу для водіїв легкових автомобілів та електронний європротокол. Ці сервіси мають перевести частину процедур, які нині потребують взаємодії з державними установами, у цифровий формат.

    Втім, найбільш помітною потенційною зміною може стати трансформація самої логіки роботи «Дії». У Мінцифри розглядають можливість переходу від моделі, за якої громадянин самостійно шукає необхідну послугу, до більш проактивної взаємодії.

    Тобто держава в майбутньому може самостійно пропонувати людині послугу, якщо вже має відповідну інформацію про її життєву ситуацію. Наприклад, якщо система знає, що людина навчається або отримала певний статус, вона потенційно зможе запропонувати пов’язані з цим можливості чи державні сервіси.

    Такий підхід фактично означатиме перехід від цифровізації окремих послуг до побудови більш автоматизованої взаємодії між громадянином і державою. Водночас Ферчук наголосила, що Мінцифри ще має оцінити реакцію суспільства на таку модель та визначити, наскільки швидко вона зможе стати звичною для користувачів.

    Окремо міністерство планує вдосконалити систему оповіщення про повітряні тривоги. Мета змін полягає в тому, щоб повідомлення були більш інформативними, а люди могли краще розуміти, через яку саме загрозу оголошено тривогу.

    У відомстві зазначають, що цей напрям з’явився в зоні відповідальності Мінцифри відносно нещодавно. Очікується, що оновлення системи допоможе зробити інформування населення зрозумілішим і точнішим.

    Ще одним масштабним проєктом є розвиток штучного інтелекту. Мінцифри очікує до кінця 2026 року отримати першу тестову версію національної великої мовної моделі — LLM.

    Йдеться про модель, адаптовану до української мови та українського контексту. За попередньою інформацією, її створюють на базі Gemma 3 від Google, яку планують адаптувати з урахуванням української мовної специфіки, локального контексту та історико-культурних особливостей України.

    До проєкту також залучений «Київстар», який відповідає за технічну інфраструктуру, фінансування та організаційні процеси. У перспективі така модель може використовуватися для роботи з українськомовним контентом та державними цифровими рішеннями.

    Таким чином, заявлені Мінцифри пріоритети охоплюють одразу кілька сфер — від військового рекрутингу та психологічної підтримки військових до мобільного зв’язку, «Дії», системи оповіщення та штучного інтелекту. Частина цих проєктів має бути реалізована вже до кінця 2026 року, а окремі технологічні рішення можуть визначити подальший розвиток української цифрової держави.

  • 5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    У Києві 22 липня розпочалося відкрите тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. Пілотна мережа 5G стала доступною у центральній частині столиці та низці інших локацій, які оператори обирали самостійно. Спільною точкою покриття для всіх трьох найбільших мобільних операторів став Хрещатик.

    Про запуск повідомив заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько. За його словами, оператори розгорнули мережі з різним масштабом покриття: в одних компаній тестова зона охоплює переважно центр, в інших — окремі локації у всіх адміністративних районах Києва. Водночас кожен із операторів забезпечив доступ до 5G на Хрещатику.

    Запуск у столиці є частиною загальнонаціонального пілотного проєкту. Раніше мобільний зв’язок п’ятого покоління почали тестувати у Львові, Бородянці та Харкові. Наступним містом, де планують розгорнути тестову мережу, стане Одеса.

    Яку швидкість показує 5G у Києві

    Під час попередніх технічних випробувань швидкість завантаження даних у київській мережі перевищувала 1 Гбіт/с. Середній показник, який можуть отримувати користувачі у зоні стабільного покриття, оцінюють у 600–700 Мбіт/с.

    Фактична швидкість на конкретному смартфоні залежатиме від кількох чинників:

    • відстані до базової станції;
    • кількості одночасно підключених користувачів;
    • моделі смартфона;
    • особливостей забудови;
    • перебування у приміщенні або на відкритому просторі;
    • налаштувань мережі конкретного оператора.

    Пілотний запуск необхідний саме для перевірки роботи 5G за різного навантаження. Оператори мають оцінити стабільність сигналу, сумісність обладнання, фактичну швидкість, якість покриття у щільній міській забудові та поведінку мережі під час одночасного підключення великої кількості абонентів.

    Технологія 5G передбачає не тільки вищу швидкість передавання даних, а й меншу затримку сигналу та можливість обслуговувати значно більше пристроїв у межах однієї зони. Це створює основу для розвитку систем Smart City, промислової автоматизації, телемедицини, підключеного транспорту та так званого інтернету речей.

    Де працює 5G від lifecell

    Найбільшу кількість конкретно названих локацій оприлюднив lifecell. Його тестова мережа у Києві охоплює центральні площі, вокзали, транспортні вузли, торговельні центри та окремі популярні громадські простори.

    Зв’язок п’ятого покоління від lifecell доступний у районах:

    • Хрещатика;
    • Бессарабської площі;
    • Майдану Незалежності;
    • Центрального залізничного вокзалу;
    • Південного вокзалу;
    • станцій метро «Печерська» та «Арсенальна»;
    • Контрактової площі;
    • Поштової площі;
    • ВДНГ;
    • Севастопольської площі;
    • Центрального автовокзалу;
    • ТРЦ Ocean Plaza;
    • ТРЦ Retroville;
    • ТРЦ «РайON».

    У попередніх містах lifecell запускав 5G на частотах 3500 МГц. Оператор дозволяв користуватися тестовою мережею без додаткової оплати за умови наявності сумісного смартфона, USIM або eSIM та активованого режиму 5G.

    Де доступний 5G від «Київстару»

    «Київстар» зосередив тестове покриття переважно в історичному та діловому центрі столиці.

    До зони роботи мережі увійшли райони:

    • Софійської площі;
    • Софійського собору;
    • Золотих воріт;
    • Національної опери України;
    • парку імені Тараса Шевченка;
    • Володимирського собору;
    • Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна;
    • Музею історії міста Києва;
    • Майдану Незалежності;
    • Хрещатика;
    • Європейської площі;
    • Володимирської гірки;
    • Пейзажної алеї;
    • Паркової дороги.

    До запуску у столиці «Київстар» уже брав участь у тестуванні 5G у Львові, Бородянці та Харкові. На початку липня компанія також повідомляла про триразове розширення тестової зони у Харкові та підготовку до запусків у Києві й Одесі.

    Vodafone покрив окремі частини всіх районів

    Vodafone заявив про найширшу географію київського тестування. Окремі точки 5G з’явилися в усіх десяти адміністративних районах столиці:

    • Голосіївському;
    • Дарницькому;
    • Деснянському;
    • Дніпровському;
    • Оболонському;
    • Печерському;
    • Подільському;
    • Святошинському;
    • Солом’янському;
    • Шевченківському.

    Компанія повідомила, що київська мережа побудована на обладнанні європейського виробника Nokia. Vodafone назвав столичний етап найбільшим за площею покриття серед усіх попередніх запусків у межах пілотного проєкту.

    Трафік у мережі 5G тарифікується так само, як звичайний мобільний інтернет у 4G. Окремо підключати нову послугу або переходити на спеціальний тариф абонентам Vodafone не потрібно.

    SIM-картка, яка вже працює у мережі 4G, підтримує і 5G. Однак сам смартфон також повинен мати відповідний модем, підтримувати частоти української тестової мережі та працювати з актуальною версією операційної системи. Після активації потрібного режиму телефон має автоматично підключатися до 5G у зоні покриття.

    Понад 300 базових станцій і майже 1,5 мільйона користувачів

    У межах пілотного проєкту в Україні вже запустили понад 300 базових станцій зв’язку п’ятого покоління. За даними, наведеними після старту київського етапу, тестовою мережею у різних містах скористалися майже 1,5 мільйона абонентів.

    Окремі оператори наводять власну статистику. Зокрема, Vodafone заявив, що протягом шести місяців відкритого тестування у Львові, Бородянці та Харкові до 5G підключилися понад 400 тисяч його унікальних клієнтів. Вони використали більш як 391 ТБ мобільного трафіку, а пікова швидкість у мережі сягала 1,9 Гбіт/с.

    Перший пілотний запуск 5G в Україні відбувся 12 січня 2026 року у Львові. Наприкінці січня тестування розпочалося в Бородянці Київської області, а в лютому — в Харкові.

    Яке місто стане наступним

    Після Києва тестування 5G планують розширити на Одесу. Мінцифри та мобільні оператори вже готують наступний етап пілотного проєкту. Точну дату запуску поки не оголосили, однак раніше оператори допускали, що тестові зони в Одесі можуть запрацювати до кінця 2026 року.

    Вибір великих міст дає змогу перевірити мережу в різних умовах. У Львові оператори тестували 5G у туристичному центрі, у Бородянці — у невеликому населеному пункті, який відбудовується після російської окупації, у Харкові — у прифронтовому мегаполісі, а в Києві — в умовах надзвичайно щільного трафіку та великої кількості абонентів.

    Одеса має стати ще одним важливим майданчиком через щільну міську забудову, сезонне зростання навантаження, портову інфраструктуру та значну кількість користувачів мобільного інтернету.

    Коли 5G запрацює по всій Україні

    Нинішній запуск не означає повноцінного комерційного розгортання 5G на території всієї країни. Йдеться про обмежені тестові зони, у яких оператори збирають технічні дані та перевіряють сумісність мережі з чинною інфраструктурою.

    Повномасштабне впровадження технології планують після завершення воєнного стану. Для цього необхідно вирішити питання доступу до радіочастотного спектра, провести відповідні конкурси або аукціони, узгодити роботу мереж із військовими системами та забезпечити значні інвестиції операторів у нове обладнання.

    Поки що 5G у Києві залишається експериментальною мережею. Проте її запуск у столиці є найбільшим етапом тестування технології в Україні та дозволить зібрати дані, необхідні для майбутнього масштабування. Кияни із сумісними смартфонами вже можуть перевірити нову мережу на Хрещатику, у центральних районах, поблизу вокзалів, торговельних центрів та інших локацій, визначених операторами. Наступною до пілотного проєкту має приєднатися Одеса.

  • У Криму різко обмежують зв’язок: у деяких містах інтернет працюватиме лише 8 годин на добу

    У Криму різко обмежують зв’язок: у деяких містах інтернет працюватиме лише 8 годин на добу

    Російська окупаційна влада продовжує посилювати контроль над тимчасово окупованим Кримом. У низці міст півострова запроваджуються нові обмеження на роботу мобільного зв’язку та інтернету. За даними Центру протидії дезінформації, у Джанкої доступ до мобільного зв’язку та мережі буде обмежений лише вісьмома годинами на добу, тоді як решту часу послуги зв’язку залишатимуться повністю недоступними.

    У ЦПД зазначають, що такі кроки насамперед пов’язані з військовими інтересами Росії. Окупаційна адміністрація намагається ускладнити поширення інформації про пересування російської військової техніки, особового складу та розташування військових об’єктів на території півострова. В умовах регулярних ударів по російській військовій інфраструктурі Кремль прагне максимально обмежити будь-які витоки інформації.

    Водночас обмеження зв’язку мають і політичну складову. У Центрі протидії дезінформації вважають, що відключення мобільного інтернету та зв’язку дозволяють окупаційній владі контролювати інформаційний простір і зменшувати доступ місцевих жителів до незалежних джерел інформації. Таким чином Кремль намагається ізолювати населення від новин, які суперечать офіційній російській пропаганді.

    У ЦПД наголошують, що цивільні мешканці Криму фактично стають заручниками військових рішень російської влади. Через постійні обмеження зв’язку та контролю над інформаційним середовищем окупований півострів дедалі більше перетворюється на закриту мілітаризовану територію, де пріоритет надається потребам армії, а не цивільного населення.

    Ситуація ускладнюється ще й масштабними проблемами з електропостачанням. За інформацією ЦПД, вже кілька тижнів у різних районах окупованого Криму тривають відключення електроенергії. Після пошкоджень енергетичної інфраструктури окупаційна адміністрація перестала публічно повідомляти, які саме населені пункти залишаються без світла та наскільки критичною є ситуація.

    Особливо складною залишається ситуація у Севастополі, де місцева окупаційна влада була змушена посилити графіки відключення електроенергії. Представники окупаційної адміністрації вже заявили, що не можуть прогнозувати точний час відновлення електропостачання, що свідчить про серйозні проблеми з функціонуванням енергетичної системи півострова.

    На тлі регулярних обмежень зв’язку, перебоїв із електроенергією та посилення військової присутності Росії життя мешканців окупованого Криму стає дедалі складнішим, а сам півострів поступово перетворюється на територію з жорстким контролем і суттєвими обмеженнями для цивільного населення.

  • Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Російський Бєлгород у ніч проти 3 липня зазнав масштабних перебоїв у роботі критичної інфраструктури після удару по Мічурінській теплоелектроцентралі. За повідомленнями російських джерел, OSINT-аналітиків та українських спостерігачів, після атаки значна частина міста залишилася без електропостачання, води, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Інформація про наслідки продовжує уточнюватися, однак уже зараз відомо, що саме ураження об’єкта енергетики спричинило серйозні перебої у функціонуванні міської інфраструктури.

    За даними відкритих джерел, під удар потрапила Мічурінська газотурбінна теплоелектроцентраль, яка належить компанії GT Energo. Цей об’єкт забезпечує електроенергією не лише житлові райони, а й великі промислові підприємства міста. Зокрема, ТЕЦ живить виробничі потужності підприємства «Бєленергомаш – БЗЕМ», яке спеціалізується на виготовленні трубної продукції, металоконструкцій та обладнання для енергетичного сектору Росії. Потужність станції оцінюється приблизно у 24–36 МВт, що робить її одним із важливих елементів місцевої енергосистеми.

    Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков підтвердив факт пошкодження об’єктів енергетичного комплексу. За його словами, внаслідок удару були пошкоджені виробничі приміщення та обладнання одного з підприємств, а аварійні служби розпочали роботи з розмінування території та ліквідації наслідків. При цьому російська влада не оприлюднила повного масштабу руйнувань, однак визнала, що інцидент вплинув на функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

    Місцеві Telegram-канали та OSINT-спільноти повідомляли про масштабні перебої з електропостачанням у різних районах Бєлгорода. Через знеструмлення частина насосних станцій припинила роботу, що спричинило перебої або повне припинення подачі води до житлових кварталів. Також мешканці повідомляли про відсутність мобільного зв’язку та проблеми з доступом до інтернету, що додатково ускладнило комунікацію та роботу екстрених служб. Офіційна російська влада ці повідомлення повністю не деталізувала, однак підтвердила наявність пошкоджень енергетичної інфраструктури.

    За інформацією українських джерел, атаку також прокоментував радник міністра оборони України Сергій Стерненко, який послався на відкриті дані та повідомлення моніторингових ресурсів. Офіційних заяв Генерального штабу ЗСУ щодо цієї конкретної операції на момент публікації не було.

    Водночас удар по Мічурінській ТЕЦ вписується у ширшу тенденцію атак по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців українські далекобійні засоби ураження неодноразово завдавали ударів по нафтопереробних заводах, електропідстанціях, складах пального, логістичних центрах та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової машини.

    Лише за останні дні повідомлялося про серію ударів по енергетичних об’єктах на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. Крім того, в ніч на 2 липня українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Кстово Нижньогородської області, після чого на підприємстві виникла масштабна пожежа. За повідомленнями відкритих джерел, цей завод належить до важливих елементів паливної інфраструктури Росії.

    Аналітики зазначають, що удари по енергетичних об’єктах мають подвійний ефект. З одного боку, вони створюють проблеми для забезпечення роботи промислових підприємств та військової логістики, а з іншого — змушують російську владу перекидати додаткові сили протиповітряної оборони для захисту об’єктів у глибокому тилу. Це, своєю чергою, ускладнює концентрацію засобів ППО поблизу фронту.

    Мічурінська ТЕЦ уже не вперше опиняється у центрі повідомлень про атаки. У січні 2026 року російська сторона також повідомляла про її ураження, заявляючи про використання близько 25 ракет. Тоді губернатор Бєлгородської області також підтверджував пошкодження енергетичних підприємств регіону та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Поки що російська влада не повідомила, коли повністю відновить електропостачання та роботу комунальних мереж. Також невідомо, наскільки суттєво пошкоджено обладнання теплоелектроцентралі та чи вплине це на подальшу роботу промислових підприємств Бєлгорода.

    Водночас незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує більшість операцій у глибокому тилу Росії одразу після їх проведення, тоді як російська влада часто обмежується мінімальними повідомленнями про масштаби пошкоджень.

  • Послугу зміни мобільного оператора тимчасово призупинять

    Послугу зміни мобільного оператора тимчасово призупинять

    В Україні вже найближчим часом буде тимчасово, але повністю призупинено надання популярної послуги перенесення мобільних номерів. Можливість змінити компанію, яка забезпечує зв’язок, із повним збереженням свого звичного телефонного номера буде абсолютно недоступною для абонентів у період з 29 червня до 1 липня 2026 року. Про такі вимушені та заздалегідь сплановані обмеження офіційно поінформувала профільна Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.

    Національний регулятор уже схвалив відповідне офіційне розпорядження від 24 червня 2026 року, згідно з яким усі технологічні та адміністративні процеси перенесення абонентських номерів заморозять рівно з 08:30 ранку 29 червня. Ця технічна пауза триватиме до 17:30 першого липня. Водночас повноцінне та автоматичне відновлення роботи сервісу заплановане вже на ранок наступного дня, тож подати заявки та завершити процедуру громадяни зможуть у звичному режимі з 08:30 четверга, 2 липня 2026 року.

    Технічно забезпечити цю планову паузу в роботі систем спільно мають Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» та всі постачальники електронних комунікаційних послуг, які працюють на вітчизняному ринку. Тимчасові обмеження безпосередньо стосуватимуться клієнтів абсолютно всіх операторів мобільного зв’язку країни, серед яких «Київстар», «ВФ Україна» (Vodafone), «Лайфселл» (lifecell), «ТРИМОБ», «Інтернаціональні телекомунікації», а також «ЛАЙКАМОБАЙЛ Україна». Усі ці телекомунікаційні компанії зобов’язані в індивідуальному порядку та завчасно поінформувати своїх абонентів про тимчасове призупинення процесів, щоб уникнути непорозумінь та плутанини з подачею документів.

    Подібний сервіс під міжнародною назвою Mobile Number Portability користується величезним попитом серед українських користувачів, оскільки дає повну свободу вибору мережі без потреби міняти свої контакти. Буквально минулого року в державі офіційно зафіксували вже ювілейне мільйонне перенесення мобільного номера. Схожі масштабні профілактичні та технічні паузи в роботі центральної бази даних виникали й раніше, адже система потребує постійного оновлення. Наприклад, наприкінці 2024 року роботу бази вже зупиняли з метою розширення загальних потужностей системи. Головною причиною для цього тоді стало стрімке збільшення кількості заявок від громадян на перенесення номера майже у 3,5 раза, через що на рівні базових технологічних процесів почали з’являтися черги та затримки.

  • Петербург на паузі: інтернет зникав, мешканців просили не виходити через атаку дронів

    Петербург на паузі: інтернет зникав, мешканців просили не виходити через атаку дронів

    Під час масованої атаки безпілотників уранці 6 червня в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області російська влада запроваджувала обмеження на роботу мобільного інтернету та закликала мешканців залишатися вдома. Про це повідомив губернатор міста Олександр Беглов у своєму Telegram-каналі, звернувшись до петербуржців із рекомендаціями дотримуватися заходів безпеки на тлі оголошеної загрози повітряної атаки.

    За словами Беглова, рішення про обмеження доступу до мобільного інтернету та заклики не виходити на вулицю були ухвалені відповідно до рекомендацій оперативного штабу, який координує дії міських служб під час надзвичайних ситуацій. У своєму зверненні він наголосив, що жителям необхідно залишатися у своїх домівках і мінімізувати пересування містом, оскільки існує потенційна загроза від повітряних цілей. Окремо він попередив про можливі перебої в роботі мобільного інтернету, що фактично було підтверджено численними скаргами користувачів на нестабільний зв’язок у різних районах міста.

    Паралельно в інформаційному просторі почали з’являтися повідомлення про значні проблеми зі зв’язком та доступом до мережі. За даними російських ЗМІ та сервісів моніторингу, протягом доби у Санкт-Петербурзі було зафіксовано близько трьох тисяч скарг від користувачів, які повідомляли про перебої в роботі мобільного інтернету, складнощі з підключенням до мережі та часткову втрату зв’язку. Ці проблеми виникли саме на тлі оголошеної повітряної тривоги та заходів, які російська влада традиційно пов’язує з необхідністю протидії можливим загрозам з боку безпілотних літальних апаратів.

    Після завершення активної фази подій губернатор Санкт-Петербурга заявив, що атака нібито була відбита, а російські сили протиповітряної оборони змогли не допустити завдання шкоди міській інфраструктурі. Водночас жодних незалежних підтверджень масштабу атаки чи ефективності роботи ППО російська сторона не надала, а інформація про можливі наслідки інциденту залишається обмеженою офіційними заявами.

    Події в Санкт-Петербурзі відбувалися на тлі повідомлень про активність безпілотників у ширшому регіоні північно-західної частини Росії. Російські джерела пов’язували інциденти з масованою атакою дронів, яка зачепила об’єкти в Ленінградській області, зокрема військову інфраструктуру. У соціальних мережах і місцевих медіа також поширювалися повідомлення про роботу систем ППО, однак офіційні структури не надавали детальної інформації щодо можливих пошкоджень або уражених цілей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що в ніч на 6 червня українські безпілотники завдали ударів по арсеналах та військових об’єктах у Ленінградській області Росії. За його словами, ці дії були спрямовані на зниження військового потенціалу російської армії та ускладнення логістики постачання озброєння. Українська сторона традиційно підкреслює, що удари по території Росії спрямовані виключно на військову інфраструктуру, яка використовується для продовження бойових дій проти України.

    На тлі цих подій обмеження мобільного зв’язку та інтернету в Санкт-Петербурзі стали одним із найбільш помітних наслідків інциденту для цивільного населення, оскільки значна частина мешканців повідомляла про труднощі з доступом до цифрових сервісів, комунікаційних платформ і навігаційних застосунків. У сукупності це ще раз підсилило увагу до вразливості критичної інфраструктури великих російських міст у випадку повітряних загроз, навіть за умови заяв про успішну роботу систем протиповітряної оборони.