Велика Британія передасть Силам оборони України додаткову партію далекобійних крилатих ракет Storm Shadow, призначених для завдання нищівних ударів по військових об’єктах на території Російської Федерації. Головна мета нової військової допомоги полягає у зриві наступальних операцій агресора та нейтралізації його можливостей щодо руйнування української критичної інфраструктури напередодні зимового періоду. Домовленість про передачу високоточного озброєння була досягнута під час переговорів прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема та президента Володимира Зеленського під час їхньої двосторонньої зустрічі в Лондоні 14 жовтня. Хоча офіційного публічного оголошення про розширення військового пакета зроблено не було, Лондон уже дав чітко зрозуміти, що розглядає удари по російському тилу як невіддільну та законну частину оборони України.
Ключовий акцент британського уряду полягає в тому, що Україна має повне суверенне право вражати ті військові об’єкти держави-агресора, які безпосередньо залучені до систематичних атак на мирні українські міста та енергетичні вузли. Така принципова позиція Лондона демонструє відчутне стратегічне розходження з політичною лінією Сполучених Штатів Америки. У той час як адміністрація президента Дональда Трампа наполегливо закликає Київ зупинити безпілотні удари по російських нафтопереробних заводах і намагається штучно заблокувати далекобійну активність українських сил, британське керівництво не вважає за потрібне стримувати удари у відповідь, поки Кремль продовжує ракетні обстріли та терор мирного населення.
Ракети Storm Shadow є одним із найпотужніших та найефективніших інструментів ураження, які перебувають на озброєнні української армії. Ці крилаті ракети повітряного базування з дальністю польоту понад 250 кілометрів спеціально розроблені для прориву щільної протиповітряної оборони та гарантованого знищення особливо захищених військових цілей. Завдяки здатності слідувати рельєфу місцевості на гранично малій висоті Storm Shadow залишаються практично невидимими для ворожих радіолокаційних станцій аж до моменту фінального заходу на ціль. Бойова частина проникаючого типу дозволяє ефективно ліквідовувати заглиблені командні пункти управління військами, великі склади з боєприпасами, логістичні вузли та капітальні фортифікаційні споруди супротивника.
Сполучене Королівство послідовно забезпечує постачання ракет цього типу в Україну ще з 2023 року. Якщо на початковому етапі використання наданого озброєння жорстко обмежувалося виключно міжнародно визнаною територією України включно з окупованим Кримом, то подальша ескалація бойових дій змусила партнерів зняти штучні обмеження. Лондон традиційно дотримується режиму суворої секретності: британська влада не розкриває точної кількості переданих ракет і свідомо уникає регулярних звітів щодо нових траншів. Така тактика стратегічної невизначеності не дозволяє російському командуванню завчасно оцінити арсенал української армії та підготуватися до високоточних ударів по власних базах і летовищах.
Рішення про посилення далекобійних спроможностей України є чітким сигналом як для Москви, так і для західної коаліції: спроби примусити Україну до односторонніх поступок чи штучних пауз в ураженні ворожого тилу не знайдуть підтримки серед ключових європейських партнерів. На тлі відвертих спроб тиску з боку Вашингтона та ризиків зимового енергетичного колапсу додаткова партія Storm Shadow дає українському командуванню реальний інструмент стримування, здатний перенести тягар війни безпосередньо на територію агресора та змусити Кремль рахуватися з неминучою відповіддю на його атаки.
Президент України Володимир Зеленський 14 жовтня прибув до Букінгемського палацу в Лондоні, де провів чергову аудієнцію в короля Великої Британії Чарльза III. Це вже третя зустріч українського президента з британським монархом у 2026 році. Візит відбувся на тлі ускладнення відносин Києва з адміністрацією Дональда Трампа та підготовки Лондоном нових рішень щодо військової підтримки України.
Про зустріч повідомила пресслужба президента України. Зеленський також опублікував спільні фотографії з монархом у своєму Telegram-каналі.
Під час аудієнції президент подякував королю та британському народу за підтримку України протягом повномасштабної війни.
В Офісі президента наголосили, що Київ високо цінує надану допомогу та розраховує на подальшу підтримку Сполученого Королівства.
Зустріч відбулася в Букінгемському палаці, де Чарльз III особисто прийняв українського лідера.
На оприлюднених фотографіях Зеленський і британський монарх вітають один одного рукостисканням та спілкуються під час аудієнції.
За повідомленням британських медіа, зустріч проходила в Китайській їдальні — одному з парадних приміщень королівської резиденції.
Це вже третій особистий контакт президента України з Чарльзом III протягом 2026 року. Попередні аудієнції відбулися 17 березня та 8 червня.
Вперше Зеленський зустрівся з британським монархом 8 лютого 2023 року, під час свого першого візиту до Лондона після початку повномасштабного російського вторгнення.
Тоді зустріч стала історичною: український президент уперше в історії двосторонніх відносин отримав аудієнцію у британського монарха.
У липні 2024 року вони знову зустрілися в Бленгеймському палаці, а протягом 2025 року відбулися ще три зустрічі — у березні, червні та жовтні.
Таким чином, за доступними повідомленнями про особисті зустрічі, аудієнція 14 жовтня 2026 року є щонайменше восьмою від початку повномасштабної війни. Деякі медіа називають її сьомою, однак такий підрахунок не враховує всі задокументовані зустрічі.
Нинішній візит Зеленського до Лондона має особливе дипломатичне значення.
Український президент прибув до Великої Британії на тлі нових суперечностей зі Сполученими Штатами, зокрема через домовленості Вашингтона з Росією щодо експорту дизельного пального.
Водночас британський уряд демонструє готовність продовжувати підтримку України.
Як повідомляє Reuters, прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на 45 мільйонів фунтів стерлінгів.
Із цієї суми 10 мільйонів фунтів планують оперативно спрямувати на першочергові оборонні потреби, зокрема протидію російським безпілотникам.
Окремо Лондон готується прискорити постачання легких багатоцільових ракет LMM, які українські військові використовують для знищення повітряних цілей.
За інформацією британських ЗМІ, уряд також виступає за збереження санкційного тиску на Москву та обмеження російських енергетичних доходів.
На відміну від зустрічі з британським прем’єром, аудієнція в короля має насамперед дипломатичний і символічний характер.
Чарльз III як конституційний монарх не ухвалює самостійних рішень щодо військових поставок або зовнішньої політики Великої Британії.
Проте його регулярні зустрічі з українським президентом демонструють сталість підтримки України з боку британських державних інституцій.
Для Києва ця підтримка має особливе значення на тлі російських ударів по енергетиці та необхідності посилення протиповітряної оборони.
Очікується, що подальші переговори української та британської сторін будуть зосереджені на військовій допомозі, санкціях проти Росії та зміцненні безпеки України напередодні зимового періоду.
Таким чином, чергова зустріч Зеленського з Чарльзом III стала частиною ширшого дипломатичного візиту, під час якого Україна прагне заручитися додатковими гарантіями підтримки з боку одного зі своїх ключових європейських партнерів.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем уперше в історії країни офіційно визнав факт прямого втручання Російської Федерації у доленосний референдум 2016 року щодо виходу Сполученого Королівства зі складу Європейського Союзу. Глава уряду публічно заявив, що отримав однозначні підтвердження російського впливу на результати голосування безпосередньо від національних безпекових структур. Ця заява спричинила справжній політичний резонанс, адже чинний британський лідер відкрито спростував багаторічні твердження попередників та офіційно визнав кремлівський саботаж.
За словами очільника британського уряду, відповідні вичерпні докази йому надали одразу після вступу на посаду під час спеціальних закритих інструктажів. Політик зазначив, що прагнув з’ясувати реальну роль Москви в одному з найбільш поляризуючих голосувань сучасності.
«Коли я прийшов на Даунінг-стріт, я поставив запитання: чи було втручання Росії в референдум 2016 року? І отримав чітку відповідь: так, було», – наголосив Енді Бернем.
Водночас прем’єр-міністр не став публічно розкривати конкретні розвідувальні матеріали, детальні схеми впливу та таємні інструменти кремлівських фахівців, пославшись на державну таємницю.
Поряд із ретроспективним аналізом британський лідер звернувся з відкритим застереженням до виборців провідних країн континентальної Європи. Він закликав громадян пильно стежити за зовнішніми маніпуляціями під час майбутніх виборчих кампаній, зокрема напередодні президентських виборів у Франції, призначених на 18 квітня 2027 року, а також виборів до ландтагів п’яти федеральних земель Німеччини протягом 2027 року.
«Важливо зараз чітко зафіксувати ці речі та допомогти виборцям у Німеччині та Франції зрозуміти, що частина цих політичних процесів ініціюється нашими ворогами, а саме Росією», – заявив очільник уряду.
Така позиція кардинально змінює офіційний курс Лондона. Раніше британська влада публічно заперечувала подібні закиди. Зокрема, у 2020 році тодішній прем’єр-міністр Борис Джонсон категорично запевняв суспільство у відсутності доказів російського втручання у процес виходу з Євросоюзу. Того ж року парламентський комітет з питань розвідки та безпеки у своєму звіті не зміг юридично підтвердити кремлівський слід у подіях 2016 року, хоча й зафіксував спроби Москви розхитати референдум щодо незалежності Шотландії у 2014 році.
Публічне визнання злочинних дій Кремля на найвищому рівні у Великій Британії створює вагомий прецедент для всього західного світу. Воно викриває багаторічну стратегію Москви, спрямовану на послаблення європейської єдності через дезінформацію, підкуп та розкол суспільств ізсередини. Тепер європейським столицям доведеться суттєво переглянути протоколи захисту власних демократичних процедур, щоб не стати черговою жертвою масштабних геополітичних махінацій агресора.
Велика Британія заявила, що продовжить санкційний тиск на Росію, попри рішення президента США Дональда Трампа укласти домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. У Лондоні наголосили, що не збираються відмовлятися від економічних обмежень, спрямованих на скорочення доходів Кремля та фінансування війни проти України.
Про це повідомляє The Independent із посиланням на речника британського уряду.
У Лондоні заявили, що позиція Великої Британії щодо Росії залишається незмінною. Країна продовжить співпрацювати з міжнародними партнерами, надавати Україні військову та фінансову допомогу, а також застосовувати санкції проти російської економіки.
Представник британського уряду наголосив, що Лондон використовуватиме найжорсткіший санкційний режим, який будь-коли запроваджував, щоб збільшувати економічну ціну російської агресії.
Заява пролунала після того, як 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального до США та на світовий ринок.
За словами американського президента, Росія погодилася негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля, а протягом наступних місяців суттєво збільшити обсяги експорту.
Після цього Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на окремі операції з російським дизельним пальним, фактично послабивши частину санкційних обмежень.
У Вашингтоні пояснили таке рішення необхідністю стабілізувати ціни на пальне, які різко зросли через нестачу нафтопродуктів на світовому ринку.
Водночас домовленість викликала критику з боку української влади та частини американських політиків.
Президент України Володимир Зеленський назвав послаблення санкцій економічною підтримкою російської воєнної машини. На його думку, додаткові надходження від експорту нафтопродуктів дозволять Москві отримати більше ресурсів для продовження бойових дій.
Київ також висловив невдоволення тим, що рішення США було оголошене під час переговорів американських представників з українською делегацією в Маямі.
На цьому тлі позиція Великої Британії набула особливого значення, оскільки Лондон продовжує виступати за збереження міжнародного економічного тиску на Росію.
8 жовтня британський уряд оголосив про новий санкційний пакет, який охопив 38 осіб, компаній та суден.
Обмеження спрямовані проти російських нафтових компаній, суден так званого тіньового флоту, фінансових посередників та підприємств, пов’язаних із забезпеченням військово-промислового комплексу РФ.
Окрему увагу британська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу санкцій, зокрема через міжнародні фінансові операції, криптовалютні сервіси та непрозорі логістичні мережі.
Раніше Лондон також оголосив про поступове припинення імпорту дизельного й авіаційного пального, виробленого з російської нафти в третіх країнах. Перехідний період має завершитися до 1 січня 2027 року.
Водночас Велика Британія раніше сама використовувала тимчасові винятки із санкційних правил через дефіцит пального. Тому нинішня заява означає підтвердження курсу на санкційний тиск, а не відсутність будь-яких винятків у британській політиці.
Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Кремль погрожував відповідними заходами проти західного судноплавства через посилення обмежень щодо російського тіньового флоту.
Таким чином, після дизельної домовленості Трампа з Путіним між Вашингтоном і Лондоном проявилася різниця в підходах до санкцій проти Росії. США тимчасово відкрили можливості для торгівлі російським дизелем, тоді як Велика Британія підтвердила намір зберігати обмеження та продовжувати підтримку України.
Чи вплине це розходження на подальшу координацію санкційної політики західних союзників, наразі невідомо. Британський уряд не повідомляв про відмову від співпраці зі США, наголосивши на необхідності спільних міжнародних зусиль для досягнення справедливого й тривалого миру.
Рішення Європейського Союзу про скасування санкційних обмежень щодо одіозних російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана викликало принципову незгоду з боку ключового західного союзника України – Великої Британії. У той час як офіційний Брюссель пішов на несподівані поступки, Лондон продемонстрував цілковиту відданість політиці безапеляційного економічного тиску на поплічників кремлівського режиму. Під час особистих переговорів із президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку прем’єр-міністр Сполученого Королівства Енді Бернем категорично запевнив, що його країна не має наміру слідувати європейському прецеденту і збереже всі чинні санкції проти зазначених олігархів у повному обсязі. Британське керівництво висловило чітке переконання, що коаліція демократичних держав повинна виступати єдиним фронтом і не робити жодних кроків назад у протидії загарбницькій війні.
Така безкомпромісна позиція Лондона оголила рідкісне, але вкрай показове розходження між санкційними курсами Великої Британії та Європейського Союзу, які з перших днів повномасштабного вторгнення діяли практично синхронно. Уряд Сполученого Королівства наполягає на тому, що послаблення зашморгу на шиях російських фінансових еліт надсилає Москві хибний сигнал про втому Заходу та готовність до кулуарних домовленостей. На переконання британської сторони, саме збереження персональних обмежень і подальше нарощування економічного тиску є єдиним дієвим важелем, здатним змусити Кремль сісти за стіл реальних переговорів на справедливих умовах. Будь-які винятки чи вибіркова амністія для фінансових стовпів агресора лише нівелюють спільні досягнення союзників і створюють небезпечні шпарини для уникнення покарання за фінансування війни.
Особливої ваги цій заяві додає той факт, що обидва мільярдери протягом багатьох років вибудовували масштабну присутність у британській столиці та мали глибокі інвестиційні зв’язки з місцевою економікою. Алішер Усманов здобув широку відомість завдяки володінню значною часткою в лондонському футбольному клубі «Арсенал», звідки він остаточно вийшов лише у дві тисячі вісімнадцятому році. Михайло Фрідман, своєю чергою, оселився в Лондоні ще у дві тисячі тринадцятому році, розгорнувши там великі бізнес-проєкти, і був змушений покинути Туманний Альбіон лише після введення жорстких санкцій. На цьому тлі рішення Ради Євросоюзу виглядає вкрай неоднозначно: хоча блок продовжив дію обмежень щодо понад трьох тисяч фізичних та юридичних осіб ще на тридцять шість місяців – аж до вересня дві тисячі двадцять дев’ятого року, виключення двох ключових фігурантів викликало обурення українського суспільства та нерозуміння в Лондоні.
Рішуча відмова британського уряду копіювати суперечливі кроки європейських партнерів підтверджує стратегічне лідерство Сполученого Королівства у відстоюванні міжнародного правопорядку. Залишаючи активи олігархів замороженими, а їхні рахунки заблокованими, Лондон демонструє непохитність своїх зобов’язань перед Україною та доводить, що національні інтереси та принципи справедливості не можуть бути предметом торгу. Цей крок повертає впевненість у тому, що глобальний санкційний фронт має міцний стрижень, здатний тримати удар навіть за наявності локальних вагань всередині європейських інституцій.
Сполучене Королівство вкотре зіткнулося з екзистенційним викликом, який британська влада десятиліттями намагалася тримати під жорстким контролем, намагаючись зберегти цілісність держави в умовах невпинного зростання регіональних амбіцій. Чотирнадцятого вересня у Кардиффі лідери Шотландської національної партії, Партії Вельсу та північноірландської сили «Шинн Фейн» уклали безпрецедентний спільний меморандум. Фундаментальна суть підписаного документа полягає в безапеляційній вимозі: Шотландія, Вельс та Північна Ірландія повинні отримати виключне право самостійно визначати власне політичне майбутнє, а уряду в Лондоні слід терміново готуватися до неминучих конституційних трансформацій.
Цей альянс ще не означає негайного узгодженого виходу трьох частин із британської корони, проте вперше в новітній історії регіональні сили об’єднали свої претензії на єдиному майданчику. Для центрального кабінету на Даунінг-стріт це створює колосальну кризу, адже відбивати поодинокі заклики Единбурга завжди було легше, ніж тримати кругову оборону проти скоординованого політичного фронту. Регіональні лідери перетворюють цю декларацію на постійний інструмент тиску, змушуючи Вестмінстер відповідати на питання, яку частку повноважень центр взагалі готовий віддати заради приборкання прагнень до незалежності.
Хоча спільна декларація задекларувала єдність у принципах, кожен із трьох регіонів переслідує власну стратегічну мету. Перший міністр Шотландії Джон Свінні та перша міністерка Північної Ірландії Мішель О’Ніл рішуче налаштовані на проведення реальних плебісцитів щодо розриву зв’язків із британською монархією. Натомість перший міністр Вельсу Рін ап Іорверт займає стриманішу позицію, наголошуючи, що для його країни питання референдуму навряд чи постане на практичному рівні раніше виборів дві тисячі тридцятого року.
Коріння нинішнього спалаху сягає десятиліть напруженого протистояння за лінією центр – регіони. Найбільш драматично події розгортаються у Шотландії, яка має власну правову й освітню системи та автономний парламент. На референдумі 2014 року 55% громадян обрали союз із Лондоном, проте вихід Великої Британії з Європейського Союзу, проти якого виступили 62% шотландців, повністю зламав старі домовленості та дав Единбургу залізобетонні аргументи вимагати нового голосування. Попри те, що Верховний суд країни у 2022 році заборонив парламенту Шотландії оголошувати референдум без санкції Вестмінстера, націоналісти продовжують шукати обхідні шляхи.
У Вельсі національний рух тривалий час зосереджувався на розширенні законодавчої автономії, проте спеціальна комісія нещодавно офіційно внесла сценарій повної незалежності до переліку базових моделей майбутнього устрою. Найвибухонебезпечнішою залишається ситуація в Північній Ірландії, де статус регіону регламентований історичною Белфастською угодою. Британське законодавство вже містить чіткий механізм проведення так званого прикордонного голосування, і якщо Лондон зафіксує підтримку возз’єднання з Республікою Ірландія більшістю населення, референдум буде призначено автоматично. Вихід із єдиного європейського ринку суттєво оголив торговельні та митні протиріччя в регіоні, перетворивши британську конституційну кризу на незворотний процес.
Росія виступила з однією з найжорсткіших за останній час прямих погроз на адресу Великої Британії. У Москві заявили, що у відповідь на українські удари британською зброєю по цілях на території РФ російські сили нібито можуть атакувати британські військові об’єкти та техніку — причому не лише в Україні, а й «за її межами». Заява пролунала на тлі рішення Лондона відкрити Україні доступ до секретних технологій, необхідних для виробництва далекобійних крилатих ракет Storm Shadow.
Про можливість ударів 27 серпня заявила офіційна представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова під час брифінгу в Москві. За інформацією Reuters, вона попередила, що британські військові об’єкти можуть стати цілями у відповідь на застосування Україною британських ракет проти об’єктів у Росії. Агентство звертає увагу, що Москва й раніше виступала з подібними попередженнями, однак цього разу риторика була особливо різкою та терміновою.
Захарова заявила, що Велика Британія нібито перебуває за «один крок» від того, щоб, за трактуванням Москви, стати юридично причетною до «тероризму» проти російського цивільного населення. Вона також почала погрожувати «неминучими катастрофічними наслідками», якщо британська влада не змінить політику щодо України. Жодних доказів того, що Велика Британія причетна до «тероризму», Москва не навела.
Особливу увагу привернула географія потенційних цілей, яку окреслила представниця російського МЗС. За її словами, Москва розглядає як можливі цілі британські військові об’єкти та техніку не тільки на території України, але й за її кордонами. Таким чином, російська сторона фактично залишила максимально широке трактування власної погрози.
Водночас Reuters зазначає важливу деталь: станом на момент публікації матеріалу негайної офіційної реакції британської влади саме на цю заяву Захарової не було. Тому твердження про те, що Лондон уже відповів на нову погрозу Москви, наразі було б передчасним.
Нова хвиля погроз безпосередньо пов’язана з рішенням Великої Британії суттєво поглибити військово-технологічну співпрацю з Україною. 24 серпня британська сторона оголосила, що надасть Києву доступ до засекреченої технічної інформації щодо британських компонентів ракет Storm Shadow/SCALP. Це має дозволити Україні разом із Францією рухатися до власного виробництва далекобійної зброї.
Йдеться не просто про чергове постачання готової партії ракет. Саме передавання технологій має значно довгостроковіший ефект, оскільки потенційно дає Україні можливість створити власну виробничу базу для таких систем озброєння. За даними Associated Press, оборонна компанія MBDA має передати українській стороні технічні деталі щодо британських компонентів SCALP/Storm Shadow. Водночас очікується, що ракети українського виробництва не з’являться на озброєнні раніше 2027 року.
Storm Shadow — далекобійна авіаційна крилата ракета, розроблена Великою Британією та Францією. Французька версія відома як SCALP-EG. Ракети призначені для високоточних ударів по укріплених та інших важливих стаціонарних цілях і мають дальність понад 250 кілометрів. Велика Британія стала першою країною, яка передала Україні Storm Shadow ще у 2023 році.
Саме перспектива того, що Україна зможе не лише отримувати такі ракети від партнерів, а й поступово налагоджувати їх виробництво, викликала нову різку реакцію Кремля. Захарова звинуватила Велику Британію та Францію у тому, що вони нібито «грають з вогнем», передаючи Києву чутливі ракетні технології. Вона також заявила, що подальше поглиблення британської підтримки України нібито може перевести війну на «принципово новий рівень».
Російська сторона також намагається представити технологічну допомогу Україні як спосіб Лондона та Парижа дистанціюватися від відповідальності за майбутнє застосування ракет. Москва стверджує, що навіть якщо виробництво частково буде перенесено в Україну, вона все одно вважатиме західних партнерів відповідальними за застосування цієї зброї.
Нинішня погроза стала продовженням тривалої конфронтації між Москвою та Лондоном через військову підтримку України. Ще в березні 2026 року Кремль звинувачував британських фахівців у причетності до українського удару по Брянську із застосуванням Storm Shadow. Україна тоді заявляла, що атакувала важливий завод, який виробляє компоненти для ракет. Росія стверджувала, що внаслідок удару загинули цивільні, та обіцяла «врахувати» роль Великої Британії.
Тепер риторика стала ще жорсткішою. Якщо раніше Москва переважно звинувачувала Лондон в ескалації та погрожувала невизначеними «наслідками», то 27 серпня російське МЗС вже прямо заговорило про британські військові об’єкти як потенційні цілі.
При цьому важливо відокремлювати заяви Москви від підтверджених дій. Наразі йдеться саме про погрозу представниці МЗС РФ, а не про оголошене рішення Росії здійснити удар по Великій Британії. Reuters також не повідомляє про будь-які конкретні британські об’єкти, які Москва нібито визначила як цілі.
Ситуація набуває особливого значення через те, що Велика Британія є членом НАТО. Будь-яка реальна атака Росії на територію держави-члена Альянсу створила б принципово іншу безпекову ситуацію, ніж нинішня війна РФ проти України. Саме тому формулювання Москви про можливі удари «за межами України» привернуло увагу міжнародних медіа.
Водночас погрози Кремля поки не змусили Лондон відмовитися від курсу на посилення українських далекобійних можливостей. Рішення передати Києву технологічну інформацію щодо Storm Shadow є частиною ширшого переходу західних партнерів від простого постачання готового озброєння до допомоги у створенні виробничих потужностей безпосередньо в Україні. The Wall Street Journal повідомляв, що Велика Британія та Франція погодилися поділитися секретними ракетними технологіями, а західні оборонні компанії дедалі активніше співпрацюють з українською промисловістю.
Тож протистояння навколо Storm Shadow виходить далеко за межі питання про одну систему озброєння. Для України йдеться про можливість поступово зменшити залежність від окремих поставок далекобійних ракет із-за кордону. Для Росії — про перспективу появи в України стабільнішого джерела високоточної далекобійної зброї. А для Великої Британії та Франції — про новий рівень оборонної інтеграції з Україною.
Саме на цьому тлі Москва різко підвищує ставки у своїй публічній риториці. Поки що це залишається погрозою, однак формулювання про можливість атакувати британські військові об’єкти «за межами України» робить заяву 27 серпня однією з найбільш різких, адресованих Лондону останнім часом. Reuters характеризує її як попередження, зроблене з помітно більшою риторичною силою та терміновістю, ніж попередні подібні заяви Москви.
У Великій Британії зробили крок, який ще кілька років тому міг здаватися епізодом із наукової фантастики. Лондонські нейрохірурги вперше використали штучний інтелект безпосередньо під час операції на живому пацієнті: система в реальному часі аналізувала відео з ендоскопа, розпізнавала найнебезпечніші анатомічні структури та підсвічувала їх для медичної команди. Першим пацієнтом став 48-річний Ріс Гібберт із Бедфордширу, якому загрожувала втрата зору через пухлину гіпофіза. Операція завершилася успішно — пухлину видалили, зір чоловіка зберегли, а сам він уже повернувся до роботи. Про це пише BBC.
Пухлина Ріса Гібберта могла призвести до сліпоти
Унікальну операцію провели ще у травні в National Hospital for Neurology and Neurosurgery у Лондоні, який входить до University College London Hospitals NHS Foundation Trust. Про результати медики та дослідники офіційно розповіли 26–27 серпня. За даними UCL, це був перший випадок, коли розроблена ними система штучного інтелекту підтримувала нейрохірургів у реальному часі під час справжньої операції, а не працювала лише із записаними раніше відеоматеріалами чи в симуляції.
Історія Гібберта почалася задовго до експериментальної операції. У грудні 2024 року чоловік здійснював свою звичайну прогулянку, коли раптово відчув себе погано, втратив свідомість і пережив судомний напад. Люди, які перебували поруч, допомогли йому, після чого медики провели обстеження.
Саме тоді лікарі випадково виявили пухлину гіпофіза розміром приблизно 11 міліметрів. Сам Гібберт розповідав, що це був єдиний судомний напад у його житті, але саме він став початком довгої історії лікування.
Спочатку лікарі не поспішали з операцією та спостерігали за станом пацієнта. Однак поступово ситуація погіршувалася. У Гібберта виник серйозний гормональний дисбаланс, а пухлина почала впливати на зір.
Особливо постраждало периферійне поле зору. Чоловік почав спотикатися, оскільки буквально не бачив частини простору перед собою. Згодом йому довелося користуватися палицями для ходьби. Без хірургічного втручання пухлина могла продовжувати тиснути на структури, пов’язані із зором, і зрештою призвести до сліпоти.
Саме розташування пухлини робило операцію особливо складною.
Гіпофіз — невелика залоза розміром приблизно з кульку — розташований біля основи мозку. Поруч проходять критично важливі кровоносні судини та нерви, які відповідають за зір. Як пояснюють у UCLH, у цій ділянці помилка навіть приблизно в один міліметр може мати критичні наслідки, включно зі сліпотою, інсультом або смертю пацієнта.
Саме тут і з’явився ШІ.
Хірурги використали ендоскопічний транссфеноїдальний доступ — до пухлини дісталися через ніс та основу черепа. Це поширений малоінвазивний метод видалення пухлин гіпофіза, однак він вимагає надзвичайної точності через складну анатомію ділянки.
Розроблена в University College London система отримувала живе відео безпосередньо з ендоскопа. Важлива особливість технології полягає в тому, що вона не просто аналізувала зроблені до операції МРТ або КТ-знімки. Алгоритм «дивився» на те саме операційне поле, яке хірурги бачили саме в цю секунду.
ШІ розпізнавав анатомічні структури та виділяв їх різними кольорами — процес, який у комп’ютерному зорі називають сегментацією. Завдяки цьому команда отримувала додаткову візуальну карту небезпечних зон і могла краще бачити, яких ділянок необхідно уникати.
Фактично система працювала як своєрідний високотехнологічний навігатор усередині голови.
Водночас важливо: штучний інтелект не оперував Гібберта самостійно. Він не керував інструментами та не ухвалював остаточних рішень замість лікарів. Усі хірургічні дії залишалися під контролем медичної команди, а алгоритм виконував роль додаткового інструмента підтримки.
Технологію розробили дослідники UCL, а її створення та клінічне випробування підтримав британський National Institute for Health and Care Research — NIHR. Алгоритми навчали на сотнях відеозаписів попередніх операцій на гіпофізі, де спеціалісти розмічали важливі структури, щоб система навчилася їх розпізнавати.
Розробники працювали над системою не один місяць. Ще в листопаді 2025 року команда UCL Hawkes Institute демонструвала прототип AI-асистента для ендоскопічної транссфеноїдальної хірургії на медичній технологічній зустрічі NVIDIA у Цюриху.
Уже тоді дослідники пояснювали, що система має в реальному часі визначати безпечні ділянки основи черепа, де хірург може працювати для доступу до пухлини, одночасно позначаючи критично важливі структури, яких необхідно уникати. На той момент технологія перебувала на доклінічній стадії.
Перед переходом до справжньої операційної її також перевіряли в умовах, максимально наближених до реальних.
Дослідники проводили експерименти у спеціально обладнаній симуляційній операційній National Hospital for Neurology and Neurosurgery. Там використовували повний набір інструментів для ендоскопічних операцій на гіпофізі та високоточний симулятор хірургічного втручання. Результати цієї доклінічної роботи були оприлюднені в червні 2026 року як препринт, тобто на момент публікації ще не пройшли повне рецензування науковим журналом.
Нейрохірурги професор Хані Маркус та пан Даньял Хан провели операцію в Національній лікарні неврології та нейрохірургії.
Операція Гібберта стала моментом переходу технології від симуляції до реального пацієнта.
Її проводила команда нейрохірургів, до якої входив професор Хані Маркус. За його словами, використання ШІ може допомогти зробити надзвичайно делікатні операції безпечнішими, адже система дає хірургові додаткову інформацію про анатомію безпосередньо під час втручання.
І можливості алгоритму не обмежуються розпізнаванням судин та нервів.
Розробники працюють над тим, щоб система могла відстежувати хірургічні інструменти, визначати їхню взаємодію з тканинами та розуміти, на якому етапі перебуває операція. У перспективі це може дозволити ШІ не просто підсвічувати небезпечні структури, а й давати контекстні підказки команді.
Саме звідси з’явилося порівняння з умовним «ChatGPT для хірургів».
Йдеться не про буквальне використання ChatGPT під час операції, а про концепцію цифрового асистента, здатного аналізувати те, що відбувається перед ним, розуміти контекст і в потрібний момент надавати лікарю корисну інформацію.
Результат першої операції виявився обнадійливим.
Пухлину Гібберта успішно видалили, а його зір вдалося зберегти. Пацієнт розповідав, що зміни помітив практично одразу після пробудження від наркозу: він міг чітко бачити предмети в палаті. Згодом поле зору продовжило відновлюватися.
Зараз 48-річний британець уже повернувся до роботи менеджером із обслуговування клієнтів і продовжує займатися громадською діяльністю. Він також поступово відновив свої щоденні прогулянки.
Сам Гібберт погодився стати першим пацієнтом експериментальної програми свідомо. Він пояснив, що без участі пацієнтів у дослідженнях медицина не може рухатися вперед.
Для нього є й певний символізм у тому, де саме відбулася операція. National Hospital for Neurology and Neurosurgery був заснований ще 1859 року і став першим у світі спеціалізованим неврологічним госпіталем. Тепер, за словами Гібберта, той самий заклад став місцем першої нейрохірургічної операції з використанням ШІ наживо.
Втім, одна успішна операція ще не означає, що подібний ШІ завтра з’явиться в кожній лікарні.
Технологія перебуває на стадії клінічних досліджень. University College London зареєстрував окреме дослідження застосування ШІ під час ендоскопічної транссфеноїдальної хірургії. Його мета — оцінити, наскільки такі алгоритми можуть допомагати розпізнавати анатомію, інструменти та етапи операції, а також покращувати навчання й координацію медичної команди.
Дослідникам також доведеться відповісти на одне з найскладніших питань сучасної медичної ШІ-революції — наскільки лікар може довіряти алгоритму.
Окрема робота команди UCL, оприлюднена цього літа, присвячена саме «калібруванню довіри» до ШІ в хірургії гіпофіза. Адже небезпечною може бути не тільки помилка алгоритму, а й ситуація, коли людина починає надто сильно покладатися на його рекомендації.
Тому британські дослідники наголошують: технологія задумана не як заміна нейрохірурга.
Міністр інновацій у сфері охорони здоров’я Великої Британії Джеймс Фріт назвав операцію прикладом того, яким може бути ШІ у своєму найкращому застосуванні, але водночас підкреслив необхідність належних запобіжників і контролю безпеки.
Наступним етапом має стати ширше випробування системи. Якщо технологія підтвердить свою ефективність на більшій кількості пацієнтів, подібні цифрові асистенти потенційно можуть стати для хірургів тим, чим навігаційні системи стали для водіїв: вони не замінюватимуть людину за кермом, але допомагатимуть бачити небезпеку та приймати точніші рішення.
І саме тому операція Ріса Гібберта важлива далеко не лише для одного пацієнта. Вперше система, яка навчилася «бачити» анатомію на сотнях попередніх операцій, отримала можливість аналізувати справжнє хірургічне втручання в момент, коли воно відбувалося, і допомагати лікарям там, де похибка вимірюється міліметрами.
Поки що скальпель залишається в руках людини. Але поруч із хірургом уже з’явилася цифрова «друга пара очей» — і в першого пацієнта вона допомогла зберегти можливість бачити світ.
Герцог і герцогиня Сассекські прийняли рішення повернутися до Великої Британії наприкінці серпня 2026 року та оселитися у приватній резиденції поблизу Лондона разом із дітьми — 7-річним Арчі та 5-річною Лілібет.
Ключові деталі та умови переїзду
Навчання дітей: Принц Арчі та принцеса Лілібет уже зараховані до британської школи і розпочнуть навчання на початку вересня.
Реакція Букінгемського палацу: Королю Чарльзу III повідомили про рішення родини; він позитивно сприйняв можливість частіше бачитися із сином та онуками у приватній обстановці.
Збереження приватного статусу: Повернення не передбачає відновлення офіційних королівських обов’язків — Гаррі та Меган залишаються приватними особами.
Збереження майна за кордоном: Подружжя збереже маєток у Монтесіто (Каліфорнія) та відпочинкову нерухомість у Португалії для можливих приватних візитів.
З повідомлень ЗМІ стосовно рішення родини Сассекських:
«Герцог і герцогиня Сассекські планують наприкінці серпня переїхати зі США до приватного будинку неподалік Лондона. Короля Чарльза повідомили про переїзд, він підтримує можливість частіше бачитися із онуками, однак Гаррі та Меган не планують повертатися до виконання королівських обов’язків».
Новопризначений прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що одними з його перших міжнародних контактів після вступу на посаду стануть телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. Новий глава британського уряду наголосив, що має намір особисто підтвердити українському лідеру незмінність курсу Лондона на підтримку України.
Про свої плани Бернем розповів журналістам у коментарі Sky News. Він зазначив, що саме Зеленський і Трамп стануть його першими співрозмовниками серед іноземних лідерів після офіційного вступу на посаду прем’єр-міністра.
«Пізніше сьогодні я дуже чітко дам зрозуміти президенту Зеленському, що нічого не змінилося. Я буду на 100% на його боці, так само як Кір Стармер», – заявив Бернем.
Новий глава британського уряду наголосив, що підтримка України залишатиметься одним із ключових елементів зовнішньої політики Сполученого Королівства. За його словами, президент України не матиме жодних сумнівів у тому, що Лондон і надалі надаватиме політичну, військову та дипломатичну допомогу.
Бернем також нагадав, що під час роботи мером Великого Манчестера активно співпрацював з українськими містами. Саме цей досвід, за його словами, він переносить і на нову посаду.
«Президент Зеленський не матиме жодних сумнівів у тому, що підтримка Великої Британії є непохитною, рішучою, вона буде поруч із ним, і я особисто також буду поруч із ним»,– підкреслив британський прем’єр.
Бернем додав, що питання міжнародної політики стануть одним із головних напрямків роботи його уряду найближчими тижнями та місяцями. Серед пріоритетів він назвав підтримку союзників, зміцнення відносин зі Сполученими Штатами та продовження допомоги Україні на тлі російської агресії.
Президент України Володимир Зеленський уже привітав Енді Бернема з призначенням на посаду прем’єр-міністра Великої Британії. У своєму зверненні він побажав новому очільнику британського уряду успіхів і наголосив, що Київ високо цінує політичну, оборонну та ціннісну підтримку з боку Лондона.
«Основа наших двосторонніх відносин міцніша, ніж будь-коли, і ми продовжуватимемо робити одне одного сильнішими. Чекаю на нашу розмову пізніше сьогодні»,– написав Зеленський.
Енді Бернем офіційно очолив уряд Великої Британії 20 липня після того, як король Чарльз III доручив йому сформувати новий Кабінет міністрів. Він змінив на посаді Кіра Стармера, який подав у відставку після завершення внутрішньопартійної процедури зміни лідера Лейбористської партії.
У своїх перших заявах на посаді прем’єра Бернем пообіцяв продовжити курс Великої Британії на підтримку України, водночас зосередившись на внутрішніх економічних реформах, боротьбі зі зростанням вартості життя та оновленні державної політики.
