Hronikanovostej.com

Позначка: фінансові злочини

  • Києві псевдосиловики виманили у експрем’єра майже 7 млн грн

    Києві псевдосиловики виманили у експрем’єра майже 7 млн грн

    У Києві правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, жертвами якої став колишній високопосадовець — експрем’єр-міністр України. Двоє зловмисників, які видавали себе за співробітників Служби безпеки України та поліції, шляхом психологічного тиску та маніпуляцій виманили у нього близько 7 мільйонів гривень заощаджень.

    Про це повідомляють Київська міська прокуратура та столична поліція. За даними джерел, йдеться про 6-го прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який очолював уряд у 1997–1999 роках.

    Слідство встановило, що злочинна схема була ретельно спланована та реалізована у кілька етапів. Спочатку до 79-річного чоловіка зателефонував невідомий, який представився працівником СБУ. Він почав переконувати співрозмовника, що той нібито фігурує у справі про фінансування держави-агресора та причетний до закупівлі “Шахедів” для російських збройних сил. Подібні звинувачення, як встановили правоохоронці, були повністю вигаданими та використовувалися виключно для психологічного тиску.

    Згодом до розмови приєдналася ще одна особа, яка представлялася “слідчою поліції”. Обидва шахраї діяли узгоджено, імітуючи офіційне розслідування. Вони надсилали потерпілому підроблені повістки, повідомлення про нібито відкриті кримінальні провадження та вимагали “співпраці зі слідством”. У ході маніпуляцій чоловіку повідомили, що він повинен пройти “відеообшук”, аби довести свою непричетність до злочинів.

    Під час цього “обшуку” потерпілий під тиском шахраїв продемонстрував свої заощадження. Після цього зловмисники перейшли до наступного етапу — переконали його зібрати всі кошти, запакувати їх та передати “на перевірку” нібито для проведення експертизи.

    Чоловік виконав вимоги та передав невідомим біля свого будинку значну суму готівки. Загалом він віддав 110 710 доларів США, 10 200 євро, а також додаткові кошти в інших валютах, зокрема ізраїльських шекелях, британських фунтах стерлінгів та чеських кронах. За даними слідства, валюту в доларах і євро шахраї оперативно конвертували та переказали на криптовалютні рахунки організатора схеми, що ускладнило подальше відстеження коштів.

    Іншу частину грошей обміняти не вдалося — її вилучили правоохоронці під час обшуку автомобіля одного з фігурантів справи. У момент затримання також було виявлено готівку, яку підозрювані не встигли реалізувати через пункти обміну валют.

    Обох учасників схеми затримано. Їм повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 4,9 млн грн та 3,3 млн грн відповідно.

    Наразі слідчі встановлюють усіх причетних до злочинної групи, включно з можливими організаторами та тими, хто забезпечував фінансову та технічну частину схеми, зокрема криптоперекази та підробку документів.

    Правоохоронці наголошують, що подібні схеми останнім часом стають дедалі поширенішими в Україні. Зловмисники часто представляються працівниками СБУ, Нацполіції або інших державних органів, використовуючи тему “фінансування ворога” або “перевірки коштів”, щоб змусити громадян передавати свої заощадження.

    У СБУ раніше неодноразово попереджали, що справжні співробітники спецслужби ніколи не проводять слідчі дії телефоном, не вимагають передачі готівки та не здійснюють “відеообшуків”. У разі подібних дзвінків громадян закликають негайно звертатися до правоохоронних органів.

    Цей випадок у Києві став одним із найбільших епізодів телефонного шахрайства із залученням фейкових силовиків у 2026 році та вкотре продемонстрував, що навіть досвідчені та публічні особи можуть стати жертвами добре організованих психологічних схем.

  • Як Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко вибудували схеми по відмиванню коштів у Європі

    Як Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко вибудували схеми по відмиванню коштів у Європі

    Російські платіжні системи Wallet One та Piastrix, за якими стоять Денис Глінченко та Костянтин Буряченко давно обслуговують українські та російські гемблінг-проєкти. З початком повномасштабного вторгнення, Piastrix перетворився на Kvitum, а організатори ОЗУ перебралися до Варшави, звідки контролюють відмивання грошей та їх виведення за кордон.

    Громадянин РФ Денис Глінчевський (DENYS HLINCHEVSKYI) переїхав до України у 2026 році, щоб розвивати російський “Альфа-Банк”, і запросив Костянтина Буряченко відповідати за роботу в Донецькому регіоні.

    ФОТО: Тимчасова посвідка на постійне проживання видана громадянину РФ Денису Глінчевському

    Через два роки Глінчевський та Буряченко  переходять до компанії “Айбокс”, яка належить тому самому “Альфа-Банку”.

    Ще через три роки Глінчевський запроваджує в країні російські проекти “Wallet One” та “Єдина каса”, які СБУ підозрювала у фінансуванні тероризму, зокрема на території так званої ДНР.

    Друга платіжна система з 2012 по 2017 рік співпрацювала з Parimatch, “Марафоном”, “Фаворитом” та іншими проектами з країн СНД.

    Результатом співпраці Дениса Глінчевського та  Костянтина Буряченка став платіжний агрегатор PayTrio, куди призначили технічним директором Віталія Брильова (VITALII BRYLOV).

    Віталій Брильов раніше засвітився в схемах Глінчевського – Буряченка по відмиванню грошей через медицинську тематику. Зокрема, партнери започаткували клініку ТОВ “Медпрофцентр”, через яку під виглядом закупівель обладнання виводили гроші за кордон.

    Сам Буряченко згодом виходить зі складу засновників. Також він чинить і з іншими своїми бізнесами, наприклад – з ТОВ “Ремед”, яке між собою формально ділять Глінчевський та Брильов.

    І ось у 2019 році спільники-партнери виводять на ринок Piastrix із функціоналом того самого “Wallet One”, а через кілька років, з метою диверсифікації ризиків, клонують його та називають Kvitum.

    Сьогодні Глінчевський вже має паспорт України, живе в Польщі, звідти ж керує бізнесом і проводить стратегічні сесії з друзями, а співробітників набирає з близької йому громади баптистів.

    З метою мінімізації уваги правоохоронних органів України та взаємодії з РФ інфраструктура розміщена в юрисдикціях Польщі та Великобританії:

    • GB Software Online Solutions LLP (Велика Британія)
    • BELTIME SOLUTIONS SP. Z O.O. (Польща)
    • ONLINE SERVICE SOLUTION SP. Z O.O. (Польща)
    • REMED PL SP. Z O.O. (Польща)
    • PLATYMO SP. Z O.O. (Польща)

    Варто відзначити, що крім Дениса Глінчевського, Костянтина Буряченко та Віталія Брильова важливу роль у схемах по відмиванню коштів відіграють Володимир Дрижак, Євген Ташев, Тимофій Клон та Ксенія Петруніна.

    Piastrix і Kvitum фактично являються технічними клонами ідентичні за архітектурою, що дозволяє Глінчевському та Буряченко миттєво перенаправляти фінансові потоки у разі блокування одного з ресурсів регуляторними органами.

    Так, через гаманець Kvitum проходять платежі в гривні та відбувається прийом платежів онлайн казино (Vodka, 1xbet, Mostbet) в обхід обмежень НБУ.

    В той же час через гаманець Piastrix відбувається виведення коштів з  російських онлайн казино в рублях, оплата передплат (Netflix, Apple Store) в обхід міжнародних санкцій РФ.

    Таким чином Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко фактично управляють злочинним синдикатом по відмиванню коштів отриманих злочинним шляхом  з територіальним центром у Варшаві.

     

  • У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, жертвою якої стала 71-річна народна артистка України. Як повідомили у Національній поліції України та Київській міській прокуратурі, 36-річному чоловікові вже оголошено підозру, йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    За даними слідства, зловмисник діяв за заздалегідь продуманою схемою психологічного тиску та маніпуляцій. Він зателефонував потерпілій і представився співробітником Служби безпеки України. Під час розмови чоловік почав залякувати жінку, заявляючи про нібито підозри у державній зраді. Щоб посилити довіру до своїх слів, він надіслав їй фіктивну повістку та наполягав на повній конфіденційності, забороняючи повідомляти про розмову будь-кому.

    Надалі шахрай переконав жінку, що її заощадження необхідно терміново передати на «перевірку». За легендою, правоохоронні органи мали встановити, чи не мають ці кошти «російського походження». Він запевнив, що після завершення перевірки всі гроші будуть повернуті.

    Щоб остаточно переконати потерпілу, зловмисник провів із нею відеозв’язок. Під час розмови він змусив жінку показати всі наявні готівкові кошти, імітуючи проведення «обшуку» в режимі реального часу. Такий метод, за словами правоохоронців, є одним із найпоширеніших у подібних схемах, адже створює у жертви ілюзію офіційної процедури.

    Після цього псевдоправоохоронець організував особисту зустріч. Під час неї артистка передала йому 128 тисяч доларів готівкою. На цьому шахрай не зупинився: згодом він знову зв’язався з жінкою і заявив, що вона нібито не передала всі свої кошти на «перевірку».

    Під психологічним тиском потерпіла здійснила ще кілька переказів — загалом близько 400 тисяч гривень — на різні банківські рахунки, які вказував зловмисник. Лише після третього контакту жінка розповіла про ситуацію сусідці, яка порадила негайно звернутися до поліції.

    У ході розслідування правоохоронці встановили, що отримані кошти підозрюваний оперативно перевів у криптовалюту та передав іншим особам, що значно ускладнює їх відстеження. При цьому, за попередніми даними, сам фігурант залишив собі лише близько 900 доларів, що може свідчити про його роль як виконавця у ширшій злочинній схемі.

    Чоловіку повідомлено про підозру за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах. Наразі суд обирає йому запобіжний захід. Якщо вину доведуть, йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Правоохоронці зазначають, що подібні випадки шахрайства останнім часом стають дедалі поширенішими. Зловмисники активно використовують тему війни, імітуючи діяльність силових структур, щоб посилити психологічний вплив на жертв. Особливо часто мішенню стають літні люди, які можуть легше піддатися тиску та довіритися «офіційним» голосам.

    Серед типових ознак таких схем — терміновість, залякування, вимоги зберігати таємницю, а також прохання передати гроші готівкою або здійснити перекази на невідомі рахунки. Жодна державна структура, включно з Службою безпеки України чи поліцією, не проводить «перевірок коштів» шляхом їх вилучення у громадян.

    У Національній поліції України закликають громадян бути максимально обережними: не виконувати вказівки невідомих осіб, навіть якщо ті представляються працівниками державних органів, перевіряти інформацію через офіційні канали та негайно повідомляти про подібні випадки правоохоронцям.

    Цей випадок у Києві став черговим нагадуванням про те, наскільки винахідливими можуть бути шахраї та як важливо зберігати критичне мислення навіть у стресових ситуаціях.

  • Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Національна поліція України повідомила про викриття масштабної організованої шахрайської схеми, учасники якої збирали гроші нібито на закупівлю та доставку автомобілів для Збройних сил України, використовуючи імена відомих благодійних організацій та волонтерських ініціатив. Про це йдеться в офіційному повідомленні Нацполіції.

    За даними слідства, зловмисники діяли з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії та системно ошукували військових і цивільних, розміщуючи в інтернеті оголошення про продаж і доставку автомобілів із країн Європи за нібито «зниженими цінами» для потреб фронту.

    Правоохоронці встановили, що учасники схеми масово створювали фейкові оголошення на різних онлайн-платформах і в соцмережах. Вони представлялися митними брокерами, водіями автовозів, волонтерами, а також нібито працівниками благодійних організацій.

    Найчастіше шахраї прикривалися іменем відомого благодійного фонду, пов’язаного з волонтером Сергієм Притулою, використовуючи його репутацію для підвищення довіри до оголошень.

    За інформацією поліції, це дозволяло зловмисникам переконувати військових та громадян у «реальності» постачання автомобілів і швидко отримувати передоплату.

    Слідство встановило, що після першого контакту з «клієнтами» шахраї вимагали повну або часткову передоплату за нібито доставку автомобілів із Європи.

    Далі, щоб зміцнити довіру та уникнути підозр, вони просили військових записати відеоподяки за «отриману допомогу» або за «очікувану доставку авто», пояснюючи це нібито потребами звітності.

    Надалі ці відео використовувалися повторно — для обману нових жертв, створюючи ілюзію успішно реалізованих поставок техніки на фронт.

    Водночас автомобілі ніколи не доставлялися, а отримані кошти привласнювалися організаторами схеми.

    За оцінками Національної поліції, щомісячні збитки від діяльності шахрайської організації перевищували 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці наголошують, що йдеться про системну діяльність, яка охоплювала різні регіони та тривалий час функціонувала під виглядом волонтерських ініціатив.

    Точна кількість потерпілих наразі встановлюється, однак слідство вважає, що йдеться про десятки або навіть сотні випадків шахрайства, зокрема із залученням військових підрозділів, які самостійно шукали транспорт для виконання бойових завдань.

    Ключовим етапом розслідування стала екстрадиція організатора схеми з Естонії до України. За даними слідства, це громадянин України, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за кордоном і фігурував у справах про шахрайство в Україні.

    Після затримання на території Естонії його передали українським правоохоронним органам у межах процедури екстрадиції. Суд уже обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Поліція повідомляє, що наразі триває активна робота з встановлення інших учасників злочинної організації. Частина з них, за даними слідства, перебуває за межами України.

    Правоохоронці відпрацьовують міжнародні зв’язки схеми, канали виведення коштів, а також можливі фейкові акаунти та платформи, через які здійснювався збір грошей.

    Не виключається, що організована група могла мати розгалужену структуру з різними виконавцями, які відповідали за пошук «клієнтів», комунікацію та фінансові операції.

    Національна поліція закликає громадян бути максимально уважними до будь-яких зборів коштів на допомогу армії, особливо якщо йдеться про великі суми або «термінові закупівлі».

    Правоохоронці наголошують, що всі благодійні ініціативи необхідно перевіряти через офіційні канали, а також користуватися лише перевіреними фондами та організаціями.

    «Кожне звернення має значення. Гаряча лінія: +380 95 681 17 13», — повідомили в Нацполіції.

    У відомстві підкреслюють, що подібні шахрайські схеми завдають шкоди не лише окремим громадянам і військовим, а й підривають довіру до волонтерського руху, який відіграє критичну роль у забезпеченні ЗСУ під час війни.

  • Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Українські правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій на ринку електроенергії, яка завдала збитків ПрАТ НЕК Укренерго на суму 447 мільйонів гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За його словами, до розслідування були залучені одразу кілька структур — Служба безпеки України, Національна поліція України та органи прокуратури. Схема діяла упродовж 2022–2024 років і була побудована на системних маніпуляціях із прогнозами споживання електроенергії.

    Як встановили слідчі, організатором оборудки був засновник і фактичний контролер низки приватних енергопостачальних компаній. Він залучив до реалізації схеми ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних підприємств, через які здійснювалося постачання електроенергії кінцевим споживачам.

    Суть схеми полягала у навмисному заниженні прогнозованих обсягів споживання. У документах компанії декларували значно меншу потребу в електроенергії, ніж фактично споживали. Водночас реальні обсяги постачання були суттєво більшими.

    «На папері показували, що електроенергії потрібно мало, а насправді продавали значно більше», — пояснив генпрокурор.

    У результаті виникала різниця між заявленими та фактичними обсягами — так званий дефіцит. Цей дефіцит автоматично покривала держава через механізми балансування енергосистеми, щоб уникнути перебоїв із постачанням електроенергії для споживачів.

    Таким чином, фактично витрати перекладалися на державу, тоді як учасники схеми отримували повну оплату від клієнтів за фактично спожиту електроенергію.

    Отримані кошти, за даними слідства, не спрямовувалися на розрахунки з державним оператором, а виводилися через мережу підконтрольних компаній та фізичних осіб-підприємців. Це дозволяло організаторам привласнювати значні суми та уникати фінансових зобов’язань.

    Окремим елементом схеми було штучне накопичення боргів перед «Укренерго». Компанії не лише не погашали заборгованість, а й доводили її до критичного рівня, після чого ініціювали процедури банкрутства.

    «Далі схема повторювалась уже з новими товариствами», — зазначив Руслан Кравченко.

    Такий механізм дозволяв уникати відповідальності та продовжувати діяльність через нові юридичні особи, фактично обнуляючи борги та відновлюючи цикл махінацій.

    Правоохоронці вже повідомили про підозру всім учасникам схеми. Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола причетних осіб, а також на відшкодування завданих державі збитків.

    Експерти зазначають, що подібні схеми є особливо небезпечними для енергетичної системи країни, оскільки підривають фінансову стабільність державних компаній і створюють додаткове навантаження на бюджет.

    В умовах війни, коли енергетична інфраструктура України перебуває під постійною загрозою атак, такі зловживання можуть мати ще більш серйозні наслідки. Забезпечення стабільної роботи енергосистеми є критично важливим як для економіки, так і для повсякденного життя громадян.

    Викриття цієї схеми стало черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із економічними злочинами у стратегічних галузях. Очікується, що подальше розслідування дозволить не лише притягнути винних до відповідальності, а й запобігти подібним зловживанням у майбутньому.

  • У Львові затримали поляка, засудженого за участь в організованому угрупованні

    У Львові затримали поляка, засудженого за участь в організованому угрупованні

    Українські та польські правоохоронці провели спільну операцію у Львові, під час якої затримали громадянина Польщі, який перебував у міжнародному розшуку майже вісім років. Йдеться про 63-річного чоловіка, якого розшукували на підставі червоного повідомлення Інтерполу, Європейського ордера на арешт та національних ордерів, виданих польськими правоохоронними органами.

    Про затримання повідомила пресслужба Центрального слідчого бюро поліції Польщі. За даними польських правоохоронців, операцію провели співробітники Центрального бюро розслідувань поліції у співпраці з підрозділом кіберполіції Національної поліції України.

    Затриманим виявився Броніслав Д., якого польський суд раніше визнав винним у низці злочинів. Його засудили до чотирьох років позбавлення волі за участь в організованому злочинному угрупованні, фінансово-податкові правопорушення та відмивання коштів.

    Окрім цього, слідчі підозрюють чоловіка у керівництві організованою злочинною групою та здійсненні масштабної незаконної діяльності, пов’язаної з фінансовими махінаціями та легалізацією значних сум грошей. За версією правоохоронців, ці схеми були для нього стабільним джерелом доходу.

    У Центральному бюро розслідувань поліції Польщі зазначили, що затримання стало можливим завдяки тривалим оперативним заходам. Польські правоохоронці встановили місцезнаходження підозрюваного та передали відповідну інформацію українській стороні. Представники польської поліції також брали участь у проведенні операції на території України.

    Наразі затриманий перебуває під вартою в Україні. Він очікує завершення процедури екстрадиції, після чого його мають передати польській стороні для відбування покарання, призначеного судом.

  • Шахраї масово розсилають фейкові «компенсації» від Ощадбанку

    Шахраї масово розсилають фейкові «компенсації» від Ощадбанку

    В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських розсилок у месенджерах. Зловмисники масово надсилають повідомлення про нібито «компенсацію» у розмірі 2200 гривень від Ощадбанк та НЕК Укренерго.

    Про активізацію шахраїв повідомила пресслужба Ощадбанку. У банку попереджають, що повідомлення містять посилання на підроблений сайт — фішингову сторінку, яка зовні нагадує офіційний ресурс фінансової установи або державної компанії.

    Після переходу за посиланням користувачам пропонують ввести повні реквізити банківської картки: номер, термін дії та CVV-код, а також підтвердити операцію одноразовим кодом із SMS-повідомлення. Насправді ж таким чином шахраї отримують доступ до рахунку та можуть списати всі кошти.

    Фахівці наголошують, що фішингові сайти часто виглядають максимально правдоподібно — із використанням логотипів, корпоративних кольорів та стилістики офіційних сторінок. Проте жодні державні виплати чи компенсації не оформлюються через месенджери із запитом повних реквізитів картки.

    В Ощадбанку підкреслюють, що фінансова установа не нараховує жодних компенсацій через сторонні посилання в Telegram, Viber чи інших месенджерах. Українців закликають не переходити за підозрілими посиланнями, не передавати конфіденційні дані третім особам та перевіряти інформацію лише на офіційних ресурсах.

  • $800 тисяч на місяць: в Одесі роками діє мережа шахрайських колл-центрів

    $800 тисяч на місяць: в Одесі роками діє мережа шахрайських колл-центрів

    В Одесі розгорнула діяльність масштабна злочинна організація, яка спеціалізується на системному обкраданні громадян України, країн Європейського Союзу та Азії через розгалужену мережу колл-центрів. За наявною інформацією, угруповання працює роками, фактично не ховаючись, і використовує легальні бізнес-локації як прикриття для шахрайської діяльності.

    Основною базою структури є бізнес-центр «Ольвія» на провулку Івана Луценка, 21/23, де зловмисники займають одразу чотири поверхи. Додаткові офіси розміщені за адресами Велика Арнаутська, 26, Канатна, 6, а також провулок Івана Луценка, 17/19. Вибір саме офісних центрів не випадковий: така локація дозволяє імітувати легальний бізнес, користуватися стабільною інфраструктурою та уникати зайвої уваги з боку контролюючих органів.

    За попередніми оцінками, штат угруповання налічує близько трьохсот операторів. Вони працюють за заздалегідь підготовленими сценаріями соціальної інженерії, виманюючи у жертв реквізити банківських карток або залучаючи їх до фіктивних інвестиційних проєктів. Потерпілим обіцяють швидкий прибуток, доступ до «ексклюзивних платформ» або «повернення втрачених коштів», після чого гроші безповоротно зникають.

    Окрім класичного шахрайства, частина структури виконує функції з генерації та перепродажу трафіку для інших злочинних мереж. За принципом так званого MediaCraft створюються потоки потенційних жертв, які надалі передаються іншим колл-центрам, у тому числі пов’язаним зі структурами на території Російської Федерації. Це означає, що діяльність одеських шахраїв має не лише кримінальний, а й безпековий вимір, оскільки частина коштів опосередковано може фінансувати економіку країни-агресора через використання російських платіжних систем.

    Викрадені гроші легалізуються через багаторівневі фінансові схеми. Задіяні дроп-сервіси, підставні фізичні особи, фіктивні рахунки, після чого кошти конвертуються у криптовалюту. За оцінками джерел, сукупний дохід лише цієї мережі становить від 400 до 800 тисяч доларів США щомісяця.

    При цьому діяльність угруповання відбувається практично відкрито, що породжує серйозні підозри щодо можливої протекції з боку окремих посадових осіб правоохоронних органів в Одеській області. Йдеться про потенційну бездіяльність або сприяння з боку підрозділів Національної поліції, Управління стратегічних розслідувань та Служби безпеки України на регіональному рівні.

    Попри задокументовані в попередні роки факти, численні обшуки та вилучення сотень одиниць комп’ютерної техніки, кримінальні провадження за статтями про шахрайство фактично заморожені. Станом на червень 2025 року жодній особі не було повідомлено про підозру. Така ситуація виглядає як свідоме затягування розслідувань і демонструє системну неспроможність або небажання доводити справи до суду.

    Показовим винятком стала міжнародна операція у квітні 2024 року, ініційована правоохоронними органами Чехії. Саме іноземні партнери змогли викрити групу уродженця Дніпра 1983 року народження, яка ошукувала громадян інших держав, працюючи безпосередньо з офісів у центрі Одеси. Цей випадок лише підкреслив контраст між активністю міжнародних структур та фактичною бездіяльністю місцевих силовиків.

  • Колектори програли суд жінці, якій оформили кредит без її відома

    Колектори програли суд жінці, якій оформили кредит без її відома

    Конотопський міськрайонний суд Сумської області відмовив колекторській компанії у стягненні з жінки понад 56 тисяч гривень за кредитом, який, як з’ясувалося, був оформлений шахраями після зламу її SIM-картки оператора «Київстар».

    Із матеріалів справи випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки був оформлений споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір було підписано в електронній формі, а гроші перераховані на банківську картку. Згодом через нараховані відсотки та штрафи сума боргу зросла до 56 592 гривень, а право вимоги перейшло до колекторської компанії.

    Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

    У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

    Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

    Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

    У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

  • Банківські гарантії на мільярди: чому «Укренерго» досі не отримало гроші від банку «Альянс»

    Банківські гарантії на мільярди: чому «Укренерго» досі не отримало гроші від банку «Альянс»

    Український банківський сектор у низці випадків може використовуватися не лише для обслуговування економіки, а й як інструмент для відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із найбільш показових прикладів стала історія навколо банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Про це повідомляє видання «Коментарі».

    Ім’я самого власника банку рідко з’являється у публічному просторі, однак фінансова установа неодноразово фігурувала у гучних скандалах, пов’язаних із кримінальними провадженнями, штрафами регулятора та судовими процесами на мільярдні суми.

    Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

    Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

    Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

    У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

    Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

    Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

    Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

    Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

    Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

    Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.