Hronikanovostej.com

Позначка: енергетика

  • Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Кабінет Міністрів України готує черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. 13 жовтня уряд розглянув відповідну постанову, однак найсуперечливіше питання — максимально допустиму частку заброньованих працівників — вирішив доопрацювати протягом п’яти днів. Раніше стало відомо про пропозиції скоротити квоти для підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики та комунальної сфери. Після критики з боку бізнесу й профільних відомств остаточні параметри вирішили додатково узгодити.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на джерела в уряді та народного депутата Ярослава Железняка.

    За інформацією парламентаря, на засіданні 13 жовтня Кабмін розглянув постанову щодо організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану.

    Документ підтримали з необхідністю додаткового доопрацювання. Для більшості положень визначили одноденний строк, а для норм щодо відсоткових квот — п’ятиденний.

    Причиною стала відсутність остаточно узгодженої позиції щодо допустимої кількості працівників, які можуть отримувати бронювання.

    Співрозмовник РБК-Україна в уряді пояснив, що питання є особливо чутливим, тому для погодження квот вирішили взяти більше часу.

    Квоти для оборонних підприємств можуть скоротити

    Напередодні урядового засідання Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт змін, який передбачав суттєвий перегляд правил бронювання.

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція зменшити максимальну частку заброньованих військовозобов’язаних працівників на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.

    Зокрема, обговорювалося скорочення ліміту зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та сфери поводження з відходами розглядали інший варіант — зменшення максимальної частки заброньованих працівників із 75% до 60%.

    Однак ці показники залишаються параметрами попереднього проєкту, а не остаточно ухваленими нормами.

    Відповідно, повідомлення про те, що всі оборонні підприємства вже втратили можливість бронювати до 100% персоналу, наразі було б передчасним.

    Чому бізнес виступив проти змін

    Ініціатива скорочення квот викликала критику серед представників критично важливих галузей економіки.

    Насамперед ідеться про підприємства, які виготовляють озброєння, боєприпаси, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та іншу продукцію для Сил оборони України.

    У таких компаніях значна частина працівників має спеціалізовану технічну кваліфікацію, а їхню підготовку та заміну складно здійснити за короткий час.

    Втрата частини персоналу може вплинути на виробничі процеси, особливо там, де виконання оборонних контрактів залежить від конкретних інженерів, технологів та інших фахівців.

    Схожі ризики існують в енергетичній та комунальній сферах.

    На тлі російських атак на українську інфраструктуру підприємства електро-, тепло- та водопостачання потребують достатньої кількості спеціалістів для проведення аварійних ремонтів і підтримання безперебійної роботи обладнання.

    Саме тому питання бронювання в цих галузях має значення не лише для бізнесу, а й для обороноздатності та життєзабезпечення населення.

    Від однієї суперечливої пропозиції вже відмовилися

    Крім скорочення квот, уряд розглядав зміну механізму розрахунку кількості військовозобов’язаних працівників, від якої визначається допустимий обсяг бронювання.

    Ішлося про можливість виключити з розрахункової бази працівників, які вже мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.

    До таких категорій можуть належати окремі студенти, багатодітні батьки та особи, які здійснюють догляд за родичами відповідно до встановлених законом умов.

    За попередньою ідеєю, таких працівників пропонували не враховувати під час визначення стандартної 50-відсоткової квоти підприємства.

    Це могло змінити кількість співробітників, яких роботодавець має можливість забронювати.

    Проте, за інформацією Железняка та джерел РБК-Україна, від пропозиції виключати працівників з іншими законними відстрочками з бази розрахунку вирішили відмовитися.

    Таким чином, станом на 13 жовтня ця норма не входить до погоджених нововведень.

    Як зараз працює система бронювання

    Чинний механізм бронювання військовозобов’язаних працівників ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року з подальшими змінами.

    Загалом підприємство повинно мати передбачені законодавством підстави для бронювання, зокрема відповідний статус критично важливого для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або потреб Сил оборони.

    Залежно від категорії підприємства та спеціальних норм законодавства застосовуються різні обмеження щодо кількості працівників, які можуть бути заброньовані.

    Для значної частини критично важливих підприємств стандартний ліміт становить 50%, тоді як для окремих категорій діють спеціальні правила.

    Бронювання оформлюється роботодавцем у встановленому порядку, зокрема з використанням державних цифрових сервісів.

    У червні 2026 року уряд уже переглядав критерії критичності підприємств, вимоги до оплати праці та правила врахування працівників, які працюють за сумісництвом.

    Тоді в Мінекономіки пояснювали, що зміни спрямовані на збереження кадрового потенціалу економіки та більш адресне використання механізму бронювання.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про посилення правил бронювання та нові вимоги до критично важливих підприємств.

    Що буде з уже оформленим бронюванням

    Найбільше працівників і роботодавців зараз цікавить, чи призведуть майбутні зміни до автоматичного скасування вже наданих відстрочок.

    Однак остаточної відповіді на це запитання наразі немає.

    Усе залежатиме від фінальної редакції постанови, перехідних положень і визначеного порядку застосування нових квот.

    Саме повідомлення про доопрацювання постанови не є підставою вважати, що вже оформлене бронювання автоматично анульоване.

    Підприємствам варто орієнтуватися на чинні нормативні акти та офіційні рішення, а не на попередні варіанти урядових документів.

    Роботодавці, які мають значну кількість заброньованих працівників, зможуть оцінити наслідки змін лише після публікації остаточних норм.

    Оборонні підприємства намагаються зберегти персонал

    В умовах війни питання бронювання безпосередньо пов’язане зі здатністю підприємств виконувати державні замовлення.

    Особливо це стосується українського оборонно-промислового комплексу.

    У вересні «Ненька інфо» писала, що 86% підприємств українського ОПК підтвердили статус критично важливих.

    Такий статус дозволяє підприємствам користуватися передбаченими законодавством механізмами бронювання та зберігати працівників, необхідних для виробництва продукції оборонного призначення.

    Тому можливе зменшення допустимої частки заброньованого персоналу має значення для виконання контрактів і виробничого планування.

    Коли ухвалять остаточні правила

    За повідомленням Ярослава Железняка, уряд визначив п’ятиденний строк для доопрацювання частини постанови, що стосується квот.

    Однак це не означає, що нові правила автоматично набудуть чинності через п’ять днів.

    Для застосування нормативних змін необхідно встановити остаточний зміст документа, порядок його оприлюднення та дату набрання чинності.

    Поки цих відомостей немає, визначити точну дату початку дії нових обмежень неможливо.

    Отже, Кабмін розпочав фінальне узгодження змін до бронювання, але ключове рішення щодо квот залишається відкритим.

    Скорочення лімітів для оборонних і енергетичних підприємств обговорюється, однак остаточні відсотки ще мають узгодити.

    Водночас від ідеї виключати працівників з іншими законними підставами для відстрочки із загальної бази розрахунку, за повідомленнями джерел, відмовилися.

    Подальші рішення уряду визначатимуть, як саме підприємства зможуть зберігати необхідні кадри та чи доведеться їм переглядати кількість заброньованих військовозобов’язаних.

  • Полювання на залізницю та світло: Росія вдарила по критичній інфраструктурі Житомирщини під загрозою повторних атак

    Полювання на залізницю та світло: Росія вдарила по критичній інфраструктурі Житомирщини під загрозою повторних атак

    Війська Російської Федерації здійснили чергову серію масованих ударів по критичних об’єктах Житомирської області, зосередивши вогонь на енергетичній системі та залізничному сполученні регіону. Ворожі атаки спричинили масштабні пожежі та руйнування в північній частині області, поставивши під загрозу життєзабезпечення місцевих громад. Про наслідки ворожого обстрілу офіційно повідомив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, зазначивши, що станом на ранок 12 жовтня інформації про постраждалих або загиблих серед цивільного населення не надходило.

    Агресор методично тероризував мирні території, розпочавши обстріли з пізнього вечора та продовжуючи завдавати ударів уночі. Основним епіцентром ворожого нальоту став Коростенський район, де зафіксовано численні влучання у ключові технічні споруди. Керівництво регіону підтвердило цілеспрямований характер дій противника, спрямований на знищення базових комунікацій.

    «Ворог з вечора неодноразово обстрілював північ Житомирщини. Під ударом були обʼєкти залізничної та енергетичної інфраструктури у Коростенському районі», – розповів начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко.

    Ліквідація наслідків ворожих прильотів перетворилася на справжню спецоперацію з порятунку людей і техніки. Бійці Державної служби України з надзвичайних ситуацій оперативно виїхали на місця займань, щоб приборкати вогонь, проте зіткнулися з підступною тактикою росіян. Через високий ризик повторних ударів по тих самих координатах вогнеборці були змушені призупиняти гасіння та відходити в безпечні укриття, аби зберегти власні життя. Щойно загроза чергової хвилі атаки минала, рятувальники поверталися до епіцентру займань і врешті-решт повністю ліквідували пожежі.

    Коростенський напрямок залишається однією з постійних мішеней російських окупантів через своє виняткове логістичне значення для всієї півночі країни. Нещодавно загарбники вже завдавали прицільного удару по транспортній інфраструктурі самого Коростеня, унаслідок чого травми отримала одна людина, а об’єкт зазнав відчутних ушкоджень. Регулярні нальоти на місцеві енергетичні та залізничні вузли демонструють прагнення Москви розірвати транспортні коридори та паралізувати роботу залізниці, яка забезпечує перевезення цивільних пасажирів і критично важливих вантажів.

    Систематичний тиск на транспортні артерії та енергетичні вузли свідчить про намір агресора створити колапс у тилу, позбавивши людей базових умов життя напередодні зимового сезону. Ворог свідомо б’є по цивільних об’єктах, не зважаючи на загрозу техногенних аварій і безпеку мирного населення. Попри постійну небезпеку нових ударів, аварійні та рятувальні служби продовжують цілодобово фіксувати пошкодження, відновлювати понівечене обладнання та тримати логістичну систему України у робочому стані.

     

  • ЄС виділить Україні ще 3 млрд євро військової допомоги

    ЄС виділить Україні ще 3 млрд євро військової допомоги

    Президент Володимир Зеленський провів детальну телефонну розмову з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, за підсумками якої анонсував отримання Україною нового масштабного пакету оборонної підтримки. Вже наступного тижня Європейський Союз має виділити близько 3 мільярдів євро для зміцнення позицій української армії. Глава держави також висловив вдячність європейським партнерам за попередній військовий транш обсягом 1,24 мільярда євро, який уже надійшов до України.

    Важливим фокусом перемовин стало обговорення безперервного російського терору проти цивільної інфраструктури. Зеленський поінформував очільницю Єврокомісії про нові жорстокі атаки: безпосередньо перед їхньою розмовою ворожий безпілотник «Шахед» вдарив по електростанції в Києві, спричинивши масштабні відключення світла в багатьох районах, а згодом ударів зазнали енергетичні об’єкти на Харківщині. Президент особливо підкреслив, що ця ескалація відбулася вже після публічної заяви президента США щодо так званого «енергетичного припинення вогню», що наочно демонструє реальне ставлення РФ до будь-яких мирних ініціатив.

    Крім того, лідери домовилися про тісну координацію подальших дій команд та підготовку до відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС до кінця поточного року. Паралельно український лідер продовжує розширювати дипломатичні контакти, повідомивши про проведення окремої розмови з прем’єр-міністром Канади Марком Карні.

     

  • Провал «енергетичного перемир’я»: у Білому домі пояснили зрив ініціативи Трампа фокусом на НПЗ та висловили роздратування позицією Києва

    Провал «енергетичного перемир’я»: у Білому домі пояснили зрив ініціативи Трампа фокусом на НПЗ та висловили роздратування позицією Києва

    Оголошена Дональдом Трампом 11 жовтня ініціатива щодо так званого «енергетичного перемир’я» між Україною та РФ зазнала краху в перші ж години після проголошення через концептуальну розбіжність умов та чергову російську атаку на Харківську ТЕЦ. Як повідомляє Axios із посиланням на анонімного високопосадовця Білого дому, американська адміністрація спочатку мала на увазі виключно припинення взаємних ударів по нафтопереробних заводах (НПЗ), і лише другим етапом — можливий мораторій на атаки проти генеруючих потужностей та електричних мереж.

    Українська сторона у відповідь вказала на абсолютну однобокість та диспропорційність такої формули. В Україні єдиний великий нафтопереробний завод — Кременчуцький НПЗ — уже тривалий час виведений з ладу регулярними обстрілами РФ, а країна повністю залежить від імпорту бензину та дизелю. Натомість для Москви мережа НПЗ є ключовим фінансовим і логістичним ресурсом, що живить воєнну машину. Відтак Київ наполягає на безумовному захисті саме цивільної енергетичної мережі, тоді як у Трампа зазначають лише, що росіяни поки «думають над цим».

    Водночас у Вашингтоні не приховують відкритого роздратування принциповою позицією українського керівництва. За словами посадовця Білого дому, удари українських дронів по російській нафтопереробці наразі завдають більшої шкоди відносинам Трампа із Зеленським, ніж безпосередньо самій Росії. Джерело наголошує, що американський президент «розлючений» і вважає, що офіційний Київ «сприймає допомогу США як належне». Ескалація риторики дійшла до того, що лідер США публічно закликав українців обрати іншого президента, звинувативши Володимира Зеленського в небажанні «укладати будь-які угоди».

     

  • 20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    Блокування платежів місцевих громад через Державну казначейську службу може спричинити серйозні проблеми з опаленням, водопостачанням, громадським транспортом і роботою критичної інфраструктури по всій Україні. За даними Асоціації міст України, йдеться про обмеження використання приблизно 20 мільярдів гривень. Колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький попередив, що наслідки такого рішення можуть стати катастрофічними напередодні опалювального сезону.

    За словами Кудрицького, блокування розрахунків місцевих бюджетів може запустити ланцюгову реакцію проблем, наслідки якої відчують мешканці українських міст.

    Насамперед під загрозою опиняється робота комунальних підприємств, які щоденно потребують коштів для закупівлі пального, газу, реагентів, запасних частин та оплати праці персоналу.

    Особливо небезпечною така ситуація є для прифронтових міст, зокрема Сум, Харкова, Конотопа, Краматорська, Запоріжжя та Херсона, де критична інфраструктура регулярно потерпає від російських обстрілів.

    Кудрицький наголосив, що навіть короткочасне припинення платежів може порушити роботу цілих комунальних систем.

    Наприклад, підприємства теплопостачання ризикують накопичити борги за газ. У такому випадку відновлення постачання може ускладнитися необхідністю погашення заборгованості.

    Подібні проблеми можуть виникнути і з громадським транспортом. Якщо місцеві підприємства не зможуть оплачувати пальне, електроенергію або заробітну плату працівникам, це створить ризик зупинки автобусів і тролейбусів.

    Ще один можливий наслідок — затримки сплати податків і розрахунків із підрядниками. На думку екскерівника «Укренерго», такі труднощі можуть накопичуватися та потребуватимуть значно більше часу для подальшого врегулювання.

    Раніше Асоціація міст України повідомила, що громади зіткнулися з обмеженнями платежів ще з 9 вересня.

    За твердженням організації, через це ускладнилося фінансування ремонтів пошкодженої інфраструктури, закупівлі пального для екстрених служб, підготовки пунктів незламності та придбання обладнання для медичних і освітніх закладів.

    1 жовтня Асоціація міст України звернулася до уряду з вимогою розблокувати платежі.

    Представники місцевого самоврядування наголосили, що затримки розрахунків можуть негативно позначитися на підготовці громад до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Водночас Кабінет Міністрів пояснює запроваджені обмеження необхідністю забезпечити фінансування першочергових потреб держави в умовах нестачі бюджетних ресурсів.

    Згідно з урядовим рішенням, у разі підтвердженого дефіциту фінансування пріоритет надається видаткам на оборону, обслуговування боргу, пенсії, заробітні плати та соціальні виплати.

    Обмеження мають застосовуватися за визначених фінансових умов, а не автоматично до всіх платежів.

    Кудрицький пов’язує бюджетні труднощі, зокрема, із невиконанням реформ, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Однак це його оцінка причин дефіциту, а не офіційно встановлений висновок.

    Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Мінфін переніс фінансування на 39 млрд грн для захисту енергетики та будівництва укриттів.

    Також видання писало про нестачу коштів у Києві для підготовки до зими.

    Таким чином, на тлі російських атак на енергосистему та наближення холодів обмеження фінансових операцій місцевих громад створюють додаткові ризики для стабільної роботи комунальної інфраструктури.

    В Асоціації міст України закликають уряд терміново врегулювати ситуацію, щоб громади могли використовувати власні кошти для забезпечення життєво необхідних послуг.

    Наразі немає підтвердження, що прогнозовані Кудрицьким масштабні зупинки комунальних служб уже відбулися по всій країні. Йдеться про ризики, на які звертають увагу представники громад та енергетичної галузі.

  • Дипломатичні треки миру: Україна опрацьовує п’ять форматів припинення вогню та чекає на кроки Москви

    Дипломатичні треки миру: Україна опрацьовує п’ять форматів припинення вогню та чекає на кроки Москви

    Україна спільно з міжнародними партнерами веде детальне опрацювання п’яти різнопланових моделей можливого перемир’я та висловлює готовність до практичних рішень задля встановлення справедливого миру. Про це під час брифінгу заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, деталізуючи раніше оголошені зовнішньополітичні орієнтири глави відомства Андрія Сибіги. В українському міністерстві підкреслюють, що запропоновані формули є повністю прагматичними, реалістичними та взаємовигідними. Проте головним бар’єром на шляху до їхньої імплементації залишається позиція Кремля: будь-яке припинення вогню вимагає дзеркальної згоди російської сторони, оскільки конструктивний процес неможливий в односторонньому порядку.

    Оприлюднені мирні треки охоплюють як глобальне зупинення збройного протистояння, так і секторальні безпекові домовленості. Першим і найбільш всеосяжним сценарієм залишається повне та безумовне припинення вогню. Українська держава погодилася на такий режим ще в березні 2025 року, і ця згода залишається незмінною в очікуванні відповідних рішень РФ. Другий і третій формати зосереджені на деескалації в басейні Чорного моря. Йдеться про окремий комплекс пропозицій щодо гарантування безпеки торговельного судноплавства, який Україна координує разом із Туреччиною та Єгиптом, а також про окремий механізм захисту аграрного експорту й продовольчої безпеки, розроблюваний за активної участі Індії.

    Ще два формати безпосередньо стосуються захисту цивільної інфраструктури напередодні зимового періоду. Четвертий напрямок передбачає так зване енергетичне перемир’я — взаємне припинення ударів по генерації та енергомережах, над модальностями якого наразі активно працює офіційний Нью-Делі. П’ятий вектор також фокусується на енергетичній сфері, але вже в межах американського посередницького треку: питання припинення вогню на об’єктах енергетики раніше детально обговорювали президент України Володимир Зеленський та лідер США Дональд Трамп.

    На тлі дипломатичної активізації речник МЗС закликав українське суспільство критично сприймати будь-які інформаційні вкиди. Спроби звинуватити Київ у небажанні зупиняти кровопролиття є цілеспрямованою маніпуляцією опонентів, спрямованою на паразитування на суспільній втомі від війни. На противагу цьому Україна демонструє конструктивність і вже погодилася на запропоновану Сполученими Штатами тристоронню технічну зустріч за участю представників Росії. Такий консультативний майданчик може бути розгорнутий в Об’єднаних Арабських Еміратах або іншій визначеній Вашингтоном державі.

     

  • Швейцарія профінансує в Україні вісім великих проєктів

    Швейцарія профінансує в Україні вісім великих проєктів

    Федеральна рада Швейцарії затвердила фінансування восьми нових проєктів для відновлення України загальним обсягом 135 млн швейцарських франків. Вони охоплюватимуть три ключові напрямки — енергетику, громадський транспорт і водне господарство. Рішення було ухвалене 2 жовтня в межах швейцарської програми співпраці з Україною.

    До відбору допустили швейцарські компанії, які вже мають представництва або філії в Україні. Вартість однієї проєктної пропозиції мала становити від 3 до 30 млн франків, а компанії-переможці повинні профінансувати щонайменше 10% вартості проєкту власним коштом.

    У Швейцарії пояснили, що проєкти мають не лише закривати нагальні потреби України, а й давати довгостроковий ефект. Йдеться про використання швейцарських технологій і обладнання, створення та збереження робочих місць, навчання українських фахівців і передачу експертизи.

    Остаточний перелік проєктів формували спільно з українським урядом. Серед критеріїв оцінки були актуальність, очікуваний вплив, технічна реалізованість, ризики та ефективність використання коштів.

    Це вже не перший подібний пакет. У 2025 році Швейцарія підтримала 12 проєктів на понад 93 млн франків у сферах енергетики, житла, громадського транспорту, охорони здоров’я та гуманітарного розмінування.

    На початку 2026 року Швейцарія також оголосила другий конкурс із бюджетом до 150 млн франків, а навесні — третій конкурс ще на 50 млн франків для проєктів у будівництві, машинобудуванні, відновлюваній енергетиці, агробізнесі, ІТ та інших секторах.

    У Міністерстві економіки України наголошують, що така модель допомоги поєднує міжнародне фінансування з приватним бізнесом і практичною реалізацією проєктів на місцях.

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    Президент США Дональд Трамп знову пов’язав різке подорожчання дизельного пального у Сполучених Штатах із українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. За його словами, саме скорочення роботи російських НПЗ стало однією з головних причин дефіциту дизеля на світовому ринку.

    Під час спілкування з журналістами Трамп заявив, що ситуація з дизельним пальним, на його думку, постраждала більше через події навколо російських НПЗ, ніж через конфлікт на Близькому Сході.

    «Знаєте, дизельне паливо набагато сильніше постраждало не через Близький Схід, а через те, що відбувається в Росії, оскільки нафтопереробні заводи, що виробляють дизельне паливо, виводяться з ладу з досить тривожною швидкістю», — сказав американський президент.

    Він додав, що без проблем із російською переробкою ситуація на американському ринку дизеля нібито була б значно стабільнішою. Трамп підсумував, що війна між Росією та Україною стала «найбільшою проблемою» для ринку дизельного пального.

    Це вже не перша подібна заява американського президента. 13 вересня Трамп публічно закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській дизельній інфраструктурі, стверджуючи, що вони сприяють глобальному дефіциту пального. Reuters тоді підтверджував, що серія українських ударів справді змусила частину великих російських НПЗ скоротити або зупинити виробництво.

    Втім, ситуація на світовому паливному ринку складніша, ніж випливає із заяв Трампа. За даними Reuters, нинішнє подорожчання дизеля пов’язане одразу з кількома факторами: ударами по російській нафтопереробці, війною навколо Ірану, перебоями з постачанням із Близького Сходу, скороченням світових запасів дистилятів та зниженням завантаження нафтопереробних потужностей.

    Ціни тим часом досягли рекордних значень. За даними AAA, які наводить Reuters, дизель у США останніми днями коштував близько $6,53 за галон. Це стало серйозною економічною проблемою для Білого дому, оскільки дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві, будівництві та інших галузях, а його подорожчання поступово перекладається у вартість товарів і логістики.

    Окремий фактор — Росія сама почала обмежувати продаж дизеля за кордон. Москва продовжила заборону на експорт пального до кінця жовтня після того, як українські удари скоротили роботу частини російських НПЗ. Росія до війни була одним із найбільших постачальників дизеля на світовий ринок, тому скорочення її експорту додатково тисне на міжнародні ціни.

    За підрахунками Reuters, у вересні половина із шести найбільших російських заводів, що виробляють дизель, була змушена істотно скоротити виробництво або повністю зупинити окремі установки після атак безпілотників. Це справді стало одним із факторів дефіциту, але не єдиним.

    На цьому тлі адміністрація Трампа шукає способи стримати ціни всередині США. Один із найрадикальніших варіантів — тимчасове обмеження експорту американського дизеля. 30 вересня Трамп підтвердив, що така можливість залишається на столі. За даними Reuters, Білий дім розглядає як повну заборону, так і добровільне скорочення експорту з боку нафтопереробних компаній.

    Ще раніше американський президент заявляв, що підтримує саму ідею експортних обмежень. Водночас учасники енергетичного ринку попереджають: такий крок може мати побічні наслідки, зокрема вплинути на роботу американських НПЗ та ціни на інші види пального.

    У Вашингтоні також обговорюють можливість ширшого використання так званого «червоного дизеля» — пального, яке не обкладається дорожніми податками та зазвичай використовується в сільському господарстві, будівництві й іншій позашляховій техніці. Однак галузеві експерти сумніваються, що це суттєво змінить загальний баланс пропозиції, оскільки такий захід радше знижує податкове навантаження, ніж збільшує фізичну кількість пального на ринку.

    Крім того, адміністрація США звертається до Європейського Союзу із закликом використати частину стратегічних запасів дизеля. Найбільші резерви в ЄС зосереджені у Франції та Німеччині. Станом на кінець вересня остаточного рішення про нове вивільнення цих запасів не було.

    Трамп паралельно неодноразово закликав Україну зменшити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Кілька днів тому президент США заявив журналістам, що Зеленський нібито погодився «пригальмувати» такі атаки. Однак публічного підтвердження такої домовленості з боку українського президента або Офісу президента на момент заяви не було, тому це залишається версією самого Трампа.

    Україна протягом останніх місяців регулярно атакує російські НПЗ і паливну інфраструктуру далекобійними безпілотниками. Київ пояснює ці удари прагненням скоротити можливості Росії фінансувати та забезпечувати війну, оскільки доходи від енергоресурсів залишаються одним із ключових джерел надходжень російського бюджету.

    Попри заяви американського президента, незалежна оцінка ситуації на ринку свідчить, що дорогий дизель має одразу кілька причин. Reuters прямо називає серед них і українські удари по російських НПЗ, і наслідки війни на Близькому Сході, і скорочення запасів пального. Тому твердження про те, що проблема виникла виключно через Україну, не відображає всі фактори, які зараз впливають на світовий ринок.

    На цьому тлі дизель стає для Білого дому не лише енергетичним, а й внутрішньополітичним питанням. Рекордні ціни на пальне безпосередньо відчувають американські перевізники, фермери та споживачі, а адміністрація Трампа шукає швидкі способи збільшити пропозицію й знизити вартість пального напередодні проміжних виборів у США.

  • «Гарантій немає, готуємося до найгіршого»: у КМДА розкрили жорстку правду про виживання Києва взимку

    «Гарантій немає, готуємося до найгіршого»: у КМДА розкрили жорстку правду про виживання Києва взимку

    Столична влада готує енергосистему та комунальну інфраструктуру Києва до найскладнішого зимового періоду в умовах регулярних повітряних атак, проте чесно попереджає про відсутність будь-яких гарантій безперебійного постачання світла й тепла. Про це заявив виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв, який курує житлово-комунальне господарство та підготовку міста до опалювального сезону. За його словами, хоча столичні об’єкти наразі захищені значно краще, ніж торік, загроза нових ворожих ударів балістичним озброєнням і реактивними безпілотниками змушує комунальні служби моделювати найбільш кризові сценарії та розраховувати на автономну стійкість.

    Первинний проєкт плану стійкості столиці оцінювався у 67 мільярдів гривень, однак через брак фінансового ресурсу в держави та міста його довелося оптимізувати й скоротити до 37 мільярдів гривень. Оновлений варіант у серпні затвердила Рада національної безпеки і оборони України. На сьогодні у роботу вже запущено близько 20 мільярдів гривень: по 10 мільярдів виділили з державного та міського бюджетів. Спільне фінансування у пропорції 50 на 50 спрямовують на чотири ключові загальнодержавні напрями: інженерно-технічний захист об’єктів, розбудову протипожежної генерації, системи резервного живлення систем життєзабезпечення та створення дублюючих мереж теплопостачання. Водночас відновлення частково зруйнованих об’єктів, а також підтримку житлового фонду й соціальної сфери Київ фінансує самостійно, залучаючи кредитні кошти фінансових установ.

    Основою захисту міської інфраструктури стає розподілена генерація. У столиці вже ввели в експлуатацію сім сучасних когенераційних станцій із другим рівнем інженерного захисту. Один із таких енергооб’єктів забезпечує виробництво 10 МВт електричної та 9 МВт теплової енергії й має повне резервне живлення, що дозволяє утримувати подачу комунальних послуг навіть за критичних пошкоджень загальної мережі. Попри розвиток малої генерації, міська влада не відмовляється від відновлення великих столичних ТЕЦ і ТЕС, без яких покрити потреби мегаполіса в сильні морози буде неможливо.

    «Гарантій безпроблемної зими немає. Ми беремо на себе відповідальність і відпрацьовуємо план антикризового реагування: як координувати роботу служб міста в разі надзвичайних подій, тривалих періодів відсутності комунальних послуг та електроенергії. Йдеться про три основні треки: планові роботи, заходи плану стійкості й надзвичайний сценарій оперативного реагування. За кожним із цих напрямів ми розглядаємо й відпрацьовуємо найбільш кризові умови й ситуації. Так би мовити, готуємось до найгіршого, сподіваючись на краще», – зазначив Петро Пантелеєв.

    Окремим випробуванням для столиці залишається складна ситуація з міською логістикою, спровокована затяжними тривогами та зупинкою руху на відкритих ділянках метрополітену. Наземна частина «червоної» гілки не працюватиме під час тривог і надалі, тому для сполучення між берегами задіяно 21 наземний маршрут та організовано рух автобусів під номером 1-М. Також під час комендантської години додаються автобуси з Центрального залізничного вокзалу через пізнє прибуття затриманих поїздів, а за жовтого рівня загрози повноцінно функціонує «зелена» лінія метро. Попри це, у пікові години комунальний транспорт залишається перевантаженим, додаючи напруги в міське життя напередодні холодів.