Hronikanovostej.com

Позначка: мінфін

  • Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Стало відомо, що державний і гарантований Україною борг перевищив 6 трлн гривень або 151,5 млрд доларів. При цьому платежі, які ми зобов’язані виплатити у 2024 році, складуть 25 млрд у.о., за словами Мінфіну. Крім цього, українському уряду необхідно знайти 5 млрд доларів для покриття поточних військових витрат, а до кінця року буде потрібно ще 5 млрд доларів на ті самі потреби. І це без урахування поки що непрогнозованого просідання української економіки, яке вже почалося через новий закон про мобілізацію.

    Підвищення акцизів на тютюн, алкоголь і нафтопродукти, які обговорюють зараз на Банковій і які внесуть до парламенту наприкінці червня – на початку липня, проблему не вирішать. Нагадаємо, також буде підвищено з 1,5 до 5% ставку військового збору,  його сплату поширять ще й на приватних підприємців. Крім того, на 2-3% буде підвищено ставку ПДВ. Підвищення ставки військового збору дасть додатково 90-100 млрд гривень на рік (2,22-2,47 млрд доларів), кожен відсоток до ПДВ поповнить скарбницю на 40 млрд гривень, які дорівнюють 988 млн доларів (+3% до ставки ПДВ еквівалентні 120 млрд гривень = 2,97 млрд доларів).

    Єдиним реальним виходом із цієї проблеми є реструктуризація боргу. Умови переговорів щодо нової реструктуризації, яку Україна почала ще ранньою весною, поки незрозумілі, немає гарантій згоди кредиторів через погіршення економічної ситуації в країні. До слова, якщо угода відбудеться, то вона буде вже третьою після 2014 року: перша відбулася 2015 року, друга – 2022 року. Таким чином, якщо очікування України і кредиторів не співпадуть, розплачуватися нам доведеться ресурсами і територією.

  • Мінфін України планує підвищення податків

    Мінфін України планує підвищення податків

    Найближчим часом в Україні можуть значно збільшитися податки. Міністерство фінансів вже працює над новим законопроектом, який передбачає підвищення податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору.

    Згідно з попередніми даними, ПДВ може зрости до 22-23% (замість нинішніх 20%), а військовий збір — до 5% (зараз 1,5%). Нововведення також торкнуться фізичних осіб-підприємців першої групи, які наразі платять тільки єдиний податок.

    Причина закручування податкових гайок лежить на поверхні – у бюджеті не вистачає грошей. Глава Мінфіну Сергій Марченко оцінює бюджетну діру приблизно в 5 млрд доларів (а це понад 200 млрд гривень). Але звучать ще більші цифри.

    ПДВ – бюджетоутворюючий податок, він закладений у цінники практично на всі товари і послуги. Тому збільшення податку на додану вартість одразу ж ляже на гаманці українців. Причому, як прогнозують експерти, запуститься маховик подорожчання – в реальності ціни зростуть не на 2-3%, а, мінімум, на 5%. А ліки і зовсім можуть подорожчати на рекордні 15%. Військовий збір – це не тільки податок «із зарплат». Його платять, наприклад, при купівлі-продажу авто і квартир. І кожен додатковий відсоток податку там – це великі гроші.

    Але збільшення ПДВ і військового збору – далеко не єдині податкові нововведення, які готує влада.

    На низькому старті, наприклад, підвищення акцизів на паливо, яке може відбутися вже з 1 липня.

  • Стратегічна інвестиційна рада: головні напрямки діяльності після утворення Кабміном

    Стратегічна інвестиційна рада: головні напрямки діяльності після утворення Кабміном

    У вівторок, 14 травня, Кабінет Міністрів України прийняв рішення про створення Стратегічної інвестиційної ради, що є важливим кроком у втіленні Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями. Цю інформацію опублікував Мінфін на своєму офіційному сайті.

    Згідно з рішенням, головування у Раді буде здійснювати Прем’єр-міністр України, а її головна мета полягатиме у визначенні стратегічних пріоритетів для реалізації публічних інвестицій, будь то за кошти державного бюджету чи міжнародних фінансових партнерів.

    Основні функції Ради включатимуть схвалення середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій, розробленого разом з Бюджетною декларацією, та облік єдиного портфеля публічних інвестиційних проєктів, які пройшли необхідну оцінку та пріоритезацію. Крім того, Рада буде вести верхньорівневий моніторинг процесу їхньої реалізації.

    Діяльність Стратегічної інвестиційної ради спрямована на ефективне використання обмежених фінансових ресурсів для задоволення пріоритетних потреб у відновленні та розвитку.

  • Максим Шкіль: У Мінфіні брехали Зеленському щодо захисту енергетики

    Максим Шкіль: У Мінфіні брехали Зеленському щодо захисту енергетики

    Мінфін та Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури не виконали задачі щодо захисту енергетичних об’єктів від російських обстрілів.

    Про це заявив засновник і CEO холдингу MS Capital Максим Шкіль

    “Багато було критики і блокування щодо будівництва захисту енергетичних обʼєктів. Можливі втрати для економіки внаслідок таких дій є неспіврозмірні з витратами. Це розумів Президент, ставив задачі, але йому постійно брехали! Борг перед “Автострада” тільки за захист енергетичних обʼєктів понад 5 млрд. Міністерство фінансів вважало, що це не є пріоритетно і грали в постійний футбол між Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України, результат – фінансування нема, а ті задачі, які ставив Верховний Головнокомандувач нереалізовані”, – зазначив він.

  • Мінфін шукає 50 мільярдів для нових доплат військовим: варто очікувати підвищення податків

    Мінфін шукає 50 мільярдів для нових доплат військовим: варто очікувати підвищення податків

    Для забезпечення додаткової доплати у розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців та поліцейських, які виконують завдання на передовій, до кінця року потрібно знайти приблизно 50 мільярдів гривень.

    Згідно з рішенням Кабміну, ця нова доплата вводиться з 1 квітня 2024 року, проте фінансування не передбачено у держбюджеті. За оцінками Мінфіну, загальна потреба у фінансуванні для цієї доплати до кінця 2024 року перевищить 50 мільярдів гривень.

    Паралельно розглядається можливість збільшення видатків на оборону у 2024 році на понад 400 мільярдів гривень для закупівлі військової техніки та боєприпасів.

    Мінфін починає готувати відповідні зміни до держбюджету, але джерела фінансування ще не визначені. Одним з можливих джерел є підвищення податків. У разі успішної реструктуризації боргу за євробондами, уряд може зекономити понад 200 мільярдів гривень.

    Нагадаємо, що з 12 квітня Кабмін ухвалив постанову про надання додаткової премії у розмірі 70 тисяч гривень військовим за 30 днів на передовій.

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що державний бюджет зможе покрити ці виплати за рахунок податків та збільшення внутрішнього боргу.

  • Мінфін підбив підсумки наповнення держбюджету за час повномасштабного вторгення

    Мінфін підбив підсумки наповнення держбюджету за час повномасштабного вторгення

    У 2022-2023 роках, попри повномасштабну війну, Україна вражає своєю фінансовою міцністю. За цей період державний бюджет значно зріс, поповнившись на суму понад 3,1 трильйона гривень завдяки податкам, зборам та іншим платежам. Крім того, завдяки емісії військових облігацій, вдалося залучити понад 14 мільярдів доларів США для потреб Збройних Сил.

    Про це повідомило Міністерство фінансів. Україна успішно справилася з завданням мобілізації бюджетних ресурсів, спрямовуючи їх на підтримку армії, економіки та інших важливих сфер.

    “Два роки повноцінної війни. Протягом 731 дня кожен з нас прокидається з усвідомленням, що наша боротьба триває – за нашу свободу, незалежність, за право жити у своєму домі, своїй країні. Україна продовжує виступати в цьому безкінечному лютому з непохитною вірою у Збройні Сили та перемогу над російським окупантом”, – заявили у відомстві.

    Мінфін висловив вдячність бізнесу та підприємствам, які активно допомагають наповнювати бюджет України. Протягом 2022-2023 років до загального фонду державного бюджету надійшло понад 3,1 трильйона гривень від податків, зборів та інших платежів.

    Також було повідомлено, що завдяки випуску військових облігацій до бюджету України залучено понад 14 мільярдів доларів США для потреб Збройних Сил. Зростання інвестицій в державні облігації стало яскравим прикладом національної єдності, а загальна сума залучених коштів через випуск ОВДП перевищила 24 мільярди доларів США.

    Незважаючи на ці успіхи, українські бізнесмени висловили незадоволення пропозиціями Мінфіну щодо податків. У січні 2024 року Українська рада бізнесу, яка об’єднує 112 асоціацій різних галузей економіки, висловила занепокоєння тим, що Національна стратегія доходів містить положення, які можуть ускладнити умови для бізнесу в Україні. Вони зокрема відзначили, що деякі пропозиції щодо надання повноважень ДПС можуть призвести до корупційних ризиків та порушення принципу презумпції невинуватості, і вимагають кадрових змін у Міністерстві фінансів, включаючи відставку заступника голови відомства Світлани Воробей.

  • Відсутність заходів щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи в національній стратегії доходів України: роз’яснення Мінфіну

    Відсутність заходів щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи в національній стратегії доходів України: роз’яснення Мінфіну

    Міністерство фінансів України відреагувало на повідомлення про запровадження податку на перекази з картки на картку, стверджуючи, що відповідна інформація не відображена в тексті Національної стратегії доходів. Зазначається, що в розділі 4.3.1, який стосується реформи спрощеної системи оподаткування, вказано, що всі доходи фізичних осіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб.

    Однак Мінфін відзначає, що в тексті відсутні слова, що стосуються “будь-яких надходжень на картку фізичної особи”. Також вказується, що фраза про оподаткування доходів, отриманих поза межами підприємницької діяльності, відображає загальні принципи оподаткування, які вже існують в діючому податковому законодавстві (в розділі IV чинної редакції Податкового кодексу України).

    Це роз’яснення відзначає розходження між інформацією, що з’явилася у ЗМІ, і фактичним змістом стратегії доходів, вказуючи, що некоректні висновки можуть бути зроблені на основі неправильного тлумачення інформації.

  • “Я не розумію, чому ми досі забезпечуємо в складчину військовослужбовців,” – міністр фінансів

    “Я не розумію, чому ми досі забезпечуємо в складчину військовослужбовців,” – міністр фінансів

    У Міністерстві фінансів виникає непорозуміння стосовно того, чому військовослужбовці на фронті вимушені самі забезпечувати себе за власні кошти. Міністр фінансів Сергій Марченко висловив своє незадоволення цією ситуацією, заявивши, що щодня держава виділяє 5 мільярдів гривень на потреби сектору оборони.

    На запитання журналістів Forbes, Марченко висловив здивування тим, чому військовослужбовці повинні витрачати власні гроші на придбання речей необхідних для служби на передовій.

    “Хто ще виділяє? Кажуть, місцеві бюджети і органи місцевого самоврядування. Ми порахували їхню можливість на рік – вона варіюється від 15 до 20 мільярдів. Тобто якщо всі органи місцевого самоврядування, всі мери скинуться, вони на чотири дні війни нам дадуть можливість продовжити,” – зазначив він.

    Міністр фінансів наголосив, що волонтери та неурядові організації не можуть забезпечити потреби Збройних Сил, порівнюючи їх можливості з можливостями держави.

    • “При всій повазі до волонтерів, жодні інші неурядові організації й близько не стоять з можливостями держави щодо забезпечення Збройних Сил,”* – додав він.

    Марченко впевнено стверджує, що на військових складах повинно бути достатньо спорядження та зброї, і вказав, що для вирішення цих питань слід звертатися до конкретних осіб, відповідальних за це.

    • “Мені важко коментувати речі, які я сам не розумію. Я сам не розумію, чому ми досі забезпечуємо в складчину військовослужбовців,”* – заключив міністр.