Hronikanovostej.com

Позначка: міжнародні експерти

  • Після рішення Трампа Україна ризикує втратити ключових слідчих воєнних злочинів РФ: десятки міжнародних експертів уже припинили роботу

    Після рішення Трампа Україна ризикує втратити ключових слідчих воєнних злочинів РФ: десятки міжнародних експертів уже припинили роботу

    Міжнародні експерти, які допомагали Україні документувати та розслідувати воєнні злочини Росії, почали згортати свою діяльність після масштабного скорочення фінансування з боку США. Частина фахівців уже припинила поїздки в Україну, а окремі проєкти з фіксації злочинів російських військових були заморожені або повністю закриті. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела серед правозахисників, прокурорів, міжнародних юристів та учасників програм документування воєнних злочинів.

    Йдеться про десятки іноземних експертів, які працювали безпосередньо на місцях російських атак, збирали свідчення потерпілих, документували факти катувань, сексуального насильства, депортації українських дітей та руйнування цивільної інфраструктури. Саме ці матеріали в подальшому використовувалися українськими правоохоронними органами, міжнародними судами та спеціальними слідчими групами для формування доказової бази проти Росії.

    За даними Reuters, до роботи над розслідуванням російських злочинів були залучені близько 40 організацій — серед них правозахисні структури, міжнародні юридичні фонди, дослідницькі групи, аналітики та експерти з міжнародного гуманітарного права. Більшість із них значною мірою залежали від американського фінансування, яке забезпечувалося через програми Державного департаменту США, USAID та інші механізми підтримки.

    Після приходу адміністрації Дональда Трампа частину таких програм було скорочено або припинено. Reuters зазначає, що фінансування десятків проєктів, пов’язаних із документуванням воєнних злочинів та притягненням винних до відповідальності, потрапило під перегляд у межах політики скорочення зовнішньої допомоги та переорієнтації ресурсів на внутрішні пріоритети США.

    Наслідки цього вже відчувають українські та міжнародні організації. Правозахисна група Truth Hounds, яка документує злочини РФ на окупованих та деокупованих територіях, повідомила про скорочення персоналу, призупинення частини архівних проєктів і відкладення програм підготовки суддів та прокурорів. Організація втратила фінансування, яке покривало приблизно третину її бюджету.

    За словами співкерівника Truth Hounds Дмитра Коваля, через скорочення ресурсів частина потенційних розслідувань може взагалі не розпочатися. Він наголосив, що документування злочинів потребує постійної присутності на місцях, швидкого збору доказів та роботи зі свідками, адже з часом важливі свідчення можуть бути втрачені.

    Особливу стурбованість викликає ситуація з міжнародними експертами, які працювали разом з українськими прокурорами. За інформацією Reuters, через нестачу коштів десятки іноземних спеціалістів більше не можуть регулярно приїжджати до України для аналізу доказів та консультування слідчих груп. Це суттєво ускладнює роботу української системи правосуддя, яка й без того перевантажена величезною кількістю відкритих справ.

    Станом на сьогодні українські правоохоронці відкрили понад 230 тисяч проваджень щодо можливих воєнних злочинів, скоєних Росією від початку повномасштабного вторгнення. Серед них — умисні вбивства цивільних, обстріли житлових кварталів, катування, сексуальне насильство, депортація дітей та руйнування критичної інфраструктури.

    У Державному департаменті США підтвердили зміну підходу до фінансування міжнародних програм, однак запевнили, що Вашингтон не відмовляється від підтримки процесів притягнення винних до відповідальності. Там наголосили, що частину фінансового навантаження повинні взяти на себе європейські союзники та міжнародні партнери. Водночас американська сторона заявляє про збереження підтримки окремих програм у сфері правосуддя та документування злочинів.

    Попри це, експерти сумніваються, що Європа зможе швидко компенсувати втрату американського фінансування. За словами представників міжнародних юридичних організацій, саме США були одним із найбільших донорів програм розслідування воєнних злочинів у світі. Тому навіть за умови продовження підтримки з боку ЄС та Великої Британії повністю замінити американські ресурси буде надзвичайно складно.

    Reuters також нагадує, що скорочення фінансування відбувається на тлі ширшого перегляду підходів США до міжнародних правозахисних ініціатив. Упродовж останнього року були закриті або реорганізовані кілька структур, які координували глобальні програми з документування масових злочинів та підтримки міжнародного правосуддя.

    Правозахисники попереджають, що уповільнення розслідувань може мати довгострокові наслідки для майбутніх судових процесів. Багато доказів потребують оперативної фіксації, а свідки злочинів можуть змінювати місце проживання або втрачати можливість давати свідчення через тривалий час після подій. Саме тому міжнародна допомога залишається критично важливою для документування злочинів війни та створення доказової бази проти російських військових і політичного керівництва РФ.

    На цьому тлі українські правозахисні організації закликають міжнародних партнерів не допустити згортання програм, які допомагають збирати докази злочинів Росії. Вони наголошують, що питання відповідальності за воєнні злочини стосується не лише України, а й усієї системи міжнародного права, яка опинилася перед одним із найбільших викликів за останні десятиліття.

  • В Україні відкрили Єдиний центр ідентифікації тіл загиблих у війні

    В Україні відкрили Єдиний центр ідентифікації тіл загиблих у війні

    В Україні перевірили готовність до запуску Єдиного центру ідентифікації тіл (останків) невпізнаних осіб, загиблих внаслідок збройної агресії РФ. Центр побудований за сучасними стандартами судово-медичної експертизи та стане частиною загальнодержавної системи судово-медичних установ Міністерства охорони здоров’я.

    За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, новий центр дозволить вдосконалити процеси ідентифікації тіл та забезпечити високі стандарти проведення експертиз. «Відкриття Національного центру ідентифікації — важливий крок у зміцненні потенціалу держави для проведення комплексних та високоточних досліджень у найскладніших випадках», — зазначив він.

    Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

    За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

    МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

  • Голова АРМА заявила, що міжнародні експерти не можуть критикувати роботу агенції через відсутність в них розуміння ситуації

    Голова АРМА заявила, що міжнародні експерти не можуть критикувати роботу агенції через відсутність в них розуміння ситуації

    Агенція з розшуку та менеджменту активів (АРМА) знову опинилася в центрі уваги через затримки у виборі управителів для арештованих активів. Цього разу критика на адресу агентства пролунала від Transparency International Ukraine, яка висловила незадоволення роботою АРМА, зокрема через неповний реєстр арештованих активів та низьку ефективність процесу відбору управителів.

    Олена Дума — керівниця АРМА, вирішила відповісти на ці закиди, заявивши, що міжнародним експертам бракує глибшого розуміння ситуації. На думку Думи, TI Ukraine недостатньо детально вивчає справи, перш ніж критикувати агентство. У своєму Telegram-каналі вона запросила антикорупційних активістів звертатися безпосередньо до АРМА для пояснень, зазначивши, що критикувати агентство без знань деталей не є конструктивно.

    Олена Дума підкреслила, що проблеми, з якими стикається АРМА, включають скасування арештів, необхідність додаткових перевірок і контролю, а також багатомісячні юридичні процеси. Вона заявила, що ці фактори можуть пояснити затримки, однак експерти TI Ukraine, за її словами, не враховують цих складнощів.

    Затримки та непорозуміння з управителями активів

    Ще один важливий аспект критики, на який звернули увагу в Transparency International, стосується відбору управителів для арештованих активів. Із моменту утворення АРМА в Україні й досі не завершено відбір управителів для багатьох значних активів, що може свідчити про невиконання функцій агентства вчасно.

    Водночас TI Ukraine неодноразово заявляла, що під керівництвом Олени Думи АРМА демонструє дуже повільну реакцію на розголошення в медіа або тиск громадськості. Як зазначають експерти, ці проблеми можуть бути пов’язані з більш глибокими структурними проблемами агентства, зокрема, зі спроможністю швидко і ефективно реагувати на запити суспільства та забезпечувати прозорість у своєму управлінні.

    Корупційні зв’язки та сумніви щодо політичної незалежності

    Додатково до питань щодо ефективності управління активами, з’явилися побоювання щодо політичної незалежності АРМА. Відзначаються підозри щодо кулуарних домовленостей в агентстві, які можуть бути пов’язані з важливими українськими політиками. Нещодавно з’явилася інформація, що до офісу АРМА регулярно приїжджає Валерій Писаренко — юрист та колишній народний депутат, близький до соратників екс-президента Віктора Януковича, зокрема Андрія Портнова.

    За словами поінформованих джерел, Писаренко нібито обговорює питання передачі великих арештованих активів на користь певних впливових осіб, зокрема, політиків як Юлія Тимошенко. Зокрема, обговорюються активи, серед яких значиться київський торгово-розважальний центр “Гулівер”.

    АРМА, реагуючи на ці звинувачення, заявила, що “не знайома” з Писаренком і що його ім’я не фігурує у журналі відвідувань. Проте цікава деталь, що АРМА не вказала, як можна потрапити до їхнього офісу без запису в журналі, адже існують несанкціоновані входи та можливість доступу через вікна.

    Петиція за звільнення Олени Думи

    На фоні критики АРМА, нещодавно на сайті Кабінету міністрів України з’явилася петиція, в якій вимагається звільнення Олени Думи з посади через її ймовірні зв’язки з проросійськими політиками та неефективне управління арештованими активами. Петиція вже набрала кілька тисяч підписів, що свідчить про зростання суспільного обурення щодо діяльності агентства.

    Експерти, у свою чергу, підкреслюють, що ефективне управління активами та прозорість діяльності АРМА є критично важливими для забезпечення довіри до антикорупційних інституцій України, особливо в умовах війни, коли кожен ресурс має велике значення для підтримки економіки та відновлення країни після бойових дій.