Hronikanovostej.com

Позначка: евакуація

  • «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Колись Святогірськ називали «донецькою Швейцарією»: ліси, крейдяні пагорби над Сіверським Дінцем, санаторії, туристи та Свято-Успенська лавра. Восени 2026 року картина зовсім інша. У прифронтовій громаді залишаються трохи більше тисячі людей, логістичні дороги контролюють російські безпілотники, частина населених пунктів живе без електрики та нормального мобільного зв’язку, а евакуація родин із дітьми триває буквально по кілька людей за раз.

    Одним із найяскравіших символів цього життя став начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. У розмові з «Коротко про» він розповів, що кілька разів на день обходить територію громади, а на вулицю бере із собою рушницю через постійну загрозу FPV-дронів. У найбільш небезпечні райони він їздить уже в бронежилеті та касці. Сам Рибалкін описує ситуацію просто: дронів у небі настільки багато, що на окремих ділянках вони стали постійною частиною пейзажу.

    Станом на 27 вересня у Святогірській громаді залишалися 1050 людей, серед них 42 дитини. За попередні десять днів вдалося евакуювати 18 мешканців, у тому числі п’ятьох дітей. Найважчою місцева влада називала ситуацію в Маяківському старостаті, де російські війська застосовують авіацію, реактивні системи залпового вогню та безпілотники. Дрони, за словами Рибалкіна, становлять загрозу не лише населеним пунктам, а й дорогам, якими рухаються цивільні, гуманітарні вантажі та евакуаційні автомобілі.

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Цифри показують, наскільки повільно відбувається евакуація. Ще 15 вересня в громаді перебували 1065 людей, зокрема 47 дітей. Від початку місяця тоді вдалося вивезти 44 мешканців. До 27 вересня кількість жителів скоротилася лише до 1050, а дітей — до 42.

    Рибалкін пояснює це психологією людей, які роками живуть поруч із війною. Спочатку люди чують вибухи, але переконують себе, що небезпека ще далеко. Потім звикають до пошкоджених будинків, відсутності світла та зв’язку. Частина мешканців погоджується виїжджати лише тоді, коли бойові дії наближаються настільки, що залишатися вже фізично небезпечно. Проблема в тому, що на цьому етапі сама евакуація може бути значно складнішою.

    Особливо влада намагається переконати виїхати сім’ї з дітьми. Наприкінці вересня діти залишалися переважно у віддаленішому Хрестищенському старостаті. Зону примусової евакуації дітей у Донецькій області вже розширили, включивши окремі населені пункти Святогірської громади.

    Побут у самому Святогірську нагадує життя в ізольованому острові. Газопостачання було порушене після руйнувань 2022 року. За словами Рибалкіна, з 10 травня 2026-го Святогірськ і Маяківський старостат фактично залишаються без стабільного електропостачання та зв’язку: лінії пошкоджені, трансформатори зруйновані, а ремонтні бригади не можуть нормально працювати через обстріли. Щоб зателефонувати рідним, мешканці йдуть на височини, де ще можна «зловити» мобільний сигнал.

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Водночас місто не повністю відрізане від базових товарів. Працюють два магазини, підприємці використовують Starlink, завдяки чому іноді можна розрахуватися карткою. Гуманітарні організації кілька разів на місяць привозять продуктові та гігієнічні набори. Поліція, комунальні служби, військова адміністрація та старости продовжують роботу попри загрозу.

    На початку вересня Святогірськ опинився ще й у центрі інформаційної війни. 1 вересня Володимир Путін заявив, що російські війська нібито захопили місто. Уже 7 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький записав відео безпосередньо з центру Святогірська на тлі лаври. Він заявив, що місто повністю контролює 60-та механізована бригада Третього корпусу і що Святогірськ є тиловою зоною українських сил. На той момент карти DeepState також не підтверджували російський контроль над містом.

    «Ненька інфо» раніше окремо розбирала цю історію та писала про розрив між заявами російського керівництва і ситуацією на місці. «Своя реальність»: що відбувалося навколо заяв РФ про Святогірськ

    Саме тут з’являється ще одна деталь — «Вівальді». Рибалкін закінчує свої відеозвернення словами, що громада «дивиться DeepState і слухає музику Вівальді, яку виконують Збройні сили». Йдеться не лише про композитора: «Вівальді» — назва наступальної операції Третього армійського корпусу на Лиманському напрямку.

    За даними самого Третього корпусу, під час першого етапу українські підрозділи звільнили Середнє та зачистили від російських груп близько 75 км² території. «Ненька інфо» детально писала про перший етап операції, окремо наголошуючи, що 75 км² зачистки не слід автоматично трактувати як 75 км² новозвільненої території. «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    На другому етапі Третій корпус повідомив про звільнення Шандриголового та Дерилового і встановлення повного контролю над Дробишевим. За даними командування, тоді під український контроль повернули ще близько 40 км².  «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    28 вересня Білецький оголосив про завершення третього етапу. За повідомленням Третього корпусу, українські сили звільнили Нове, Рідкодуб і Катеринівку, а також відновили контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою. Корпус заявив, що за весь час «Вівальді» повернув під контроль 176 км². Заявлені українським командуванням дані щодо втрат російських сил — 2000 військових на третьому етапі та понад 250 полонених — незалежно в повному обсязі не підтверджені, тому їх коректно подавати саме як дані Третього корпусу.

    Операція стала ще й полігоном для нових технологій. Під час «Вівальді» Третій корпус повідомляв про застосування наземних роботизованих комплексів із гранатометами Bullspike, якими оператори керували з віддалених позицій. «Ненька інфо» писала, що такі системи використовували для атак на російські позиції без відправлення людей безпосередньо під вогонь. Третій корпус відправив роботів із гранатометами штурмувати позиції РФ

    Для Святогірська всі ці фронтові зміни — не абстрактні позначки на карті. Від ситуації на Лиманському напрямку залежить, чи зможуть у місто й надалі доставляти гуманітарну допомогу, евакуйовувати людей і хоча б частково підтримувати роботу інфраструктури.

    Тому фраза Рибалкіна про «музику Вівальді» звучить для місцевих зовсім інакше, ніж для решти країни. Тут стежать за картою фронту, виходять на гору, щоб зателефонувати близьким, ховаються від FPV-дронів і рахують не туристів, як колись, а тих, кого вдалося переконати евакуюватися. Святогірськ залишається під українським контролем, але його нинішнє життя дедалі більше визначає одна проста величина — відстань до лінії бойових дій.

  • «Голод, дрони та бур’яни»: у Берліні вимагають прорвати російську блокаду Олешок

    «Голод, дрони та бур’яни»: у Берліні вимагають прорвати російську блокаду Олешок

    Увечері 28 вересня центральні вулиці столиці Німеччини перетворилися на майданчик масштабного протесту проти гуманітарного терору, який російські війська влаштували на тимчасово окупованій території Херсонщини. Сотні учасників маршу пройшли від будівлі Червоної ратуші повз німецьке Міністерство закордонних справ аж до посольства Російської Федерації. Головною вимогою натовпу стало негайне забезпечення гуманітарного доступу до заблокованого міста Олешки та відкриття безпечних коридорів для евакуації цивільного населення. Організатором акції виступив український громадський рух Vitsche Berlin – активісти закликали європейську спільноту та уряд Німеччини посилити дипломатичний тиск на Москву.

    За інформацією організаторів берлінського маршу, в самих Олешках та прилеглих населених пунктах у повній ізоляції залишаються понад шість тисяч мирних жителів, серед яких налічується близько двохсот дітей. Усі ці цивільні заручники щодня стикаються з тотальним дефіцитом базових продуктів харчування, чистої питної води та критично важливих медикаментів. Російські окупаційні сили свідомо перешкоджають будь-яким спробам доставити гуманітарні вантажі суходолом та категорично забороняють місцевим мешканцям залишати зону лиха.

    Виживання на траві та багаттях

    Катастрофічне погіршення умов життя в окупації розпочалося ще взимку 2025 року. Начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко зазначає, що населений пункт тривалий час відрізаний від газопостачання та електромереж. Через щільне мінування автомобільних шляхів, безперервні артилерійські обстріли та активність ворожих дронів традиційна логістика стала фізично неможливою. Якщо раніше мінімальні партії харчів вдавалося провозити хоча б раз на кілька тижнів, то згодом кільце сухопутної блокади стиснулося остаточно.

    Місцеві мешканці, яким дивом вдалося вирватися з пастки, свідчать про критичний рівень виснаження тих, хто залишився. За їхніми даними, починаючи з 26 травня 2026 року до міста не заїхала жодна партія продовольства. Цивільні змушені харчуватися підніжним кормом, збираючи портулак та інші рослини на городах. Через повну відсутність комунікацій люди готують залишки їжі виключно на відкритому вогні просто неба, щоразу ризикуючи потрапити під ворожий удар.

    Повітряний міст під прицілом

    В умовах абсолютної наземної ізоляції українська сторона розгорнула безпрецедентну операцію з порятунку цивільних, організувавши перекидання провізії повітрям. Начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що системні поставки за допомогою важких безпілотників здійснюються з березня 2026 року. Масштабний етап рятувальної місії відбувся безпосередньо 28 вересня – українські оператори дронів змогли доправити до Олешок близько чотирьох тисяч кілограмів продуктів харчування. Цей стратегічний вантаж одночасно скинули та розподілили між сотнею заздалегідь визначених локацій у межах міста, аби не наражати натовп на небезпеку скупчення.

    Проте російські військові продовжують тероризувати населення навіть за таких умов, перетворюючи доставку їжі на смертельний ризик. Окупанти розгорнули цілеспрямоване полювання на рятувальні безпілотники, намагаючись збивати апарати з харчами ще на підльоті до житлових кварталів. Крім того, зафіксовані регулярні випадки мародерства, коли озброєні солдати Російської Федерації влаштовують рейди місцями скидання вантажів і силоміць відбирають у голодних людей продукти, передані з підконтрольної Україні території.

  • АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, представники автозаправних компаній отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух ворожих безпілотників. Це має дозволити АЗС завчасно припиняти роботу, закривати станції та виводити працівників і відвідувачів із території до наближення повітряної цілі.

    Йдеться про більш точкове попередження, ніж звичайна повітряна тривога. Загальний сигнал поширюється на значну територію, тоді як інформація про рух конкретного безпілотника може дати окремій станції додатковий час для евакуації людей і припинення відпуску пального.

    Необхідність такої системи особливо гостро проявилася після серії ударів по АЗС. 23 вересня російська атака пошкодила АЗС «Укрнафти» в Києві. Голова правління компанії Богдан Кукура повідомив, що це був уже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні кілька тижнів. Працівники під час атаки перебували в укритті.

    Проблема стосується не лише Києва. 21 серпня міністр енергетики Денис Шмигаль заявив у Верховній Раді, що за останні шість місяців російські атаки пошкодили або зруйнували понад 300 автозаправних станцій в Україні. За його словами, АЗС фактично стали об’єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним населення та економіку.

    12 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про тестування програмного рішення, яке дозволяє бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. За його словами, йдеться про автоматичне та оперативне сповіщення АЗК про наближення ворожих безпілотників. Систему вирішили тестувати на автозаправних комплексах, а надалі підключати до неї й інші підприємства.

    15 вересня Київська обласна військова адміністрація повідомила, що АЗС Київської області отримають доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони. За словами начальника КОВА Тимура Ткаченка, відповідальні працівники АЗС зможуть у режимі реального часу отримувати інформацію про рух ворожих повітряних цілей та оперативніше ухвалювати рішення щодо роботи заправних комплексів під час загрози.

    Ткаченко окремо зазначив, що АЗС більше не повинні будуть орієнтуватися лише на загальний сигнал повітряної тривоги. Додаткова інформація про конкретну загрозу має дозволити завчасно реагувати та убезпечувати працівників і людей, які перебувають на території заправки.

    На цьому тлі інформація про доступ представників автозаправних компаній до каналів раннього оповіщення виглядає як подальший етап розгортання цієї системи. Якщо персонал отримує дані про рух повітряних цілей, станція може реагувати не лише на загальну сирену, а й на безпосередню загрозу для конкретного об’єкта.

    Водночас точний формат такого доступу публічно не розкривається. Невідомо, які саме мережі вже підключені, хто всередині компаній отримує інформацію та чи передаються працівникам безпосередньо дані про рух цілей, окремі попередження чи інша інформація про наближення загрози.

    Для самих АЗС це має принципове значення, на станції одночасно перебувають люди, автомобілі та значні обсяги пального, тому навіть кілька додаткових хвилин до можливого удару можуть дозволити припинити відпуск пального та звільнити територію.

    Наразі офіційно підтверджені тестування системи раннього попередження на АЗС та рішення про підключення АЗС Київської області до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Інформація про те, що представники автозаправних компаній уже отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух повітряних цілей, надійшла редакції від військового джерела.

  • Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Українські військові разом із Херсонською ОВА провели одну з найбільших операцій із доставки гуманітарної допомоги в тимчасово окуповані Олешки. За словами голови ОВА Олександра Прокудіна, за допомогою безпілотників через Дніпро вдалося передати близько 4000 кг продуктів одразу на 100 визначених локацій міста.

    Такі доставки тривають системно з березня. До останньої операції залучили підрозділи морської піхоти, Нацгвардії та прикордонників.

    У місті, за даними української влади, залишаються близько двох тисяч цивільних, серед них десятки дітей. Люди фактично відрізані від нормального постачання продуктів, води, електрики та можливості безпечно виїхати.

    Російські військові, за словами Прокудіна, намагаються перешкоджати доставці допомоги: збивають дрони з продуктами, відбирають гуманітарні пакунки та переслідують місцевих за їх отримання.

    Ситуація в Олешках уже давно має ознаки гуманітарної катастрофи. «Ненька інфо» раніше писала, що місто перебуває на межі повного виснаження запасів, а централізоване постачання фактично зупинилося ще навесні. Тоді Всеукраїнська рада церков закликала Папу Римського та міжнародні організації втрутитися й допомогти врятувати мешканців міста.
    Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Також «Ненька інфо» повідомляла, що Україна планує виносити питання гуманітарної блокади Олешок на міжнародний рівень і домагатися створення безпечного гуманітарного коридору.
    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Поки гуманітарний коридор не створено, дрони залишаються одним із небагатьох способів доставити продукти людям на окупованій території. Саме тому операція з передачею близько чотирьох тонн їжі стала критично важливою для мешканців Олешок.

  • Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій б’є на сполох через катастрофічну гуманітарну ситуацію у тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині, закликаючи світових духовних лідерів та міжнародну спільноту до негайного втручання задля порятунку цивільного населення. За різними оцінками, у смертельній пастці суцільної блокади наразі залишаються понад шість тисяч мирних жителів, серед яких близько двохсот дітей. Люди опинилися на межі фізичного виживання, перебуваючи під щоденною загрозою загибелі не лише від ворожої зброї, але й від виснаження, голоду та нестачі життєво необхідних медикаментів. Представники українських конфесій відверто наголошують, що місто фактично перетворилося на суцільну ізольовану зону лиха, де окупаційний режим свідомо влаштовує штучний мор проти беззахисних громадян.

    Ситуація із базовим життєзабезпеченням у місті вже досягла критичної точки неповернення. Згідно з оприлюдненими даними релігійних діячів, останні організовані поставки найпростішого продовольства до Олешок відбулися ще наприкінці травня дві тисячі двадцять шостого року, після чого будь-який підвіз їжі було повністю заблоковано загарбниками. Місцеві мешканці позбавлені найнеобхіднішого: у заблокованому населеному пункті спостерігається гострий дефіцит питної води, їжі, товарів першої необхідності та препаратів для важкохворих. Водночас російські військові підрозділи жорстко контролюють усі виїзди та чинять системні перешкоди, категорично забороняючи цивільним людям залишати смертельно небезпечну територію й виїжджати на безпечні регіони.

    Розташування міста у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення лише поглиблює масштаби трагедії, адже залишки мирного населення щомиті перебувають під прицільними обстрілами артилерії та атаками ударних безпілотників. Міська критична інфраструктура наразі вщент зруйнована, у житлових кварталах повністю відсутнє електропостачання та централізована подача газу. До цієї побутової руїни додаються важкі наслідки екологічної катастрофи дві тисячі двадцять третього року, коли Олешки зазнали нищівного затоплення після навмисного підриву російськими військами греблі Каховської гідроелектростанції. Попри неодноразові зусилля української сторони щодо відкриття безпечних коридорів, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підтверджує, що держава-агресор протягом тривалого часу цинічно ігнорує будь-які офіційні запити та навідріз відмовляється узгоджувати організацію гуманітарних місій для порятунку цивільних.

    «Місто Олешки, розташоване на тимчасово окупованій російськими військами території України, перебуває в гуманітарній блокаді і стоїть на грані гуманітарної катастрофи», – підкреслили у своєму зверненні представники Всеукраїнської ради церков. З огляду на смертельну загрозу духовні лідери спрямували відчайдушний заклик до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангелічного альянсу, а також провідних світових правозахисних інституцій із проханням задіяти всі можливі важелі впливу, аби запобігти голодній загибелі безневинних людей. Одночасно Рада церков закликала держави-члени Організації Об’єднаних Націй та Міжнародний комітет Червоного Хреста рішуче проявити принциповість, створити дієву міжнародну місію та примусити окупантів розблокувати негайну евакуацію жителів міста-привида на підконтрольну Україні територію.

  • Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила про критичну гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області та звернулася до Папи Римського Лева XIV, міжнародних релігійних організацій, держав-членів ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста. Йдеться про місто, де, за різними оцінками, разом із прилеглою територією можуть залишатися понад 6 тисяч цивільних, серед яких близько 200 дітей.

    У зверненні, оприлюдненому 19 вересня, Рада церков прямо називає ситуацію в Олешках гуманітарною блокадою. За її даними, останні поставки продовольства до міста відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Критична інфраструктура міста фактично зруйнована, електро- та газопостачання немає.

    Окрема проблема — можливість залишити місто. ВРЦіРО заявляє, що російські військові перешкоджають мешканцям виїжджати з Олешок. Через близькість до лінії фронту цивільні щодня залишаються під загрозою артилерійських обстрілів та атак безпілотників.

    Ситуація виглядає ще драматичніше на тлі даних українського омбудсмена Дмитра Лубінця. Ще 16 вересня він повідомив, що Росія тривалий час не підтверджує готовність провести гуманітарну місію з евакуації цивільних. При цьому раніше сторони вже погоджували алгоритм евакуації, був сформований список людей, а українські Сили безпеки та оборони готувалися забезпечити режим тиші на час операції.

    Офіс омбудсмена вже перевірив дані 358 людей, які терміново потребують допомоги з евакуацією. Однак це, за словами Лубінця, лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію. Загальна кількість людей в Олешках та навколо них може перевищувати шість тисяч.

    Найнебезпечніше, що частина мешканців, не дочекавшись організованої евакуації, намагається виходити самостійно. Лубінець повідомляв про людей, які йдуть через заміновані поля, ризикуючи підірватися або потрапити під атаку дрона. За його словами, вони погоджуються на такий ризик, оскільки залишатися в Олешках для них стає ще небезпечніше.

    Саме через погіршення ситуації Всеукраїнська рада церков вирішила винести проблему на максимально широкий міжнародний рівень. Організація звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, інших релігійних лідерів, правозахисних організацій та представників різних конфесій. Їх просять використати свій авторитет і доступні канали впливу, щоб не допустити загибелі людей від голоду.

    Окремий заклик адресований державам-членам ООН та Міжнародному комітету Червоного Хреста. Рада церков просить сприяти проведенню гуманітарної місії та організації евакуації мешканців на підконтрольну Україні територію.

    ВРЦіРО також нагадує, що Олешки вже пережили масштабну гуманітарну катастрофу у 2023 році після руйнування Каховської ГЕС. У зверненні організація покладає відповідальність за підрив дамби на російські війська та наголошує, що нинішня блокада посилює наслідки попередніх руйнувань.

    Українська сторона не вперше намагається залучити міжнародні організації до порятунку цивільних на окупованій території. Офіс омбудсмена підтримує контакт із МКЧХ та іншими міжнародними структурами, перевіряє списки людей і намагається погодити гуманітарні механізми з російською стороною. Сам Лубінець раніше називав гуманітарний трек одним із небагатьох інструментів, який реально дозволяє повертати українців додому.

    При цьому організувати таку місію без участі або хоча б згоди російської сторони практично неможливо. Олешки розташовані в районі бойових дій, тому будь-яка евакуація потребує гарантованого режиму тиші, узгодженого маршруту і можливості безпечного проходу цивільних. Саме відсутність підтвердженої домовленості зараз блокує масове вивезення людей.

    У Раді церков наголошують, що ситуація вже перестала бути лише проблемою тимчасово окупованого міста. Йдеться про ризик масового погіршення здоров’я та загибелі цивільних через відсутність їжі, медикаментів і нормального доступу до води. Саме тому організація звертається не лише до політичних, а й до релігійних лідерів, сподіваючись, що їхній міжнародний авторитет допоможе відкрити гуманітарний коридор.

    Поки ж ситуація залишається невизначеною. Російська сторона публічно не підтвердила готовність провести гуманітарну місію, а українські структури продовжують збирати інформацію про людей, які потребують евакуації. Для тисяч мешканців Олешок це означає подальше очікування в умовах, які українські правозахисні та релігійні організації вже називають критичними.

  • Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Російські війська вранці 16 вересня тричі атакували пасажирський потяг №122 сполученням Київ — Миколаїв. Після першого удару на Миколаївщині російські сили протягом наступних приблизно двох з половиною годин ще двічі завдали ударів по тому самому залізничному складу. Про це повідомив очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, передає Інтерфакс-Україна.

    Під час повторних атак пасажирів та залізничників у потязі вже не було. Їх завчасно евакуювали, тому внаслідок усіх трьох ударів ніхто не постраждав.

    Перша атака сталася вранці на ділянці маршруту між Новим Бугом та Баштанкою. Як повідомляла «Укрзалізниця» через «Українську правду», завдяки попередженню моніторингової команди локомотивну та поїзну бригади, а також пасажирів вдалося евакуювати до удару.

    Усього в поїзді перебували 168 пасажирів. Після атаки профільні підрозділи Миколаївської ОВА та Баштанської районної військової адміністрації спільно з «Укрзалізницею», ДСНС та органами місцевого самоврядування організували їх подальше перевезення до Миколаєва. Для людей підготували автобусні трансфери.

    Однак на цьому атаки не завершилися.

    За словами Решетілова, протягом наступних двох з половиною годин російські війська ще двічі атакували той самий потяг. На той момент людей у вагонах та локомотиві вже не було, тому повторні удари також обійшлися без постраждалих.

    Таким чином, протягом кількох годин один і той самий пасажирський склад став ціллю щонайменше трьох послідовних атак.

    Після атак без світла залишилися тисячі людей

    Удари мали наслідки не лише для залізниці. За даними Миколаївської ОВА, уламками було пошкоджено повітряну лінію електропередачі.

    Без електроенергії залишилися 18 населених пунктів та 3628 абонентів. Енергетики розпочали відновлювальні роботи. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна

    Ситуацію, за словами керівника області, ускладнювали подальші атаки російських безпілотників, тому роботу екстрених служб та перевезення пасажирів доводилося координувати з урахуванням поточної повітряної обстановки.

    В ОВА назвали удар цілеспрямованим

    Георгій Решетілов заявив, що йдеться про цілеспрямований удар по цивільному пасажирському потягу, та назвав атаку черговим воєнним злочином Росії.

    Повторність ударів є однією з найважливіших обставин цієї атаки. Після першого влучання російські сили не припинили атакувати склад, а протягом приблизно двох з половиною годин повернулися до тієї самої цілі ще двічі.

    Водночас у відкритих офіційних повідомленнях наразі немає інформації, яка дозволяла б достовірно встановити механізм наведення під час усіх трьох ударів або стверджувати, що рух конкретного поїзда відстежувався в режимі реального часу.

    Тому остаточні висновки щодо способу вибору та супроводу цілі можливі лише після появи додаткових даних.

    Подібний сценарій уже був на Одещині

    Це не перший випадок, коли російські війська повторно атакують той самий пасажирський потяг.

    Як раніше писала Nenka.info, 23 серпня російські війська двічі атакували пасажирський поїзд №147 Житомир — Одеса.

    У тому складі перебували 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак людей вдалося вчасно евакуювати. Після першого удару, коли на місці вже працювали екстрені служби, російські війська завдали повторної атаки.

    Схожість двох випадків полягає саме в повторних атаках на один пасажирський склад уже після першого удару та евакуації людей.

    Росія все частіше атакує українські потяги

    Протягом останніх тижнів атаки на залізничну інфраструктуру та пасажирський рух стали регулярними.

    8 вересня російські безпілотники двічі атакували пасажирський потяг Київ — Суми. Nenka.info писала, що моніторингова команда «Укрзалізниці» встигла попередити про небезпеку, завдяки чому пасажирів та працівників потяга евакуювали. Детальніше про цей удар можна прочитати в матеріалі «Два “Шахеди” прицільно атакували поїзд Київ — Суми».

    Наступного дня, 9 вересня, під ударом опинився поїзд Харків — Ізюм. Російський Shahed атакував залізничну станцію та пасажирський склад, унаслідок чого постраждали щонайменше шестеро людей. Nenka.info детально писала про атаку в матеріалі «Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили “Шахедом” по потягу Харків — Ізюм».

    12 вересня російські дрони атакували залізничні об’єкти у Луцьку, Фастові та Ковелі. Про наслідки цих ударів Nenka.info повідомляла у матеріалі про атаку на залізничні вузли заходу та центру України.

    Через постійні обстріли «Укрзалізниця» була змушена запроваджувати обмеження руху й на прикордонних напрямках. 12 вересня Nenka.info повідомляла про тимчасове припинення руху поїздів до Сум через ворожі атаки.

    Понад 500 локомотивів пошкоджені або знищені

    Масштаби ударів по українській залізниці вже вимірюються сотнями одиниць пошкодженої техніки.

    Напередодні атаки на потяг Київ — Миколаїв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали саме на 2026 рік.

    Про це Nenka.info писала 15 вересня у матеріалі «Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів».

    Тоді Сибіга закликав міжнародних партнерів допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки.

    Евакуація врятувала 168 людей

    У випадку з потягом Київ — Миколаїв ключову роль відіграло завчасне попередження моніторингової команди «Укрзалізниці».

    До першого удару пасажирів, машиністів та поїзну бригаду встигли вивести з небезпечної зони. За інформацією «Української правди», після евакуації спільно з Миколаївською ОВА для людей організували автобусні трансфери.

    Саме це рішення стало особливо важливим з огляду на подальші події: російські війська ще двічі повернулися до того самого складу та завдали по ньому нових ударів.

    Станом на день 16 вересня підтверджено, що внаслідок усіх трьох атак на потяг №122 Київ — Миколаїв загиблих і поранених немає. Водночас уламками пошкоджено лінію електропередач, через що без світла залишилися 18 населених пунктів.

    Детальної інформації про ступінь пошкодження самого локомотива та вагонів поки не оприлюднено. Також офіційно не уточнюється, які саме засоби ураження застосовувалися під час кожної з трьох атак.

    Натомість підтверджена послідовність подій — перший удар, евакуація 168 пасажирів і ще дві атаки по тому самому складу протягом приблизно 2,5 години — робить цей випадок одним із показових епізодів нинішньої серії російських ударів по українській залізниці.

  • Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів терміново допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки на тлі систематичних російських ударів по залізничній інфраструктурі. За його словами, від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали лише на 2026 рік. У ніч проти 15 вересня черговий російський удар припав по залізничній інфраструктурі поблизу польського кордону у Волинській області, де було безпосередньо уражено ще один локомотив.

    Сибіга наголосив, що Росія цілеспрямовано намагається підірвати українську логістику по всій країні. Залізниця при цьому залишається однією з ключових систем життєзабезпечення України: нею евакуюють цивільних із прифронтових районів, перевозять критично важливі вантажі, продовольство, зерно, гуманітарну допомогу та інші необхідні товари. Саме тому Київ звернувся до партнерів із проханням допомогти знайти локомотиви, сумісні з українською шириною колії 1520 мм, а також надати фінансування для прискорення закупівлі нових машин.

    Проблема ускладнюється тим, що більшість країн Європейського Союзу використовують стандартну колію шириною 1435 мм. Українська ж залізнична мережа побудована переважно під стандарт 1520 мм, тому не кожен європейський локомотив можна швидко поставити на українські маршрути. Це значно звужує коло потенційних постачальників і робить пошук техніки складнішим.

    Останні російські атаки показують, що залізниця стала однією з пріоритетних цілей. 13 вересня Росія вдарила по локомотиву пасажирського поїзда неподалік кордону з Польщею. В «Укрзалізниці» тоді припускали, що ціллю безпілотника міг бути поїзд, яким пересувалися дипломати та політики. До цього російські удари вже неодноразово припадали по станціях, коліях, локомотивних депо, енергетичній інфраструктурі та рухомому складу.

    На відміну від пошкодженої ділянки колії, яку в багатьох випадках можна відносно швидко відновити, знищення локомотива має довготривалі наслідки. Це складна і дорога техніка, яку неможливо оперативно замінити. Один втрачений локомотив може вплинути одразу на кілька маршрутів, особливо якщо йдеться про вантажні або евакуаційні перевезення. Саме тому цифра у понад 500 пошкоджених або знищених машин виглядає особливо тривожно.

    Для України залізниця має критичне значення ще й через обмежені можливості морського та повітряного сполучення. Після початку повномасштабної війни вона стала головною транспортною артерією для евакуації, внутрішньої логістики, експорту та доставки вантажів до кордонів ЄС. У перші місяці великої війни саме залізницею були евакуйовані мільйони людей, а надалі мережа стала ключовим елементом стійкості держави.

    У цьому контексті звернення Сибіги має не символічний, а суто практичний характер. Україні потрібні не лише системи ППО для захисту інфраструктури, а й заміна вже втраченої техніки. При цьому необхідні як електровози, так і тепловози. Останні особливо важливі в умовах атак на енергетичну систему, адже вони можуть працювати на неелектрифікованих ділянках або там, де пошкоджена контактна мережа.

    Сибіга наголосив, що підтримка стабільної роботи української залізниці допоможе уникнути гуманітарної кризи та зміцнить стійкість країни в умовах війни. Якщо дефіцит локомотивів зростатиме, це може безпосередньо вплинути на евакуацію населення, регулярність пасажирських перевезень, постачання продуктів, логістику промисловості та експорт.

    Фактично йдеться вже не просто про транспортну проблему, а про питання національної безпеки. Росія намагається бити не лише по коліях і станціях, а й по самій здатності України підтримувати рух поїздів. Саме тому Київ закликає партнерів діяти швидко: знайти сумісні локомотиви, допомогти з їх передачею та профінансувати закупівлю нової техніки.

    За нинішніх темпів російських атак питання відновлення локомотивного парку може стати одним із найскладніших для «Укрзалізниці». Якщо раніше головним завданням було оперативно ремонтувати колії, мости та контактну мережу після обстрілів, то тепер дедалі гостріше постає проблема фізичної нестачі тягового рухомого складу.

    І саме оприлюднена Сибігою цифра — понад 500 пошкоджених або знищених локомотивів — показує масштаб проблеми. Більше половини з них Україна втратила лише цього року, що свідчить про різке посилення російських атак на залізничну логістику.

  • «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    Херсон може зустріти одну з найважчих зим за весь час повномасштабної війни. Після посилення російських атак на ТЕЦ та інші об’єкти критичної інфраструктури місто вже не може розраховувати на звичний рівень тепло- й енергопостачання, а тривалі відключення можуть стати частиною повсякденного життя. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що зараз усе місто отримує електроенергію в обсязі, співставному з потребами одного великого супермаркету в Києві. Про це в інтерв’ю РБК-Україна.

    За його словами, за останній місяць ситуація суттєво погіршилася через масовані російські удари. Ворог атакує не лише енергетичну інфраструктуру, а й житлові райони, комунальні служби, транспорт та цивільних. Особливо небезпечними залишаються FPV-дрони, які, за словами Прокудіна, фактично «полюють» на людей на вулицях.

    Після ударів по Херсонській ТЕЦ керівник області почав активніше закликати жителів за можливості евакуюватися. Він наголосив, що йдеться не про спробу посіяти паніку, а про необхідність завчасно попередити людей про ризики.

    За оцінкою Прокудіна, Херсон може залишатися без електроенергії дуже тривалий час. У місті шукають альтернативні джерела живлення та опалення, однак повернення до звичного режиму роботи енергосистеми поки не гарантується.

    Особливо критичним є те, що місто розташоване лише за кілька кілометрів від російських позицій. Це робить об’єкти інфраструктури надзвичайно вразливими до артилерії, керованих авіабомб, ударних БпЛА та інших засобів ураження.

    За словами очільника ОВА, нині в Херсоні залишаються близько 60 тисяч людей — приблизно п’ята частина довоєнного населення міста. При цьому він наголошує: районів, які можна було б назвати повністю безпечними, фактично вже немає.

    Для проходження зими місто готує резервну систему життєзабезпечення. Насамперед йдеться про лікарні, насосні станції, об’єкти водопостачання та іншу критичну інфраструктуру. На них передбачені резервні джерела живлення.

    У Херсоні зараз постійно працюють 152 пункти незламності, ще 47 можуть бути оперативно розгорнуті у разі потреби. Також у місті є близько 400 укриттів різного рівня захисту. Їх мають забезпечувати можливістю зігрітися, зарядити телефон, отримати зв’язок та базову допомогу.

    Паралельно область готує газові обігрівачі, плитки для приготування їжі, спальні мішки та паливні матеріали для приватних будинків. До цієї роботи залучають міжнародних партнерів та державні компанії.

    Однак навіть така підготовка не може повністю компенсувати масштаби руйнувань. Прокудін прямо говорить, що нинішній опалювальний сезон відрізнятиметься від попередніх. Якщо раніше вдавалося захистити значну частину інфраструктури та швидко відновлювати пошкодження, то останні удари значно погіршили ситуацію.

    «Люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде», — заявив він в інтерв’ю.

    Окремою проблемою залишається дроновий терор. За словами Прокудіна, якщо на початку року фіксували приблизно 2,5 тисячі атак БпЛА на тиждень, то зараз їх кількість зросла до близько 6 тисяч.

    Він також заявив, що за перше півріччя по Херсонщині було застосовано близько 100 керованих авіабомб, тоді як лише за останній місяць — близько 200. Крім того, у регіоні почали регулярно фіксувати реактивні ударні дрони, які раніше використовувалися значно рідше.

    У відповідь на це в області посилили систему протидії БпЛА. За словами Прокудіна, понад 260 км маршрутів уже обладнані антидроновими сітками. Також використовуються РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші засоби.

    Очільник ОВА стверджує, що українські військові щотижня знищують у регіоні близько 93–96% російських дронів. За його даними, минулого тижня із приблизно 5700 безпілотників було знищено близько 5300. Водночас навіть невеликий відсоток БпЛА, яким вдається прорвати систему захисту, залишається смертельно небезпечним для цивільних.

    Особливо вразливими є комунальники, медики, енергетики та працівники водоканалу. Через постійні атаки вони змушені працювати в бронежилетах і шоломах, використовувати детектори дронів та в окремих випадках виїжджати на ремонти під військовим прикриттям.

    Прокудін розповів, що в серпні внаслідок російських дронових атак загинули 30 людей, серед них одна дитина, ще 393 особи були травмовані. За його словами, атаки відбуваються щодня, а цілями стають люди на велосипедах, зупинках, у маршрутках і навіть працівники комунальних служб.

    Саме тому влада продовжує евакуацію населення. З 2023 року з області, за словами Прокудіна, вивезли майже 53 тисячі людей, серед них близько 7 тисяч дітей і 600 маломобільних осіб. Лише за останній тиждень евакуювали приблизно 250 людей.

    У самому Херсоні наразі залишаються близько 4800 дітей, а загалом в області — приблизно 10,6 тисячі. Обласний центр поки не оголошений зоною обов’язкової примусової евакуації дітей, однак батькам наполегливо рекомендують виїжджати.

    Причини відмови, за словами очільника ОВА, переважно побутові: люди бояться залишати житло, переживають через можливе мародерство, не розуміють, де житимуть після евакуації та як оплачуватимуть оренду.

    При цьому евакуація доступна залізничним та автомобільним транспортом. Херсонців приймають різні області України, зокрема Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Вінницька.

    Складною залишається й ситуація з освітою. За словами Прокудіна, на Херсонщині немає жодного навчального закладу, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований. Водночас 162 школи та шість філій продовжують працювати дистанційно, а в онлайн-форматі навчаються близько 44 тисяч школярів.

    Частину навчання намагаються повернути в очний формат лише там, де є захищені укриття та достатня відстань від лінії фронту.

    Прокудін наголошує, що майбутня зима може стати для Херсона принципово іншою. Якщо раніше місто, попри постійні обстріли, здебільшого зберігало доступ до світла, води та тепла, то після останніх ударів гарантувати це вже неможливо.

    Його фраза про те, що весь Херсон зараз отримує стільки електроенергії, скільки споживає один київський супермаркет, фактично стала найбільш промовистою характеристикою стану міської енергосистеми напередодні холодів.

  • Зміна клімату воскрешає смерть: аномальна спека змушує вибухати бомби часів світових війн у Європі

    Зміна клімату воскрешає смерть: аномальна спека змушує вибухати бомби часів світових війн у Європі

    У країнах Європейського Союзу масштабна хвиля лісових пожеж та екстремальна спека спровокували серію несподіваних детонацій боєприпасів часів Першої та Другої світових війн. Небезпечні знахідки, які десятиліттями непомітно лежали під землею, почали масово вибухати на територіях Франції, Бельгії, Німеччини та Нідерландів. Така ситуація створює смертельну загрозу не лише для рятувальних підрозділів, а й для місцевого цивільного населення, яке намагається врятуватися від стихії.

    Протягом багатьох років стабільні температурні показники та прогнозований рівень опадів допомагали зберігати старі снаряди, міни та авіаційні бомби у неактивному стані глибоко в ґрунті. Проте глобальна зміна клімату остаточно зруйнувала цей природний баланс. Нищівний вогонь випалює густі ліси та чагарники, що служили маскуванням для колишніх зон бойових дій, а критично високі температури викликають мимовільне займання вибухових речовин.

    «Зміна клімату викриває і реактивує те, що раніше було стабільним. Пожежі можуть запалити старі боєприпаси, а також спалити чагарники й кущі, які їх приховують», – наголосила науковиця з питань миру та конфліктів Лондонської школи східних та африканських досліджень Сара Нджері.

    Найбільше від непередбачуваних вибухів наразі потерпають європейські регіони з інтенсивним горінням лісових масивів. Зокрема, неподалік французького міста Бордо вогонь випадково оголив масштабне сховище артилерійських боєприпасів часів Другої світової війни. Схожа ситуація розгорнулася у бельгійській провінції Льєж, де стурбовані жителі неодноразово повідомляли про гучні звуки розривів. Через ці інциденти місцеві екстрені служби змушені кардинально змінювати протоколи гасіння пожеж, постійно враховуючи високий ризик раптової детонації застарілого збройного арсеналу.

    Безпрецедентна евакуація в мирний час та знищені регіони

    Паралельно з мінною небезпекою Франція переживає найкатастрофічніші лісові пожежі з моменту завершення Другої світової війни. Стихія вже безповоротно спопелила понад 116 тисяч гектарів лісів та унікальної рослинності. Найбільш критична ситуація розгортається на південному заході держави, де між містом Бордо та узбережжям Атлантичного океану повністю вигоріло близько 42 тисяч гектарів зелених насаджень.

    Масштаби лиха змусили французьку владу вдатися до максимальних заходів безпеки. Із західних передмість виноробного регіону Бордо та інших охоплених полум’ям територій довелося терміново вивезти від 197 до 220 тисяч осіб. За офіційними оцінками Міністерства внутрішніх справ Франції, ця рятувальна операція стала найбільшою евакуацією в історії країни у мирний час. Коли вогняний фронт впритул наблизився до прибережних населених пунктів, частині людей довелося рятуватися втечею на човнах водними шляхами.

    Тим часом сусідня Іспанія також продовжує виснажливу боротьбу з вогнем. Там неконтрольоване полум’я знищило вже сотні тисяч гектарів територій, вимагаючи постійної евакуації мешканців із найнебезпечніших зон. Найскладніша пожежна ситуація нині зберігається в іспанських провінціях Уельва, Кастельйон та Сеговія, де рятувальники працюють на межі людських можливостей.