Hronikanovostej.com

Позначка: енергетика України

  • Banda і ДТЕК увійшли до шортлиста Global Best of the Best Effie Awards

    Banda і ДТЕК увійшли до шортлиста Global Best of the Best Effie Awards

    Рекламна агенція Banda спільно з компанією ДТЕК увійшли до числа претендентів на одну з найпрестижніших міжнародних нагород у сфері маркетингу — Global Best of the Best Effie Awards. Український кейс опинився серед обмеженого списку найефективніших рекламних кампаній світу, які щороку відбирає міжнародне журі.

    Як повідомили в агенції, цього року до переліку номінантів потрапили лише 47 кампаній з усього світу, і серед них — спільний проєкт Banda та ДТЕК. Учасники відзначають, що це важливе визнання ефективності українських комунікацій на глобальному рівні.

    До шортлиста потрапила кампанія Fight for Light, створена за участю українського боксера Олександра Усика. Основною метою цієї ініціативи було привернення уваги міжнародної спільноти до проблеми обстрілів та руйнування енергетичної інфраструктури України внаслідок війни.

    У межах кампанії Усик звертався до світової аудиторії із закликом підтримати українську енергетику, яка регулярно зазнає атак. Комунікація поєднувала емоційний меседж із глобальним контекстом, що дозволило донести проблему до широкого кола глядачів у різних країнах.

    Участь у Global Best of the Best Effie Awards є одним із найвищих рівнів визнання для маркетингових проєктів, адже до конкурсу потрапляють лише ті кампанії, які вже довели свою ефективність і отримали нагороди на національному або регіональному рівнях.

    Для ДТЕК це не перше досягнення у сфері міжнародних комунікацій. У 2025 році компанія здобула золоту нагороду Effie за кампанію «Світло тримається», яка об’єднала провідні українські бренди та стала символом стійкості енергетичної системи країни в умовах війни.

    Потрапляння до списку найкращих світових кейсів свідчить про те, що українські кампанії здатні не лише відповідати міжнародним стандартам, а й формувати нові підходи до комунікації в кризових умовах. В умовах війни маркетинг стає не просто інструментом просування, а важливим елементом інформаційної боротьби та залучення глобальної підтримки.

    Остаточних переможців премії оголосять після оцінювання журі, яке визначить найефективніші кампанії року серед фіналістів. Українська команда очікує на результати та сподівається на подальше визнання на міжнародному рівні.

  • Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    НКРЕКП ухвалила рішення про суттєве підвищення граничних цін на електроенергію (прайс-кепів) для бізнесу. Відповідні зміни були затверджені 23 квітня під час засідання регулятора та набудуть чинності вже з 1 травня. Про це повідомляє пресслужба комісії.

    Згідно з новими правилами, максимальна ціна на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку становитиме 15 000 грн за МВт-год, тоді як мінімальна залишиться на рівні 10 грн. На балансуючому ринку верхня межа піднімається ще вище — до 17 000 грн за МВт-год, а мінімальна становитиме 0,01 грн.

    Рішення стало черговим кроком у зміні цінової політики на енергетичному ринку України, який функціонує в умовах постійного дефіциту генерації та високих ризиків через війну. У регуляторі пояснюють, що підвищення прайс-кепів має створити умови для стабільної роботи ринку, а також стимулювати імпорт електроенергії для покриття пікового попиту.

    Голова НКРЕКП Юрій Власенко зазначив, що рішення ухвалене з урахуванням кількох ключових факторів. Серед них — постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, ситуація на світових енергетичних ринках, а також вплив цін на газ.

    «Пріоритет — збалансування енергосистеми та мінімізація відключень споживачів», — підкреслив він.

    Фактично підвищення граничних цін означає, що бізнес може зіткнутися зі зростанням вартості електроенергії, особливо у години пікового навантаження. Водночас це відкриває можливості для імпортерів, які зможуть вигідніше постачати електроенергію з європейських ринків.

    До цього рішення в Україні вже діяла складна система диференційованих прайс-кепів залежно від часу доби. З початку квітня максимальні ціни у пікові години (з 17:00 до 23:00) досягали 16 000 грн за МВт-год, тоді як у нічні та денні періоди були значно нижчими — від 5 600 до 6 900 грн.

    На балансуючому ринку також діяла погодинна диференціація: від 6 600 грн у нічні години до 16 000 грн у вечірній пік. Нове рішення фактично підвищує верхню межу ще більше, що дозволяє ринку гнучкіше реагувати на дефіцит електроенергії.

    Експерти зазначають, що підвищення прайс-кепів є вимушеним кроком. Через руйнування енергетичної інфраструктури, зокрема теплових електростанцій, Україна стикається з нестачею власної генерації. У таких умовах імпорт електроенергії стає важливим інструментом підтримки стабільності системи.

    Водночас імпорт має економічний сенс лише тоді, коли внутрішні ціни є достатньо високими, щоб покривати витрати постачальників. Саме тому регулятор підвищує граничні ціни — щоб зробити український ринок більш привабливим для зовнішніх постачальників.

    Однак це рішення має і зворотний бік. Для бізнесу зростання прайс-кепів означає збільшення витрат на електроенергію, що може вплинути на собівартість продукції та ціни для кінцевих споживачів. Особливо це стосується енергоємних галузей, таких як металургія, хімічна промисловість і виробництво будівельних матеріалів.

    У довгостроковій перспективі підвищення цін може стимулювати бізнес до енергоефективності та інвестицій у власну генерацію, зокрема відновлювані джерела енергії. Водночас короткостроковий ефект для економіки може бути досить відчутним.

    Варто зазначити, що це не перше підвищення прайс-кепів у 2026 році. У січні регулятор уже збільшував граничні ціни майже вдвічі, довівши їх до рівня 15–16 тисяч грн за МВт-год протягом усієї доби. Після цього було запроваджено диференційований підхід, однак уже на початку квітня НКРЕКП ініціювала новий перегляд.

    Таким чином, ринок електроенергії України продовжує адаптуватися до воєнних реалій. Баланс між стабільністю енергосистеми та доступністю електроенергії для бізнесу залишається ключовим викликом для регулятора.

    Підвищення прайс-кепів є спробою забезпечити цей баланс, однак його ефективність залежатиме від багатьох факторів — від обсягів імпорту до стану енергетичної інфраструктури та погодних умов у майбутньому опалювальному сезоні.

  • Боротьба за вугілля: як “смотрящі” паралізували фабрику і ставлять під загрозу підготовку до зими

    Боротьба за вугілля: як “смотрящі” паралізували фабрику і ставлять під загрозу підготовку до зими

    Українська енергетика знову опинилася в центрі системної проблеми, яка роками залишалася поза публічною увагою. Йдеться про вплив неформальних груп на стратегічні підприємства вугільної галузі, що сьогодні вже має прямі наслідки для енергетичної безпеки держави. Одним із найяскравіших прикладів є ситуація навколо Червоноградської вуглезбагачувальної фабрики, яку детально описує журналіст Микола Топалов у матеріалі Економічна правда.

    Це підприємство, яке історично було частиною єдиного виробничого комплексу із шахтами заходу України, сьогодні перебуває у стані глибокої кризи. Формально держава володіє близько 40% акцій, однак фактично контроль над активом роками переходить між так званими “смотрящими” — неформальними кураторами галузі, які впливають на управління через підконтрольних менеджерів і судові рішення.

    Серед осіб, яких пов’язують із різними етапами контролю над підприємством, називають Наталія Королевська, Віталій Кропачов, Андрій Венгрин та Євген Геллєр. Частина з них втратила вплив або перебуває під слідством, однак сама система неформального контролю продовжує існувати.

    Фабрика, побудована наприкінці 1970-х років і розрахована на потужність майже 9,6 млн тонн на рік, після розпаду СРСР втратила цілісність виробничого ланцюга. Шахти були передані державним підприємствам, а сама фабрика — до Львівської вугільної компанії. Саме з цього моменту розпочалася багаторічна боротьба за контроль над активом.

    Ключову роль у цій боротьбі відіграє процедура банкрутства, яка триває з 2015 року. Через неї управління підприємством здійснюють арбітражні керівники, призначення яких постійно оскаржуються в судах. Саме судові рішення визначають, яка з груп впливу контролює фабрику в той чи інший момент.

    Останні судові рішення лише загострили ситуацію: одні призначення були визнані незаконними, інші підтверджені. Втім, це не вирішує системної проблеми — відсутності стабільного управління та державного контролю над стратегічним підприємством.

    На практиці це призвело до катастрофічного стану фабрики. За даними джерел у галузі, підприємство не працює, не має контрактів на збагачення вугілля, накопичило борги із зарплати, а обладнання перебуває в передаварійному стані. Постачання сировини припинено ще з листопада 2025 року.

    Особливу небезпеку становить вплив цієї ситуації на всю енергетичну систему. Фабрика мала забезпечувати збагачення вугілля для державних шахт і теплової генерації, зокрема для Центренерго. Натомість її діяльність була переорієнтована на сумнівні схеми змішування вугілля зі шламами, що дозволяло штучно збільшувати обсяги продукції.

    У результаті державні шахти втрачали доходи, скорочували видобуток і накопичували борги, що створює ризики для стабільності всієї галузі. В умовах війни це набуває критичного значення, адже від стабільності енергетики залежить проходження опалювального сезону.

    Експерти наголошують, що ситуація потребує негайного втручання держави. Серед можливих рішень розглядається націоналізація підприємства або встановлення прямого контролю, як це вже відбувалося з іншими стратегічними активами.

    У разі відновлення контролю фабрику можна інтегрувати у державний виробничий ланцюг — від видобутку до генерації електроенергії. Це дозволить стабілізувати ринок, забезпечити робочі місця та підвищити прогнозованість підготовки до зими.

    Втім, головне питання залишається відкритим: чи наважиться держава втрутитися у багаторічну боротьбу за контроль над активом. Адже часу до нового опалювального сезону дедалі менше, а наслідки зволікання можуть бути критичними для всієї енергетичної системи України.

  • Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Українські правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій на ринку електроенергії, яка завдала збитків ПрАТ НЕК Укренерго на суму 447 мільйонів гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За його словами, до розслідування були залучені одразу кілька структур — Служба безпеки України, Національна поліція України та органи прокуратури. Схема діяла упродовж 2022–2024 років і була побудована на системних маніпуляціях із прогнозами споживання електроенергії.

    Як встановили слідчі, організатором оборудки був засновник і фактичний контролер низки приватних енергопостачальних компаній. Він залучив до реалізації схеми ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних підприємств, через які здійснювалося постачання електроенергії кінцевим споживачам.

    Суть схеми полягала у навмисному заниженні прогнозованих обсягів споживання. У документах компанії декларували значно меншу потребу в електроенергії, ніж фактично споживали. Водночас реальні обсяги постачання були суттєво більшими.

    «На папері показували, що електроенергії потрібно мало, а насправді продавали значно більше», — пояснив генпрокурор.

    У результаті виникала різниця між заявленими та фактичними обсягами — так званий дефіцит. Цей дефіцит автоматично покривала держава через механізми балансування енергосистеми, щоб уникнути перебоїв із постачанням електроенергії для споживачів.

    Таким чином, фактично витрати перекладалися на державу, тоді як учасники схеми отримували повну оплату від клієнтів за фактично спожиту електроенергію.

    Отримані кошти, за даними слідства, не спрямовувалися на розрахунки з державним оператором, а виводилися через мережу підконтрольних компаній та фізичних осіб-підприємців. Це дозволяло організаторам привласнювати значні суми та уникати фінансових зобов’язань.

    Окремим елементом схеми було штучне накопичення боргів перед «Укренерго». Компанії не лише не погашали заборгованість, а й доводили її до критичного рівня, після чого ініціювали процедури банкрутства.

    «Далі схема повторювалась уже з новими товариствами», — зазначив Руслан Кравченко.

    Такий механізм дозволяв уникати відповідальності та продовжувати діяльність через нові юридичні особи, фактично обнуляючи борги та відновлюючи цикл махінацій.

    Правоохоронці вже повідомили про підозру всім учасникам схеми. Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола причетних осіб, а також на відшкодування завданих державі збитків.

    Експерти зазначають, що подібні схеми є особливо небезпечними для енергетичної системи країни, оскільки підривають фінансову стабільність державних компаній і створюють додаткове навантаження на бюджет.

    В умовах війни, коли енергетична інфраструктура України перебуває під постійною загрозою атак, такі зловживання можуть мати ще більш серйозні наслідки. Забезпечення стабільної роботи енергосистеми є критично важливим як для економіки, так і для повсякденного життя громадян.

    Викриття цієї схеми стало черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із економічними злочинами у стратегічних галузях. Очікується, що подальше розслідування дозволить не лише притягнути винних до відповідальності, а й запобігти подібним зловживанням у майбутньому.

  • Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику керівника Офісу президента України Ростиславу Шурмі та його брату Олегу Шурмі. Йдеться про справу щодо ймовірних зловживань у сфері виплат за «зеленим тарифом».

    Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) 21 квітня.

    За даними САП, після затримання підозрюваних і їх доставки до органу досудового розслідування слідчий суддя має вирішити питання застосування запобіжного заходу в межах ухвали суду. Водночас один із фігурантів, Ростислав Шурма, наразі перебуває за кордоном — у Німеччині. Він заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, однак не на території України.

    Шурма та його брат є підозрюваними за статтями про привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).

    За версією слідства, вони можуть бути причетні до схеми розкрадання коштів у сфері «зеленого тарифу» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Розслідування у цій справі проводить Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП. За оцінками правоохоронців, сума збитків становить близько 141,3 млн грн.

    Слідство також вважає, що частина коштів могла бути легалізована через мережу пов’язаних компаній у сфері енергетики.

    Ростислав Шурма є колишнім заступником керівника Офісу президента, ексдепутатом Донецької облради та колишнім керівником промислових підприємств. У 2021–2024 роках він обіймав посаду в ОП, відповідаючи за економічний блок, а згодом був звільнений.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб, механізми руху коштів і роль кожного з фігурантів у можливій схемі.

  • Пільга зникає вже з травня: частина українців різко платитиме більше за світло

    Пільга зникає вже з травня: частина українців різко платитиме більше за світло

    З 1 травня 2026 року частина українських домогосподарств відчує зростання витрат на електроенергію — йдеться про споживачів, які користуються електричним опаленням і протягом опалювального сезону мали пільговий тариф. Після завершення дії спеціальної ціни вони автоматично переходять на загальний тариф, який є майже вдвічі вищим.

    Як повідомляють українські медіа, до кінця квітня для таких споживачів діяли особливі умови: до 2000 кВт-год електроенергії на місяць оплачувалися за зниженою ставкою 2,64 грн за кВт-год. Цей тариф був частиною державної політики підтримки населення в холодний період року, коли витрати на опалення суттєво зростають.

    Однак із завершенням опалювального сезону ця пільга припиняє діяти. Уже з травня всі спожиті обсяги електроенергії оплачуватимуться за єдиною фіксованою ціною — 4,32 грн за кВт-год. Саме цей тариф наразі встановлений урядом для побутових споживачів у межах механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО).

    Уряд підкреслює, що це не є підвищенням тарифу в класичному розумінні, а лише завершенням дії сезонної пільги. Загальна ціна на електроенергію для населення залишається незмінною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко раніше заявляла, що питання підвищення тарифів на електроенергію для населення наразі не розглядається. За її словами, в умовах війни та періодичних відключень світла будь-яке зростання цін було б економічно та соціально необґрунтованим.

    «Жодних рішень про підвищення тарифів зараз не готується», — наголошувала вона.

    Наразі в Україні продовжує діяти модель ПСО, яка передбачає продаж електроенергії населенню за фіксованою ціною, нижчою за ринкову. Це дозволяє стримувати зростання витрат домогосподарств, однак водночас створює фінансове навантаження на енергетичний сектор.

    Експерти зазначають, що система ПСО є тимчасовим рішенням, яке діє в умовах воєнного стану. Після завершення війни Україна, ймовірно, поступово перейде до більш ринкової моделі ціноутворення, що може означати перегляд тарифів.

    Повертаючись до травневих змін, найбільше зростання витрат відчують саме ті домогосподарства, які використовують електроопалення. Для них різниця у тарифі може бути суттєвою, особливо за високих обсягів споживання.

    Наприклад, якщо домогосподарство споживало 2000 кВт-год на місяць, то за пільговим тарифом воно платило близько 5280 грн. Після переходу на загальний тариф ця сума зросте до понад 8600 грн. Водночас у літній період споживання електроенергії зазвичай зменшується, що частково компенсує зростання ціни.

    Загалом ситуація з тарифами на комунальні послуги залишається стабільною. За офіційними даними, у березні річна інфляція в Україні становила близько 7,9%, і одним із факторів її зростання стали саме зміни у сфері житлово-комунальних послуг. Водночас електроенергія, газ, опалення та водопостачання залишилися на попередньому рівні.

    Фахівці підкреслюють, що стабільність тарифів є важливим елементом соціальної політики держави в умовах війни. Водночас вони попереджають, що енергетична система України зазнала значних втрат через російські обстріли, і її відновлення потребує значних інвестицій.

    У цьому контексті питання тарифів може знову постати після завершення бойових дій. Однак наразі уряд зосереджується на підтримці населення та забезпеченні стабільного енергопостачання.

    З 1 травня зміни у платіжках за електроенергію торкнуться лише окремої категорії споживачів — тих, хто користувався пільговим тарифом у зимовий період. Для більшості українців умови оплати залишаються незмінними, а держава продовжує утримувати ціни на соціально прийнятному рівні.

  • Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує змінити граничні ціни (прайс-кепи) на короткострокових сегментах ринку електроенергії для бізнесу. Нові обмеження мають почати діяти з 1 травня 2026 року. Про це повідомляє ExPro.

    Йдеться про коригування цінових лімітів на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринку електроенергії. Регулятор пояснює такі зміни необхідністю адаптації ринку до поточних умов і врахуванням запитів бізнесу, який бере участь у торгівлі електроенергією та формує попит на гнучкі механізми ціноутворення.

    Згідно з оприлюдненими даними, на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна буде встановлена на рівні 15 000 грн за МВт·год. Мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн за МВт·год. Таким чином, розширюється допустимий ціновий діапазон, що має підвищити гнучкість торгів.

    На балансуючому ринку, який використовується для врівноваження попиту і пропозиції в енергосистемі, максимальний прайс-кеп встановлять на рівні 17 000 грн за МВт·год. Мінімальна межа становитиме 0,01 грн за МВт·год, що фактично дозволяє ринку реагувати на різкі коливання балансу електроенергії в системі.

    У регуляторі зазначають, що ухвалене рішення є продовженням попередніх кроків із реформування короткострокових сегментів ринку. Раніше у січні НКРЕКП вже переглядала прайс-кепи з метою створення умов для залучення додаткового імпорту електроенергії, зокрема у денні години. Згодом, з 31 березня, Україна повернулася до попередніх рівнів цінових обмежень.

    Експерти енергетичного ринку наголошують, що прайс-кепи є важливим інструментом регулювання, який одночасно захищає споживачів від надмірних цінових стрибків і дозволяє ринку працювати в умовах конкуренції. Водночас занадто жорсткі обмеження можуть стримувати імпорт електроенергії та зменшувати ліквідність ринку, що особливо критично в періоди пікового попиту або дефіциту генерації.

    Окремо фахівці звертають увагу, що зміни на короткострокових ринках електроенергії можуть впливати насамперед на бізнес-споживачів, які купують електроенергію за ринковими механізмами. Для промислових підприємств це означає потенційні коливання витрат на енергоресурси залежно від ситуації в енергосистемі та зовнішніх факторів.

    Водночас регулятор підкреслює, що баланс між стабільністю цін і ринковою конкуренцією залишається ключовим завданням енергетичної політики. У контексті воєнного стану та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури гнучкість ринку набуває додаткового значення для забезпечення стабільного енергопостачання.

    Таким чином, заплановане підвищення прайс-кепів з 1 травня 2026 року є черговим етапом адаптації українського ринку електроенергії до нових умов функціонування та потреб учасників ринку.

  • У Чернігові ТЕЦ призупинила роботу після удару РФ

    У Чернігові ТЕЦ призупинила роботу після удару РФ

    Чернігівська теплоелектроцентраль (ТЕЦ) тимчасово зупинила роботу після чергової масованої атаки Росії в ніч на 17 квітня. Про це повідомили в офіційних джерелах Чернігівської міської ради, зазначивши, що об’єкт критичної інфраструктури зазнав цілеспрямованого ураження, що вплинуло на його стабільне функціонування.

    У міській раді підкреслили, що Чернігівська ТЕЦ відіграє ключову роль у забезпеченні міста теплом та частково електроенергією, тому її зупинка має безпосередні наслідки для житлово-комунального сектору та побутових споживачів. Після удару підприємство було змушене перейти в аварійний режим роботи, а частина технологічних процесів — повністю зупинена до завершення оцінки пошкоджень.

    Одним із прямих наслідків інциденту стало тимчасове припинення подачі гарячої води для мешканців міста, які обслуговуються КП «Теплокомуненерго». Це рішення пояснюється неможливістю стабільного функціонування теплогенеруючих потужностей після пошкодження обладнання.

    У міській раді зазначають, що комунальні служби були змушені оперативно скоригувати роботу системи теплопостачання, щоб уникнути подальших аварійних ситуацій та зберегти цілісність мережі. Водночас мешканців закликають із розумінням поставитися до тимчасових обмежень, оскільки вони пов’язані виключно з безпековими та технічними причинами.

    Після атаки на об’єкті працюють аварійні бригади, технічні спеціалісти та керівництво підприємства. Основне завдання фахівців — оцінити масштаб пошкоджень, визначити критичні вузли, що потребують відновлення, та розробити план стабілізації роботи системи.

    За попередніми даними, мова йде про складні технічні пошкодження, які потребують детального аналізу та поетапного ремонту. Через це точні строки відновлення роботи ТЕЦ поки що не озвучуються.

    Фахівці наголошують, що процес відновлення таких об’єктів є багатоступеневим: спочатку проводиться технічна діагностика, далі — відновлення пошкодженого обладнання, після чого система поступово повертається до штатного режиму.

    Зупинка Чернігівської ТЕЦ відбулася на тлі масштабних атак по енергетичній інфраструктурі України. За даними енергетичних служб, у низці регіонів країни фіксуються перебої з електропостачанням.

    Зокрема, знеструмлення або часткові обмеження спостерігаються у Житомирській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше відновити стабільність мережі та повернути електропостачання споживачам.

    Фахівці енергетичної галузі зазначають, що такі удари мають накопичувальний ефект, адже пошкодження генеруючих потужностей змушує систему працювати в умовах постійного балансування та резервного навантаження.

    У міській владі Чернігова наголошують, що пріоритетом залишається оперативне відновлення критичної інфраструктури та забезпечення мешканців базовими послугами. Водночас підкреслюється, що всі роботи проводяться з урахуванням безпекових умов і ризиків повторних атак.

    Комунальні служби працюють над тим, щоб максимально швидко стабілізувати систему теплопостачання, однак терміни відновлення залежать від складності пошкоджень і результатів технічної експертизи.

    Росія системно атакує енергетичну інфраструктуру України з початку повномасштабного вторгнення, зосереджуючи удари на об’єктах генерації та розподілу електроенергії. Українська влада неодноразово наголошувала, що такі дії мають на меті ускладнення життя цивільного населення та тиск на енергетичну систему країни.

    Наразі ситуація в Чернігові залишається контрольованою, однак місто працює в режимі підвищеної готовності, а всі служби зосереджені на ліквідації наслідків атаки та відновленні роботи ТЕЦ.

  • РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    Російська Федерація готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та може спробувати посилити тиск на Донбас із метою досягнення оперативних результатів до осені. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України Вадим Скібіцький.

    За його словами, російська армія продовжує формувати та нарощувати своє угруповання в Україні, залучаючи додаткові сили, зокрема стратегічний резерв. За оцінками української розвідки, до бойових дій планується додатково залучити близько 20 тисяч військовослужбовців. Загальна чисельність російського угруповання, яке перебуває на території України, наразі становить приблизно 680 тисяч осіб.

    Скібіцький зазначив, що одним із ключових завдань російського командування може бути спроба встановлення контролю над усією територією Донбасу до вересня. Водночас, за його словами, такі плани є частиною ширшої воєнної стратегії Кремля, яка передбачає продовження активних бойових дій на кількох напрямках одночасно.

    У розвідці підкреслюють, що Росія не демонструє ознак готовності до реальних мирних переговорів і продовжує розглядати війну як довгостроковий інструмент досягнення політичних цілей.

    Окрему увагу в оцінках ГУР приділено зростанню інтенсивності ракетних і дронових атак по території України. За словами Скібіцького, Росія нарощує виробництво балістичних ракет типу «Іскандер» — орієнтовно до 60 одиниць на місяць — і паралельно розширює можливості їхнього застосування.

    Це, за оцінкою української розвідки, є частиною системної кампанії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які вже зазнали значних пошкоджень унаслідок попередніх атак.

    Скібіцький наголосив, що Україна досі має обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot, що ускладнює повне покриття території країни захистом від ракетних ударів.

    Через це критична інфраструктура залишається вразливою, особливо в умовах, коли російські війська адаптують тактику атак і комбінують використання ракет та ударних безпілотників. Це створює додатковий тиск на енергосистему та цивільну інфраструктуру України.

    Паралельно з оцінками розвідки в Україні фіксують зростання інтенсивності обстрілів. За останні дні російські війська здійснили масовані комбіновані удари із застосуванням ракет і дронів. За офіційними даними, внаслідок однієї з таких атак загинули 19 людей, понад 100 отримали поранення.

    Також повідомляється про використання десятків ракет і сотень безпілотників за одну добу, значну частину яких вдалося знищити силам протиповітряної оборони України.

    У своїх оцінках українська розвідка також звертає увагу на глобальний контекст війни. Зокрема, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на ризиках скорочення постачання озброєння у разі загострення інших міжнародних криз, що може впливати на баланс сил на фронті.

    Таким чином, за оцінками ГУР, Росія продовжує готуватися до активної фази бойових дій у весняно-літній період, концентруючи ресурси на сході України та одночасно посилюючи ракетно-дронові удари по всій території держави.

  • Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час робочого візиту до Сполучених Штатів провела низку переговорів у Вашингтоні, де ключовими темами стали санкційна політика проти Росії, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та майбутні інвестиційні проєкти для відновлення України. Про це повідомляє Reuters.

    Під час зустрічей із американськими високопосадовцями, зокрема міністром фінансів США Скоттом Бессентом, українська сторона наголосила на необхідності збереження та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Свириденко підкреслила, що санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, залишаються одним із ключових інструментів стримування агресії та не повинні бути послаблені або скасовані.

    За її словами, під час переговорів у Вашингтоні Україна також акцентувала увагу на необхідності боротьби з обходом санкцій, оскільки саме такі схеми дозволяють Росії частково компенсувати економічний тиск і підтримувати військові можливості. Американська сторона, за словами прем’єр-міністра, демонструє розуміння цієї проблеми та готовність до подальшої співпраці у сфері контролю за санкційними режимами.

    Свириденко повідомила, що під час візиту відчула посилення підтримки з боку американських партнерів. Вона зазначила, що атмосфера переговорів стала більш конструктивною, а підхід до обговорення українських потреб — більш прагматичним у порівнянні з попередніми контактами.

    Окремо вона відзначила позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який, за її словами, підтримує Україну у ключових питаннях фінансової стабільності та санкційної політики. Українська сторона розглядає це як важливий сигнал щодо збереження довгострокової підтримки з боку США.

    Важливою темою переговорів стала співпраця з Міжнародним валютним фондом МВФ. За словами Свириденко, вже у травні до Києва має прибути місія експертів МВФ для продовження консультацій щодо фінансової програми підтримки України.

    Також сторони обговорили перспективи подальшого фінансування, зокрема кредитного пакета обсягом близько 8 млрд доларів. Українська сторона зазначає, що МВФ демонструє готовність до певної гнучкості у питаннях, пов’язаних із відновленням енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Свириденко наголосила, що стабільна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою для функціонування економіки України в умовах війни, а також для фінансування відновлення ключових секторів.

    Окремий блок переговорів стосувався інвестицій та відновлення України. За словами прем’єр-міністра, вже влітку очікується затвердження нового енергетичного проєкту в межах спільного інвестиційного фонду США та України. Йдеться про механізми залучення приватного та державного капіталу для модернізації енергетичної системи, яка зазнала значних втрат через російські удари.

    Також обговорювали довгострокові програми відбудови України, які охоплюють інфраструктуру, енергетику, житловий сектор та промисловість. Українська сторона підкреслює, що процес відновлення має відбуватися паралельно з формуванням надійних безпекових гарантій.

    Свириденко наголосила, що майбутнє України має базуватися не лише на відновленні зруйнованого, але й на створенні нової економічної моделі розвитку, інтегрованої в європейські та трансатлантичні ринки.

    Під час візиту також порушувалося питання європейської інтеграції України. Свириденко висловила сподівання, що політичні зміни в окремих країнах Європейського Союзу можуть сприяти розблокуванню фінансових пакетів допомоги та пришвидшенню переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

    Вона підкреслила, що курс України на членство в Європейському Союзі є стратегічним і незворотним, а нинішній період є сприятливим для прискорення інтеграційних процесів.

    Візит української делегації до США відбувається на тлі тривалої повномасштабної війни Росії проти України та глобальних дискусій щодо розподілу ресурсів міжнародної підтримки. Україна продовжує координувати з партнерами санкційну політику, військову та фінансову допомогу, а також довгострокові програми відновлення.

    Таким чином, переговори у Вашингтоні стали черговим етапом зміцнення українсько-американського партнерства у сферах безпеки, економіки та післявоєнної відбудови, а також підтвердили намір сторін продовжувати координацію дій у протидії російській агресії.