Hronikanovostej.com

Позначка: Марта Кос

  • «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    В Україні спалахнула нова дискусія навколо реформ у сфері боротьби з корупцією та євроінтеграційних зобов’язань держави. Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький заявив, що частина законодавчих ініціатив, які подаються як обов’язкові вимоги Європейського Союзу для вступу України до ЄС, насправді не є офіційними вимогами Брюсселя.

    Про це він написав у публічному коментарі, реагуючи на ініціативи окремих народних депутатів щодо реєстрації законопроєктів, які нібито необхідні для виконання так званого «плану Качки-Кос».

    За словами Броневицького, в суспільстві створюється враження, що існує офіційний перелік вимог Євросоюзу щодо посилення повноважень НАБУ та САП, однак, як стверджує експрокурор, насправді такої позиції ЄС не було сформовано.

    «Складається враження, що дійсно є певні вимоги ЄС, які відображені у спільній заяві, і Україна повинна їх виконувати. Але ці “вимоги ЄС” не самостійно сформована позиція Європейського Союзу, а прохання та потреби керівників НАБУ і САП», – зазначив він.

    На думку колишнього прокурора, йдеться про перелік пропозицій, які керівники антикорупційних органів передали європейським партнерам ще у листопаді 2025 року під час зустрічей із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.

    Що таке «план Качки-Кос» і чи існує він?

    Одним із головних аргументів Броневицького стало твердження про те, що широко згадуваний у політичних колах «план Качки-Кос» фактично не існує як окремий документ.

    За його словами, мова йде лише про спільну заяву віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки та комісарки ЄС з питань розширення Марти Кос, оприлюднену 11 грудня 2025 року після неформального засідання міністрів у справах Європи.

    Саме ця заява стосувалася підготовки України до відкриття переговорного кластера «Основи» («Fundamentals»), який включає питання верховенства права, незалежності судової системи, боротьби з корупцією та захисту демократичних інститутів.

    Втім, Броневицький вважає, що окремі положення документа почали трактуватися як безальтернативні вимоги ЄС, хоча вони могли бути сформовані на основі пропозицій керівництва НАБУ та САП.

    У центрі дискусії – повноваження антикорупційних органів

    Колишній прокурор прямо заявив, що в окремих випадках суспільству можуть подавати розширення повноважень антикорупційних органів як необхідну умову вступу до Європейського Союзу.

    На його думку, потрібно розмежовувати реальні євроінтеграційні вимоги та ініціативи, які можуть бути вигідними окремим державним інституціям.

    «Фактично йдеться про ситуацію, коли інтереси керівників окремих органів, які отримують додаткові повноваження та розширення юрисдикції, суспільству подаються як безальтернативні вимоги ЄС», – наголосив Броневицький.

    Він також висловив занепокоєння тим, що будь-яка критика подібних законопроєктів автоматично може трактуватися як спроба заблокувати європейський курс України.

    Переговори про вступ до ЄС офіційно стартували

    Заява експрокурора пролунала на тлі важливої події для України.

    15 червня під час другої Міжурядової конференції у Люксембурзі Європейський Союз офіційно оголосив про відкриття переговорів із Україною за першим переговорним кластером. Це стало фактичним початком повноцінних переговорів про членство України в ЄС.

    Кластер «Основи» вважається одним із найважливіших у переговорному процесі, адже саме від виконання вимог щодо верховенства права, антикорупційної політики та незалежності державних інституцій залежить подальший рух України до Євросоюзу.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала на необхідності посилення боротьби з корупцією, забезпечення незалежності антикорупційних органів та ефективності розслідувань щодо високопосадовців.

    Водночас офіційного коментаря від представників Єврокомісії щодо заяв Броневицького наразі не надходило.

    Чому ця дискусія важлива

    Експерти зазначають, що питання антикорупційної реформи залишається одним із найбільш чутливих у процесі євроінтеграції України.

    З одного боку, незалежність НАБУ та САП неодноразово підтримували міжнародні партнери України, включно з ЄС, США та МВФ. З іншого боку, дискусії щодо меж їхніх повноважень та механізмів контролю тривають уже багато років.

    Саме тому заява колишнього прокурора САП може стати приводом для нової політичної дискусії навколо того, які саме зміни дійсно є вимогами Європейського Союзу, а які — ініціативами окремих українських інституцій.

    Поки що українська влада продовжує виконувати рекомендації Брюсселя в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, а відкриття першого переговорного кластера вважається одним із найважливіших дипломатичних досягнень України за останній рік.

  • Україна наближається до ЄС: у липні можуть відбутися ключові рішення

    Україна наближається до ЄС: у липні можуть відбутися ключові рішення

    Європейський Союз розглядає можливість відкриття решти п’яти переговорних кластерів у межах процесу вступу України вже у липні. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі.

    За її словами, нинішня динаміка переговорного процесу свідчить про готовність як України, так і Європейського Союзу до прискорення наступних етапів євроінтеграції.

    15 червня у Люксембурзі відбулися дві міжурядові конференції за участі України та Молдови, які офіційно започаткували відкриття першого переговорного кластера під назвою «Основи».

    Марта Кос назвала цей день «мегаднем» для політики розширення ЄС, підкресливши, що це один із найважливіших кроків для обох країн після отримання статусу кандидатів у 2023 році.

    «По-перше, ми матимемо перший найбільший крок для України та Молдови після того, як вони отримали статус кандидата у 2023 році. Тож нарешті ми зможемо відкрити перший кластер для обох країн. Вони виконали свої зобов’язання, і справді настав час, щоб ми це зробили», — заявила єврокомісарка.

    Вона підкреслила, що відкриття першого кластера є результатом тривалого процесу виконання Україною реформ, необхідних для початку повноцінних переговорів про членство в ЄС.

    Кластер «Основи» є центральним елементом переговорної архітектури Європейського Союзу щодо розширення. Він охоплює ключові сфери функціонування держави, зокрема:

    • верховенство права та незалежність судової системи;
    • функціонування демократичних інститутів;
    • реформу державного управління;
    • базові економічні критерії.

    Особливістю цього кластера є те, що він відкривається першим і залишається відкритим до самого завершення переговорів. При цьому жоден інший кластер не може бути остаточно закритий без досягнення суттєвого прогресу в ньому.

    Загалом переговорний процес складається з шести тематичних кластерів, які охоплюють 33 переговорні розділи acquis communautaire ЄС.

    Марта Кос заявила, що у разі продовження реформ з боку України та Молдови Європейський Союз готовий перейти до наступного етапу переговорів уже в липні, відкривши всі п’ять додаткових кластерів.

    «Саме тому я очікую, що тоді в липні ми відкриємо всі решту п’яти кластерів. І це також хороша новина», — зазначила вона.

    Таким чином, мова йде про потенційно швидке розширення переговорної рамки, що може суттєво прискорити формальну частину процесу вступу України до ЄС.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн раніше підкреслювала, що початок переговорів про вступ є важливим етапом не лише для країн-кандидатів, а й для самого Європейського Союзу, який підтверджує свою готовність до подальшого розширення.

    Вона наголошувала, що підтримка України в євроінтеграційному процесі є стратегічним вибором ЄС на тлі геополітичних викликів і війни Росії проти України.

    Рішення про відкриття переговорних кластерів ухвалюється одностайно всіма державами-членами ЄС. Це означає, що кожен етап переговорів потребує політичного консенсусу між країнами блоку.

    У цьому контексті відкриття першого кластера стало можливим після того, як Україна виконала додаткові умови, пов’язані з позиціями окремих держав-членів, які раніше стримували процес.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2023 році та відтоді активно впроваджує реформи у сфері судочинства, антикорупційної політики, державного управління та економічного регулювання.

    Європейські інституції неодноразово відзначали прогрес Києва, однак підкреслювали, що швидкість просування переговорів залежить від сталості реформ та політичної волі всіх сторін.

    Якщо прогноз Марти Кос справдиться, липень може стати одним із ключових місяців у євроінтеграційному процесі України, коли буде відкрито більшість переговорних напрямів.

    Це дозволить перейти від початкового етапу до глибшої технічної роботи над адаптацією українського законодавства до норм ЄС.

    Водночас експерти зазначають, що навіть за умов прискорення процесу повноправне членство України в Європейському Союзі залишатиметься середньостроковою перспективою, що потребуватиме значного часу та ресурсів.

  • Рада терміново ухвалила закон про доброчесність суддів і розблокувала 300 млн євро для України

    Рада терміново ухвалила закон про доброчесність суддів і розблокувала 300 млн євро для України

    Верховна Рада України 9 червня ухвалила закон про удосконалення декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів. Документ став одним із ключових зобов’язань України перед Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility і дозволяє розблокувати близько 300 млн євро фінансової допомоги, яку країна могла втратити у разі провалу голосування.

    За законопроєкт №13165-2 проголосували 242 народні депутати. Документ передбачає зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та низки інших нормативних актів, що регулюють процедури декларування доброчесності представників судової влади. За даними парламентського Комітету з питань правової політики, головною метою закону є посилення підзвітності суддів, удосконалення механізмів перевірки їхніх декларацій та виконання рекомендацій Європейської комісії.

    У центрі реформи опинилися декларації доброчесності суддів та декларації родинних зв’язків. Закон передбачає їх об’єднання в єдиний документ — декларацію доброчесності та родинних зв’язків судді. Також уточнюється перелік відомостей, які судді повинні вказувати у таких деклараціях, та врегульовується процедура їхньої перевірки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

    Прийняття документа відбулося на тлі активного тиску з боку європейських партнерів. Напередодні голосування до Києва прибула єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яка наголосила на важливості виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сфері судової реформи. Саме питання очищення та підвищення доброчесності судової системи залишається одним із ключових критеріїв для подальшого просування України на шляху до членства в ЄС.

    Програма Ukraine Facility, яка передбачає для України загалом 50 млрд євро підтримки на 2024–2027 роки, прив’язана до виконання конкретних реформ та індикаторів. Серед них — завершення етапів судової реформи, перевірка декларацій доброчесності суддів, добір нових суддів та створення механізмів очищення судової системи. Саме тому ухвалення цього закону розглядалося Брюсселем як один із важливих маркерів виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань.

    Втім, попри позитивне голосування, закон уже викликав гостру дискусію серед антикорупційних організацій та експертів у сфері судової реформи. Низка громадських організацій заявила, що документ не повною мірою відповідає очікуванням суспільства щодо очищення судової системи. Зокрема, критика стосується механізмів перевірки суддів Верховного Суду та відсутності достатньої участі міжнародних експертів у процесі оцінювання доброчесності.

    У Фундації DEJURE наголошували, що закон не містить окремого механізму масштабної перевірки суддів Верховного Суду, яка після корупційного скандалу навколо колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва вважається одним із головних запитів суспільства. На думку експертів, документ не забезпечує достатньо жорсткого контролю та може перетворити процедури перевірки на формальність.

    Схожої позиції дотримується і Центр протидії корупції. Там вважають, що законопроєкт суттєво пом’якшує механізми контролю за доброчесністю суддів та не передбачає залучення міжнародних експертів із вирішальним голосом, як це раніше застосовувалося під час створення Вищого антикорупційного суду та формування Вищої ради правосуддя.

    Разом із тим прихильники закону наголошують, що документ є компромісним рішенням, яке дозволяє виконати вимоги ЄС та забезпечити подальше фінансування України. У Верховній Раді зазначають, що закон створює основу для більш прозорого декларування та перевірки доброчесності суддів, а його подальше вдосконалення можливе вже в рамках наступних етапів судової реформи.

    Питання судової реформи залишається одним із найважливіших для України не лише через фінансову допомогу, а й через переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Брюссель неодноразово наголошував, що незалежна, прозора та доброчесна судова система є фундаментом верховенства права та ключовою умовою для подальшої інтеграції України до європейського співтовариства.

    Тепер після ухвалення закону Україна зможе розраховувати на отримання чергового траншу фінансової підтримки в межах Ukraine Facility. Водночас дискусія щодо реального очищення судової системи, ролі міжнародних експертів та ефективності нових механізмів перевірки доброчесності суддів лише набирає обертів.

  • 90 млрд євро від ЄС для України: коли насправді надійде перший транш

    90 млрд євро від ЄС для України: коли насправді надійде перший транш

    Перший транш із масштабного кредитного пакета Європейського Союзу для України обсягом 90 млрд євро буде наданий не раніше початку червня 2026 року.

    Таким чином, фактичні терміни надходження коштів відрізняються від попередніх публічних заяв представників Єврокомісії. Зокрема, раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що перші виплати можуть бути здійснені вже наступного тижня. Однак, за даними джерел видання, цей графік є нереалістичним через технічні та процедурні узгодження, які ще тривають між сторонами.

    За оновленими даними, перший транш фінансування, який включає 5,9 млрд євро військової підтримки та 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги для підтримки державного бюджету України, очікується не раніше перших днів червня 2026 року. Саме тоді, за прогнозами співрозмовників журналістів, кошти можуть почати надходити на рахунки України після завершення всіх формальних процедур.

    Крім того, наступний транш у межах окремого механізму Ukraine Facility, який становить 2,8 млрд євро, також планується до виплати в той самий період. Його надання залежить від виконання Україною низки умов, зокрема ухвалення відповідних законопроєктів, прийнятих у квітні 2026 року. За інформацією джерел, обидва фінансові потоки можуть бути синхронізовані та надійти практично одночасно.

    У Брюсселі зазначають, що наразі триває фіналізація ключових документів, необхідних для запуску кредитного механізму. Йдеться про Кредитну угоду на всю суму 90 млрд євро, яка має бути підписана між ЄС та Україною, а також про додаткові документи, що регулюють різні частини фінансування, включно з доповненнями до програми Ukraine Facility та Меморандумом про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги.

    Саме Меморандум, за даними співрозмовників, перебуває на фінальній стадії узгодження і може бути остаточно підписаний найближчим часом. Він визначатиме умови та параметри однієї з ключових частин фінансового пакета, що стосується стабілізаційної підтримки українського бюджету.

    Водночас у Європейському Союзі підкреслюють, що затримка не означає перегляду зобов’язань або скорочення обсягів допомоги. Мова йде про складну багаторівневу фінансову програму, яка передбачає узгодження між інституціями ЄС, державами-членами та українською стороною.

    Окремо наголошується, що частина коштів у межах пакета буде спрямована на оборонні потреби України. Зокрема, перший військовий компонент у розмірі 5,9 млрд євро планується використати на закупівлю безпілотних систем, які вироблятимуться на території України. Це відповідає стратегії посилення оборонної спроможності та розвитку власного оборонно-промислового комплексу.

    Раніше також повідомлялося, що у 2026 році частина коштів із європейського фінансування буде спрямована на масштабні оборонні закупівлі. У фокусі — безпілотні системи, технології розвідки та інші елементи сучасної війни, які можуть вироблятися швидко та з урахуванням бойового досвіду України.

    Очікується, що питання подальшої військової та фінансової підтримки України з боку ЄС стане одним із ключових під час найближчих засідань європейських оборонних та фінансових структур. Зокрема, 12 травня запланований робочий ланч голів оборонних відомств країн Євросоюзу, де окремо обговорюватиметься підтримка України в контексті довгострокового фінансування.

    Таким чином, попри різночитання у публічних заявах, фактична реалізація масштабного кредитного пакета ЄС для України залишається в процесі підготовки, а перші реальні виплати, за даними джерел, очікуються вже в червні 2026 року.