Hronikanovostej.com

Позначка: критична інфраструктура

  • Касетні ракети по цивільних: Росія вдарила по критичній логістиці на Одещині, є важкопоранені

    Касетні ракети по цивільних: Росія вдарила по критичній логістиці на Одещині, є важкопоранені

    Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Цього разу під атакою опинився об’єкт критично важливої логістики в Одеській області. За попередніми даними, окупанти використали дві балістичні ракети з касетними бойовими частинами. Внаслідок обстрілу постраждали восьмеро дорожніх працівників, двоє з яких перебувають у важкому стані.

    Про наслідки атаки повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. За його словами, російські військові цілеспрямовано атакували цивільний інфраструктурний об’єкт, який забезпечує функціонування критично важливих логістичних маршрутів регіону.

    «Одещина. Черговий ворожий удар по об’єкту інфраструктури, який забезпечує критично важливу логістику регіону. Дві балістичні ракети з касетною бойовою частиною. Цілеспрямована атака по цивільних людях та цивільній інфраструктурі», – наголосив Сухомлин.

    За його словами, під час удару на об’єкті перебували дорожні працівники, які виконували роботи із відновлення та модернізації інфраструктури. Внаслідок вибухів поранення отримали вісім осіб. Медики надають їм необхідну допомогу, а двоє постраждалих перебувають у важкому стані.

    Окрім людських жертв, атака завдала значної шкоди технічному оснащенню. Пошкоджено спеціалізовану дорожню техніку, частина якої є унікальною для України. Саме ця техніка використовувалася для виконання масштабних робіт на об’єкті, завершення яких планувалося вже до кінця червня.

    Через ракетний удар реалізацію проєкту доведеться відкласти щонайменше на місяць. Фахівці мають оцінити масштаби руйнувань, провести розмінування території та визначити можливість подальшого використання пошкодженого обладнання.

    Одеська область залишається однією з головних цілей російських атак від початку повномасштабного вторгнення. Регіон має стратегічне значення для української економіки, адже саме через порти Великої Одеси проходить значна частина експортних вантажів, включаючи аграрну продукцію, металургійну продукцію та гуманітарні поставки. Саме тому Росія регулярно намагається вражати логістичну інфраструктуру, транспортні вузли, склади та об’єкти, які забезпечують функціонування транспортних коридорів.

    Експерти зазначають, що використання касетних боєприпасів проти цивільних об’єктів становить особливу небезпеку. Такі боєголовки розсіюють десятки або навіть сотні суббоєприпасів на великій площі, що значно збільшує ризик для людей, які перебувають поблизу. Саме тому касетні удари часто призводять до великої кількості поранених навіть за відсутності прямого влучання в людей.

    Останніми тижнями Росія значно посилила атаки на цивільну інфраструктуру України. Під ударами опиняються промислові підприємства, транспортні вузли, енергетичні об’єкти та виробництва харчової продукції. Зокрема, напередодні російські безпілотники атакували підприємство «Яготинське для дітей» у Київській області.

    Унаслідок того удару було зруйновано адміністративну будівлю підприємства, пошкоджено виробничі потужності та інфраструктуру. За офіційною інформацією, загинули четверо людей, ще семеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки на підприємство заявив, що подібні удари вкотре демонструють справжні наміри Росії та необхідність посилення міжнародного тиску на Кремль.

    На тлі останніх атак Україна продовжує закликати партнерів до збільшення постачання систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів, здатних перехоплювати балістичні ракети. Саме такі ракети залишаються однією з найбільших загроз для цивільного населення через високу швидкість польоту та складність перехоплення.

    Наразі на місці удару в Одеській області працюють рятувальники, медики та представники профільних служб. Вони ліквідовують наслідки атаки та оцінюють масштаби пошкоджень.

    Правоохоронні органи документують черговий воєнний злочин Російської Федерації. Українська сторона наголошує, що удари по цивільній інфраструктурі та працівниках, які не мають жодного стосунку до бойових дій, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Черговий обстріл Одещини став ще одним свідченням того, що Росія продовжує тактику терору проти цивільного населення та намагається зірвати відновлення української інфраструктури. Попри це роботи з відбудови країни тривають, а пошкоджені об’єкти після завершення необхідних заходів безпеки планують відновити.

  • Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції проти Росії спровокували нову хвилю активізації її розвідувальних і кібершпигунських операцій, спрямованих на крадіжку західних технологій та оборонних розробок. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на західні спецслужби та експертів у сфері безпеки.

    За даними співрозмовників агентства, російські структури останнім часом значно розширили масштаби операцій із незаконного отримання технологій. Йдеться про створення мереж фіктивних компаній у різних юрисдикціях, використання посередників, а також залучення кіберзлочинців і хакерських угруповань, які працюють над викраденням технічної документації, промислових даних і оборонних секретів західних країн. Частина цієї інформації, за оцінками спецслужб, може надалі використовуватися не лише для розвитку російського військово-промислового комплексу, а й для потенційних атак на критичну інфраструктуру.

    Західні аналітики пов’язують зростання такої активності з багаторічним санкційним тиском, який суттєво обмежив доступ Росії до сучасного обладнання, високотехнологічних компонентів і наукових розробок у США та Європі. Після початку повномасштабної війни проти України ці обмеження стали ще жорсткішими, що змусило Москву шукати альтернативні, часто нелегальні канали отримання технологій.

    Представники спецслужб країн Північної Європи підтверджують, що Росія діє дедалі більш цілеспрямовано і системно. Зокрема, за словами заступника керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффера Веделіна, російські агенти «чітко розуміють свої потреби» і докладають значних зусиль для отримання передових промислових технологій, включно з високоточними верстатами, обладнанням для виробництва та дослідженнями у сфері подвійного призначення.

    Окрему увагу Москва приділяє оборонній промисловості. У Швеції, за даними розвідки, російські структури намагаються отримати доступ до технологій сучасного озброєння, включно з розробками винищувачів типу Gripen. Крім того, фіксуються спроби придбати або викрасти камери, лазерні системи та інші високотехнологічні компоненти цивільного призначення, які можуть бути адаптовані для використання у військових системах.

    Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що стратегічна мета Росії полягає в тому, щоб не допустити технологічного відставання від Заходу в найближчі десятиліття. За його словами, Москва активно полює на широкий спектр розробок — від космічних і квантових технологій до арктичних і морських інновацій, які мають критичне значення для військових і стратегічних програм.

    Окремо він підкреслив, що Росія потребує не лише нових технологій, а й оновлення програмного забезпечення та доступу до сучасних комп’ютерних систем, зокрема для промислового обладнання та оборонного виробництва. Усе це, за його словами, свідчить про глибоку технологічну залежність російської економіки від зовнішніх ресурсів, яку Москва намагається компенсувати будь-якими доступними методами.

    Паралельно з промисловим шпигунством Росія активно розвиває кібератаки проти європейських компаній і об’єктів критичної інфраструктури. За словами Крістоффера Веделіна, мета таких операцій полягає не лише у викраденні даних, а й у створенні потенціалу для майбутніх деструктивних дій у момент, коли це буде політично або стратегічно вигідно.

    Як приклад він навів атаку на шведську електростанцію, під час якої, за даними розвідки, пов’язані з Росією структури намагалися вивести об’єкт з ладу. Хоча спробу було виявлено і зупинено, інцидент розглядається як сигнал про ескалацію диверсійної активності. За оцінками шведських спецслужб, цей випадок також мав на меті вплинути на політичні настрої в Європі, зокрема щодо підтримки України.

    Водночас у розвідспільноті країн Балтії та Північної Європи зазначають, що санкційний тиск уже створює серйозні внутрішні проблеми для російської економіки. Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що дедалі агресивніша поведінка Москви може бути ознакою зростаючого економічного тиску та занепокоєння щодо стабільності фінансової системи РФ.

    За оцінками фінських та естонських спецслужб, приблизно третина внутрішнього валового продукту Росії нині спрямовується на військові потреби, що суттєво обмежує інвестиції в інші сектори економіки. Паралельно бюджетний дефіцит продовжує зростати значно швидшими темпами, ніж очікувалося під час планування.

    Розвіддані також свідчать про погіршення настроїв у російському державному апараті: чиновники стають більш обережними та менш впевненими в довгостроковій економічній стабільності. Це, за оцінками аналітиків, може свідчити про поступове накопичення системних ризиків усередині російської економіки.

    Водночас значна частина критичних технологій продовжує надходити до Росії через треті країни, попри санкційні обмеження. За даними західних структур, Китай відіграє ключову роль як транзитний центр для постачання напівпровідників, електроніки та обладнання подвійного призначення, необхідного для військової промисловості РФ.

    Окремі розслідування в Європі, зокрема в Німеччині, вже викрили масштабні схеми нелегального постачання технологій до Росії. Йдеться про тисячі відправлень на десятки мільйонів євро, які могли використовуватися для підтримки російського оборонного сектору.

    Таким чином, за оцінками Associated Press і західних розвідувальних служб, санкційний тиск не лише обмежує доступ Росії до технологій, а й підштовхує її до дедалі більш агресивних, ризикованих і системних спроб їх отримання через шпигунство, кібероперації та глобальні схеми обходу обмежень.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Протягом минулої доби російські війська здійснили серію атак безпілотниками по території Чернігівської області, унаслідок чого було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, житлові будинки, сільськогосподарську техніку та спричинено низку пожеж у різних районах регіону. Про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, а також підтвердив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус. За його словами, удари мали системний характер і охопили одразу кілька громад області, що свідчить про цілеспрямоване використання дронів для ураження як цивільної, так і критичної інфраструктури.

    Під ворожим ударом опинилися Корюківський, Чернігівський та Новгород-Сіверський райони. У різних населених пунктах фіксувалися влучання безпілотників, після чого виникали пожежі на об’єктах інфраструктури та у житловому секторі. Найбільше наслідків зафіксовано у Сновську, Городні та Семенівці, де російські дрони спричинили загоряння і руйнування різного масштабу.

    У Сновську внаслідок атаки загорівся об’єкт критичної інфраструктури. Йдеться про важливий елемент системи життєзабезпечення громади, який забезпечує функціонування базових послуг для населення, зокрема у сфері енергетики або комунального господарства. Хоча деталі об’єкта не розголошуються з міркувань безпеки, місцева влада підтвердила, що пожежа виникла саме після влучання ворожого безпілотника.

    У Городні зафіксовано займання на відкритій території, яке також стало наслідком удару російського дрона. Попри те, що вогонь не перекинувся на житлові будівлі, сам факт атаки свідчить про продовження практики використання безпілотників для ураження будь-яких доступних цілей у прикордонних районах України.

    Найбільше руйнувань у житловому секторі зазнала Семенівка. За словами В’ячеслава Чауса, внаслідок нічної атаки безпілотниками пошкоджено приватні будинки та легковий автомобіль. Крім того, ще напередодні вдень російський FPV-дрон влучив у житлову забудову, що призвело до вибитих вікон у будинках місцевих мешканців. Такі інциденти свідчать про те, що атаки на цивільну інфраструктуру мають не поодинокий, а повторюваний характер і відбуваються практично щоденно.

    Окремий удар було завдано по території Новгород-Сіверської громади, де внаслідок атаки дрона типу «Гербера» зазнала пошкоджень сільськогосподарська техніка. Це обладнання використовується місцевими аграріями для сезонних робіт, і його втрата або пошкодження безпосередньо впливає на можливості ведення сільського господарства в регіоні, який і без того працює в умовах постійної загрози обстрілів.

    У двох громадах Корюківського та Чернігівського районів зафіксовано влучання дронів типу «Герань» по об’єктах критичної інфраструктури. За попередньою інформацією, під удар потрапили енергетичні та транспортні об’єкти, які забезпечують функціонування життєво важливих систем у громадах. Подібні атаки мають особливо серйозні наслідки, оскільки навіть тимчасове виведення з ладу таких об’єктів може призводити до перебоїв у постачанні електроенергії, води або порушення транспортного сполучення.

    Рятувальні підрозділи ДСНС працювали в посиленому режимі та оперативно ліквідували всі пожежі, які виникли внаслідок атак. Завдяки злагодженим діям надзвичайників вдалося запобігти подальшому поширенню вогню на житлові будинки та інші споруди. За попередньою інформацією, внаслідок цих ударів постраждалих серед цивільного населення не зафіксовано, однак масштаби матеріальних збитків уточнюються.

    Загалом, за словами очільника Чернігівської ОВА, протягом доби область зазнала 21 атаки з боку російських військ. Така інтенсивність обстрілів свідчить про продовження цілеспрямованого тиску на прикордонні регіони України, які регулярно перебувають під ударами безпілотників різного типу. Чернігівщина, яка має довгу лінію кордону з Росією, залишається однією з найбільш вразливих областей у контексті атак дронів, що використовуються як для розвідки, так і для ураження цивільних та інфраструктурних об’єктів.

    У ДСНС наголошують, що подібні атаки створюють значне навантаження на рятувальні служби, оскільки пожежі виникають одночасно в різних районах і потребують швидкого реагування для недопущення масштабних руйнувань. Місцева влада продовжує фіксувати наслідки обстрілів та організовує відновлювальні роботи там, де це дозволяє безпекова ситуаці

  • МАГАТЕ: на Запорізькій АЕС стався найдовший збій зв’язку

    МАГАТЕ: на Запорізькій АЕС стався найдовший збій зв’язку

  • Підпалив релейні шафи біля станції “Дарниця” за $300: у Києві диверсанта засудили до 15 років тюрми

    Підпалив релейні шафи біля станції “Дарниця” за $300: у Києві диверсанта засудили до 15 років тюрми

    У Києві суд виніс вирок 24-річному чоловіку, який на замовлення російських кураторів підпалював обладнання “Укрзалізниці”. За диверсію в умовах воєнного стану його засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім цього, він має компенсувати “Укрзалізниці” понад 269 тисяч гривень збитків.

    Про це повідомили у Службі безпеки України та Офісі генерального прокурора.

    За даними слідства, мешканець Києва вийшов на зв’язок із представниками РФ через знайомого, який перебуває на тимчасово окупованій території Донеччини та співпрацює з російськими спецслужбами. Контакт відбувався через Telegram, де чоловіку запропонували “заробіток” — підпали об’єктів залізничної інфраструктури за грошову винагороду.

    Як встановили правоохоронці, за кожне виконане завдання диверсанту обіцяли 300 доларів. На той момент він працював оператором кол-центру. Для виконання підпалу чоловік залучив ще одного знайомого.

    У березні 2025 року вночі спільники прибули до району станції “Дарниця” у Києві. За матеріалами справи, чоловіки були у масках, щоб приховати особи. Вони зламали дверцята електрощита, облили релейні шафи сигнальної установки легкозаймистою сумішшю та підпалили їх.

    Йдеться про обладнання, яке забезпечує роботу систем регулювання руху поїздів. Подібні атаки можуть створювати загрозу для безпеки перевезень, порушувати логістику та впливати на стабільність залізничного сполучення, особливо в умовах війни, коли “Укрзалізниця” залишається одним із ключових елементів транспортної системи країни.

    Після підпалу фігуранти зняли свої дії на мобільний телефон та відправили відео замовнику як доказ виконання “роботи”. Однак утекти їм не вдалося.

    Співробітники СБУ та Національної поліції затримали чоловіків фактично “по гарячих слідах” — одразу після вчинення диверсії, коли вони намагалися залишити місце злочину.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мобільні телефони із листуванням, одяг, який використовувався під час підпалу, а також засоби для займання. Слідчі стверджують, що зібрали достатньо доказів координації дій із представниками РФ.

    Суд визнав 24-річного киянина винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України — диверсія, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає до 15 років ув’язнення або довічне позбавлення волі.

    Щодо другого учасника підпалу, то його справа наразі ще перебуває на розгляді суду.

    В СБУ наголошують, що Росія продовжує активно використовувати українських громадян для диверсій через соцмережі та месенджери. Найчастіше виконавців шукають через Telegram-канали із “легким заробітком”. Основними цілями залишаються об’єкти енергетики, залізничної інфраструктури, автомобілі військових та адміністративні будівлі.

    Правоохоронці зазначають, що останнім часом фіксується збільшення кількості спроб вербування молодих людей, студентів або людей із фінансовими труднощами. За даними СБУ, російські спецслужби нерідко обіцяють виконавцям швидкі гроші, однак після затримання фактично залишають їх без підтримки.

    Водночас українські спецслужби останніми місяцями значно посилили контрдиверсійні заходи. СБУ регулярно повідомляє про викриття агентурних груп та затримання паліїв, які діяли на користь РФ.

    Лише кілька днів тому у Києві також винесли вирок дезертиру, який за завданням російської воєнної розвідки готував серію підпалів на об’єктах “Укрзалізниці”. За даними слідства, його планували використовувати для атак на критичну інфраструктуру столиці.

    В “Укрзалізниці” раніше неодноразово заявляли, що залізнична система України залишається однією з головних цілей російських диверсій через її стратегічне значення для оборони держави, евакуації населення та перевезення вантажів.

    Попри регулярні атаки та спроби диверсій, рух поїздів вдається підтримувати завдяки оперативній роботі залізничників, ремонтних бригад та сил безпеки.

    У СБУ вкотре закликали громадян бути уважними до підозрілих пропозицій “заробітку” в інтернеті та повідомляти правоохоронців про спроби вербування або заклики до підпалів і диверсій.

  • Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки

    Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки

    Під час масштабної комбінованої атаки Росії в ніч на 14 травня було знищено київський офіс української оборонної компанії Skyeton, яка спеціалізується на розробці та виробництві безпілотних авіаційних комплексів для розвідки, спостереження та коригування вогню. Про це повідомляє DOU.ua з посиланням на заяву компанії.

    За даними підприємства, удар припав на офісну будівлю в Києві, яка внаслідок атаки була повністю зруйнована. У компанії наголосили, що вони розуміли ризики ще до початку повномасштабної війни, а також у її ході, тому заздалегідь почали процес розосередження ключових виробничих і інженерних потужностей.

    У Skyeton заявили, що критична інфраструктура, інженерні команди та виробничі лінії були завчасно перенесені в різні регіони України, а також за кордон, що дозволило зберегти безперервність роботи попри втрату київського офісу.

    “Внаслідок сьогоднішньої російської атаки було знищено наш київський офіс. Ми розуміли, що рано чи пізно Skyeton стане ціллю для росіян, тому були до цього готові і релокували виробничі потужності у різні частини нашої країни та за кордон”, — повідомили в компанії.

    У Skyeton підкреслили, що знищення офісу не вплине критично на виробничі процеси та виконання контрактів. Компанія заявила про намір продовжити роботу, а також подальше постачання безпілотних систем для Сил оборони України.

    Skyeton є українським виробником безпілотних авіаційних систем, заснованим у 2006 році. Компанія відома своїми розвідувальними БПЛА, які застосовуються українськими військовими на фронті для збору розвідданих, коригування артилерійського вогню та спостереження за переміщенням противника. Продукція компанії орієнтована на роботу в умовах активної протидії засобів радіоелектронної боротьби, що є критично важливим у сучасній війні.

    Окрім роботи в Україні, компанія активно розширює міжнародну присутність. Skyeton має виробничі потужності у Словаччині через дочірнє підприємство Tropozond s.r.o., а також співпрацює з іноземними оборонними партнерами. У липні 2025 року компанія об’єдналася з британською Prevail Partners для створення спільного підприємства у Великій Британії, що має на меті розвиток спільних оборонних технологій.

    Також Skyeton уклала партнерство з данською компанією Quadsat, яка спеціалізується на технологіях тестування та моніторингу радіочастотного спектра, що використовується для розвитку систем електромагнітного спостереження.

    Масована атака 14 травня, в межах якої постраждав офіс Skyeton, була частиною широкомасштабного удару по Україні. Російські війська застосували різні типи озброєння, включно з ракетами та безпілотниками, атакуючи як військові, так і цивільні об’єкти по всій країні.

    У Києві та низці регіонів зафіксовані серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури. Частина споживачів у столиці та щонайменше в 11 областях тимчасово залишалася без електропостачання через пошкодження мереж та підстанцій.

    Зокрема, у Києві було пошкоджено трансформаторну підстанцію та високовольтні лінії оператора ДТЕК, що спричинило перебої в енергопостачанні в окремих районах міста.

    Українська влада наголошує, що останні атаки РФ демонструють цілеспрямовані удари не лише по критичній інфраструктурі, а й по підприємствах оборонно-промислового комплексу, які відіграють ключову роль у забезпеченні Сил оборони України сучасними технологіями.

  • Ужгород уперше атакували дрони: є влучання в критичну інфраструктуру

    Ужгород уперше атакували дрони: є влучання в критичну інфраструктуру

    Уперше з початку повномасштабної війни Ужгород зазнав атаки російських ударних безпілотників, унаслідок чого в місті пролунали вибухи та зафіксовано влучання по об’єктах критичної інфраструктури. Подія стала безпрецедентною для Закарпаття, адже регіон тривалий час вважався відносно тиловим і не перебував під регулярними ударами дронів-камікадзе.

    Близько 15:00 у Закарпатській області було оголошено повітряну тривогу через загрозу застосування російських безпілотників. Вже за годину ситуація почала стрімко загострюватися — у повітряному просторі регіону зафіксували рух ворожих БпЛА. Про це повідомив очільник Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, закликавши мешканців негайно прямувати в укриття та не ігнорувати сигнали тривоги.

    Паралельно Повітряні сили України повідомляли про зміну траєкторії дронів та їхній рух у напрямку різних населених пунктів області, зокрема Мукачева. Ситуація розвивалася динамічно, а кількість повітряних цілей у регіоні зростала.

    Близько 16:32 в Ужгороді пролунали перші вибухи. За даними журналіста Віталій Глагола, у місті було зафіксовано щонайменше кілька влучань. Попередньо один із російських дронів влучив в об’єкт критичної інфраструктури в районі мікрорайону Дравці. Ще один удар, за попередньою інформацією, припав на район мікрорайону Табла, де безпілотник міг уразити будівлю в промисловій зоні поблизу підприємства «Турбогаз Ужгород».

    Це підприємство спеціалізується на виробництві обладнання для нафтогазової галузі та енергетичної інфраструктури, зокрема для транспортування й зберігання енергоресурсів. Саме тому цей напрямок атаки розглядається як потенційно прицільний удар по промислових потужностях регіону.

    Окремо повідомлялося про ще один вибух у районі вулиці Карпатської України. У різних частинах міста протягом атаки було чутно роботу систем протиповітряної оборони та стрілецьку стрільбу, що свідчить про спроби збити або подавити інші дрони, які перебували в повітрі над містом.

    Після завершення активної фази повітряної тривоги міський голова Богдан Андріїв підтвердив, що Ужгород уперше з початку повномасштабного вторгнення Росії зазнав атаки ворожих безпілотників. За його словами, внаслідок ударів зафіксовано влучання в об’єкт критичної інфраструктури, однак, за попередніми даними, жертв і постраждалих серед цивільного населення немає.

    Водночас ситуація в регіоні залишалася напруженою і після ударів по обласному центру. Повідомлялося про нові повітряні цілі в межах Закарпатської області, а також про загрозу повторних атак. Зокрема, за даними місцевих джерел, дрони фіксувалися в напрямку Мукачева, що змусило систему ППО та екстрені служби продовжувати роботу в посиленому режимі.

    Під ударом опинилися й інші населені пункти області. У місті Свалява зафіксовано влучання в об’єкт енергетичної інфраструктури, після чого виникла пожежа. Місцеві служби були змушені оперативно реагувати на наслідки атаки, аби не допустити подальшого поширення вогню та можливих аварій у енергосистемі.

    Загалом, за словами керівництва області, це була наймасованіша атака на Закарпаття від початку повномасштабної війни. Вибухи фіксувалися одразу в кількох громадах, а повітряна тривога тривала протягом тривалого часу через постійну появу нових повітряних загроз.

    На тлі атаки місцева влада та військові адміністрації наголошували на необхідності суворо дотримуватися правил безпеки та не залишати укриттів до офіційного відбою тривоги. Наразі в Ужгороді та області продовжують працювати екстрені служби, які оцінюють масштаби руйнувань, перевіряють стан інфраструктури та ліквідовують наслідки ударів.

    Ситуація залишається контрольованою, однак наслідки атаки ще уточнюються, а регіон перебуває у стані підвищеної готовності через ризик повторних ударів.

  • Приватна ППО в Україні: 25 підприємств і вже перші збиті дрони

    Приватна ППО в Україні: 25 підприємств і вже перші збиті дрони

  • У громадах з’являться заступники з оборони: в Україні посилюють систему національного спротиву

    У громадах з’являться заступники з оборони: в Україні посилюють систему національного спротиву

    В Україні розширюють систему національного спротиву — у місцевих органах влади запроваджують нову посаду заступника голови з питань оборони. Це рішення є частиною комплексної реформи, спрямованої на підвищення готовності держави до тривалого протистояння та швидшого реагування на загрози.

    Як повідомляють у Міністерстві оборони, створення таких посад стало можливим після внесення змін до законодавства. Відтепер у громадах з’являться відповідальні за координацію оборонних питань на місцевому рівні, що має суттєво покращити взаємодію між військовими та цивільною владою.

    Очікується, що ці посади обійматимуть діючі військовослужбовці, яких відряджатимуть до органів місцевого самоврядування. Їхнє головне завдання — організація оборонної роботи в громадах, координація підготовки до можливих загроз та забезпечення ефективної взаємодії з підрозділами Збройних сил.

    У Міноборони наголошують, що створення такої вертикалі управління дозволить значно пришвидшити ухвалення рішень у критичних ситуаціях. Сформована система національного спротиву має працювати не лише під час війни, а й у мирний період, щоб забезпечити постійну готовність до потенційних викликів.

    Окремо підкреслюється, що нові посади не будуть тимчасовими. Їх планують зберегти і після завершення активної фази війни, що свідчить про стратегічний підхід до побудови оборонної системи держави.

    Представники оборонного відомства зазначають, що сучасна війна вимагає максимальної гнучкості від державних інституцій. Часто бюрократичні процедури, сформовані у мирний час, не дозволяють оперативно реагувати на загрози. Саме тому Україна змушена адаптувати управлінські процеси до нових реалій.

    Як приклад таких змін наводиться спрощення процедур модернізації військової техніки без тривалих погоджень, а також активне залучення приватного сектору до посилення протиповітряної оборони. Це дозволило значно підвищити ефективність відбиття атак, зокрема із застосуванням ударних безпілотників.

    Крім того, система національного спротиву передбачає ширше залучення громадян до підготовки з оборони. Раніше повідомлялося, що базова підготовка може розпочинатися вже з підліткового віку, що має сформувати у суспільстві базові навички реагування на загрози.

    Експерти зазначають, що створення посад заступників з оборони у громадах фактично формує новий рівень територіальної безпеки. Йдеться не лише про військові аспекти, а й про організацію укриттів, евакуацію населення, захист критичної інфраструктури та інформаційну стійкість.

    Водночас подібні ініціативи викликають і дискусії у суспільстві. Частина громадян висловлює побоювання щодо можливого розширення бюрократії або створення додаткових адміністративних структур. Однак у Міноборони наголошують, що головна мета — не збільшення апарату, а підвищення ефективності управління у сфері безпеки.

    Також важливим аспектом є міжнародна співпраця. Україна активно обмінюється досвідом із партнерами, зокрема з країнами Балтії, які мають власні напрацювання у сфері територіальної оборони та національного спротиву. Це дозволяє адаптувати найкращі практики до українських умов.

    Загалом розбудова системи національного спротиву розглядається як один із ключових елементів довгострокової безпекової стратегії України. В умовах тривалої війни держава переходить від ситуативних рішень до системної моделі, яка охоплює як військову, так і цивільну складову.

    У підсумку впровадження нових посад у громадах має зміцнити обороноздатність на місцях, забезпечити кращу координацію дій та підвищити готовність країни до будь-яких сценаріїв розвитку подій.