Hronikanovostej.com

Позначка: Київщина

  • ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    У Борщагівській громаді Київської області зафіксували масову загибель риби одразу у трьох водоймах, а попередній масштаб мору вже оцінюють приблизно у три тонни. Перші випадки виявили 10 серпня, а вже наступного дня проблема поширилася ще на дві водойми. Місцева та обласна влада називають ситуацію надзвичайною екологічною та обмежили доступ людей до небезпечних ділянок. Одна з версій, яку зараз перевіряють фахівці, — потрапляння стічних вод із території Києва через систему зливової каналізації. Остаточну причину забруднення поки не встановлено.

    Про масштаб проблеми 11 серпня повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, напередодні місцеві служби виявили масову загибель риби в одній водоймі Борщагівської громади. Наступного дня аналогічну ситуацію вже зафіксували ще у двох. За попередніми підрахунками, загальна маса загиблої риби сягає близько трьох тонн.

    На місцях працюють профільні служби. Фахівці відібрали проби води для лабораторних досліджень, які мають показати склад забруднення та допомогти встановити його джерело. Також до роботи залучені слідчо-оперативна група та комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На час проведення робіт доступ до водойм обмежили.

    Забруднення почалося у Софіївській Борщагівці

    За інформацією Борщагівської сільської ради, масову загибель риби та ознаки забруднення води спочатку зафіксували у водоймах Софіївської Борщагівки. Згодом місцева влада повідомила, що проблема поширюється в напрямку водойм Петропавлівської Борщагівки.

    Саме тому жителів громади закликали максимально обмежити будь-який контакт із водою.

    До завершення лабораторних досліджень у водоймах не рекомендують купатися, ловити рибу, вживати виловлену або загиблу рибу в їжу чи використовувати її для годування тварин. Також людей просять не дозволяти дітям і домашнім тваринам наближатися до води та не намагатися самостійно збирати мертву рибу.

    Такі обмеження мають запобіжний характер: поки невідомо, які саме речовини потрапили у воду і в яких концентраціях.

    Одна з версій веде до Києва

    Найважливіше питання зараз — звідки взялося забруднення.

    Тимур Ткаченко повідомив, що серед версій розглядається витік стічних вод під час ремонтних робіт на одному з об’єктів, розташованих неподалік у Києві. За попереднім припущенням, забруднена вода могла потрапити до водойм Київської області через мережу зливової каналізації.

    Втім, це поки що саме версія, а не встановлений факт. Ані конкретний об’єкт у столиці, ані речовину, яка могла спричинити мор риби, офіційно не назвали. Остаточні висновки очікуються після лабораторного аналізу відібраних проб та перевірки інженерних мереж.

    Географічно така версія не виглядає неможливою. Через Київ та передмістя проходить водна система річки Нивки, або Борщагівки, яка є правою притокою Ірпеня. Річка проходить через Київ, далі — райони Софіївської та Петропавлівської Борщагівки, де на ній утворено низку ставків і водойм.

    Тому забруднення, яке потрапляє до пов’язаної водної системи вище за течією, потенційно може переміщуватися далі. Водночас прив’язувати нинішню аварію саме до конкретної річки чи каналізаційного випуску до завершення перевірки передчасно.

    Чому риба може загинути настільки масово

    Масова загибель риби сама по собі ще не дозволяє визначити тип забруднювача. Подібний ефект можуть спричинити різні фактори: різке падіння концентрації розчиненого кисню, потрапляння органічно забруднених стоків, хімічних речовин або поєднання кількох факторів.

    Офіційні екологічні матеріали Києва раніше також вказували, що поверхневі води міської агломерації залишаються вразливими до неочищених та недостатньо очищених стоків, а в теплий період ситуацію може ускладнювати зниження концентрації кисню у воді.

    Саме тому лабораторні аналізи тут критично важливі: за зовнішніми ознаками — кольором чи запахом води або самим фактом загибелі риби — неможливо надійно встановити, що стало причиною.

    Ситуація розвинулася дуже швидко

    Насторожує передусім швидкість поширення проблеми.

    10 серпня мор риби фіксували в одній водоймі, а вже 11 серпня — ще у двох. Це свідчить, що йдеться не про одиничну загибель риби на невеликій ділянці, а про явище, яке зачепило кілька водних об’єктів.

    Саме тому місцева рада попередила, що забруднення рухається від Софіївської Борщагівки в напрямку Петропавлівської Борщагівки.

    Кількість загиблої риби — близько трьох тонн — також поки попередня. Вона може уточнюватися після завершення збору загиблих водних біоресурсів та обстеження усіх водойм.

    Що зараз роблять служби

    На місці одночасно працюють кілька структур. Фахівці мають не лише дослідити воду, а й простежити можливий шлях поширення забруднення, визначити, чи продовжується надходження потенційно небезпечних речовин, і встановити джерело.

    Слідчо-оперативна група має дати правову оцінку обставинам події, якщо буде встановлено, що мор риби став наслідком незаконного або аварійного скидання забруднювальних речовин. Комісія з ТЕБ та НС, своєю чергою, координує заходи з ліквідації наслідків та обмеження доступу до небезпечної території.

    Голова Київської ОВА наголосив, що точна причина події ще встановлюється.

    Тому твердження про те, що рибу нібито точно знищили каналізаційні стоки з конкретного об’єкта у Києві, на цьому етапі не підтверджене. Відомо лише, що ця версія входить до переліку тих, які перевіряють відповідальні служби.

    Що важливо знати мешканцям

    Поки результати досліджень не оприлюднені, найважливіша рекомендація для мешканців Борщагівської громади — не контактувати з водою у водоймах, де зафіксовано мор риби, і не використовувати звідти будь-які водні біоресурси.

    Особливо небезпечно підбирати мертву рибу для споживання: навіть якщо вона зовні виглядає нормально, причина її загибелі невідома. Так само не варто віддавати таку рибу домашнім тваринам. Борщагівська сільрада прямо закликала жителів не торкатися загиблих особин і не проводити самостійне прибирання берегів.

    Наразі ситуація залишається під контролем профільних служб, але ключове питання — що саме потрапило у воду і звідки — ще без остаточної відповіді. Після результатів лабораторних досліджень стане зрозуміло, чи справді причиною стали стічні води з боку Києва, наскільки серйозним є забруднення та чи існує ризик його подальшого поширення на інші водойми.

    Масштаб уже значний: за дві доби мор охопив три водойми, а попередньо загинуло близько трьох тонн риби. Саме тому влада Київщини офіційно говорить не просто про локальну проблему, а про екологічну надзвичайну ситуацію.

  • Ексгумації жертв Волинської трагедії: де в Україні проведуть нові пошуки та дослідження останків

    Ексгумації жертв Волинської трагедії: де в Україні проведуть нові пошуки та дослідження останків

    На Рівненщині та Львівщині проведуть ексгумацію тіл померлих, виявлених під час пошукових робіт, пов’язаних із похованнями жертв Волинської трагедії 1943 року. Крім того, вилучення людських останків із місць їхнього захоронення погодили на території Київської, Тернопільської та Волинської областей.

    Відповідне рішення ухвалила Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Про це повідомив Український інститут національної пам’яті.

    Однією з ключових локацій, де заплановані роботи, стане територія колишнього села Гута Пеняцька на Львівщині. Ексгумацію проведуть у межах домовленостей між Україною та Польщею. Раніше під час пошукових робіт там виявили останки людей у 25 місцях.

    У Українському інституті національної пам’яті наголошували, що сам факт виявлення останків не дає змоги однозначно встановити кількість загиблих та обставини їхньої смерті. Для цього необхідні додаткові археологічні, антропологічні та інші дослідження.

    Водночас польська сторона заявляла, що знайдені останки можуть бути матеріальним свідченням злочинів проти польського населення, які, за польською версією, були вчинені українцями. Остаточні висновки щодо обставин загибелі людей мають робитися на підставі результатів фахових досліджень.

    Окремо комісія погодила ексгумацію одного тіла, яке раніше виявили в селі Угли на Рівненщині. Пошукова експедиція працювала там із метою виявлення можливих масових поховань мешканців населеного пункту, які загинули у 1943 році.

    Роботи також проведуть на території Меморіалу радянських воїнів у селищі Млинів Дубенського району Рівненської області. Окремі ексгумаційні дослідження заплановані у похованнях жертв Другої світової війни в Бородянці Бучанського району Київської області.

    У Кременці Тернопільської області досліджуватимуть останки радянських військовослужбовців, загиблих під час Другої світової війни та у повоєнний період. Аналогічні роботи проведуть у місті Володимир Волинської області, де йдеться про останки радянських військовослужбовців Другої світової війни та повоєнного періоду.

    Окремим рішенням комісія дозволила відбирати зразки ДНК із поховань 1992–2015 років на кладовищі колишнього села Острівки на Рівненщині. Такий генетичний матеріал може бути використаний для ідентифікації похованих людей та встановлення їхньої спорідненості.

    Раніше в районі Острівків під час пошукових робіт виявили останки шістьох людей. Людські останки також знаходили на території колишнього села Воля Островецька.

    Пошукові роботи, пов’язані з жертвами Волинської трагедії, проводяться в Україні у межах українсько-польського діалогу щодо історичної пам’яті. Одним із найбільш складних питань у цих відносинах залишається встановлення місць поховань та проведення ексгумацій загиблих унаслідок подій Другої світової війни та українсько-польського конфлікту на Волині.

    Раніше під час спільних українсько-польських пошукових робіт у Волинській області фахівці виявили останки чотирьох людей, серед яких були два черепи. При цьому ознак масового поховання на цій ділянці дослідники не виявили.

    Проведення ексгумацій має дозволити фахівцям встановити точнішу кількість похованих, їхню стать і вік, можливі причини смерті, а також, за можливості, провести генетичну ідентифікацію. Результати таких досліджень можуть мати значення не лише для історичної науки, а й для подальшого українсько-польського діалогу щодо вшанування пам’яті загиблих.

    Таким чином, нове рішення Державної міжвідомчої комісії охоплює одразу кілька регіонів України та передбачає як ексгумацію виявлених останків, так і проведення додаткових пошукових та генетичних досліджень. Остаточні висновки щодо обставин загибелі людей мають бути зроблені після завершення роботи фахівців.

  • Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Масований російський удар по Київщині у ніч проти 5 серпня забрав життя працівниці «Укрзалізниці» Світлани Башловки. Жінка загинула на залізничній платформі «Квітнева» у Броварському районі. Вдома на неї чекали чоловік і троє дітей — двоє синів та донька. Історію загиблої оприлюднила «Залізна родина» — благодійний проєкт допомоги залізничникам та їхнім сім’ям, які постраждали внаслідок російської агресії.

    У ніч атаки російські війська завдали удару по району залізничної станції. За повідомленнями українських медіа, загалом там загинули восьмеро людей. Частина жертв перебувала безпосередньо на платформі, коли стався удар.

    Однією із них була Світлана Башловка.

    Їй було 50 років. Світлана Василівна народилася 28 червня 1976 року у селі Кобижча на Чернігівщині. Більше чотирьох років її життя були пов’язані з українською залізницею.

    Колеги згадують її як щиру, відповідальну та працьовиту людину, на яку можна було покластися.

    Від сигналістки до станційної робітниці

    Свій професійний шлях на залізниці Світлана розпочала сигналісткою третього розряду на станції «Дарниця».

    Пізніше вона працювала прибиральницею виробничих приміщень на вокзалі станції «Київ-Пасажирський». Від травня 2026 року жінка обіймала посаду станційної робітниці другого розряду станції «Ніжин».

    Тобто буквально за кілька місяців до загибелі вона перейшла на нову роботу.

    «Залізна родина» описує Світлану як людину, для якої сім’я була головною цінністю. Вона виховувала трьох дітей, а рідні запам’ятають її турботу, доброзичливість і готовність підтримати у складний момент.

    Жінка мріяла про мир в Україні, хотіла подорожувати разом із родиною та бачити щасливе майбутнє своїх дітей.

    Ці плани обірвала російська ракета.

    Вона загинула на платформі «Квітнева»

    5 серпня життя Світлани Башловки обірвалося на платформі «Квітнева» у Броварському районі Київської області.

    Ця історія стала однією з найболючіших після масованого удару, адже загиблі перебували у цивільному місці — на залізничній інфраструктурі, якою щодня користуються звичайні пасажири та працівники.

    Після атаки журналісти, які працювали на місці, повідомляли про особисті речі загиблих, що залишилися біля платформи. У перші години після удару на телефони деяких жертв продовжували телефонувати рідні.

    Саме такі деталі показують масштаб трагедії значно сильніше за суху статистику: люди просто чекали на поїзд або перебували біля станції, коли Росія завдала удару.

    Вісім загиблих після удару

    За даними, оприлюдненими після атаки, на станції та поблизу неї загинули восьмеро людей.

    Рятувальники, правоохоронці та медики працювали на місці удару, документуючи наслідки та встановлюючи особи загиблих.

    Масштаб руйнувань тієї ночі не обмежився залізницею.

    У Київській області російська атака пошкодила десятки цивільних та комерційних об’єктів. За попередніми даними, серед них були складські комплекси, виробничі будівлі, приватні будинки, тепличне господарство та десятки транспортних засобів.

    Під удар також потрапили об’єкти великих українських і міжнародних компаній.

    Російська атака початку серпня стала однією з найбільш руйнівних для логістичної та торговельної інфраструктури Київщини за останній час.

    Тієї ж ночі були знищені великі склади

    Серед найгучніших наслідків удару — знищення одного з великих логістичних комплексів Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін пізніше заявив, що прямі втрати Rozetka від кількох останніх російських атак сягають мільярдів гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    Також постраждали логістичні потужності PUMA, Bosch, Toyota, Intertop, NOVUS, «Сільпо» та інших компаній.

    Проте за масштабними економічними цифрами залишаються людські життя.

    На об’єктах бізнесу під час атак також були загиблі та поранені працівники. Історія Світлани Башловки стала ще одним нагадуванням, що російські удари по транспортній та логістичній інфраструктурі означають не просто пошкодження складів чи залізничних колій — на цих об’єктах працюють і перебувають люди.

    «Укрзалізниця» працює під постійними ударами

    Українська залізниця від початку повномасштабного вторгнення стала одним із ключових елементів життєзабезпечення країни.

    Саме залізничники у перші місяці війни евакуювали мільйони людей із небезпечних регіонів, забезпечували рух гуманітарних вантажів, підтримували пасажирське сполучення та продовжували роботу навіть під регулярними ракетними й дроновими атаками.

    Росія систематично завдає ударів по залізничній інфраструктурі України — станціях, депо, енергетичних об’єктах, локомотивах та рухомому складу.

    Через це серед загиблих і поранених протягом війни є і працівники «Укрзалізниці».

    Для підтримки таких родин і був створений проєкт «Залізна родина». Він допомагає залізничникам, які постраждали від російської агресії, та сім’ям тих, хто загинув. За даними самого фонду, через його програми вже підтримано сотні сімей. На сайті проєкту вказано понад 23 млн грн зібраної допомоги та понад 19 млн грн уже наданої підтримки.

    Для трьох дітей це вже не статистика війни

    У Світлани Башловки залишилися чоловік, двоє синів та донька.

    Колеги говорять про неї передусім не як про чергову цифру у звіті про наслідки російського обстрілу, а як про матір і людину, яка будувала звичайні плани на майбутнє.

    Вона хотіла, щоб війна завершилася, планувала подорожувати з родиною і мріяла про нормальне життя для дітей.

    У цьому і полягає одна з найтрагічніших рис російських атак по українських містах та цивільній інфраструктурі: за кожною цифрою загиблих є окрема сім’я, яка після одного вибуху вже ніколи не повернеться до попереднього життя.

    Російські удари по цивільній інфраструктурі тривають

    Київщина протягом 2026 року регулярно зазнає масованих атак безпілотниками та ракетами.

    Лише за попередні місяці обласна влада неодноразово повідомляла про десятки й сотні пошкоджених об’єктів після великих атак. Наприклад, після одного з липневих ударів у регіоні було зафіксовано пошкодження 276 об’єктів, 251 із них — у Вишневому.

    Поліція Київщини під час тієї атаки повідомляла про загиблих і десятки постраждалих, включно з дітьми.

    Такі дані показують, що небезпека для цивільного населення столичного регіону залишається системною.

    Росія використовує по Київщині ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а наслідки ударів фіксують у житлових районах, на підприємствах, транспортних вузлах та інших цивільних об’єктах.

    Життя Світлани обірвалося дорогою, якою щодня користуються тисячі людей

    Трагедія на платформі «Квітнева» особливо гостро показує, наскільки умовною стала межа між фронтом і тилом.

    Залізнична станція у Київській області — це місце, де люди їдуть на роботу, повертаються додому, зустрічають рідних чи пересідають на інший транспорт.

    Для Світлани Башловки залізниця була ще й частиною професійного життя.

    Понад чотири роки вона працювала в системі, яка під час війни продовжує перевозити мільйони українців попри удари і руйнування.

    5 серпня вона сама стала жертвою тієї війни, роботу під час якої допомагала підтримувати.

    У неї залишилися чоловік і троє дітей. Для них масована атака на Київщину — вже не повідомлення про кількість ракет, пошкоджених об’єктів або збитків у мільярди гривень.

    Це день, коли їхня мама не повернулася додому.

  • PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    Український підрозділ міжнародного спортивного бренду PUMA зазнав багатомільйонних втрат унаслідок масованої російської атаки на Київ та Київську область у ніч проти 5 серпня. Повністю знищено логістичний комплекс стороннього 3PL-оператора, де зберігалися товарні запаси ТОВ «ПУМА Україна». За попередніми оцінками компанії, тільки вартість знищеної продукції вже перевищує 12 млн євро, а остаточний розмір збитків ще підраховують.

    Через втрату значної частини складських запасів українські покупці можуть тимчасово зіткнутися з відсутністю окремих моделей взуття, одягу та аксесуарів. Перебої можливі одразу у кількох каналах — фізичних магазинах, офіційному інтернет-магазині та в оптових поставках партнерам.

    При цьому PUMA заявляє, що не припиняє роботу в Україні. Компанія разом із локальним менеджментом, глобальним офісом та логістичними партнерами вже перебудовує ланцюги постачання й шукає альтернативні складські та транспортні рішення.

    Знищено не власний магазин, а ключовий логістичний вузол

    Йдеться про логістичний комплекс 3PL-партнера.

    3PL — це модель, за якої компанія передає сторонньому оператору зберігання товарів, обробку замовлень, комплектування та частину транспортної логістики. Для великого міжнародного бренду такий склад фактично є одним із центральних елементів усієї системи продажів.

    Саме там перебували значні запаси PUMA, призначені як для власної роздрібної мережі, так і для онлайн-продажів та оптових клієнтів.

    Унаслідок російського удару комплекс був повністю знищений. Водночас компанія повідомила найважливішу новину — серед її команди немає постраждалих.

    Матеріальні втрати, однак, виявилися надзвичайно великими.

    За первинними підрахунками, тільки товарів було знищено більш ніж на 12 млн євро. Ця оцінка ще не обов’язково включає всі можливі непрямі збитки: втрати від зірваних продажів, екстреної перебудови логістики, додаткового імпорту та нових складських потужностей.

    Частини товарів у магазинах може не вистачати

    У PUMA уже попередили, що наслідки удару можуть відчути покупці.

    Через повне знищення запасів окремі товари можуть тимчасово зникнути з фізичних магазинів та офіційного інтернет-магазину. Перебої можливі й у партнерів бренду, які отримують продукцію через оптовий канал.

    Це не означає, що мережа PUMA в Україні припиняє роботу або що всі магазини залишаться без товару.

    Частина продукції вже перебуває безпосередньо в торгових точках, частина може бути на інших логістичних об’єктах або в дорозі. Крім того, компанія має міжнародну мережу постачання і може перерозподіляти товарні потоки з інших ринків.

    Однак швидко замінити весь знищений запас на суму понад 12 млн євро практично неможливо.

    Необхідно сформувати нові партії, організувати доставку в Україну, провести митні процедури, знайти складські площі та заново налагодити розподіл між магазинами.

    Тому частина дефіциту може зберігатися певний час.

    PUMA перебудовує логістику просто під час війни

    У компанії заявили, що вже впроваджують комплекс заходів для відновлення постачання.

    До процесу залучені український менеджмент, глобальний офіс PUMA та партнери у сфері логістики.

    Головним завданням зараз є пошук альтернативного майданчика для зберігання товарів, переналаштування маршрутів імпорту та максимально швидке відновлення регулярних поставок.

    Для глобального бренду це складна, але вирішувана задача. PUMA працює на десятках ринків і має розгалужену міжнародну систему дистрибуції, що теоретично дозволяє перекидати продукцію між регіонами.

    Проте українська ситуація унікальна тим, що будь-який новий великий логістичний об’єкт також залишається під ризиком російських ракетних і дронових атак.

    Удар по PUMA став частиною значно більшої атаки на бізнес

    PUMA була далеко не єдиною компанією, яка втратила логістичні потужності в ніч проти 5 серпня.

    Російський масований удар по Києву та області завдав важких збитків одразу низці українських та міжнародних компаній.

    Було знищено або серйозно пошкоджено об’єкти Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota, Liqui Moly Ukraine, NOVUS, «Сільпо» та інших підприємств.

    У випадку Intertop повністю знищено один із ключових логістичних складів, який працював ще з 2009 року та щоденно обробляв десятки тисяч замовлень. Компанія повідомила про значні втрати товарів та обладнання, однак її працівники не постраждали.

    Під ударом опинився й склад Toyota із запасними частинами та супутніми товарами.

    Центральний склад Liqui Moly Ukraine вигорів разом із запасами автомобільних мастил, олив та автохімії.

    Rozetka вже заявила про мільярдні збитки

    Особливо великих втрат зазнала Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін заявив, що прямі збитки внаслідок останніх російських атак уже вимірюються мільярдами гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    У Броварах було знищено великий складський комплекс Rozetka, який, за даними компанії, не підлягає відновленню.

    За кілька днів до цього інший склад компанії також зазнав атаки: один співробітник загинув, ще семеро були поранені.

    Таким чином, удари початку серпня стали одним із найбільш руйнівних епізодів для української роздрібної та логістичної інфраструктури за весь час повномасштабної війни.

    Логістика стає одним із головних ризиків для великих компаній

    Для сучасного ритейлу знищення складу може бути не менш болісним, ніж втрата магазину чи офісу.

    У великих логістичних центрах одночасно зберігаються товари на мільйони євро, працюють автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура та складська техніка.

    Саме через такі об’єкти щоденно проходять тисячі замовлень.

    Після їх знищення компанія втрачає не тільки сам товар. Порушується весь ланцюг: від імпорту і приймання продукції до її розподілу між магазинами та доставлення покупцеві.

    Тому остаточні економічні втрати PUMA можуть виявитися вищими за нинішні 12 млн євро.

    Компанія поки називає цю цифру саме попередньою оцінкою вартості знищених запасів.

    Український бізнес дедалі частіше стикається з такими втратами

    У липні схожа атака повністю знищила склад мережі goodwine.

    За даними Асоціації ритейлерів України, у ніч із 18 на 19 липня у склад влучили вісім балістичних ракет. Попередні прямі втрати компанії тоді оцінили приблизно у 65 млн грн.

    Такі випадки показують, наскільки великим став воєнний ризик для українського ритейлу.

    Навіть компанії, які продовжують інвестувати, відкривати магазини та підтримувати робочі місця, можуть за одну ніч втратити складські запаси, які формувалися місяцями.

    Особливо небезпечна концентрація великої кількості продукції в одному логістичному центрі.

    З іншого боку, повна децентралізація складів значно збільшує операційні витрати та ускладнює швидку доставку, що змушує бізнес балансувати між економічною ефективністю та безпекою.

    Бренд обіцяє залишитися на українському ринку

    Попри втрати, ознак того, що PUMA планує згортати діяльність в Україні, немає.

    Навпаки, компанія заявила, що операційна діяльність продовжується, а основні зусилля зараз спрямовані на максимально швидке відновлення постачання.

    Точні строки повного відновлення асортименту поки не називаються.

    Вони залежатимуть від того, наскільки швидко PUMA зможе знайти нові складські потужності та сформувати додаткові партії продукції для українського ринку.

    Саме тому покупці найближчим часом можуть побачити нерівномірну доступність певних розмірів, моделей або колекцій.

    Для самої компанії удар уже став одним із найбільш дорогих епізодів роботи в Україні: лише фізично знищений товар оцінений більш ніж у 12 млн євро, і фінальна сума може зрости після завершення повного підрахунку.

    На тлі одночасних ударів по Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota та продуктових мережах історія PUMA демонструє ширшу проблему: російські атаки дедалі сильніше б’ють не тільки по енергетиці чи промисловості, а й по цивільній логістиці, без якої неможлива нормальна робота української економіки.

  • Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Один із найбільших українських онлайн-ритейлерів Rozetka заявив про наймасштабніші збитки за весь час існування компанії після серії російських ударів по її логістичній інфраструктурі на Київщині. За попередньою оцінкою співзасновника компанії Владислава Чечоткіна, прямі втрати вже вимірюються мільярдами гривень. Точну суму ще підраховують, але в компанії визнають: нічого подібного за масштабом руйнувань Rozetka раніше не переживала.

    Найважчого удару компанія зазнала в ніч проти 5 серпня. Російська атака фактично знищила великий розподільчий комплекс Rozetka у Броварах Київської області. За повідомленнями українських медіа, об’єкт не підлягає відновленню. У публічних повідомленнях також йшлося про влучання кількох балістичних ракет по території комплексу.

    За словами Чечоткіна, масштаби фінансових втрат уже очевидні навіть до завершення повної інвентаризації.

    «Прямі збитки сягають мільярдів гривень. Точніше ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію», — заявив співзасновник Rozetka в ефірі телемарафону.

    Деякі українські медіа з посиланням на заяви компанії оцінюють втрати від останньої атаки вже у понад 2 млрд грн. Остаточна цифра, втім, може змінитися після оцінки знищеного товару, обладнання, самої будівлі, логістичної інфраструктури та непрямих втрат від порушення роботи розподільчого центру.

    Перед цим Росія вже атакувала інший склад Rozetka

    Найбільший удар стався лише через кілька днів після іншої атаки на логістичну інфраструктуру компанії.

    У ніч на 2 серпня російський безпілотник атакував склад Rozetka на Київщині. Тоді наслідки були не лише матеріальними.

    За повідомленнями компанії та українських медіа, один працівник загинув, ще семеро людей дістали поранення.

    Таким чином, за лічені дні компанія пережила дві серйозні атаки: перша забрала життя працівника та призвела до поранень, друга знищила один із ключових логістичних об’єктів і завдала мільярдних збитків.

    Саме ця серія ударів змусила керівництво Rozetka публічно заговорити вже не лише про власні втрати, а про системну проблему захисту українського бізнесу в умовах затяжної війни.

    Чечоткін назвав три механізми допомоги бізнесу

    Після ударів співзасновник Rozetka окреслив кілька напрямків, у яких, на його думку, держава могла б значно полегшити відновлення підприємств після російських атак.

    Перший — розширене страхування воєнних ризиків.

    Другий — податкові пільги для компаній на період відновлення зруйнованих об’єктів.

    Третій — доступ до пільгового кредитування для бізнесу, який втратив виробничі чи логістичні потужності через війну.

    На думку Чечоткіна, нинішні страхові механізми не відповідають масштабу ризиків, з якими стикаються великі підприємства.

    У випадку Rozetka мова вже йде про втрати у кілька мільярдів гривень, тоді як чинна державна програма компенсації воєнних ризиків має значно нижчі ліміти.

    Держава вже компенсує воєнні ризики — але максимум до 30 млн

    В Україні з початку 2026 року працює державний механізм страхування майна від воєнних ризиків.

    За програмою «Зроблено в Україні» підприємці можуть отримати до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно, а також до 3 млн грн компенсації страхової премії за договором страхування воєнних ризиків.

    Компенсація безпосередньо за знищене майно поширюється на бізнес у низці регіонів, які зазнають підвищеного ризику російських атак. Окремий механізм компенсації вартості страхування доступний підприємствам по всій Україні. Програму адмініструє Експортно-кредитне агентство.

    У травні Міністерство економіки повідомляло, що перші чотири українські компанії вже отримали компенсацію страхових премій. Загальна сума виплат становила 6,8 млн грн, а середня ефективна вартість страхування для цих підприємств після державної компенсації знизилася з 4,24% до 1,19%.

    У липні уряд додатково спростив процедуру підтвердження збитків та продовжив терміни подання документів за програмою.

    Але ситуація Rozetka показує очевидне обмеження такого механізму: якщо один великий логістичний комплекс може коштувати компанії мільярди гривень, компенсація в 30 млн покриє лише незначну частину реальних втрат.

    У Rozetka заговорили про приватну ППО

    Найбільш дискусійною пропозицією Чечоткіна стала необхідність спростити правила, пов’язані із захистом приватних підприємств від повітряних атак.

    За його словами, чинні механізми настільки складні, що бізнес практично не може самостійно реалізувати ефективний фізичний захист об’єктів.

    Фактично йдеться про пошук моделі, за якої великі компанії могли б фінансувати або брати участь у створенні локальних засобів протиповітряного захисту своїх підприємств під контролем держави.

    При цьому будь-яке застосування засобів ППО є питанням військового управління, координації повітряного простору та безпеки цивільних, тому простого механізму «купити власну ППО» для бізнесу не існує.

    Сам Чечоткін наголосив передусім на необхідності перегляду регулювання, а не на створенні незалежних приватних збройних формувань.

    Чому знищення великого складу б’є сильніше, ніж здається

    Збитки від удару по великому логістичному центру не обмежуються вартістю будівлі.

    Сучасний розподільчий комплекс маркетплейсу — це складна інфраструктура, яка включає автоматизовані системи сортування, складську техніку, IT-обладнання, товарні запаси, транспортні вузли та персонал.

    До прямих збитків додаються непрямі.

    Компанії доводиться перенаправляти товарні потоки на інші майданчики, змінювати маршрути доставки, орендувати додаткові площі, перебудовувати логістичні процеси й компенсувати можливі затримки клієнтам та продавцям.

    Саме тому остаточні втрати можуть бути значно більшими за балансову вартість знищеної будівлі.

    У випадку великого маркетплейсу наслідки також зачіпають тисячі сторонніх продавців, які використовують його інфраструктуру для зберігання та доставки товарів.

    Компанія продовжує працювати

    Попри масштаб ударів, Rozetka не повідомляла про зупинку всієї роботи.

    Українські медіа з посиланням на компанію зазначали, що після знищення комплексу бізнес продовжив обслуговувати клієнтів, перерозподіляючи логістику між іншими об’єктами.

    Саме децентралізація складської мережі та наявність інших майданчиків дозволяє великим торговельним компаніям частково компенсувати втрату окремого хаба.

    Проте замінити один із центральних розподільчих комплексів швидко неможливо.

    Новий склад потребує земельної ділянки, проєктування, будівництва, обладнання та складної автоматизації. Навіть за наявності коштів цей процес може тривати місяці або роки.

    Удари по бізнесу стають окремою економічною проблемою

    Історія Rozetka вкотре демонструє, що російські удари по Україні мають не лише військовий і гуманітарний, а й масштабний економічний ефект.

    Коли ракета або дрон знищує логістичний комплекс, підприємство втрачає активи, держава — частину податкових надходжень, працівники стикаються з ризиками для робочих місць, а економіці доводиться витрачати ресурси не на розвиток, а на відновлення вже створеної інфраструктури.

    Саме тому український уряд протягом останніх років намагається створити механізми страхування воєнних ризиків, які мають зробити інвестиції та роботу бізнесу в країні менш небезпечними.

    Однак мільярдні втрати Rozetka показують, наскільки великою залишається різниця між масштабом потенційної шкоди та доступними сьогодні механізмами компенсації.

    Для самої компанії серпневі удари стали найтяжчими за її історію. За кілька днів один склад був атакований дроном із людськими жертвами, а інший великий логістичний комплекс був знищений внаслідок ракетного удару.

    Тепер Rozetka не лише підраховує збитки, а й фактично відкрила ширшу дискусію: хто і яким коштом має захищати критично важливі приватні логістичні та виробничі об’єкти в країні, де російські ракети та дрони можуть за одну ніч знищити інвестиції на мільярди гривень.

  • Кривава ніч для України: Росія вдарила по Києву, Харкову та Сумщині — є загиблі й десятки поранених

    Кривава ніч для України: Росія вдарила по Києву, Харкову та Сумщині — є загиблі й десятки поранених

    У ніч проти 1 серпня Росія знову атакувала українські міста ракетами та безпілотниками. Найважчі наслідки зафіксували у Києві, де російські балістичні ракети влучили у житлову забудову одразу в кількох районах. Станом на ранок відомо щонайменше про дев’ятьох загиблих і 27 постраждалих, серед яких четверо дітей. Рятувальники продовжують розбирати завали, тому кількість жертв ще може змінитися. Уночі російські атаки також фіксували у Харкові, на Київщині та Сумщині.

    Основний удар цієї ночі припав на столицю. Повітряну тривогу в Києві оголошували двічі — з 01:29 до 02:47 та з 03:17 до 03:54. Російські війська атакували місто балістичними ракетами, вибухи пролунали невдовзі після попередження Повітряних сил про загрозу застосування балістичного озброєння. За даними екстрених служб, руйнування та пожежі виникли одразу у кількох районах міста.

    У Солом’янському районі серйозно постраждав п’ятиповерховий житловий будинок. Частина конструкцій була зруйнована, після удару спалахнула пожежа. Усередині залишалися заблоковані мешканці, тому рятувальникам довелося проводити аварійно-рятувальні роботи просто під загрозою повторних ударів. Станом на 06:00 у цьому районі було підтверджено загибель двох людей.

    Ще важчими виявилися наслідки у Дарницькому районі. За даними ДСНС, там загинули семеро людей. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі та прилеглу територію. Загалом у столиці рятувальникам вдалося врятувати 105 людей.

    Кількість поранених у Києві станом на ранок зросла до 27, серед них четверо дітей. Мер столиці Віталій Кличко повідомив, що 17 постраждалих перебувають у лікарнях. Іншим допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місцях атак.

    Руйнування також фіксували у Шевченківському районі. За ранніми повідомленнями, там виникали пожежі, пошкоджено складські та інші будівлі. Таким чином, російська атака зачепила щонайменше кілька районів столиці одночасно. За даними рятувальників та місцевої влади, роботи на окремих адресах продовжуються, оскільки під уламками ще можуть перебувати люди.

    У соціальних мережах уночі поширювали фотографії тіл людей просто на вулиці. Частина повідомлень пов’язувала ці кадри з районом Позняків, однак офіційні служби спочатку не підтверджували точну локацію зйомки. Тому ці деталі не варто вважати остаточно встановленими до завершення перевірки правоохоронцями.

    Складна ситуація цієї ночі була й у Київській області. ДСНС повідомляла про ліквідацію наслідків російської атаки та постраждалих. У різних районах області працювали рятувальники, медики та поліцейські. Інформація щодо конкретних населених пунктів і масштабів пошкоджень протягом ранку уточнювалася.

    Росіяни атакували також Харків. За повідомленнями місцевих джерел і українських медіа, місто зазнало ударів безпілотниками. Зафіксовано влучання у житлову забудову, зокрема у багатоповерховий будинок, є поранені. Інформація про атаку Харкова з’явилася ще близько першої години ночі, паралельно з початком масованої повітряної тривоги в інших регіонах України.

    Водночас російські війська продовжували атакувати Сумщину. Уночі повідомлялося про удар по цивільних, унаслідок якого щонайменше троє людей перебували у важкому стані. Регіон практично щодня потерпає від застосування керованих авіабомб, артилерії та безпілотників, особливо у прикордонних громадах.

    Нічна атака 1 серпня не обмежилася лише столицею. Російська армія одночасно створювала загрозу для кількох регіонів, застосовуючи різні типи озброєння. Водночас саме Київ став головною ціллю балістичної складової удару.

    За попередніми даними, атака на столицю відбувалася щонайменше у дві хвилі. Це суттєво ускладнювало роботу екстрених служб, оскільки після перших влучань рятувальники вже перебували на місцях руйнувань, коли знову виникала ракетна небезпека.

    Росія протягом останніх місяців систематично застосовує балістичні ракети під час ударів по великих українських містах. Особлива небезпека такого озброєння полягає у надзвичайно короткому часі між виявленням запуску та можливим влучанням. У випадку Києва після оголошення загрози до перших вибухів можуть минати лише лічені хвилини.

    Нічна атака відбулася лише через кілька днів після іншого масштабного удару РФ по Україні. Напередодні президент Володимир Зеленський повідомляв, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нових атак, зокрема по цивільній та логістичній інфраструктурі.

    Станом на ранок 1 серпня аварійно-рятувальні роботи у Києві ще не завершені. ДСНС розбирає завали зруйнованих будівель, правоохоронці документують наслідки російського удару, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.

    Остаточну кількість загиблих, поранених і пошкоджених об’єктів влада обіцяє повідомити після завершення пошукових робіт. Тому дані про наслідки атаки ще можуть бути оновлені протягом дня.

  • За $100 наводив ракети на енергетику: СБУ затримала агента ФСБ, який готував удари по київських ТЕЦ

    За $100 наводив ракети на енергетику: СБУ затримала агента ФСБ, який готував удари по київських ТЕЦ

    Служба безпеки України заявила про затримання ймовірного агента російської ФСБ, який, за версією слідства, збирав інформацію для підготовки нової серії ракетно-дронових ударів по енергетичній інфраструктурі Київської та Житомирської областей. Серед об’єктів, які цікавили російську спецслужбу, були теплові електроцентралі та електропідстанції, що забезпечують електроенергією два регіони.

    Підозрюваним виявився працівник підприємства з обробки граніту на Житомирщині. Правоохоронці стверджують, що чоловіка завербували через Telegram-канали, де він шукав можливості швидкого заробітку. За виконання розвідувальних завдань представники російських спецслужб нібито пообіцяли йому лише 100 доларів.

    Які об’єкти розвідував підозрюваний

    За даними СБУ, після вербування чоловік почав їздити територією Житомирської та Київської областей нібито у службових справах. Такі поїздки, як вважає слідство, він використовував для прихованого спостереження за енергетичними та військовими об’єктами.

    Насамперед підозрюваний мав відстежувати теплові електроцентралі й електропідстанції, які забезпечують електропостачання Київщини та Житомирщини. Його завданням було не просто знайти відповідні об’єкти, а й оцінити їхній стан після попередніх російських атак.

    Слідство вважає, що чоловік фіксував наслідки обстрілів, перевіряв, чи продовжує працювати пошкоджене обладнання, а також збирав відомості про проведення ремонтних робіт. Така інформація могла використовуватися російською стороною для визначення цілей повторних ударів і коригування майбутніх атак.

    Окрім енергетичних об’єктів, фігурант нібито цікавився місцями найбільшого зосередження особового складу та техніки Сил оборони України. Він також мав встановлювати розташування оперативних аеродромів і військових полігонів.

    Таким чином, за версією правоохоронців, потенційними цілями російської розвідки були одночасно об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури та локації, пов’язані з обороною України.

    Під виглядом робочих поїздок

    Працівник гранітного підприємства міг вільно пересуватися між різними населеними пунктами, не викликаючи зайвої уваги. Саме цим, за даними СБУ, він і користувався під час виконання завдань російської спецслужби.

    Під виглядом робочих відряджень чоловік наближався до потенційних цілей, оглядав територію та, ймовірно, фіксував інформацію на мобільний телефон. Зібрані відомості він мав передати представнику ФСБ через електронні канали зв’язку.

    У Службі безпеки наголосили, що правоохоронці завчасно задокументували діяльність підозрюваного та не допустили передачі розвідувальної інформації російській стороні. Контррозвідники також провели заходи для захисту об’єктів і локацій, які встиг розвідати фігурант.

    Це важливе уточнення, адже відомості про точний стан енергетичних об’єктів після обстрілів можуть мати особливу цінність для противника. Вони дозволяють оцінити результативність попередньої атаки та визначити, які елементи інфраструктури необхідно атакувати повторно.

    Затримали безпосередньо на робочому місці

    Співробітники СБУ затримали чоловіка на його робочому місці. Під час обшуків у нього вилучили смартфон, у якому, за твердженням спецслужби, містилися докази контактів із російськими кураторами та виконання розвідувальних завдань.

    За даними слідства, правоохоронці вивчали листування, передані матеріали та іншу інформацію, що могла підтверджувати співпрацю фігуранта з представниками держави-агресора.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що діяльність підозрюваного вдалося припинити до того, як він передав зібрану розвідувальну інформацію російській стороні. Це дозволило запобігти можливому використанню координат для нових ракетних або дронових ударів.

    За інформацію пообіцяли 100 доларів

    Однією з показових деталей справи стала сума винагороди, яку російські спецслужби нібито запропонували підозрюваному.

    За даними прокуратури та медіа, що посилаються на матеріали слідства, за виконання завдань чоловікові пообіцяли 100 доларів. Правоохоронці також повідомляють, що фігурант дотримувався проросійських поглядів, однак безпосереднім приводом для встановлення контакту став саме пошук заробітку через Telegram.

    Російські спецслужби регулярно використовують подібну схему вербування. Потенційним виконавцям пропонують гроші за фотографування військових об’єктів, енергетичної інфраструктури, місць розташування українських підрозділів або наслідків російських обстрілів.

    Нерідко оголошення маскують під звичайну роботу кур’єра, фотографа чи спостерігача. Спілкування відбувається дистанційно, а після виконання перших простих доручень завербованій людині можуть давати складніші та небезпечніші завдання.

    Підозра у державній зраді

    Чоловікові повідомили про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    За даними ArmyInform, повідомлення про підозру датоване 23 липня 2026 року. Наступного дня суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Санкція цієї статті передбачає 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Остаточне покарання може визначити лише суд у разі доведення вини підозрюваного.

    Наразі триває досудове розслідування. За законом чоловік вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено в суді та встановлено обвинувальним вироком.

    Росія продовжує шукати коригувальників

    Це не перше затримання людини, яку підозрюють у підготовці російських ударів по українській енергетиці. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття під Києвом іншого агента ФСБ, який проводив дорозвідку біля столичних теплоелектроцентралей та збирав інформацію про бази Сил оборони.

    Тоді фігуранта затримали поблизу потенційної цілі, а в його телефоні, за даними спецслужби, знайшли докази контактів із російською стороною. Його також нібито завербували через Telegram-канал із пропозиціями легкого заробітку.

    Подібні випадки свідчать, що російські спецслужби продовжують намагатися створювати в Україні мережі інформаторів, використовуючи цивільних громадян для збору координат і перевірки результатів ударів.

    СБУ закликає громадян не реагувати на сумнівні пропозиції заробітку в соціальних мережах і месенджерах. Передавання ворогу інформації про енергетичні, військові та інші стратегічні об’єкти може бути кваліфіковане як державна зрада і призвести до тривалого або довічного позбавлення волі.

  • У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    Після нічної балістичної атаки Росії на Київ у соцмережах почали поширюватися повідомлення, що деяких людей нібито не пускали до станцій метро, які використовуються як укриття. У КП “Київський метрополітен” заявили, що всі підземні станції працювали у встановленому режимі та були відкриті для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    Про це повідомляє КП “Київський метрополітен” та волонтер Сергій Стерненко.

    Після масованої атаки на столицю Сергій Стерненко оприлюднив у соціальних мережах звернення киян, які повідомляли, що не змогли потрапити до метро під час тривоги. За словами користувачів, одну зі станцій нібито не відкрили відразу після оголошення небезпеки, а на іншій було настільки багато людей, що потрапити всередину було складно.

    У відповідь у “Київському метрополітені” пояснили, що всі станції, які виконують функцію укриттів, працювали відповідно до затверджених правил цивільного захисту.

    За інформацією підприємства, під час останньої повітряної тривоги в ніч на 30 липня в укриттях столичного метро перебували понад 56 тисяч людей. Усі станції відкрили для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    У комунальному підприємстві зазначили, що окремі непорозуміння могли виникати через те, що деякі люди намагалися пройти до службових приміщень або технологічних зон, які не призначені для укриття населення.

    “В окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Це необхідно, адже службові приміщення та технологічні проходи не призначені для перебування населення й залишаються закритими з міркувань безпеки”, – пояснили у “Київському метрополітені”.

    У підприємстві наголосили, що платформи станцій є основними місцями перебування людей під час повітряної тривоги, тоді як службові приміщення використовуються виключно для забезпечення роботи метрополітену та залишаються закритими з безпекових причин.

    Також у метрополітені звернулися до мешканців столиці із проханням не чекати останніх хвилин перед можливими ударами. Якщо є намір використовувати метро як укриття, киянам рекомендують приходити на станції ще до завершення їхньої роботи за звичайним графіком.

    Крім того, у підприємстві радять за можливості обирати центральні станції метро. Вони мають більше простору для розміщення людей, що дозволяє комфортніше перебувати в укритті під час тривалих повітряних тривог.

    Нагадаємо, у ніч на 30 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. По Києву окупанти завдали удару балістичними ракетами. Унаслідок атаки загинула одна людина, а в Оболонському та Святошинському районах столиці виникли пожежі та були зафіксовані руйнування.

  • Ігнат попередив про нову загрозу: Росія накопичила ракети для наступних ударів

    Ігнат попередив про нову загрозу: Росія накопичила ракети для наступних ударів

    Росія накопичила певний запас ракет і найближчими днями зберігається висока загроза нових атак по території України. У Повітряних силах ЗСУ закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже особливу небезпеку становлять балістичні ракети, які долітають до цілей за лічені хвилини.

    Про це в ефірі національного телемарафону заявив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

    Коментуючи сьогоднішню денну ракетну атаку, Ігнат зазначив, що російські війська випустили три балістичні ракети з північного напрямку. Одну з них українським силам протиповітряної оборони вдалося знищити, однак ще дві влучили на території Київської області.

    Пізніше окупанти також застосували протикорабельні ракети “Онікс” по південних регіонах України. За словами речника Повітряних сил, ці ракети не досягли визначених цілей.

    Втім, Ігнат наголосив, що небезпека залишається дуже високою.

    «Але загроза зберігається. Ворог накопичив певну кількість ракет. Треба ці дні максимально реагувати на сигнали тривоги, розуміти, що балістика — це дуже швидко і небезпечно», — підкреслив він.

    Окремо представник Повітряних сил прокоментував російський удар по полігону в Київській області, де під час атаки проходив публічний захід за участю представників оборонної галузі.

    За словами Ігната, усі обставини трагедії мають встановити правоохоронні органи та інші компетентні служби. Водночас він нагадав, що у Збройних силах України вже давно діє заборона на проведення масових і публічних заходів через постійну загрозу російських ударів.

    «Я думаю, що правоохоронці та компетентні служби розберуться з цим питанням. У нас у ЗСУ вже давно заборонено проведення заходів і публічних заходів, великі зібрання — бо це безпека. Україна у війні, і дотримуватися тих вимог потрібно у будь-який час — чи вдень, чи вночі», — заявив речник.

    Нагадаємо, вдень 24 липня Росія завдала балістичного удару по території Київської області. Найбільших руйнувань зазнав Бучанський район. Ракети влучили по приватному полігону, де в цей момент проходив публічний захід за участю представників української оборонної промисловості. Внаслідок атаки є загиблі та десятки поранених.

    Після трагедії Офіс генерального прокурора відкрив два кримінальні провадження: за фактом воєнного злочину Росії та щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації заходу.

  • Удар по полігону на Київщині: кількість загиблих зросла до 10, відкрито два кримінальні провадження

    Удар по полігону на Київщині: кількість загиблих зросла до 10, відкрито два кримінальні провадження

    Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по полігону в Київській області зросла до 10 осіб. Ще близько ста людей отримали поранення. За фактом атаки та можливих порушень під час організації заходу правоохоронці відкрили два кримінальні провадження.

    Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

    За його словами, слідчі встановлюватимуть усі обставини трагедії, зокрема хто ухвалював рішення про проведення заходу на полігоні, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи була належним чином оцінена загроза в умовах воєнного стану.

    «Слідство встановить, хто ухвалював рішення про проведення заходу, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи були належним чином оцінені ризики в умовах воєнного стану», — заявив Кравченко.

    Генеральний прокурор уточнив, що відкрито два кримінальні провадження. Перше розслідується за статтею 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни (воєнні злочини). Друге — за статтею 367 КК України щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків, яке могло призвести до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

    За даними слідства, російські війська завдали удару двома балістичними ракетами по полігону в Київській області, де в цей момент перебували представники оборонної промисловості України. Внаслідок атаки є значна кількість жертв і постраждалих.

    Наразі на місці продовжується рятувальна операція. Правоохоронці, рятувальники та інші профільні служби працюють над ліквідацією наслідків удару, встановленням особи кожного загиблого та документуванням чергового воєнного злочину Росії.