Hronikanovostej.com

Позначка: міжнародна політика

  • Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Президент США Дональд Трамп виступив із прощальною промовою на церемонії поховання сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його одним із найвидатніших законодавців в історії Сполучених Штатів та людиною, яка десятиліттями мала значний вплив на американську політику. Церемонія прощання відбулася у Вашингтонському національному соборі за участю високопосадовців США, іноземних лідерів та близьких покійного.

    Під час свого виступу Трамп назвав Грема “справжнім американським оригіналом” і “улюбленим другом”, наголосивши, що той був політиком, без якого протягом понад трьох десятиліть практично не ухвалювалися важливі рішення у Вашингтоні. За словами президента США, сенатор, який виріс у невеликому містечку в Південній Кароліні, зумів стати політиком світового масштабу та людиною, до думки якої дослухалися як у США, так і за їхніми межами.

    “Протягом понад 30 років у цій столиці не відбувалося нічого суттєвого без відома Ліндсі Грема”, – заявив американський президент, додавши, що сенатор “віддавав Америці всю міру свого доброго та могутнього серця, поки це серце просто не вичерпалося”.

    Окрему увагу Трамп приділив особистим взаєминам із покійним сенатором. Він нагадав, що на початку президентської кампанії 2016 року вони були політичними суперниками, однак згодом їхні стосунки переросли у багаторічну дружбу. Президент розповів, що вони часто разом грали у гольф, а також підкреслив унікальну здатність Грема знаходити спільну мову з людьми незалежно від їхньої політичної позиції.

    У своїй промові глава Білого дому також охарактеризував світогляд сенатора, наголосивши, що той був переконаним прихильником сильної Америки та вірив у важливість американського лідерства на міжнародній арені. За словами Трампа, Грем був людиною з рішучими поглядами у сфері національної безпеки та підтримував активну зовнішню політику США. Президент зазначив, що сенатор був “надзвичайно войовничим” і прагнув використовувати силу, якщо вважав це необхідним для захисту інтересів своєї країни.

    Церемонія прощання із Ліндсі Гремом зібрала чимало високопоставлених гостей. Крім Дональда Трампа, із промовами виступили віцепрезидент США Джей Ді Венс та лідер республіканської більшості у Сенаті Джон Тун. Серед присутніх також були президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, що підкреслило міжнародний авторитет американського сенатора.

    Ліндсі Грем помер 11 липня у віці 71 року. Протягом багатьох років він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії у сфері зовнішньої політики та національної безпеки. Сенатор послідовно підтримував Україну після початку повномасштабної війни Росії та виступав за посилення економічного тиску на Москву.

    Однією з його останніх гучних законодавчих ініціатив став законопроєкт про запровадження масштабних санкцій проти Росії. Документ передбачає введення 500-відсоткових мит для країн, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоносії. Після смерті сенатора законопроєкт отримав його ім’я, ставши символом політичної спадщини Грема та його жорсткої позиції щодо Кремля. Саме ця ініціатива вважається однією з найрезонансніших у його багаторічній кар’єрі та продовжує залишатися предметом активного обговорення у Вашингтоні.

  • Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін повністю припинив контакти з фігурами, яких у Москві та за її межами вважали потенційними посередниками по українському напрямку. За інформацією українських переговорників і джерела в переговорній групі, у першу чергу «списані» Дмитро Козак і пов’язані з ним лінії зв’язку. Слідом закриті контакти з Романом Абрамовичем. Рішення прямо пов’язують із жорсткою позицією Миколи Патрушева, який, за словами джерела, зміг нав’язати Путіну курс на повне «обнулення» всіх «мирних переговорників».

    До недавнього часу паралельно з офіційною риторикою Кремля зберігалися робочі неформальні канали через старих кремлівських адміністраторів, олігархів із доступом до обох столиць і білоруського союзника. Тепер, якщо дані джерела вірні, ці лінії свідомо перекриті. Головним зовнішнім каналом залишається Олександр Лукашенко, але й він, за тією ж інформацією, змушений намагатися достукатися до Путіна через Пекін. Рішень щодо формату переговорів і персонального складу російської сторони в Москві на даний момент немає.

    Козак довгі роки був ключовим переговорником Путіна по пострадянському простору. Він вів діалог з Києвом по Донбасу до лютого 2022 року, брав участь у нормандському форматі і в перші дні війни намагався узгодити формулу, яка, за низкою західних і російських джерел, передбачала відмову України від НАТО в обмін на припинення масштабних бойових дій. Путін тоді цю логіку відкинув. У наступні роки Козак, за свідченнями близьких до Кремля людей, залишався одним із небагатьох, хто у вузькому колі називав вторгнення помилкою. У вересні 2025 року він залишив пост заступника керівника адміністрації президента. Офіційно — за власним бажанням. Фактично вплив на український напрямок уже давно перейшов до Сергія Кирієнка.

    Абрамович у травні 2026 року зустрічався в Києві з Володимиром Зеленським. Український президент публічно підтвердив факт зустрічі і ключове повідомлення: Київ не віддасть Донбас. Абрамович мав передати цю позицію Путіну. Сам російський очільник невдовзі заявив, що один із представників ділових кіл поінформував його про пропозицію зустрічі, але сенсу в ній не бачить, поки українські війська продовжують опір. Тепер і цей канал закритий.

    Патрушев, колишній секретар Ради безпеки і послідовний прихильник жорсткої лінії, ніколи не приховував скепсису щодо компромісів. Його публічна позиція останніх років: Україна як суверенна держава може зникнути, переговори мають сенс лише між Москвою і Вашингтоном, європейці до них не допускаються. Джерело стверджує, що саме ця логіка зараз домінує в рішеннях щодо кадрів і каналів зв’язку.

    Прямий виграш отримує силове та ідеологічне крило. Будь-які розмови про заморозку чи компроміс розглядаються як ознака слабкості. Зникає ризик, що через «старих» переговорників до Путіна доходитимуть сигнали, які відрізняються від офіційної лінії. Втрачають вплив ті, хто зберігав репутацію людей, здатних говорити із Заходом і Києвом мовою можливих угод. Козак уже виведений. Абрамович опиняється в тій самій категорії. Лукашенко формально залишається єдиним зовнішнім гравцем із доступом, але навіть він змушений шукати обхідний шлях через Китай. Це послаблює і його позиції: білоруський очільник більше не виглядає самостійним посередником.

    На найближчі тижні картина виглядає так. Будь-які публічні чи напівпублічні ініціативи, які раніше спиралися на неформальні канали, зависають у повітрі. Українська сторона втрачає можливість швидко перевіряти, чи доходять її сигнали до Путіна напряму. Західні посередники отримують додатковий аргумент, що Москва свідомо закриває простір для маневру. У дипломатії посилюється відчуття глухого кута. Розмови про можливе відновлення контактів після зустрічей у Стамбулі, Саудівській Аравії чи через американських емісарів виглядають ще більш відірваними від реальної кремлівської ієрархії.

  • Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Український президент Володимир Зеленський заявив, що коротка особиста зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Ватикані навесні 2025 року стала переломним моментом у їхніх взаєминах. За словами глави держави, саме після 15–20-хвилинної розмови тет-а-тет вдалося кардинально змінити характер діалогу між двома лідерами.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю американській ультраправій блогерці та прихильниці Дональда Трампа Лорі Лумер. Під час розмови журналістка нагадала президентові України про резонансну суперечку в Овальному кабінеті Білого дому, яка сталася в лютому 2025 року. Тоді між Зеленським, Дональдом Трампом та віцепрезидентом США Джей Ді Венсом виникла гостра дискусія щодо шляхів завершення війни. Венс закликав українську сторону дати шанс дипломатичному врегулюванню, однак Зеленський відповів, що попередній досвід переговорів із Росією довів їхню неефективність.

    У відповідь на запитання про те, коли вдалося відновити взаєморозуміння з американським президентом після того інциденту, Зеленський зазначив, що вирішальним стала саме зустріч у Ватикані під час церемоній, пов’язаних із похованням Папи Римського. Президент наголосив, що ця розмова тривала лише близько 15–20 хвилин, однак її значення було набагато більшим.

    «У нас був перший переломний момент у Римі, у Ватикані. Це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це був історичний момент, тому що за 15–20 хвилин ми змінили наші взаємини», — заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що бесіда проходила без сторонніх осіб, лише віч-на-віч. Саме такий формат, за його словами, дозволив відверто обговорити ключові питання та закласти основу для нової якості співпраці між Києвом і Вашингтоном. Президент висловив задоволення тим, що вдалося налагодити конструктивний діалог, адже від взаєморозуміння між Україною та США, за його словами, залежить безпека і життя великої кількості людей.

    «Я дуже щасливий, тому що від таких відносин і такого діалогу залежить життя дуже багатьох людей», — наголосив Зеленський.

    Останніми днями український президент також повідомив про намір найближчим часом здійснити візит до Сполучених Штатів. Крім того, він провів переговори зі спецпредставниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Паралельно американська сторона заявляє про готовність запропонувати нові підходи до переговорного процесу щодо припинення війни між Росією та Україною.

  • Рубіо анонсував “нові ідеї” для завершення війни: США готують інший підхід до переговорів

    Рубіо анонсував “нові ідеї” для завершення війни: США готують інший підхід до переговорів

    Для досягнення мирної угоди щодо завершення війни Росії проти України необхідні нові підходи, адже попередні пропозиції не були і залишаються неприйнятними для української сторони. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю The Guardian.

    За словами очільника американської дипломатії, усі варіанти врегулювання, які обговорювалися раніше, не знайшли підтримки Києва, а нинішні обставини роблять їх ще менш прийнятними. Саме тому, на думку Рубіо, переговорний процес потребує нових концепцій, здатних створити основу для реального просування до миру.

    Держсекретар наголосив, що Вашингтон готовий запропонувати власні ідеї, якщо для цього складуться відповідні умови. Водночас він не став розкривати зміст можливих ініціатив, зазначивши лише, що США мають намір відігравати конструктивну роль у пошуку дипломатичного рішення.

    «Якщо мир і настане, то це станеться завдяки якійсь новій ідеї та новим концепціям, і ми готові запропонувати деякі з них у відповідних умовах і у відповідній формі, якщо така можливість з’явиться і якщо умови будуть сприятливими. Ми готові відіграти цю роль у позитивний спосіб», – заявив Рубіо.

    Його коментар прозвучав після зустрічі в Манілі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За інформацією російського МЗС, сторони обговорили широкий спектр міжнародних питань, серед яких ключовою темою залишалася війна в Україні.

    Під час переговорів Лавров вкотре повторив позицію Кремля щодо необхідності припинення військової допомоги Україні. Російський міністр закликав західні країни зупинити постачання озброєння Збройним силам України, заявивши, що Москва вважає це однією з умов можливого політико-дипломатичного врегулювання.

    Водночас останні оцінки західних медіа свідчать, що Кремль не демонструє готовності до компромісів. Зокрема, Bloomberg повідомляло, що президент РФ Володимир Путін не розглядає повернення Україні навіть частини тимчасово окупованих територій як елемент потенційної мирної угоди.

    Окреме занепокоєння союзників України викликають повідомлення про можливі російські провокації проти країн НАТО. За оцінками західних джерел, Росія може вдатися до операцій під чужим прапором, зокрема використовуючи безпілотники, замасковані під українські, для атак на держави Балтії або Польщу з метою послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Попри відсутність конкретних деталей щодо нових американських пропозицій, заява Марко Рубіо свідчить про те, що Вашингтон продовжує шукати альтернативні дипломатичні механізми для завершення війни, не відмовляючись від підтримки України та зберігаючи готовність до переговорного процесу за наявності відповідних умов.

  • Росія знову висунула США вимогу щодо України

    Росія знову висунула США вимогу щодо України

    23 липня в столиці Філіппін Манілі відбулася чергова зустріч державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Однією з ключових тем переговорів стала російсько-українська війна, а також питання двосторонніх відносин між Вашингтоном і Москвою та актуальна міжнародна ситуація. Про результати переговорів повідомило Міністерство закордонних справ Росії.

    За інформацією російського зовнішньополітичного відомства, сторони обговорили широке коло міжнародних та двосторонніх питань. Сергій Лавров заявив, що поінформував американського держсекретаря про те, що Москва називає «реальним станом справ» у війні проти України. Водночас жодних деталей щодо змісту цієї частини переговорів російська сторона не оприлюднила.

    Під час зустрічі глава МЗС РФ також повторив одну з головних вимог Кремля щодо війни в Україні. За словами Лаврова, Росія наполягає на припиненні постачання західного озброєння українській армії, заявивши, що подальша військова допомога Києву є для Москви неприйнятною. Подібну позицію російська влада озвучує не вперше, однак країни Заходу раніше неодноразово наголошували, що підтримуватимуть Україну стільки, скільки буде потрібно для її захисту.

    У заяві МЗС РФ також зазначено, що Лавров підтвердив готовність Росії до політико-дипломатичного врегулювання війни та заявив про прихильність пропозиціям, які, за твердженням російської сторони, були озвучені під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним в Анкориджі. При цьому жодних конкретних деталей щодо цих ініціатив російське відомство не навело.

    Окрім українського питання, дипломати приділили увагу стану двосторонніх відносин між Росією та США. Зокрема, обговорювалися питання функціонування дипломатичних представництв двох держав, які протягом останніх років суттєво ускладнилися через взаємні висилки дипломатів, скорочення персоналу посольств та погіршення політичних відносин.

    За підсумками переговорів сторони також домовилися продовжити контакти між зовнішньополітичними відомствами. Йдеться насамперед про взаємодію в рамках міжнародних організацій та підтримання дипломатичного діалогу з окремих питань глобального порядку денного.

    Зустріч у Манілі відбулася на тлі триваючої війни Росії проти України та активних міжнародних дипломатичних консультацій щодо шляхів її завершення. Водночас офіційний Вашингтон продовжує заявляти про підтримку України та необхідність досягнення справедливого і стійкого миру, який відповідатиме міжнародному праву та суверенітету української держави.

    Попри регулярні дипломатичні контакти між представниками США та Росії, принципові розбіжності щодо війни в Україні залишаються незмінними. Москва продовжує вимагати припинення військової підтримки Києва, тоді як Сполучені Штати та їхні союзники наголошують, що саме військова допомога дозволяє Україні захищати свою територію та цивільне населення від російської агресії.

  • Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Президент США Дональд Трамп повторно звернувся до Конгресу із закликом розширити законопроєкт про нові санкції проти Росії, включивши до нього положення, що стосуються Ірану. Американський лідер заявив, що саме такого кроку нібито прагнув покійний сенатор Ліндсі Грем, який був одним із головних авторів документа. Відповідну заяву Трамп оприлюднив у власній соціальній мережі Truth Social.

    За словами президента США, республіканці мають підтримати внесення до законопроєкту окремих пунктів щодо Ірану. Він наголосив, що саме цього, за його словами, хотів Ліндсі Грем, а тому відповідні зміни необхідно ухвалити. Трамп підкреслив, що таке рішення є важливим і має стратегічне значення для американської політики.

    “Республіканці мають включити Іран до проєкту про санкції проти Росії. Це те, що Ліндсі хотів зробити, і це мало відбутися. Це важливо”, – написав президент США.

    Це вже не перший випадок, коли Дональд Трамп наполягає на поєднанні санкційної політики щодо Росії та Ірану в одному законодавчому документі. Раніше він уже висловлював побажання доповнити санкційний законопроєкт положеннями, спрямованими проти Тегерана, водночас сигналізуючи, що готовий підписати документ після його ухвалення Конгресом.

    Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який був підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, залишається одним із ключових зовнішньополітичних документів, що нині розглядаються у Вашингтоні. Його метою є суттєве посилення економічного тиску на Росію через її агресію проти України, а також запровадження жорстких обмежень щодо держав і компаній, які допомагають Москві обходити чинні санкції.

    У Сенаті США останніми днями дедалі частіше лунають заклики якнайшвидше винести законопроєкт на голосування без внесення додаткових правок, щоб не затягувати процес його ухвалення. За інформацією американських ЗМІ, документ уже заручився підтримкою понад 60 сенаторів, що забезпечує йому достатню кількість голосів для успішного проходження верхньої палати Конгресу.

    Раніше цього тижня сенатори також представили оновлену редакцію законопроєкту, у якій були деталізовані окремі механізми застосування санкцій та їхня взаємодія з уже чинними обмежувальними заходами. Попри це, ініціатива Дональда Трампа щодо включення до документа окремих положень стосовно Ірану може стати предметом нових дискусій серед законодавців, адже частина сенаторів наполягає на якнайшвидшому ухваленні документа без додаткових змін.

    Заклики Трампа свідчать про його прагнення пов’язати санкційну політику США одразу щодо двох держав, які Вашингтон розглядає як ключові виклики міжнародній безпеці. Водночас остаточне рішення щодо змісту законопроєкту та можливого включення до нього положень про Іран залишається за Конгресом США.

  • Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочинає масштабне реформування системи американської зовнішньої допомоги, переорієнтовуючи її на підтримку проєктів, що відповідають політичній ідеології Make America Great Again (MAGA). У Вашингтоні вже підготували перші грантові програми, спрямовані на просування нових зовнішньополітичних пріоритетів США в Європі та інших регіонах світу. Про це повідомляють Reuters та Financial Times.

    За інформацією видань, Державний департамент США вже направив до Конгресу офіційне повідомлення про нові витрати. Одним із перших кроків стане виділення 2 мільйонів доларів на фінансування ініціатив, які, за задумом адміністрації, мають протидіяти цензурі в Європі. Насамперед йдеться про підтримку організацій та проєктів, що критикують європейські Закон про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) та Закон про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA), які регулюють діяльність великих цифрових платформ і технологічних компаній.

    У Білому домі вважають, що ці законодавчі акти Європейського Союзу можуть обмежувати свободу слова та створювати надмірний контроль над інформаційним простором. Дональд Трамп неодноразово публічно критикував політику Брюсселя у сфері цифрового регулювання, називаючи її загрозою для вільного висловлення думок. Саме тому американські кошти планують спрямувати на підтримку тих організацій, експертних центрів і громадських ініціатив, які виступають проти чинної регуляторної політики ЄС.

    Новий курс також свідчить про кардинальну зміну підходу до використання американської міжнародної допомоги. На початку свого президентського терміну Дональд Трамп різко критикував Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), називаючи його частиною застарілої бюрократичної системи та виступаючи за суттєве скорочення його впливу. Однак нині адміністрація фактично вирішила використати механізми зовнішньої допомоги для реалізації власної політичної стратегії.

    Як зазначають Reuters і Financial Times, якщо раніше основний акцент американських грантових програм робився на гуманітарній підтримці, розвитку демократії, боротьбі з бідністю чи реформуванні державних інституцій, то тепер фінансування дедалі більше спрямовуватиметься на проєкти, які відповідають політичним та ідеологічним пріоритетам адміністрації Трампа. Такий підхід може означати наймасштабніше переформатування американської системи міжнародної допомоги за останні десятиліття.

    Основою нової політики стала ідеологія Make America Great Again, яка передбачає пріоритет національних інтересів США над міжнародними домовленостями, критичне ставлення до глобальних інституцій, підтримку максимально широкого трактування свободи слова, економічний протекціонізм та захист традиційних цінностей. Саме ці напрями, за даними журналістів, визначатимуть, які міжнародні проєкти отримуватимуть фінансування від американського уряду.

    Ініціатива вже викликала занепокоєння серед європейських політиків. У країнах ЄС побоюються, що фінансування організацій, які виступають проти політики Брюсселя, може стати інструментом політичного впливу США на внутрішні процеси в Європейському Союзі. Окремі європейські посадовці вважають, що така стратегія здатна посилити політичну поляризацію та створити додаткове напруження у відносинах між союзниками по НАТО.

    Водночас американська адміністрація наголошує, що має право підтримувати за кордоном тих партнерів, які поділяють бачення Вашингтона щодо свободи слова, розвитку ринкової економіки та обмеження державного втручання в інформаційний простір. За інформацією джерел, нинішня грантова програма стане лише першим етапом масштабнішої стратегії, а до кінця року обсяги фінансування подібних ініціатив можуть суттєво зрости.

    Останні рішення вписуються у загальний курс адміністрації Дональда Трампа, яка останніми місяцями активно переглядає підходи як до зовнішньої, так і до економічної політики. Напередодні президент США оголосив про намір запровадити додаткові мита щодо Канади, пояснивши це, зокрема, наслідками масштабних лісових пожеж, дим від яких регулярно поширюється на американську територію. Крім того, Трамп заявив про плани запровадити платний надшвидкий доступ до своїх публікацій у соціальній мережі Truth Social для трейдерів, які використовують його заяви як важливий фактор під час ухвалення фінансових рішень. Нові ініціативи демонструють прагнення адміністрації поєднати зовнішню політику, економічні інструменти та інформаційний вплив у межах реалізації стратегії MAGA.

  • Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран офіційно заявив про призупинення виконання своїх зобов’язань за домовленостями зі Сполученими Штатами, які раніше мали забезпечити припинення бойових дій та створити умови для подальших переговорів між сторонами. У Тегерані звинуватили Вашингтон у порушенні досягнутих домовленостей та наголосили, що відтепер більше не вважають себе зобов’язаними виконувати умови угоди.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на заяву заступника міністра закордонних справ Ірану Хазема Гарібабаді.

    За словами іранського дипломата, Тегеран дійшов такого рішення після того, як, на його думку, саме Сполучені Штати першими порушили умови меморандуму про взаєморозуміння, укладеного сторонами у червні. Документ мав покласти край багатотижневому військовому протистоянню та відкрити шлях до детальних переговорів щодо найгостріших питань між двома країнами.

    Втім, уже незабаром після підписання домовленостей ситуація різко загострилася через новий обмін ударами між Іраном і США, що фактично поставило під сумнів подальшу дію угоди.

    «Ми вели переговори. На жаль, саме американці вдалися до цих агресивних дій, порушивши власні зобов’язання. У результаті ми призупинили виконання всіх наших зобов’язань і фактично більше не здійснюємо їх», — заявив Гарібабаді в ефірі іранського державного телебачення.

    У CNN зазначають, що ця заява стала ще одним свідченням того, що дипломатичні контакти між Вашингтоном і Тегераном, які велися за посередництва Катару та Пакистану, фактично зайшли у глухий кут. Попри попередні спроби відновити переговорний процес, сторони дедалі частіше обмінюються взаємними звинуваченнями та демонструють готовність до подальшого протистояння.

    Заступник глави МЗС Ірану також наголосив, що нині головним завданням для керівництва країни є захист держави.

    «Наразі перед нами стоїть завдання захистити нашу країну. Ми робитимемо це твердо і рішуче, і я думаю, що американці вкотре отримали свою відповідь — їхні агресивні дії ні до чого не приведуть», — заявив він.

    Раніше цього тижня аналогічну позицію озвучив і речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї. Він заявив, що Тегеран не має наміру повертатися до переговорів і надалі реагуватиме на дії США «рішуче».

    «Наразі ми не маємо планів на переговори, і ми, як і раніше, зосереджені на захисті своєї країни», — сказав представник іранського зовнішньополітичного відомства.

    Нагадаємо, у червні США та Іран досягли рамкової угоди, яка передбачала продовження режиму припинення вогню, відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та запуск переговорів щодо низки ключових питань, включно з іранською ядерною програмою.

    Однак уже на початку липня ситуація різко погіршилася після інциденту в Ормузькій протоці. Іранські військові атакували судно, яке, за їхньою версією, рухалося несанкціонованим маршрутом. Водночас західні ЗМІ повідомляли, що США наполягали на проходженні торговельних суден поблизу узбережжя Оману, а не біля територіальних вод Ірану, що й стало причиною нового конфлікту.

    Після цього президент США Дональд Трамп заявив, що саме атака на судно фактично поставила крапку на перемир’ї між країнами. Незабаром Сполучені Штати завдали ударів у відповідь по іранських об’єктах, після чого обмін військовими ударами відновився.

    За останніми даними, бойові дії між сторонами тривають практично щодня. Іран повторно закрив Ормузьку протоку, а США посилили обмеження щодо іранських портів. Аналітики попереджають, що подальша ескалація може мати серйозні наслідки не лише для регіональної безпеки, а й для світових поставок енергоносіїв та міжнародної торгівлі.

    Раніше видання Axios повідомляло, що Білий дім готується до можливого багатоденного або навіть багатотижневого військового протистояння між США та Іраном через ситуацію навколо Ормузької протоки.

  • Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новим директором ізраїльської зовнішньої розвідки «Моссад» став генерал-майор Роман Гофман – колишній військовий секретар прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та уродженець Білорусі часів СРСР. Його призначення активно обговорюють у російських медіа та експертних колах, де припускають, що Ізраїль може посилити увагу до співпраці Росії та Ірану.

    Про це йдеться, зокрема, в аналітичних матеріалах російських ЗМІ та коментарях експертів після офіційного вступу Гофмана на посаду. Роман Гофман офіційно очолив «Моссад» 2 червня 2026 року, змінивши на цій посаді Давида Барнеа. Відповідне рішення раніше ухвалив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, а кандидатуру затвердили після проходження необхідних процедур.

    Гофман став першим уродженцем Білорусі, який очолив ізраїльську зовнішню розвідку. Він народився у Гомельській області, а в 1990 році разом із родиною репатріювався до Ізраїлю у підлітковому віці. Свою військову кар’єру він почав у бронетанкових військах Армії оборони Ізраїлю, пройшовши шлях від молодшого офіцера до командира дивізії, а згодом обіймав посаду військового секретаря прем’єр-міністра. У червні 2026 року він офіційно вступив на посаду директора «Моссаду».

    Російські аналітики звертають увагу на його знання пострадянського простору, російської мови та досвід роботи на високому рівні в системі безпеки Ізраїлю. На їхню думку, ці фактори можуть сприяти більш глибокому аналізу процесів у регіоні та взаємодії між Москвою й Тегераном.

    Останніми роками саме співпраця Росії та Ірану в оборонній та технологічній сферах стала одним із ключових чинників безпеки на Близькому Сході. Зокрема, міжнародні експерти звертають увагу на питання передачі озброєнь, виробництва безпілотників, розвитку ракетних програм та логістичних зв’язків між двома країнами.

    У російських матеріалах також висловлюється думка, що ізраїльська розвідка може приділяти більше уваги моніторингу технологічного співробітництва Москви й Тегерана, постачанню озброєнь та каналам взаємодії між двома державами. Водночас офіційно Ізраїль не заявляв про зміну стратегічних пріоритетів «Моссаду» чи створення окремого “російського напрямку” як головного фокусу служби.

    Призначення Гофмана відбувається на тлі складної безпекової ситуації на Близькому Сході та триваючого протистояння між Ізраїлем та іранськими союзниками в регіоні. У цих умовах увага ізральських спецслужб до військово-технічної співпраці Ірану з іншими державами, зокрема Росією, імовірно, залишатиметься високою.

    За даними ізраїльських та міжнародних ЗМІ, призначенню Гофмана передували тривалі юридичні дискусії та перевірки, однак зрештою його кандидатуру було затверджено, а сам він очолив одну з найвпливовіших розвідувальних структур світу. Його п’ятирічний термін на посаді розпочався на тлі загострення регіональної конкуренції та змін у глобальній архітектурі безпеки.

  • Малайзія наказала негайно депортувати громадян Ізраїлю: що стало причиною жорсткої заяви

    Малайзія наказала негайно депортувати громадян Ізраїлю: що стало причиною жорсткої заяви

    Малайзія заявила, що будь-яких громадян Ізраїлю, виявлених на території країни, негайно депортуватимуть. Відповідну позицію озвучив прем’єр-міністр Анвар Ібрагім на тлі перевірки інформації про можливе перебування ізраїльтян у технологічній спільноті, яка працює в малайзійському штаті Джохор.

    Водночас твердження про те, що Куала-Лумпур лише тепер запровадив повністю нову заборону на в’їзд для всіх громадян Ізраїлю, потребує уточнення. Малайзія не має дипломатичних відносин з Ізраїлем і вже давно суттєво обмежує в’їзд власників ізраїльських паспортів. Для такого в’їзду раніше був потрібен спеціальний письмовий дозвіл Міністерства внутрішніх справ. Нова заява прем’єра насамперед означає посилення контролю та обіцянку негайно видворяти виявлених ізраїльських громадян.

    «Якщо ми виявимо будь-якого громадянина Ізраїлю, його негайно депортують, оскільки ми не визнаємо Ізраїль», — заявив Анвар Ібрагім. За його словами, малайзійська влада не має наміру робити винятки або йти на компроміси в цьому питанні.

    Через що почалася перевірка

    Приводом для гучної заяви стала інформація про можливу присутність громадян Ізраїлю у проєкті Network School — технологічній та підприємницькій спільноті, яка базується у Forest City в штаті Джохор.

    Влада штату звернулася до федеральних органів із вимогою перевірити, чи могли громадяни Ізраїлю перебувати в Малайзії, використовуючи паспорти інших держав. Після цього Міністерство внутрішніх справ і силові структури почали розслідування.

    Особливу увагу правоохоронців привернуло питання подвійного громадянства. Власник одночасно ізраїльського та іншого паспорта теоретично може перетнути кордон за документами іншої країни, не демонструючи ізраїльський паспорт.

    Саме тому малайзійська влада перевіряє не лише документи, використані для в’їзду, а й реальне громадянство та зв’язки осіб, які могли працювати або проживати у відповідній спільноті.

    Прем’єр наголосив, що подвійне громадянство не повинно використовуватися для обходу політики Малайзії щодо Ізраїлю. Однак точна кількість осіб, яких перевіряють, і те, чи були вже проведені депортації, на момент заяви офіційно не повідомлялося.

    Чи справді Малайзія повністю заборонила в’їзд

    Малайзія багато років не визнає Ізраїль і не підтримує з ним дипломатичних відносин. Власники ізраїльських паспортів не можуть вільно в’їжджати до країни, а отримання дозволу передбачало окреме погодження з малайзійськими органами влади.

    Офіційні імміграційні ресурси Малайзії також вказують на спеціальні обмеження для заявників з Ізраїлю. Зокрема, подання заявок на електронні візи з території Ізраїлю не передбачене стандартною процедурою.

    Тому нинішня ситуація радше є не створенням принципово нового режиму, а публічним підтвердженням і посиленням уже чинної політики. Головною новиною стала саме заява про негайну депортацію будь-якого громадянина Ізраїлю, якого влада виявить у країні.

    Малайзійська сторона поки не оприлюднила окремого нормативного документа, який би свідчив про ухвалення нової універсальної заборони саме 15–17 липня 2026 року. Водночас політична позиція уряду була сформульована однозначно: громадяни Ізраїлю не повинні перебувати в Малайзії, а в разі їх виявлення вони підлягають видворенню.

    Чому Малайзія не визнає Ізраїль

    Куала-Лумпур традиційно підтримує Палестину та виступає за створення незалежної палестинської держави. Малайзійська влада неодноразово заявляла, що не розглядатиме можливість нормалізації відносин з Ізраїлем без політичного врегулювання палестинського питання.

    Після початку війни в секторі Гази позиція Малайзії стала ще жорсткішою. Уряд Анвара Ібрагіма регулярно критикує дії ізраїльської армії та виступає за міжнародний тиск на ізраїльське керівництво.

    Малайзія також запроваджувала обмеження щодо пов’язаних з Ізраїлем суден і компаній та підтримувала дипломатичні ініціативи на користь Палестини.

    Що відбуватиметься далі

    Федеральна влада продовжує перевірку можливого перебування ізраїльтян у Джохорі. До розслідування залучені імміграційні та безпекові органи, які мають встановити, хто саме перебував у країні, якими паспортами користувалися ці люди та чи порушили вони міграційне законодавство.

    У разі підтвердження ізраїльського громадянства прем’єр пообіцяв негайну депортацію. Крім того, перевірка може призвести до посилення контролю за особами з подвійним громадянством і до зміни процедур встановлення громадянства іноземців, які прибувають до Малайзії.

    Малайзія не стільки вперше закрила кордони для громадян Ізраїлю, скільки оголосила про максимально жорстке застосування вже наявних обмежень. Ключовим новим елементом стала пряма вказівка прем’єра: будь-якого виявленого ізраїльського громадянина мають негайно видворити з країни.