Hronikanovostej.com

Позначка: Київ

  • У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області з 6 жовтня знову вводять погодинні відключення світла — рішення «Укренерго» надійшло операторам. Вранці обмежень на сьогодні не планували, однак протягом дня Київ та область отримали команду перейти на графіки до кінця доби. Обмеження застосовуються в обсязі до однієї черги.

    На Київщині ДТЕК запровадив відключення з 15:00 до опівночі. У різні години без світла будуть окремі групи споживачів, максимальне вікно відключення становить близько 3,5 години. У Києві графік також діє для окремих груп будинків та адрес.

    За даними «Укренерго», рішення пов’язане з пошкодженнями енергетичної інфраструктури після російських атак. Станом на ранок нові знеструмлення залишалися у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а відновлювальні роботи тривали.

    Додаткове навантаження на систему створило й зниження генерації сонячних електростанцій через хмарність. О 9:30 споживання було на 2,9% вищим, ніж у цей самий час напередодні. На тлі пошкодженого обладнання цього виявилося достатньо, щоб запасу системи стало недостатньо для роботи без обмежень.

    Поки йдеться лише про одну чергу — це значно менше за масштаби відключень, які застосовувалися в періоди найбільшого дефіциту взимку. Але показово, що вранці обмежень не очікували, а вже вдень рішення довелося запровадити. Подальший графік залежатиме від навантаження, відновлення пошкодженої інфраструктури та доступної генерації.

  • 137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    Росія у ніч проти 6 жовтня здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних дронів. Повітряні цілі заходили на територію України одразу з восьми напрямків, а до відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 08:00 Сили оборони повідомляли про 114 збитих або подавлених БпЛА, однак уникнути влучань повністю не вдалося.

    Атака розпочалася ще близько 18:00 5 жовтня і тривала протягом усієї ночі та ранку. За даними Повітряних сил, російські війська використовували ударні БпЛА типу Shahed, апарати «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т», дрони-імітатори «Пародія», а також реактивні безпілотники. Запуски здійснювалися з районів Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська у Росії, з тимчасово окупованого Донецька, району Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з півночі, сходу та півдня. Саме велика кількість напрямків ускладнює роботу протиповітряної оборони, адже цілі можуть одночасно рухатися різними маршрутами та змінювати курс уже під час польоту.

    Окремою особливістю цієї атаки стала велика кількість реактивних безпілотників — 49 одиниць, тобто понад третина від загальної кількості запущених апаратів. Для порівняння, «Ненька інфо» вже писала про дедалі активніше застосування Росією швидкісних дронів. У матеріалі «Реактивний терор»: РФ випустила зграї швидкісних дронів по містах України йшлося про те, що такі засоби повітряного нападу стають помітнішою частиною російської тактики.

    ППО знешкодила 114 дронів, але є численні влучання

    За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 114 із 137 запущених БпЛА. При цьому влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 17 локаціях, а ще на чотирьох місцях упали уламки збитих цілей. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалося кілька російських дронів.

    Це вже не перша масштабна атака останніх днів із використанням значної кількості реактивних БпЛА. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нічну атаку 108 дронами, серед яких було 47 реактивних. Тоді ППО збила або подавила 88 повітряних цілей, однак влучання також фіксували в різних регіонах.

    У Запоріжжі удар припав на міст через Дніпро

    Одним із найсерйозніших епізодів ранку став удар по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.

    Російські війська атакували один із мостів через Дніпро, після чого рух переправою тимчасово перекрили. За уточненою інформацією місцевої влади, внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 24 і 59 років, 36-річний чоловік, а також двоє чоловіків 43 і 54 років. Останні є працівниками Червоного Хреста і їхали на роботу, коли стався удар.

    Початкові повідомлення містили інформацію лише про двох постраждалих чоловіків, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти.

    Цей удар вкотре показав, що транспортні переправи залишаються серед об’єктів, які потрапляють під російські атаки.

    Лише кількома днями раніше схожа ситуація сталася у Києві. «Ненька інфо» повідомляла про удар реактивним дроном по Північному мосту, а також про нове влучання у дорожнє полотно Південного мосту.

    Через проблеми з переправами між берегами столиці міська електричка фактично стала одним із резервних способів перетину Дніпра. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва».

    У Києві горіли автомобілі та дах навчального закладу

    Наслідки нічної атаки фіксували і в столиці.

    Ще ввечері 5 жовтня у Печерському районі уламки російського безпілотника впали у дворі біля житлового будинку. Через це загорілися два припарковані легкові автомобілі, ще одна машина була пошкоджена. За даними рятувальників, загиблих і постраждалих не було.

    Уже вранці 6 жовтня уламки повітряної цілі спричинили пожежу на даху навчального закладу в Оболонському районі Києва. Рятувальники загоряння ліквідували. За офіційною інформацією, люди не постраждали.

    Столиця останніми днями перебуває під регулярними дроновими атаками, під час яких під удар потрапляють не лише житлові та промислові об’єкти, а й транспортна інфраструктура.

    В Одесі після атаки загорілося приватне підприємство

    Ще одним напрямком нічної атаки стала Одещина.

    В Одесі російський удар пошкодив будівлю приватного підприємства. На об’єкті виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. За даними Одеської ОВА, постраждалих немає. Житловий сектор унаслідок цієї атаки також не зазнав руйнувань.

    При цьому атака відбулася буквально наступної ночі після масованого удару по Одеській області, коли під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура.

    Майже 20 атак дронами на Дніпропетровщині

    На Дніпропетровщині російські війська протягом вечора та ночі майже 20 разів застосовували безпілотники проти трьох районів області.

    За даними обласної влади, на Нікопольщині під атаками були Нікополь, Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади. Пошкоджено приватний будинок та автомобіль, двоє людей дістали поранення.

    У Зеленодольській громаді Криворізького району після удару виникла пожежа. У Синельниковому російські війська атакували підприємство, де також спалахнула пожежа.

    Таким чином, географія наслідків нічної атаки охопила одразу кілька регіонів — від Києва та Запоріжжя до Одеси й Дніпропетровщини.

    Реактивні дрони стають дедалі помітнішою частиною атак

    Особливу увагу у статистиці останньої ночі привертає саме кількість реактивних БпЛА.

    Якщо раніше основу великих атак становили переважно Shahed та дрони-імітатори, то тепер у повітряних зведеннях дедалі частіше окремо фігурують десятки швидкісних апаратів. 49 реактивних дронів лише за одну ніч — це один із головних показників атаки 6 жовтня.

    Для української ППО це означає необхідність одночасно працювати проти різних типів цілей — від повільніших безпілотників та імітаторів до швидкісних апаратів, які мають менше часу перебувати в зоні роботи конкретного засобу перехоплення.

     

  • Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Великі торговельні мережі Києва почали готувати резервні сценарії роботи на випадок нового погіршення сполучення між лівим і правим берегами столиці. Після серії російських ударів по київських мостах компанії розглядають тимчасове переведення співробітників у магазини ближче до дому, дистанційну роботу офісів, спільний доїзд і навіть переїзд частини персоналу за межі столиці на зимовий період. Про такі плани повідомили Foxtrot, Comfy та Auchan Україна.

    Найбільш конкретний резервний сценарій наразі готує Foxtrot. Компанія планує за потреби тимчасово ротувати працівників роздрібної мережі між магазинами. Якщо співробітник живе на лівому березі, але щодня їздить працювати на правий, його можуть перевести у торгову точку ближче до місця проживання — і навпаки. Такий підхід має зменшити залежність роботи магазинів від мостів у разі їхнього повторного перекриття або пошкодження.

    Для офісних працівників Foxtrot розглядає гнучкіший формат. Йдеться про гібридну роботу з відвідуванням офісу два-три рази на тиждень або повний перехід на дистанційний режим для тих посад, де це можливо. Крім того, компанія опрацьовує варіант тимчасового переведення частини працівників за межі Києва на зимовий період.

    У Comfy ситуацію оцінюють спокійніше. Офісні команди вже мають можливість працювати дистанційно, а більшість співробітників магазинів, за даними компанії, і без того працюють неподалік від місця проживання. Тому масових ротацій або організації окремого корпоративного транспорту там поки не планують.

    Auchan Україна також намагається формувати графіки так, щоб співробітники по можливості працювали на тому ж березі Дніпра, де живуть. Для команд підтримки передбачений дистанційний формат. Окремо компанія запускає внутрішній сервіс для координації спільного доїзду працівників — фактично корпоративний карпулінг, який має допомогти персоналу добиратися на роботу у разі серйозних транспортних проблем.

    Причиною такої підготовки стала ситуація, що склалася в Києві на початку жовтня.

    Після серії ударів мости стали слабким місцем столиці

    1 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Південний міст. Під час одного з ударів мостом саме рухався потяг метро. Через вибухову хвилю пил потрапив до салону через вентиляцію, однак пасажири та машиніст не постраждали. Після атаки поїзд відправили до депо для додаткового огляду, а рух через міст тимчасово змінили.

    Того ж дня після попереднього обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень конструкцій, і рух наземного громадського транспорту частково відновили. Втім, уже ввечері відбулося нове влучання — цього разу безпосередньо в дорожнє полотно.

    У ніч проти 2 жовтня Південний міст знову опинився під ударом, після чого його повністю перекривали. «Ненька інфо» тоді окремо повідомляла про повторні атаки на переправу та їхні наслідки.

    Вже 3 жовтня російський реактивний дрон влучив у Північний міст. Було пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів, рух із лівого на правий берег тимчасово перекривали. Через це автобуси та тролейбуси довелося переводити на інші маршрути.

    Таким чином, за кілька днів під удари потрапили одразу дві ключові транспортні артерії столиці. Для бізнесу це стало сигналом, що проблеми зі сполученням між берегами можуть бути не разовими, а повторюваними.

    Місто вже змінює правила руху

    Після атак Київ почав перебудовувати схеми руху під час повітряних тривог.

    За даними КМДА, на різних етапах вводилися тимчасові обмеження на Дарницькому мосту, мосту Метро, Подільському мостовому переході та Південному мосту. Міська влада пояснювала, що режим роботи переправ залежить як від результатів технічних обстежень, так і від безпекової ситуації.

    Для Південного та Подільського мостів міська влада також напрацьовувала спеціальні схеми проїзду під час повітряних тривог, щоб одночасно зберігати транспортне сполучення та мати можливість швидко обмежити рух у небезпечний момент.

    Особливо важливим стало відновлення роботи зеленої лінії метро через Південний міст під час жовтого рівня загрози, коли йдеться насамперед про небезпеку дронової атаки. Для цього місто чекало окремих висновків профільних наукових установ щодо стану конструкцій.

    Укрзалізниця вже підстрахувала два береги

    Щоб частково розвантажити автомобільне сполучення, Укрзалізниця з 5 до 9 жовтня запустила 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між Видубичами та Дарницею.

    Додаткові поїзди курсують у години пікового навантаження — з 06:00 до 09:00 та з 16:00 до 21:00. Вони також зупиняються на Березняках.

    «Ненька інфо» раніше звертала увагу, що міська електричка стала одним із ключових резервних способів сполучення між берегами в моменти, коли автомобільні мости частково або повністю перекривали.

    Паралельно обговорюють резервні переправи

    На цьому тлі Київ і центральна влада розглядають значно масштабніший резервний сценарій — будівництво тимчасових переправ через Дніпро.

    Як уже повідомляла «Ненька інфо», на закритому засіданні обговорювали комбіновані переходи з насипної дамби та понтонної переправи. За попередніми оцінками, одна така конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, тоді як навантаження на один звичайний столичний міст може становити 30–40 тисяч авто щодня.

    Попередню вартість одного такого переходу оцінювали приблизно у 2 млрд грн, а реалістичний строк будівництва — близько трьох місяців за умови залучення інженерних військ. Водночас навіть кілька понтонних переправ не зможуть повністю замінити великі мости Києва.

    Саме тому бізнес не чекає на найгірший сценарій, а вже зараз перебудовує внутрішню логістику персоналу.

    Для ритейлу головний ризик — не товар, а люди

    У великих торговельних мереж є резерви товарів, склади та можливість перенаправляти логістику. Набагато складніше швидко замінити людей, які щодня мають приїжджати на конкретну зміну в магазин, на склад або до офісу.

    Якщо рух через частину мостів зупиниться на кілька годин, працівник із Троєщини, Позняків або Дарниці може просто не встигнути на зміну на правому березі — і навпаки.

    Для магазинів це означає ризик нестачі персоналу на касах, складах, у сервісних зонах та пунктах видачі замовлень. Саме тому ротація працівників між торговими точками може стати для ритейлу одним із найпростіших способів зберегти роботу мережі.

    Поки компанії наголошують, що йдеться саме про резервні сценарії, а не про масове переведення персоналу вже зараз. Але факт, що одразу кілька великих мереж готують подібні плани, показує: бізнес серйозно сприймає ризик нових проблем із транспортним сполученням через Дніпро.

    Після серії атак на Південний і Північний мости транспортна стійкість столиці перетворилася не лише на питання міської інфраструктури, а й на проблему для роботодавців. Якщо удари по переправах продовжаться, Київ може зіткнутися із ситуацією, коли місце проживання працівника — лівий чи правий берег — стане важливим фактором організації роботи бізнесу.

  • Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    У Києві правоохоронці затримали 29-річного чоловіка, якого підозрюють у масштабній шахрайській схемі. За версією слідства, він видавав себе за співробітника Національного антикорупційного бюро України та переконував підприємця, що має впливових знайомих у НАБУ, Державній податковій службі, Бюро економічної безпеки та судах. За «вирішення проблем» чоловік, як стверджують правоохоронці, уже отримав $280 тисяч, а згодом вимагав ще $200 тисяч.

    Справу розслідують Національна поліція за матеріалами Управління внутрішнього контролю НАБУ та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора.

    За даними НАБУ, історія почалася після того, як підозрюваний дізнався від свого батька, що щодо підприємця та його дружини проводяться податкові перевірки приблизно на 32 млн гривень. Батько нібито переконував бізнесмена, що його син займає високу посаду у НАБУ та може допомогти владнати проблеми.

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Розповідав про «зв’язки» у НАБУ, БЕБ і судах

    Слідство вважає, що чоловік використовував образ впливового правоохоронця максимально переконливо. Він оперував юридичною термінологією, посилався на нібито внутрішню інформацію та поступово вигадував нові проблеми, які потребували додаткових грошей.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, він розповідав підприємцю про нібито існування «замовлення» з боку впливових осіб, а також переконував його, що проти бізнесмена буцімто відкрито кримінальне провадження в БЕБ.

    Правоохоронці наголошують: такого кримінального провадження насправді не існувало.

    Саме за «вирішення» податкових і судових проблем, а також за начебто припинення можливого кримінального переслідування чоловік, за даними слідства, поступово отримував великі суми готівкою.

    У період із вересня 2025 року до березня 2026 року підприємець передав йому загалом $280 тисяч.

    Після $280 тисяч попросив ще $200 тисяч

    На цьому, за версією слідства, схема не завершилася.

    Підозрюваний повідомив підприємцю, що для остаточного «вирішення» проблем необхідно передати ще $200 тисяч.

    За ці гроші він начебто мав організувати одразу кілька дій: провести штучне банкрутство, домогтися скасування штрафних санкцій та зняти арешт із активів бізнесмена.

    Таким чином, загальна сума, яку фігурант намагався отримати від підприємця, наближалася до пів мільйона доларів — $480 тисяч. У самому НАБУ справу назвали «$500 000 за вирішення питань».

    Саме під час передачі останньої частини грошей чоловіка й затримали.

    Приніс підроблений судовий документ

    Одна з найцікавіших деталей справи — спроба переконати підприємця в реальності своїх «можливостей» за допомогою документів.

    За даними НАБУ, на зустріч, під час якої мав отримати $200 тисяч, підозрюваний приніс підроблений судовий документ, який нібито підтверджував закриття справи.

    Правоохоронці затримали чоловіка безпосередньо під час отримання коштів.

    Після цього слідчі провели обшуки у Києві та Харкові — за місцями, пов’язаними з підозрюваним, а також у його автомобілі.

    За інформацією правоохоронців, під час слідчих дій вилучили гроші, мобільні телефони та інші речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

    Йому загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах

    29-річному чоловікові повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу.

    Його дії кваліфікували за частиною 5 статті 190 КК України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, а також за частиною 2 статті 15 та частиною 5 статті 190 — замах на таке шахрайство.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 998 тисяч гривень. Про це також повідомляє УНН із посиланням на матеріали правоохоронців.

    Водночас слідство триває, а остаточну винуватість чоловіка має встановити суд.

    НАБУ окремо нагадує про презумпцію невинуватості: до обвинувального вироку суду особа вважається невинуватою.

    Чому схема могла виглядати переконливо

    Подібні схеми часто будуються не лише на самій легенді про «впливового правоохоронця», а й на використанні реальних проблем потенційної жертви.

    У цьому випадку підозрюваний, за даними слідства, справді знав про податкові перевірки підприємця та його дружини. Саме це дозволяло йому створювати враження доступу до закритої інформації.

    Додатково чоловік використовував професійну юридичну лексику та демонстрував документи, які мали підтверджувати його розповіді.

    Таким чином, схема могла виглядати для потерпілого не як звичайне телефонне шахрайство, а як реальна пропозиція від людини, яка нібито має доступ до державних органів.

    Правоохоронці не повідомляють, що до схеми справді були залучені працівники НАБУ, БЕБ, ДПС або судів.

    Навпаки, офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що чоловік лише видавав себе за працівника Бюро.

    Шахраї все частіше прикриваються силовими структурами

    Схеми, в яких зловмисники представляються співробітниками правоохоронних органів, в Україні трапляються регулярно.

    «Ненька інфо» раніше писала про випадок у Києві, коли шахраї залякали 13-річну доньку військового заявами про нібито кримінальну відповідальність її батьків та змусили передати понад 2,5 млн гривень.

    Тоді зловмисники представлялися співробітниками силових структур та переконували дитину, що сім’я нібито може бути причетною до фінансування країни-агресора. «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн — Ненька інфо

    Також «Ненька інфо» повідомляла про інший випадок у столиці: 51-річного чоловіка затримали за підозрою у вимаганні $20 тисяч за нібито оформлення інвалідності та зняття військовозобов’язаного з обліку. 

    Окрема велика категорія справ стосується вже реальної корупції та «кришування» незаконного бізнесу. У вересні НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. Йшлося про системне отримання неправомірної вигоди від шахрайських кол-центрів.

    Цю справу також детально висвітлювала «Ненька інфо». Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів — Ненька інфо

    НАБУ цього року розслідує сотні проваджень

    За офіційною статистикою Бюро, лише за січень–серпень 2026 року НАБУ розпочало 521 кримінальне провадження.

    За цей же період 153 особам повідомили про підозру, а до суду направили 72 обвинувальні акти щодо 148 осіб. Загальна сума збитків у справах, переданих до суду за цей період, перевищила 11 млрд грн.

    На цьому тлі історія з псевдопрацівником НАБУ показова ще й тому, що зловмисник, за версією слідства, намагався використати авторитет антикорупційного органу для виманювання грошей.

    Правоохоронці зараз встановлюють усі обставини справи та перевіряють, чи мав чоловік спільників і чи могли бути інші потерпілі.

     

  • Маршрутка влетіла в іншу у Святошинському районі: троє постраждалих, серед них дитина

    Маршрутка влетіла в іншу у Святошинському районі: троє постраждалих, серед них дитина

    У Святошинському районі Києва 5 жовтня сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох маршрутних автобусів. Внаслідок зіткнення постраждали троє людей, серед них — дитина.

    За попередньою інформацією, аварія сталася близько 11:30 на вулиці Симиренка. На місце виїхали слідчо-оперативна група, патрульні та медики.

    Найбільших пошкоджень зазнав автобус ЗАЗ А07А «І-Ван» — він врізався в задню частину іншої маршрутки. У транспортного засобу вибило вітрове скло та деформувало передню частину.

    Серед потерпілих — троє людей, у тому числі дитина. Їм надають медичну допомогу, а точний стан постраждалих уточнюється.

    Поліцейські встановлюють усі обставини ДТП, зокрема хто з водіїв міг порушити правила дорожнього руху.

    Подібні аварії з пасажирським транспортом у Києві та області трапляються регулярно. Раніше у столиці позашляховик на великій швидкості врізався у маршрутку, а на Київщині легковик зіткнувся з рейсовим автобусом — тоді були загиблі та постраждалі.

     

  • МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    Мережа McDonald’s в Україні тимчасово суттєво скоротила меню після російського удару по складу логістичного партнера на Київщині. У одному із закладів у Києві з 17 бургерів, які пропонували раніше, у меню залишилося лише шість. Водночас у компанії наголошують: доступність конкретних позицій може відрізнятися залежно від ресторану.

    За даними Delo.ua, зараз у перевіреному журналістом закладі недоступні, зокрема, Роял Чізбургер, Чізбургер з беконом, Біг Арч, Чікен Джуніор та Філе-о-Фіш Делюкс. Крім того, там не можна було замовити салати та роли.

    Обмеження торкнулися не лише бургерів. Із напоїв у цьому ресторані залишилися Coca-Cola, апельсиновий та яблучний соки «Галіція», тоді як Fanta і Sprite були недоступні. Десертне меню також суттєво скоротилося: у продажу залишився лише один вид морозива, а випічка та макшейки тимчасово зникли.

    Працівники закладу розповіли журналістам, що така ситуація триває приблизно тиждень через проблеми з логістикою. Коли повний асортимент повернеться, наразі невідомо.

    У самій компанії раніше офіційно підтвердили, що скорочене меню тимчасово діє в усіх ресторанах McDonald’s в Україні. Причиною стало пошкодження складу логістичного партнера внаслідок російської дронової атаки. Компанія радить перевіряти актуальне меню конкретного ресторану в застосунку McDonald’s, у сервісах доставки або безпосередньо в закладі.

    Росія вдарила по складу 25 вересня

    Склад, яким користувалася мережа, постраждав 25 вересня під час російської атаки дронами по Київській області. Про удар тоді повідомляв і президент Володимир Зеленський. У McDonald’s підтвердили, що було уражено один зі складів логістичного партнера, однак люди не постраждали.

    Після атаки компанія втратила значні запаси продуктів, що й призвело до перебоїв із постачанням та необхідності скоротити меню. McDonald’s заявив, що працює над стабілізацією логістики та відновленням повного асортименту.

    Проблеми з окремими позиціями в McDonald’s виникали ще на початку вересня. Тоді компанія пояснювала перебої частими та тривалими повітряними тривогами, через які затримувалося постачання продукції до окремих ресторанів.

    Наразі ресторани мережі продовжують працювати, однак перелік доступних страв може суттєво відрізнятися залежно від запасів конкретного закладу.

  • У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У столиці вирішують, чи повертати оплату у метро під час жовтого рівня тривоги. Як показала практика під час тривалих тривог, пасажирів у метро не стало менше, водночас оплата проїзду впала до мінімуму. За словами джерела, знайомого з обговоренням у міській адміністрації, головне питання зараз — як розділити тих, хто прийшов на станцію в укриття, і тих, хто хоче скористатися метро як транспортом.

    Проблема стала актуальною після зміни правил роботи метро під час різних рівнів загрози. На жовтому рівні, який означає загрозу дронової атаки, потяги зеленої лінії знову проходять через Південний міст. Водночас станції метро залишаються укриттями. Тобто під час однієї тривоги станція може одночасно приймати людей, які прийшли перечекати небезпеку, і пасажирів, які продовжують їхати містом.

    Наскільки великим може бути потік людей, які використовують метро саме як укриття, показують дані самого міста. У ніч проти 2 липня під час масованої атаки на станціях перебували 52,5 тис. людей, майже 4,5 тис. із них — діти. У КП «Київський метрополітен» назвали цей показник найвищим за останні роки. Під час тривог у режимі укриття працюють 46 підземних станцій.

    При цьому людина, яка приходить на станцію перечекати атаку, не повинна оплачувати вхід до укриття. Водночас проїзд є платним, якщо місто окремо не встановило інший порядок. На практиці провести між цими двома категоріями чітку межу складно. Людина може спочатку зайти на станцію як до укриття, а згодом скористатися поїздом. Або доїхати до потрібної станції, але через повітряну тривогу залишитися там до відбою. У такій ситуації провести чітку межу між пасажиром і людиною, яка використовує станцію як укриття, практично неможливо.

    За словами джерела саме ця ситуація і стала причиною обговорення можливого повернення оплати на жовтому рівні. Офіційних даних про те, скільки саме поїздок під час жовтих тривог залишаються неоплаченими, місто поки не публікувало.

    Фінансове питання для Києва досить суттєве. У 2025 році метрополітен сформував близько 3 млрд грн збитку — це 97% сукупного збитку двох головних комунальних перевізників столиці. Собівартість перевезення одного пасажира в метро становила 43,7 грн, тоді як середній дохід від одного платного пасажира — 8 грн. Таким чином, пасажирські доходи покривали лише 18,3% собівартості перевезень.

    З 15 липня разовий проїзд у комунальному транспорті Києва коштує 30 грн, замість 8 грн. За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф на 2026 рік для метро мав би становити 64,60 грн за поїздку. Після аналізу цих розрахунків у КМДА визначили планову собівартість перевезення одного пасажира в метро на рівні 31,37 грн — саме цей показник став основою для встановлення єдиного тарифу в 30 грн. Водночас обсяги перевезень комунальних транспортних підприємств у середньому скоротилися на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час останнього перегляду тарифів у 2018 році.

    Після підвищення тарифу місто вже зафіксувало зміни в пасажиропотоку наземного транспорту. За даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, які оприлюднив УНІАН, з 15 до 31 липня ним скористалося на 10,3% менше пасажирів, ніж у перші два тижні місяця. Водночас у КМДА наголошують, що на цей показник вплинуло не лише подорожчання проїзду: у другій половині липня тривалість повітряних тривог зросла, а на окремих ділянках тривали ремонтні роботи. Продаж місячних проїзних за період із 13 червня до 14 липня становив 37 547, а з 15 липня до 14 серпня — уже 17 254, тобто скоротився більш ніж удвічі. Водночас за січень–липень 2026 року Київський метрополітен перевіз 144,7 млн пасажирів, із них 20,1 млн — у липні.

    Жовтий рівень тривоги фактично зробив проблему помітнішою. Раніше під час будь-якої повітряної тривоги відкриті ділянки метро зупинялися, тому ситуацій, коли люди одночасно могли користуватися станцією як укриттям і продовжувати поїздку, було менше. Тепер на жовтому рівні потяги зеленої лінії можуть продовжувати рух через Південний міст. 4 жовтня КМДА повідомила, що після пробних прогонів рух наземною ділянкою знову відкрили.

    Публічного рішення про повернення оплати під час жовтого рівня немає. КМДА та «Київський метрополітен» не оголошували про зміну правил, а офіційно місто говорить про продовження роботи зеленої лінії через Південний міст під час такого рівня загрози.

  • На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    Напередодні наше видання повідомляло про підготовку в Києві закритого засідання щодо резервного сполучення через Дніпро. Вчора це засідання відбулося — на ньому обговорили практичні параметри майбутніх переправ. Йдеться про комбіновані переходи — насипну дамбу та понтонну переправу, які мають використовувати у разі проблем із основними мостами столиці. Учасники обговорили, яку кількість транспорту зможуть пропускати такі конструкції, де їх можна розмістити, скільки коштуватиме будівництво та коли вони потенційно зможуть запрацювати.

    За даними джерела, зараз щодня київськими мостами користуються понад 200 тисяч автомобілів. Автомобільні експерти вважають цю цифру суттєво заниженою, однак навіть за такого розрахунку навантаження на переправи залишається критичним. Якщо розподілити потік між шістьма мостами, кожен із них приймає приблизно 30–40 тисяч машин на добу. Тому вихід із ладу навіть двох мостів, за оцінкою учасників обговорення, стане катастрофою для транспортного сполучення між лівим і правим берегами Києва.

    При цьому одна комбінована резервна переправа — насипна дамба та понтонний перехід — не зможе пропускати більше 10 тисяч автомобілів на добу. Під час обговорення для одного такого переходу звучала цифра до 25 тисяч машин на добу, однак фактичну пропускну здатність оцінюють не вище 10 тисяч. Тобто навіть одна така переправа не зможе повністю компенсувати навантаження, яке припадає на один із чинних київських мостів.

    На закритому засіданні також обговорювали, як резервне сполучення має працювати паралельно із захистом чинних мостів та їхнім швидким відновленням після пошкоджень. Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що резервні переправи через Дніпро розглядають як один із варіантів збереження сполучення у разі пошкодження мостів. За його словами, пріоритетом залишається захист чинної інфраструктури та її швидке відновлення, а до будівництва резервних переправ залучають Міністерство відновлення, Агентство відновлення, військових та столичну владу.

    Окремо учасники засідання визначали, де саме доцільно будувати такі переходи. Для спрощення робіт пропонують максимально використовувати острови та мілини на Дніпрі. Найбільш придатними для цього називали північну та південну частини Києва, де можна облаштувати комбіновані дамбо-понтонні переїзди. Водночас конкретні місця поки що не визначені остаточно. Їх мають встановити після обстеження річки та вивчення оптимальних під’їздів до майбутніх переправ.

    Ще одне питання — вартість. Один такий переїзд попередньо оцінюють приблизно у 2 млрд грн, однак джерело зазначає, що й ця сума викликає сумніви. При цьому необхідних коштів на будівництво наразі немає, хоча їх обіцяють знайти у терміновому порядку. Водночас інші варіанти резервного сполучення, про які напередодні говорив Калашник, — швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром — коштуватимуть значно дорожче. Їхню реалізацію оцінюють у десятки мільярдів гривень, і для таких проєктів можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Строки будівництва також залежать від окремої умови. Три місяці учасники обговорення називають реальним терміном лише за умови, що до робіт будуть придані інженерні війська Міноборони. При цьому розпочати будівництво раніше листопада не очікують. Далі на графік може вплинути погода, тому введення резервних переправ в експлуатацію прогнозують не раніше березня.

    Окремим фактором залишається зима. Понтонна частина такого переходу має обмеження під час льодоходу та льодоставу, тому погодні умови можуть вплинути не лише на темпи самого будівництва, а й на можливість повноцінно використовувати готову переправу. Фактично це означає, що навіть за умови виконання тримісячного графіка Київ отримає такий резерв не раніше весни.

    Наразі головними питаннями залишаються пропускна здатність, місця будівництва, фінансування та залучення інженерних військ. Одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, конкретні місця ще мають визначити після обстеження Дніпра, а на будівництво одного переходу поки немає необхідних 2 млрд грн. За нинішнім графіком роботи можуть розпочатися не раніше листопада, а ввести переправи в експлуатацію планують не раніше березня.

     

  • У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    Сьогодні ввечері у Києві відбудеться закрите засідання щодо будівництва насипних дамб через Дніпро. За словами джерела, знайомого з підготовкою зустрічі, інформація за підсумками засідання буде закритою, водночас після нього може з’явитися можливість дізнатися більше про результати. Деталі очікуються завтра.

    Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що для Києва вже опрацьовується варіант резервного сполучення через Дніпро — насипні дамби з понтонними переправами. За його словами, підготовчі роботи вже розпочалися, визначені локації для будівництва, а до реалізації залучають міністерство, Агентство відновлення, військових та столичну владу. Калашник також повідомив, що будівництво планують розпочати найближчим часом.

    Калашник зазначив, що будівництво окремих таких переправ може тривати до трьох місяців, а їхня пропускна спроможність має становити щонайменше половину пропускної здатності наявних мостів. За його оцінкою, щодоби між лівим і правим берегами Києва переміщується близько 600 тисяч автомобілів. Саме тому, за словами міністра, вже визначаються локації, де розпочнеться будівництво.

    Водночас конкретні місця розташування майбутніх переправ публічно не називають. У Мінвідновлення також розглядають інші варіанти резервного сполучення, зокрема швидкоспоруджувані бетонні конструкції та в перспективі тунель під Дніпром. Калашник оцінював потенційну вартість масштабних інфраструктурних проєктів у десятки мільярдів гривень і зазначав, що для їхньої реалізації можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Саме тому сьогоднішнє закрите засідання важливе насамперед у контексті подальших практичних кроків. Після нього може стати зрозуміліше, як саме план резервних переправ переходить від публічної заяви до конкретної підготовки та реалізації.

     

  • Удар реактивним дроном по Північному мосту у Києві: Кличко повідомив про атаку

    Удар реактивним дроном по Північному мосту у Києві: Кличко повідомив про атаку

    Російські окупанти здійснили черговий акт терору проти цивільної інфраструктури української столиці. На світанку загарбники вдарили реактивним безпілотником по Північному мосту в Києві.

    Про це повідомив київський міський голова Віталій Кличко. Наразі офіційні деталі, масштаби руйнувань та інформація про можливі наслідки чи постраждалих уточнюються.

    Головні деталі ворожої атаки:

    • Ціль удару: Ворог спрямував дрон на одну з ключових транспортних артерій столиці, що забезпечує сполучення між берегами Дніпра.
    • Попередні попередження: Незадовго до моменту влучання у місті було оголошено повітряну тривогу жовтого рівня через загрозу застосування ворогом ударних БПЛА.
    • Оперативна ситуація: Екстрені служби та профільні фахівці працюють на місці події для оцінки наслідків удару та ліквідації можливих пошкоджень інфраструктури.