Hronikanovostej.com

Позначка: Генштаб ЗСУ

  • ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    Сили оборони України продовжують системну кампанію зі знищення військової інфраструктури Росії як на тимчасово окупованих територіях, так і в глибокому тилу противника. Протягом останньої доби українські військові завдали ударів одразу по низці важливих об’єктів російської армії, серед яких вертоліт в акваторії Азовського моря, стратегічний залізничний міст, два командні пункти, склад безпілотників, ремонтний підрозділ та база зберігання паливно-мастильних матеріалів. У Генеральному штабі Збройних сил України наголошують, що такі операції є частиною комплексної стратегії зі зниження бойового потенціалу армії РФ та руйнування логістичних маршрутів, які забезпечують окупаційні війська озброєнням, технікою і пальним.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, одним із результатів проведеної операції стало ураження російського вертольота, який перебував в акваторії Азовського моря.

    Наразі військові уточнюють ступінь його пошкодження та наслідки удару. У Генеральному штабі не уточнюють тип повітряного судна та не розкривають деталей операції з міркувань безпеки, однак наголошують, що результати ще аналізуються.

    Азовське море залишається одним із важливих районів, де Росія активно використовує авіацію для патрулювання, супроводу кораблів, розвідки та підтримки своїх військ на південному напрямку. Саме тому ураження навіть окремих авіаційних засобів противника має суттєве значення для послаблення його можливостей контролювати цей регіон.

    Одним із найважливіших результатів операції стало ураження залізничного мосту через річку Сіверський Донець у районі тимчасово окупованої Станиці Луганської.

    За інформацією Генерального штабу, цей міст мав стратегічне значення для російської армії, адже через нього регулярно здійснювалося перекидання військової техніки, особового складу, артилерійських боєприпасів, ракетного озброєння, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для забезпечення окупаційних військ.

    Залізничне сполучення традиційно залишається одним із головних інструментів військової логістики Росії. Саме залізницею окупанти транспортують великі обсяги техніки та боєприпасів із внутрішніх регіонів РФ до районів бойових дій.

    Ураження мостів, вузлових станцій та інших логістичних об’єктів значно ускладнює швидке перекидання резервів, збільшує навантаження на автомобільні маршрути та створює додаткові проблеми із забезпеченням російських угруповань на фронті.

    Водночас українські військові продовжують системно завдавати ударів по центрах управління російськими військами.

    За інформацією Генерального штабу, цього разу Сили оборони успішно уразили два командні пункти противника, розташовані в районі Шахтарського Донецької області.

    Саме на таких пунктах здійснюється управління військовими підрозділами, координація бойових операцій, планування наступальних дій, контроль за артилерією, ударними безпілотниками та іншими засобами ураження.

    Знищення або пошкодження командних центрів безпосередньо впливає на ефективність роботи російських військ, адже порушує систему передачі наказів, координацію між окремими підрозділами та здатність оперативно реагувати на зміну ситуації на полі бою.

    Ще однією важливою ціллю української операції став склад безпілотних літальних апаратів у Титарівці.

    Безпілотники вже давно стали одним із ключових елементів сучасної війни. Російська армія активно використовує їх для ведення повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню, виявлення українських позицій, а також для нанесення ударів по військових і цивільних об’єктах.

    Саме тому знищення місць зберігання таких систем дозволяє зменшити можливості противника щодо застосування дронів та ускладнює забезпечення підрозділів безпілотною технікою.

    Окрім цього, українські військові завдали удару по ремонтному підрозділу російської армії у Старобільську.

    Такі об’єкти відіграють важливу роль у підтриманні боєздатності військ, оскільки саме там ремонтується пошкоджена бронетехніка, автомобілі, артилерійські системи та інше озброєння.

    Пошкодження ремонтної інфраструктури означає, що російські війська змушені транспортувати несправну техніку на значно більші відстані або ж залишати її без можливості оперативного відновлення.

    Ще одним об’єктом, який потрапив під удар українських сил, став склад паливно-мастильних матеріалів у тимчасово окупованому Луганську.

    Паливо є критично важливим ресурсом для ведення війни. Воно забезпечує роботу танків, бойових машин піхоти, вантажної техніки, артилерії, авіації та інших видів озброєння.

    Ураження таких складів створює серйозні труднощі для забезпечення військ пальним, що безпосередньо впливає на їхню мобільність та здатність проводити активні бойові дії.

    У Генеральному штабі наголосили, що всі ці удари мають єдину мету – послабити військовий потенціал Російської Федерації та зменшити її можливості для продовження агресії проти України.

    “Сили оборони України й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на припинення збройної агресії Російської Федерації”, – заявили у Генеральному штабі.

    Остання операція стала продовженням серії масштабних ударів по стратегічних об’єктах РФ, які українські сили здійснюють останнім часом.

    Так, у ніч на 4 липня українські далекобійні безпілотники успішно атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, який є одним із найбільших центрів експорту російських нафтопродуктів через Балтійське море.

    За офіційною інформацією Сил спеціальних операцій ЗСУ, після влучання кількох безпілотників на території терміналу спалахнула масштабна пожежа.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи результати операції, заявив, що українські “далекобійні санкції” продовжують діяти проти об’єктів, які фінансують російську військову машину.

    За його словами, під ударом опинилася саме та портова інфраструктура, яка забезпечує надходження коштів до бюджету Росії та використовується для фінансування війни проти України.

    Крім цього, українські військові також уразили портову інфраструктуру у Кронштадті – одному з ключових центрів базування Балтійського флоту РФ. Відстань до цього військового об’єкта від державного кордону України перевищує 850 кілометрів, що вкотре демонструє здатність українських сил завдавати ударів по цілях далеко в тилу противника.

    Останніми місяцями Україна суттєво наростила інтенсивність ударів по складах боєприпасів, нафтобазах, військових аеродромах, командних пунктах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської армії.

    У військовому командуванні наголошують, що така стратегія спрямована не лише на знищення окремих військових цілей, а й на системне виснаження логістичних можливостей Росії, руйнування її системи забезпечення та зменшення ресурсів, необхідних для продовження повномасштабної війни проти України.

  • ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

    ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

    Найбільш резонансною ціллю став нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області. У Генеральному штабі повідомили, що внаслідок атаки було зафіксовано пряме влучання по території підприємства з подальшою масштабною пожежею. За попередньою інформацією, уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6 — один із ключових технологічних елементів виробничого циклу. Остаточний масштаб пошкоджень наразі уточнюється.

    «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» входить до числа найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить близько 17 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне паливо, авіаційний гас, мастильні матеріали та іншу продукцію, яка використовується, зокрема, для забезпечення потреб російської армії. Саме тому підприємство розглядається Україною як законна військова ціль у межах операцій зі зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора.

    За інформацією Генштабу, атака на Кстовський НПЗ є частиною комплексної кампанії Сил оборони із завдання ударів по критично важливій інфраструктурі російського військово-промислового комплексу. Варто зазначити, що це підприємство вже неодноразово ставало ціллю українських безпілотників. У квітні та травні 2026 року завод також зазнавав атак, після яких повідомлялося про пошкодження окремих виробничих потужностей.

    Окрім нафтопереробного заводу, українські військові уразили склад безпілотних літальних апаратів російських військ у районі Кам’янки Запорізької області. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні окупаційних військ ударними та розвідувальними дронами, які Росія регулярно використовує під час атак на українські міста та позиції Сил оборони. Детальна інформація про масштаби ураження складу наразі уточнюється.

    Ще однією важливою ціллю став залізничний міст через річку Сіверський Донець у районі Станиці Луганської. За інформацією Генерального штабу, цей об’єкт використовувався російськими військами для військової логістики, перекидання особового складу, боєприпасів, озброєння та матеріально-технічних засобів. Пошкодження транспортної інфраструктури такого рівня може суттєво ускладнити забезпечення російських угруповань на окремих напрямках фронту.

    Також українські підрозділи завдали удару по командно-спостережному пункту противника поблизу Вільшаної Харківської області. Подібні об’єкти забезпечують координацію підрозділів окупаційної армії, управління бойовими діями та зв’язок між військовими формуваннями. У Генштабі не уточнили масштаби пошкоджень командного пункту, однак підтвердили факт його ураження.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що операція була проведена в межах системної роботи зі зниження воєнно-економічного потенціалу Російської Федерації. Українські військові підкреслили, що удари по підприємствах, які забезпечують паливом армію РФ, а також по логістичних маршрутах і військових об’єктах залишаються одним із ключових напрямків роботи Сил оборони.

    Після атаки на НПЗ у Кстово в російських соціальних мережах та місцевих Telegram-каналах почали поширюватися відео масштабної пожежі на території підприємства. На оприлюднених кадрах видно густий дим і полум’я над виробничими установками. Офіційна російська влада традиційно не оприлюднила детальної інформації про масштаби руйнувань, тоді як українська сторона повідомила про підтверджене влучання та пожежу.

    Останніми місяцями Сили оборони України суттєво активізували кампанію далекобійних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, підприємства оборонно-промислового комплексу, склади боєприпасів, місця зберігання безпілотників, а також об’єкти транспортної логістики, які забезпечують функціонування російської армії. Українське військове командування неодноразово наголошувало, що такі операції спрямовані на послаблення можливостей Росії вести війну проти України та скорочення ресурсної бази окупаційних військ.

  • Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    У ніч проти 28 червня Сили оборони України провели чергову масштабну операцію проти військової інфраструктури Росії та окупаційних військ. Під удар потрапили стратегічно важливі об’єкти у тимчасово окупованому Криму, на окупованій частині Донецької області та безпосередньо на території Росії. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно підтвердив ураження залізничного мосту, складу боєприпасів, двох великих нафтопереробних заводів, а також повідомив нові подробиці успішної атаки на оборонний завод «Титан-Барикади» у Волгограді.

    Однією з головних цілей операції став залізничний міст у районі Ічок на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, саме цей об’єкт російські війська активно використовували для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічного забезпечення своїх підрозділів на півдні України. Результати ураження наразі уточнюються, однак українські військові наголошують, що удари по логістичних маршрутах залишаються одним із пріоритетних напрямків роботи Сил оборони.

    Паралельно українські військові завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі Амвросіївки на тимчасово окупованій території Донецької області. Цей склад забезпечував окупаційне угруповання на східному напрямку, тому його ураження може вплинути на можливості противника щодо ведення бойових дій. Остаточні масштаби завданих збитків наразі встановлюються.

    Окремо Генеральний штаб повідомив подробиці нічної атаки на два російські нафтопереробні заводи. Першою ціллю став НПЗ «Слов’янський» у місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю. За офіційною інформацією, на території підприємства зафіксовано влучання та подальшу масштабну пожежу. Підприємство належить компанії «Славянск ЭКО» і входить до числа найбільших незалежних нафтопереробних заводів півдня Росії, забезпечуючи виробництво пального як для цивільного сектору, так і для потреб російської військової логістики.

    Другим об’єктом став Ярославський нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. За інформацією Генштабу, на підприємстві також зафіксовано влучання з подальшим задимленням території. Остаточні результати атаки ще уточнюються. Ярославський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії, здатним переробляти близько 15 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються для забезпечення російської армії та військової логістики.

    Під час брифінгу Генеральний штаб також оприлюднив нові деталі удару, завданого 27 червня по стратегічному підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді. За результатами аналізу підтверджено, що українські ракети влучили одразу у три виробничі цехи оборонного комплексу. Унаслідок атаки виникла пожежа, а два цехи зазнали часткових руйнувань.

    Завод «Титан-Барикади» є одним із ключових підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Він спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок для оперативно-тактичних ракетних комплексів, компонентів для ракетного озброєння та іншої військової техніки. Саме тому цей об’єкт входить до переліку стратегічних цілей українських Сил оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтвердив успішне ураження двох російських НПЗ, зазначивши, що «далекобійні санкції» України продовжують системно послаблювати воєнно-економічний потенціал Росії. За словами глави держави, удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу спрямовані на зменшення ресурсів, які працюють на забезпечення російської військової машини.

    У Генеральному штабі підкреслили, що Сили оборони й надалі продовжуватимуть системні удари по військовій, транспортній та паливній інфраструктурі держави-агресора. Основною метою таких операцій залишається зниження бойових можливостей російської армії, порушення логістики окупаційних військ та ускладнення забезпечення фронту технікою, боєприпасами й паливом.

    Останні удари демонструють комплексний підхід українських військових: одночасне ураження транспортної інфраструктури, складів боєприпасів, паливних підприємств та оборонних заводів дозволяє послідовно послаблювати військовий потенціал Росії далеко за межами лінії фронту. Саме така стратегія, за оцінками експертів, дедалі більше впливає на здатність окупаційних військ підтримувати інтенсивність бойових дій.

  • Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Російська армія продовжує зазнавати колосальних втрат у повномасштабній війні проти України. За оновленими даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на 28 червня 2026 року загальні безповоротні та санітарні втрати російських окупаційних військ з початку повномасштабного вторгнення перевищили психологічну позначку у 1,4 мільйона осіб. Лише за останню добу українські захисники ліквідували ще близько 1 250 військовослужбовців армії РФ.

    Відповідно до ранкового зведення Генштабу, загальні втрати російських військ із 24 лютого 2022 року по 28 червня 2026 року орієнтовно становлять 1 400 970 осіб. Це один із найбільших показників військових втрат у сучасній світовій історії, який продовжує зростати щодня завдяки успішним діям Сил оборони України.

    Окрім живої сили, російська армія щоденно втрачає значну кількість озброєння та військової техніки. За останню добу українські військові знищили три російські танки, дев’ять бойових броньованих машин, 63 артилерійські системи, дві реактивні системи залпового вогню та сім засобів протиповітряної оборони.

    Особливо відчутними залишаються втрати окупантів у безпілотній техніці. За добу Сили оборони України знищили або вивели з ладу 1 889 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня. Загалом від початку повномасштабної війни Росія вже втратила 377 500 таких дронів. Це свідчить про надзвичайно інтенсивне використання безпілотників обома сторонами конфлікту та постійну боротьбу за перевагу у повітрі.

    Суттєвими залишаються й втрати автомобільної техніки. Протягом останньої доби українські військові знищили ще 501 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн, які використовувалися для забезпечення російських військ боєприпасами, пальним і матеріально-технічними ресурсами. Загальна кількість таких втрат вже досягла 113 135 одиниць.

    Також Генеральний штаб повідомив про знищення 14 наземних робототехнічних комплексів, які останнім часом дедалі активніше використовуються російськими військами для виконання інженерних, логістичних та розвідувальних завдань. Загальні втрати такої техніки становлять уже 1 754 комплекси.

    Загалом від початку широкомасштабного вторгнення Росія, за даними Генштабу ЗСУ, втратила:

    • близько 1 400 970 військовослужбовців;
    • 12 063 танки;
    • 24 844 бойові броньовані машини;
    • 44 920 артилерійських систем;
    • 1 901 реактивну систему залпового вогню;
    • 1 454 засоби протиповітряної оборони;
    • 377 500 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня;
    • 113 135 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
    • 4 360 одиниць спеціальної техніки;
    • 1 754 наземні робототехнічні комплекси.

    У Генеральному штабі традиційно наголошують, що всі показники є орієнтовними. Через високу інтенсивність бойових дій та складність отримання оперативної інформації безпосередньо з районів боїв остаточні цифри можуть уточнюватися.

    Водночас військові експерти неодноразово зазначали, що саме системне знищення логістики, артилерії, бронетехніки та живої сили противника значною мірою впливає на здатність російської армії вести наступальні дії. Українські підрозділи продовжують активно застосовувати високоточне озброєння, ударні безпілотники, контрбатарейну боротьбу та сучасні розвідувальні системи для ураження російських військових об’єктів уздовж усієї лінії фронту.

    Водночас українська влада закликає громадян довіряти лише офіційним повідомленням Генерального штабу ЗСУ та інших державних органів, оскільки саме вони регулярно оновлюють інформацію про втрати противника та ситуацію на фронті.

    Повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, а втрати російської армії продовжують зростати практично щодня. За оцінками українського військового командування, кожна доба бойових дій приносить окупаційним військам нові значні втрати як у живій силі, так і в техніці, що поступово виснажує військовий потенціал Росії.

  • Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Сили оборони України завдали серії точкових ударів по об’єктах військової та логістичної інфраструктури російської армії як на території Російської Федерації, так і на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, уточнюючи результати операцій, проведених 21 червня та в ніч на 22 червня.

    За даними українських військових, одним із ключових епізодів стала атака на порт «Кавказ» у Краснодарському краї РФ, який використовується як важливий логістичний вузол для забезпечення російських військ на південному напрямку. У результаті удару було уражено інфраструктуру порту, зокрема два автомобільні пороми, які, за даними Генштабу, застосовувалися для транспортування техніки та ресурсів у напрямку окупованих територій. Пошкодження цього об’єкта може вплинути на швидкість і стабільність постачання російських підрозділів у регіоні.

    Ще одним із важливих елементів операції став удар по центру космічного зв’язку «Дубна» в Московській області. За попередніми даними, після ураження на території об’єкта спостерігалося масштабне задимлення, що може свідчити про пошкодження інфраструктури, яка забезпечує військові комунікації та елементи управління російських сил. Подібні центри відіграють роль у координації зв’язку, передачі даних і підтримці окремих елементів системи управління військами.

    Окремо українські сили завдали ударів по низці об’єктів на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, у районі Дебальцевого на Луганщині уражено полігон підготовки операторів безпілотників, де, за даними української сторони, здійснювалася підготовка спеціалістів для роботи з дронами, які активно використовуються російською армією на фронті. Також були атаковані пункти управління безпілотними системами в районах Мирнограда та Перебудови на Донеччині, що могло вплинути на координацію ворожих дронових підрозділів на цьому напрямку.

    Крім того, зафіксовано ураження командно-спостережних пунктів російських військ у районі Ільок-Пеньковки на території Бєлгородської області РФ, а також поблизу Покровська на Донеччині. Ці об’єкти, за даними Генштабу, використовувалися для управління бойовими діями на окремих ділянках фронту та координації вогневих і розвідувальних підрозділів.

    Ще одним елементом операції стала атака на автомобільний міст у районі Василівки Запорізької області, який окупаційні війська використовують для переміщення техніки та забезпечення своїх підрозділів на південному напрямку. Пошкодження цього об’єкта потенційно ускладнює логістику російських сил і може змусити їх переглядати маршрути постачання.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що подібні дії є частиною системної стратегії зі зниження військових можливостей російської армії, яка включає ураження не лише бойових підрозділів, а й критично важливих елементів управління, логістики та забезпечення. Українська сторона підкреслює, що такі операції спрямовані на поступове ослаблення здатності противника вести активні бойові дії.

    Загалом останні удари демонструють розширення географії уражень та акцент на об’єктах, що забезпечують координацію, постачання і технічну підтримку російських військ, що, за оцінками військових експертів, може мати довгостроковий вплив на оперативні можливості окупаційної армії.

  • ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    Сили оборони України продовжують нарощувати кампанію далекобійних ударів по критично важливій військовій та логістичній інфраструктурі Російської Федерації. Цього разу під удар потрапили одразу кілька стратегічних об’єктів: один із найбільших нафтопереробних заводів Західного Сибіру, морський порт “Кавказ” у Краснодарському краї, а також низка залізничних мостів, які використовуються для забезпечення російських військ на тимчасово окупованих територіях України.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За офіційною інформацією, 20 червня підрозділи Сил оборони завдали успішного ураження нафтопереробному заводу “Антипінський” у Тюменській області РФ. Особливу увагу привертає відстань до цілі — понад 2000 кілометрів від державного кордону України.

    Антипінський нафтопереробний завод є одним із найбільших підприємств нафтової галузі Західного Сибіру. Його виробничі потужності дозволяють переробляти від 7,5 до 9 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизельне пальне та інші види пального, що використовуються як цивільним сектором, так і російським військово-промисловим комплексом.

    Експерти наголошують, що удари по великих нафтопереробних підприємствах дедалі сильніше впливають на паливний баланс Росії. Протягом останніх місяців українські безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи та нафтобази на території РФ, що вже призвело до зниження обсягів переробки нафти та виникнення проблем із забезпеченням окремих регіонів паливом.

    Не менш важливим став удар по порту “Кавказ” у Краснодарському краї РФ. За даними Генштабу, в ніч на 21 червня українські сили уразили об’єкт, після чого на його території виникла пожежа.

    Порт “Кавказ” є одним із ключових логістичних вузлів Росії на Чорному морі та відіграє важливу роль у транспортному забезпеченні окупованого Криму. Через нього здійснюється перевезення вантажів, пального та різноманітного обладнання. Крім того, після початку повномасштабної війни цей об’єкт неодноразово згадувався як один із важливих елементів логістичного ланцюга, що забезпечує потреби російських військ на південному напрямку.

    Окрім ударів по нафтовій та портовій інфраструктурі, українські військові продовжують системно виводити з ладу транспортні маршрути противника.

    За повідомленням Генерального штабу, українські підрозділи завдали ураження одразу кільком важливим залізничним мостам. Зокрема, пошкоджено міст через Північнокримський канал у районі Роздольного в окупованому Криму. Також під удар потрапив залізничний міст у районі Петерсгагена Запорізької області та міст через Сиваш поблизу Чонгара.

    Саме через ці транспортні артерії російські війська здійснюють перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів до угруповань, які воюють на південному напрямку.

    Військові аналітики відзначають, що знищення або пошкодження мостів залишається одним із найефективніших способів ускладнення логістики противника. Навіть тимчасове припинення руху змушує російське командування шукати альтернативні маршрути постачання, що збільшує час доставки вантажів і створює додаткове навантаження на транспортну систему окупантів.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський також повідомив про успішні удари по об’єктах у Краснодарському краї та окупованій Керчі. За словами глави держави, українські сили продовжують нарощувати можливості далекобійного ураження та завдавати ударів по військовій інфраструктурі противника далеко за межами фронту.

    Останніми тижнями Сили оборони значно активізували кампанію глибоких ударів по території Росії. Серед уражених цілей — Московський нафтопереробний завод, об’єкти паливної інфраструктури в Ростовській області, газові компресорні станції в окупованому Криму, а також численні логістичні вузли, склади та військові об’єкти.

    На думку експертів, стратегія України спрямована на поступове виснаження ресурсної бази Росії. Ураження нафтопереробних заводів, портів, мостів та транспортної інфраструктури змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових об’єктів, перекидати системи протиповітряної оборони з фронту та витрачати значні кошти на відновлення пошкоджених підприємств.

    Особливо показовим є удар по Тюменському НПЗ, адже він демонструє здатність українських безпілотних систем досягати цілей на рекордних відстанях. Якщо раніше найбільш віддаленими цілями вважалися об’єкти у Центральній Росії, то тепер під ударом опиняються стратегічні підприємства за тисячі кілометрів від українського кордону.

    У Генштабі наголосили, що операції із завдання ударів по критично важливих об’єктах противника триватимуть і надалі. Основною метою залишається послаблення спроможностей Росії забезпечувати свої війська паливом, технікою та боєприпасами, а також зниження потенціалу для продовження агресії проти України.

    Остання серія ударів по Тюменському НПЗ, порту “Кавказ” та залізничних мостах стала черговим етапом масштабної кампанії Сил оборони України, спрямованої на руйнування військової логістики та економічної бази російської воєнної машини.

  • Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ

    Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ

    Супутникові знімки високої роздільної здатності вперше продемонстрували реальний масштаб руйнувань Московського нафтопереробного заводу в районі Капотня після серії ударів Сил оборони України. Об’єкт, який забезпечував значну частину потреб російської столиці в паливі та авіаційному гасі, зазнав серйозних пошкоджень і, за даними української сторони, повністю зупинив переробку нафти.

    Супутникові фото, оприлюднені 20 червня та проаналізовані низкою міжнародних і українських медіа, демонструють пошкодження резервуарів для зберігання нафтопродуктів, руйнування установки первинної переробки нафти АВТ-6 та масштабні сліди пожежі на території підприємства. Особливу увагу привернув резервуар, кришку якого під час вибуху буквально викинуло в повітря на десятки метрів. Саме цей момент став одним із найобговорюваніших епізодів атаки.

    фото: Радіо Свобода

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, внаслідок ударів було уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6, комбіновану установку переробки нафти, три резервуари обсягом по 10 тисяч кубометрів та один резервуар на 30 тисяч кубометрів. На оприлюднених супутникових кадрах видно, що щонайменше два великі резервуари були повністю знищені.

    Московський НПЗ є одним із найважливіших нафтопереробних підприємств Росії. Завод розташований лише за кілька кілометрів від МКАД і приблизно за 12-16 кілометрів від Кремля. Він забезпечував значну частину паливного ринку московського регіону, включно з постачанням дизельного пального та авіаційного гасу для столичних аеропортів. Через стратегічне значення підприємство вважалося одним із найбільш захищених об’єктів російської енергетичної інфраструктури.

    фото: Радіо Свобода

    Особливо болючим для російської сторони стало ураження комплексу «Євро+». За даними Reuters, пошкоджена установка АВТ-6 входить до складу цього сучасного технологічного блоку та забезпечує майже половину потужностей первинної переробки нафти на підприємстві. Крім самої установки, пошкоджень зазнали трубопроводи, резервуари та допоміжне обладнання, що суттєво ускладнює відновлення виробничого циклу.

    Атаки стали продовженням кампанії українських далекобійних ударів по російській паливно-енергетичній інфраструктурі. Перший удар по Московському НПЗ був завданий 16 червня, коли було пошкоджено установку ЕЛОУ-АВТ-6. Уже через два дні українські безпілотники повторно атакували підприємство, спричинивши нові руйнування та масштабну пожежу. Після другої атаки завод фактично припинив роботу на невизначений термін.

    За оцінками експертів, подвійний удар значно ускладнює перспективи швидкого відновлення об’єкта. Сучасні нафтопереробні установки є складними інженерними комплексами, ремонт яких потребує спеціалізованого обладнання та тривалого часу. Частина технологічних компонентів раніше постачалася західними виробниками, що робить відновлення ще складнішим в умовах санкцій.

    Російська влада змушена була визнати факт атаки, хоча традиційно наголошувала на ефективній роботі систем протиповітряної оборони. Водночас українські безпілотники змогли досягти одного з найбільш захищених об’єктів у російській столиці, що викликало значний резонанс серед російського суспільства та військових блогерів. Після ударів у Москві тимчасово зупиняли роботу аеропорти, обмежувався рух транспорту, а мешканці повідомляли про густий чорний дим над містом.

    Окремі російські джерела також повідомляли про появу так званого «нафтового дощу» в деяких районах столиці після вибухів та пожежі на заводі. Крім того, російські військові блогери почали вимагати посилення протиповітряної оборони навколо стратегічних об’єктів та критикувати командування за недостатній захист Москви від атак дронів.

    На тлі пошкодження Московського НПЗ з’явилася інформація про перекидання додаткових комплексів ППО до району Капотні. Аналітики також звернули увагу на дефіцит засобів протиповітряної оборони, оскільки частина таких систем раніше була задіяна безпосередньо на фронті.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що удари по паливній інфраструктурі є частиною стратегії зі зниження можливостей Росії продовжувати війну проти України. Знищення або пошкодження ключових елементів логістики та енергетики противника безпосередньо впливає на забезпечення армії паливом, транспортування військових вантажів та функціонування військово-промислового комплексу.

    Оприлюднені супутникові кадри стали першим незалежним підтвердженням масштабу наслідків атак і показали, що удари по Московському НПЗ мали значно серйозніший ефект, ніж визнавала російська сторона. На думку експертів, ця операція може стати одним із найрезонансніших ударів по російській енергетичній інфраструктурі за весь час повномасштабної війни.

  • Один удар за іншим: ЗСУ атакували ключову логістику росіян на півдні та в тилу

    Один удар за іншим: ЗСУ атакували ключову логістику росіян на півдні та в тилу

    Сили оборони України продовжують системно послаблювати військовий потенціал Росії, завдаючи ударів по логістичних маршрутах, системах протиповітряної оборони та пунктах управління безпілотниками. У ніч на 20 червня українські військові провели чергову серію атак по важливих об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях України та в прикордонних районах Російської Федерації.

    Про результати операції повідомили Сили оборони України. За даними військових, під удар потрапили об’єкти, які відігравали важливу роль у забезпеченні російського угруповання військ на південному та східному напрямках.

    Однією з найважливіших цілей став автомобільний міст через Генічеську протоку в районі тимчасово окупованого Генічеська Херсонської області. Саме цей транспортний об’єкт російські війська використовували для перекидання техніки, боєприпасів, особового складу та матеріально-технічного забезпечення між окупованим Кримом і військовими підрозділами, які діють на півдні України.

    Після часткового руйнування Кримського мосту та регулярних атак по інших логістичних маршрутах окупанти були змушені активніше використовувати сухопутний коридор через окуповані території Херсонської та Запорізької областей. Генічеський міст є одним із ключових елементів цієї транспортної системи, тому його ураження може ускладнити логістику російських військ.

    Військові експерти наголошують, що системні удари по транспортній інфраструктурі є одним із найефективніших способів зменшення бойових можливостей противника. Навіть тимчасове обмеження руху через такі об’єкти змушує окупантів шукати альтернативні маршрути, збільшує час доставки вантажів та створює додаткове навантаження на інші логістичні вузли.

    Окрім транспортної інфраструктури, українські сили завдали удару по одному з найважливіших засобів російської протиповітряної оборони. У Запорізькій області поблизу населеного пункту Долинське було уражено зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С».

    Ця система використовується Росією для захисту військових об’єктів від ударів ракет, авіації та безпілотників. «Панцир-С» вважається одним із основних елементів ближньої ешелонованої оборони російських військ.

    Ураження такого комплексу має особливе значення в умовах сучасної війни, де безпілотні системи відіграють дедалі важливішу роль. Знищення або виведення з ладу засобів ППО відкриває додаткові можливості для подальших операцій українських дронів і високоточної зброї.

    Ще одним важливим напрямком операції стало полювання на інфраструктуру російських безпілотних систем. За інформацією Сил оборони, удари були завдані по пунктах управління БПЛА у кількох районах.

    Зокрема, під удар потрапили об’єкти поблизу Соледара в Донецькій області, району Грозове у Запорізькій області, а також населеного пункту Теребрено в Бєлгородській області Росії.

    Такі пункти відіграють ключову роль у координації розвідувальних та ударних дронів противника. Через них здійснюється управління польотами, збір інформації про пересування українських військ та коригування ударів.

    В останні місяці Росія значно наростила використання безпілотників різних типів – від розвідувальних до ударних FPV-дронів та далекобійних безпілотних комплексів. Саме тому знищення командних центрів БПЛА стало одним із пріоритетних напрямків роботи українських військових.

    У Силах оборони наголосили, що такі операції є частиною системної кампанії зі зниження можливостей російської армії продовжувати війну проти України.

    «Сили оборони України продовжують системно знижувати спроможності російського агресора щодо продовження бойових дій проти України», – підкреслили у військовому відомстві.

    Варто зазначити, що нинішня серія ударів стала продовженням масштабної кампанії, яка триває вже кілька днів. Раніше Генеральний штаб повідомляв про успішні удари по низці важливих російських об’єктів.

    Зокрема, 18 червня та в ніч на 19 червня українські військові атакували залізничні мости в окупованому Криму, район зосередження військової техніки поблизу Сіверськодонецька, склад паливно-мастильних матеріалів у Маріуполі та кілька пунктів управління безпілотниками.

    Особливий резонанс викликало підтверджене Генштабом ураження Московського нафтопереробного заводу. За офіційною інформацією, внаслідок удару були пошкоджені технологічні установки з переробки нафти та резервуари для зберігання пального.

    Після атаки підприємство було змушене припинити роботу на невизначений термін. Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних об’єктів Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом центрального регіону країни.

    Аналітики зазначають, що удари по логістиці, паливній інфраструктурі, системах ППО та пунктах управління безпілотниками формують єдину стратегію виснаження російського військового потенціалу. Такий підхід дозволяє не лише завдавати локальних втрат противнику, а й поступово ускладнювати його можливості для ведення бойових дій на всіх напрямках фронту.

    На тлі триваючих бойових дій Україна продовжує демонструвати здатність завдавати високоточних ударів по критично важливих військових цілях противника як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Російської Федерації.

  • СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    Служба безпеки України оприлюднила перехоплений російський службовий документ, який, за твердженням відомства, фактично спростовує заяви російської та білоруської сторін про нібито удар українського безпілотника по автобусу з білоруськими громадянами в Брянській області Російської Федерації. Про це повідомляє пресслужба СБУ, наголошуючи, що отримані матеріали є черговим свідченням суперечностей у російській офіційній версії подій та можуть вказувати на інформаційний характер інциденту.

    За даними української спецслужби, у межах контррозвідувальних заходів було перехоплено інформаційну довідку, підготовлену моніторинговим центром так званого державного казенного установи Брянської області «Безопасный регион». У цьому документі, як стверджують у СБУ, міститься аналіз оперативної обстановки в повітряному просторі регіону на момент інциденту, який не підтверджує фіксацію українських безпілотних літальних апаратів у зоні події.

    У довідці, за інформацією СБУ, зазначається, що регіональні системи моніторингу та чергові служби не зафіксували присутності дронів у районі руху автобуса, який став предметом заяв російських та білоруських посадовців. Окремо вказується, що підрозділи радіолокаційного спостереження та чергові військових структур, які відповідають за контроль повітряного простору, не підтвердили факту появи безпілотних апаратів у відповідний часовий проміжок.

    У СБУ наголошують, що ці дані прямо суперечать публічним заявам російської сторони, яка раніше звинуватила Україну в атаці на автобус із білоруською дитячою футбольною командою, а також офіційній позиції Білорусі, яка підтримала російську версію подій. В українській спецслужбі вважають, що подібні розбіжності можуть свідчити про спроби формування інформаційної конструкції, яка не базується на реальних даних повітряного контролю.

    У повідомленні СБУ підкреслюється, що Російська Федерація неодноразово використовувала подібні інциденти для розгортання інформаційних кампаній проти України. За оцінкою української сторони, мова йде про системну практику поширення непідтверджених звинувачень у нібито ударах по цивільних об’єктах, які згодом використовуються для політичного та дипломатичного тиску на Київ на міжнародній арені та для обґрунтування власних військових дій.

    Окремо в СБУ наголошують, що Україна та Сили оборони діють виключно відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, застосовуючи безпілотні системи та інші засоби ураження лише по законних військових цілях. У відомстві підкреслюють, що будь-які твердження про атаки на цивільні об’єкти або транспорт із цивільними особами є частиною інформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію України.

    Інцидент у Брянській області раніше викликав значний резонанс у російських та білоруських медіа. Т.в.о. губернатора регіону заявляв про нібито атаку безпілотника на автобус із дитячою футбольною командою з Білорусі, що, за його словами, призвело до загибелі супроводжуючої особи та поранень кількох людей. На підставі цих заяв у Росії було відкрито кримінальне провадження за статтею про «теракт», а російські офіційні особи кваліфікували подію як цілеспрямований удар по цивільних.

    У Білорусі також підтримали російську версію подій, заявивши про нібито «акт тероризму проти мирного населення» та закликавши до пояснень з боку України. Водночас українська сторона офіційно заперечила будь-яку причетність до інциденту, заявивши, що в зазначений період Сили оборони не здійснювали ударів безпілотниками по території Брянської області.

    Після появи звинувачень український омбудсмен Дмитро Лубінець встановив контакт із білоруською стороною та заявив про готовність України сприяти проведенню об’єктивного та неупередженого розслідування, яке могло б встановити реальні обставини події та перевірити всі наявні версії.

    Таким чином, оприлюднення СБУ перехопленого документа, за оцінкою відомства, додає новий контекст до суперечливої ситуації навколо інциденту та підсилює аргументацію української сторони про можливий інформаційний характер звинувачень.

  • Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.

    Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.

    За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.

    Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.

    Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.

    Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.

    «У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.

    У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.

    Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.

    «Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.

    Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.

    Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.

    Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.

    За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.

    «Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.

    Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.

    Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.

    Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.

    Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

    Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.

    За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.

    «Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.

    Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.

    Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.

    Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.

    Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.