Hronikanovostej.com

Позначка: Кирило Буданов

  • Буданов пояснив позицію: чому Україна не відкриває вільний експорт зброї

    Буданов пояснив позицію: чому Україна не відкриває вільний експорт зброї

    Україна не відкриватиме режим повністю вільного експорту озброєнь, попри наявність окремих видів зброї, які виробляються в обсягах, що перевищують внутрішні потреби. Причина — повномасштабна війна, яка триває, необхідність забезпечення власних Сил оборони та ризики витоку чутливих технологій. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на Defense Tech Export Forum.

     

  • Фейкові листи від імені Буданова: в ОП заявили про нову хвилю кібератак і закликали українців бути обережними

    Фейкові листи від імені Буданова: в ОП заявили про нову хвилю кібератак і закликали українців бути обережними

    В Україні зафіксували нову хвилю кібершахрайства — невідомі розсилають фейкові електронні листи від імені керівника Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. В Офіс Президента України попередили, що такі повідомлення є підробкою і можуть бути частиною інформаційно-психологічних операцій проти України.

    Як повідомили в Офісі президента, один із таких листів отримав президент Українського національного об’єднання Канади Юрій Клюфас. У повідомленні, яке нібито було підписане Будановим, містилося прохання надати інформаційну та медійну підтримку для сприяння поверненню українських громадян на батьківщину.

    Однак, як з’ясувалося, лист був відправлений не з офіційної державної електронної адреси, а з поштової скриньки на комерційному сервісі — із доменом proton.me. Крім того, підпис під повідомленням не відповідає справжньому підпису керівника ГУР, що стало одним із ключових доказів фальсифікації.

    В Офіс Президента України наголосили, що такі дії мають ознаки цілеспрямованої кібератаки або інформаційної провокації. Усі зібрані матеріали вже передані до правоохоронних органів для подальшого розслідування та встановлення осіб, причетних до розсилки.

    «Закликаємо громадян ретельно перевіряти відправників електронної пошти та не довіряти сумнівним адресантам», — йдеться в офіційному повідомленні.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що подібні схеми є типовими для так званого фішингу — методу шахрайства, коли зловмисники видають себе за офіційні особи або установи з метою отримання довіри та подальшого впливу на отримувача. У таких листах можуть міститися як маніпулятивні повідомлення, так і шкідливі посилання або вкладення.

    Особливу небезпеку становить той факт, що фейкові повідомлення створюються з урахуванням актуального контексту — у цьому випадку теми повернення українців з-за кордону, яка є чутливою і викликає значний суспільний інтерес. Це дозволяє шахраям підвищувати рівень довіри до таких листів і збільшувати ймовірність їхнього поширення.

    За словами аналітиків, використання імені Кирило Буданов не є випадковим. Він є публічною фігурою з високим рівнем довіри в суспільстві, що робить його ім’я привабливим для використання у фейкових кампаніях.

    Цей інцидент відбувається на тлі загальної активізації інформаційних атак проти України. Раніше повідомлялося, що лише протягом квітня було зафіксовано понад 500 фейків, які поширювалися російськими пропагандистськими ресурсами. Значна частина таких повідомлень спрямована на дискредитацію української влади, міжнародних партнерів та створення панічних настроїв серед населення.

    Зокрема, серед поширених наративів — спроби представити Україну як «терористичну державу», маніпуляції навколо військових операцій та фальсифікації матеріалів західних медіа. В одному з таких випадків у мережі з’являлися підроблені обкладинки французьких газет із критикою українського керівництва.

    Фахівці наголошують, що кібератаки та інформаційні операції дедалі частіше поєднуються. Зловмисники використовують електронну пошту, соціальні мережі та месенджери для поширення фейків, що ускладнює їх виявлення та протидію.

    У зв’язку з цим громадянам рекомендують дотримуватися базових правил цифрової безпеки: перевіряти адреси відправників, звертати увагу на домени електронної пошти, не відкривати підозрілі вкладення та не переходити за сумнівними посиланнями. У разі отримання підозрілих листів варто повідомляти про них відповідні органи або кіберполіцію.

    Таким чином, випадок із фейковими листами від імені керівника ГУР став ще одним прикладом того, як інформаційна війна виходить за межі медіапростору і переходить у сферу кібербезпеки. Українські державні органи закликають громадян бути максимально уважними, адже навіть один неправдивий лист може стати частиною масштабної інформаційної операції.

  • Буданов висловився про корупцію в Україні

    Буданов висловився про корупцію в Україні

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    В Україні готують черговий етап обміну полоненими з Росією, який може відбутися вже найближчим часом. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов, підтвердивши, що процес підготовки вже триває, але потребує часу через складність процедур.

    За його словами, основною причиною затримок залишаються технічні та юридичні нюанси, які мають узгодити обидві сторони. «Ми не завжди встигаємо з фізичними та юридичними процедурами — як ми, так і російська сторона», — пояснив він.

    Буданов наголосив, що сам факт підготовки обміну підтверджений, однак точні строки не розголошуються з міркувань безпеки. При цьому він раніше зазначав, що новий етап може відбутися наприкінці тижня, якщо всі процедурні питання будуть узгоджені.

    Ця заява прозвучала на тлі нещодавнього масштабного обміну, який відбувся 11 квітня 2026 року напередодні Великодня. Тоді Україні вдалося повернути 175 військовослужбовців та семеро цивільних, загалом 182 людини.

    Серед звільнених — представники різних підрозділів: Збройних сил, Національної гвардії, прикордонної служби. Значна частина з них перебувала в полоні з 2022 року, зокрема після боїв за Маріуполь та на інших ключових напрямках фронту.

    Українська сторона раніше планувала провести ще масштабніший обмін напередодні Великодня, однак російська сторона не встигла завершити підготовку. У результаті було ухвалено рішення не відкладати вже погоджений обмін, щоб повернути хоча б частину полонених додому.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими підкреслюють, що робота над поверненням українців триває безперервно. Кожен етап обміну потребує складних переговорів, формування списків, перевірки даних і узгодження умов із протилежною стороною.

    Окремо увага приділяється поверненню цивільних осіб, яких незаконно утримують у Росії або на тимчасово окупованих територіях. Цей процес є ще складнішим, оскільки не має чітко визначених механізмів, як у випадку військовополонених.

    Експерти зазначають, що обміни полоненими залишаються одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між Україною та Росією під час війни. Вони залежать не лише від політичної волі сторін, а й від ситуації на фронті та загального переговорного процесу.

    Також важливим фактором є міжнародний тиск і участь посередників, які сприяють досягненню домовленостей. Водночас кожен обмін — це складна багаторівнева операція, яка поєднує дипломатію, розвідку та гуманітарні зусилля.

    Таким чином, заява Кирила Буданова підтверджує, що Україна продовжує роботу над поверненням своїх громадян із полону. Попри труднощі та затримки, новий обмін уже перебуває на фінальній стадії підготовки і може відбутися найближчим часом.

  • Буданов на території РФ: нові подробиці участі керівника розвідки у спецопераціях

    Буданов на території РФ: нові подробиці участі керівника розвідки у спецопераціях

    Керівник Офісу президента України, колишній очільник Головного управління розвідки України Кирило Буданов особисто брав участь у спецопераціях на території Російської Федерації, зокрема під час рейдів у Бєлгородській області. Цю інформацію оприлюднив командир одного з бойових підрозділів української розвідки в інтерв’ю в рамках медійного проєкту «Мосейчук+», що стало одним із перших публічних свідчень безпосередньої участі високопосадовця такого рівня у подібних операціях.

    За словами військового, йдеться про події, пов’язані з рейдами на Грайворонському напрямку в Бєлгородська область, які відбувалися в контексті ширшої стратегії українських сил щодо дій у прикордонних районах РФ. Він зазначив, що підрозділ під керівництвом Буданова був серед перших, хто заходив на цю територію, і сам керівник розвідки перебував разом із бійцями безпосередньо в зоні операції.

    Командир описав деталі просування групи, наголосивши, що Буданов рухався разом із військовими «по лісах, полях», що свідчить про його залученість не лише на рівні стратегічного планування, а й у польових умовах. За його словами, під час одного з епізодів група зупинилася біля цивільної інфраструктури — магазину та автобусної зупинки, де керівник запропонував перепочити, підкресливши символічну фразу про те, що ця територія також є «нашою».

    Ці свідчення вписуються у загальний контекст операцій українських підрозділів на території Росії, які стали більш помітними у 2023–2025 роках. Тоді в інформаційному просторі неодноразово з’являлися повідомлення про прориви кордону, короткочасні рейди та бої у прикордонних районах РФ. Грайворонський напрямок у цьому контексті став одним із найбільш відомих, оскільки саме там відбувалися активні дії, пов’язані з проникненням підрозділів, які мають відношення до українських спецслужб або діють у координації з ними.

    Експерти зазначають, що такі операції мають кілька ключових завдань. По-перше, це відволікання російських військ від основних напрямків фронту в Україні. По-друге, створення постійної напруги в прикордонних регіонах РФ, що змушує російське командування розосереджувати ресурси. По-третє, демонстрація можливостей українських сил діяти асиметрично, включно з операціями на території противника.

    Водночас офіційні українські структури зазвичай утримуються від детального коментування таких операцій. Це пояснюється як міркуваннями безпеки, так і необхідністю зберігати оперативну таємницю. Сам Буданов у публічних виступах раніше неодноразово наголошував на тому, що діяльність розвідки включає широкий спектр операцій, але їх конкретні деталі не розкриваються.

    Факт можливого перебування керівника розвідки безпосередньо в зоні бойових дій також підкреслює зміну стилю військового управління в умовах сучасної війни. На відміну від класичної моделі, де командування діє виключно з тилу, сучасні конфлікти часто передбачають більш гнучкий і мобільний підхід, у якому командири можуть особисто контролювати виконання завдань на місці.

    Окремо аналітики звертають увагу на інформаційний ефект таких заяв. Публічне розкриття деталей участі високопосадовців у бойових операціях може виконувати роль психологічного сигналу — як для українського суспільства, так і для противника. З одного боку, це підсилює довіру до військового керівництва, з іншого — демонструє готовність до активних дій за межами власної території.

    Таким чином, оприлюднені свідчення про участь Кирила Буданова у спецопераціях на території Росії доповнюють картину сучасної війни, в якій українські сили використовують не лише оборонні, а й наступальні елементи тактики. Водночас відсутність офіційного підтвердження деталей залишає простір для подальшого аналізу та обережного трактування цих подій, з огляду на специфіку роботи спецслужб і обмежений доступ до повної інформації.

  • Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, попри формальну відставку наприкінці 2025 року, продовжує відігравати важливу роль у внутрішніх процесах влади та зберігає значний неформальний вплив. Про це свідчать матеріали журналістських розслідувань, зокрема Українська правда, які базуються на коментарях джерел у політичних і бізнесових колах.

    За даними журналістів, після звільнення Єрмак справді відійшов від публічної діяльності, однак не втратив контроль над ключовими процесами. Йдеться передусім про кадрову вертикаль, сформовану під час його перебування на посаді. Саме через неї, як зазначають співрозмовники, він і надалі може впливати на ухвалення рішень.

    Зокрема, джерела стверджують, що Єрмак має «повне уявлення про внутрішні процеси» в Офісі президента та зберігає вплив на більшість призначенців, які з’явилися там за його керівництва. Це фактично означає, що навіть без формальної посади він залишається важливим елементом системи управління.

    Журналісти описують ситуацію як «тіньову присутність»: Єрмак більше не є офіційною фігурою, але його роль відчутна через неформальні канали комунікації. Один із співрозмовників видання влучно сформулював це так: «його немає — але він є».

    Окремо звертається увага на те, що після відставки Єрмак не припинив активні контакти з представниками влади. За даними розслідувань, він продовжує зустрічатися з високопосадовцями, зокрема з представниками Ради національної безпеки і оборони та радниками президента. Це підтверджує, що його участь у політичних процесах не обмежується лише непрямим впливом.

    Ключовим фактором збереження такого впливу експерти називають позицію президента Володимир Зеленський. За словами джерел, саме від політичної волі глави держави залежить, чи продовжить діяти ця неформальна система. Один із інсайдерів зазначив, що достатньо одного сигналу президента — і всі канали впливу Єрмака можуть бути миттєво обмежені. Водночас наразі такого сигналу немає.

    Після відставки Єрмака новим керівником Офісу президента став Кирило Буданов. Однак, за оцінками джерел, його кадрова автономія може бути обмеженою. Частина управлінської команди в ОП залишилася ще з часів попереднього керівництва, що ускладнює повноцінне перезавантаження структури.

    Журналісти також підкреслюють, що система управління, сформована Єрмаком за кілька років роботи, не могла зникнути миттєво після його звільнення. Вона базується на особистих зв’язках, лояльності та інституційних механізмах, які продовжують функціонувати навіть без його формальної участі.

    Окрім політичного впливу, Єрмак після відставки намагається зміцнити свої позиції в інших сферах. Зокрема, він відновив адвокатську діяльність і долучився до роботи в професійних юридичних структурах. Це може свідчити про прагнення зберегти статус впливового гравця не лише у політичній, а й у правовій площині.

    Водночас його відставка відбулася на тлі гучних антикорупційних розслідувань. У листопаді 2025 року детективи НАБУ та САП провели обшуки, після чого Єрмак подав у відставку. Хоча він не отримав підозри у справі, цей епізод суттєво вплинув на його публічний статус.

    Попри це, аналітики наголошують: подібні ситуації є типовими для політичних систем, де значну роль відіграють неформальні зв’язки. Вплив не завжди залежить від посади — часто він зберігається через мережу контактів, доступ до інформації та лояльність кадрів.

    У ширшому контексті історія з Єрмаком демонструє, як функціонує сучасна українська політика — із поєднанням формальних інститутів і неформальних механізмів впливу. Вона також піднімає питання прозорості процесів ухвалення рішень і ролі окремих політичних фігур поза межами офіційних посад.

    Таким чином, за даними журналістських розслідувань, Андрій Єрмак після відставки не зник із політичної сцени, а трансформував свою роль. Він більше не є публічним керівником, але залишається впливовим гравцем, який діє через неформальні канали та зберігає зв’язки в центрі влади. Це робить його однією з ключових фігур української політики навіть поза межами офіційних повноважень.

  • 100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

    Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

    Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

    Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

    У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

    Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.

  • Ймовірність візиту американської делегації до Києва після Великодня вкрай низька. Джерела

    Ймовірність візиту американської делегації до Києва після Великодня вкрай низька. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, ймовірність візиту американської делегації на чолі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером до Києва після Великодня вкрай низька та становить не більше 10%.

    “Американська сторона передала Україні інформацію, що у разі проведення 12–14 квітня продуктивної зустрічі в Ісламабаді, Джаред Кушнер та Стів Віткоф наступною зупинкою на 16 квітня визначили “переговори з Путіним у Москві”.

    Після цього вони готові обговорити переговорний трек із Володимиром Зеленським у Львові або у Варшаві. Київ розглядається як альтернативний варіант.

    Тому наразі говорити про відновлення переговорів не просто зарано, а неможливо” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов у інтерв’ю Bloomberg повідомив, що делегація США на чолі зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером може відвідати Київ невдовзі після православного Великодня.

    Водночас, інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела зазначає, що поїздка Віткоффа та Кушнера до України дійсно обговорюється, але ще не підтверджена.

  • Україна працює над масштабним обміном полоненими до Великодня

    Україна працює над масштабним обміном полоненими до Великодня

    Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що Україна розраховує на проведення великого обміну полоненими на Великдень. За його словами, переговорний процес триває безперервно, і нові обміни є питанням часу.

    Про це він повідомив під час виступу з нагоди четвертої річниці створення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

    Буданов підкреслив, що робота щодо повернення українців із полону ведеться щоденно, а переговори з цього питання не припиняються. Він висловив сподівання, що до Великодніх свят вдасться організувати масштабний обмін.

    За словами посадовця, процес повернення полонених перебуває під особистим контролем Президента України. Крім того, до переговорів активно залучені міжнародні партнери, серед яких Сполучені Штати Америки та Об’єднані Арабські Емірати.

    Українська сторона наголошує, що продовжує використовувати всі можливі дипломатичні та переговорні інструменти для звільнення своїх громадян. Очікується, що наступні обміни можуть стати одними з найбільших за весь час повномасштабної війни.

  • Рустем Умєров та Кирило Буданов до кінця тижня відвідають США в рамках переговорного треку – джерела

    Рустем Умєров та Кирило Буданов до кінця тижня відвідають США в рамках переговорного треку – джерела

    За інформацією наших джерел, секретар РНБО Рустем Умєров та керівник Офісу Президента Кирило Буданов до кінця тижня відвідають Флориду (США) задля обговорення питань щодо мирного врегулювання в рамках переговорного треку між Україної, Росією та США.

    Як повідомляє джерело, наразі наступний раунд переговорів з РФ ще не заплановано, але адміністрація Дональда Трампа не має наміру зменшувати свої зусилля по врегулюванню українського питання, навіть з огляду на ситуацію з Іраном.

    “Американці вважають, що можливий успішний прецедент із заключення миру Україною може зіграти на руку Трампу.

    Водночас, українська делегація в рамках переговорного процесу не пропонує нічого нового, крім механізму гарантування безпеки на Сході у разі відведення наших військ.

    При цьому питання відведення українських військ з Донбасу залишається головним для Росії”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше секретар РНБО та глава переговорної делегації України Рустем Умєров разом із військовими відвідав на Близький Схід, щоб домовитись про взаємну допомогу Україні.