Hronikanovostej.com

Позначка: енергетика

  • В Україні на 25% підвищили тариф на передачу електроенергії

    В Україні на 25% підвищили тариф на передачу електроенергії

    В Україні з 1 серпня набув чинності новий тариф на послуги з передачі електроенергії магістральними мережами НЕК “Укренерго”. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила його приблизно на 25%. Водночас для побутових споживачів вартість електроенергії залишається незмінною.

    Відповідне рішення ухвалила НКРЕКП.

    Згідно з рішенням регулятора, з 1 серпня 2026 року тариф на передачу електроенергії магістральними мережами становить 928,45 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ.

    При цьому для підприємств “зеленої” електрометалургії встановлено окремий пільговий тариф у розмірі 563,26 гривні за мегават-годину. Такий підхід покликаний підтримати виробництва, які використовують екологічні технології та значні обсяги електроенергії.

    Підвищення стосується виключно тарифу на передачу електроенергії магістральними мережами, який сплачують електропостачальники та великі промислові підприємства. Це не означає автоматичного підвищення тарифів на електроенергію для населення.

    Для побутових споживачів чинний тариф залишається незмінним і становить 4,32 гривні за кіловат-годину. Тобто українці, які оплачують рахунки за електроенергію за фіксованою ціною, не відчують змін після ухваленого рішення регулятора.

    У НКРЕКП пояснили, що перегляд тарифу став необхідним через кілька економічних факторів, які суттєво вплинули на фінансовий стан оператора системи передачі.

    Однією з головних причин називають зростання валютних курсів. Через це збільшилися витрати “Укренерго”, зокрема на виконання фінансових зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, розрахунки з якими частково здійснюються в євро.

    Крім того, на формування нового тарифу вплинуло скорочення обсягів передачі електроенергії магістральними мережами. Менші обсяги транспортування означають зниження доходів компанії, що також потребує коригування тарифної політики.

    Ще одним фактором стала лібералізація прайскепів на ринку електроенергії. У результаті “Укренерго” змушене витрачати більше коштів на закупівлю електроенергії для забезпечення власних технологічних потреб, необхідних для стабільної роботи енергосистеми.

    У регуляторі наголошують, що перегляд тарифу спрямований на забезпечення стабільної роботи магістральних електромереж та фінансової стійкості оператора системи передачі в умовах війни, складної економічної ситуації та необхідності підтримувати надійність енергосистеми України.

  • До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    Українська енергетична галузь потребує ще близько 650 мільйонів євро міжнародної підтримки для належної підготовки до наступного опалювального сезону. Попри те, що партнери вже акумулювали понад 2 мільярди євро у Фонді підтримки енергетики України, уряд наголошує: темпи допомоги не можна знижувати, адже майбутня зима буде складною.

    Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, одним із головних пріоритетів держави залишається забезпечення енергетичної стійкості в умовах триваючої російської агресії. Він зазначив, що міжнародні партнери вже зробили вагомий внесок у підтримку української енергетики.

    “Фонд підтримки енергетики України вже акумулював понад 2 мільярди євро. Проте незабезпечена потреба галузі напередодні наступної зими — близько 650 мільйонів євро. Тому темп мобілізації підтримки не можна знижувати. Ця зима об’єктивно буде складна”, – наголосив Корецький.

    Прем’єр підкреслив, що нинішня відбудова енергетичної системи має стати не простим відновленням зруйнованих об’єктів, а можливістю для глибокої модернізації галузі. За його словами, значна частина енергетичної інфраструктури, яка була створена ще за радянських часів, є застарілою та менш ефективною за сучасні технологічні рішення.

    Корецький зазначив, що, попри масштабні руйнування, завдані російськими ударами, Україна отримала шанс перейти до створення сучасної розподіленої генерації. Така система є більш стійкою до атак, ефективніше забезпечує споживачів електроенергією та сприяє скороченню викидів парникових газів.

    “Те, що, на жаль, Росія її руйнує, на щастя, дає нам можливість з допомогою партнерів будувати нову розподілену генерацію, яка суттєво ефективніша. І паралельно з цим дає зменшення вуглецевого викиду. Тому на цьому шляху потрібно продовжувати”, – зазначив він.

    Окрему увагу прем’єр приділив підтримці транспортної інфраструктури, яка також регулярно стає мішенню російських атак. За його словами, Україні необхідна допомога міжнародних партнерів для забезпечення стабільної роботи залізниці.

    Йдеться насамперед про постачання вагонів і локомотивів, які можуть знадобитися для відновлення та підтримки перевезень в умовах постійних ударів по інфраструктурі.

    “Це і вагони, і локомотив. Тут є конкретне завдання, ми його обов’язково з вами проговоримо”, – додав глава уряду.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває не лише на державному, а й на місцевому рівні. Зокрема, у Києві вже формують матеріальні резерви на випадок надзвичайних ситуацій, створюють запаси продовольчих наборів та оновлюють алгоритми роботи міських служб у разі нових атак на критичну інфраструктуру.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше повідомив про проведення спеціального засідання Ради національної безпеки і оборони, присвяченого готовності регіонів до осінньо-зимового періоду. За його словами, області, які не виконають визначені плани стійкості, нестимуть відповідальність. Також глава держави висловив сподівання, що завдяки посиленню санкційного та дипломатичного тиску на Росію війну вдасться завершити ще до зими 2026 року.

  • Україна може частково відкрити експорт газу: приватним видобувникам пропонують новий механізм

    Україна може частково відкрити експорт газу: приватним видобувникам пропонують новий механізм

    Україна може повернутися до часткового експорту природного газу, однак ідеться не про повне відкриття зовнішніх поставок, а про контрольований механізм для приватних видобувних компаній. На думку представників галузі, це дозволить перетворити нинішній надлишок ресурсу на інвестиції в нові свердловини та майбутнє зростання видобутку, водночас не створюючи загрози для проходження опалювального сезону.

    Про це заявила засновниця Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

    За її словами, після початку повномасштабної війни внутрішнє споживання газу в Україні суттєво скоротилося через відтік населення, зупинку частини промислових підприємств та зменшення економічної активності. У результаті приватні компанії мають обсяги газу, які складно повністю реалізувати на внутрішньому ринку, тоді як потреба у фінансуванні розвитку залишається дуже високою.

    Оринчак наголосила, що буріння нових свердловин потребує значних капіталовкладень. За її оцінками, вартість однієї нової свердловини може становити від 5 до 15 мільйонів доларів. Без стабільної виручки компаніям важко фінансувати поточну діяльність, проводити сейсмічні дослідження, ремонтувати пошкоджену інфраструктуру та інвестувати у збільшення видобутку.

    “Якщо ми для приватників, наприклад, відкриємо оцих 15, до 20, я взагалі пропонувала до 20 відсотків газу експортувати, то відповідно, що вони зможуть хоча б частково покривати свої операційні витрати. Плюс планувати буріння нових свердловин”, – зазначила Оринчак.

    Водночас вона підкреслила, що експорт не повинен бути постійним і безумовним. Обсяги поставок за кордон мають визначатися залежно від запасів газу в підземних сховищах, стану енергетичної інфраструктури, наслідків російських атак та сезонного попиту, який у зимові місяці може зрости у кілька разів.

    “Ми будемо розуміти, скільки нам інфраструктури обстріляли, які в нас є об’єми газу і скільки ми об’єму газу можемо експортувати для того, щоб отримати валютну виручку, і для того, щоб компанія пробурила нові свердловини для нових дебітів”, – пояснила експертка.

    На її думку, експортні ліміти доцільно встановлювати не на роки вперед, а на коротші періоди, наприклад квартали. Це дозволить оперативно збільшувати або скорочувати дозволені обсяги залежно від ситуації на ринку та потреб країни.

    “Тобто можливо там будуть саме якісь квартали виділені. Тобто певний такий період. Це не на рік, не на два”, – сказала Оринчак.

    Вона також звернула увагу, що частковий експорт дасть Україні додаткову валютну виручку, а інвестиції приватних компаній у нові свердловини згодом збільшуватимуть обсяги газу, доступні і для внутрішнього ринку.

    Дискусія щодо можливого відновлення експорту активізувалася після зростання запасів газу в українських підземних сховищах. За даними другої половини липня, у сховищах було накопичено близько 13 мільярдів кубометрів газу, що більш ніж на 40% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

    Очікується, що до початку листопада Україна може накопичити понад 15 мільярдів кубометрів газу. Уряд оцінює такий обсяг як достатній для проходження опалювального сезону за поточних умов.

    Нагадаємо, нульові квоти на експорт природного газу українського походження були запроваджені Кабінетом міністрів на початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Відтоді експорт фактично залишався закритим.

    Раніше видання ExPro з посиланням на джерела на енергетичному ринку повідомляло, що запропонований механізм може дозволити газовидобувним компаніям експортувати до 15% власного видобутку. Подібну позицію висловлював і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, який вважає, що контрольований експорт частини українського газу може забезпечити приватним видобувникам ресурси для буріння нових свердловин, але держава має дозволяти такі поставки лише в обсягах, які не створюють ризиків для енергетичної безпеки та підготовки до зими.

  • Державні шахти під загрозою перед зимою: простій Червоноградської ЦЗФ триває вже вісім місяців

    Державні шахти під загрозою перед зимою: простій Червоноградської ЦЗФ триває вже вісім місяців

    Восьмимісячний простій Червоноградської збагачувальної фабрики ставить під загрозу стабільну роботу державних шахт, забезпечення теплової генерації вугіллям та підготовку України до майбутнього опалювального сезону. Через затягування процедури санації підприємство опинилося на межі зупинки, а працівники залишають робочі місця через багатомісячну заборгованість із заробітної плати.

    Про це заявив народний депутат, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

    За його словами, Червоноградська збагачувальна фабрика не працює із січня 2026 року, а за вісім місяців простою ситуація лише погіршилася.

    “8 місяців простою – саме стільки знадобилось, щоб стратегічне підприємство, від якого залежить робота державних шахт, опинилось на межі існування”, – наголосив Волинець.

    Депутат повідомив, що через невиплату зарплати працівники змушені звільнятися, виробничі об’єкти поступово руйнуються, а у вугільних бункерах уже фіксуються випадки займання. Водночас судовий процес щодо призначення нового керуючого санацією досі не завершений.

    За словами Волинця, процедура санації підприємства триває майже вісім років, хоча законодавство передбачає значно коротші строки для підготовки та затвердження відповідного плану. Незважаючи на це, затвердженого плану санації досі немає, а питання призначення нового керуючого вкотре відклали — цього разу до 19 серпня.

    Народний депутат також зазначив, що між кредиторами триває суперечка щодо кандидатури арбітражного керуючого. За його словами, приватні кредитори продовжують просувати власних кандидатів, тоді як державні органи, а також державні та комунальні підприємства, які мають більшість кредиторських вимог, підтримують незалежного кандидата.

    Затягування процедури, за словами Волинця, вже має негативні наслідки не лише для підприємства, а й для місцевої громади. Жителі Соснівки повідомляють про погіршення екологічної ситуації, зокрема забруднення повітря, руйнування дорожнього покриття та транспортування вуглевмісного шламу важкими вантажівками через житлові квартали.

    Особливе занепокоєння викликає вплив ситуації на енергетичну безпеку країни. Після втрати частини промислової інфраструктури на сході України внаслідок російських обстрілів значення підприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну суттєво зросло. Червоноградська збагачувальна фабрика є ключовою ланкою у підготовці вугілля для державної теплової генерації, а її тривалий простій може ускладнити стабільне постачання палива напередодні осінньо-зимового періоду.

    “Опалювальний сезон балачками й бездіяльністю суду не забезпечиш”, – підсумував Волинець.

    Раніше також повідомлялося, що ситуація навколо Червоноградської ЦЗФ викликає занепокоєння через її важливу роль у забезпеченні державних теплових електростанцій вугіллям із шахт Львівсько-Волинського басейну. Народний депутат Михайло Бондар також заявляв, що без відновлення ефективного державного управління підприємством та стабілізації його роботи зростають ризики для проходження опалювального сезону та забезпечення енергетичної безпеки України.

  • Угорщина на межі енергетичної кризи: через обміління Дунаю вперше за понад 40 років зупиняється АЕС “Пакш”

    Угорщина на межі енергетичної кризи: через обміління Дунаю вперше за понад 40 років зупиняється АЕС “Пакш”

    Угорщина зіткнулася з безпрецедентною енергетичною ситуацією через рекордне обміління Дунаю. Вперше за понад чотири десятиліття роботи єдина атомна електростанція країни “Пакш” змушена практично припинити виробництво електроенергії через критичне зниження рівня води, яка використовується для охолодження реакторів. Влада попереджає, що найближчі кілька днів стануть вирішальними для енергосистеми країни.

    Про це повідомляє Reuters.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що країну очікують п’ять особливо складних днів, адже саме на цей період синоптики прогнозують найвищі температури повітря, які можуть сягати 40 градусів за Цельсієм.

    За словами глави уряду, вже найближчим часом атомна електростанція “Пакш” фактично припинить виробництво електроенергії, що створить додаткове навантаження на національну енергосистему.

    “Попереду нас чекають найкритичніші п’ять днів. Завтра електростанція “Пакш” не вироблятиме електроенергію, тоді як попереду найспекотніші дні з температурою 40 градусів. Електромережа, наші комунальні служби та ми самі опинимося під величезним навантаженням”, – заявив Мадяр у відеозверненні.

    Він також не виключив, що через несприятливі погодні умови електростанція може не працювати протягом кількох тижнів.

    АЕС “Пакш” є єдиною атомною електростанцією Угорщини та забезпечує значну частину внутрішнього виробництва електроенергії. На станції експлуатуються чотири енергоблоки російського виробництва загальною потужністю близько 2 гігаватів.

    Станом на неділю електростанція працювала лише трохи більш як на 10% своєї номінальної потужності. Причиною стало критичне падіння рівня води в Дунаї, яка використовується для охолодження реакторів. За прогнозами угорського управління водних ресурсів, найближчими днями рівень річки може знизитися ще більше.

    Критична ситуація стала наслідком тривалої хвилі спеки та посухи, яка охопила значну частину Європи. Через нестачу опадів різко впали рівні води у великих річках, що негативно впливає не лише на енергетику, а й на судноплавство, водопостачання та сільське господарство.

    В Угорщині вже фіксують перебої в роботі річкового транспорту та туристичної галузі. Крім того, більш ніж у 100 містах і селах, зокрема в передмістях Будапешта, запроваджено обмеження на використання водних ресурсів.

    Уряд також закликав населення, підприємства, органи місцевого самоврядування та державні установи максимально скоротити споживання електроенергії або перенести його на години поза вечірнім піком навантаження — з 17:00 до 22:00.

    За словами Мадяра, вже найближчим часом уряд ухвалить рішення щодо можливого запровадження обов’язкових обмежень на споживання електроенергії для великих промислових підприємств.

    Економічні наслідки ситуації також можуть виявитися значними. Заступник голови партії “Тіса” Марк Раднай заявив, що через необхідність імпортувати дорожчу електроенергію криза може коштувати Угорщині від 100 до 200 мільярдів форинтів, що еквівалентно приблизно 315–630 мільйонам доларів.

    Нинішня ситуація стала ще одним підтвердженням того, що тривалі періоди екстремальної спеки дедалі сильніше впливають на критичну інфраструктуру європейських країн. Раніше аналітики повідомляли, що червнева спека вже завдала серйозних збитків аграрному сектору Європи, знизивши вартість урожаю зернових більш ніж на 2 мільярди євро. Одними з найбільш постраждалих країн стали Франція та Угорщина.

  • Київ готується до зими за будь-якого сценарію: місто формує резерви продуктів і товарів першої необхідності

    Київ готується до зими за будь-якого сценарію: місто формує резерви продуктів і товарів першої необхідності

    Столична влада розпочала активну підготовку до осінньо-зимового періоду, формуючи матеріальні резерви та відпрацьовуючи механізми реагування на можливі надзвичайні ситуації. Основний акцент робиться на забезпеченні продовольчої безпеки мешканців, створенні запасів товарів першої необхідності та координації роботи всіх міських служб у разі виникнення кризових ситуацій.

    Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація за підсумками засідання Координаційної ради з питань продовольчої безпеки та оперативного життєзабезпечення населення міста.

    У КМДА зазначили, що місто системно готується до зимового сезону, враховуючи різні можливі сценарії розвитку подій, зокрема ризики, пов’язані з російськими атаками на критичну інфраструктуру. За словами заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олега Куявського, головним завданням є завчасне формування необхідного матеріального резерву, який дозволить оперативно забезпечити киян продуктами харчування та найнеобхіднішими речами у разі надзвичайної ситуації.

    У найближчі один-півтора місяця Гуманітарний штаб Києва має закупити та укомплектувати індивідуальні добові продовольчі набори. Саме вони стануть основою резерву, який використовуватимуть у випадку перебоїв із постачанням чи інших кризових обставин. Під час формування запасів міська влада врахувала рекомендації громадських організацій та волонтерів, які мають практичний досвід роботи в умовах війни та ліквідації наслідків російських обстрілів.

    У КМДА нагадали, що створені резерви вже неодноразово використовувалися для підтримки населення. Так, протягом січня-липня 2026 року значну частину запасів передали районним державним адміністраціям для приготування гарячого харчування як для мешканців столиці, так і для рятувальників, які працювали на місцях ліквідації наслідків ворожих атак.

    Окрім цього, постраждалим від російських ударів передали близько 100 тонн продуктів харчування, а також приблизно 500 тисяч одиниць товарів першої необхідності. Йдеться про ліхтарі, свічки, павербанки, одноразовий посуд та інші речі, які допомагають людям пережити перші дні після надзвичайних подій або тривалих відключень електроенергії.

    Важливою складовою підготовки до зими стало й забезпечення об’єктів критичної інфраструктури автономними джерелами живлення. За інформацією міської влади, до закладів освіти, лікарень, соціальних установ, культурних закладів, районних адміністрацій та інших важливих об’єктів уже передали 979 джерел енергопостачання. Також у межах міської програми “Теплий пакунок” соціально вразливим категоріям населення розподілили 250 тисяч одиниць промислових товарів.

    У КМДА повідомили, що надалі планують збільшувати фінансування заходів із продовольчої безпеки та нарощувати обсяги матеріальних резервів. Це має забезпечити більшу готовність столиці до можливих викликів упродовж осінньо-зимового періоду.

    Під час засідання Координаційної ради окрему увагу приділили взаємодії між структурними підрозділами міської влади, районними державними адміністраціями, комунальними підприємствами, благодійними фондами та громадськими організаціями. Учасники уточнили алгоритми логістики та визначили відповідальних за оперативне постачання продуктів, питної води й товарів першої необхідності населенню у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

    Підготовка столиці до зимового періоду триває на тлі постійної загрози нових російських атак на енергетичну інфраструктуру України. Раніше мер Києва Віталій Кличко ініціював позачергове засідання Київради, під час якого були ухвалені термінові рішення щодо реалізації плану стійкості міста. Також очільник столиці заявляв, що Київ змушений самостійно фінансувати значну частину заходів із підготовки до зими, загальна вартість яких становить майже 23 млрд гривень. За його словами, місто продовжує посилювати власну готовність до можливих викликів, щоб забезпечити безперервну роботу критично важливої інфраструктури та підтримку мешканців навіть у найскладніших умовах.

  • Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту 30 липня продемонстрували зниження, попри різке загострення ситуації на Близькому Сході та нові військові удари в регіоні. Інвестори дедалі більше зосереджуються не на політичних заявах чи ескалації конфлікту, а на тому, чи впливають бойові дії на реальні поставки нафти через ключові транспортні маршрути.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 96 центів, або 1,06%, до 89,78 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила 64 центи, або 0,76%, опустившись до 83,82 долара за барель.

    Зниження котирувань відбулося після різкого стрибка цін напередодні. У середу, 29 липня, нафтовий ринок відреагував зростанням на заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив Ірану “дуже сильним” ударом після ракетної атаки, здійсненої Тегераном по американській військовій базі в Йорданії.

    Додатковим фактором напруженості стали спільні авіаудари США та Саудівської Аравії по підтримуваних Іраном воєнізованих формуваннях в Іраку. За інформацією Reuters, це стало першим випадком, коли Ер-Ріяд відкрито приєднався до американської військової операції у відповідь на атаки безпілотників, які, за даними Вашингтона, були спрямовані проти саудівської нафтової інфраструктури.

    Попри це, учасники ринку не поспішили продовжувати скупку нафти. Аналітики пояснюють, що останнім часом інвестори дедалі менше реагують лише на геополітичні заголовки. На їхню думку, короткострокові стрибки цін, викликані військовими подіями чи політичними заявами, швидко згасають, якщо конфлікт не призводить до реального скорочення світових поставок енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що головним фактором для нафтового ринку залишається безперервність експорту сировини з країн Перської затоки. Саме тому інвестори уважно стежать за ситуацією навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світової торгівлі нафтою.

    За даними Reuters, попри майже повне закриття Ормузької протоки через безпекову ситуацію, постачання сирої нафти з регіону наразі продовжується. Це дозволяє ринку уникнути дефіциту сировини та стримує подальше зростання цін.

    Водночас експерти не виключають, що ситуація може швидко змінитися. Якщо бойові дії або нові атаки призведуть до перебоїв у роботі нафтової інфраструктури чи блокування транспортних маршрутів, ринок може знову відреагувати різким подорожчанням енергоносіїв.

    Чергове загострення на Близькому Сході розпочалося після того, як Корпус вартових ісламської революції завдав удару по американських військових у Йорданії. У відповідь США разом із Саудівською Аравією атакували підтримувані Іраном угруповання в Іраку, які, за твердженням американської сторони, останніми днями здійснювали спроби атакувати нафтові об’єкти королівства.

    Після обстрілу американської бази президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою заявою, пообіцявши завдати Ірану потужного удару. Це ще більше посилило побоювання щодо можливої ескалації конфлікту в регіоні, який забезпечує значну частину світового експорту нафти.

    Попри напружену геополітичну ситуацію, ринок поки що демонструє стриману реакцію. Інвестори очікують подальшого розвитку подій і насамперед оцінюють, чи вплине конфлікт на глобальні поставки енергоносіїв, адже саме цей фактор залишається визначальним для формування світових цін на нафту.

  • Росія відкрила новий маршрут для експорту нафти в обхід небезпечного Червоного моря

    Росія відкрила новий маршрут для експорту нафти в обхід небезпечного Червоного моря

    Росія активізувала експорт сирої нафти через Північний Льодовитий океан, намагаючись зберегти високі темпи постачання та скоротити час доставки вантажів до азійських покупців. Арктичний маршрут також дає російським експортерам можливість уникати Червоного моря, де через атаки єменських хуситів і зростання безпекових ризиків ускладнився рух торговельних суден.

    За даними Bloomberg, російські морські поставки сирої нафти залишалися вищими за чотири мільйони барелів на добу вже п’ятий тиждень поспіль. Для підтримання таких обсягів Москва почала раніше та активніше використовувати Північний морський шлях уздовж арктичного узбережжя Росії.

    Наразі до проходження арктичним маршрутом залучені щонайменше шість нафтових танкерів. Один із них, Breeze, уже рухається через море Лаптєвих і подолав понад половину шляху вздовж північного узбережжя РФ. Частину маршруту судно проходило в супроводі атомного криголама.

    Ще п’ять танкерів зосередилися поблизу російського порту Діксон. Два криголами прокладають для них прохід крізь арктичні льоди. Судна перебувають приблизно за 1600 кілометрів на схід від Мурманська та Приморська, де на них завантажили російську нафту.

    За оцінкою видання, липневі переходи нафтових танкерів через Арктику розпочалися раніше, ніж зазвичай, і можуть перевищити показники попередніх років. Для порівняння, у липні минулого року цим маршрутом пройшов лише один танкер.

    Північний морський шлях дозволяє значно скоротити відстань між російськими портами в Балтійському морі та основними покупцями нафти в Азії. Коротший рейс означає, що танкери можуть швидше доставити вантаж, повернутися до портів завантаження та взяти наступну партію сировини. Це особливо важливо для Росії, яка після втрати значної частини європейського ринку переорієнтувала нафтовий експорт на Китай, Індію та інші азійські країни.

    Додатковим стимулом для використання Арктики стало загострення ситуації в Червоному морі. Єменські хусити оголосили про блокаду суден, пов’язаних із Саудівською Аравією, та посилили атаки на нафтові танкери. Після цього інтенсивність руху через протоку Баб-ель-Мандеб суттєво знизилася, а судновласники почали переглядати маршрути та уникати небезпечного регіону.

    Напруженість уже змусила частину танкерів змінювати курс, повертатися до Суецького каналу або прямувати в обхід Африки. Такий маршрут може подовжувати рейс майже на місяць і суттєво збільшувати витрати на паливо, страхування та фрахт. За оцінками Reuters, додаткові витрати на окремий рейс можуть сягати кількох мільйонів доларів.

    Для Росії арктичний напрямок є способом мінімізувати залежність від традиційних маршрутів через Суецький канал і Червоне море. Крім того, він дозволяє зменшити ризики для суден так званого тіньового флоту, частина яких раніше потрапляла під атаки поблизу узбережжя Ємену.

    Водночас використання Північного морського шляху має суттєві обмеження. Навігація в Арктиці залежить від сезонних погодних умов і товщини льоду, а танкерам часто потрібен супровід спеціалізованих криголамів. Не всі судна мають необхідний льодовий клас, тому маршрут не може повністю замінити традиційні шляхи експорту.

    Однак у літні місяці, коли льодова обстановка стає сприятливішою, Росія отримує можливість збільшувати кількість рейсів. Ранній початок навігації у 2026 році свідчить про прагнення Москви максимально використати коротке арктичне вікно та підтримати обсяги постачання на тлі глобальної нестабільності.

    Паралельно Росія розширює інші логістичні схеми. Єгипет поступово перетворюється на додатковий пункт для перевалки російської нафти. За даними Bloomberg, від початку року щонайменше 15 партій нафти сорту Urals були доставлені до середземноморського порту Мерса-ель-Хамра, причому в останні місяці обсяги таких поставок помітно зросли.

    Загалом протягом тижня до 26 липня близько 39 танкерів завантажили у російських портах 28,47 млн барелів сирої нафти. Такі показники демонструють, що Москва продовжує активно перебудовувати експортну логістику та шукати маршрути, які дозволяють обходити санкційні, безпекові й інфраструктурні обмеження.

    Після скорочення трубопровідних поставок до Європи у 2023 році Росія була змушена перенаправити на морські маршрути близько 500 тисяч барелів нафти на добу. Це збільшило залежність країни від танкерного флоту, портів і доступу до міжнародних морських шляхів.

    Зростання перевезень через Арктику може тимчасово допомогти Росії підтримувати експорт, однак цей маршрут не є повноцінною альтернативою південним напрямкам. Його ефективність залежить від сезону, доступності криголамів і технічного стану суден. Водночас нинішня активність свідчить, що Москва готова використовувати навіть складні та дорогі логістичні рішення, аби зберегти нафтові доходи та стабільність постачання до Азії.

  • НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про підвищення тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії для бізнесу. Нові ставки почнуть діяти вже з 1 серпня 2026 року. Регулятор пояснює необхідність перегляду тарифу потребою у фінансуванні відновлення енергетичної інфраструктури, покритті збільшених витрат компанії та підготовці енергосистеми до нового осінньо-зимового періоду. Водночас представники бізнесу попереджають, що подорожчання передачі електроенергії може позначитися на собівартості продукції та послуг, а отже – стати одним із факторів майбутнього зростання цін.

    Відповідно до рішення НКРЕКП, тариф на послуги з передачі електроенергії для користувачів системи, за винятком підприємств «зеленої» електрометалургії, зросте на 25% – із 742,91 грн до 928,45 грн за МВт·год без урахування ПДВ. Для підприємств «зеленої» електрометалургії тариф збільшиться одразу на 50% – до 563,26 грн за МВт·год без ПДВ. Саме такі показники були остаточно затверджені під час відкритого засідання регулятора 28 липня.

    Необхідність перегляду тарифу в «Укренерго» пояснюють суттєвими змінами у роботі енергосистеми після численних російських атак на критичну інфраструктуру. Під час засідання НКРЕКП член правління компанії Іван Юрик заявив, що за останній рік істотно змінилася топологія магістральних мереж, що призвело до збільшення технологічних втрат під час передачі електроенергії. Крім цього, на фінансовий стан оператора системи передачі вплинули девальвація гривні, зростання витрат на виконання спеціальних обов’язків із підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, а також збільшення витрат, пов’язаних із системними обмеженнями та диспетчеризацією.

    За словами представників компанії, додаткові кошти необхідні насамперед для забезпечення стабільної роботи магістральної мережі, виконання міжнародних фінансових зобов’язань, своєчасних розрахунків із виробниками електроенергії з альтернативних джерел та реалізації програм відновлення енергетичної інфраструктури, яка продовжує зазнавати пошкоджень внаслідок російських атак. Також тариф має забезпечити накопичення необхідних ресурсів для проходження осінньо-зимового максимуму навантаження.

    Підготовка до перегляду тарифу розпочалася ще на початку липня. 7 липня НКРЕКП схвалила проєкт відповідної постанови та винесла його на громадське обговорення. Після цього регулятор оприлюднив таблицю узгоджених позицій та доопрацював документ з урахуванням отриманих зауважень. Остаточне рішення було ухвалене 28 липня на відкритому засіданні комісії.

    Підвищення стосується виключно тарифу на передачу електроенергії, який сплачують комерційні споживачі та інші користувачі системи передачі. Безпосередньо для населення тариф на електроенергію цим рішенням не змінюється. Міністерство енергетики раніше наголосило, що ціни на електроенергію та природний газ для побутових споживачів залишатимуться незмінними до завершення дії воєнного стану. У відомстві також спростували інформацію про нібито автоматичне підвищення тарифів для населення відповідно до домовленостей із Міжнародним валютним фондом.

    Попри це економісти звертають увагу, що для бізнесу електроенергія є важливою складовою виробничих витрат. Зростання тарифу на передачу не означає автоматичного підвищення кінцевих цін на всі товари чи послуги, однак може збільшити витрати підприємств промисловості, аграрного сектору, логістики, сфери торгівлі та послуг. Частина компаній може компенсувати додаткові витрати шляхом оптимізації виробництва, однак інші можуть частково перекласти їх на кінцевого споживача через поступове коригування цін.

    Окрему увагу регулятор приділив підприємствам «зеленої» електрометалургії, для яких встановлюється спеціальний тариф. Попри те, що він також зростає, його рівень залишається нижчим за загальний тариф для інших користувачів системи передачі. Такий підхід застосовується з урахуванням особливостей роботи енергоємних підприємств і необхідності підтримки окремих галузей промисловості.

    Підвищення тарифу відбувається на тлі масштабної підготовки української енергосистеми до нового опалювального сезону. Після кількох хвиль атак на енергетичну інфраструктуру «Укренерго» та інші енергетичні компанії продовжують ремонти магістральних мереж, підстанцій та високовольтного обладнання. Частина робіт фінансується за рахунок міжнародної допомоги, однак значний обсяг витрат покривається власними коштами компаній, що також враховується під час формування тарифів.

    У НКРЕКП наголошують, що перегляд тарифу є одним із механізмів забезпечення фінансової стійкості оператора системи передачі та гарантування безперебійної роботи української енергосистеми в умовах війни. Регулятор вважає, що економічно обґрунтований тариф дозволить своєчасно фінансувати ремонти, підтримувати надійність мереж і виконувати міжнародні зобов’язання України перед партнерами у сфері енергетики. Водночас вплив нового тарифу на економіку та ціни для кінцевих споживачів залежатиме від того, наскільки бізнес зможе адаптуватися до збільшення витрат у найближчі місяці.

  • Крим масово залишився без світла: дрони вдарили по енергетиці, біля Таврійської ТЕС спалахнула пожежа

    Крим масово залишився без світла: дрони вдарили по енергетиці, біля Таврійської ТЕС спалахнула пожежа

    У ніч проти 26 липня тимчасово окупований Крим опинився під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. У різних районах півострова лунали вибухи, повідомлялося про роботу російської протиповітряної оборони, пожежу в районі Таврійської теплоелектростанції поблизу Сімферополя та масштабні перебої з електропостачанням. Окупаційна адміністрація була змушена офіційно підтвердити проблеми в енергосистемі, хоча традиційно не розкрила деталей щодо причин пошкоджень.

    Про серію нічних вибухів повідомили місцеві жителі, OSINT-спільноти та моніторингові Telegram-канали, зокрема «Кримський вітер» і Exilenova+. За їхніми даними, безпілотники одночасно діяли у кількох районах окупованого півострова, а головними цілями стали об’єкти військової та енергетичної інфраструктури.

    Одним із найбільш помітних наслідків атаки стала пожежа в районі Таврійської ТЕС, розташованої неподалік Сімферополя. На відео, які поширювали очевидці, було видно яскраві спалахи та густий дим. За інформацією OSINT-каналів, займання виникло після серії вибухів біля електростанції. Офіційного підтвердження масштабів пошкоджень станом на момент публікації не було, однак факт пожежі підтверджували одразу кілька незалежних джерел.

    Таврійська ТЕС є одним із ключових енергетичних об’єктів окупованого Криму. Її ввели в експлуатацію російські окупаційні адміністрації у 2019 році. Потужність станції становить близько 470 МВт, і вона забезпечує значну частину електропостачання центральних районів півострова. Це вже не перша атака на цей об’єкт. Лише місяць тому в районі ТЕС також виникла пожежа після удару безпілотників, тоді вогонь охопив не лише саму електростанцію, а й розташовану поруч газову інфраструктуру.

    Паралельно повідомлялося про атаку на Феодосію. За інформацією «Кримського вітру», безпілотники могли атакувати позиції російської радіолокаційної станції на горі Тепе-Оба. Згодом у місті повністю зникло електропостачання після ймовірного ураження електропідстанції. Відео очевидців показували, що значна частина Феодосії залишилася без освітлення.

    Про вибухи також повідомляли жителі Алушти, Сімферополя, Добровської долини та Ялти. У районі Гаспри близько четвертої години ранку очевидці чули роботу російського зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-С1», який відкривав вогонь по безпілотниках. Повідомлялося й про збиття одного з дронів у районі Будмістечка.

    Масштаб проблем із електропостачанням окупаційній владі приховати не вдалося. Підконтрольне Росії підприємство «Крименерго» повідомило про «складну ситуацію» з електропостачанням у східній, південній та північно-західній частинах півострова. Причиною блекаутів назвали «зовнішній вплив на об’єкти енергосистеми». При цьому жодних деталей щодо характеру пошкоджень або конкретних об’єктів компанія не оприлюднила.

    Російське Міністерство оборони, своєю чергою, заявило про нібито успішне відбиття масованої атаки. За версією відомства, за ніч сили ППО начебто знищили 133 українські безпілотники над територією Росії, Чорним морем та окупованим Кримом. Незалежного підтвердження цих цифр немає, а російська сторона традиційно не надала жодних доказів заявлених результатів роботи своєї протиповітряної оборони.

    Останніми тижнями атаки по військових та енергетичних об’єктах у Криму стали значно інтенсивнішими. Українські Сили безпілотних систем раніше повідомляли про проведення операції, відомої під назвою «Кримський рубильник off», яка передбачає системне ураження енерговузлів, підстанцій, паливної та військової інфраструктури на окупованому півострові. За даними українських військових, лише протягом 21–22 липня було уражено 13 енергетичних об’єктів у Криму та на інших тимчасово окупованих територіях.

    За інформацією української сторони, основною метою таких ударів є ускладнення забезпечення російського військового угруповання, яке використовує Крим як один із головних логістичних центрів для ведення бойових дій на півдні України. Порушення роботи енергосистеми також впливає на функціонування військових аеродромів, засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних станцій та інших об’єктів окупаційної інфраструктури.

    Варто зазначити, що повідомлення про ураження Таврійської ТЕС наразі базуються на інформації моніторингових каналів, відкритих джерел та свідченнях очевидців. Незалежно підтвердити характер і масштаб пошкоджень об’єкта в умовах окупації неможливо, оскільки доступ міжнародних журналістів та незалежних спостерігачів до місця події відсутній.

    Попри це, вже сам факт офіційного визнання окупаційною владою масштабних перебоїв із електропостачанням свідчить про серйозний вплив нічної атаки на енергетичну систему півострова. Якщо пошкодження Таврійської ТЕС або суміжної інфраструктури підтвердяться, це може ще більше ускладнити роботу енергомережі Криму, яка останніми місяцями вже неодноразово зазнавала атак.

    Станом на момент публікації окупаційна адміністрація не повідомляла про можливі жертви чи остаточні масштаби руйнувань. Роботи з відновлення електропостачання в окремих районах Криму тривали, а інформація щодо наслідків нічної атаки продовжувала уточнюватися. Одночасно OSINT-аналітики продовжували аналізувати супутникові знімки та відеоматеріали, щоб встановити реальний масштаб ураження критичної інфраструктури півострова.