Hronikanovostej.com

Позначка: міжнародна політика

  • Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не розглядає варіант часткового або “обмеженого” членства в Європейському Союзі та наполягає на повноцінній інтеграції до всіх інституцій ЄС. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.

    Глава держави наголосив, що для України неприйнятні моделі “ЄС лайтового формату” або поетапного членства без повного політичного і правового статусу, оскільки країна прагне рівноправної участі у всіх механізмах Євросоюзу. За словами Зеленського, Україна розглядає свою армію як важливий елемент майбутньої європейської безпеки і не підтримує ідеї обмеженої інтеграції в оборонній сфері. Він підкреслив, що Європі також потрібна сильна Україна як повноцінний партнер, а не “частковий учасник” спільних політик.

    На тлі цих заяв у Європейському Союзі триває дискусія щодо можливого перегляду процедур розширення, які могли б пришвидшити процес вступу країн-кандидатів. Окремі варіанти передбачають поетапний доступ до частини політик ЄС ще до повноправного членства, однак такі ідеї залишаються предметом політичних дискусій і не мають статусу офіційно ухвалених рішень. Йдеться про спроби знайти баланс між швидкістю розширення та збереженням принципу повного дотримання стандартів ЄС.

    У Євросоюзі діє складна процедура вступу, яка включає гармонізацію національного законодавства країн-кандидатів із правом ЄС, відому як acquis communautaire, та виконання вимог у сферах верховенства права, судової системи, антикорупційної політики, економіки й державного управління. Через масштабність цих вимог процес вступу традиційно займає тривалий час і потребує одностайної підтримки всіх держав-членів.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та нині перебуває на етапі підготовки до відкриття переговорних кластерів. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що темпи євроінтеграції залежать як від прогресу реформ в Україні, так і від політичної згоди всередині самого Євросоюзу. У цьому контексті обговорення “неповного членства” вважається радше теоретичним сценарієм, ніж практичною моделлю.

    Під час зустрічі в Берліні також обговорювалися питання військової підтримки України та стратегічного партнерства з Німеччиною. Київ і Берлін підтвердили наміри щодо подальшого поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони, що є частиною ширшого контексту європейської інтеграції України на тлі війни Росії проти України.

  • Посередники намагаються повернути США та Іран за стіл переговорів до 21 квітня — Axios

    Посередники намагаються повернути США та Іран за стіл переговорів до 21 квітня — Axios

    Міжнародні посередники продовжують дипломатичні зусилля, щоб організувати новий раунд переговорів між США та Іраном до 21 квітня — дати, коли спливає чинний режим припинення вогню. Про це повідомляє Axios із посиланням на регіональні джерела та американських посадовців.

    За даними видання, у посередницькому процесі беруть участь представники Пакистану, Єгипту та Туреччини. Вони підтримують паралельні контакти з Вашингтоном і Тегераном, намагаючись зблизити позиції сторін і відновити переговорний формат після останнього раунду, який не привів до прориву.

    Джерела Axios підкреслюють, що, попри публічні заяви про жорсткі позиції, дипломатичні канали між сторонами не повністю розірвані. Обидві сторони, за оцінками посередників, продовжують обмін сигналами через непрямі канали та регіональних посередників.

    Один із регіональних співрозмовників видання описав ситуацію як “відкриту”, зазначивши, що переговорний процес нагадує складну багаторівневу дипломатичну гру, де сторони одночасно демонструють жорсткість і залишають простір для компромісу.

    Основною перешкодою в переговорах залишається іранська ядерна програма. За даними Axios, США наполягають на жорсткому обмеженні або повному припиненні збагачення урану, а також на скороченні запасів високозбагаченого урану.

    Іран, у свою чергу, наполягає на збереженні права на мирну ядерну програму та вимагає послаблення санкцій, включно з розблокуванням частини заморожених активів. Саме питання фінансових активів і санкційного тиску залишається одним із ключових у торзі між сторонами.

    Пакистан, Єгипет і Туреччина, за інформацією Axios, відіграють роль каналів комунікації, допомагаючи передавати пропозиції та оцінювати можливі поступки. Посередники сподіваються, що скорочення розбіжностей дозволить організувати нову зустріч до завершення поточного режиму припинення вогню 21 квітня.

    У дипломатичних колах ситуацію описують як обмежену в часі: сторони перебувають під тиском дедлайну, що може або стимулювати компроміс, або, навпаки, призвести до нового загострення.

    За даними Axios, американська сторона розглядає різні сценарії розвитку подій, включно з посиленням тиску у разі провалу переговорів. Йдеться про політичні та військово-економічні інструменти впливу, які можуть бути застосовані для примусу Ірану до поступок.

    Водночас у дипломатичних колах підкреслюють, що пріоритетом залишається спроба повернути сторони до переговорного процесу, оскільки повний розрив діалогу може різко підвищити ризики регіональної ескалації.

    Раніше повідомлялося, що попередні переговори між США та Іраном проходили у форматі тривалих консультацій, однак не завершилися конкретною угодою. Попри це, обидві сторони продовжують заявляти про готовність до подальшого діалогу за умови зміни умов або додаткових гарантій.

    Дипломати зазначають, що нинішня фаза переговорів є однією з найбільш напружених за останній період, оскільки поєднує ядерне питання, санкційну політику та безпекові ризики у Перській затоці.

  • Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові готові знищувати іранські кораблі у разі їх наближення до зони морської блокади, яку, за його словами, Сполучені Штати запровадили в районі іранських портів. Про це він написав у соціальній мережі Truth Social.

    За словами Трампа, будь-які іранські військові судна, що становитимуть потенційну загрозу або спробують наблизитися до району блокади, будуть знищені. Він наголосив, що США готові застосувати силу за аналогією до операцій проти морських цілей, пов’язаних із наркоторгівлею.

    Трамп також заявив, що військово-морські сили Ірану зазнали значних втрат, а їхній бойовий потенціал нібито суттєво обмежений. Водночас він визнав, що частина швидкісних ударних катерів залишається у строю, але не розглядається США як серйозна загроза.

    Раніше Центральне командування Збройних сил США оголосило про запровадження морських обмежень, які передбачають контроль над рухом суден у напрямку і з іранських портів. Початок дії цих заходів було заплановано на 10:00 за східноамериканським часом.

    Окремо Трамп заявив, що під обмеження можуть потрапити судна, які, за його словами, сплачували Тегерану за прохід через Ормузьку протоку. За його твердженням, такі платежі могли сягати до 2 мільйонів доларів за один танкер. Ормузька протока є одним із ключових світових маршрутів постачання нафти, через який проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів із Перської затоки.

    У своїх заявах президент США також припустив можливу участь інших країн у забезпеченні операцій, зокрема союзників по НАТО. Серед можливих напрямів співпраці він згадав розмінування Ормузької протоки, однак конкретних держав не назвав.

    За словами Трампа, перед цим відбулися тривалі переговори між США та Іраном, які, як він стверджує, тривали близько 21 години в Пакистані. Перемовини, за його оцінкою, завершилися безрезультатно через відмову Тегерана згортати ядерну програму.

    Водночас він заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, але попередив про можливість подальшої ескалації, включно з ударами по території Ірану.

    Контекстом для цих заяв залишається тривала напруга між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми роками періодично загострюється через іранську ядерну програму, санкції США та ситуацію в Перській затоці, де регулярно фіксуються інциденти за участю військово-морських сил обох країн.

  • Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Європейська комісія ініціювала процедуру перегляду фінансування Венеційської бієнале та попередила про можливе замороження або повне скасування гранту обсягом 2 мільйони євро. Причиною такого кроку стало рішення організаторів допустити участь російського павільйону в цьогорічній мистецькій виставці. Про це повідомляє Euronews.

    За інформацією видання, 10 квітня президент Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко отримав офіційного листа від Виконавчого агентства Європейського Союзу з питань освіти та культури. У документі йдеться про запуск процедури перегляду фінансування у зв’язку з присутністю Росії на одному з найвідоміших культурних майданчиків світу.

    Європейська комісія надала організаторам 30 днів для надання пояснень і аргументації рішення щодо допуску російського павільйону. Після завершення цього терміну Брюссель оцінить отриману відповідь і ухвалить подальше рішення щодо збереження або припинення фінансування.

    Йдеться про грантову підтримку, яка, за даними Euronews, передбачена для Венеційської бієнале до 2028 року. У разі якщо пояснення організаторів не будуть визнані переконливими або позиція щодо участі Росії залишиться незмінною, фінансування може бути повністю зупинене.

    Питання участі Росії у бієнале викликало широку дискусію в європейських політичних колах. За даними ЗМІ, протягом останніх тижнів низка депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію зайняти більш жорстку позицію та переглянути підтримку заходу у випадку збереження російської участі.

    У Брюсселі раніше також заявляли, що можливість позбавлення бієнале грантового фінансування розглядається як один із інструментів реагування на рішення щодо участі держави-агресора у міжнародному культурному проєкті.

    Окремо свою позицію висловили представники Європейської комісії, зокрема виконавча віцепрезидентка Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф. У спільній заяві вони засудили рішення керівництва бієнале про допуск російського павільйону, яке було озвучене ще 10 березня.

    На тлі цього Україна закликала організаторів переглянути рішення, наголошуючи на неприпустимості участі держави, що веде повномасштабну війну, у провідних міжнародних культурних подіях. Подібні заклики також лунали з боку окремих країн Європейського Союзу.

    Водночас керівництво Венеційської бієнале наполягає, що рішення про допуск російського павільйону не порушує правил заходу. Організатори підкреслюють, що бієнале має залишатися «простором для діалогу, відкритості та художньої свободи», а культурні події повинні бути відокремлені від політичних процесів.

    Цьогорічна участь Росії стала першою на Венеційській бієнале з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У межах російської експозиції заплановані мистецькі проєкти за участі художників із різних країн, а сам павільйон позиціонується як міжнародний культурний майданчик поза політичними обмеженнями.

    Подальша доля фінансування Венеційської бієнале буде визначена після завершення 30-денного терміну, який Єврокомісія надала організаторам для офіційної відповіді та роз’яснень.

  • Мадяр вважає, що Україна сама має визначати умови завершення війни

    Мадяр вважає, що Україна сама має визначати умови завершення війни

    Майбутній прем’єр-міністр Угорщини, лідер партії «Тиса» Петер Мадяр заявив, що жодна іноземна держава або політичний лідер не має права визначати умови завершення війни в Україні. Про це він сказав під час пресконференції, повідомляють медіа.

    За словами Мадяра, позиція Угорщини полягає у необхідності підтримувати конструктивні відносини з усіма сусідніми країнами, включно з Україною. Він наголосив, що Будапешт зацікавлений у стабільності регіону та діалозі з Києвом, а також висловив готовність до особистої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на міжнародних майданчиках, зокрема під час засідань Європейської ради.

    Ключовою тезою заяви Мадяра стало те, що Україна має повний суверенітет у визначенні умов завершення війни. Він підкреслив, що будь-які рішення щодо миру повинні ухвалюватися виключно українською стороною, без зовнішнього тиску або нав’язування сценаріїв з боку інших держав. За його словами, міжнародні партнери можуть підтримувати або сприяти переговорному процесу, але не визначати його зміст.

    Водночас політик окремо торкнувся питання угорської національної меншини в Україні. Мадяр заявив, що для Угорщини важливо забезпечити захист прав етнічних угорців, які проживають на території України, зокрема в Закарпатській області. Він наголосив на необхідності врегулювання мовного питання, підкресливши, що представники меншини повинні мати можливість користуватися рідною мовою в освіті та повсякденному житті.

    Ці заяви є продовженням давнього дискурсу між Будапештом і Києвом щодо закону про освіту та мовної політики в Україні. У попередні роки ця тема неодноразово ставала предметом напруги у відносинах між двома країнами та впливала на позицію Угорщини в Європейському Союзі щодо українських питань.

    Окремо Мадяр висловився щодо європейської інтеграції України. Він зазначив, що Київ повинен пройти повний і стандартний переговорний процес перед вступом до ЄС, без прискорених процедур. Водночас він не виключив можливості проведення референдуму в Угорщині щодо підтримки членства України в Євросоюзі після завершення всіх необхідних етапів.

    Також політик прокоментував питання фінансової допомоги Україні з боку ЄС, зокрема кредитного пакета обсягом 90 млрд євро. Він зазначив, що окремі аспекти цієї домовленості потребують додаткового пояснення, хоча визнав, що рішення про підтримку України вже було ухвалене на рівні Європейського Союзу.

    Заяви Мадяра пролунали на тлі політичних змін в Угорщині після парламентських виборів, на яких його партія «Тиса» здобула перемогу та отримала можливість формувати новий уряд. Очікується, що нове керівництво країни визначатиме більш активний і водночас прагматичний курс у відносинах із ЄС та сусідніми державами, включно з Україною.

  • У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    Європейський Союз розраховує найближчим часом повернутися до розгляду питання масштабної фінансової допомоги Україні обсягом 90 млрд євро, а також ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії. Активізацію цього процесу в Брюсселі пов’язують із політичними змінами в Угорщині після поразки партії прем’єр-міністра Віктора Орбана на парламентських виборах.

    У Євросоюзі наголошують, що швидке ухвалення обох рішень є одним із ключових пріоритетів головування Кіпру, яке триває у першій половині 2026 року. Представники головування заявили, що мають намір винести ці питання на розгляд Комітету постійних представників ЄС (Coreper), щойно з’явиться політична можливість для досягнення консенсусу між державами-членами.

    Наразі ці питання офіційно не включені до порядку денного найближчих засідань Coreper, запланованих на 15 та 17 квітня у Брюсселі. Водночас дипломати не виключають, що підготовча робота вже триває, а ключові дискусії можуть відбутися під час неформального саміту лідерів ЄС, який запланований на 23–24 квітня в Нікосії.

    Європейські джерела зазначають, що до моменту фактичної передачі влади новому прем’єр-міністру Петеру Мадяру позиція Угорщини щодо українських питань навряд чи зазнає суттєвих змін. Очікується, що Мадяр офіційно вступить на посаду на початку травня, тому на квітневих зустрічах ЄС Угорщину все ще представлятиме Віктор Орбан.

    Саме уряд Орбана протягом останніх років неодноразово блокував або затримував рішення ЄС, пов’язані з підтримкою України, використовуючи право вето. Зокрема, йшлося як про санкційні пакети проти Росії, так і про фінансову допомогу Києву. Така позиція часто викликала критику з боку інших держав-членів ЄС, які звинувачували Будапешт у затягуванні ключових рішень у час війни.

    У березні 2026 року Орбан прямо заявив, що Угорщина не підтримає жодних рішень на користь України, включно з новим пакетом санкцій і кредитною підтримкою, поки Київ не відновить транзит російської нафти через трубопровід «Дружба». Це питання стало одним із головних каменів спотикання у відносинах між Будапештом та Брюсселем.

    Водночас, за інформацією дипломатичних джерел, у ЄС не виключають, що навіть до завершення своєї каденції Орбан може піти на часткові поступки, щоб розблокувати окремі рішення або зменшити напруження у відносинах із партнерами.

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром відкриває можливість для перегляду зовнішньополітичного курсу Угорщини. Сам Мадяр уже заявив, що прагне відновити довіру до країни в межах Європейського Союзу та НАТО і зробити Будапешт більш передбачуваним партнером.

    У низці європейських столиць, зокрема в Берліні, вже висловили сподівання, що зміна влади в Угорщині дозволить швидше ухвалювати рішення щодо підтримки України, які раніше блокувалися. Це стосується як фінансової допомоги, так і санкційної політики проти Росії.

    Україна зі свого боку також активізує дипломатичні контакти з майбутнім керівництвом Угорщини. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Київ передав сигнали щодо можливих контактів між президентом Володимиром Зеленським і Петером Мадяром.

    Запланований пакет фінансової допомоги у 90 млрд євро розглядається в ЄС як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, зокрема для фінансування державного бюджету, відновлення економіки та забезпечення макрофінансової стабільності в умовах війни. Паралельно 20-й пакет санкцій має посилити тиск на Росію, зокрема в економічній та енергетичній сферах.

    Таким чином, подальший прогрес у цих питаннях значною мірою залежатиме від політичного переходу в Угорщині та готовності нового уряду змінити підхід до рішень, які потребують одностайної підтримки всіх країн-членів Європейського Союзу.

  • Трамп різко завершив брифінг після питання про Угорщину

    Трамп різко завершив брифінг після питання про Угорщину

    Президент США Дональд Трамп достроково завершив спілкування з журналістами після запитання щодо парламентських виборів в Угорщині та політичної ситуації навколо прем’єр-міністра Віктора Орбана.

    Як повідомляється, відповідне відео оприлюднив журналіст RMF FM у США у соціальній мережі X. На кадрах видно, як після короткого брифінгу представники медіа намагаються поставити низку запитань, зокрема щодо реакції Трампа на політичні події в Угорщині.

    Під час спілкування журналісти звернулися до президента США із запитанням про результати парламентських виборів в Угорщині та можливу поразку або зміну політичних позицій Віктора Орбана, якого Трамп раніше відкрито підтримував.

    Однак американський президент не став коментувати тему. Після паузи він обмежився короткою формальною подякою журналістам, розвернувся та попрямував у бік літака, фактично завершивши брифінг.

    Журналісти, які були присутні під час події, зазначили, що це виглядало як швидке припинення розмови після запитання, яке могло бути політично чутливим.

    Дональд Трамп раніше неодноразово висловлював підтримку прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, підкреслюючи його політичний курс як приклад «сильної національної політики». У публічних заявах Трамп також позитивно оцінював співпрацю зі своїми політичними союзниками в Європі, зокрема з Орбаном.

    Окремі американські посадовці та політики з оточення Трампа також коментували роль угорського прем’єра в європейській політиці. Зокрема, звучали заяви про його вплив на дискусії в ЄС щодо міграційної політики, санкцій проти Росії та війни в Україні.

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс раніше відвідував Угорщину та брав участь у передвиборних заходах, пов’язаних із політичною кампанією Орбана. У медіа також повідомлялося про його публічні заяви щодо підтримки угорського прем’єра як політичного лідера.

    Питання про Угорщину та її позицію в ЄС останніми роками залишається предметом дискусій у міжнародній політиці. Будапешт неодноразово займав відмінну від більшості країн ЄС позицію щодо санкційної політики проти Росії, а також щодо підтримки України.

    На цьому тлі будь-які публічні заяви або відсутність коментарів з боку ключових американських політиків, зокрема Дональда Трампа, привертають увагу міжнародних медіа та експертів.

    Журналісти, які були присутні на брифінгу, зазначили, що президент США фактично проігнорував запитання, не надавши жодних пояснень або оцінок. Сам момент був зафіксований на відео, яке швидко поширилося у соцмережах.

    Експерти в галузі політичних комунікацій зазначають, що подібні ситуації є типовими для коротких підходів до преси, коли політики уникають коментарів щодо чутливих міжнародних тем або внутрішньополітичних питань інших країн.

    Інцидент у черговий раз привернув увагу до відносин США та Угорщини, а також до публічної риторики Дональда Трампа щодо Віктора Орбана. Водночас офіційних коментарів від Білого дому щодо цього епізоду наразі не оприлюднено.

  • У Словенії обговорюють заяви про посилення проросійських впливів: що відомо і як це коментують аналітики

    У Словенії обговорюють заяви про посилення проросійських впливів: що відомо і як це коментують аналітики

    Після появи у медіа повідомлень про нібито обрання в Словенії спікером парламенту лідера партії «Ресні.ца» («Правда») Зорана Стевановича, в інформаційному просторі активізувалася дискусія щодо можливого посилення проросійських політичних позицій у країнах ЄС. Водночас офіційні дані парламенту Словенії таких змін не підтверджують.

    Станом на сьогодні посаду спікера Державних зборів Словенії (Državni zbor) обіймає Уршка Клакочар-Зупанчич, представниця «Руху Свободи» (Gibanje Svoboda), яка була обрана у 2022 році після формування нового уряду Роберта Голоба. Жодних офіційних рішень щодо зміни керівництва парламенту у відкритих державних джерелах не зафіксовано.

    Зоран Стеванович — словенський політик, який очолює партію «Resni.ca», що позиціонує себе як антиістеблішментську силу. Вона виникла на хвилі суспільного невдоволення традиційними політичними елітами та робить акцент на критиці епідеміологічних обмежень часів COVID-19, державних інституцій та частини політики Європейського Союзу.

    Політичні експерти відносять «Ресні.ца» до популістських рухів, які в окремих питаннях збігаються з позиціями євроскептичних сил у ЄС. Зокрема, серед риторики партії фігурують заклики до перегляду або скасування санкційної політики щодо Росії, що й стало підставою для публічних дискусій про її зовнішньополітичні орієнтири.

    Водночас партія не входить до числа провідних політичних сил у парламенті Словенії і не формує урядової більшості.

    Український журналіст і публіцист Віталій Портников у своїх коментарях звернув увагу на загальну тенденцію зростання впливу політичних сил у Європі, які ставлять під сумнів єдність санкційної політики ЄС щодо Росії.

    Він зазначив, що подібні рухи можуть бути частиною ширшого процесу політичної фрагментації в Європейському Союзі, де окремі партії використовують антиелітарну риторику, критику інституцій та заклики до перегляду зовнішньополітичного курсу.

    Портников також провів паралелі з політичними лініями колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та чинного прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, які неодноразово виступали з критикою частини санкцій проти РФ та займали більш обережну позицію щодо підтримки України.

    Політологи відзначають, що в Європейському Союзі останні роки спостерігається зростання впливу правих та популістських партій, які часто поєднують внутрішню антиурядову риторику з критикою спільної політики ЄС.

    Одним із ключових питань розбіжностей залишається санкційна політика щодо Росії. Хоча офіційно ЄС зберігає єдність у більшості пакетів санкцій, у низці країн тривають політичні дебати щодо їхньої ефективності, економічних наслідків та тривалості.

    Словенія загалом залишається проєвропейською державою і підтримує ключові рішення ЄС, однак внутрішній політичний спектр включає різні позиції щодо зовнішньої політики та відносин із Росією.

    Інформація про «зміну спікера на проросійського кандидата» у Словенії наразі не підтверджується офіційними джерелами та може бути пов’язана з інтерпретаціями політичних заяв і діяльності окремих партій.

    Водночас експерти наголошують: навіть без формальних змін у владі, дискусії навколо санкцій проти РФ та зовнішньополітичного курсу ЄС залишаються одним із ключових елементів політичного ландшафту Європи.

  • Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

    Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

     

     

  • G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    Під час саміту міністрів закордонних справ країн G7 у Франції 26–27 березня партнери обговорили можливість посилення санкцій проти так званого тіньового флоту Росії. Йдеться, зокрема, про заборону на надання таким танкерам морських послуг.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, попри нестабільність на енергетичних ринках, спричинену ситуацією навколо Ормузької протоки, питання запровадження додаткового тиску на Росію залишається актуальним.

    У Європейському Союзі наразі розглядають варіанти посилення обмежень саме в частині обслуговування російських танкерів, які використовуються для обходу санкцій.

    Окремо Сибіга наголосив на важливих сигналах від Сполучених Штатів щодо військової допомоги Україні. За його словами, під час зустрічі пролунали чіткі запевнення, що зброя, передбачена в межах відповідних програм підтримки, не була і не буде переадресована в інші країни.

    Міністр уточнив, що такі гарантії були озвучені на рівні державного секретаря США у присутності інших очільників зовнішньополітичних відомств. Йдеться про те, що ресурси, виділені для України, використовуються виключно за призначенням.

    Крім того, Україна отримала додаткові позитивні сигнали щодо подальшого наповнення програми підтримки. Зокрема, очікується внесок від ще однієї нової країни-партнера.

    Обговорення в межах G7 свідчить про намір союзників і надалі посилювати економічний та військово-політичний тиск на Росію, а також зберігати стабільну підтримку України в умовах триваючої війни.