Hronikanovostej.com

Позначка: мобілізація

  • Чи можуть чоловіки, які перебувають за кордоном, втратити громадянство через мобілізацію?

    Чи можуть чоловіки, які перебувають за кордоном, втратити громадянство через мобілізацію?

    У зв’язку з війною, початою РФ, в Україні триває загальна мобілізація. Обов’язковому призову підлягають військовозобов’язані чоловіки, які отримують повістки. Проте існують випадки, коли деякі чоловіки уникають призову.

    Законопроєкт про мобілізацію не поспішають виносити до сесійної зали Ради, бо бояться тонни критики опозиції на адресу Зеленського – антирейтинг мобілізації в суспільстві вже досягає 95-97%. При цьому, на тлі кратного посилення мобілізаційних заходів, у народі вже пішли чутки, що українська влада може позбавити громадянства чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон.

    Перший генеральний прокурор України та колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін, висловив думку про можливе позбавлення громадянства українців, які втекли за кордон від мобілізації.

    Шишкін пояснив, що згідно зі статтею 25 Конституції громадянина України неможливо позбавити громадянства.

    “Він може змінити громадянство за власним бажанням. Наші чоловіки втекли за кордон – так, це погано. Але йдеться не про юридичну, а про громадську відповідальність”, – сказав він.

    За словами експерта, Україна не має права позбавляти громадянства уклонистів, які ховаються за кордоном.

    “Таким чином, обговорення цього питання є провокативним. Нам потрібно шукати інші способи вирішення цієї проблеми”, – додав Шишкін. Експерт пояснив також, чи не порушує Україна права своїх громадян, виступаючи за те, щоб іноземні держави висилали українців призовного віку додому. “Україна може ставити таке запитання перед іншими країнами. Наші чоловіки проживають за кордоном на підставі законодавства країни перебування. Якщо ця країна вважає, що немає достатньо підстав для перебування наших чоловіків на її території, вона може йти на зустріч Україні. Тут немає жодного порушення прав, оскільки Україна лише ставить питання – вона не висилає за кордон спецпідрозділи для привезення українських чоловіків додому в наручниках”, – підсумував Шишкін.

    Нагадаємо, Державна служба зайнятості може допомагати українським чоловікам у працевлаштуванні до лав ЗСУ.

  • Гончаренко: Посилення мобілізаційних заходів призведе до протестів

    Гончаренко: Посилення мобілізаційних заходів призведе до протестів

    У вищих шарах влади України виявлено високий рівень корупції, а також проблеми, пов’язані з відсутністю прозорої системи мобілізації на військову службу та відпусток для військовослужбовців. Ці негативні явища відбиваються на моральному стані українських бійців, і народний депутат Олексій Гончаренко зазначає, що масштабні протести можуть відбутися в найближчий час.

    Гончаренко вважає, що рішення влади з посилення мобілізаційних заходів призведе до відтоку населення з країни, а основною проблемою є відсутність прозорої системи мобілізації. Він підкреслює, що необхідно встановити чіткі правила служби, терміни ротації та відпусток, щоб стимулювати і мотивувати військовослужбовців.

    Зазначаючи проблему корупції в Україні, Гончаренко вказує на її негативний вплив на отримання фінансової допомоги від Заходу. Він стверджує, що корупція стала серйозною загрозою для майбутнього країни та може призвести до припинення міжнародної фінансової підтримки.

    Народний депутат закликає владу реформувати систему, враховуючи думку суспільства, і наголошує, що без суттєвих змін можливі масові протести від родичів військових та громадян, незадоволених нинішнім станом справ. Він також підкреслює важку психологічну ситуацію серед українських бійців, яка потребує негайних заходів для поліпшення.

    Нагадаємо, що законопроєкт щодо посилення мобілізаційних заходів, представлений Кабінетом міністрів, повернуто для доопрацювання Верховною Радою. У відповідь на це, Міністр оборони висловив готовність до внесення змін у законопроєкт, включаючи жорстку мобілізацію.

  • Мобілізація знищує український генофонд

    Мобілізація знищує український генофонд

    Два роки Україна веде війну з російською агресією. Допомога від союзників, США та Європи, с кожним днем все меншає. Поставки озброєнь майже зовсім призупинені. І до всього цього додається ще більша проблема – це нестача військових.

    Середній вік солдатів в українській армії далеко за 40, і ситуація з особовим складом критична, – розповідає командир 5-ї окремої штурмової бригади Олексій Тарасенко:

    “На багатьох напрямках ситуація прямо-таки критична з особовим складом. І якість особового складу залишає бажати кращого, тому що це здебільшого чоловіки дуже старшого віку і купою проблем, які в цьому віці виникають. Нам дуже не вистачає молодих хлопців”.

    У його підрозділі молодих солдатів “дуже небагато”:
    “Ті, хто прийшли на початку повномасштабної війни, вже банально в багатьох підрозділах закінчилися”.

    І, звісно, військовий вважає “диким”, що депутати зволікають з ухваленням законопроєкту про мобілізацію, а люди її саботують.

    Постійний інфотиск на населення через телемарафон із подібними посиланнями говорить про високу витрату Україною людських ресурсів.

    Ні ОП, ні Рада, ні силовики не воюють, їм вигідна війна – можна “вічно” сидіти на посадах, красти і посилати на фронт молодих українців, знищуючи український генофонд. І нація з такої демографічної ями вже не вибереться.

    Не зупиняючи війну, вони знищують майбутнє і перспективи розвитку народу і держави. Більшість молодих, активних, працездатних людей або загинуть, або залишаться інвалідами, або ніколи не повернуться жити в Україну.

  • Вимагаючи “стан війни”: переваги та відмінності від воєнного стану за аналізом противників мобілізації

    Вимагаючи “стан війни”: переваги та відмінності від воєнного стану за аналізом противників мобілізації

    “Доти, поки не буде оголошено стан війни, будь-яка масова мобілізація вважається протизаконною, – стверджують деякі громадяни, додаючи: – Яким правом держава може мобілізувати населення, коли війна з Росією офіційно не оголошена?”. Такі аргументи стають предметом активних обговорень у соціальних мережах.

    Користувачі соціальних мереж часто відзначаються відповідями на такі твердження, наголошуючи: “Кожного разу, коли хтось починає говорити про “некоректну мобілізацію” чи “неконституційний воєнний стан”, я хочу запропонувати йому висловити це в Бучі, наприклад”.

    Щодо стану війни та його визначення в українському та міжнародному законодавстві, деякі питання залишаються відкритими. Юристи та експерти висловлюють різні точки зору. Деякі вказують на те, що українське законодавство передбачає можливість введення воєнного стану без оголошення війни, зокрема в разі агресії. Інші експерти визначають стан війни як формальний акт, який повинен бути оголошений, перш ніж вживати масові мобілізаційні заходи.

    Ця дискусія відображає загальний інтерес до питань правового регулювання воєнного стану та мобілізації, а також підкреслює необхідність уточнення та доповнення законодавства для відповіді на сучасні виклики і загрози.

    Чому це важливо?

    Розмови про те, чи Україні слід було оголосити війну Росії, або чи владі слід встановити “стан війни”, а не лише воєнний стан, тривають практично з моменту повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

    З початком обговорень про урядовий проєкт нових правил мобілізації в Україні, ці дискусії виходять на новий рівень. Противники мобілізації часто використовують такі наративи для обґрунтування своїх позицій. Також висловлюється думка, що офіційно оголошений стан війни надавав би міжнародній спільноті та судам додаткові правові підстави у справах, пов’язаних з компенсаціями, поверненням полонених та притягненням до відповідальності осіб, вчинивших воєнні злочини.

    Які відмінності між воєнним станом та станом війни в Україні?

    В українському законодавстві термін “стан війни” використовується обмежено та лише у двох визначених місцях. Відсутність докладних тлумачень створює прогалини в розумінні цього поняття. Конституція згадує “стан війни” у розділах про повноваження Верховної Ради, яка оголошує й заключає мир за поданням Президента, та про повноваження Президента, який вносить подання щодо оголошення стану війни та у разі агресії приймає рішення щодо використання Збройних Сил.

    Закон “Про оборону України” визначає, що після оголошення стану війни або фактичного початку воєнних дій встановлюється воєнний час, але сам термін “воєнний час” законодавцем не роз’яснено.

    Навпаки, концепція “воєнного стану” укладена у деталях як у Конституції, так і в окремих законах. Введений 24 лютого 2022 року на три місяці, воєнний стан регулярно продовжується, надаючи політичному та військовому керівництву, а також місцевій владі, повноваження для протидії агресії. Цей стан дозволяє обмежувати конституційні права та свободи людини, і на відміну від стану війни, в законодавстві не визначено обмежень на кількість продовжень його дії.

    Експерти та юристи, які були запитані ВВС Україна, наголошують, що питання мобілізації та оголошення стану війни або його відсутності – це дві різні речі, які не пов’язані між собою.

    Військовий експерт Центру Разумкова, Олексій Мельник, зазначає, що конституція та закони про оборону та мобілізацію чітко формулюють всі необхідні процедури. Він вказує на те, що в Україні діє воєнний стан з 2022 року, який був оголошений згідно з конституцією та рішенням парламенту. Експерт підкреслює, що воєнний стан надає владі повноваження для проведення мобілізації, яка вже відбувається від часу вторгнення Росії у 2022 році.

    Юрист Борис Бабін зазначає, що з моменту введення воєнного стану всі необхідні повноваження для мобілізації надані владі згідно з чинним законодавством. Він нагадує, що вже в 2014 році в Україні оголосили часткову мобілізацію під час анексії Криму Росією, і ця практика була проведена відповідно до законодавчих процедур.

    Чи повинна була Україна оголосити війну Росії? Зважаючи на те, що Росія вторглася в Україну без офіційного оголошення війни, охарактеризувавши це як “спеціальну військову операцію”, виникає питання: чи не мала Україна сама оголосити стан війни з Росією для полегшення вирішення питань щодо міжнародної допомоги, компенсацій та звільнення полонених?

    Згідно з міжнародним правом, термін “стан війни” вперше виник у Конвенції про відкриття воєнних дій, прийнятій у Гаазі в 1907 році. Згідно з цією конвенцією, стан війни повинна оголошувати сторона, що напала, а не країна, яка стала об’єктом агресії.

    Однак важливо відзначити, що відсутність оголошення війни формально не робить державу менш агресивною. Міжнародне право чітко визначає дії, які є актом агресії, незалежно від оголошення війни.

    Згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, використання збройної сили першою державою вже є достатнім свідченням акту агресії.

    Таким чином, на міжнародному рівні стан війни не впливає на кваліфікацію російської агресії проти України.

    Борис Бабін, юрист і експерт, наголошує, що з 2022 року в Україні існує воєнний стан, який був введений відповідно до конституції та рішення парламенту. Він підкреслює, що цей стан дозволяє владі проводити мобілізацію відповідно до чинного законодавства.

    Українська влада на даний момент не вважає за необхідне вживати законодавчих заходів для оголошення стану війни, вважаючи, що чинне законодавство є достатнім для забезпечення захисту країни від агресії та проведення загальної мобілізації.

  • У скандальному законопроєкті про мобілізацію зміни стосуватимуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном

    У скандальному законопроєкті про мобілізацію зміни стосуватимуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном

    Профільний Комітет ВР продовжує розглядати законопроєкт про мобілізацію.

    І може ухвалити рішення щодо нього найближчими днями, – повідомив нардеп Чернєв. Нардепи визнають, що в законопроєкті є норми, які порушують Конституцію, і недостатньо опрацьовані положення.

    “Завдання – щоб це був збалансований законопроєкт, не репресивний. Так, там усе ж таки мають бути якісь репресивні заходи, але більше – мотиваційних заходів”,– заявив Чернєв.

    Цікаво, це як – “Приходь у ТЦК, а то гірше буде?”

    Чернєв підтверджує, що обговорюється демобілізація військовослужбовців, які відслужили 36 місяців з 24 лютого, незалежно від того, проходять вони службу за контрактом чи були мобілізовані.

    Також у законопроєкті пропонується замінити строкову службу на 3 місяці базової підготовки та 2 місяці спеціалізованої підготовки.

    Наразі законопроєкт розглянутий комітетом приблизно на 80%, і його можуть рекомендувати ухвалити ВР у 1-му читанні та доопрацювати до 2-го читання. А можуть розглянути перероблений “комітетський” законопроєкт (але це треба стати його ініціаторами та взяти на себе депутатам відповідальність), або відправити законопроєкт Міністерству оборони на доопрацювання.

    Також Чернєв повідомив, що зміни в мобілізації стосуватимуться чоловіків за кордоном. Однак зараз щодо цієї категорії українців у законодавстві “поки що більше запитань, ніж відповідей”. Судячи з усього, проблема кадрового наповнення в ЗСУ стоїть досить гостро.

    На ці заяви вже реагують у Європі. Так, міністр юстиції та захисту прав споживачів Марко Бушман Німеччини вже заявив, що законодавство Німеччини не дає змоги видавати Україні чоловіків, які виїхали в Німеччину, щоб не підпасти під мобілізацію…

  • “Зростання корупції та нелегальний відтік населення”: у Раді розповіли про наслідки жорсткої мобілізації

    “Зростання корупції та нелегальний відтік населення”: у Раді розповіли про наслідки жорсткої мобілізації

    Нові законодавчі ініціативи, що передбачають більш жорстку мобілізацію, спровокують нову хвилю нелегального відтоку населення, а також призведуть до зростання небувалої корупції, що для української держави матиме вкрай негативні наслідки. Про це заявив нардеп від фракції “Слуга народу” Георгій Мазурашу.

    Парламентар зізнався, що категорично проти поданих у Раду Кабміном за запитом військового керівництва законопроєктів 10378/9 щодо посилення мобілізації (і покарання за ухилення). Більше того, він розцінює ці ініціативи як прояв “совковості” і спробу посилити “рабовласницьку філософію” в законодавстві.

    “Якби військове керівництво ставило за мету реальне підвищення нашої обороноздатності, то вони мали б ініціювати зовсім інше. Варто було б прибрати сліди примусу, щоб навіть громадянам, які з різних причин не можуть/хочуть служити/воювати, не було сенсу якось ховатися від військкоматів. Усі б спокійно ходили в ТЦК або заочно уточнювали свої облікові дані. А ТЦК спокійно виконували б свою функцію – пошук і робота з тими, які реально можуть бути корисними в армії, які за своїми фізичними і морально-вольовими якостями потенційно готові виконувати бойові завдання”, – пояснив він.

    Мазурашу наполягає: не можна силою людей змушувати йти служити й захищати Батьківщину. Навпаки, впевнений нардеп, жорстка мобілізація спровокує вкрай негативні для держави явища.

    “”Така” мобілізація, у сенсі “совкова” (коли розрахунок на погрози і примус, коли намагаються тупо виконувати кількісні плани, абсолютно наплювавши на якість), уже тепер дуже шкодить і громадянам, і армії, і економіці, і країні загалом…”, – наголосив Мазурашу.

    Зокрема, така ситуація призведе до нового відтоку населення, причому переважно нелегального. До того ж, зазначає політик, відбудеться зростання корупції, оскільки ті, хто не бажає йти воювати, всіма способами уникатимуть мобілізації.

    “Зрозуміло, що люди, які з різних причин навіть в умовах війни не бачать себе в армії та якимись “безмежними” діями ТЦК не дають працювати на економіку (а отже, і на обороноздатність), шукають, як вирватися з цього специфічного варіанту “рабства”. Частина просто переховується, що теж ніяк не сприяє зміцненню обороноздатності, а навпаки. А дехто шукає і знаходить варіанти як “вирватися з рабства” (таке формулювання не раз чув, і це дуже боляче). І фактично гроші, які могли так чи інакше піти на підтримку економіки і ЗСУ, опиняються в кишенях злодійкуватих людей, які або через схеми в Державній (прикордонній) системі, або “псячими стежками” випускають громадян за кордон”, – пояснив він.

    Мазурашу підкреслює, що своїми діями влада не тільки не сприяє поверненню біженців в Україну, а рівно навпаки.

    “Точніше, схоже, назад хочуть повернути тих, хто мириться з роллю “рабів держави”. А от реальних представників вільного народу вільної країни тут уже не дуже бачать”, – зазначив він.

    Водночас парламентарій акцентував увагу на тому, що у держави немає фінансових коштів на проведення посилених мобілізаційних заходів. Також співрозмовник не виключає і новий Майдан через невдоволення населення примусовою мобілізацією.
    “Не виключено, що навіть у нашій команді можуть бути зацікавлені в допомозі ворогам. І якщо дуже постаратися (як тепер і роблять), то “такою мобілізаційною роботою” та іншими “закручуваннями гайок” можна довести справу і до такого подарунка агресорам, як черговий “Майдан” або якісь інші внутрішні протистояння”, – підсумував він.

  • Список змін, які передбачається внести до законопроєкту про мобілізацію опублікувала Мар’яна Безугла

    Список змін, які передбачається внести до законопроєкту про мобілізацію опублікувала Мар’яна Безугла

    Після консультацій з військовим керівництвом у парламенті вирішили не виносити на голосування урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації та відправити його на доопрацювання автору.

    Тепер уряд має змінити найбільш скандальні норми з урахуванням зауважень. А потім знову внести документ в парламент.

    Обговорення законопроєкту тривало кілька останніх днів. До останнього не було ясно, чи буде парламент ухвалювати його хоча б в першому читанні, чи заверне його зовсім.

    Сьогодні нардеп Мар’яна Безугла опублікувала список змін, які передбачається внести до законопроєкту про мобілізацію:

    “⁃ виключити вимогу надання військовозобов’язаними місця проживання при укладенні трудового договору;

    ⁃ виключити антиконституційні норми про внесення до реєстру боржників;

    ⁃ повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення усім особам з інвалідністю, у тому числі ІІІ групи;

    ⁃ повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення для військовозобов’язаних, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю, у тому числі ІІІ групи;

    ⁃ повернути відстрочку для усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, як у чинному законі;

    ⁃ виключити відстрочку чинним народним депутатам України;

    ⁃ виключити відстрочку працівникам підприємств, установ і організацій Міністерства оборони України, правоохоронних органів;

    ⁃ вилучити норми звільнення поліцейських і прокурорів у зв’язку з призовом на військову службу;

    ⁃ повернути на військовий облік осіб, прийнятих на службу в правоохоронні органи;

    ⁃ запровадити бронювання органів прокуратури, правоохоронних органів, органів системи правосуддя та досудового розслідування, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування в Порядку, визначеному Кабміном, із чітким визначенням професій і посад;

    ⁃ уточнити надання відстрочки здобувачам освіти виключно за умови її послідовного здобуття без урахування спеціальності (професії);

    ⁃ надати відстрочку особам, зарахованим на навчання в інтернатуру;

    ⁃ повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації для науковців і викладачів за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки;

    ⁃ виключити норму щодо надання повноважень місцевим органам виконавчої влади ухвалювати рішення про надання військовозобов’язаним відстрочок від мобілізації;

    ⁃ вилучити норму щодо військово-транспортного обов’язку для ФОПів;

    ⁃ вилучити норму про обов’язкове проходження громадянами лікування згідно з рішенням ЛКК або відповідного ТЦК;

    ⁃ вилучити норму про уточнення своїх облікових даних громадянами протягом 20 днів з дати продовження мобілізації;

    ⁃ виключити повістки електронною поштою;

    ⁃ визначити дискрецію щодо звільнення військовослужбовців залежно від служби в зоні бойових дій або в тилу;

    ⁃ запровадити підставу для звільнення з військової служби військовослужбовців, родичі яких загинули під час участі в АТО;

    ⁃ уточнити статті Кримінального кодексу України, за якими дозволено за бажанням призивати за мобілізацією засуджених осіб;

    ⁃ включити відтермінування запровадження вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліції в частині проходження базової військової підготовки або військової служби;

    ⁃ скоротити строки звільнення строковиків після ухвалення закону та запровадити надання відтермінування до 25 років, або 6 місяців у разі звільнення у віці понад 25 років;

    ⁃ розпочати базову загальновійськову підготовку в закладах вищої освіти всіх форм власності з 2025 року;

    ⁃ розпочати базову військову службу в рік, що настає за роком, у якому припинено або скасовано правовий режим воєнного стану;

    ⁃ застосувати вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліції щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки;

    ⁃ привести у відповідність до Конституції повноваження Президента в частині видання указів”.

  • У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    Колосальна напруга, в якій конфлікт в Україні тримає країну, знайшла відображення і в конфлікті навколо вкрай непопулярного законопроекту про мобілізацію, пише Politico. У четвер кабінет міністрів України відкликав резонансний законопроект про нові правила мобілізації з Верховної Ради. Очікується, що скоро кабмін подасть до Ради доопрацьований проєкт закону з урахуванням пропозицій від депутатів.

    У Києві зазначають, що цього року українській армії знадобиться додатково близько півмільйона осіб. Однак законопроєкт настільки непопулярний серед українців, що політики бояться брати за нього відповідальність. Навіть Володимир Зеленський воліє, щоб законопроєкт про мобілізацію пропонував уряд, а не він сам.

    Як пише видання, місяці воєнних дій, які коштували десятків тисяч життів, але не принесли істотного результату, корупційні скандали в армії та відчуття втоми як усередині країни, так і серед союзників України призвели до того, що початковий ентузіазм українців вступати в лави ЗСУ випарувався.

    Більше того, дедалі частіше в Києві розмірковують про економічні наслідки нової масштабної мобілізації для країни. Практично весь державний бюджет України витрачається на військові зусилля країни, а фінансувати решту економіки допомагає допомога від ЄС і США. Але оскільки зараз ця допомога опинилася під питанням, Києву доводиться шукати баланс між залученням нових солдатів і підтримкою економіки та військової промисловості на плаву. За словами самого Зеленського, мобілізація приблизно півмільйона людей обійдеться приблизно в €12 млрд, і, враховуючи, що для виплати зарплати одному солдату потрібно, щоб шестеро українців платили податки, країні бракує приблизно 3 млн людей, які працюють.

  • Російське вторгнення зробило демографічну ситуацію в Україні катастрофічною

    Російське вторгнення зробило демографічну ситуацію в Україні катастрофічною

    Через останні законодавчі заходи та ситуацію на фронті, Україна фактично відмовилася від значної частини власного населення, яке остаточно осідає на Заході. Законопроєкт про мобілізацію  стане рубіконом для України.

    Найближчими роками ситуація тільки погіршиться. Демографи вже б’ють на сполох – скорочення населення України до 10-12 мільйонів осіб у наступні кілька років є більш ніж реальною загрозою. І ми вже спостерігаємо “перші ластівки” розвитку такого сценарію.

    Так, майже 15% населення вже покинули країну, і, як зазначають західні аналітики, у найближчій перспективі населення може скоротитися на всі 25%. І хоча президент Зеленський хоче стимулювати їхнє повернення різними пільгами, люди навряд чи захочуть повертатися. Здебільшого українці осіли в Німеччині, де отримують допомогу або вже знайшли роботу. Експерти зазначають, що близько 50% мігрантів не повернуться на батьківщину. В інших країнах спостерігається схожа тенденція – українці хочуть пустити там коріння, офіційно працевлаштовуються, віддають своїх дітей до спеціалізованих мовних шкіл, і багато громадян уже навряд чи колись повернуться “додому”.

    Чи варто говорити, що така ситуація гарантовано спричинить серйозні проблеми не тільки для української економіки та демографії, а й поставить під питання власне існування держави в осяжному майбутньому.

  • Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Після консультацій з військовим керівництвом у парламенті прийнято рішення не включати урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації до голосування. Замість цього документ буде направлено на доопрацювання автору. Уряд повинен внести зміни, особливо у тих положеннях, які викликали обурення, з урахуванням зауважень.

    Переговори про законопроєкт тривали декілька останніх днів, і до останнього моменту не було визначено, чи буде його підтримано принаймні на першому читанні чи відхилено повністю. Однак голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія оголосив, що після засідання погоджувальної ради та наради з військовим керівництвом вирішено відправити документ на доопрацювання.

    Уряд також отримає пропозиції, внесені комітетами Ради та робочими групами. Арахамія підкреслив, що хоча всі політсили в парламенті розуміють і підтримують необхідність мобілізації, деякі норми законопроєкту потребують корекції через порушення прав людини та неоптимальне формулювання. Згідно з оголошеним рішенням, парламент зможе розглянути законопроєкт знову не раніше лютого, коли відновить свою роботу.

    Урядовий законопроєкт, що стосувався нових правил мобілізації та впроваджень у сфері оборони, був внесений до парламенту у святковий день – 25 грудня. Одразу після його реєстрації розпочалися активні обговорення. Законопроєкт викликав значну критику як з боку опозиції, так і від представників влади. У відповідь на це було подано чотири альтернативних проєкти.

    Основною метою урядової ініціативи було спростити та підвищити ефективність мобілізації для потреб армії в умовах тривалої війни з Росією та зростаючої потреби в ресурсах для України. Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність набору 450-500 тисяч новобранців для Збройних Сил на наступний рік.

    Основні пропозиції в урядовому законопроєкті щодо нових правил мобілізації включають наступне:

    • Зниження віку мобілізації з 27 до 25 років
    • Дозвіл на мобілізацію інвалідів 3-ї групи та скасування поняття “обмежено придатний до служби”
    • Введення поняття “електронного кабінету призовника” з терміном 30 днів для уточнення особистих даних онлайн або у військкоматі
    • Спрощення процедури вручення повістки через особисту доставку, електронний кабінет чи електронну пошту
    • Зобов’язання громадян віком від 18 до 60 років мати при собі військово-обліковий документ та документ, що посвідчує особу, з можливістю пред’явлення їх на вимогу працівника військкомату або поліцейського
    • Заборона отримання деяких консульських послуг (наприклад, оформлення нових закордонних паспортів) для українців за кордоном без військово-облікових документів
    • Обмеження права на відстрочку для мобілізації для студентів, держслужбовців, піклувальників недієздатних осіб та людей з інвалідністю
    • Запровадження суворіших санкцій для ухилянтів, включаючи їх включення до Єдиного реєстру боржників, заборону виїзду за кордон, обмеження прав на керування транспортним засобом і т.д.

    Зокрема, законопроєкт також пропонує зміни у підходах до служби, включаючи скасування строкової служби та запровадження “базової військової служби” для осіб від 18 до 25 років, право на демобілізацію для звільнених з полону та військових з інвалідністю, а також право на демобілізацію для тих, хто служив протягом останніх 36 місяців у війську під час воєнного стану.

    Суперечки та найбільш спірні положення урядового законопроєкту стали об’єктом критики відразу після його оприлюднення.

    Основні звинувачення спрямовані на “неконституційність” документа, який, за словами критиків, порушує основні права людини, гарантовані конституцією. Цю точку зору висловлює як опозиція, так і представники влади.

    Найбільше обурення викликали положення, пов’язані із санкціями проти ухилянтів, зокрема, обмеження права розпоряджатися власним майном та керувати автомобілем. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслює, що це може прямо суперечити принципам конституції.

    Співголова опозиційної фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко вважає, що норми законопроєкту не лише порушують права людини, але й відкривають можливість для зловживань з боку Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Вона наголошує на тому, що обмеження, запропоновані в законопроєкті, можуть ускладнити життя українців, піддаючи їх позасудовому позбавленню права розпоряджатися власним майном.

    Антикорупційний комітет Ради погоджується з тим, що вказані положення містять “корупційні ризики”. Крім того, комітет рекомендує відмовитися від норми, яка передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні “забезпечити прибуття” військовозобов’язаних до ТЦК, вважаючи, що це може сприяти свавіллю.

    Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна вказує на необхідність  доопрацювання законопроєкту, зокрема, щодо запобігання корупції в військово-лікарських та медико-соціальних комісіях, а також уточнення процедур підтвердження підстав для відстрочки.

    Багато претензій виникло щодо законопроєкту і в профільному комітеті з питань національної безпеки.

    Дискусія в комітеті тривала протягом кількох днів, і в ній брали участь представники Міністерства оборони та військового керівництва.

    Член комітету та представник “Слуги народу” Федір Веніславський зізнався, що військові та депутати не змогли досягти згоди щодо деяких питань.

    Веніславський вказав, що основні суперечки виникли щодо положень, які обмежують конституційні права осіб, які ухиляються від мобілізації.

    Він наголосив, що положення, що дозволяє Територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) вносити ухилянтів до реєстру боржників і обмежувати їхні права, не отримає підтримки комітету.

    Депутат також висловив переконання, що положення про дозвіл мобілізації людей з інвалідністю “точно не пройде”.

    “Це абсолютно неприйнятний шлях”, – зауважив він.

    За його словами, комітет виступає проти включення в законопроєкт положень про вручення електронних повісток.

    Заступник голови комітету з питань національної безпеки Єгор Чернєв додав, що обговорення торкалися питань демобілізації та зниження віку мобілізації до 25 років.

    Він зауважив, що нинішнє положення про демобілізацію після 36 місяців служби під час воєнного стану викликає сумніви в Міністерстві оборони та Генеральному штабі. За його словами, вони не можуть передбачити заміну досвідчених бійців на лінії фронту.

    “Але це не означає, що ми не будемо розглядати альтернативні підходи. Можливо, будуть різні підходи для тих, хто зараз воює в тилу і тих, хто воює на передньому краї”, – зазначив депутат.

    В офісі президента вважають, що бурхливі дискусії навколо ініціативи є адекватними.

    “Це дуже добре, що відбувається дискусія на рівні генерального штабу, міністерства оборони, міністерства фінансів чи кабінету в цілому, на рівні профільних комітетів Ради, на рівні експертного середовища відбувається дискусія. Це правильно”, – заявляв раніше радник голови офісу президента Михайло Подоляк.

    Він висловив переконання, що, незважаючи на “традиційний для України хейт, хайп, токсичність і скандали”, суспільство у кінці кінців побачить остаточну версію законопроєкту, яка буде містити “відповідні правильні нормативні позиції”.