Hronikanovostej.com

Позначка: інфляція

  • В Україні фрукти й овочі впали в ціні майже на 11% — але деякі товари дорожчають

    В Україні фрукти й овочі впали в ціні майже на 11% — але деякі товари дорожчають

    У вересні 2025 року споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% порівняно з серпнем, тоді як у річному вимірі інфляція становила 11,9%. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики.

    Базова інфляція, яка виключає коливання цін на сезонні товари та енергоносії, у вересні становила 1,3% до попереднього місяця і 11,0% у річному вимірі. Це свідчить про помітний тиск на ціни й поза сезонними коливаннями.

    Серед продуктів харчування спостерігалися різноспрямовані зміни: найбільше подешевшали фрукти (−11,8%) та овочі (−10,6%), що відповідає типовій сезонній динаміці. Також трохи знизилися ціни на яйця (−2,9%). Водночас подорожчали м’ясо та м’ясопродукти (+1,2%), олія (+2,1%) і хліб (+0,7%). Загальні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в порівнянні з серпнем зменшилися на 0,8%.

    Найбільш відчутне подорожчання у вересні зафіксоване в освіті — +12,4% до серпня, зокрема вища освіта подорожчала на 16,8%, середня — на 8,5%. Також значно зросли ціни на одяг і взуття — на 8,2%, що частково пов’язують із початком осіннього сезону.

    Інші категорії показали помірні підвищення: алкогольні напої та тютюн подорожчали на 1,2%, охорона здоров’я — на 0,8%, транспортні послуги — на 0,2%.

    Отже, вересневі показники відображають типовий сезонний перерозподіл у структурі споживчих цін: падіння вартості овочів і фруктів пом’якшує загальний тиск на продукти, але зростання цін у сегментах освіти, одягу та окремих продовольчих груп утримує річну інфляцію на високому рівні.

  • Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    У серпні 2025 року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень — більш ніж утричі вище за середню заробітну плату по країні (19,8 тис. грн), йдеться в оприлюднених даних Міністерства фінансів. За рік показник для працівників державного апарату підвищився на 8,6% (з 55,8 тис. грн у серпні 2024 року), проте темпи росту виявилися нижчими за рівень інфляції за цей період (13,2%), що знижує реальну купівельну спроможність.

    У центральних органах виконавчої влади, де в серпні отримували зарплату 22 904 особи, найвищі середні виплати зафіксовано в Антимонопольному комітеті (97,5 тис. грн), Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) — 97,1 тис. грн, НКРЕКП — 94,3 тис. грн та Державній митній службі — 90,1 тис. грн. Високі середні зарплати також були у Фонді держмайна (89,9 тис. грн), Апараті Верховної Ради (85,3 тис. грн) та Секретаріаті Кабміну (81,7 тис. грн).

    Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

    Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

  • Через війну з України у 2025 році можуть виїхати понад 300 тисяч людей

    Через війну з України у 2025 році можуть виїхати понад 300 тисяч людей

    Відтік населення з України у 2025 році не зупиняється, і темпи цього процесу можуть виявитися навіть більшими, ніж прогнозує Національний банк. У липневому Інфляційному звіті регулятор оцінив можливу кількість тих, хто покине країну цього року, у 200 тисяч осіб. Однак виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що реальна цифра може перевищити 300 тисяч.

    За його словами, головною причиною нового витка міграції стало посилення ракетних та дронових атак на великі міста. Росія змістила акцент з енергетичної інфраструктури на об’єкти оборонної промисловості та військові цілі, які нерідко розташовані у густонаселених районах. Це створює безпосередню загрозу для цивільного населення та спонукає родини виїжджати за кордон.

    Юрист практики міжнародної міграції Олександр Федорцов додає, що більшість українців, які нині залишають країну, походять або з окупованих територій, або з регіонів, наближених до лінії фронту. Значну роль відіграють масовані обстріли та використання безпілотників, що підвищує рівень небезпеки у містах. Він переконаний: єдиним дієвим способом вплинути на масштаб виїзду стане завершення війни та створення умов для безпечного проживання.

    Керуючий партнер АО “EvrikaLaw” Андрій Шабельников зазначає, що хоча зупинити міграцію повністю неможливо, держава може зменшити її масштаби, якщо зосередиться на трьох напрямках: підвищенні безпеки, створенні економічних стимулів і розвитку соціальних програм. Це може включати підтримку малого та середнього бізнесу у відносно безпечних регіонах, будівництво доступного житла та відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Однак президент Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник налаштований песимістично. Він нагадує, що навіть після 2014 року Україна не змогла вирішити проблему забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом і робочими місцями, а нині, коли економіка втратила майже третину обсягів, очікувати масштабних позитивних змін у короткостроковій перспективі не варто. На його думку, відтік українців триватиме щонайменше до завершення війни.

    Таким чином, 2025 рік може стати черговим піком у хвилі міграції, яка почалася з початком повномасштабної війни, і реальний масштаб від’їзду може виявитися значно більшим за офіційні прогнози.

  • У НБУ погіршили прогноз інфляції на 2025 рік

    У НБУ погіршили прогноз інфляції на 2025 рік

    За даними Державної служби статистики, рівень річної інфляції в Україні у квітні 2025 року становив 15,1%, що на 0,5 відсоткового пункту більше, ніж у березні (14,6%). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%, а з початку року – на 4,3%.

    Найбільший вплив на інфляцію в квітні мав сегмент продуктів харчування та безалкогольних напоїв — за місяць тут зафіксовано зростання на 1,8%. Серед продуктів найбільше подорожчали:

    • Свинина та фрукти — на 7,9%;

    • Молочні продукти та хліб — на 2,1%;

    • Овочі — на 1,5%.

    На алкоголь і тютюн ціни зросли на 1,3%, зокрема тютюнові вироби подорожчали на 2,2%.

    Водночас деяке зниження цін зафіксовано у транспортному секторі — на 0,3%. Це пов’язано з падінням вартості палива та мастил на 2,2%. Проте дорожчими стали послуги автотранспорту (+0,9%) та залізничного транспорту (+0,8%).

    Раніше Національний банк України скоригував свій прогноз щодо річної інфляції на 2025 рік — із 8,4% до 8,7%. Згідно з коментарями аналітиків, зростання споживчих цін в Україні спричинене насамперед зростанням вартості харчових продуктів та транспортних послуг.

    Нагадаємо, що у березні 2025 року інфляція становила 1,5% проти 0,8% у лютому та 1,2% у січні, що свідчить про тенденцію до прискорення зростання споживчих цін.

  • НБУ попередив про зростання тарифів на комуналку з 2026 року

    НБУ попередив про зростання тарифів на комуналку з 2026 року

    Національний банк України прогнозує підвищення тарифів на комунальні послуги, зокрема на газ, опалення та гарячу воду, починаючи з 2026 року. Про це йдеться у квітневому “Інфляційному звіті” НБУ.

    У 2025 році тарифи залишаться без змін, проте вже з 2026 року планується поступове приведення їх до економічно обґрунтованого рівня. Таке рішення обумовлене необхідністю стабілізації енергетичного сектору та фіскальної консолідації.

    На думку Нацбанку, збереження нинішніх тарифів сприятиме нижчій інфляції у короткостроковій перспективі, але водночас погіршить фінансовий стан державних енергетичних компаній та збільшить ризики для енергетичної стабільності. Крім того, надто різке підвищення тарифів у майбутньому може спричинити зростання інфляційного тиску і потребуватиме розширення програм субсидій для населення.

    Таким чином, поступове коригування тарифів стане необхідним кроком для забезпечення стійкості енергетичного ринку та залучення інвестицій у сектор.

  • Українцям обіцяють підвищення зарплат: прогноз Нацбанку

    Українцям обіцяють підвищення зарплат: прогноз Нацбанку

    У 2025 році заробітні плати українців продовжать зростати, хоча темпи збільшення будуть дещо скромнішими, ніж цьогоріч. Про це йдеться в оприлюдненому “Інфляційному звіті” Національного банку України.

    Згідно з новим прогнозом, номінальна зарплата наступного року підвищиться на 17,07%, а реальна — з урахуванням інфляції — зросте на 3,9%. Це навіть трохи вище, ніж очікувалося у січні, коли регулятор прогнозував відповідно 16,7% і 3,8%.

    Основними факторами підвищення залишаються хронічний дефіцит кваліфікованих працівників і пожвавлення економічної активності. В умовах відновлення економіки попит на робочу силу перевищує пропозицію, що змушує бізнес пропонувати вищі зарплати.

    “Невідповідності між попитом і пропозицією кваліфікованої робочої сили зумовлюватимуть подальше підвищення зарплат у приватному секторі”, — пояснюють в НБУ.

    Водночас Нацбанк звертає увагу на ризики. Зростання зарплат наразі випереджає темпи зростання продуктивності праці. У 2023 році номінальні зарплати зросли на 17,4%, реальні — на 3,7%. У 2024-му показники ще вищі: 23,2% у номіналі та 15,6% у реальному вимірі. Це створює додатковий інфляційний тиск, який регулятор планує контролювати монетарними інструментами.

    Попри певне полегшення ситуації через часткове повернення трудових мігрантів, проблему дефіциту кадрів швидко вирішити не вдасться. На думку експертів НБУ, повернення буде поступовим, і кадровий дефіцит залишатиметься відчутним протягом найближчих років.

    Прогнози на наступні роки такі:

    • 2025 рік: номінальне зростання зарплат — 17,07%, реальне — 3,9%;

    • 2026 рік: номінальне зростання — 9,4%, реальне — 3,3%;

    • 2027 рік: номінальне зростання — 8,8%, реальне — 3,5%.

    У Нацбанку заспокоюють: починаючи з 2025 року темпи зростання зарплат поступово сповільняться, а інфляційний тиск відповідно зменшиться.

  • Українці масово переходять на валюту: довіра до гривні падає

    Українці масово переходять на валюту: довіра до гривні падає

    У березні 2025 року українці зменшили свої вкладення в банки, свідчить свіжий звіт Національного банку України. Загальний обсяг депозитів фізичних осіб скоротився на 0,3% і становить 1,22 трлн грн. Основне зниження припало на гривневі вклади, які зменшилися на 1,1% — до 799,6 млрд грн. Натомість валютні депозити продемонстрували зростання на 1,4% — до $10,2 млрд.

    Хоча НБУ не деталізує структуру валютних вкладів, банкіри відзначають, що долар продовжує домінувати, однак поступово зростає частка євро. Зокрема, частка євро у валютних операціях зросла з 8–10% до 12–15%, у той час як долар втрачає позиції — його частка знизилася з 90–92% до 85–88%.

    «Частина гривневих коштів не виводиться з банків, а просто перекладається на валютні рахунки. Крім того, посилились девальваційні настрої серед клієнтів, особливо на тлі слабких депозитних ставок і високої інфляції», — пояснює директор казначейства одного з системних банків.

    Девальваційні очікування та інфляція знижують привабливість гривневих вкладів

    Попри підвищення облікової ставки НБУ у березні з 14,5% до 15,5%, банки лише незначно підвищили ставки за депозитами. За даними НБУ, середні номінальні (до оподаткування) депозитні ставки за вкладами фізичних осіб наразі становлять близько 13% річних, що на 2,5% менше за облікову ставку. Реальні доходи ще нижчі — після вирахування 18% податку на доходи фізосіб і 5% військового збору:

    • на 3 місяці — 10,18% річних;

    • на 6 місяців — 10,24%;

    • на 9 місяців — 9,59%;

    • на 12 місяців — 10,08%.

    У той самий час річна інфляція, за даними Держстату, у березні досягла 14,6%, що робить реальну дохідність гривневих вкладів від’ємною.

    Більшість коштів — на рахунках до запитання

    У Нацбанку визнають, що лише третина коштів населення розміщена на строкових депозитах. Решта — 65,9% — перебуває на рахунках до запитання, переважно на карткових рахунках, які не приносять доходу. Це також свідчить про те, що люди намагаються зберігати ліквідність, очікуючи на нестабільність або можливі витрати.

    На фоні подальшого послаблення курсу гривні до євро (готівковий курс вже досяг 48 грн/€), а також низької довіри до стабільності гривні, експерти прогнозують збереження тренду на зростання валютних вкладів та відтік гривневих.

  • Ціни в березні злетіли: інфляція стала найвищою за останній рік

    Ціни в березні злетіли: інфляція стала найвищою за останній рік

    Березень приніс українцям чергову хвилю зростання цін. Найбільше подорожчали продукти харчування та одяг. Загальна інфляція у річному вимірі зросла до 14,6% — це найвищий показник із травня 2023 року.

    Згідно з офіційними даними Держстату, споживчі ціни у березні зросли на 1,7% у порівнянні з лютим. Найбільше здорожчали:

    • яйця — +18,8%;

    • фрукти — +6,6%;

    • безалкогольні напої — +2,2%;

    • соняшникова олія — +1,7%.

    Серед непродовольчих товарів лідерами подорожчання стали:

    • одяг та взуття — +13,3%;

    • управлінські послуги у багатоквартирних будинках — +9,5%;

    • залізничні квитки — +4,4%;

    • медичні товари — +1,9%.

    Причини зростання інфляції: що стало поштовхом

    Фахівці пояснюють: інфляція прискорилась як через сезонні, так і фундаментальні чинники. По-перше, торішній слабкий урожай через негоду позначився на запасах продуктів, зокрема фруктів. По-друге, зростають витрати бізнесу — на енергоносії, логістику та оплату праці.

    Також свою роль зіграла «низька база» порівняння — у березні 2024 року інфляція була всього 0,5%, тож теперішні цифри виглядають різко вищими.

    Чого чекати далі

    Аналітики прогнозують, що підвищення інфляції триватиме щонайменше до травня. Далі можливе поступове зниження. Проте головним ризиком залишається війна, яка продовжує тиснути на економіку.

    НБУ очікує інфляцію на рівні 8,4% до кінця 2025 року. Міжнародний валютний фонд прогнозує 9%, а уряд — 9,5%. Уже в квітні Нацбанк може скоригувати свої прогнози вгору через прискорення інфляційних процесів.

  • Яйця, м’ясо, овочі: великодній набір продуктів знову здорожчав

    Яйця, м’ясо, овочі: великодній набір продуктів знову здорожчав

    Напередодні Великодня українці стикаються з черговим ударом по гаманцю — святковий кошик подорожчав на 17% порівняно з 2024 роком. Якщо минулого року великодній набір продуктів для родини з чотирьох осіб коштував близько 1422 гривень, то цьогоріч — вже 1663,26 грн. А якщо додати до кошика овочі, фрукти й вино, то вартість святкування сягне 2009,76 грн, що майже на 22% більше, ніж торік.

    Про це повідомив директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Юрій Лупенко. Він пояснив, що причинами зростання стали високий попит, подорожчання сировини та вплив війни на аграрний сектор і логістику.

    Найбільше зросли в ціні паски, яйця, м’ясо та овочі.

    Паска — найвищий стрибок цін
    Вартість приготування великодньої паски за класичним рецептом зросла на 38,6% і становить 318,4 грн за 3–4 вироби по 500–600 г. Домашня паска з борошна, яєць, масла, молока, цукру, дріжджів та родзинок коштує 232,96 грн за 1 кг — майже на третину дорожче, ніж торік.

    Основні причини — зростання цін на вершкове масло (до 121 грн за 200 г), молоко (30 грн за 0,5 л), яйця (58 грн за 8 шт), борошно (+62,4%) та цукор (+16,8%).

    Яйця — попит тягне ціни вгору
    Курячі яйця, незамінний продукт у кошику, за рік подорожчали майже на 30%. Середня ціна — 76,4 грн за десяток. Аналітики зазначають, що через святковий ажіотаж суттєвого зниження не очікується до травня, коли домашні господарства збільшать пропозицію.

    М’ясо та молочка — дорожчають швидше за інфляцію
    М’ясні вироби займають найбільшу частку вартості кошика. Домашня ковбаса коштує 212,5 грн за 0,5 кг, буженина — 303 грн, а сало — 123 грн. Зростання склало від 2,5% до 16,5%. Вершкове масло здорожчало на 37,8%, твердий сир — майже на 9%, м’який — на понад 11%.

    Овочі, фрукти, вино — не кожному по кишені
    Овочі та фрукти демонструють особливо різке зростання: огірки та помідори подорожчали в середньому на 80%. Яблука — на 60–70%. Навіть традиційний кагор стане дорожчим елементом святкування.

    Війна як постійний чинник впливу
    Експерти одностайні — ключовим чинником здорожчання залишається війна. Вона впливає на аграрне виробництво, транспортну логістику, інфраструктуру, а також енергетичні витрати. Хоча деякі продукти, як-от борошно чи цукор, трохи подешевшали в березні, у річному розрізі їхня ціна все одно зросла.

    Тож цього року святковий стіл для багатьох українських родин стане справжнім фінансовим викликом.

  • НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль

    НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль

    Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення підвищити облікову ставку з 14,5% до 15,5% річних, починаючи з 7 березня 2025 року. Це третє поспіль підвищення ставки, яке спрямоване на підтримку привабливості заощаджень у гривні, збереження стабільності валютного ринку та контроль за інфляційними очікуваннями, що дозволить забезпечити подальше сповільнення інфляції до цільового рівня 5%.

    Голова НБУ, Андрій Пишний, зазначив, що, якщо ризики для інфляційної динаміки зростатимуть, Національний банк буде готовий вжити додаткових заходів. Також, з 4 квітня 2025 року, НБУ вносить зміни до параметрів операційного дизайну процентної політики, зокрема, підвищить спред між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами овернайт на 1 відсотковий пункт. Це допоможе посилити стимули для залучення банками строкових депозитів населення в гривні, що буде сприяти зростанню процентних ставок за строковими гривневими інструментами.

    Інфляція в Україні залишається високою: за прогнозами НБУ, вона досягне 15% в найближчі місяці, але почне знижуватися до 8,4% на кінець року. Підвищення облікової ставки є важливим інструментом у боротьбі з інфляцією, оскільки воно впливає на загальний рівень відсоткових ставок в економіці, включаючи ставки за кредитами та депозитами для підприємств та фізичних осіб.