Hronikanovostej.com

Позначка: геополітика

  • Келлог зробив несподівану заяву про паузу в переговорах України, США та РФ

    Келлог зробив несподівану заяву про паузу в переговорах України, США та РФ

    Переговорний процес між Україною, США та Росією фактично перебуває у стані паузи, і, за оцінкою колишнього спецпосланця президента США з питань України Кіта Келлога, це може мати неочікувано позитивні наслідки для подальшої дипломатії. Про це він заявив у коментарі «Суспільному», коментуючи поточний стан міжнародних контактів щодо врегулювання війни Росії проти України.

    За словами Келлога, нинішнє уповільнення або майже повне зупинення тристоронніх консультацій між Києвом, Вашингтоном і Москвою пов’язане з тим, що ключові американські посередники та радники залучені до інших міжнародних напрямків. Зокрема, він згадав їхню роботу над близькосхідними питаннями, що, на його думку, об’єктивно зменшує ресурс і час для українського треку.

    Келлог підкреслив, що така ситуація фактично призводить до тимчасового «переключення уваги» США, однак він не розглядає це як однозначно негативний фактор. Навпаки, він припустив, що пауза може дати можливість переосмислити формат переговорів, оцінити попередні підходи та підготувати нову основу для потенційного відновлення діалогу в майбутньому.

    Водночас він визнав, що нині Україна фактично залишається у стані, коли продовжує самостійно протистояти російській агресії. При цьому Келлог окремо наголосив, що, на його оцінку, українська сторона демонструє ефективність у веденні бойових дій та продовжує завдавати суттєвих втрат російським силам.

    Окремий блок його заяв стосувався санкційної політики США щодо Росії. Келлог зазначив, що санкційний пакет Вашингтона не є завершеним і потенційно може бути розширений. Він не підтвердив жодних ознак послаблення тиску і підкреслив, що економічний вплив на Москву залишається важливим інструментом американської політики.

    За його словами, навіть обмежені дипломатичні контакти між сторонами слід розглядати як сигнал, який у перспективі може бути використаний для відновлення більш структурованого переговорного процесу. Водночас він визнав, що наразі цей діалог є фрагментарним і не має системного характеру.

    Келлог також дав оцінку загальній безпековій ситуації в Європі, зокрема в країнах Балтії та Східної Європи. Він висловив думку, що Росія наразі не має достатніх військових можливостей для розширення конфлікту за межі України. За його оцінкою, російська армія зазнала значних втрат у війні, що суттєво обмежує її потенціал для нових масштабних операцій.

    Він закликав не перебільшувати ризики для європейських країн і зазначив, що частина занепокоєнь у західних суспільствах може бути емоційно перебільшеною. Водночас він визнав, що ситуація залишається нестабільною, а безпекова архітектура Європи потребує подальшого зміцнення.

    Окремо Келлог згадав позицію президента США Дональда Трампа, який, за його словами, виступає за якнайшвидше припинення затяжної війни та перехід до політичного врегулювання. Він також підтвердив, що планує відвідати Україну наприкінці літа 2026 року, що, за його словами, є частиною регулярних консультацій і моніторингу ситуації.

    Раніше Кіт Келлог уже заявляв, що Росія не досягає своїх стратегічних цілей у війні проти України та не демонструє здатності до вирішального прориву. Він неодноразово наголошував на необхідності дипломатичного врегулювання, водночас визнаючи, що переговорний процес залишається складним і залежить від багатьох зовнішніх факторів, включно з політичною ситуацією у США та динамікою бойових дій на фронті.

  • Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    У Європі продовжує загострюватися дискусія навколо історичної пам’яті, яка дедалі відчутніше впливає на сучасні політичні відносини між Україною та Польщею. Новий виток напруження виник після того, як польська влада фактично висунула Києву вимогу переглянути рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування “імені Героїв УПА”. У Варшаві заявляють, що подальший розвиток двосторонніх відносин значною мірою залежатиме від реакції української сторони, а в разі відсутності кроків назустріч президент України Володимир Зеленський може втратити одну з найпрестижніших державних відзнак Польщі.

    Про це заявив керівник Управління міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач в інтерв’ю польському виданню RMF24. Його слова стали черговим сигналом про те, що історичні суперечки між двома сусідніми державами знову виходять на перший план, попри безпрецедентний рівень співпраці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Пшидача, польська сторона вважає, що тепер відповідальність за врегулювання ситуації лежить на Києві. Він підкреслив, що Україна добре знає позицію Варшави щодо історичних питань і чудово розуміє, які кроки можуть сприяти покращенню двосторонніх відносин. Польський чиновник наголосив, що офіційна Варшава очікує не лише заяв, а й конкретних дій, які б продемонстрували готовність враховувати чутливість історичної тематики для польського суспільства.

    У Польщі нагадують, що за останні роки країна надала Україні безпрецедентну підтримку. Варшава стала одним із ключових союзників Києва після початку повномасштабної війни, відкривши кордони для мільйонів українських біженців, надавши масштабну гуманітарну допомогу, підтримавши Україну зброєю та активно просуваючи її інтереси на міжнародній арені. Саме тому рішення про присвоєння почесної назви на честь УПА викликало особливо гостру реакцію в польському політичному середовищі та серед частини громадян.

    Історія Української повстанської армії вже багато років залишається одним із найболючіших питань у відносинах між Києвом і Варшавою. Для значної частини українців УПА є символом боротьби за незалежність держави та спротиву тоталітарним режимам. Водночас у Польщі діяльність УПА часто асоціюють насамперед із трагічними подіями Волинської трагедії та міжетнічним конфліктом часів Другої світової війни. Через це будь-які рішення щодо вшанування УПА викликають бурхливі дискусії та політичні суперечки.

    Останній конфлікт розпочався після того, як президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій “Північ” почесного найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення було позитивно сприйняте значною частиною українського суспільства як крок до вшанування історичної боротьби за незалежність. Проте у Польщі воно викликало хвилю критики.

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на рішення Києва. Він заявив, що такий крок свідчить про небажання України враховувати історичні застереження польської сторони. На його думку, держава, яка прагне вступити до Європейського Союзу та поглиблювати партнерство із західними країнами, повинна більш уважно ставитися до історичних питань, які мають принципове значення для її сусідів.

    Саме після цього у Польщі почали лунати заяви про можливість перегляду рішення щодо державних нагород, раніше вручених українському президентові. Однією з них є Орден Білого Орла — найвища державна нагорода Польщі, якою відзначаються особи за виняткові заслуги перед польською державою та народом.

    Питання можливого позбавлення Зеленського цієї нагороди вже обговорювалося на спеціальному засіданні кавалерів Ордену Білого Орла. За інформацією польських медіа, учасники зустрічі передали свої висновки президенту Польщі, який тепер має ухвалити остаточне рішення. Марцін Пшидач дав зрозуміти, що процес наближається до завершення і рішення може бути прийняте найближчим часом, якщо українська сторона не продемонструє готовності до діалогу.

    Додаткового резонансу ситуації надала позиція міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Очільник польської дипломатії також висловив переконання, що рішення щодо почесного найменування підрозділу було помилковим і створює непотрібні труднощі у відносинах між двома країнами. За його словами, Варшава очікує від Києва кроків, які дозволили б зняти напругу та повернути діалог у конструктивне русло.

    Суперечка навколо УПА спричинила політичні дискусії не лише між Україною та Польщею, а й усередині самої Польщі. Зокрема, широкий суспільний резонанс викликала заява заступника міністра науки Анджея Шептицького, який спробував провести історичні паралелі між українськими повстанцями та польським антикомуністичним підпіллям після Другої світової війни. Його слова стали приводом для гострої критики з боку політичних опонентів та представників оточення президента Польщі, які навіть вимагали його відставки.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь закликало польських політиків уникати кроків та заяв, які можуть зашкодити стратегічному партнерству між двома державами. У Києві наголошують, що в умовах триваючої російської агресії особливо важливо зберігати єдність і не дозволяти історичним суперечкам руйнувати співпрацю, яка має вирішальне значення для безпеки всього регіону.

    Аналітики зазначають, що нинішній конфлікт став черговим нагадуванням про складність українсько-польського історичного діалогу. Попри високий рівень політичної, військової та економічної взаємодії, питання історичної пам’яті продовжують залишатися потенційним джерелом напруження. Водночас обидві сторони неодноразово демонстрували здатність знаходити компроміси навіть у найскладніших питаннях.

    Експерти також звертають увагу на те, що ситуація розгортається на тлі активної підтримки України з боку Польщі та ключових європейських союзників. Тому будь-які подальші рішення щодо нагороди Володимира Зеленського або вимог Варшави до Києва матимуть не лише символічне, а й політичне значення для майбутнього українсько-польських відносин.

    Наразі офіційний Київ не повідомляв про намір переглядати рішення щодо почесного найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас дипломатичні контакти між країнами тривають, а обидві сторони публічно заявляють про важливість збереження партнерства. Саме тому найближчі тижні можуть стати визначальними для того, чи вдасться Києву та Варшаві уникнути нового серйозного загострення у відносинах та знайти формулу, яка дозволить зберегти стратегічну співпрацю попри історичні розбіжності.

  • Трамп віддав наказ: США обрушили масовані авіаудари по Ірану

    Трамп віддав наказ: США обрушили масовані авіаудари по Ірану

    Сполучені Штати Америки розпочали одну з наймасштабніших військових операцій проти Ірану за останні роки. За наказом президента США Дональда Трампа американські війська завдали серії масованих ударів по військових об’єктах на території Ісламської Республіки. У Вашингтоні заявляють, що операція стала відповіддю на “безпідставну та триваючу агресію” з боку Тегерана і має на меті змусити іранське керівництво повернутися до переговорів та погодитися на мирну угоду зі Сполученими Штатами.

    Про початок операції повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM), яке відповідає за військові дії американських сил на Близькому Сході. Інформацію також підтвердили американські посадовці, на яких посилається видання Axios.

    У заяві CENTCOM зазначається, що військова операція стартувала о 17:15 за східним часом США після відповідного наказу головнокомандувача – президента Дональда Трампа. Американські військові наголосили, що удари здійснювалися в рамках самооборони та стали реакцією на дії Ірану, які Вашингтон вважає загрозою для американських військових, союзників США та міжнародного судноплавства в регіоні.

    У командуванні підкреслили, що атаки були спрямовані на об’єкти, які використовувалися для координації військових операцій, ведення спостереження, управління безпілотними системами та забезпечення протиповітряної оборони.

    За інформацією джерел Axios, усі цілі першої хвилі ударів були розташовані переважно на півдні Ірану. Серед них – радіолокаційні комплекси, системи протиповітряної оборони, командні центри, вузли зв’язку та пункти управління безпілотниками.

    Американська сторона вважає, що саме ці об’єкти використовувалися для здійснення атак на американські інтереси та створювали загрозу для міжнародного судноплавства у Перській затоці та прилеглих водах.

    Президент США Дональд Трамп напередодні операції відкрито заявляв про готовність застосувати військову силу проти Ірану. Під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті він різко розкритикував поведінку Тегерана на переговорах та звинуватив іранське керівництво у свідомому затягуванні дипломатичного процесу.

    За словами американського президента, Іран протягом тривалого часу використовував переговори як спосіб виграти час та уникнути виконання вимог міжнародної спільноти.

    “Ми будемо атакувати їх, атакувати їх дуже сильно”, – заявив Трамп, коментуючи можливі дії США щодо Ірану.

    Не менш жорстку позицію продемонстрував і міністр оборони США Піт Гегсет. Під час візиту до штаб-квартири CENTCOM у Флориді він фактично анонсував масштабну операцію ще до її початку.

    Глава Пентагону заявив, що Сполучені Штати готові застосовувати військову силу доти, доки Іран не погодиться на політичну угоду, яку Вашингтон вважає прийнятною.

    За словами Гегсета, американські бомби мали вразити ключові військові об’єкти Ірану один за одним, щоб змусити керівництво країни змінити свою позицію.

    “Сьогодні ввечері CENTCOM матиме багато роботи, оскільки ми маємо намір завдати потужного удару по Ірану. Іран має шанс укласти чудову угоду. Проте вони не виявили такого бажання. Американські бомби падатимуть на ключові об’єкти в Ірані одна за одною. Це робиться не для того, щоб відновити війну, а щоб встановити умови для укладення угоди. Якщо нам доведеться вести переговори за допомогою бомб, ми вестимемо переговори за допомогою бомб”, – заявив глава Пентагону.

    Після початку операції американські військові продовжили завдавати ударів протягом усієї ночі. Близько четвертої години ранку за київським часом CENTCOM повідомило про нову фазу військової кампанії.

    У командуванні заявили, що американська авіація та сили флоту атакували об’єкти спостереження, центри управління, комунікаційні вузли та системи протиповітряної оборони по всій території Ірану.

    Для проведення операції були залучені підрозділи Військово-повітряних сил США, Корпусу морської піхоти та Військово-морських сил. За словами представників CENTCOM, усі удари завдавалися високоточними боєприпасами, що дозволяло мінімізувати супутні втрати та концентруватися виключно на військових цілях.

    Американська сторона наголосила, що операція була спрямована не проти цивільного населення Ірану, а проти військової інфраструктури, яку США вважають джерелом загроз для своїх сил та міжнародної торгівлі.

    Нинішня операція стала продовженням стрімкої ескалації між Вашингтоном і Тегераном, яка почалася після інциденту зі збиттям американського ударного гелікоптера Apache.

    У відповідь на цей інцидент США раніше вже завдали ударів по іранських радарах та системах протиповітряної оборони. Вашингтон заявив, що ці атаки були обмеженими та мали виключно оборонний характер.

    Однак після цього Іран здійснив ракетні удари та запустив безпілотники в напрямку американських військових баз у регіоні. Саме ці дії стали однією з причин ухвалення рішення про нову масштабну операцію.

    Напередодні початку ударів Дональд Трамп провів закриту нараду з представниками Ради національної безпеки, військовим керівництвом та ключовими членами своєї адміністрації.

    За даними Axios, під час зустрічі розглядалося кілька сценаріїв реагування. Серед них були як обмежені точкові удари, так і короткотривала масштабна операція, яка повинна була продемонструвати рішучість США та змусити Іран переглянути свою позицію.

    Зрештою адміністрація Трампа зупинилася на варіанті масштабного, але обмеженого в часі удару, який має завдати максимальної шкоди військовій інфраструктурі Ірану без переходу до повномасштабної війни.

    Реакція Тегерана не забарилася. Іранське агентство Tasnim із посиланням на військові джерела повідомило, що країна готує “жорстоку відповідь” на дії Сполучених Штатів.

    Іранські військові заявили, що американські атаки не залишаться без наслідків і що всі необхідні заходи у відповідь будуть реалізовані у відповідний момент.

    Ще до початку операції президент Ірану різко відреагував на погрози Дональда Трампа. За його словами, заяви американського лідера є свідченням не сили США, а їхнього відчаю через нездатність досягти своїх цілей дипломатичним шляхом.

    На тлі нових ударів міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій. Аналітики попереджають, що нинішня ескалація може стати одним із найнебезпечніших загострень між США та Іраном за останнє десятиліття.

    Особливе занепокоєння викликає можливість розширення конфлікту за межі двостороннього протистояння. У регіоні розташовані численні американські військові бази, а також союзники США, які можуть опинитися під загрозою у разі масштабної відповіді з боку Тегерана.

    Крім безпекових ризиків, експерти звертають увагу й на економічні наслідки. Будь-яке серйозне загострення у Перській затоці традиційно впливає на світові ціни на нафту та газ, оскільки через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту енергоносіїв.

    На тлі військової операції інвестори вже почали оцінювати ризики для глобальних ринків, а трейдери уважно стежать за подальшими діями Ірану та США.

    Попри масштабність ударів, Вашингтон наполягає, що його головною метою залишається не початок нової війни на Близькому Сході, а примушення Ірану до укладення нової політичної угоди. У Білому домі переконані, що демонстрація військової сили може змусити Тегеран повернутися до переговорів на умовах, які влаштовуватимуть американську сторону.

    Водночас жорстка риторика обох держав та обіцянки Ірану відповісти на удари свідчать про те, що ситуація залишається вкрай напруженою. Найближчі дні можуть стати визначальними для подальшого розвитку подій та покажуть, чи призведе нинішня військова кампанія до нових переговорів, чи навпаки – стане початком ще масштабнішого конфлікту на Близькому Сході.

  • «Атакуватимемо дуже жорстко»: Трамп виступив із новою погрозою на адресу Ірану

    «Атакуватимемо дуже жорстко»: Трамп виступив із новою погрозою на адресу Ірану

    Напруження у відносинах між Сполученими Штатами та Іраном продовжує стрімко зростати. Президент США Дональд Трамп заявив про готовність американських військових продовжувати завдавати ударів по іранських цілях та пригрозив новими атаками вже найближчим часом. Водночас глава Білого дому вкотре закликав Тегеран погодитися на укладення угоди зі США, наголосивши, що подальший розвиток подій залежатиме від готовності іранської влади до компромісу.

    Відповідну заяву Трамп зробив під час брифінгу у Білому домі на тлі різкого загострення ситуації в районі Ормузької протоки та серії взаємних ударів між американськими та іранськими силами. За словами американського президента, Вашингтон не має наміру послаблювати тиск на Іран і готовий застосовувати силу доти, доки не буде досягнуто результату, який задовольнить американську сторону.

    Трамп підкреслив, що напередодні США вже здійснили потужну військову операцію проти іранських об’єктів, однак не виключив продовження атак найближчим часом.

    «Ми вчора жорстко вдарили по них, і сьогодні ми знову жорстко вдаримо», — заявив американський лідер, коментуючи останні події навколо Ірану.

    Президент США також наголосив, що Вашингтон вважає свої дії законними та виправданими з точки зору захисту національної безпеки і власних військових сил.

    «Ми атакуватимемо їх — і атакуватимемо дуже жорстко. Ми відновимо бомбардування. Ми маємо на це право. Вони збили наш вертоліт», — сказав Трамп.

    Ця заява стала одним із найжорсткіших сигналів з боку американської адміністрації за останній час та свідчить про готовність США до подальшої військової ескалації, якщо конфлікт не буде врегульований дипломатичним шляхом.

    Одночасно глава Білого дому наголосив, що Вашингтон все ще зацікавлений у досягненні домовленостей з Іраном. За його словами, адміністрація США не відмовляється від переговорного процесу і готова розглядати варіанти політичного врегулювання, однак лише за умови, що майбутня угода відповідатиме інтересам Сполучених Штатів та забезпечить реальні механізми виконання взятих зобов’язань.

    «Іран повинен підписати угоду», — заявив Трамп, наголосивши, що Вашингтон прагне домовленостей, які будуть ефективними та матимуть практичний результат.

    При цьому американський президент утримався від конкретних прогнозів щодо розвитку ситуації, зазначивши, що багато залежатиме від подальших дій Тегерана.

    «Побачимо, що буде з угодою», — додав він.

    Чергове загострення між США та Іраном розпочалося після інциденту над Ормузькою протокою — одним із найважливіших стратегічних морських маршрутів світу. Саме через цей вузький морський коридор проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу, тому будь-які військові події у цьому районі викликають занепокоєння міжнародної спільноти та фінансових ринків.

    За даними американської сторони, напередодні в районі протоки було збито американський ударний вертоліт Apache. Медіа повідомляли, що повітряне судно могло бути уражене іранським безпілотником сімейства Shahed. Офіційний Тегеран своєї відповідальності за інцидент публічно не визнав, однак саме цей випадок став приводом для масштабної відповіді з боку США.

    У відповідь американські військові здійснили серію ударів по військових об’єктах Ірану. За інформацією, яку поширили представники оборонного відомства США, цілями стали системи протиповітряної оборони, радіолокаційні комплекси, вузли зв’язку та командні пункти, розташовані поблизу Ормузької протоки. У Вашингтоні заявили, що операція мала на меті послабити військові можливості Ірану та запобігти подальшим атакам на американські сили.

    Ситуація продовжила загострюватися і в ніч на 10 червня, коли сторони фактично обмінялися новими ударами. За повідомленнями міжнародних медіа, американські сили атакували низку іранських військових об’єктів, тоді як Іран здійснив власні дії у відповідь. Деталі наслідків операцій залишаються обмеженими, однак сам факт взаємних атак свідчить про суттєве підвищення рівня конфронтації між двома державами.

    Аналітики звертають увагу, що нинішнє загострення відбувається на тлі тривалого протистояння між Вашингтоном і Тегераном, яке охоплює питання регіональної безпеки, ядерної програми Ірану, впливу Тегерана на близькосхідні конфлікти та присутності американських військових у регіоні. Будь-яке подальше нарощування військової активності може призвести до масштабніших наслідків не лише для Близького Сходу, а й для глобальної економіки.

    Особливе занепокоєння викликає можливий вплив конфлікту на світовий енергетичний ринок. Через Ормузьку протоку проходить значна частина морських поставок нафти з країн Перської затоки, тому будь-яка загроза безпеці судноплавства автоматично впливає на ціни на енергоносії та настрої інвесторів. Саме тому останні події вже привернули увагу урядів багатьох держав та міжнародних організацій.

    Представники низки країн закликали сторони до стриманості та повернення до дипломатичного діалогу. Міжнародні партнери наголошують, що подальша ескалація може призвести до непередбачуваних наслідків для безпеки всього регіону та створити нові ризики для глобальної торгівлі й енергетичної стабільності.

    Попри це, останні заяви Трампа демонструють, що американська адміністрація готова поєднувати дипломатичний тиск із силовими методами впливу. У Вашингтоні продовжують наполягати на укладенні нової угоди з Іраном, однак водночас не приховують готовності до подальших військових операцій у разі відсутності поступок з боку Тегерана.

    На цьому тлі світова спільнота уважно стежить за розвитком подій, оскільки найближчі дні можуть стати визначальними для подальших відносин між США та Іраном і вплинути на безпекову ситуацію далеко за межами Близького Сходу.

  • Європа визначила роль України: результати опитування здивували навіть експертів

    Європа визначила роль України: результати опитування здивували навіть експертів

    Більшість громадян європейських країн сприймають Україну як необхідного партнера, з яким слід розвивати стратегічну співпрацю, а в окремих державах рівень підтримки України як союзника, що поділяє спільні цінності та інтереси, є ще вищим. Такі дані містяться в останньому загальноєвропейському дослідженні Європейської ради з міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations), яке фіксує не лише поточний рівень сприйняття України в ЄС та інших європейських країнах, а й загальні тенденції трансформації політичних і безпекових уявлень європейців на тлі війни Росії проти України та змін у глобальній системі безпеки.

    Згідно з результатами опитування, у більшості країн, охоплених дослідженням, домінує уявлення про Україну як про «необхідного партнера», співпраця з яким має стратегічне значення. Такий варіант відповіді став найпоширенішим і в середньому перевищує позначку у 30% респондентів у більшості держав. Це свідчить про те, що для значної частини європейського суспільства Україна вже не сприймається як периферійний гравець або виключно об’єкт зовнішньої політики, а радше як важливий елемент європейської безпекової та політичної архітектури, з яким необхідно будувати довгострокові відносини.

    Водночас у низці країн простежується ще глибше позитивне сприйняття України. У цих державах значна частка опитаних характеризує Україну як союзника — країну, яка поділяє спільні цінності, інтереси та стратегічні орієнтири. Найвищі показники такого сприйняття зафіксовані у Швеції, де 52% респондентів назвали Україну союзником, у Великій Британії — 46%, а також у Данії — 45%. У цих країнах частка тих, хто сприймає Україну саме як союзника, перевищує або зрівнюється з часткою тих, хто бачить її лише як партнера, що свідчить про більш глибоку політичну та суспільну інтеграцію України в уявлення про європейську безпеку.

    Подібні тенденції також спостерігаються в Нідерландах, Португалії та Естонії, де Україна дедалі частіше розглядається не лише як партнер у сфері безпеки, а як держава, з якою поділяють спільні інтереси у протистоянні загрозам європейській стабільності. Це відображає зміну сприйняття України в частині європейського суспільства — від країни, що потребує підтримки, до рівноправного учасника спільного безпекового простору.

    Водночас дослідження фіксує і більш суперечливі або неоднозначні настрої в окремих державах Центральної та Південно-Східної Європи. Польща, Угорщина та Болгарія виділяються як країни, де порівняно вища частка респондентів сприймає Україну не лише як партнера, а й як конкурента або навіть супротивника. Важливо, що навіть у цих випадках такі оцінки залишаються меншістю, однак вони є помітними у порівнянні з іншими країнами регіону та відображають складніші суспільні дискусії щодо війни, безпеки, міграції та економічних відносин.

    Так, у Польщі 14% опитаних назвали Україну конкурентом, а 9% — супротивником. В Угорщині ці показники становлять 5% і 25% відповідно, тоді як у Болгарії — 7% і 19%. Окрім того, саме в цих країнах, а також в Італії та Швейцарії, досить значною є частка тих, хто не має чітко сформованої думки щодо ролі України. Це може свідчити як про інформаційну неоднорідність, так і про політичну поляризацію суспільних оцінок зовнішньої політики.

    Окремим важливим елементом дослідження є оцінка ставлення європейців до Сполучених Штатів. Опитування демонструє помітне зниження рівня сприйняття США як союзника: лише 11% респондентів у Європі нині визначають США як союзника, що майже вдвічі менше порівняно з 2024 роком. Така динаміка відображає певне охолодження трансатлантичних настроїв у частині європейського суспільства та посилення дискусій про автономність європейської політики безпеки.

    Попри це, результати опитування показують, що ідея радикальної трансформації системи безпеки в Європі шляхом створення альтернативи НАТО не отримує масової підтримки. Більшість респондентів у різних країнах не підтримують ідею заміни Північноатлантичного альянсу виключно європейською оборонною структурою, що свідчить про збереження ключової ролі НАТО у безпековій архітектурі континенту.

    Водночас дослідження фіксує ще одну важливу тенденцію — зростання підтримки збільшення оборонних витрат у європейських країнах. На тлі триваючих безпекових викликів і війни Росії проти України дедалі більше громадян Європи виступають за посилення обороноздатності своїх держав. Це свідчить про поступове формування нового консенсусу щодо необхідності інвестицій у безпеку як ключового елементу стабільності.

    У підсумку результати опитування демонструють складну, але загалом позитивну динаміку сприйняття України в Європі. Попри наявність регіональних відмінностей і політичних нюансів, загальна тенденція свідчить про закріплення України як важливого партнера європейських держав у сфері безпеки, політики та стратегічної стабільності.

  • Золото різко подешевшало до 11-тижневого мінімуму на тлі війни США та Ірану

    Золото різко подешевшало до 11-тижневого мінімуму на тлі війни США та Ірану

    Ціни на золото різко знизилися до найнижчого рівня за останні 11 тижнів на тлі нового загострення геополітичної напруженості між США та Іраном, яке парадоксально посилило одразу кілька протилежних факторів впливу на фінансові ринки. Попри традиційну роль золота як «тихої гавані» під час криз, цього разу домінувати почали очікування щодо монетарної політики та зростання дохідності альтернативних активів.

    Як повідомляє Reuters, спотова ціна золота знизилася на 1,3% і опустилася до 4 206,08 долара за тройську унцію. Під час внутрішньоденних торгів котирування досягали найнижчого рівня з 23 березня, що свідчить про суттєве ослаблення попиту на дорогоцінний метал у короткостроковій перспективі. Американські ф’ючерси на золото з постачанням у серпні також продемонстрували спад — мінус 1,4%, до рівня близько 4 228 доларів за унцію.

    Різке зниження вартості відбулося на фоні чергового витка напруженості на Близькому Сході. За попередніми повідомленнями, президент США Дональд Трамп заявив про інцидент за участі американського військового гелікоптера Apache, який виконував патрулювання в районі Ормузької протоки та нібито був збитий іранськими силами. Ця заява стала тригером для подальшої ескалації.

    У відповідь Вашингтон оголосив про початок військової операції проти Ірану. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів по іранських об’єктах, заявивши про дії в межах самооборони. Паралельно іранські державні медіа інформували про серію вибухів у стратегічно важливих районах поблизу Ормузької протоки — зокрема в Сіріку, Бандар-Аббасі та на острові Кешм, що має ключове значення для контролю морських маршрутів у регіоні.

    Ескалація викликала різке зростання занепокоєння серед інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні енергоносіїв, адже Ормузька протока є одним із найважливіших світових коридорів транспортування нафти та зрідженого газу. У нормальних умовах через цей вузький морський шлях проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів, тому будь-які військові ризики тут миттєво відображаються на цінах сировини.

    На цьому тлі світові ціни на нафту продовжили зростання, додавши приблизно 1% після новин про удари США по іранських цілях. Додатковим чинником підтримки нафтового ринку стали свіжі дані про скорочення запасів сирої нафти у США, що підсилює побоювання щодо можливого дефіциту пропозиції в короткостроковій перспективі.

    Зростання нафтових котирувань має прямий вплив на глобальну інфляцію. Енергоресурси залишаються ключовим компонентом у структурі витрат як для бізнесу, так і для споживачів, тому навіть відносно помірне підвищення цін на нафту здатне підштовхувати загальний інфляційний тиск у світовій економіці. Це, у свою чергу, змінює очікування фінансових ринків щодо подальших дій центральних банків.

    Інвестори почали активніше закладати сценарій, за якого провідні регулятори, зокрема Федеральна резервна система США, утримуватимуть високі процентні ставки довше, ніж очікувалося раніше. За оцінками інструменту CME FedWatch, ринки наразі оцінюють імовірність підвищення ставок ФРС до грудня більш ніж у 70%, що суттєво впливає на поведінку капіталу.

    Для золота це створює додатковий тиск. Дорогоцінний метал не приносить процентного доходу, тому в умовах високих або потенційно зростаючих ставок він стає менш привабливим порівняно з облігаціями та іншими фінансовими інструментами, які забезпечують дохідність. Саме цей фактор зараз частково перекриває традиційний попит на золото як захисний актив.

    Хоча золото зазвичай зміцнюється в періоди геополітичної нестабільності та підвищеної інфляції, нинішня ситуація демонструє більш складну реакцію ринку. Інвестори одночасно реагують і на ризики війни, і на перспективу жорсткішої монетарної політики, і саме останній чинник наразі переважає у формуванні цінової динаміки.

    Додаткову увагу учасники ринку цього тижня зосереджують на нових макроекономічних даних зі США, насамперед показниках інфляції. Саме вони можуть стати визначальними для наступних рішень Федеральної резервної системи. Якщо інфляційний тиск залишатиметься стійким, це посилить аргументи на користь довшого утримання високих ставок або навіть їх подальшого підвищення.

    Таким чином, ринок дорогоцінних металів опинився під одночасним впливом геополітичної напруги, зростання цін на нафту, інфляційних ризиків та жорстких очікувань щодо монетарної політики. У результаті золото втратило частину інвестиційної привабливості та опустилося до мінімумів майже за три місяці, попри те, що ще нещодавно саме геополітичні ризики підтримували попит на захисні активи.

  • США перейшли до дій: Трамп підтвердив удари по Ірану

    США перейшли до дій: Трамп підтвердив удари по Ірану

    Сполучені Штати розпочали військову операцію проти Ірану після того, як Тегеран, за твердженням американської сторони, збив вертоліт Apache армії США, який патрулював район Ормузької протоки. Про початок ударів повідомило Центральне командування США (CENTCOM), заявивши, що операція проводиться у відповідь на дії Ірану та має характер самооборони.

    У повідомленні CENTCOM зазначається, що удари були розпочаті у вівторок о 17:00 за східноамериканським часом, що відповідає опівночі за Києвом. Американські військові наголосили, що діють за наказом Верховного головнокомандувача США та здійснюють «пропорційну відповідь на безпідставну агресію з боку Ірану». Водночас подробиці щодо конкретних цілей операції або масштабу застосованих сил поки не розкриваються.

    Невдовзі після заяви американського командування в Ірані почали надходити повідомлення про вибухи. За інформацією напівофіційного іранського агентства Mehr, серію вибухів було чути в прибережному місті Сірік, розташованому неподалік Ормузької протоки. Місцеві жителі повідомляли про кілька потужних звуків, що пролунали в різних частинах району.

    За даними агентства, вибухи також було чути в Бандар-Аббасі та на острові Кешм. Обидві локації мають стратегічне значення через своє розташування поблизу Ормузької протоки — одного з ключових морських маршрутів світу, через який проходить значна частина міжнародних поставок нафти та скрапленого газу.

    Президент США Дональд Трамп підтвердив, що американські удари є відповіддю на збиття вертольота Apache. У коментарі журналісту ABC News Джонатану Карлу він наголосив, що Вашингтон не міг залишити цей інцидент без реакції.

    «Я вважаю, що дуже важливо відповісти. Вони збили вертоліт, і ми відповідаємо прямо зараз», — заявив американський президент. За його словами, реакція США має бути «дуже рішучою, дуже потужною», і саме такою вона є.

    Напередодні Трамп повідомив, що Іран збив американський вертоліт Apache під час нічного патрулювання Ормузької протоки. Водночас глава Білого дому не навів додаткових подробиць щодо обставин інциденту, можливих втрат або технічних деталей події.

    Останнє загострення відбувається на тлі напруженої ситуації на Близькому Сході та триваючого обміну ударами між Іраном та Ізраїлем. Попри новий виток конфронтації, Трамп продовжує заявляти про можливість дипломатичного врегулювання. Раніше у вівторок він висловив переконання, що мирна угода з Тегераном може бути досягнута вже протягом двох-трьох днів.

    Крім того, американський президент заявив, що Сполучені Штати можуть оголосити про «повну перемогу» над Іраном упродовж найближчих двох тижнів. На момент публікації матеріалу інформація про наслідки американських ударів, можливі жертви чи масштаби руйнувань відсутня. Також немає офіційних заяв іранської влади, які б підтверджували характер вибухів у районах поблизу Ормузької протоки та їхній зв’язок із оголошеною США військовою операцією.

  • Трамп обирає угоду замість війни: у Білому домі зробили резонансну заяву про Іран

    Трамп обирає угоду замість війни: у Білому домі зробили резонансну заяву про Іран

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс зробив одну з найвідвертіших заяв американської адміністрації щодо конфлікту навколо Ірану, фактично визнавши, що інтереси Вашингтона та Ізраїлю не завжди збігаються. За словами посадовця, головною метою Сполучених Штатів залишається досягнення довгострокової ядерної угоди з Тегераном та недопущення створення Іраном ядерної зброї, навіть якщо такий підхід не повністю відповідає очікуванням ізраїльського керівництва.

    Про це Венс заявив в інтерв’ю телеканалу Fox News на тлі нового загострення між Ізраїлем та Іраном.

    «У США та Ізраїлю є багато спільних інтересів. Але є й ситуації, де наші інтереси розходяться», – наголосив віцепрезидент.

    За його словами, адміністрація Дональда Трампа переконана, що протягом останніх півтора року вдалося створити передумови для врегулювання ядерного питання дипломатичним шляхом. Саме тому Вашингтон продовжує робити ставку на переговорний процес, а не на масштабну військову ескалацію.

    Особливо резонансною стала інша заява Венса, в якій він фактично дав зрозуміти, що США не збираються коригувати свою стратегію під позицію ізраїльського уряду.

    «Ізраїлю це може подобатися, а може й ні, але ми вважаємо, що це в інтересах Сполучених Штатів. І ми продовжуватимемо йти цим шляхом, бо саме для цього президента обрали», – заявив він.

    Заява пролунала на тлі нової хвилі напруженості на Близькому Сході. Увечері 7 червня Іран завдав кількох хвиль ракетних ударів по території Ізраїлю. За даними ізраїльської сторони, більшість ракет були перехоплені системами протиповітряної оборони. Повідомлень про масштабні руйнування чи загиблих не надходило.

    Після атаки президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху. За інформацією американських медіа, глава Білого дому закликав ізраїльське керівництво утриматися від негайної відповіді та дати шанс дипломатичним зусиллям.

    У Вашингтоні переконані, що переговори з Тегераном перебувають на фінальній стадії та можуть завершитися новою домовленістю щодо контролю над іранською ядерною програмою.

    Втім, ізраїльська сторона не дослухалася до цих закликів. Уже вранці 8 червня ізраїльські військові завдали серії ударів по військових об’єктах на території Ірану. Під атаку потрапили ракетні пускові установки та інші елементи військової інфраструктури.

    У відповідь Іран заявив про завершення поточної операції проти Ізраїлю, але водночас пригрозив значно жорсткішою реакцією у випадку нових ударів.

    Таким чином ситуація фактично зайшла у нову фазу, коли головні союзники — США та Ізраїль — демонструють різні підходи до врегулювання конфлікту.

    Для адміністрації Трампа ключовим завданням залишається недопущення появи в Ірану ядерної зброї через дипломатичні механізми. Водночас уряд Нетаньяху традиційно займає більш жорстку позицію та вважає військовий тиск одним із головних інструментів стримування Тегерана.

    Аналітики зазначають, що відносини між Вашингтоном та Єрусалимом залишаються стратегічно міцними, однак останні події демонструють наявність серйозних тактичних розбіжностей щодо того, як саме необхідно вирішувати іранське питання.

    Особливу увагу до заяв Венса привертає і внутрішньополітичний контекст у США. Дональд Трамп під час виборчої кампанії неодноразово обіцяв уникати затяжних закордонних воєн і концентруватися на внутрішніх проблемах країни. Саме тому Білий дім зараз зацікавлений у досягненні дипломатичної угоди, яка дозволить уникнути масштабного військового конфлікту на Близькому Сході.

    Подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від того, чи вдасться Вашингтону та Тегерану завершити переговорний процес. Якщо домовленостей досягти не вдасться, ризик нового витка ескалації між Іраном та Ізраїлем залишатиметься високим, а США можуть опинитися перед складним вибором між підтримкою союзника та власною стратегією стримування конфлікту.

  • «Нічого нікому не довів»: експерт жорстко оцінив кампанію Трампа проти Ірану

    «Нічого нікому не довів»: експерт жорстко оцінив кампанію Трампа проти Ірану

    Ситуація навколо конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном дедалі більше нагадує політичний і військовий глухий кут. Попри гучні заяви президента США Дональда Трампа про успішність американської кампанії, повного завершення протистояння досі не відбулося. Війна не перейшла у масштабну фазу, однак і мирного врегулювання сторони поки не досягли. На цьому тлі американські експерти все частіше говорять про затяжну кризу, яка починає створювати проблеми не лише для зовнішньої політики Вашингтона, а й для внутрішньополітичних позицій самого Трампа.

    Про це заявив директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик в ефірі проєкту «СвітОгляд» з Євгеном Магдою.

    За словами експерта, американська адміністрація розраховувала на швидке завершення конфлікту та укладання угоди, яка дозволила б Дональду Трампу оголосити про чергову зовнішньополітичну перемогу. Однак події розвиваються за іншим сценарієм.

    «Трамп давно хотів би все закінчити, поставити крапку і заявити про перемогу. Але наразі триває період ані війни, ані миру», — зазначив Дубовик.

    Експерт наголосив, що між США та Іраном продовжуються окремі обміни ударами, проте масштабних бойових дій немає. Водночас не спостерігається й активного дипломатичного процесу, який міг би привести сторони до повноцінного мирного врегулювання.

    Конфлікт між Вашингтоном і Тегераном різко загострився після масштабної військової операції США та Ізраїлю наприкінці лютого 2026 року. Тоді американські та ізраїльські сили завдали ударів по об’єктах іранської ядерної, ракетної та військової інфраструктури. Після цього Іран пообіцяв відповісти на атаку та пригрозив наслідками для американських інтересів на Близькому Сході.

    Відтоді сторони періодично обмінюються ударами, але жодна з них не переходить до відкритої широкомасштабної війни. Саме тому нинішню ситуацію багато експертів називають «замороженим конфліктом високої інтенсивності».

    Особливу проблему для Білого дому створює внутрішньополітичний фактор. Уже восени у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, а тема війни традиційно залишається чутливою для американського суспільства.

    За словами Дубовика, затягування конфлікту негативно впливає на рейтинги адміністрації Трампа. Значна частина виборців очікувала швидкого завершення кампанії, а натомість отримала тривалий конфлікт із невизначеним фіналом.

    Крім того, війна почала позначатися на економічній ситуації. Насамперед це стосується нафтового ринку та вартості пального. Будь-яка ескалація на Близькому Сході традиційно викликає нервову реакцію світових ринків через ризики для поставок енергоносіїв.

    Саме тому Білий дім опинився перед складним вибором. З одного боку, Трамп прагне швидко завершити кризу. З іншого — будь-яка угода з Іраном може бути сприйнята політичними опонентами як поступка після масштабних військових витрат.

    Не менш складна ситуація і для Тегерана. Іранська влада також зацікавлена у зниженні напруги, однак не готова погоджуватися на умови, які могли б виглядати як капітуляція перед Сполученими Штатами.

    На цьому тлі дедалі активніше проявляють себе міжнародні посередники. Раніше роль медіаторів намагалися виконувати Пакистан, Катар та низка інших держав. Останнім часом до дипломатичних зусиль активно долучається Туреччина, яка підтримує контакти як із Вашингтоном, так і з Тегераном.

    Окрему увагу експерти приділяють позиції Китаю. Пекін уважно стежить за розвитком подій і не приховує своєї стурбованості ситуацією в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку проходить значна частина світових поставок енергоносіїв, а будь-які бойові дії в регіоні можуть призвести до різкого зростання цін на нафту та перебоїв у міжнародній торгівлі.

    Крім того, Китай залишається одним із головних покупців іранської нафти. Саме тому Пекін не зацікавлений у повній поразці Тегерана.

    Водночас китайське керівництво уважно оцінює й ситуацію навколо США. На думку Дубовика, у Китаї позитивно сприймають той факт, що Вашингтон змушений витрачати ресурси на затяжний конфлікт.

    «У Пекіні бачать, що США витрачають зброю, кошти та політичний ресурс. Наразі Трамп застряг в Ірані й нічого нікому не довів», — зазначив експерт.

    За його словами, нинішня ситуація демонструє, що навіть найпотужніша військова машина світу не завжди здатна швидко досягти політичних цілей лише за допомогою сили.

    Тим часом американський Конгрес уже почав реагувати на розвиток подій. На початку червня Палата представників ухвалила резолюцію, яка обмежує можливості президента самостійно розширювати військову операцію проти Ірану без додаткового схвалення законодавців.

    Аналітики зазначають, що найближчі місяці можуть стати визначальними для подальшого розвитку ситуації. Якщо дипломатичний процес не буде активізований, конфлікт ризикує перетворитися на ще одну довготривалу кризу для американської зовнішньої політики.

    Для Дональда Трампа це означає додаткові політичні ризики напередодні важливих виборів. А для світової економіки — збереження невизначеності на енергетичних ринках та подальшу напругу в одному з найнестабільніших регіонів планети.

  • Попри тиск Москви: Пашинян заперечив напруженість у відносинах з Росією

    Попри тиск Москви: Пашинян заперечив напруженість у відносинах з Росією

    Прем’єр-міністр Нікол Пашинян заявив, що не вважає відносини між Вірменією та Росією напруженими, попри низку подій останніх місяців, які багато експертів і спостерігачів розцінюють як ознаки серйозного охолодження між двома державами.

    Глава вірменського уряду наголосив, що розмови про кризу у відносинах між Єреваном і Москвою значною мірою є штучними та не відповідають реальному стану справ. За його словами, двосторонні контакти продовжують базуватися на взаємній повазі та багаторічних інституційних зв’язках.

    «Відносини з Росією мають інституційну основу і ґрунтуються на взаємній повазі. Деякі сили, що діють у Вірменії, намагаються створити напруженість у вірмено-російських відносинах. Ця напруженість не виникає з тієї простої причини, що у нас із президентом РФ дуже тісні стосунки», – заявив Пашинян.

    Ця заява пролунала на тлі дедалі складнішої політичної ситуації у відносинах між Єреваном і Москвою. Протягом останніх років Вірменія поступово змінює зовнішньополітичний вектор, намагаючись розширювати співпрацю із західними країнами та європейськими структурами. Особливо помітним цей курс став після подій у Нагірному Карабасі, коли вірменське суспільство та частина політичного керівництва відкрито висловили невдоволення діями Росії, яка традиційно вважалася головним безпековим союзником країни.

    У Єревані неодноразово лунали заяви про те, що механізми безпеки, які десятиліттями будувалися за участі Москви, не виправдали очікувань Вірменії. Це стало поштовхом до активнішого розвитку відносин із західними державами, включно з країнами Європейського Союзу та Сполученими Штатами.

    Саме прагнення Вірменії до глибшої співпраці з Європою останнім часом викликає дедалі більшу стурбованість у Кремлі. Москва традиційно розглядає Південний Кавказ як сферу свого стратегічного впливу і болісно реагує на будь-які спроби держав регіону дистанціюватися від російської політики.

    Показовим у цьому контексті став нещодавній саміт Євразійський економічний союз, після якого президент Росії Володимир Путін фактично застеріг Вірменію від подальшого руху в бік Європейського Союзу. За інформацією ЗМІ, російський лідер згадав можливість так званого «українського сценарію», що багато аналітиків сприйняли як непряме попередження Єревану щодо наслідків надмірного зближення із Заходом.

    Паралельно з політичними заявами почали з’являтися й інші сигнали невдоволення Москви. Одним із найгучніших стало рішення Росії відкликати свого посла у Вірменії для проведення консультацій. У дипломатичній практиці такий крок часто розглядається як демонстрація серйозної стурбованості або невдоволення діями іншої сторони.

    Крім того, останнім часом повідомлялося про різні форми економічного тиску на Вірменію. Експерти звертають увагу, що економічні важелі традиційно залишаються одним із головних інструментів впливу Кремля на сусідні держави. Росія залишається одним із найбільших торговельних партнерів Вірменії, а тому будь-які обмеження чи зміни у двосторонній торгівлі можуть відчутно вплинути на економіку країни.

    Попри це Пашинян демонструє готовність уникати відкритої конфронтації з Москвою. Його остання заява свідчить про прагнення зберегти робочі відносини з Кремлем навіть за умов зростання політичних розбіжностей. Вірменський прем’єр неодноразово підкреслював, що країна не ставить за мету розрив зв’язків із Росією, а лише прагне проводити більш незалежну та збалансовану зовнішню політику.

    Водночас західні медіа повідомляють про спроби Москви вплинути на внутрішньополітичні процеси у Вірменії. Агентство Reuters раніше опублікувало матеріал, підготовлений на основі документів та коментарів представників західних розвідувальних структур. У ньому йшлося про те, що Кремль побоюється зміцнення позицій Пашиняна та його політичної сили, оскільки це може остаточно закріпити прозахідний курс країни.

    За оцінками співрозмовників агентства, Росія прагне не допустити сценарію, за якого Вірменія поступово вийде з-під її політичного впливу та почне орієнтуватися на європейські інституції. Саме тому боротьба за геополітичний вибір Вірменії сьогодні стає одним із ключових факторів політичної напруги на Південному Кавказі.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є надзвичайно складною для Єревана. З одного боку, країна зацікавлена у збереженні економічних зв’язків із Росією та уникненні різких потрясінь. З іншого — значна частина вірменського суспільства підтримує курс на поглиблення співпраці із Заходом і вважає, що держава повинна диверсифікувати свої зовнішньополітичні та безпекові зв’язки.

    На цьому тлі слова Пашиняна про відсутність напруженості з Росією можна розглядати як спробу знизити градус конфронтації та продемонструвати готовність до діалогу з Кремлем. Водночас реальні події останніх місяців свідчать, що відносини між двома країнами переживають один із найскладніших періодів за весь час перебування Вірменії під керівництвом нинішнього прем’єра.