Позначка: кримінальна відповідальність

  • Утримання у ТЦК: що дозволяє закон і коли це вже порушення

    Утримання у ТЦК: що дозволяє закон і коли це вже порушення

    Питання законності утримання громадян у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації викликає дедалі більше суспільних дискусій. Фахівці наголошують, що строки такого затримання чітко визначені законодавством і не можуть перевищувати встановлені межі без належних підстав.

    Юристи зазначають, що відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема статті 263, максимальний строк адміністративного затримання становить до трьох годин. Це означає, що після складання адміністративного протоколу особу не можуть утримувати довше цього часу у стандартних випадках.

    Водночас закон передбачає окремі винятки. Зокрема, у разі порушення прикордонного режиму затримання може тривати довше, але не більше ніж 72 години.

    Що стосується перебування громадян безпосередньо у приміщеннях ТЦК, тривале утримання можливе лише за наявності рішення суду або за участі правоохоронних органів. Без таких підстав утримання людини протягом кількох днів є незаконним.

    Юрист Владислав Дерій підкреслює, що перевищення трьох годин після оформлення адмінпротоколу може розцінюватися як незаконне обмеження свободи.

    У випадках, коли особу фактично не випускають із приміщення, це може стати підставою для звернення до правоохоронних органів. Йдеться, зокрема, про можливі ознаки кримінальних правопорушень — незаконного позбавлення волі або перевищення службових повноважень.

    Таким чином, законодавство чітко визначає рамки дій посадових осіб. Порушення цих норм може мати серйозні юридичні наслідки, а громадяни мають право захищати свої права у встановленому порядку.

  • На Рівненщині судитимуть чоловіка за продаж авто, ввезених як гуманітарна допомога для ЗСУ

    На Рівненщині судитимуть чоловіка за продаж авто, ввезених як гуманітарна допомога для ЗСУ

    У Рівненській області до суду скерували обвинувальний акт щодо 32-річного жителя Рівненського району, якого підозрюють у незаконному продажі автомобілів, ввезених в Україну під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних сил України. Про це повідомили в обласній прокуратурі.

    За даними слідства, чоловік купував транспортні засоби в країнах Європи, після чого переганяв їх в Україну. Під час митного оформлення автомобілі декларувалися як гуманітарна допомога на підставі запитів благодійних організацій. Це дозволяло уникнути сплати обов’язкових митних платежів та податків.

    У 2025 році, як встановили правоохоронці, за такою схемою було ввезено та продано чотири автомобілі на загальну суму майже 600 тисяч гривень.

    Дії обвинуваченого кваліфіковано за частиною третьою статті 201-2 Кримінального кодексу України — продаж товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку у значному розмірі під час воєнного стану.

    Чоловік визнав свою провину та повідомив про каяття. Автомобілі, які не були реалізовані, передано військовим підрозділам.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до семи років, з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років та конфіскацією майна.

  • Посадовця ДМС підозрюють у поданні недостовірних даних на мільйони гривень

    Посадовця ДМС підозрюють у поданні недостовірних даних на мільйони гривень

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації за 2023 рік начальника управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва Державної міграційної служби України Мирослава Михайловича Дениса. За результатами перевірки виявлено недостовірні відомості на загальну суму 7,74 млн гривень.

    Згідно з даними НАЗК, посадовець разом із дружиною задекларували готівкові кошти у розмірі 13,4 млн гривень. Водночас обґрунтованими та підтвердженими агентство визнало лише 6,07 млн гривень, отриманих від продажу житлового будинку та земельної ділянки у 2024 році.

    Також перевірка встановила розбіжності щодо грошових активів на банківських рахунках. Окрім цього, у декларації не були зазначені три банківські рахунки, що належать самому посадовцю та його дружині.

    Окрему увагу НАЗК звернуло на нерухомість, яка не була відображена у звітності. Йдеться про квартиру площею 75,1 м² у Мукачеві, яка належить дружині, житловий будинок площею 240,8 м² та земельну ділянку площею 1000 м² у Мукачеві, що перебували у власності декларанта до 29 січня 2024 року. Крім того, не задекларовано нежитлове приміщення площею 66,5 м², земельну ділянку площею 514 м² та ще одну квартиру площею 46,7 м² у Мукачеві.

    Під час перевірки встановлено також, що в декларації було зазначено неправильну категорію посади. У відповідному полі вказано, що декларант не належить до осіб, які займають відповідальне становище, хоча його посада відноситься до категорії «Б» державної служби.

    За висновками НАЗК, виявлені порушення можуть містити ознаки правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Посадовцю буде надано можливість подати виправлену декларацію, а матеріали перевірки передадуть до правоохоронних органів для подальшої правової оцінки.

  • Незаконний обіг зброї під час війни: у чотирьох регіонах затримали сімох осіб

    Незаконний обіг зброї під час війни: у чотирьох регіонах затримали сімох осіб

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією провели комплексні заходи з протидії незаконному обігу зброї та викрили сімох осіб, причетних до підпільної торгівлі «трофейною» зброєю. Операції відбулися у Вінницькій, Закарпатській, Запорізькій та Рівненській областях.

    Під час затримань правоохоронці вилучили російські автомати Калашникова, протитанкові гранатомети, гранати та ящики з набоями різного калібру.

    У Вінницькій області, за даними слідства, у взаємодії з командуванням Збройних Сил України було викрито трьох контрактників. За версією правоохоронців, вони вивозили зброю із зони бойових дій на сході країни з метою подальшого продажу. Їх затримали під час спроби реалізувати три автомати АК-12 разом із боєприпасами.

    У Закарпатській області затримано двох підозрюваних — 42-річного чоловіка, який облаштував схрон зі зброєю, та 35-річного дезертира, що, за інформацією слідства, зберігав гранати у приватному будинку з наміром їх продажу.

    У Запоріжжі правоохоронці затримали 31-річного мобілізованого, який залишив військову частину та вивіз із собою два автомати і гранатомет. У Рівненській області повідомлено про затримання керівника добровольчого формування, який, за даними слідства, намагався продати автомат АК-74 та російські гранати.

    Усім фігурантам повідомлено про підозру за статтею 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає до семи років позбавлення волі.

    Вилучені бойові засоби ураження передадуть для потреб Сил оборони України.

    У правоохоронних органах наголошують, що незаконний обіг зброї в умовах війни становить серйозну загрозу безпеці держави, а боротьба з такими схемами триває на системному рівні.

  • Посадовець КМДА отримав підозру через незадекларований бізнес за кордоном

    Посадовець КМДА отримав підозру через незадекларований бізнес за кордоном

    Посадовець Київської міської державної адміністрації отримав повідомлення про підозру через незадекларовані корпоративні права іноземного підприємства загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень. Правоохоронні органи офіційно не називають імені фігуранта, однак, імовірно, йдеться про Володимира Цибу.

    Як повідомили у Київській міській прокуратурі, підозру оголошено заступнику директора департаменту — начальнику управління торгівлі та побуту Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА. Саме цю посаду нині обіймає Володимир Циба.

    За даними слідства, посадовець не вказав у декларації за 2024 рік корпоративні права іноземного підприємства, яке здійснює господарську діяльність на території Польщі. Вартість цих корпоративних прав оцінюється у 4 мільйони гривень.

    У прокуратурі зазначили, що дії посадовця кваліфіковано як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо неправдивих відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від перевірених на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Йдеться про частину першу статті 366-2 Кримінального кодексу України.

    Згідно з декларацією за 2024 рік, Володимир Циба володіє значним переліком нерухомості у Києві. Зокрема, у нього задекларована земельна ділянка площею 600 квадратних метрів, три квартири площею 51,1, 72,4 та 43,7 квадратного метра, а також недобудована квартира у столиці площею 43,1 квадратного метра.

    Крім того, у власності посадовця перебувають два автомобілі Volkswagen — 2019 року випуску вартістю понад 1 мільйон гривень та автомобіль 2005 року, оцінений у 35 тисяч гривень.

    У декларації за 2024 рік посадовець зазначив лише два корпоративні права на підприємства, зареєстровані в Україні. Вартість його часток у цих компаніях складає 495 300 гривень та 12 тисяч гривень. Водночас інформація про іноземне підприємство до декларації внесена не була.

    За рік Володимир Циба задекларував заробітну плату у розмірі 548 014 гривень. Також він зазначив грошові заощадження готівкою — 250 тисяч гривень, 20 тисяч доларів США та 5 тисяч євро. Окремо задекларовано інвестицію у будівництво на суму понад 1,3 мільйона гривень.

    Відомо, що Володимир Циба народився у 1970 році. У 2003 році здобув вищу економічну освіту у Київському національному торговельно-економічному університеті, також має юридичну освіту. У різні роки працював у торгівельній сфері, проходив військову службу, обіймав посади в органах місцевого самоврядування. Зокрема, з 2011 по 2013 рік був заступником голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. До призначення в КМДА очолював кілька приватних компаній.

    Посадовець одружений, має сина.

  • ВАКС засудив суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Гончара за хабар

    ВАКС засудив суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Гончара за хабар

    Вищий антикорупційний суд визнав винним у хабарництві суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Миколайовича Гончара та призначив йому реальний термін позбавлення волі.

    Вирок було оголошено 12 січня 2026 року у межах кримінального провадження щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище.

    Як встановив суд, у період з травня по вересень 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, організував схему отримання грошей за вплив на судове рішення.

    Йшлося про кримінальну справу щодо мешканця Кіровоградської області, якого суд першої інстанції засудив до трьох років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Суддя через знайомого посередника передав родині засудженого пропозицію змінити реальний термін ув’язнення на умовний в обмін на грошову винагороду.

    Сума хабаря неодноразово змінювалася — від 3 тисяч доларів до 10 тисяч. У ході досудового розслідування було задокументовано фактичне отримання суддею 8 тисяч доларів США через посередника.

    Попри отримання коштів, «потрібне» рішення ухвалене не було. Колегія суддів апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, і засуджений винуватець ДТП отримав реальний строк позбавлення волі.

    Після цього посередник був змушений повернути гроші родині засудженого. Цей факт також був зафіксований правоохоронними органами та долучений до матеріалів справи.

    Суд визнав Володимира Гончара винним за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

    Йому призначено покарання у вигляді:

    • 6 років і 6 місяців позбавлення волі;

    • позбавлення права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки;

    • повної конфіскації майна.

    Під конфіскацію підпадають два автомобілі — Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску, частка житлового будинку та земельна ділянка.

    До набрання вироком законної сили суд залишив засудженого під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо здачі закордонних паспортів.

    Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів.

    Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років. Суддею він був призначений у 2003 році, а з 2010 року здійснював правосуддя в апеляційному суді Кіровоградської області, який нині діє як Кропивницький апеляційний суд.

  • Реальні строки за неявку до ТЦК: статистика вироків у Полтавській області

    Реальні строки за неявку до ТЦК: статистика вироків у Полтавській області

    Протягом 2025 року суди Полтавської області винесли 68 обвинувальних вироків у справах про ухилення від мобілізації. У всіх випадках йдеться про чоловіків, які не з’явилися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для подальшого направлення до військових частин або навчальних центрів. Про це повідомили в Полтавському обласному ТЦК та СП.

    Як уточнили у відомстві, за результатами розгляду цих справ 27 осіб отримали реальні строки позбавлення волі. Два з таких вироків були ухвалені вже після подання апеляцій з боку прокуратури, яка наполягала на посиленні покарання.

    Крім того, Полтавський апеляційний суд скасував три вироки судів першої інстанції, якими обвинуваченим було призначено умовне покарання. За результатами повторного розгляду засудженим призначили по три роки реального позбавлення волі.

    У Полтавському обласному ТЦК та СП наголосили, що територіальні центри не здійснюють досудове розслідування і не ухвалюють судових рішень. Їхня функція полягає у фіксації фактів порушень законодавства про мобілізацію та передачі відповідних матеріалів правоохоронним органам.

    Також у ТЦК підкреслили, що ухилення від мобілізації є кримінальним правопорушенням, а призначення умовного терміну не звільняє особу від виконання обов’язку щодо проходження військової служби в межах чинного законодавства.

  • Водія на Прикарпатті оштрафували на 17 тисяч за спробу підкупити поліцейського

    Водія на Прикарпатті оштрафували на 17 тисяч за спробу підкупити поліцейського

    Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області визнав винним водія, який намагався підкупити поліцейського під час оформлення протоколу за керування в нетверезому стані. Про це йдеться у вироку у справі № 345/6213/24.

    Інцидент стався 6 жовтня 2024 року в селі Голинь Калуського району. Близько 17:07 правоохоронці зупинили водія Citroën із явними ознаками алкогольного сп’яніння. Чоловік відмовився проходити освідування та, дізнавшись про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вирішив «домовитися».

    Він поклав на передню панель службового автомобіля три купюри по 100 доларів США — загалом 12 366,06 гривні за курсом НБУ — і словесно запропонував неправомірну вигоду в обмін на непритягнення до відповідальності.

    Поліцейський від хабара відмовився, повідомив про інцидент на лінію 102 та викликав слідчо-оперативну групу. На місці також оформили адміністративний протокол.

    У суді обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та сприяв розкриттю правопорушення. Суд врахував як пом’якшувальні обставини каяття і співпрацю зі слідством, так і обтяжуючу — вчинення правопорушення у стані алкогольного сп’яніння.

    За ч. 1 ст. 369 КК України водія оштрафували на 17 000 гривень. Три купюри по 100 доларів конфісковано в дохід держави. Крім того, з чоловіка стягнуто 4775,4 гривні витрат на технічну експертизу документів. Арешт на вилучене майно, накладений 8 жовтня, суд скасував.

    Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів.

  • Як власники фірми «Гаврилівські курчата» уникли відповідальності за екологічну катастрофу

    Як власники фірми «Гаврилівські курчата» уникли відповідальності за екологічну катастрофу

    У 2017 році в Київській області розгорівся скандал довкола бренду «Гаврилівські курчата». У Вишгородському районі було виявлено пташиний могильник — десятки тисяч мертвих курчат закопали просто на полях. Це спричинило масштабне забруднення ґрунтів і води, люди скаржилися на сморід і захворювання дітей. Збитки для довкілля оцінили у понад 253 млн грн.

    У 2018 році власників бренду — Євгена та Марину Сігал — разом із директором філії Іваном Зазулею затримали. Суд встановив для них рекордні застави від 80 до 90 млн грн. Але вже за тиждень Апеляційний суд знизив ці суми у десятки разів — до 5 млн грн. Менш ніж за рік прокурор закрив справу, заявивши, що складу злочину в діях бізнесменів не було.

    Втім, проблеми «Гаврилівських курчат» на цьому не завершилися. Підприємства, що входять у структуру компанії «Агромарс» — «Комплекс Агромарс», «Курганський Бройлер», «Голден Крос» та «Бориспільський комбікормовий завод» — опинилися на межі банкрутства. Частина виробництва зупинилася, а кредитори подали позови на майже 2 млрд грн.

    Подружжя Сігалів, як стверджують експерти, продовжує використовувати складні корпоративні схеми, щоб приховати активи і вивести майно. Їхні компанії мінімізують податкові зобов’язання, а прибутки легалізуються через операції з нерухомістю.

    Скандал із «Гаврилівськими курчатами» став показовим прикладом того, як великі бізнес-групи можуть уникнути кримінальної відповідальності навіть після очевидної екологічної катастрофи. Ані довкілля, ані постраждалі громади не отримали компенсацій за завдану шкоду.

  • Мер Києва Кличко може звільнити Поворозника через його ймовірні контакти з ОП

    Мер Києва Кличко може звільнити Поворозника через його ймовірні контакти з ОП

    Як ми інсайдили раніше, Микола Поворозник зміг уникнути кримінальної відповідальності за корупційні схеми в столиці, скориставшись зв’язками з “кураторами в ОП”.

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, після повернення з відпустки мер Києва Віталій Кличко не спілкується із своїм першим заступником Миколою Поворозником.

    “Судячи з усього, коли суд зняв з Поворозника всі звинувачення, він домовився з Офісом, і Кличко про це стало відомо. Тож найближчим часом Миколу Поворозника можуть звільнити з посади першого заступника голови КМДА” – зазначає джерело.

    Більш детально про корупційні схеми Миколи Поворозника на посаді першого заступника голови КМДА, обшуки НАБУ та “гарантії від Офісу” читайте у нашому журналістському розслідуванні: “Гарантії” для Поворозника: чи будуть покарані винні у розкраданні бюджету столиці