Позначка: фінансування

  • У вересні до України не надійшло жодної міжнародної допомоги

    У вересні до України не надійшло жодної міжнародної допомоги

    Вересень 2024 року став першим місяцем з початку російського вторгнення, коли Україна не отримала значної міжнародної допомоги. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, аналізуючи надходження до державного бюджету. Він зазначив, що зовнішня допомога у вересні практично відсутня, за винятком фінансування на два цільові проєкти від Банку Розвитку Ради Європи: HOME (70 млн євро) та HEAL (10 млн євро).

    За словами Железняка, така пауза в міжнародній допомозі є тимчасовою, і в жовтні очікуються нові транші. Водночас загальні надходження до держбюджету у вересні склали 191 млрд грн, включно з 52,3 млрд грн від митниці та 66,3 млрд грн від податкової служби. Проте митниці не вдалося виконати план, що призвело до недостачі в розмірі 7,9 млрд грн (13,1%), тоді як податкова перевиконала план на 2,7 млрд грн (4,3%). Також вдалося продати облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) на 72,3 млрд грн.

    На тлі тимчасової паузи в міжнародній допомозі Організація Об’єднаних Націй заявила, що не має достатньо коштів для підтримки України в умовах прийдешньої зими. Це стає особливо критичним, враховуючи, що понад половину електроенергетичних потужностей країни вже знищено.

    Тим часом Адміністрація президента США Джо Байдена звернулася до Конгресу з проханням продовжити президентські повноваження щодо постачання військової допомоги Україні після завершення фінансового року у вересні. За словами речника Пентагону Пета Райдера, в Управлінні президента України зі скорочення залишається 5,9 млрд доларів, з яких лише 100 млн будуть доступні після кінця вересня.

    Додатково колишній міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив із пропозицією “позичити” Україні заморожені активи Центрального банку Росії. Ця ініціатива дозволила б використовувати ці кошти як гарантію для майбутніх репарацій, які Росія буде зобов’язана виплатити після війни.

  • Військова допомога Україні під загрозою

    Військова допомога Україні під загрозою

    Військова допомога Україні від західних партнерів на наступний рік опинилася під загрозою через фінансові труднощі в деяких країнах і відмову інших збільшити фінансування для Києва. Як повідомляє Bloomberg, Україні важко переконати своїх західних союзників дотримуватися обіцянок, в той час як військова машина Кремля нарощує свої можливості в порівнянні з українськими силами.

    Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

    Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

    Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

    Допомога з боку США

    Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.

  • Цього місяця було профінансовано менше пенсій

    Цього місяця було профінансовано менше пенсій

    Учора, 25 вересня, Пенсійний фонд України повідомив про завершення фінансування пенсійних виплат за вересень 2024 року. Загалом на пенсії було спрямовано 62,9 мільярда гривень. Із цієї суми 9,6 мільярда гривень виплачено через АТ «Укрпошта», а ще 53,3 мільярда гривень — через уповноважені банки.

    Інші виплати та фінансові показники

    Крім пенсій, фонд також профінансував інші соціальні виплати:

    • На виплату житлових субсидій та пільг виділено 1420,5 млн грн.
    • На страхові виплати спрямовано 2596,8 млн грн, із яких 1422,5 млн грн — на оплату лікарняних.

    Динаміка фінансування пенсій

    У серпні на пенсії було виділено більше коштів — 63,5 мільярда гривень, а у липні сума склала 62,4 мільярда гривень. Щомісячне фінансування пенсій стабільно зростає з весни 2024 року: у квітні — 60,5 мільярда, а у травні — 60,9 мільярда гривень.

    Нагадаємо, що уряд готує комплексну пенсійну реформу, і вже в березні 2025 року планується чергова індексація пенсій.

  • МВФ схвалив п’ятий перегляд програми фінансування України

    МВФ схвалив п’ятий перегляд програми фінансування України

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленостей на рівні експертів щодо п’ятого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на загальну суму 15,6 млрд доларів. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна може отримати черговий транш у розмірі 1,1 млрд доларів після затвердження угоди Виконавчою радою МВФ, яке очікується найближчими тижнями.

    Шмигаль наголосив, що всі кількісні критерії та структурні маяки на кінець червня були виконані, і це свідчить про продовження важливих реформ в Україні, незважаючи на війну. Прем’єр також підкреслив важливість підтримки міжнародних партнерів у фінансуванні невійськових видатків, що дозволяє внутрішні ресурси спрямовувати на обороноздатність країни.

    Переговори з МВФ тривали з 4 по 10 вересня у Києві, де місія Фонду на чолі з Гевіном Греєм провела зустрічі з представниками уряду, включаючи міністра фінансів Сергія Марченка та голову Нацбанку Андрія Пишного. Місія підтвердила, що економічні показники України залишаються стабільними, попри руйнівні наслідки війни.

    МВФ зазначив, що чотирирічна угода EFF продовжує відігравати роль важливого якоря для економічної політики в умовах надзвичайної невизначеності. Реальний ВВП України зріс на 6,5% у першому кварталі 2024 року, а інфляція знизилася до 5,4% у липні. Водночас валові міжнародні резерви України залишаються на достатньому рівні, досягаючи 42,3 млрд доларів станом на 1 вересня.

    Згідно з рекомендаціями МВФ, бюджет на 2025 рік має враховувати фінансові обмеження та цілі щодо стійкості боргу, а зусилля з мобілізації внутрішніх доходів є критично важливими для подальшої економічної стабільності України.

  • Фінансова допомога Заходу не врятувала українську економіку – Кущ

    Фінансова допомога Заходу не врятувала українську економіку – Кущ

    Фінансовий аналітик Олексій Кущ розкритикував українську економічну політику за неспроможність ефективно використати фінансову допомогу від західних партнерів протягом останніх двох років повномасштабної війни. На його думку, замість переформатування економіки відповідно до вимог війни, Національний банк залишився в межах старих фінансових схем, що призвело до безпрецедентно високого рівня безробіття.

    Кущ стверджує, що Україні була надана унікальна можливість для відновлення економіки завдяки західній фінансовій допомозі, але ця можливість не була використана. “Ми могли б за рахунок цього підживлення переформувати економіку, але, на жаль, цього не сталося”, — підкреслює він. В якості основної причини він вказує на неефективність керівництва Національного банку, зокрема Андрія Пишного, якому, за словами Куща, “зручно перебувати в теплій ванні”.

    Економіст вважає, що ігнорування можливостей для економічного відновлення призвело до катастрофічного рівня безробіття — близько 15%. “Це неприпустимий рівень безробіття для країни, що перебуває в умовах війни”, — зазначає він. Кущ порівнює ситуацію в Україні з країнами, які ефективно впроваджували економічні моделі в умовах війни, де рівень безробіття завжди був мінімальним.

    Олексій Кущ вважає, що для відновлення економіки Україні потрібно було запустити відновлювальну циркуляційну модель і використовувати фінансові потоки для реального сектора економіки. Натомість, на думку аналітика, ці потоки були направлені на фінансові спекуляції. Він також критикує відсутність управлінської синергії в державному секторі, зазначаючи, що призначення на ключові посади на основі особистої лояльності, а не професійних якостей, негативно впливає на ефективність економічної політики.

    Кущ підкреслює, що правильне управління економічною політикою могло б забезпечити ріст економіки на рівні 10% на рік, а рівень безробіття — на рівні 2-3%. Проте наразі ситуація залишається складною, і необхідність змін в економічній політиці залишається нагальною.

  • Fitch підвищує рейтинг України, але боргові проблеми залишаються критичними

    Fitch підвищує рейтинг України, але боргові проблеми залишаються критичними

    Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings нещодавно підвищило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в національній валюті з “CCC-” до “CCC+” та підтвердило довгостроковий РДЕ в іноземній валюті на рівні ‘RD’ (обмежений дефолт). Це може виглядати як позитивна новина, але за цим підвищенням ховається безліч фінансових проблем, які ставлять під сумнів реальність стабільності української економіки.

    30 серпня Україна завершила процес реструктуризації суверенних єврооблігацій на суму 19,7 мільярда доларів і гарантованого державою боргу “Укравтодору” на 0,7 мільярда доларів. Загалом, реструктуризація охопила борг на 20,5 мільярда доларів. Це досягнення, безумовно, є важливим кроком, однак Fitch Ratings зазначає, що навіть після цього Україні ще доведеться зіткнутися з серйозними фінансовими труднощами.

    Хоча підвищення рейтингу до “CCC+” демонструє певний прогрес, Fitch Ratings вказує на значний кредитний ризик, пов’язаний із тривалою війною та великим бюджетним дефіцитом. За прогнозами агентства, дефіцит бюджету України досягне 17,5% ВВП у 2024 році та 15,3% у 2025 році. Це є серйозним викликом для економічної стабільності країни.

    Крім того, невизначеність фінансування з 2025 року, частково через виборчий цикл у США, можливу втому донорів і залишкові ризики з фінансуванням з боку ЄС, можуть ще більше загострити ситуацію.

    Україна зіткнулася з проблемами у виплатах за державним боргом. З 1 серпня закінчилося призупинення виплат, і країна була змушена вести переговори з кредиторами про реструктуризацію боргу. У результаті успішних домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій, Україна зуміла врегулювати частину боргів. Проте це не вирішило всіх фінансових проблем.

    Однією з найбільших проблем, з якими стикається Україна, є відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури. Масовані атаки на енергетичні об’єкти в серпні призвели до серйозних пошкоджень і затримок у відновленні з’єднань з зовнішніми лініями електропередачі. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило про неповне відновлення з’єднань на ПАЕС, РАЕС і ЧАЕС. Це ставить під загрозу стабільність енергетичної системи України і може негативно вплинути на економічну ситуацію в країні.

  • У Києві змінився підрядник для будівництва метро на Виноградар

    У Києві змінився підрядник для будівництва метро на Виноградар

    Київський метрополітен уклав нову угоду на будівництво метро на Виноградар, зобов’язавшись витратити на проект майже 14 млрд гривень. Цей крок спрямований на завершення довгоочікуваного будівництва нових станцій у столиці.

    У Києві, як і раніше, хочуть витратити на будівництво метро майже 14 млрд гривень.

    ТОВ “Група компаній Автострада” зобов’язалася завершити проєкт до 30 грудня 2026 року за умови стабільного фінансування.

    Нагадаємо, у грудні метрополітен через суд розірвав договір із попереднім підрядником через зрив термінів будівництва. Нові станції метро “Мостицька” і “Проспект Правди” почали будувати 2019 року й обіцяли відкрити в грудні 2021 року.

  • Україна спрощує процеси будівництва та встановлення розподіленої генерації енергії

    Україна спрощує процеси будівництва та встановлення розподіленої генерації енергії

    Уряд України спростив процедури для реалізації будівельних проектів та встановлення розподіленої генерації енергії.  Введено ряд полегшень для підприємців:

    1. Скорочено перелік необхідних документів для будівництва газопоршневих та газотурбінних установок. Тепер не потрібно отримувати містобудівну документацію, містобудівні умови, звіт про експертизу проектної документації, право на виконання будівельних робіт та оцінку впливу на довкілля.
    2. Полегшено умови приєднання споживачів до електричних, газових та теплових мереж. Кількість необхідних документів для приєднання до електромереж зменшено, а також скорочено терміни видачі технічних умов та розгляду заяв для приєднання до газових та теплових мереж.
    3. Розширено доступ до фінансування: програма “Доступні кредити 5-7-9%” тепер охоплює також встановлення газотурбінних, газопоршневих та біогазових генераційних установок, а для населення введено кредити під 0% для встановлення сонячних панелей.

    Ці заходи спрямовані на спрощення умов для розвитку інфраструктури та підтримку використання відновлюваних джерел енергії в Україні.

  • Шмигаль перешкоджає фінансуванню захисту енергетики, не дотримуючись рішень Зеленського

    Шмигаль перешкоджає фінансуванню захисту енергетики, не дотримуючись рішень Зеленського

    Максим Шкіль, власник компанії Autostrada, на своїй сторінці в Facebook повідомив про призупинення будівництва третього рівня захисту підстанцій, яке планувалося завершити до червня 2024 року. Причиною зупинки проєкту стало те, що уряд профінансував лише 10% від загальної вартості робіт. Шкіль також нагадав про свій попередній допис у квітні щодо критичної ситуації з розрахунками за інфраструктурні проекти, включаючи третій рівень захисту енергетичних об’єктів, де Autostrada є ключовим підрядником.

    У своєму зверненні Шкіль зазначив, що реакція уряду була негативною, з призупиненням всіх платежів і перевіркою цін та якості будівництва. Він підкреслив, що ціни, запропоновані Autostrada, є найнижчими серед усіх підрядників, а ступінь готовності проєктів – однією з найвищих. Бізнесмен обурився бездіяльністю уряду, яка призвела до енергетичного колапсу в Україні, наголосивши на необхідності відповідальності очільника уряду Дениса Шмигаля за зрив будівництва захисту енергетичних об’єктів.

    Згідно з Шкілевими словами, проєкт третього рівня захисту підстанцій мав бути завершений до червня 2024 року відповідно до укладених договорів, але через недостатнє фінансування утворились значні заборгованості, що спричинило повну зупинку робіт.

    “Це проблема, що стосується всіх підрядних організацій, які працюють над будівництвом третього рівня захисту енергетичних об’єктів! Сьогодні борг перед Autostrada складає майже 9 мільярдів гривень. Фото, яке я опублікував, ілюструє проблему – це не лише PR і пости, а реальна праця компаній і несплачені державою заборгованості за роки”, – підсумував він.

  • Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

    Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

    Україна продовжує виконувати свої зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом (МВФ), підтверджуючи успішне виконання умов чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), започаткованої у березні 2023 року. Руслан Кисляк у своєму огляді висвітлює реформи, які Україна має здійснити до кінця 2024 року, щоб продовжити співпрацю з МВФ та отримувати нові транші фінансування.

    Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

    Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

    • Розробка концепції розвитку програми “Доступні кредити 5-7-9%” до кінця березня, спрямованої на підтримку малих та середніх підприємств.
    • Ухвалення нового закону про Бюро економічної безпеки до кінця червня.
    • Визначення обсягу заборгованості та оцінка фінансового стану теплокомуненерго до кінця червня.
    • Проведення оцінки ефективності податкових пільг до кінця липня.
    • Ухвалення закону про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти державних органів, до кінця липня.
    • Визначення найбільших державних підприємств, які постраждали від війни, та підготовка огляду потенційних бюджетних витрат до кінця вересня.
    • Завершення зовнішнього аудиту ефективності Національного антикорупційного бюро до кінця вересня.
    • Проведення діагностичного огляду довоєнних політик та практик щодо бюджетного планування до кінця жовтня.
    • Розробка політики управління державною власністю та стратегії приватизації до кінця грудня.
    • Підготовка механізму оздоровлення банків у консультаціях з МВФ до кінця грудня.

    Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.