Hronikanovostej.com

Позначка: Гуляйполе

  • Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    На Гуляйпільському напрямку Запорізької області російських військовослужбовців підозрюють у розстрілі українських захисників, які потрапили в полон. За попередньою інформацією, беззбройних бійців ЗСУ вбили після наказу російського командира. Українські військові отримали записи перехоплених переговорів противника та передали їх правоохоронцям. Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей. Слідчі встановлюють особи безпосередніх виконавців та командирів, які могли наказати вбити військовополонених.

    Про відкриття кримінального провадження 17 жовтня повідомив Офіс генерального прокурора України.

    За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством.

    За попередніми даними слідства, на Гуляйпільському напрямку російські військові захопили в полон українських захисників, після чого розстріляли їх.

    Обставини захоплення військовослужбовців, точний час убивства та остаточна кількість загиблих встановлюються.

    Українські військові перехопили наказ про розстріл

    Першими про обставини ймовірного воєнного злочину публічно розповіли представники угруповання військ «Південь».

    Як повідомляє «Цензор.НЕТ» з посиланням на речника угруповання Максима Кравчука, українські військовослужбовці зафіксували інцидент кілька днів тому.

    За його словами, Сили оборони отримали радіоперехоплення переговорів російських військових безпосередньо під час подій.

    На записах, як стверджує українська сторона, зафіксовано наказ добити пораненого та негайно вбити полонених.

    Після цього російські військовослужбовці, за словами Кравчука, виконали наказ.

    Імовірно, загинули двоє українських захисників.

    Правоохоронці зараз перевіряють отримані матеріали, зокрема записи переговорів, щоб встановити всі обставини та учасників імовірного злочину.

    Важливо, що наявність повідомлення про радіоперехоплення ще не означає завершення доказування. Слідство має встановити справжність записів, ідентифікувати учасників переговорів та пов’язати їхні дії з конкретним епізодом убивства.

    Названо російський підрозділ, який може бути причетним

    За інформацією українського військового командування, до розстрілу могли бути причетні військовослужбовці 38-ї окремої мотострілецької бригади російської армії.

    Максим Кравчук також заявив, що накази такого характеру в підрозділі пов’язані з командуванням бригади.

    Зокрема, він назвав командира — полковника Валерія Казака.

    Однак наразі йдеться саме про твердження речника українського угруповання військ.

    Офіс генпрокурора поки не повідомив про вручення підозри конкретним військовослужбовцям у цьому провадженні.

    Тому персональна відповідальність кожного з можливих учасників повинна бути встановлена в межах розслідування.

    Слідчі з’ясовують, хто безпосередньо здійснив розстріл, хто віддавав накази та чи знало командування про заплановане або вже вчинене вбивство.

    Які докази вивчає прокуратура

    За інформацією Офісу генерального прокурора, правоохоронці опрацьовують матеріали, отримані від підрозділів Сил оборони України.

    Особливу увагу приділяють перехопленням переговорів представників російських збройних сил.

    Такі записи можуть допомогти встановити послідовність подій, накази командування та взаємодію між військовослужбовцями.

    Проте для повноцінного розслідування можуть знадобитися також інші докази.

    До них належать відеозаписи, свідчення очевидців, документи, результати експертиз та відомості, які дозволяють ідентифікувати конкретних осіб.

    Слідство має встановити, чи були українські військовослужбовці беззбройними, чи перебували під фактичним контролем противника та за яких обставин загинули.

    Ці деталі важливі для юридичної кваліфікації події та визначення індивідуальної відповідальності підозрюваних.

    Чому розстріл військовополонених є воєнним злочином

    Міжнародне гуманітарне право забороняє вбивство військовослужбовців, які склали зброю, здалися в полон або з інших причин більше не беруть участі в бойових діях.

    Такі особи перебувають під захистом міжнародних договорів, зокрема Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

    Військовополонених не можна вбивати, катувати або піддавати жорстокому поводженню незалежно від того, до якої армії вони належать.

    Навіть якщо людина до потрапляння в полон брала безпосередню участь у бойових діях, це не скасовує її правового захисту після захоплення противником.

    Умисне вбивство військовополоненого є тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права і може кваліфікуватися як воєнний злочин.

    За українським законодавством діяння, передбачене частиною другою статті 438 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

    Відповідальність може наставати не лише для безпосередніх виконавців.

    Командир також може нести кримінальну відповідальність, якщо доведено його участь у відданні злочинного наказу або інші передбачені законом підстави відповідальності.

    Розстріли полонених залишаються предметом окремих розслідувань

    Повідомлення із Запорізької області з’явилося на тлі інших кримінальних проваджень щодо можливих страт українських військовослужбовців.

    Українські правоохоронні органи раніше неодноразово повідомляли про розслідування вбивств полонених та військовослужбовців, які припинили участь у бойових діях.

    Окремі епізоди ставали відомими завдяки відеозаписам із безпілотників, радіоперехопленням або свідченням військових.

    Однак кожен випадок потребує самостійного доказування, встановлення осіб загиблих та ідентифікації причетних.

    Попередні розслідування не можуть замінити доказів щодо конкретного епізоду на Гуляйпільському напрямку.

    За словами речника угруповання «Південь», матеріали щодо нового інциденту передано компетентним органам для подальшої правової оцінки.

    Що відбуватиметься далі

    Після відкриття кримінального провадження слідчі мають встановити точну послідовність подій та зібрати докази, необхідні для визначення відповідальних.

    Окремим завданням стане ідентифікація загиблих українських військовослужбовців.

    Прокуратура наразі не оприлюднила їхніх імен або інших персональних даних.

    Також не повідомляється, чи вдалося отримати доступ до місця ймовірного злочину та провести всі необхідні слідчі дії.

    Станом на 17 жовтня 2026 року офіційно підтверджено відкриття досудового розслідування. Встановлення безпосередніх виконавців та осіб, які могли віддати наказ про розстріл, триває.

    Якщо зібрані докази підтвердять, що російські військові свідомо вбили українських захисників після взяття в полон, такі дії становитимуть грубе порушення законів і звичаїв війни.

    Матеріали кримінального провадження можуть стати підставою для притягнення винних до відповідальності в українських судах, а за відповідних правових умов — і в межах міжнародних механізмів правосуддя.

  • Не 745, а лише 150 км²? Бутусов оскаржив гучні цифри Зеленського про наступ ЗСУ

    Не 745, а лише 150 км²? Бутусов оскаржив гучні цифри Зеленського про наступ ЗСУ

    Між офіційною оцінкою результатів української наступальної операції на Олександрівському напрямку та оцінкою журналіста і військового оглядача Юрія Бутусова виникла суттєва розбіжність, про це він написав у себе в Facebook. Президент Володимир Зеленський після доповіді військового командування заявив про понад 745 квадратних кілометрів української території та 26 населених пунктів, над якими Сили оборони відновили контроль. Бутусов натомість стверджує, що безпосередньо «звільненою» коректно називати приблизно 150 км², а щодо решти територій, на його думку, варто використовувати формулювання «відновлено контроль» або «відновлено частковий контроль».

    При цьому цифру Бутусова не підтверджували Генеральний штаб ЗСУ чи інші офіційні військові структури. Сам журналіст посилається на інформацію від неназваних військових, тому його оцінка наразі залишається альтернативною до офіційної версії, а не встановленим фактом.

    12 серпня Офіс президента повідомив, що українські військові відновили контроль над 26 населеними пунктами під час наступальної операції на Олександрівському напрямку. Операція тривала від кінця січня та охоплювала території Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей.

    У повідомленні Збройних сил України наводиться конкретна дата початку операції — 29 січня 2026 року.

    За офіційними даними військових, у її межах було звільнено понад 745 квадратних кілометрів української території. Крім того, ще на площі понад 300 квадратних кілометрів Сили оборони проводили пошук і знищення російських військових, які змогли інфільтруватися в українську тилову смугу.

    Саме ця деталь важлива для розуміння дискусії навколо цифр.

    Що саме заявив Зеленський

    Президент після доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого повідомив про результати операції 12 серпня.

    За словами Зеленського, українські підрозділи протягом січня-серпня провели ефективні наступальні дії на Олександрівському напрямку. Глава держави заявив про повернення 745 км² території та 26 населених пунктів у трьох областях.

    Водночас уже в самих офіційних повідомленнях використовуються дещо різні формулювання.

    Заголовок повідомлення Офісу президента звучить як «Українські воїни відновили контроль над 26 населеними пунктами», а офіційний сайт ЗСУ також говорить про «відновлення контролю» над населеними пунктами. В описі територіального результату водночас використовується формулювання про понад 745 км² «звільненої» української території.

    Тобто навіть офіційна комунікація розділяє поняття щодо території та населених пунктів.

    Що заперечує Бутусов

    Юрій Бутусов після оприлюднення офіційних результатів заявив, що ситуація, за його інформацією, складніша.

    Він не заперечує самого факту успішних українських контратак. Навпаки, Бутусов визнає, що Сили оборони зуміли зупинити російський наступ, завдати противнику значних втрат і стабілізувати фронт на відповідній ділянці.

    Однак він вважає некоректним подавати всі 745 км² як територію, яку Україна саме «звільнила».

    «Якщо вживати термін “звільнено” — то це, за словами деяких наших поінформованих військових, складає до 150 квадратних кілометрів», — написав Бутусов. Решту він пропонує рахувати як території, де було відновлено повний або частковий контроль.

    За його версією, причина полягає у характері бойових дій.

    Наприкінці 2025 року російські війська просунулися на цій ділянці, а частину території українські сили згодом повернули під час контратак. Водночас на деяких ділянках ситуація могла мати характер так званої сірої зони або районів проникнення малих російських груп, а не повноцінного сталого контролю РФ.

    Саме тому Бутусов наполягає на розмежуванні понять.

    Проте незалежно перевірити його цифру у 150 км² на підставі оприлюднених ним даних наразі неможливо: ані прізвищ військових співрозмовників, ані детальної карти розрахунку він не навів.

    Звідки могла виникнути така велика різниця

    Розрив між 745 і 150 км² не обов’язково означає, що одна зі сторін просто неправильно підрахувала площу.

    Війна створює складну картину контролю над територією.

    Особливо це стосується ділянок, де російські сили застосовують тактику інфільтрації малими групами. Кілька груп можуть проникнути на значну відстань за українські позиції, після чого на карті зона позначатиметься як спірна або така, де присутній противник. Це ще не означає, що російська армія створила там повноцінну систему оборони та реально контролює кожен квадратний кілометр.

    Показово, що саме ЗСУ у своєму офіційному повідомленні згадують понад 300 км², на яких проводили «пошук і знищення противника, який інфільтрувався у нашу тилову смугу».

    Цей показник є окремим від заявлених понад 745 км² звільненої території, але демонструє, наскільки складною була конфігурація фронту на напрямку.

    Бутусов, судячи з його пояснення, використовує значно жорсткіший критерій поняття «звільнення»: територія мала спочатку перебувати під фактичним і стійким контролем РФ, а вже потім бути відбита українськими силами.

    Офіційне військове командування застосовує іншу методику підрахунку результатів операції.

    26 населених пунктів — офіційно підтверджений результат

    Щодо кількості населених пунктів суперечність менша.

    Офіційно повідомляється, що Сили оборони відновили контроль над 26 населеними пунктами у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях.

    За повідомленнями українських медіа із посиланням на військових, серед них Толстой, Новохатське, Грушівське, Зірка, Зелений Гай, Піддубне, Мирне, Цегельне, Привілля, Злагода та інші населені пункти.

    Бутусов стверджує, що всі 26 були повернуті під український контроль ще протягом лютого-червня, тобто значна частина результатів операції була досягнута раніше, а не безпосередньо перед серпневою заявою президента.

    Офіційна заява цьому прямо не суперечить: Зеленський і військові підбивали підсумки всієї операції за період від січня до серпня, а не заявляли, що всі 26 сіл були звільнені протягом останніх кількох днів.

    Бутусов згадав і Гуляйполе

    Одна з найгостріших частин допису журналіста стосується ситуації навколо Гуляйполя.

    За його твердженням, наприкінці 2025 року російським силам вдалося захопити важливий вузол комунікацій у районі Гуляйполя через нестачу вчасно введених українських резервів.

    Під час подальших контратак російське просування вдалося зупинити, однак повернути саме місто, за словами Бутусова, українським військам не вдалося.

    При цьому офіційне повідомлення ЗСУ про результати операції не стверджує, що Гуляйполе було повернуто під контроль України.

    Тож тут прямої суперечності між заявою військового командування та Бутусовим також немає.

    ISW раніше підтверджував українські контратаки

    Ще навесні Інститут вивчення війни повідомляв про помітні успіхи українських військ саме на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.

    9 березня аналітики ISW писали, що українські сили успішно контратакують на цих ділянках. Станом на середину березня дослідники оцінювали площу звільненої від кінця січня території більш ніж у 400 квадратних кілометрів.

    Таким чином, незалежні відкриті оцінки ще навесні фіксували українське просування на сотні квадратних кілометрів.

    Це не дозволяє підтвердити ані підсумкові 745 км² Генштабу, ані 150 км² Бутусова станом на серпень, але показує, що масштаб українських контратак був значним і фіксувався не лише українською владою.

    Бутусов закликає не прикрашати ситуацію

    Головний акцент журналіста стосується навіть не конкретного числа, а способу комунікації ситуації на фронті.

    Він вважає небезпечним створення в суспільстві враження, що становище суттєво поліпшилося, оскільки на інших ділянках фронту російські війська продовжують наступальні операції.

    Бутусов також заявляє про складну ситуацію в районах Слов’янська, Дружківки, Добропілля, Костянтинівки, Запорізької та Сумської областей. Ці твердження стосуються швидкозмінної оперативної ситуації й потребують окремої перевірки за кожним напрямком; їх не варто автоматично подавати як підтверджені лише на підставі одного допису.

    Журналіст наголошує, що суспільству та військово-політичному керівництву потрібне не «самозаспокоєння», а максимально точне визначення загроз.

    То 745 чи 150 км²?

    Наразі підтверджено дві різні позиції.

    Офіційна: Генеральний штаб, ЗСУ та президент заявляють, що від початку операції Сили оборони звільнили понад 745 км² і відновили контроль над 26 населеними пунктами. Операція почалася 29 січня. Крім того, ще на понад 300 км² українські військові проводили зачистку російських груп, які проникли в тил.

    Оцінка Бутусова: безпосередньо «звільненою» від стійкого російського контролю він вважає приблизно 150 км², посилаючись на неназваних військових. Решту території, на його думку, правильніше називати такою, де Україна відновила контроль або частковий контроль.

    Тому заголовок «із 745 км² реально звільнено лише 150» потребує обов’язкового уточнення «за оцінкою Бутусова». Незалежного підтвердження того, що саме 150 км² є «реальною» правильною цифрою, наразі немає.

    Водночас сама дискусія демонструє важливу проблему опису сучасного фронту: поняття «окуповано», «сіра зона», «проникнення противника», «відновлено контроль» і «звільнено» не завжди означають одне й те саме. Саме різна методика визначення контролю над територією може суттєво змінювати цифри — навіть коли йдеться про одну й ту саму військову операцію.

  • Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Російські окупаційні війська продовжують активні наступальні дії на Запорізькому напрямку та змогли розширити зону свого контролю поблизу селища Залізничне Гуляйпільської громади. Про це свідчать оновлені дані аналітичного проєкту DeepState, який регулярно відстежує зміни на лінії фронту на основі відкритих джерел, геолокації та інформації з поля бою.

    Згідно з оновленням карти DeepState, російські підрозділи просунулися в районі Залізничного, що розташоване на Гуляйпільському напрямку Запорізької області. Аналітики зазначають, що останніми місяцями саме ця ділянка фронту залишається однією з найдинамічніших на південному театрі бойових дій. Просування не означає прориву української оборони, однак свідчить про збереження високої інтенсивності російських штурмових дій.

    За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, протягом останніх тижнів російська армія значно збільшила кількість атак на Гуляйпільському напрямку. Якщо ще навесні кількість бойових зіткнень тут вимірювалася одиницями, то на початку липня українські військові фіксували до 25–30 російських штурмів на добу. Основними районами бойових дій залишаються Залізничне, Зелене, Варварівка, Мирне, а також прилеглі населені пункти.

    Військові експерти наголошують, що російське командування намагається використати чисельну перевагу та постійний тиск малими штурмовими групами для поступового розширення так званої сірої зони. Тактика передбачає безперервні атаки невеликих підрозділів, активне використання FPV-дронів, артилерії та керованих авіабомб. У результаті окупанти інколи отримують локальні тактичні успіхи, однак вони досягаються значними втратами особового складу та техніки.

    Аналітики DeepState вже не вперше повідомляють про зміни саме на цій ділянці фронту. Протягом останніх місяців карта бойових дій неодноразово оновлювалася після локальних просувань російських військ поблизу Гуляйполя та Залізничного. Водночас українські підрозділи регулярно проводять контратаки, не дозволяючи противнику швидко закріпитися або розвинути наступ у глибину Запорізької області.

    За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), ситуація на Гуляйпільському напрямку залишається складною для обох сторін. Російські війська продовжують здійснювати спроби просування, однак мають труднощі із закріпленням нових позицій. Українські Сили оборони регулярно виявляють і знищують штурмові групи ще до їхнього виходу на основні оборонні рубежі, а також активно використовують безпілотники для контролю поля бою.

    Попри окремі локальні успіхи російської армії, Генеральний штаб ЗСУ підкреслює, що українські військові продовжують утримувати ключові оборонні позиції. Командування наголошує, що жодного оперативного прориву на Запорізькому напрямку противнику досягти не вдалося. Бої тривають із високою інтенсивністю, а українські підрозділи завдають росіянам значних втрат у живій силі та техніці.

    Водночас військові оглядачі звертають увагу, що Запорізький напрямок дедалі частіше з’являється у щоденних фронтових зведеннях. Якщо раніше основна увага була прикута до Покровського, Костянтинівського чи Лиманського напрямків, то зараз російське командування дедалі активніше намагається посилити тиск саме на південному театрі бойових дій. Однією з причин може бути прагнення скувати українські резерви та змусити командування ЗСУ перекидати додаткові сили до Запорізької області.

    Українські захисники продовжують вести оборонні бої та утримують більшість займаних рубежів. Військові закликають не робити поспішних висновків лише на основі оновлень інтерактивних карт, адже ситуація на фронті змінюється щодня. Карти DeepState відображають підтверджені зміни після їх перевірки, але не завжди показують поточний перебіг бойових дій у режимі реального часу.

    Найближчими днями саме Гуляйпільський напрямок може залишатися одним із найгарячіших на всій лінії фронту. Російська армія продовжує спроби покращити своє тактичне положення, тоді як українські Сили оборони стримують наступ і не дозволяють противнику реалізувати більш масштабний прорив у Запорізькій області.

  • Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи українських військ на південному напрямку можуть зірвати плани Росії щодо масштабного весняно-літнього наступу у 2026 році на так званий «фортечний пояс» на сході України. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни.

    За оцінками аналітиків, Сили оборони України продовжують демонструвати поступ на півдні. Зокрема, 26 березня Десантно-штурмові війська повідомили про звільнення населеного пункту Березове, розташованого на південний схід від Олександрівки.

    Експерти підкреслюють, що з кінця січня 2026 року українські сили повернули під контроль більше територій, ніж російські війська змогли захопити протягом лютого. За даними українських посадовців, звільнено понад 400 квадратних кілометрів на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. Водночас аналітики підтверджують щонайменше 334 квадратні кілометри деокупованої території з початку року.

    У звіті зазначається, що активні дії ЗСУ створюють для російського командування складну дилему. Російські війська змушені одночасно стримувати українські контратаки на півдні та розподіляти ресурси для наступальних операцій на інших ділянках фронту.

    Як наслідок, на початку березня російське командування було змушене перекинути елітні підрозділи повітряно-десантних військ і морської піхоти з Донецької області на південь. На думку аналітиків, це суттєво підірвало можливості РФ реалізувати наступ проти «фортечного поясу».

    Під цим терміном мають на увазі систему укріплених міст у Донецькій області вздовж траси Костянтинівка – Слов’янськ, які залишаються ключовими оборонними вузлами України. Загальне довоєнне населення цих міст перевищувало 380 тисяч осіб.

    Експерти вважають малоймовірним, що Росія зможе захопити цей район у 2026 році. Вони нагадують, що аналогічні спроби у 2014 та 2022 роках завершилися невдачею. Крім того, навіть захоплення менших міст потребувало від російських військ значних ресурсів і тривалого часу.

    У звіті також звертають увагу на заяви російських посадовців, які визнають повільні темпи просування та великі втрати. Зокрема, представники російського парламенту вже зазначають, що говорити про масштабний наступ зарано.

    Аналітики підкреслюють, що Кремль усвідомлює складність військового сценарію і тому паралельно намагається досягти політичних поступок, зокрема вимог щодо передачі Україні неокупованих територій Донецької області.

    На думку експертів, такі вимоги можуть бути спробою зменшити втрати ресурсів і створити умови для потенційних майбутніх військових операцій.

  • ЗСУ стримують ворога на півдні і фіксують перегрупування сил РФ

    ЗСУ стримують ворога на півдні і фіксують перегрупування сил РФ

    На Гуляйпільському напрямку російські війська продовжують активний тиск на позиції Сил оборони України. Щодня на цій ділянці фронту відбувається близько 20 бойових зіткнень.

    Про це повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками робочої поїздки до Південної операційної зони.

    За його словами, українські військові стримують противника в районах низки населених пунктів, зокрема Гуляйполя, Добропілля, Староукраїнки, Залізничного, Варварівки, Мирного та Оленокостянтинівки.

    “Стримуємо противника… щодня близько 20 бойових зіткнень”, — наголосив Сирський.

    Під час поїздки головнокомандувач провів зустрічі з командирами штурмових і десантно-штурмових підрозділів, які тримають оборону на цьому напрямку. Він заслухав доповіді про поточну ситуацію на фронті, а також обговорив із військовими проблемні питання та можливі варіанти покращення позицій.

    Сирський також зазначив, що українська сторона фіксує перегрупування російських сил і вживає заходів для їх нейтралізації.

    “Ми відстежуємо перегрупування додаткових сил і засобів противника та нейтралізуємо ворога”, — повідомив він.

    За підсумками нарад головнокомандувач дав доручення щодо посилення забезпечення підрозділів боєприпасами та матеріально-технічними ресурсами.

    Він також подякував військовим за стійкість і ефективні рішення на полі бою, окремо відзначивши дії командирів, спрямовані на збереження життя особового складу.

  • Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Російські війська останніми тижнями збільшили інтенсивність бойових дій на окремих ділянках фронту. За оцінками військових аналітиків, така активність може свідчити про підготовку до нових наступальних операцій.

    За перші десять днів березня російська армія здійснила близько 1400 атак на різних напрямках лінії фронту. Хоча цей показник формально є нижчим за деякі попередні періоди, він залишається близьким до середніх значень останніх місяців. Із вересня по лютий окупаційні війська проводили приблизно 1800 штурмових дій щомісяця, що свідчить про стабільно високу інтенсивність боїв.

    Найбільш напружена ситуація зберігається на Покровському напрямку. Саме там, за оцінками аналітиків, російські війська продовжують концентрувати основні сили та регулярно відправляють піхоту на штурми.

    Водночас останнім часом різко зросла активність противника на Запорізькому напрямку, зокрема в районі Гуляйполя. За спостереженнями експертів, інтенсивність атак у цьому секторі вже перевищує показники на Покровському напрямку.

    Посилення бойових дій також фіксують поблизу Костянтинівки. Там російські підрозділи регулярно намагаються перевіряти оборону українських військ, проводячи локальні штурми та намагаючись закріпитися на окремих позиціях.

    Крім того, зростання активності спостерігається і на Слов’янському напрямку. Аналітики пов’язують це із посиленням російських підрозділів поблизу Сіверська, де окупаційні сили нарощують присутність піхоти.

    На тлі активізації бойових дій російське командування також проводить перегрупування військ і поповнює резерви. За оцінками експертів, це може бути пов’язано зі зміною погодних умов і появою густішої рослинності, яка впливає на тактику ведення бойових дій та ускладнює спостереження на полі бою.

    Аналітики припускають, що зростання інтенсивності атак може бути частиною підготовки до нових спроб прориву української оборони на окремих напрямках.

  • Російські війська просунулися біля Гуляйполя у Запорізькій області

    Російські війська просунулися біля Гуляйполя у Запорізькій області

    Російські окупаційні війська змогли просунутися на Запорізькому напрямку. Про це повідомили аналітики проєкту DeepState, які регулярно відстежують ситуацію на фронті.

    За їхніми даними, російські підрозділи мали успіхи в районі Гуляйполя. Згідно з оновленою картою бойових дій, окупанти просунулися південніше цього населеного пункту в напрямку села Залізничне. Крім того, аналітики фіксують розширення так званої «сірої зони» на захід від Гуляйполя.

    Водночас бойові дії тривають і на інших ділянках фронту. Раніше аналітики DeepState повідомляли про просування російських військ у районі Покровська. За їхньою інформацією, окупанти мали певні успіхи поблизу селища Удачне.

    Командир 1-го окремого штурмового полку Збройних сил України Дмитро Філатов заявив, що російські сили майже повністю окупували населений пункт Гуляйполе. Водночас він наголосив, що ситуація є частиною ширшого задуму українського командування.

    «Це частина загального задуму. Найближчим часом всі зрозуміють, чому саме так іде перебіг подій», — зазначив військовий.

    Тим часом аналітики Інституту вивчення війни повідомляють, що українські сили продовжують завдавати контрударів на південному напрямку, що ускладнює реалізацію планів російського командування щодо масштабного наступу навесні та влітку.

    За їхніми оцінками, російська армія була змушена перекидати на південь частину елітних підрозділів — повітряно-десантних військ і морської піхоти. Ці сили були передислоковані з Покровського напрямку та Добропільського тактичного району на сході України.

  • Росія намагається обійти оборону ЗСУ на півдні: експерт оцінив ситуацію

    Росія намагається обійти оборону ЗСУ на півдні: експерт оцінив ситуацію

    Російські війська після нещодавніх українських контратак знову активізували наступальні дії на Гуляйпільському напрямку. Про це повідомив військовий експерт Костянтин Машовець, аналізуючи ситуацію на південній ділянці фронту.

    За його словами, основні зусилля російські підрозділи зосередили західніше та південний західніше Гуляйполя. Там вони продовжують атаки вздовж дороги Гуляйполе – Омельник, а також у напрямку Дорожнянка – Гуляйпольське.

    За останній тиждень просування російських сил було незначним і становило в середньому від одного до півтора кілометра. Водночас підрозділам РФ вдалося втягнутися в бої за населений пункт Залізничне, а окремі штурмові групи фіксуються вже західніше цього села.

    Паралельно російські війська намагаються вийти на рубіж Верхня Терса – Гуляйпольське та обійти Оріхівський район оборони Збройних сил України зі сходу та північного сходу.

    На окремих ділянках фронту російським підрозділам вдалося повернути позиції, які раніше були втрачені під час українських контратак. Зокрема, вони знову зайняли Єленоконстантинівку та витіснили українські штурмові групи з Прилук, просунувшись до району Цвіткового.

    Раніше українські сили змогли відтіснити противника до річки Гайчур з району Тернуватого та Косевцевого. Однак закріпитися на східному березі в районі Добропілля їм поки не вдалося — російські війська активно контратакують і намагаються утримати цей рубіж.

    Водночас на північних ділянках фронту українські сили змогли втримати нещодавно зайняті позиції. Підрозділи ЗСУ просунулися в районах Тернового та Новомиколаївки, а також витіснили частину російських військ із Березового. Українські штурмові групи також ведуть бої поблизу Новогригорівки та намагаються закріпитися на лінії Солодке – Привілля.

    За оцінкою Машовця, ситуація на цьому напрямку залишається нестабільною. Незважаючи на тиск на північному фланзі, російські війська продовжують зберігати ініціативу на південних ділянках фронту.

    Експерт зазначає, що українські контратаки можуть створити для російських військ серйозні проблеми, якщо ЗСУ зможуть просунутися вздовж річки Янчур і вийти до району Успенівки. У такому випадку російське командування змушене буде зупинити наступ і змінити конфігурацію фронту, щоб уникнути загрози удару по тилу.

    Водночас Машовець підкреслює, що українські дії на цьому напрямку мають обмежений характер. Підрозділи ЗСУ діють відносно невеликими силами, яких недостатньо для масштабних оперативних проривів або оточення великих угруповань противника.

    На думку експерта, головна мета українських контратак полягає не у розгромі російських сил на цій ділянці, а у зриві планів російського командування щодо підготовки нового наступу в межах літньої військової кампанії.

  • Понад 100 КАБів за добу: Сили оборони зупинили штурми на Запоріжжі та Херсонщині

    Понад 100 КАБів за добу: Сили оборони зупинили штурми на Запоріжжі та Херсонщині

    Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив про різке посилення авіаційного тиску та активізацію штурмових дій на Запорізькому й Херсонському напрямках. За його словами, протягом доби російські війська застосували понад 100 керованих авіаційних бомб та намагалися прорвати українську лінію оборони.

    Про це Волошин повідомив в ефірі телемарафону. Епіцентром бойових дій залишається район Гуляйполя, де зафіксовано 15 бойових зіткнень. Окупанти проводили наступальні операції поблизу міста, а також у районах Добропілля та Дорожнянки. Основна мета противника — просування у напрямку Цвіткового та Залізничного.

    За словами речника, спроби штурму були безрезультатними. Українські військові провели пошуково-ударні та контрдиверсійні заходи, знищивши групи, які намагалися інфільтруватися на позиції Сил оборони.

    Бойова активність також спостерігалася на інших ділянках. На Оріхівському напрямку українські захисники відбили атаку поблизу Степового. На Олександрівському напрямку зафіксовано п’ять спроб штурму біля Злагоди та у бік Іванівки. На Херсонщині відбулося одне бойове зіткнення на Придніпровському напрямку.

    Волошин наголосив, що ситуація залишається напруженою, але контрольованою. Попри масоване застосування авіації та активні спроби прориву, тактичних успіхів ворог не досяг.

    Раніше речник зазначав, що Гуляйполе фактично перетворилося на сіру зону, де бої точаться за окремі вулиці. Ворожі штурмові групи заходять до центральної частини міста, де відбуваються прямі зіткнення.

    Окремо він підкреслював стратегічне значення панівних висот у цьому регіоні. Зокрема, окупанти намагалися прорватися до Степногірська, який розташований на вигідному плацдармі. У разі захоплення цих позицій ворог міг би тримати під вогневим контролем частину Запорізького напрямку та ускладнити логістику до Оріхова і Гуляйполя.

    Раніше також повідомлялося про авіаудари керованими бомбами по Слов’янську. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще семеро отримали поранення.

  • Окупанти просуваються малими групами в Запорізькій області

    Окупанти просуваються малими групами в Запорізькій області

    У районі Степногірська Запорізької області російські війська здійснюють локальні прориви, використовуючи тактику інфільтрації малими піхотними групами. Про це повідомляють аналітики моніторингового проєкту DeepState, які фіксують поступове просування окупантів у межах населених пунктів.

    За їхніми даними, російські підрозділи заходять у Степногірськ із південних околиць і намагаються закріпитися в забудові, облаштовуючи позиції та очікуючи на підкріплення. Така модель дій нагадує так зване «поглинання» позицій, яке раніше спостерігалося на покровському напрямку в Донецькій області.

    «Звичайно, у Степногірську ще є наші позиції, але зараз вони перебувають у перемішку», — зазначають аналітики DeepState, вказуючи на складну тактичну ситуацію в районі.

    Ключову роль у стримуванні російських груп відіграють українські оператори безпілотників, які намагаються виявляти противника ще на підходах до населених пунктів або під час його перебування в будівлях і на польових позиціях. Водночас погодні умови — туман, холод і сніг — ускладнюють роботу дронів, чим користуються окупанти для прихованого переміщення.

    Аналітики також повідомляють, що після втрати південної частини Степногірська з багатоповерховою забудовою російські війська отримали можливість накопичувати там сили для подальших атак. Крім того, зафіксовано просочування в село Приморське, де щільна приватна забудова та відносно незначні руйнування створюють «сіру зону», у якій противник може пересуватися непомітно.

    Російські підрозділи не припиняють спроб просуватися на північ у напрямку річки Конка, зокрема в районах Малокатеринівки та прилеглих населених пунктів. Фіксується також інфільтрація у бік Лук’янівського, де раніше російські групи вже виявляли та знищували Сили оборони. Схожа ситуація спостерігається і поблизу Степового, де наразі уточнюється, чи змогли окупанти закріпитися.

    Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин раніше заявляв, що російські війська тиснуть на Степногірськ, оскільки це селище розташоване на вигідному плацдармі, з якого можна вести обстріли Запоріжжя та логістичних маршрутів із міста. Інтенсивні бої тривають також у районі Гуляйполя, де противник діє малими штурмовими групами та намагається прорватися вглиб української оборони.