Hronikanovostej.com

Позначка: Латвія

  • У Москві заговорили про «удари з Латвії»: Росія пригрозила країні НАТО «відплатою»

    У Москві заговорили про «удари з Латвії»: Росія пригрозила країні НАТО «відплатою»

    У Службі зовнішньої розвідки РФ заявили, що Україна нібито готує атаки по території Росії з території Латвії. У Москві стверджують, що Київ уже буцімто отримав згоду латвійської влади на проведення таких операцій та перекинув до країни українських військових, які спеціалізуються на роботі з безпілотниками.

    Про це 19 травня повідомило російське державне агентство ТАСС із посиланням на заяву Служби зовнішньої розвідки РФ.

    У російській спецслужбі заявили, що Україна нібито планує запускати ударні дрони по території Росії з країн Балтії. За версією Москви, президент України Володимир Зеленський прагне таким чином продемонструвати західним союзникам, що українська армія зберігає можливість завдавати ударів по російських військових та економічних об’єктах навіть попри затяжну війну.

    У СЗР РФ також стверджують, що Київ нібито переконав Ригу погодитися на проведення таких операцій. Крім цього, у Москві заявили, що до Латвії буцімто вже прибули українські військовослужбовці сил безпілотних систем.

    Особливу увагу привернули погрози, які пролунали з боку російської розвідки. У СЗР РФ заявили, що Росії нібито відомі «центри ухвалення рішень» у Латвії, а членство країни в НАТО, мовляв, не стане гарантією безпеки у разі реалізації таких сценаріїв.

    Також російська сторона заявила, що сучасні засоби розвідки дозволяють визначати місця запуску безпілотників, якщо вони стартуватимуть із латвійської території.

    Станом на зараз ані українська влада, ані Міністерство оборони Латвії офіційно не коментували ці заяви Москви.

    Подібні заяви Росії з’явилися на тлі зростання напруги між Кремлем та країнами Балтії, які залишаються одними з найактивніших союзників України в Європі. Латвія, Литва та Естонія послідовно підтримують Київ військовою допомогою, санкціями проти РФ та закликами до посилення тиску на Москву.

    Крім того, країни Балтії останніми роками активно зміцнюють власну оборону через побоювання можливої російської агресії. Після початку повномасштабної війни Росії проти України НАТО суттєво наростило військову присутність у регіоні.

    На цьому тлі Кремль дедалі частіше використовує жорстку риторику щодо держав Альянсу. Російські посадовці та пропагандистські медіа регулярно звинувачують країни НАТО у «безпосередній участі» у війні через постачання зброї Україні та підтримку українських сил оборони.

    Водночас останніми місяцями Україна значно посилила удари дронами по військових об’єктах, аеродромах, нафтобазах та підприємствах військово-промислового комплексу на території РФ. Російська влада неодноразово заявляла про атаки безпілотників у прикордонних та центральних регіонах країни.

    Напередодні президент Зеленський повідомляв, що українська розвідка фіксує підготовку Росією нових масованих ракетно-дронових ударів по Україні. За його словами, Кремль може готувати атаки по політичних і військових об’єктах, а також так званих «центрах ухвалення рішень».

    Президент також наголошував, що Україна готова відповідати на російські атаки, зокрема ударами по нафтовій інфраструктурі РФ, військових підприємствах та особах, причетних до воєнних злочинів.

    Додаткову увагу до теми привернули і нещодавні інциденти у Латвії. На початку травня латвійські військові повідомляли про порушення повітряного простору країни безпілотниками, які, за попередніми даними, могли залетіти з території Росії. Тоді у країні зафіксували падіння щонайменше двох дронів.

    Аналітики зазначають, що нинішні заяви СЗР РФ можуть бути частиною інформаційного та психологічного тиску на країни НАТО. Водночас прямих доказів підготовки Україною ударів по Росії з території Латвії російська сторона не надала.

  • Невідомий дрон у небі Латвії: оголошено повітряну тривогу біля кордону з РФ

    Невідомий дрон у небі Латвії: оголошено повітряну тривогу біля кордону з РФ

    Вранці 17 травня Національні збройні сили Латвійські національні збройні сили повідомили про підвищену повітряну загрозу у прикордонних районах країни через появу невідомого безпілотного літального апарата. Інцидент стався в повітряному просторі Латвії поблизу кордону з Російською Федерацією та одразу викликав реакцію військових структур, систем спостереження та сил протиповітряної оборони.

    Як зазначається у заяві латвійських військових, оприлюдненій у соцмережі X, збройні сили разом із союзниками по НАТО постійно здійснюють моніторинг повітряного простору країни. Метою такого контролю є оперативне виявлення та реагування на будь-які потенційні загрози, зокрема на появу невідомих повітряних об’єктів поблизу державного кордону.

    Після фіксації руху невідомого дрона латвійська армія повідомила про посилення системи протиповітряної оборони на східному напрямку. Додаткові підрозділи були перекинуті до прикордонних районів, де здійснюється постійне чергування та контроль повітряної обстановки. Військові наголосили, що такі заходи є стандартною процедурою у разі потенційних загроз у повітряному просторі.

    У заяві також підкреслюється, що на тлі триваючої російської агресії проти України країни Балтії залишаються в умовах підвищеної безпекової напруги. Латвійські збройні сили не виключають можливості повторення ситуацій, коли безпілотні літальні апарати іноземного походження можуть випадково або навмисно з’являтися поблизу або в межах повітряного простору держави. Саме тому військові закликають до постійної готовності як сил оборони, так і цивільного населення.

    Мешканцям прикордонних районів було рекомендовано дотримуватися базових правил безпеки у разі повітряної загрози. Зокрема, йдеться про так званий принцип «двох стін», який передбачає перебування у приміщенні за двома капітальними стінами, а також закриття вікон і дверей у разі повідомлень про небезпеку. Такі рекомендації спрямовані на мінімізацію ризиків для цивільного населення у разі потенційних інцидентів у повітрі.

    Згодом у Латвійські національні збройні сили уточнили, що повітряна загроза була ліквідована. За офіційною інформацією, невідомий безпілотник певний час перебував у повітряному просторі Латвії, після чого залишив його та не завдав шкоди чи руйнувань. Військові не повідомляють деталей щодо походження дрона, його типу або технічних характеристик, посилаючись на триваючий аналіз ситуації.

    Окремо зазначається, що для реагування на інцидент були підняті у повітря винищувачі місії повітряного патрулювання НАТО в Балтії. Їх завданням було відстеження повітряної обстановки, контроль за можливим порушником та гарантування безпеки цивільного повітряного руху в регіоні. У військовому командуванні наголосили, що взаємодія з силами Альянсу дозволяє оперативно реагувати навіть на короткочасні інциденти у повітрі.

    Інцидент 17 травня став не першим подібним випадком у регіоні за останній час. Раніше, в ніч проти 15 травня, латвійські військові також повідомляли про можливі повітряні загрози у прикордонних районах, зокрема в Краславському, Лудзському, Балвському та Резекненському краях. Тоді ситуація викликала підвищену готовність сил оборони, однак згодом було встановлено, що фактичного порушення повітряного простору не відбулося.

    Нинішній інцидент, на відміну від попереднього, був підтверджений як реальне перебування безпілотника в повітряному просторі країни, що стало підставою для оперативного реагування військових структур. Водночас латвійська сторона не уточнює, чи йдеться про розвідувальний, комерційний або військовий дрон, а також не коментує можливі джерела його запуску.

    На тлі цього країни Балтії продовжують посилювати заходи безпеки на східному фланзі НАТО. Латвія, як і її сусіди, інвестує у розвиток систем протиповітряної оборони, радарного спостереження та координації з союзниками, враховуючи зростання ризиків у регіоні та загальну нестабільну безпекову ситуацію біля східних кордонів Альянсу.

    Станом на зараз повітряна ситуація в регіоні залишається під контролем, а збройні сили Латвії продовжують моніторинг неба у посиленому режимі, щоб запобігти можливим новим інцидентам.

  • Уряд Латвії пішов у відставку на тлі політичної кризи

    Уряд Латвії пішов у відставку на тлі політичної кризи

    У Латвії розгорнулася масштабна політична криза, яка призвела до відставки уряду та фактичного переформатування виконавчої влади. Прем’єр-міністр країни Евіка Силіня оголосила про складання повноважень, а разом із нею у відставку йде весь склад чинного уряду. Про це повідомляє латвійське суспільне мовлення LSM.

    Рішення про відставку стало кульмінацією політичної кризи, яка тривала кілька днів і різко загострилася всередині правлячої коаліції. Ключовим фактором розколу стала позиція молодшого партнера уряду — ліберальної партії «Прогресивні», яка 13 травня заявила, що більше не бачить можливості продовжувати роботу в уряді Силіні. Партія публічно закликала прем’єрку піти у відставку, що фактично запустило процес урядового колапсу.

    Подальший розвиток подій відбувався стрімко. Лідер парламентської фракції «Прогресивних» у Сеймі Андріс Шуваєвс заявив, що у разі винесення питання про недовіру чинний уряд не зможе зберегти більшість і буде змушений скласти повноваження. Це створило політичний тиск, який посилився в парламенті, де засідання було тимчасово перервано на прохання прем’єрки.

    Очікувалося, що Евіка Силіня виступить перед депутатами Сейму та спробує пояснити позицію уряду, однак замість цього вона провела термінову пресконференцію в будівлі Кабінету міністрів. Саме там вона офіційно оголосила про відставку та підтвердила, що уряд у нинішньому складі припиняє свою роботу.

    Політична криза розгортається на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні Балтії. Напередодні стало відомо про інцидент 7 травня, коли два безпілотники, що зайшли з боку Російської Федерації, опинилися в повітряному просторі Латвії. Один із дронів влучив у порожній нафтовий резервуар, що спричинило пожежу та викликало масштабну реакцію служб безпеки.

    Цей інцидент суттєво вплинув на внутрішньополітичну дискусію в країні. Після нього латвійська влада посилила дипломатичний тиск на Росію, а також активізувала консультації з партнерами по ЄС і НАТО щодо безпеки повітряного простору Балтії. Сусідні держави також відреагували дипломатичними кроками, зокрема врученням ноти протесту російській стороні.

    На тлі цих подій прем’єрка Силіня раніше публічно критикувала дії військових структур щодо реагування на порушення повітряного простору, що додатково загострило конфлікт між політичним керівництвом і оборонним сектором. Це стало одним із чинників відставки міністра оборони Андріса Спрудса 10 травня, який залишив посаду на фоні суспільного та політичного тиску.

    Після його відставки уряд розглядав кандидатуру полковника Райвіса Мелніса на посаду нового міністра оборони, однак кадрові перестановки не змогли стабілізувати ситуацію всередині коаліції та не зняли політичної напруги.

    Додатковим фактором нестабільності стали дискусії щодо безпекової політики Латвії у ширшому регіональному контексті. Зокрема, обговорювалися інциденти з безпілотниками, які могли бути відхилені російськими засобами радіоелектронної боротьби та залетіли в повітряний простір країн Балтії. Це посилило занепокоєння щодо готовності системи протиповітряної оборони та координації дій у межах НАТО.

    У результаті політична система Латвії опинилася в стані глибокої невизначеності. Відставка прем’єрки та всього уряду означає необхідність формування нової коаліції в Сеймі або проведення тривалих політичних консультацій між парламентськими силами. Не виключається варіант перегляду коаліційних домовленостей або створення нового уряду на іншій політичній основі.

    Наразі Латвія входить у період політичного транзиту, коли ключові рішення щодо безпеки, оборони та внутрішньої політики тимчасово можуть бути сповільнені через відсутність стабільного уряду. Очікується, що найближчими днями політичні сили країни розпочнуть переговори щодо формування нового складу Кабінету міністрів і визначення подальшого курсу урядової політики.

  • У Римі арештували експосла Італії через схему видачі шенгенських віз росіянам

    У Римі арештували експосла Італії через схему видачі шенгенських віз росіянам

    У столиці Італії правоохоронці заарештували колишнього посла Італії в Узбекистані П’єргабріеле Пападіа де Боттіні ді Сант-Аньєзе, якого підозрюють в організації масштабної схеми незаконної видачі шенгенських віз громадянам Росії. Слідство вважає, що через дипломатичні канали росіяни могли отримувати довгострокові дозволи на в’їзд до Європейського Союзу, навіть не відповідаючи встановленим вимогам.

    Про це повідомляють італійські ЗМІ з посиланням на матеріали прокуратури Риму.

    За даними слідства, під час роботи послом в Узбекистані дипломат фактично взяв під особистий контроль роботу візового відділу посольства Італії в Ташкенті. Туди ж він перевів Тетяну Тараканову — громадянку Росії та Італії, яка раніше працювала разом із ним в італійському консульстві в Москві.

    Наразі прокуратура Риму розслідує діяльність обох фігурантів за підозрою у сприянні нелегальній імміграції та корупції. Слідчі вважають, що через дипломатичну установу могла діяти ціла система нелегального оформлення документів для громадян РФ.

    Запобіжні заходи виконували співробітники Фінансової гвардії Італії. Рішення про арешт ухвалила слідча суддя Риму Анналіза Марцано. Пападіа затримали у Римі та помістили під варту на час розслідування. Відомо, що ще у грудні 2025 року його вже відсторонили від дипломатичної посади.

    Слідство стверджує, що колишній посол організував схему видачі довгострокових туристичних шенгенських віз терміном від одного до трьох років громадянам Росії, які не відповідали критеріям для отримання таких документів.

    За свої «послуги», за даними прокурорів, дипломат вимагав від 4 до 16 тисяч євро з однієї людини.

    У справі також фігурують три туристичні агентства з офісами у Москві. Саме через них, як вважає слідство, щонайменше 95 громадян Росії змогли оформити документи та в’їхати до Італії без належних підстав.

    Італійські правоохоронці зараз перевіряють близько 400 окремих епізодів, пов’язаних із можливою незаконною видачею віз. Також триває перевірка походження статків експосла, які оцінюють приблизно у 3 мільйони євро. Сам дипломат стверджує, що ці кошти є спадщиною.

    Скандал навколо шенгенських віз для громадян Росії знову загострив дискусію в Європейському Союзі щодо посилення контролю за в’їздом росіян після початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Останніми місяцями низка європейських країн вже почала вводити додаткові обмеження. Наприкінці квітня Латвія внесла до «чорного списку» трьох громадян Росії, серед яких був і колишній міністр культури РФ Михайло Швидкой.

    У Литві також запропонували запровадити п’ятирічну заборону на в’їзд для артистів, які виступали в Росії або Білорусі після початку війни.

    Попри це, експерти неодноразово звертали увагу, що окремі країни ЄС продовжують видавати росіянам значну кількість шенгенських віз, а деякі схеми обходу обмежень працюють через треті країни.

    Скандал у Римі може стати одним із найбільших корупційних розслідувань у дипломатичній системі Італії за останні роки та посилити тиск на ЄС щодо перегляду механізмів контролю за видачею шенгенських документів громадянам РФ.

  • У Латвії відновлюють пошуки другого дрона з РФ

    У Латвії відновлюють пошуки другого дрона з РФ

    У Латвії продовжують розслідувати та ліквідовувати наслідки інциденту з безпілотниками, які напередодні залетіли у повітряний простір країни з боку Росії. 8 травня у східному регіоні Латгалія планують відновити пошукову операцію другого дрона, який, за попередніми даними, впав після входження в латвійський повітряний простір, однак досі не був виявлений. Влада не виключає, що апарат може залишатися вибухонебезпечним, що суттєво ускладнює роботу пошукових груп і змушує діяти з підвищеними заходами безпеки.

    Про відновлення пошуків у прямому ефірі Латвійського телебачення заявив міністр внутрішніх справ країни Ріхард Козловскіс. За його словами, роботи знову зосередять у Резекненському краї, де, за оцінками військових та аналітиків системи спостереження, найбільш імовірно міг впасти безпілотник. При цьому точне місце падіння залишається невідомим, оскільки ландшафт регіону складний, а сам об’єкт міг опинитися у віддаленій або малонаселеній зоні, що значно ускладнює його виявлення.

    Напередодні Національні збройні сили Латвії повідомили про тимчасове припинення активних пошуків другого дрона. Це рішення пояснили необхідністю додаткового аналізу даних радіолокаційних систем і сенсорів спостереження за повітряним простором, щоб уточнити траєкторію польоту та ймовірну точку падіння. У військовому відомстві підкреслили, що попри відсутність візуального контакту з об’єктом, є підстави вважати, що він справді впав на території країни, однак не був знайдений через складні умови місцевості.

    Латвійські силові структури окремо наголошують, що ризик небезпеки з боку цього безпілотника залишається реальним. За офіційними оцінками, апарат може містити вибухові елементи або боєприпаси, що робить будь-яке наближення до нього потенційно смертельно небезпечним. У зв’язку з цим жителів регіону закликають до максимальної обережності, а також до негайного повідомлення екстрених служб у разі виявлення будь-яких підозрілих предметів. Окремо підкреслюється, що торкатися таких об’єктів або намагатися самостійно їх переміщувати категорично заборонено.

    За наявними даними, на території Латвії вже зафіксовано щонайменше два випадки падіння безпілотників, які залетіли з боку Росії. Один із них спричинив пошкодження інфраструктури, зокрема чотирьох порожніх нафтових резервуарів. Другий апарат, який наразі розшукують, досі не локалізовано, і його стан залишається невідомим.

    Події відбуваються на тлі загальної напруги в регіоні, пов’язаної з війною Росії проти України, що, як зазначають у латвійських збройних силах, збільшує ризик подібних інцидентів. Військові пояснюють, що в умовах активних бойових дій та широкого використання безпілотних систем можливі випадкові або неконтрольовані перетини кордонів сусідніх держав, особливо у прикордонних регіонах Балтії.

    Окремо повідомляється, що 7 травня у Латвії вже фіксували появу невстановлених дронів, які, за попередньою оцінкою, також могли залетіти з території Росії. Водночас офіційно не встановлено, чи йдеться про російські або інші апарати, зокрема українські, оскільки ідентифікація ускладнена через відсутність доступу до уламків у повному обсязі.

    Паралельно Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах Російської Федерації та вручило ноту протесту. У ній латвійська сторона наголосила, що подібні інциденти є прямим наслідком російської агресії проти України та становлять потенційну загрозу для безпеки країн Європи. У Ризі підкреслюють, що навіть випадкові залети безпілотників у повітряний простір НАТО розглядаються як серйозний інцидент, який потребує офіційної реакції та розслідування.

    Наразі пошукова операція триває у посиленому режимі, із залученням військових підрозділів та технічних засобів спостереження. Латвійська влада не виключає, що виявлення другого дрона може зайняти більше часу через складні умови місцевості та потенційну небезпеку об’єкта, однак наголошує, що всі необхідні заходи для забезпечення безпеки населення вже вживаються.

  • У Латвії та Естонії оголошували попередження через загрозу дронів

    У Латвії та Естонії оголошували попередження через загрозу дронів

    Уранці 3 травня у Латвії та Естонії було оголошено тимчасові попередження про можливу загрозу безпілотників, що спричинило посилений моніторинг повітряного простору та короткочасне підвищення рівня готовності оборонних структур. Про це повідомили Національні збройні сили Латвії, Міністерство внутрішніх справ Естонії, а також низка регіональних та міжнародних медіа.

    Перші попередження були зафіксовані в Естонії близько 03:00 ночі. Жителі прикордонних повітів Вирумаа та Іда-Вірумаа отримали сповіщення про можливу загрозу появи безпілотних літальних апаратів у повітряному просторі країни. Інформація була розповсюджена через офіційні канали Сил оборони, що діють у межах системи раннього попередження цивільного населення.

    За даними естонських військових, рішення про попередження було ухвалене превентивно — у зв’язку з активною військовою ситуацією у регіоні, спричиненою повномасштабною війною Росії проти України. О 05:30 ранку Сили оборони Естонії повідомили про скасування тривоги після того, як не було зафіксовано порушень повітряного простору або наближення безпілотників до території країни.

    У Міністерстві внутрішніх справ Естонії підкреслили, що такі попередження є частиною стандартних процедур безпеки, спрямованих на мінімізацію ризиків у разі потенційного неконтрольованого входження повітряних об’єктів із зон бойових дій. У відомстві також наголосили, що ситуація перебуває під постійним контролем у координації з союзниками по НАТО.

    Паралельно аналогічні сигнали тривоги були зафіксовані в Латвії приблизно о 04:00 ранку. Попередження отримали мешканці прикордонних міст Алуксне, Балві, Лудза, Резекне та Краслава — регіонів, що межують із Росією та Білоруссю. Інформація була поширена через офіційні канали Національних збройних сил Латвії.

    Через кілька годин латвійські військові повідомили про зняття попередження, заявивши, що можливі загрози більше не фіксуються. Водночас у відомстві підкреслили, що моніторинг повітряного простору триває безперервно, а ситуація в регіоні залишається чутливою через бойові дії поблизу кордонів Європейського Союзу.

    У заяві латвійських Сил оборони наголошується, що на тлі війни в Україні можливі випадки, коли безпілотники або інші повітряні об’єкти можуть випадково або внаслідок бойових дій опинятися поблизу або навіть у повітряному просторі сусідніх держав. Саме тому країни Балтії утримують підвищений рівень готовності систем спостереження та ППО.

    Місцеві медіа Латвії та Естонії пов’язують ранкові попередження з активізацією бойових дій у районі Ленінградської області Росії, де останнім часом фіксувалися удари безпілотників по військовій та інфраструктурній цілях. Хоча офіційно прямий зв’язок не підтверджується, у регіоні не виключають можливість впливу цих подій на ситуацію з повітряною безпекою.

    Подібні інциденти вже траплялися раніше. Наприкінці березня, під час серії ударів України по російських об’єктах у Балтійському регіоні, фіксувалися випадки, коли окремі безпілотники могли перетинати повітряний простір країн Балтії та навіть Фінляндії. Унаслідок цього в регіоні посилили системи спостереження та координацію між військовими структурами.

    Зокрема, 31 березня на території Естонії було виявлено безпілотник, що зазнав аварії після падіння. За попередніми оцінками, у повітряний простір країни могло потрапити близько десятка апаратів різного типу. Цей інцидент став одним із факторів посилення контролю за повітряною безпекою у регіоні.

    На тлі цих подій російська сторона неодноразово висувала звинувачення, стверджуючи, що країни Балтії нібито дозволяють Україні використовувати свій повітряний простір для атак на російські об’єкти. У Латвії, Естонії та Україні такі заяви категорично відкидають, наголошуючи на дотриманні міжнародного права та відсутності будь-яких подібних домовленостей.

    Водночас уряди країн Балтії підкреслюють, що головним пріоритетом залишається безпека цивільного населення та захист повітряного простору. Саме тому навіть потенційні ризики, пов’язані з війною в Україні, можуть призводити до превентивних попереджень і тимчасового підвищення рівня готовності.

    Станом на зараз ситуація в повітряному просторі Латвії та Естонії стабілізована. Військові продовжують спостереження та координацію з союзниками, щоб оперативно реагувати на будь-які можливі інциденти, пов’язані з безпілотними літальними апаратами в регіоні.

  • Міністр культури Італії відмовився від участі у Венеційській бієнале через допуск Росії

    Міністр культури Італії відмовився від участі у Венеційській бієнале через допуск Росії

    Міністр культури Італії Алессандро Джулі відмовився брати участь у відкритті Венеційської бієнале через рішення організаторів допустити Росію до участі у цьогорічному заході. Йдеться про 61-шу бієнале, відкриття якої заплановане на 9 травня. Про це повідомили на сайті Міністерства культури Італії.

    У Міністерстві культури Італії офіційно підтвердили, що Джулі не приїде до Венеції в дні перед відкриттям і не братиме участі у церемонії. Це рішення стало прямою реакцією на участь Росії у виставці, що вперше відбувається після початку повномасштабної війни проти України.

    Перед цим міністр закликав представницю уряду в керівництві бієнале Тамару Грегоретті залишити посаду через позицію щодо допуску російського павільйону. Таким чином, ситуація навколо культурного форуму переросла у політичний конфлікт на рівні державних інституцій.

    Участь Росії викликала широкий міжнародний резонанс. У національному павільйоні РФ планується представлення масштабного мистецького проєкту за участю понад 50 учасників — музикантів, поетів і філософів із різних країн. Однією з центральних тем заявлено ідею позачасового культурного діалогу.

    Водночас критики зазначають, що подібна концепція ігнорує контекст війни та може використовуватися як інструмент культурної легітимізації держави-агресора. Додаткову увагу привернуло і призначення комісарки російського проєкту, яка має зв’язки з оборонним сектором Росії.

    Рішення організаторів допустити Росію до участі вже викликало реакцію з боку європейських інституцій. Представники Європейська комісія раніше попереджали про можливі наслідки, включно з переглядом фінансування заходу. Йдеться про ризик втрати значної частини грантових коштів.

    Крім Італії, можливий бойкот відкриття розглядають і інші країни. Зокрема, представники Фінляндії заявили, що політичне керівництво не відвідає бієнале у разі відкриття російського павільйону. Аналогічну позицію висловила і міністерка культури Латвії.

    Україна також різко відреагувала на ситуацію. Міністерство закордонних справ закликало італійську сторону не видавати візи російським учасникам, а також переглянути рішення щодо їхньої участі. У Києві наголошують, що допуск Росії до міжнародних культурних подій підриває політику ізоляції країни-агресора.

    До критики долучилися і представники мистецької спільноти. Десятки митців підписали звернення до організаторів із вимогою переглянути список учасників і виключити країни, причетні до військових конфліктів. Водночас окремі учасники заявили про намір бойкотувати окремі павільйони.

    Організатори бієнале, своєю чергою, наполягають, що не порушили жодних правил і діють у межах концепції відкритості та свободи мистецтва. Вони підкреслюють, що виставка має залишатися майданчиком для діалогу, незалежно від політичних обставин.

    Ситуація ускладнюється тим, що на бієнале також планується участь опозиційних російських митців. Зокрема, відомий антипутінський гурт Pussy Riot заявив про виступ у межах заходу як форму протесту проти участі офіційної Росії.

    Таким чином, цьогорічна Венеційська бієнале ризикує стати не лише культурною подією, а й політичним символом протистояння між принципами свободи мистецтва та відповідальністю міжнародної спільноти у час війни.

    Відмова міністра культури Італії від участі у відкритті підкреслює глибину конфлікту та демонструє, що культурна дипломатія дедалі частіше стає продовженням політичних процесів.

  • ЄС і Латвія загострюють конфлікт через участь Росії у Венеційській бієнале

    ЄС і Латвія загострюють конфлікт через участь Росії у Венеційській бієнале

    Міжнародний культурний скандал навколо Венеційської бієнале загострюється: низка країн ЄС погрожує бойкотом, а Брюссель розглядає скорочення фінансування події через участь Росії. Про це повідомляє Politico.

    Міністерка культури Латвії Агнесе Лаце заявила, що не братиме участі у відкритті Венеційської бієнале, якщо Росія буде представлена на виставці. Вона підкреслила, що йдеться не лише про політичну позицію, а й про принципову відмову легітимізувати державу, яка веде повномасштабну війну проти України.

    Латвія вже раніше ініціювала спільну заяву із закликом виключити Росію з бієнале. Документ підписали 25 країн, які наголошують, що участь РФ у події може створити «культурне прикриття» для держави-агресора та суперечить цінностям європейських інституцій.

    Паралельно позиція Європейського Союзу стає жорсткішою. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила після зустрічі міністрів у Люксембурзі, що ЄС розглядає можливість скорочення фінансування Венеційської бієнале через допуск Росії до участі.

    За її словами, культурна платформа не може залишатися нейтральною в умовах війни, коли Росія руйнує українські музеї, театри та церкви.

    «Поки Росія знищує культурну спадщину України, її присутність на міжнародних мистецьких майданчиках є морально неприйнятною», — заявила Каллас.

    Європейська комісія раніше встановила для керівництва бієнале 30-денний термін для перегляду рішення щодо відкриття російського павільйону. У разі невиконання вимог організатори можуть втратити близько 2 мільйонів євро фінансування.

    Окремо представники Єврокомісії з питань культури засудили рішення про участь РФ ще в березні, наголосивши на ризиках політичної та символічної легітимізації російської держави через мистецтво.

    Організатори Венеційської бієнале підтвердили участь Росії та заявили, що виставка має залишатися «простором діалогу, відкритості та художньої свободи». Вони наголошують, що не порушили процедурних правил, дозволивши відкриття російського павільйону.

    Цьогоріч Росія вперше після початку повномасштабного вторгнення була офіційно включена до списку учасників бієнале. У її національному павільйоні планують представити мистецький проєкт за участі понад 50 авторів із різних країн, зокрема Росії, Бразилії, Аргентини та Малі.

    Рішення викликало різку реакцію в європейських країнах. Окрім Латвії, про політичний бойкот заявили окремі представники Фінляндії — частина фінських посадовців не планує відвідувати відкриття виставки у разі присутності російського павільйону.

    Водночас інші представники культури країн ЄС можуть відвідати подію, щоб підтримати національні мистецькі проєкти.

    Україна офіційно закликала організаторів переглянути рішення щодо участі РФ. Міністерство закордонних справ звернулося до Італії із закликом не видавати візи російським учасникам бієнале.

    До дискусії долучилися й культурні інституції. Зокрема PinchukArtCentre виступив із заявою проти участі Росії, а понад 70 митців підписали відкритий лист із вимогою виключити з бієнале також Росію, Ізраїль та США, аргументуючи це необхідністю етичної відповідальності міжнародних культурних платформ.

    Суперечка навколо бієнале стала частиною ширшої дискусії в Європі про межі «культурної нейтральності» під час війни. З одного боку, організатори наполягають на автономії мистецтва, з іншого — держави та інституції ЄС вважають, що культура не може бути відокремлена від політичної реальності, коли триває збройна агресія проти України.

    Очікується, що остаточні рішення щодо участі Росії та фінансування бієнале можуть бути ухвалені найближчими тижнями, після завершення консультацій між ЄС, організаторами та державами-учасницями.

  • Фіцо шукає обхідний маршрут до Москви: країни Балтії знову закрили небо для словацького прем’єра

    Фіцо шукає обхідний маршрут до Москви: країни Балтії знову закрили небо для словацького прем’єра

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зіткнувся з новими обмеженнями під час підготовки до поїздки до Москви на урочистості 9 травня. Литва та Латвія відмовилися надати дозвіл на проліт його літака через свій повітряний простір, що змусило політика шукати альтернативні маршрути для візиту.

    Про це Фіцо повідомив у відеозверненні, зазначивши, що обидві балтійські держави вже офіційно поінформували словацьку сторону про своє рішення. За його словами, така ситуація виглядає парадоксально, адже йдеться про переміщення прем’єра однієї країни-члена Європейського Союзу через територію інших держав-членів. Водночас він наголосив, що не відмовляється від планів поїздки до Москви і має намір знайти інший маршрут, як це вже було раніше.

    Заборона на проліт не є безпрецедентною. У 2025 році Фіцо вже стикався з аналогічними труднощами: тоді низка країн, зокрема Естонія, а також Литва і Польща, не дозволили його літаку перетинати свій повітряний простір під час польоту до Росії. Попри це, словацький прем’єр тоді все ж зміг дістатися Москви альтернативним шляхом і взяти участь у заходах.

    Цьогоріч ситуація повторюється, але в більш напруженому політичному контексті. У Європейському Союзі зберігається жорстка позиція щодо Росії на тлі повномасштабної війни проти України. Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — традиційно належать до найбільш критично налаштованих щодо Кремля держав і активно підтримують політику ізоляції Росії. Саме тому їхнє рішення не пропускати літаки політиків, які прямують до Москви на символічні заходи, розглядається як частина ширшої політичної лінії.

    Фіцо, зі свого боку, неодноразово демонстрував іншу позицію. Він виступає за діалог із Росією та критикує окремі рішення Європейської комісії, зокрема санкційну політику в енергетичній сфері. Його намір відвідати Москву 9 травня викликає гостру реакцію як серед європейських партнерів, так і всередині самої Словаччини. Опозиційні політики вже неодноразово звинувачували прем’єра у підриві європейської єдності та ігноруванні спільної позиції ЄС щодо Росії.

    Водночас сам Фіцо наполягає, що його поїздка має символічний характер і пов’язана з вшануванням пам’яті жертв Другої світової війни. Він заявляв, що планує відвідати не лише Москву, а й інші місця пам’яті в Європі, зокрема меморіали та історичні локації, пов’язані з подіями війни.

    Однак контекст цих заходів значно змінився після початку повномасштабної війни Росії проти України. Участь у параді 9 травня в Москві дедалі частіше розглядається як політичний жест підтримки або принаймні як сигнал готовності до співпраці з Кремлем. Саме тому більшість європейських лідерів уникають участі в таких подіях, а деякі країни прямо закликають до їхнього бойкоту.

    Додатковим фактором напруги є питання безпеки. У ЗМІ з’являлася інформація про можливі ризики для проведення масових заходів у Москві через війну, а також про ймовірність атак або інших інцидентів. Це ще більше посилює політичну чутливість навколо майбутнього параду та участі в ньому іноземних гостей.

    Ситуація з польотом Фіцо також демонструє глибші процеси всередині Європейського Союзу. З одного боку, країни Балтії та низка інших держав дотримуються жорсткої лінії щодо Росії, вважаючи будь-які контакти з Кремлем неприйнятними в умовах війни. З іншого боку, окремі політики, зокрема Фіцо, виступають за більш прагматичний підхід і не виключають можливості діалогу.

    Таким чином, історія з обмеженням повітряного простору є не лише технічним питанням авіаційної логістики, а й відображенням глибоких політичних розбіжностей у Європі. Вона підкреслює, що навіть усередині ЄС немає повної єдності щодо підходів до Росії та війни в Україні.

    Попри це, Роберт Фіцо демонструє намір довести свою позицію до кінця. Він уже заявив, що знайде альтернативний маршрут і все ж відвідає Москву, навіть якщо це потребуватиме складнішої логістики. Такий розвиток подій може ще більше загострити дискусії в Європі щодо допустимості подібних візитів і ролі окремих політиків у формуванні спільної зовнішньої політики ЄС.

    У підсумку, ситуація навколо поїздки словацького прем’єра стала черговим маркером напруження у відносинах між країнами Європи та Росією. Вона демонструє, як навіть питання маршруту польоту може перетворитися на політичний сигнал і предмет міжнародної дискусії.

  • Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європейський Союз готується інвестувати мільярди євро у створення масштабної “антидронної стіни” на кордонах із Росією, використовуючи технології, випробувані у бойових умовах в Україні. Це рішення стало реакцією на останні вторгнення російських дронів у повітряний простір країн НАТО, які виявили слабкі місця європейської оборони.

    За даними Financial Times, останні атаки продемонстрували критичну проблему: Альянс змушений використовувати надто дорогі ракети й винищувачі для перехоплення дешевих безпілотників типу “Шахед”. У Брюсселі визнають, що така асиметрія може стати серйозною вразливістю, яку Москва й надалі намагатиметься використати. Саме тому ЄС закликає держави-члени об’єднувати кошти для спільних закупівель ефективних систем, які вже довели свою дієвість в Україні.

    Польща, країни Балтії та Фінляндія оголосили про плани укріпити свої кордони. Водночас європейські чиновники наголошують: ізольовані кроки не принесуть результату, потрібна єдина й інтегрована система. “Не можна, щоб одна держава будувала своє, а інша — зовсім інше. Росія одразу скористається нашими слабкостями”, — заявив представник ЄС.

    Україна стала піонером у дешевих та ефективних методах боротьби з дронами. Оскільки класичні радари часто не виявляють малорозмірні “Шахеди”, українські компанії створили мережу акустичних сенсорів, здатних визначати їхній звук. Ці дані отримують мобільні групи з великокаліберними кулеметами та зенітними гарматами — набагато дешевше й швидше, ніж запуск ракет-перехоплювачів.

    Цим досвідом вже зацікавилися союзники. Президент Володимир Зеленський запропонував Польщі пройти навчання з боротьби з російськими дронами, а заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса підтвердив: його країна переймає український підхід із мобільними групами. Подібні системи запускають у Латвії, а Румунія аналізує, як використати українські напрацювання в межах власної програми Safe.

    Таким чином, “антидронна стіна” ЄС фактично стане розширенням українського досвіду на всю Східну Європу, а сам Київ отримає роль не лише союзника, а й технологічного донора безпеки для НАТО.