Hronikanovostej.com

Позначка: Китай

  • «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський правитель Володимир Путін зрештою може «пошкодувати» про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з оцінкою переговорів американською стороною.

    За даними FT, слова китайського лідера прозвучали під час широких переговорів у Пекіні минулого тижня. Розмова стосувалася війни Росії проти України, міжнародної безпеки та ролі великих держав у глобальній політиці. Окремо співрозмовники обговорювали питання Міжнародного кримінального суду, а Трамп нібито запропонував Китаю, США та Росії координувати позиції щодо МКС, вважаючи, що інтереси трьох країн у цьому питанні збігаються.

    Financial Times наголошує, що оцінка Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні стала значно жорсткішою, ніж у попередні роки. Одне із джерел видання, знайоме з перемовинами китайського лідера з колишнім президентом США Джо Байденом, зазначило, що раніше Сі уникав особистих оцінок дій Путіна та не висловлювався настільки прямо про наслідки вторгнення. За словами співрозмовника FT, попередні розмови між Пекіном та Вашингтоном щодо війни були «відвертими та прямими», однак Китай не демонстрував навіть непрямої критики Кремля.

    Поява такої інформації особливо резонансна на тлі нового візиту Путіна до Китаю. Уже 19 травня російський лідер прибув до Пекіна для переговорів із Сі Цзіньпіном — лише через кілька днів після завершення державного візиту Трампа до КНР. За інформацією міжнародних медіа, Москва та Пекін планують обговорити стратегічне партнерство, енергетичні проєкти та подальшу координацію на міжнародній арені.

    Аналітики звертають увагу, що Китай намагається балансувати між підтримкою Росії та прагненням не втратити економічні й дипломатичні зв’язки із Заходом. Від початку повномасштабної війни Пекін офіційно декларує «нейтралітет», однак водночас залишається одним із головних економічних партнерів Москви. Китай активно закуповує російську нафту та газ, а також підтримує торговельні зв’язки, які допомагають Кремлю пом’якшувати наслідки західних санкцій.

    Reuters зазначає, що Путін здійснює вже 25-й візит до Китаю, а нинішня зустріч має символічне значення через 25-річчя договору про дружбу між Москвою та Пекіном. У центрі переговорів може опинитися газопровід «Сила Сибіру-2», який Росія розглядає як ключовий шанс компенсувати втрату європейського енергетичного ринку після вторгнення в Україну.

    Водночас ситуація навколо війни для Кремля стає дедалі складнішою. Financial Times та інші західні медіа звертають увагу, що через чотири роки після початку повномасштабної агресії війна фактично перейшла у виснажливу фазу. Україна активно нарощує використання далекобійних дронів, регулярно атакуючи військові об’єкти та інфраструктуру на території Росії. Саме це, за оцінками деяких співрозмовників FT, могло вплинути на більш песимістичну оцінку ситуації з боку китайського керівництва.

    Останніми тижнями Україна значно посилила удари по російських військових цілях. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що такі атаки є відповіддю на масовані російські обстріли українських міст та мають змусити Москву переглянути власні розрахунки щодо війни. Подібну позицію озвучувала і посол ЄС у Києві Катаріна Матернова, яка вважає, що посилення тиску на російську військову інфраструктуру може вплинути на готовність Кремля до переговорів.

    На цьому тлі дипломатичний процес навколо війни залишається нестабільним. Президент Зеленський 14 травня заявив, що Київ очікує активізації дипломатії та відновлення перемовного процесу. Україна також підтвердила готовність до нових переговорів у тристоронньому форматі. Водночас у Кремлі заявляють, що розраховують на допомогу США у відновленні мирних переговорів. Про це говорив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Попри це, експерти сумніваються, що Китай найближчим часом кардинально змінить свою позицію щодо Росії. Видання The Guardian зазначає, що Пекін продовжує розглядати Москву як важливого стратегічного партнера у протистоянні із Заходом, особливо в умовах глобальної конкуренції зі США. Водночас сам факт того, що Сі Цзіньпін уперше допустив можливість помилки Путіна у війні проти України, уже називають важливим дипломатичним сигналом.

    Офіційно ані Білий дім, ані китайська сторона не підтвердили зміст розмови між Трампом і Сі Цзіньпіном. Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити журналістів, а адміністрація Трампа у своєму офіційному підсумковому повідомленні про саміт у Пекіні взагалі не згадувала тему України чи Путіна.

  • Росія атакувала китайське торговельне судно “Шахедом” у Чорному морі

    Росія атакувала китайське торговельне судно “Шахедом” у Чорному морі

    Російські сили в нічний час завдали удару ударним безпілотником типу “Шахед” по китайському торговельному судну в акваторії Чорного моря. Про це повідомив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук, наголосивши, що інцидент став черговим свідченням небезпечної ескалації в регіоні та непередбачуваності російських атак у морській зоні.

    За його словами, удар було завдано під час нічної атаки російських сил із застосуванням дронів-камікадзе, які регулярно використовуються для ударів по українській портовій та прибережній інфраструктурі. Цього разу, як зазначається, ціллю стало іноземне цивільне торговельне судно, що ходило під китайським прапором або було пов’язане з китайським судновласником. Обставини інциденту та точне місце ураження наразі уточнюються, однак сам факт атаки на судно, яке не бере участі у військових діях, викликав додаткову увагу з боку військових і міжнародних спостерігачів.

    Плетенчук у своєму повідомленні звернув увагу на незвичність вибору цілі та іронічно зауважив, що складно пояснити логіку російських військових, які в межах масованої дронової атаки вдарили по торговельному судну Китаю в Чорному морі. Його заява підкреслює загальну тенденцію, яку у ВМС України фіксують останніми місяцями: розширення географії та типів цілей під час російських атак, коли під загрозою опиняються не лише військові об’єкти, а й цивільна інфраструктура та міжнародне судноплавство.

    За попередніми даними, внаслідок удару обійшлося без загиблих або поранених серед екіпажу. Водночас інформація про можливі пошкодження корпусу судна, вантажу або навігаційних систем уточнюється. Рятувальні та аварійні служби, за наявними даними, були залучені для оцінки наслідків інциденту та забезпечення безпеки судноплавства в районі атаки.

    У Військово-морських силах ЗСУ наголошують, що подібні випадки становлять серйозну загрозу для міжнародної морської торгівлі в Чорному морі, яке через війну вже стало одним із найризикованіших регіонів для цивільного судноплавства. Навіть судна, що не мають жодного відношення до конфлікту, дедалі частіше опиняються в зоні потенційного ураження, що підриває стабільність морських логістичних маршрутів і підвищує страхові та операційні ризики для перевізників.

    Цей інцидент також накладається на попередні випадки ураження цивільних суден у регіоні. Зокрема, раніше російські удари вже пошкоджували торговельні кораблі під прапорами інших держав під час атак на портову інфраструктуру України, зокрема в районі Ізмаїла. Такі епізоди, за оцінками експертів, формують довгострокову кризу безпеки в Чорному морі, де межа між військовими і цивільними цілями фактично розмивається через активне застосування безпілотних систем та ракетного озброєння.

    Аналітики зазначають, що інцидент із китайським судном може мати також дипломатичні наслідки, оскільки Китай традиційно підтримує обережну позицію щодо війни Росії проти України та водночас є важливим торговельним партнером багатьох країн регіону. Ураження судна, пов’язаного з китайською стороною, потенційно може викликати додаткову напругу у міжнародних відносинах, хоча офіційних реакцій Пекіна на момент повідомлення не надходило.

    У ВМС України наголошують, що ситуація в Чорному морі залишається вкрай напруженою, а ризики для цивільного судноплавства продовжують зростати через регулярні російські атаки із застосуванням дронів і ракет.

  • США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    Китай і Сполучені Штати досягли попередньої домовленості про взаємне зниження мит на низку товарів у межах спроб активізувати двосторонню торгівлю та зменшити напругу в економічних відносинах між двома найбільшими економіками світу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на заяву Міністерства торгівлі Китаю.

    Рішення було оголошене після дводенного саміту в Пекіні, у якому брали участь президент США Дональд Трамп і лідер КНР Сі Цзіньпін. За підсумками переговорів сторони заявили про готовність поступово знижувати торговельні бар’єри, зокрема мита на окремі категорії товарів, що може стати одним із найбільш значущих кроків у двосторонніх економічних відносинах останніх років.

    У Міністерстві торгівлі КНР наголосили, що домовленість має рамковий характер і наразі не містить остаточних параметрів. Технічні деталі, включно з переліком товарів і масштабом зниження мит, залишаються предметом подальших переговорів між сторонами.

    Китайська сторона підкреслила, що однією з ключових цілей домовленостей є стимулювання двосторонньої торгівлі, зокрема у стратегічно важливих секторах, таких як сільське господарство. Саме аграрна продукція розглядається як один із напрямів, де потенційно можливе швидке розширення обсягів взаємних поставок.

    Окрім питання мит, сторони домовилися працювати над створенням нових інституційних механізмів для економічного діалогу. Зокрема, обговорюється формування спільних рад з інвестицій та торгівлі, які мають стати постійними майданчиками для вирішення спірних питань.

    За даними американської сторони, один із варіантів передбачає створення так званої «Торгової ради», яка може сприяти зниженню митного навантаження щонайменше на 30 млрд доларів у сегментах, що не належать до критично важливих для національної безпеки.

    Такі механізми, як очікується, мають зменшити ризик торговельних конфліктів і забезпечити більш передбачувані правила гри для бізнесу з обох боків.

    Китай у межах домовленостей підтвердив намір збільшити закупівлі американської продукції, зокрема літаків, однак без уточнення конкретних обсягів чи моделей. Це може стати одним із сигналів поступового відновлення великих контрактів між країнами після періоду торговельної напруги.

    Також Пекін заявив про намір вирішувати питання, пов’язані з доступом китайської агропродукції та харчових підприємств на американський ринок. Йдеться, зокрема, про ліцензування імпорту для м’ясопереробних заводів і спрощення процедур для експорту окремих категорій товарів, включно з птицею з окремих регіонів США.

    Водночас сторони визнають, що значна частина технічних і регуляторних питань залишається невирішеною. США розглядають занепокоєння Китаю щодо затримок імпорту окремих категорій продовольства, зокрема молочної продукції та морепродуктів, а також експорту рослинної продукції в горщиках.

    Американські регулятори раніше пояснювали подібні обмеження питаннями безпеки харчових продуктів та дотриманням стандартів, включно з випадками виявлення заборонених речовин у деяких поставках.

    Переговори проходили на тлі суперечливих заяв обох сторін щодо змісту обговорень. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що питання мит не були ключовою темою зустрічей із Сі Цзіньпіном, тоді як китайська сторона підкреслює саме економічний характер досягнутих домовленостей.

    Окремо в інформаційному полі з’являлися заяви щодо масштабних закупівель американських літаків Китаєм. Водночас пізніше уточнювалося, що обсяги таких угод значно менші за попередні очікування ринку.

    Аналітики розглядають досягнуті домовленості як спробу обох країн стабілізувати торговельні відносини після тривалого періоду напруги, тарифних обмежень і взаємних звинувачень. Водночас підкреслюється, що без деталізації параметрів угоди її практичний вплив на глобальну економіку поки залишається невизначеним.

    Подальший розвиток домовленостей залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити конкретні тарифні ставки, механізми контролю та довгострокові правила доступу до ринків.

  • Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Китай після переговорів лідера КНР Сі Цзіньпіна із президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність разом із Вашингтоном «відігравати конструктивну роль» у політичному врегулюванні війни Росії проти України.

    Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Китаю Ван І, підбиваючи підсумки дводенної зустрічі американського та китайського лідерів у Пекіні.

    У Пекіні вкотре назвали повномасштабну війну Росії проти України «кризою» та «конфліктом», однак наголосили, що і Китай, і США зацікавлені у якнайшвидшому припиненні бойових дій.

    «Складні проблеми не мають простих рішень. Мирні переговори не можуть бути досягнуті за одну ніч. І Китай, і США готові продовжувати спілкування та відігравати конструктивну роль у політичному вирішенні війни», — заявив Ван І.

    За його словами, під час переговорів сторони окремо обговорювали війну в Україні, а також ситуацію на Близькому Сході. У китайському МЗС зазначили, що Пекін нібито продовжує «сприяти мирним переговорам» та виступає за дипломатичне завершення конфліктів.

    Заява пролунала після візиту Трампа до Китаю — першого за майже дев’ять років. Попереднього разу американський політик відвідував Пекін ще у 2017 році під час свого першого президентського терміну.

    Сам Трамп після зустрічі із Сі Цзіньпіном також торкнувся теми війни в Україні. Президент США заявив, що це питання було одним із ключових під час перемовин із китайським лідером.

    «Ми обоє хотіли б це вирішити», — сказав Трамп журналістам після завершення переговорів.

    Водночас він натякнув на погіршення ситуації на фронті після останніх масованих атак Росії по Україні.

    «До вчорашнього вечора все мало добрий вигляд, але вчора вони зазнали серйозного удару. Отже, це однаково відбудеться, але дуже прикро», — заявив американський президент.

    Напередодні Росія здійснила одну з найбільших дронових атак за останній час. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 16 травня російська армія випустила по Україні 294 безпілотники різних типів. ППО знищила або подавила 269 цілей, однак були зафіксовані влучання та падіння уламків у низці регіонів.

    Тема війни в Україні стала однією з центральних під час візиту Трампа до Китаю. Сі Цзіньпін, за інформацією китайських державних медіа, наголосив американському президенту на необхідності уникнення глобальної ескалації та виступив за «політичне врегулювання» міжнародних конфліктів.

    Окремо сторони обговорили ситуацію навколо Тайваню. Після зустрічі Трамп заявив, що США не підтримують офіційного проголошення незалежності Тайваню та не хочуть війни з Китаєм.

    На цьому тлі аналітики звертають увагу, що Китай продовжує публічно декларувати нейтралітет щодо війни Росії проти України, однак водночас не засуджує дії Москви та підтримує активні економічні зв’язки з РФ.

    За даними західних медіа та розвідок, Пекін після початку повномасштабного вторгнення значно збільшив товарообіг із Росією, а також став одним із головних покупців російських енергоносіїв.

    Водночас китайська влада намагається позиціонувати себе як потенційного посередника у можливих мирних переговорах між Києвом і Москвою.

    Тим часом у Кремлі вже підтвердили, що російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня також відвідає Китай із офіційним візитом. Очікується, що він проведе окремі переговори із Сі Цзіньпіном щодо двосторонніх відносин та міжнародної ситуації.

  • Кремль оголосив дату переговорів у Пекіні

    Кремль оголосив дату переговорів у Пекіні

    Російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня здійснить офіційний візит до Китаю. У Кремлі заявили, що під час поїздки він проведе переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном та обговорить ключові міжнародні питання, зокрема двосторонні відносини, глобальну безпекову ситуацію та регіональні конфлікти.

    Про це повідомила пресслужба Кремля.

    У Москві зазначили, що візит приурочений до 25-річчя підписання Договору про добросусідство, дружбу та співпрацю між Росією та Китаєм, який у Кремлі називають базовим документом для стратегічного партнерства двох країн.

    За офіційною інформацією, Путін і Сі Цзіньпін планують «обмінятися думками щодо основних міжнародних та регіональних проблем», а також обговорити подальше розширення економічної, енергетичної та військово-політичної співпраці.

    За підсумками переговорів Москва та Пекін мають підписати спільну заяву та низку двосторонніх документів.

    Візит Путіна до Китаю відбудеться одразу після поїздки президента США Дональда Трампа до Пекіна. Під час дводенного саміту Трамп і Сі Цзіньпін обговорювали торговельні суперечки, ситуацію навколо Тайваню, війну на Близькому Сході та російсько-українську війну.

    Після переговорів Трамп заявив, що не підтримує офіційне проголошення незалежності Тайваню та прагне уникнути конфлікту з Китаєм. Водночас Сі Цзіньпін назвав тайванське питання одним із ключових у китайсько-американських відносинах і попередив про ризик великого конфлікту у разі «неправильного підходу» Вашингтона.

    На тлі активізації контактів між США та Китаєм візит Путіна до Пекіна виглядає як спроба Кремля зберегти стратегічну підтримку КНР в умовах міжнародної ізоляції та посилення санкційного тиску.

    Китай залишається одним із головних економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Саме через китайський напрямок Москва частково компенсує втрату західних ринків, збільшуючи постачання енергоносіїв, сировини та переорієнтовуючи фінансові потоки.

    Водночас Пекін офіційно намагається демонструвати нейтралітет щодо війни в Україні, хоча західні країни неодноразово звинувачували Китай у непрямій підтримці російського військово-промислового комплексу через постачання технологій подвійного призначення.

    Аналітики також звертають увагу, що нинішній візит Путіна може бути спробою узгодити позиції після переговорів Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом. Останніми місяцями Кремль дедалі уважніше стежить за можливим потеплінням відносин між Вашингтоном і Пекіном, побоюючись втратити статус ключового партнера Китаю у протистоянні із Заходом.

    Раніше західні медіа повідомляли, що російське керівництво занепокоєне тим, що війна в Україні поступово перестає бути головним міжнародним пріоритетом США на тлі ескалації на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану й Тайваню.

  • Трамп після переговорів із Сі Цзіньпіном зробив гучну заяву про Тайвань: у Пекіні заговорили про ризик війни

    Трамп після переговорів із Сі Цзіньпіном зробив гучну заяву про Тайвань: у Пекіні заговорили про ризик війни

    Президент США Дональд Трамп після переговорів із лідером Китаю Сі Цзіньпін у Пекіні заявив, що не підтримує офіційне проголошення незалежності Тайваню та прагне уникнути прямого конфлікту між Вашингтоном і Пекіном. Заява прозвучала на тлі різкого загострення дискусії навколо острова, який Китай вважає частиною своєї території.

    Дводенний саміт у Пекіні став першою поїздкою Трампа до Китаю майже за дев’ять років. Під час переговорів сторони обговорювали торговельні суперечки, війну на Близькому Сході, глобальну безпеку та ситуацію навколо Тайваню, яка залишається однією з головних точок напруги у відносинах між США та КНР.

    Після завершення зустрічі Трамп заявив, що Вашингтон не зацікавлений у війні з Китаєм і не прагне підштовхувати Тайвань до формального проголошення незалежності.

    “Я не прагну, щоб хтось проголошував незалежність”, — сказав американський президент.

    Водночас він підкреслив, що політика США щодо Тайваню не змінилася. За словами Трампа, Сполучені Штати продовжують підтримувати Тайбей і виконуватимуть свої зобов’язання щодо надання острову засобів самооборони відповідно до американського законодавства.

    Президент США також емоційно прокоментував перспективу можливого військового конфлікту з Китаєм.

    “Нам доведеться пролетіти 9500 миль, щоб вести війну. Я не прагну цього. Я хочу, щоб вони заспокоїлися. Я хочу, щоб Китай заспокоївся”, — заявив Трамп.

    За інформацією китайських державних медіа, Сі Цзіньпін під час переговорів дуже жорстко поставив питання Тайваню та попередив американську сторону про наслідки “неправильного підходу” до цієї теми.

    Китайський лідер назвав Тайвань “найважливішим питанням у китайсько-американських відносинах” та заявив, що будь-які спроби підтримки незалежності острова можуть призвести до прямого конфлікту між двома державами.

    Тайвань уже десятиліттями залишається однією з найнебезпечніших геополітичних точок світу. Пекін вважає острів невід’ємною частиною Китаю та неодноразово заявляв про готовність застосувати силу для “возз’єднання”, якщо Тайбей офіційно проголосить незалежність.

    Своєю чергою влада Тайваню наполягає, що острів фактично є самостійною державою. Президент Тайваню Лай Цінде раніше заявляв, що Тайваню “не потрібно проголошувати незалежність”, оскільки він уже функціонує як суверенна держава.

    Водночас, як зазначають міжнародні аналітики, більшість жителів острова підтримують збереження нинішнього статус-кво — без формального проголошення незалежності та без об’єднання з Китаєм.

    Окремою темою переговорів стали американські поставки озброєння Тайваню. Наприкінці 2025 року адміністрація Трампа схвалила великий пакет військової допомоги острову на 11 мільярдів доларів. До нього увійшли сучасні ракетні системи та боєприпаси, що викликало різку реакцію Пекіна.

    Після зустрічі із Сі Цзіньпіном Трамп заявив, що поки не ухвалив остаточного рішення щодо подальшої долі цієї угоди, хоча й підтвердив, що питання детально обговорювалося з китайським керівництвом.

    У Тайбеї слова Трампа сприйняли стримано, але закликали уважно аналізувати позицію Вашингтона. Заступник міністра закордонних справ Тайваню Чень Міньчі наголосив, що постачання американської зброї острову є важливою складовою регіональної безпеки.

    “Продаж зброї Тайваню з боку США завжди був наріжним каменем миру та стабільності у регіоні”, — заявив він.

    Заяви Трампа вже викликали активне обговорення серед міжнародних експертів. Частина аналітиків вважає, що американський президент намагається уникнути різкої ескалації з Китаєм на тлі складної міжнародної ситуації та конфліктів на Близькому Сході. Інші ж побоюються, що така риторика може бути сприйнята Пекіном як сигнал про готовність Вашингтона до поступок у тайванському питанні.

    На тлі саміту у Пекіні західні медіа також звертають увагу на зміну глобальних пріоритетів США. Якщо раніше Вашингтон концентрувався насамперед на війні Росії проти України, то тепер дедалі більше уваги приділяється протистоянню з Китаєм та безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні.

  • Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Володимир Путін планує відвідати Пекін одразу після зустрічі Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном. На думку голови правління Інституту світової політики Віктора Шлінчака, головна мета цієї поїздки — переконати китайське керівництво, що Росія нібито зберігає контроль над ситуацією у війні проти України.

    За даними South China Morning Post, візит Путіна до Китаю може відбутися 20 травня. Ця поїздка запланована лише через кілька днів після переговорів президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Шлінчак вважає, що для Кремля цей візит має не лише дипломатичне, а й демонстративне значення. Путін намагатиметься показати Китаю, що Москва не втратила ініціативи, не готова йти на поступки та продовжує вести війну за власним сценарієм.

    За словами експерта, масована атака Росії по Україні 14 травня могла бути сигналом після триденного перемир’я, яке ініціював Дональд Трамп на 9, 10 та 11 травня. На його думку, Кремль таким чином продемонстрував, що не збирається зупиняти бойові дії.

    «Багато хто сподівався, що перемир’я продовжиться якийсь період часу. Зараз уже зрозуміло, що Росія відтягнула той момент, коли вона збиралася внести цей “акт відплати” за приниження щодо параду. Ті, хто сподівався у Європейському Союзі, що війна йде до закінчення, все ще помиляються», — заявив Шлінчак.

    Експерт переконаний, що Путін ухвалив рішення продовжувати війну та посилювати внутрішній тиск у Росії. Саме з цим меседжем він, імовірно, вирушає до Пекіна, адже підтримка Китаю залишається для Москви критично важливою на тлі західних санкцій.

    Китай є одним із ключових економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Москва дедалі більше залежить від китайського ринку, технологій, імпорту товарів подвійного призначення та політичної підтримки на міжнародній арені.

    Водночас Пекін намагається балансувати між Росією та США. З одного боку, Китай зберігає стратегічні відносини з Москвою. З іншого — намагається не допустити повного погіршення відносин із Вашингтоном, особливо на тлі торговельних суперечок, ситуації навколо Тайваню та війни Росії проти України.

    Саме тому зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна могла викликати занепокоєння у Кремлі. Якщо США та Китай почнуть активніше домовлятися щодо глобальних питань, Росія ризикує втратити частину своєї ролі у великій геополітичній грі.

    Шлінчак вважає, що Китай теоретично може вплинути на Росію, якщо захоче домогтися принаймні припинення вогню.

    «Китай може натиснути на Росію з тим, щоб Росія, якщо й не підписувала мирний договір, то принаймні йшла на зупинку бойових дій. Тому і Україні, і європейцям важливо дипломатично пропрацювати цю історію та вести з Китаєм діалог щодо можливого припинення вогню», — зазначив він.

    На тлі цих процесів західні медіа пишуть, що візит Путіна до Китаю навряд чи буде таким урочистим, як поїздка Трампа. Для Пекіна прийом лідерів США та Росії в одному місяці є рідкісним дипломатичним маневром, який демонструє бажання Китаю одночасно підтримувати контакт із двома головними центрами сили.

    Однак для Путіна така поїздка може виглядати радше спробою терміново підтвердити свою значущість перед Сі Цзіньпіном. Особливо після того, як Трамп, за повідомленнями медіа, під час останніх контактів порадив Кремлю зосередитися на припиненні війни проти України.

    У Кремлі намагаються показати, що Росія не перебуває в міжнародній ізоляції та має сильних партнерів. Проте сама потреба терміново їхати до Пекіна після зустрічі Сі з Трампом свідчить про нервову реакцію Москви на можливе зближення Китаю зі США.

    Для України ця ситуація відкриває дипломатичне вікно. Київ та європейські партнери можуть активніше працювати з Пекіном, пояснюючи, що припинення російської агресії відповідає не лише інтересам України, а й стабільності світової економіки.

  • На бенкеті у Сі Цзіньпіна Трампа «спіймали» за дивною витівкою: відео миттєво розлетілося мережею

    На бенкеті у Сі Цзіньпіна Трампа «спіймали» за дивною витівкою: відео миттєво розлетілося мережею

    Президент США Дональд Трамп опинився у центрі курйозної ситуації під час державного банкету у Пекіні, який китайський лідер Сі Цзіньпін влаштував для американської делегації. Відео моменту швидко стало вірусним у соцмережах та викликало бурхливе обговорення серед користувачів.

    Курйоз стався 14 травня під час офіційної вечері у Великому залі народних зборів у Пекіні. За столом Трамп сидів поруч із Сі Цзіньпіном, однак у певний момент китайський лідер підвівся та відійшов, імовірно, для виступу перед гостями.

    Саме тоді камери зафіксували незвичну поведінку президента США. На відео видно, як Трамп нахилився до місця Сі Цзіньпіна та зазирнув до його теки або записника, який лежав на столі. Кілька секунд американський президент уважно дивився всередину, після чого швидко закрив теку та зробив вигляд, ніби нічого не сталося.

    Ролик майже одразу почали активно поширювати у соцмережах. Користувачі жартували про «дипломатичну цікавість» Трампа, а також припускали, що саме могло бути всередині папки китайського лідера.

    Водночас офіційних коментарів щодо цього епізоду ні Білий дім, ні китайська сторона не робили.

    Сам банкет став частиною офіційного візиту Дональда Трампа до Китаю та його переговорів із Сі Цзіньпіном. Зустріч відбулася на тлі складних відносин між Вашингтоном і Пекіном, торговельних суперечок та обговорення війни Росії проти України.

    Американські та китайські делегації під час вечері пригощали традиційними китайськими стравами. За інформацією CNN, меню складалося з лобстера у томатному супі, хрустких яловичих реберець, качки по-пекінськи, тушкованих овочів, лосося у гірчичному соусі та смаженої свинини у булочці.

    На десерт гостям подали тістечка у формі мушлі, тірамісу, морозиво та фрукти.

    Журналісти звернули увагу, що деякі страви були підібрані з урахуванням гастрономічних вподобань Трампа. Зокрема, качка по-пекінськи вважається однією з головних кулінарних візитівок китайської столиці, а булочки зі свининою є популярною стравою у східних регіонах Китаю.

    Це вже не перший незручний момент під час візиту Трампа до Пекіна. Напередодні користувачі соцмереж активно обговорювали його рукостискання із Сі Цзіньпіном під час офіційної церемонії зустрічі біля Великого залу народних зборів. Частина експертів із невербальної комунікації звернула увагу на традиційно жорстку манеру рукостискання американського президента.

    Попри курйози, переговори між США та Китаєм мають важливе геополітичне значення. Сторони обговорювали економічну співпрацю, торговельні відносини, ситуацію у Тайванській протоці та війну в Україні.

    Раніше у МЗС Китаю підтвердили, що тема російсько-української війни також була частиною переговорів між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом.

  • Путін летить до Китаю одразу після Трампа

    Путін летить до Китаю одразу після Трампа

    Російський диктатор Володимир Путін планує відвідати Китай уже 20 травня — лише через кілька днів після зустрічі президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Про це повідомляє South China Morning Post із посиланням на джерела, знайомі з підготовкою візиту.

    За даними видання, поїздка Путіна до Пекіна не матиме такого масштабного дипломатичного та медійного супроводу, як візит Трампа. Водночас сам факт того, що Китай протягом одного місяця приймає лідерів США та Росії окремо, уже називають безпрецедентним випадком для китайської дипломатії останніх років.

    Журналісти наголошують, що зазвичай Пекін проводить подібні контакти в межах багатосторонніх самітів або міжнародних форумів, однак тепер ідеться про окремі двосторонні візити найвпливовіших геополітичних гравців світу.

    На думку аналітиків South China Morning Post, така дипломатична активність демонструє прагнення Китаю одночасно зберігати стратегічне партнерство з Росією та стабілізувати відносини зі США на тлі глобального економічного та безпекового напруження.

    Особливу увагу міжнародної спільноти привертає те, що переговори Трампа та Сі Цзіньпіна відбулися на тлі активних дискусій щодо війни Росії проти України, санкційної політики Заходу та подальшого балансу сил у світі.

    Раніше у Міністерстві закордонних справ України заявляли, що Київ розраховує на вплив США та Китаю у питанні тиску на Росію для припинення війни. Водночас у МЗС Китаю підтверджували, що тема війни в Україні також порушувалася під час переговорів Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа.

    Окремо західні медіа звернули увагу на те, що напередодні переговорів Китай відновив експортні дозволи для американських переробників яловичини. Цей крок розцінили як сигнал про спробу Пекіна пом’якшити торговельну напругу зі Сполученими Штатами після кількох років жорсткого економічного протистояння.

    Візит Путіна до Китаю відбудеться в умовах, коли Росія дедалі більше залежить від економічної співпраці з Пекіном. Після повномасштабного вторгнення в Україну Москва значно переорієнтувала свою торгівлю, енергетичний експорт та імпорт технологій на китайський ринок.

    Попри це Китай офіційно продовжує декларувати «нейтральну позицію» щодо війни в Україні, хоча західні країни неодноразово звинувачували Пекін у підтримці російської економіки та допомозі Росії в обході санкцій.

    Експерти також припускають, що Кремль намагатиметься використати поїздку Путіна для демонстрації відсутності міжнародної ізоляції Росії. Для самого Пекіна одночасне балансування між Вашингтоном та Москвою стає дедалі складнішим завданням, особливо на тлі конкуренції зі США та залежності китайської економіки від західних ринків.

    Тим часом у Європі дедалі частіше лунають попередження про потенційну загрозу з боку Росії для країн НАТО. Зокрема, командувач Збройних сил Німеччини Карстен Броєр нещодавно заявив, що Росія може бути готовою до потенційної атаки на Альянс уже до 2029 року.

  • Світові постачання електромобілів зросли на 6%

    Світові постачання електромобілів зросли на 6%

    У квітні 2026 року світові постачання електромобілів зросли на 6% у річному вимірі, однак у порівнянні з березнем зафіксовано певне уповільнення темпів зростання. Попри це, загальна динаміка ринку залишається позитивною, а електромобільний сегмент продовжує демонструвати стійке розширення в умовах глобальної трансформації автомобільної індустрії. Про це повідомляє Electrek.

    Згідно з даними аналітичної компанії Benchmark Mineral Intelligence (BMI), у квітні по всьому світу було поставлено приблизно 1,6 мільйона електромобілів. Це підвищило загальний обсяг постачань із початку 2026 року до 5,6 мільйона одиниць. Аналітики зазначають, що попри зростання у річному вимірі, ринок стає дедалі більш нерівномірним залежно від регіону, політики держав та рівня економічної підтримки галузі.

    Ключовим драйвером глобального зростання залишається Європа, яка продовжує зміцнювати позиції лідера електромобільного переходу. У квітні постачання електромобілів у регіоні зросли на 27% і досягли близько 400 тисяч одиниць. Найбільш динамічне зростання зафіксовано у провідних економіках ЄС: у Німеччині показник збільшився на 33%, у Франції — на 36%, а в Італії ринок майже подвоївся.

    Таке стрімке зростання в Італії аналітики пов’язують із дією державних субсидій, а також активним розширенням присутності китайських виробників, які дедалі агресивніше виходять на європейський ринок. Загалом частка китайських електромобілів у Європі зросла до 22% у 2026 році проти 19% роком раніше, що свідчить про посилення конкуренції на ринку.

    Менеджер з обробки даних BMI Чарльз Лестер зазначає, що глобальний ринок електромобілів дедалі більше розділяється на регіональні сегменти, де кожен демонструє власну динаміку. За його словами, Європа залишається головним двигуном зростання завдяки поєднанню кількох факторів: високих цін на пальне, державних стимулів і розширення пропозиції з боку виробників, насамперед із Китаю.

    У той же час Північна Америка демонструє протилежну тенденцію. У США та Канаді постачання електромобілів у квітні скоротилися приблизно на 25%. Аналітики пояснюють це як загальною корекцією попиту після попередніх періодів активного зростання, так і структурними змінами на ринку.

    Водночас у регіоні є окремі позитивні винятки. Зокрема, Мексика показала зростання на 50%, що пов’язують із масштабними поставками китайських електромобілів перед запровадженням нових мит на імпорт із країн, які не мають угод про вільну торгівлю. Це призвело до тимчасового стрибка імпорту та насичення ринку.

    Канада, попри загальне скорочення постачань на 7% від початку року, може змінити негативну тенденцію. У країні запущено нову програму стимулювання електромобілів, яка передбачає субсидії до 5000 канадських доларів для відповідних моделей. Додатково уряд запровадив квотну систему, що дозволяє імпорт до 49 тисяч китайських електромобілів зі зниженим митним навантаженням. Це може суттєво вплинути на баланс ринку в другій половині року.

    Китайський ринок, який залишається найбільшим у світі, у квітні скоротився на 17%. Основною причиною стало зниження попиту на автомобілі малих і середніх виробників після перегляду державних субсидій, які зробили частину моделей менш конкурентоспроможними. Водночас внутрішній спад компенсується рекордним зростанням експорту: лише у квітні Китай поставив понад 400 тисяч електромобілів за кордон.

    За перші чотири місяці 2026 року експорт електромобілів із Китаю перевищив 1,4 мільйона одиниць, що більш ніж удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це свідчить про подальше посилення ролі Китаю як глобального постачальника електротранспорту.

    Аналітики підкреслюють, що світовий ринок електромобілів входить у фазу структурної перебудови, де ключовими факторами стають державна політика, ціни на енергоносії, геополітична нестабільність та посилення конкуренції між китайськими та західними автовиробниками. У найближчі місяці очікується подальша диференціація ринків та посилення ролі Європи як головного драйвера глобального зростання.