Hronikanovostej.com

Позначка: Ігор Фріс

  • В Україні хочуть обмежити доступ до даних про нерухомість чиновників

    В Україні хочуть обмежити доступ до даних про нерухомість чиновників

    Верховна Рада України 27 березня планує розглянути в першому читанні законопроєкт №11533, який суттєво обмежить доступ до інформації про нерухомість. Це може ускладнити роботу журналістів-розслідувачів та створити ризики для громадян, які купують житло.

    Про це повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК).

    Що передбачає законопроєкт?

    Автором законопроєкту є народний депутат від “Слуги народу” Ігор Фріс. Документ пропонує:

    • На період воєнного стану та рік після його завершення закрити інформацію про точне місцезнаходження нерухомості.

    • Приховати кадастрові номери земельних ділянок.

    • У відкритих реєстрах залишити лише інформацію про країну або адміністративний центр розташування об’єкта.

    Фактично це означає, що неможливо буде дізнатися адресу конкретної нерухомості. Наприклад, у реєстрі буде зазначено, що квартира знаходиться в Києві, але без деталізації району чи вулиці.

    Чому це небезпечно?

    1. Ускладнення роботи журналістів
    Законопроєкт закриє доступ до даних про нерухомість чиновників. Це унеможливить перевірку їхніх декларацій, порівняння вартості задекларованих квартир із реальними цінами та розслідування потенційних корупційних схем.

    2. Ризики для покупців нерухомості
    Українці не зможуть перевірити власника квартири чи будинку перед покупкою, що збільшить ризик шахрайства. Люди, які купують житло за останні або позичені гроші, можуть потрапити в пастку аферистів.

    3. Приховування корупції
    Критики законопроєкту наголошують, що він створює ідеальні умови для приховування нелегальних активів чиновників. Без відкритого доступу до реєстрів суспільний контроль стане практично неможливим.

    Що кажуть автори законопроєкту?

    Автор ініціативи Ігор Фріс поки не надав аргументованого пояснення, як такі обмеження захистять суспільство.

    Депутати та скандали з деклараціями

    Нагадаємо, що нещодавно народний депутат Олег Дунда (також від “Слуги народу”) опинився в центрі скандалу через свою декларацію. Його річний дохід складає 658 тисяч гривень, що є звичайною зарплатою нардепа, але цього недостатньо для пояснення його розкішних активів.

  • Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

    Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

    На засіданні Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності оговорили законопроекти щодо введення інституту суду присяжних. Про це повідомив народний депутат Владлен Неклюдов.

    Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

    Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

    Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

    “Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

    До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

    Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

    Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

    “У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

    Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

  • Багатодітним чоловікам необхідно нотаріально доводити утримання дітей для відстрочки від мобілізації

    Багатодітним чоловікам необхідно нотаріально доводити утримання дітей для відстрочки від мобілізації

    У зв’язку з новими вимогами, багатодітні чоловіки в Україні тепер повинні нотаріально підтверджувати, що вони дійсно утримують своїх дітей, аби мати право на відстрочку від мобілізації.

    Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості та точності даних щодо осіб, які претендують на відстрочку від мобілізації.

    «Військовозобов’язаний і батько трьох неповнолітніх дітей визнаний придатним до військової служби. Згідно з мобілізаційним законом, він автоматично має отримати відстрочку від мобілізації. Його діти народжені від двох жінок, з якими чоловік розлучений, поки не живе, але продовжує фінансово утримувати дітей. Що вигадав ТЦК? Там додатково вимагають договір між чоловіком і його колишнім подружжям про те, що він бере участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей”, – повідомив нардеп Ігор Фріс.

    Згадка про письмовий договір між батьками, в якому потрібно прописати, з ким проживатимуть діти і ступінь участі другого з батьків у їхньому вихованні, є в урядовій постанові № 560.

    Фріс розцінює цю вимогу як незаконну.

    «Уряд цією постановою запровадив додаткові вимоги для військовозобов’язаних щодо підтвердження ними певних юридичних фактів і документів, що розцінюється як перевищення норм і положень закону про мобілізацію», – заявив нардеп.