Hronikanovostej.com

Позначка: енергетична інфраструктура

  • Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Національна енергетична компанія “Укренерго” повідомила, що у четвер, 25 червня, не планує застосовувати графіки відключення електроенергії для побутових споживачів та обмеження потужності для бізнесу. Попри стабільну ситуацію в енергосистемі, українців закликали ощадливо користуватися електроенергією та по можливості переносити використання енергоємних приладів на денний час.

    Про це повідомила пресслужба “Укренерго”.

    За даними компанії, станом на вечір 24 червня енергосистема України зберігає достатній баланс потужності для забезпечення потреб споживачів без застосування аварійних чи планових обмежень.

    “Застосування заходів обмеження споживання не планується. Користування потужними електроприладами варто перенести на денний час — з 10:00 до 16:00. Будь ласка, споживайте електроенергію ощадливо у вечірні години”, — наголосили в компанії.

    Енергетики пояснюють, що денний період нині є найбільш сприятливим для споживання завдяки активній роботі сонячних електростанцій. Саме тому громадянам рекомендують у цей проміжок часу вмикати пральні машини, бойлери, кондиціонери та інші потужні електроприлади.

    Водночас ситуація в українській енергосистемі залишається напруженою через постійні російські атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Протягом останньої доби ворог завдав нових ударів по енергетичних об’єктах у кількох областях України.

    За інформацією “Укренерго”, внаслідок обстрілів та атак безпілотників на ранок 24 червня були зафіксовані нові знеструмлення у Сумській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

    На пошкоджених об’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики працюють над якнайшвидшим відновленням обладнання та поверненням електропостачання для споживачів.

    У компанії наголошують, що ремонтні бригади продовжують працювати навіть в умовах постійної загрози повторних атак. Відновлення енергетичної інфраструктури залишається одним із ключових завдань галузі в умовах війни.

    Позитивним фактором для енергосистеми стало зниження рівня споживання електроенергії. За даними “Укренерго”, вранці 24 червня споживання було на 4,2% нижчим, ніж у цей самий час попередньої доби.

    Фахівці пояснюють це сприятливими погодними умовами. Безхмарна погода майже на всій території країни забезпечує ефективну роботу побутових сонячних електростанцій, які дедалі активніше впливають на загальний енергобаланс.

    Сонячна генерація дозволяє частково компенсувати дефіцит потужності в мережі та знижує навантаження на традиційні джерела виробництва електроенергії.

    Водночас енергетики застерігають, що ситуація може оперативно змінюватися залежно від наслідків нових російських атак або аварій на об’єктах інфраструктури.

    Тому українцям рекомендують стежити за офіційними повідомленнями “Укренерго”, операторів систем розподілу та місцевих обленерго.

    У компанії нагадують, що навіть за відсутності графіків відключень важливо зберігати культуру ощадливого споживання електроенергії, особливо у вечірні години, коли навантаження на систему традиційно зростає.

    Протягом останніх місяців енергетична система України регулярно зазнає ударів з боку Росії. Основними цілями ворога залишаються електростанції, підстанції та об’єкти передачі електроенергії.

    Попри це українські енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати стабільну роботу енергосистеми країни.

    Станом на 25 червня підстав для запровадження графіків відключення електроенергії для населення немає. Водночас громадян закликають не перевантажувати мережу у пікові години та за можливості користуватися енергоємною технікою вдень, коли система має найбільший резерв потужності.

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • Крим у вогні та без світла: серія вибухів сколихнула окупований півострів

    Крим у вогні та без світла: серія вибухів сколихнула окупований півострів

    В окупованому Криму ввечері неділі та в ніч проти понеділка пролунала серія вибухів у різних районах півострова, що супроводжувалася повідомленнями про роботу російської протиповітряної оборони, пожежі та перебої з електропостачанням. Інформація про події надходить від місцевих Telegram-каналів і моніторингових ресурсів, зокрема «Кримський вітер», «Атеш» та інших пабліків, які відстежують ситуацію на тимчасово окупованій території.

    За даними цих джерел, перші вибухи почали фіксувати ще ввечері неділі. Найбільша кількість повідомлень надходила з північної частини Криму, зокрема з Армянська, де місцеві жителі чули потужні вибухи та бачили заграву від пожежі. У соцмережах також з’явилися повідомлення про інцидент у районі залізничного вузла, де, за попередньою інформацією, могла бути уражена будівля прикордонної служби ФСБ Росії.

    Очевидці повідомляли, що після перших вибухів у місті було чути повторні детонації, а над районом піднявся густий дим. У деяких дописах зазначалося, що в повітрі відчувався сильний запах гару, який поширювався на значну частину населеного пункту. Окремі джерела припускають, що на території об’єкта могли зберігатися боєприпаси або інші вибухонебезпечні матеріали, що могло спричинити серію вторинних вибухів.

    Паралельно повідомлялося про вибухи у Феодосії, Севастополі, Керчі та низці інших районів півострова. Місцеві жителі писали про звуки стрільби та роботу систем протиповітряної оборони, яка намагалася перехоплювати повітряні цілі. У деяких районах фіксувалися перебої зі зв’язком і короткочасні відключення електроенергії, що посилило занепокоєння серед населення.

    Згодом у різних частинах Криму почали надходити повідомлення про масштабні проблеми з електропостачанням. Зокрема, про зникнення світла повідомляли жителі Феодосії, Севастополя та Керчі. Причини аварійних відключень офіційно не пояснювалися, однак місцеві пабліки пов’язували їх із можливими ударами по енергетичній інфраструктурі, зокрема по Таврійській теплоелектростанції.

    За інформацією Telegram-каналів, ця ТЕС уже ставала ціллю атак раніше, зокрема 20 червня. У ніч нових вибухів також повідомлялося про можливу атаку безпілотників на цей об’єкт. Офіційного підтвердження наслідків удару наразі немає, однак паралельні повідомлення про перебої з електропостачанням у різних містах Криму лише підсилюють версію про ураження енергетичної інфраструктури.

    Увечері неділі окупаційна влада Криму оголосила про загрозу застосування безпілотників. У низці районів було активовано системи оповіщення, а російські військові повідомляли про приведення в готовність засобів протиповітряної оборони. Місцеві жителі повідомляли про серії вибухів, які збігалися з моментами роботи ППО.

    Вранці понеділка стало відомо про тимчасове перекриття руху Кримським мостом. Такі заходи російська сторона регулярно запроваджує під час повітряних тривог або загроз атак безпілотників, однак офіційні причини цього разу також не уточнювалися.

    На тлі цих подій додаткову увагу привертає загальна ситуація на півострові, де останнім часом дедалі частіше фіксуються перебої з енергопостачанням і транспортом. Окупаційна влада вже змушена вводити графіки споживання електроенергії в окремих регіонах Криму через нестабільність роботи енергосистеми.

    Події в Криму відбуваються на тлі активізації ударів по російських військових і логістичних об’єктах як на окупованих територіях, так і в глибині РФ. Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив про ураження низки цілей у Краснодарському краї Росії та в окупованій Керчі, підкресливши, що такі операції спрямовані на зниження військового потенціалу противника.

    Крім того, командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді оприлюднив відео ударів по нафтобазі нафтоналивного термінала в Керчі, наголосивши на важливості ураження об’єктів, які забезпечують російську армію паливом. Він також звернувся до мешканців окупованих територій із поясненням, що подібні операції можуть супроводжуватися тимчасовими незручностями, зокрема тривогами та перебоями в роботі інфраструктури.

    Наразі незалежного підтвердження масштабів пошкоджень унаслідок нічних вибухів немає. Російська сторона традиційно не надає повної інформації про наслідки ударів по військових або стратегічних об’єктах на окупованих територіях, тому більшість даних базується на повідомленнях місцевих жителів та моніторингових каналів.

  • Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков лише через добу після масштабної атаки безпілотників на російську столицю та Московський регіон виступив із публічним коментарем, у якому заявив, що система протиповітряної оборони РФ нібито продемонструвала «високу ефективність» і спрацювала «добре, незважаючи ні на що».

    Про це повідомляє російське агентство «Интерфакс», посилаючись на заяву представника російського керівництва. У своїх словах Дмитро Пєсков наголосив, що атаки безпілотників продовжуються, однак, за його версією, російські структури оборони та екстрені служби вживають усіх необхідних заходів для реагування на подібні інциденти, а також для ліквідації наслідків ударів. Він підкреслив, що, попри регулярні атаки, робота систем ППО, за оцінкою російської сторони, залишається «високорезультативною».

    Ці заяви пролунали на тлі подій ночі на 18 червня, коли, за даними української сторони та повідомленнями міжнародних спостерігачів, безпілотники змогли прорвати багаторівневу та глибоко ешелоновану систему протиповітряної оборони навколо Москви. У результаті атаки було уражено низку цілей у Московському регіоні, зокрема Московський нафтопереробний завод у районі Капотні, де виникла масштабна пожежа, яку тривалий час не могли повністю локалізувати російські служби. Російські медіа назвали цей інцидент однією з найпотужніших атак на столичний регіон за останні роки, а також відзначали нетипову для такого рівня оборони глибину проникнення дронів.

    За даними українських офіційних джерел, ця атака стала частиною серії ударів по стратегічній інфраструктурі Росії, яка включає об’єкти паливно-енергетичного комплексу, що мають ключове значення для забезпечення військової логістики та внутрішнього постачання. Українська сторона також наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані удари російських військ по цивільній інфраструктурі українських міст, які тривають від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас у Росії офіційна риторика намагається підкреслити контроль над ситуацією та ефективність оборонних систем, попри появу численних відео та повідомлень про вибухи, пожежі та роботу екстрених служб у різних районах Московського регіону. Заява Пєскова фактично стала першим публічним коментарем Кремля після інциденту, що, за оцінками спостерігачів, може свідчити про прагнення російської влади мінімізувати політичний ефект від атаки та уникнути демонстрації вразливості столичної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що далекобійні удари по військових і стратегічних об’єктах на території Росії є частиною справедливої відповіді на дії держави-агресора. За його словами, такі операції спрямовані на зменшення можливостей РФ продовжувати масовані удари по Україні та демонструють, що війна дедалі частіше повертається на територію самої Росії, зокрема у ті регіони, які раніше вважалися відносно захищеними.

  • Таємний сценарій миру: Україну можуть розділити буферною зоною вздовж фронту

    Таємний сценарій миру: Україну можуть розділити буферною зоною вздовж фронту

    Війну в Україні можуть спробувати поступово “заморозити” вздовж нинішньої лінії фронту у форматі поетапного сценарію, який нині, за даними The Economist, нібито обговорюється в межах неформальних контактів між Росією та країнами Заходу. Йдеться не про офіційний мирний план, а про попередні дипломатичні напрацювання, які можуть стати основою для майбутніх переговорів, якщо бойові дії перейдуть у фазу відносного виснаження сторін і стабілізації фронту.

    За інформацією видання, одна з концепцій, що розглядається, передбачає поступове запровадження режиму зниження інтенсивності бойових дій із подальшим переходом до ширшого політичного врегулювання. На першому етапі пропонується створення своєрідної буферної зони шириною приблизно 50–70 кілометрів по обидва боки лінії зіткнення, де мають бути суттєво обмежені або повністю припинені активні бойові дії, зокрема застосування важкого озброєння, авіації та далекобійних систем. Така модель, за задумом її прихильників, мала б зменшити інтенсивність війни та створити умови для подальших переговорів про довгострокове врегулювання.

    Водночас, як зазначає The Economist, будь-які обговорення такого формату залишаються вкрай попередніми, а позиції сторін суттєво відрізняються. Україна, за наявною інформацією, бере участь у постійних консультаціях із командою президента США Дональда Трампа, при цьому щоденний характер контактів свідчить про активну дипломатичну роботу навколо можливих сценаріїв завершення війни. Однак жодних офіційних домовленостей або узгоджених рамкових рішень наразі не існує, а всі варіанти залишаються предметом обговорення на рівні ідей.

    Окрему увагу в матеріалі приділено можливим часовим рамкам політичних рішень. Високопоставлений український чиновник, на якого посилається видання, вважає, що Росія навряд чи піде на будь-які суттєві кроки до жовтня, оскільки може намагатися використати цей період у власних політичних інтересах, зокрема у контексті взаємин із США. Після цього, за оцінками співрозмовників, Кремль може прагнути затягнути процес щонайменше до наступної весни, паралельно роблячи ставку на зимову кампанію ракетних і дронових ударів по енергетичній інфраструктурі України, що має посилити тиск на цивільне населення та державні системи.

    Такі дії, за оцінками аналітиків, можуть бути спрямовані на створення умов, за яких Україна опиниться під додатковим військовим та гуманітарним тиском і буде змушена розглядати складніші компроміси в майбутньому. Водночас у Києві неодноразово наголошували, що будь-які сценарії припинення вогню без надійних гарантій безпеки є неприйнятними, оскільки можуть лише заморозити конфлікт і створити ризики його повторної ескалації.

    Важливою частиною дискусій залишаються й вимоги Росії, які, за даними The Economist, не зазнали суттєвих змін. Москва продовжує наполягати на так званій “формулі Анкориджа”, що передбачає фактичне закріплення результатів окупації українських територій. Зокрема, йдеться про можливе юридичне визнання контролю Росії над Кримом і частиною Донбасу, а також фактичне визнання нинішніх ліній фронту в Запорізькій і Херсонській областях. Українська сторона категорично відкидає такі умови, вважаючи їх порушенням міжнародного права та принципу територіальної цілісності.

    На тлі цих процесів у Вашингтоні, за даними видання, поступово формується більш складне бачення конфлікту. З одного боку, посилюється переконання, що Росії не можна довіряти в переговорах, з іншого — визнається, що Україна зберігає здатність чинити активний спротив і навіть досягати успіхів на полі бою. Це підтверджується, зокрема, ударами українських сил по російській енергетичній інфраструктурі, які привернули значну увагу міжнародних партнерів і продемонстрували зміну характеру війни у бік технологічно складнішого протистояння.

    Окремо відзначається, що у США зростає інтерес до українського бойового досвіду, особливо у сфері безпілотних систем. Американські посадовці публічно визнають, що методи ведення війни, які застосовує Україна, вже впливають на переосмислення сучасної військової доктрини в самих Сполучених Штатах.

    Водночас експерти підкреслюють, що будь-які розмови про “заморожування” війни залишаються гіпотетичними і залежать від великої кількості факторів, включно з ситуацією на фронті, внутрішньополітичними процесами у США та Росії, а також рівнем підтримки України з боку міжнародних партнерів. Без узгодженого пакета безпекових гарантій та чітких механізмів контролю навіть тимчасове припинення вогню може залишитися нестабільним і ризикованим сценарієм, який не гарантує довгострокового миру.

  • СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    Служба безпеки України у ніч проти 14 червня провела масштабну серію далеких ударів безпілотниками по території Російської Федерації, уразивши об’єкти нафтової, промислової та логістичної інфраструктури на відстані понад 700 кілометрів від українського кордону. Про це повідомляється у дописі президента України Володимира Зеленського, який підтвердив результати операції та окреслив її як частину системної стратегії «далекобійних санкцій» проти РФ.

    За наявною інформацією, однією з головних цілей став нафтовий об’єкт у Ярославській області Росії, який використовувався в системі державного резервування енергоресурсів. У результаті атаки об’єкт зазнав пошкоджень, а на території виникли осередки займання. Цей регіон знаходиться глибоко в тилу Росії, що підкреслює дальність і масштабність застосованих засобів ураження.

    Окремий удар було завдано по Тульській області, де під атаку потрапило хімічне підприємство «Азот» у місті Новомосковськ. Це підприємство є одним із найбільших у російському хімічному секторі та спеціалізується на виробництві аміаку, азотних сполук і іншої продукції, яка використовується як у цивільній промисловості, так і в технологічних ланцюгах оборонного призначення. За даними з відкритих джерел, продукція заводу може бути залучена до виробництва вибухових речовин і компонентів для боєприпасів, що робить цей об’єкт стратегічно важливим у контексті воєнної економіки РФ.

    У СБУ наголошують, що нічна операція була частиною ширшої кампанії ударів по критичній інфраструктурі Росії та спрямована на поступове виснаження її економічного та військово-промислового потенціалу. Українська сторона розглядає такі дії як відповідь на продовження російської агресії та системні удари по українській території, енергетичній системі та цивільній інфраструктурі.

    Масштаб атаки, за даними моніторингових джерел, був значним і охопив одразу кілька регіонів Росії. Повітряна тривога, за повідомленнями російських регіональних структур, оголошувалася щонайменше у 28 суб’єктах РФ, що свідчить про одночасну активність дронів або загрозу їх застосування на великій території. У низці регіонів також запроваджувалися тимчасові обмеження роботи цивільної авіації, що призвело до затримок і скасувань рейсів. За попередніми даними, щонайменше шість аеропортів Росії були змушені тимчасово змінити або обмежити свою роботу.

    Паралельно повідомляється про серію вибухів і пожеж на промислових об’єктах у різних регіонах. Зокрема, у Ярославській області після ударів зафіксовано займання на нафтобазі «Спецторг Плюс» у районі Рибінська. У мережі з’являлися відео з густим чорним димом над промисловою зоною та повідомлення очевидців про серію вибухів перед початком пожежі. Також повідомлялося про пожежу на хімічному підприємстві «Азот» у Новомосковську, де після ударів виникло масштабне задимлення і було зафіксовано роботу екстрених служб.

    Окрім об’єктів у центральній частині Росії, удари та інциденти фіксувалися також на територіях, які забезпечують військову логістику та постачання, а також на тимчасово окупованих територіях України. Українські джерела підкреслюють, що такі удари мають на меті порушення логістичних ланцюгів, ускладнення постачання пального та хімічних компонентів, а також зниження здатності РФ підтримувати інтенсивні бойові дії.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи нічні події, заявив, що Україна продовжує реалізовувати план далекобійних ударів по військово-економічній інфраструктурі Росії. За його словами, такі дії є прямою відповіддю на відмову Росії припинити агресію та на продовження атак по українських містах і критичній інфраструктурі. Він також наголосив, що Україна неодноразово пропонувала різні формати переговорів, однак у відповідь отримувала лише подальшу ескалацію бойових дій.

    Російська сторона офіційно визнавала пожежі та інциденти на окремих об’єктах, однак традиційно пояснює їх падінням уламків безпілотників або роботою систем протиповітряної оборони. Повні масштаби пошкоджень наразі не розкриваються, а незалежне підтвердження всіх заяв з обох сторін обмежене через характер воєнних дій.

    Аналітики відзначають, що подібні удари дедалі частіше охоплюють глибокі тилові регіони Росії, що свідчить про розширення географії конфлікту та зміну характеру війни у бік довготривалого виснаження ресурсів. Особливу увагу експерти звертають на удари по енергетичній та хімічній інфраструктурі, яка безпосередньо впливає на можливості російського військово-промислового комплексу.

    Ситуація залишається динамічною, а наслідки нічної атаки продовжують уточнюватися. Українська сторона заявляє про продовження таких операцій у рамках стратегії тиску на військову та економічну систему Росії.

  • Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Російська влада готується до безпрецедентного кроку, який ще кілька років тому виглядав би неможливим. Через дедалі масштабніші атаки українських безпілотників Кремль фактично змушений перекладати частину функцій протиповітряної оборони на приватний бізнес. За даними Bloomberg, Міністерство оборони РФ розробляє механізм, який дозволить великим компаніям самостійно закуповувати системи захисту від повітряних атак для охорони своїх підприємств.

    Йдеться не про звичайні засоби безпеки, а про повноцінні елементи протиповітряної оборони: зенітно-артилерійські установки, радіолокаційні станції, системи радіоелектронної боротьби та інше спеціалізоване обладнання для виявлення й ураження безпілотників. Формально контроль над таким озброєнням залишатиметься за Міністерством оборони Росії, однак його обслуговування можуть передати спеціально підготовленим резервним підрозділам.

    Експерти вважають, що цей крок став прямим наслідком різкого зростання ефективності українських далекобійних безпілотників. Якщо ще рік тому основними цілями атак були прикордонні області Росії та тимчасово окуповані території, то нині українські дрони регулярно завдають ударів по стратегічних об’єктах у глибокому тилу РФ. За оцінками Bloomberg, майже чверть території Росії вже перебуває в зоні досяжності українських ударних безпілотників.

    Особливе занепокоєння Кремля викликають удари по енергетичній інфраструктурі. Лише протягом останніх місяців українські дрони атакували низку нафтопереробних заводів, нафтобаз, терміналів та об’єктів паливної інфраструктури. За даними Bloomberg, у травні безпілотники атакували вісім із десяти найбільших російських нафтопереробних заводів, що призвело до найнижчого рівня переробки нафти з 2009 року та створило ризики дефіциту пального на внутрішньому ринку РФ.

    Проблеми виникли не лише в нафтовому секторі. Повідомляється також про перебої в роботі підприємств хімічної та добривної промисловості. Російські компанії дедалі частіше стикаються із загрозою зупинки виробництва через атаки безпілотників або необхідність тимчасово припиняти роботу для перевірки безпеки об’єктів.

    Ще наприкінці травня глава Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін публічно звертався до Володимира Путіна із проханням дозволити бізнесу використовувати власні системи захисту від дронів. За його словами, компанії готові самостійно фінансувати закупівлю озброєння, засобів РЕБ і навіть лазерних систем для боротьби з безпілотниками.

    Показово, що процес уже фактично стартував. За інформацією Bloomberg, деякі великі промислові підприємства вже домовилися з Міноборони РФ про розміщення поблизу своїх виробничих майданчиків зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир». Раніше російський бізнес не мав права самостійно організовувати настільки серйозний рівень захисту об’єктів.

    Крім того, наприкінці травня Росія ухвалила закон, який дозволив Центральному банку РФ, Сбербанку та низці інших великих фінансових установ створювати власні системи захисту від дронів та фінансувати відповідні заходи безпеки. Це стало ще одним свідченням того, що Кремль уже не здатний забезпечити централізоване прикриття всіх стратегічних об’єктів країни.

    Ситуація загострилася після серії українських ударів по Санкт-Петербургу та Ленінградській області. У червні українські безпілотники атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, військові об’єкти в Кронштадті та інші стратегічні цілі, розташовані більш ніж за тисячу кілометрів від українського кордону. У результаті російська влада була змушена обмежувати роботу аеропортів, мобільного зв’язку та навіть інтернету.

    Аналітики зазначають, що нинішнє рішення Кремля є непрямим визнанням серйозних проблем у системі російської протиповітряної оборони. Війна поступово переходить у фазу, коли захист критичної інфраструктури стає не лише завданням армії, а й відповідальністю приватного сектору.

    Показово, що аналогічні моделі захисту інфраструктури розвиваються і в Україні, однак у зовсім іншому форматі. Міністерство оборони України вже залучило десятки підприємств до системи захисту від російських дронів, інтегрувавши їх у єдину систему ППО під командуванням Повітряних сил. За даними Міноборони, приватні групи протиповітряної оборони вже збили понад два десятки російських безпілотників різних типів.

    У Росії ж фактично йдеться про спробу терміново закрити прогалини в обороні після того, як українські дрони довели свою здатність регулярно діставатися стратегічно важливих об’єктів на відстані понад дві тисячі кілометрів від фронту. І якщо раніше головною проблемою Кремля були удари по прикордонних регіонах, то тепер російське керівництво змушене шукати способи захистити практично всю економічну інфраструктуру країни.

    Схоже, що війна дронів виходить на новий рівень, а українські безпілотники вже змушують Кремль переглядати саму модель оборони держави.

  • ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    На тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції відновили зовнішнє електропостачання після тривалого 15-годинного блекауту. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), наголосивши, що інцидент вкотре продемонстрував критичну залежність найбільшої атомної електростанції в Європі від стабільності зовнішніх енергетичних ліній та загальний рівень вразливості об’єкта в умовах війни.

    За даними агентства, під час відключення станція була змушена повністю перейти на аварійні дизель-генератори, які забезпечували живлення систем охолодження шести зупинених реакторів. Попри те, що енергоблоки не виробляють електроенергію, вони все одно потребують безперервного охолодження ядерного палива, і будь-яке порушення цього процесу створює потенційно небезпечні ризики для ядерної безпеки.

    У МАГАТЕ зазначили, що це вже 18-й випадок повного або часткового відключення зовнішнього електропостачання на станції з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України. При цьому саме цей інцидент став одним із найдовших за час спостережень, що ще більше підкреслює крихкість енергетичної інфраструктури об’єкта та залежність станції від зовнішніх факторів.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив, що регулярні перебої з електропостачанням є серйозним сигналом про системні ризики. За його словами, стабільне зовнішнє живлення є ключовою умовою безпечної роботи атомної станції навіть у режимі зупинених реакторів, а повторювані відключення створюють постійну загрозу виникнення аварійних ситуацій. Він також підкреслив необхідність термінового відновлення та ремонту ліній електропередач, які забезпечують живлення ЗАЕС, із гарантіями безпеки для таких робіт.

    В агентстві окремо звернули увагу на те, що нинішня ситуація є наслідком тривалого впливу бойових дій та пошкодження критичної інфраструктури навколо станції. Будь-які перебої в роботі електромережі змушують персонал використовувати резервні системи живлення, які не розраховані на довготривалу роботу, що підвищує ризики технічних збоїв і ускладнює контроль над безпековими параметрами об’єкта.

    Як повідомляється, під час останнього блекауту дизель-генератори працювали безперервно, забезпечуючи мінімально необхідний рівень електропостачання для охолодження реакторів. Після відновлення зовнішнього живлення станція повернулася до штатного режиму забезпечення енергопостачання через зовнішні лінії, однак ситуація залишається нестабільною.

    Що передувало, у ніч на 3 червня 2026 року на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут, який став вже 17-м від моменту захоплення станції російськими військами. Це також був п’ятий подібний випадок лише з початку року, що свідчить про систематичний характер проблем із енергопостачанням на об’єкті.

    Додатково напругу навколо ситуації посилили події в енергетичній інфраструктурі регіону. Зокрема, Запорізька теплоелектростанція, через розподільчі вузли якої частково здійснюється передача електроенергії до району АЕС, зазнала пошкоджень унаслідок атак. Це ще більше ускладнило стабільність енергосистеми та підвищило ризики повторних відключень.

    Напередодні МАГАТЕ також повідомляло про запровадження локального режиму припинення вогню в районі станції, який дозволив провести термінові ремонтні роботи на лініях електропередач. Саме ці заходи, за оцінкою агентства, стали ключовими для відновлення зовнішнього живлення після останнього блекауту.

    Попри тимчасове відновлення електропостачання, у МАГАТЕ продовжують наголошувати, що ситуація на Запорізькій АЕС залишається надзвичайно крихкою. Постійні перебої з енергопостачанням, обмежені можливості ремонту інфраструктури та фактор бойових дій формують середовище, в якому ризик виникнення аварійних сценаріїв залишається підвищеним.

    Експерти агентства підкреслюють, що будь-яке тривале порушення електропостачання на атомній станції, навіть із зупиненими реакторами, може мати серйозні наслідки. Саме тому питання стабільного живлення ЗАЕС залишається одним із ключових елементів міжнародної ядерної безпеки, а ситуація навколо станції продовжує перебувати під постійним моніторингом МАГАТЕ.

  • Пентагон підготував план ударів по Ірану на випадок рішення Трампа — CNN

    Пентагон підготував план ударів по Ірану на випадок рішення Трампа — CNN

    Міністерство оборони Сполучених Штатів Америки підготувало широкий перелік потенційних військових і стратегічних цілей на території Ірану на випадок, якщо президент США Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення або розширення ударів по країні. Про це повідомляє CNN із посиланням на поінформовані джерела в адміністрації та оборонному відомстві.

    За даними телеканалу, документ із варіантами ударів є частиною оновленого оперативного планування Пентагону, яке було активізоване на тлі загострення напруженості між Вашингтоном і Тегераном. У ньому, як стверджують співрозмовники, розглядаються сценарії точкових ударів, обмежених військових операцій, а також більш масштабних кампаній із застосуванням високоточної зброї по ключових об’єктах іранської інфраструктури.

    Ключовим тригером для активізації планування стала серія внутрішніх нарад у Білому домі. Зокрема, 16 травня Трамп провів зустріч із вищим керівництвом своєї команди з національної безпеки, під час якої обговорювалися різні варіанти політики щодо Ірану — від посилення дипломатичного тиску до потенційного відновлення військових ударів. Наступного дня президент США публічно заявив, що Тегерану “краще поквапитися”, інакше “від нього нічого не залишиться”, що було сприйнято як різке посилення риторики та сигнал про готовність до ескалації.

    За даними CNN, у цій зустрічі в гольф-клубі Трампа у Вірджинії брали участь віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф та спеціальний посланник Стів Віткофф. Саме там, за словами джерел, обговорювалися як дипломатичні механізми стримування Ірану, так і потенційні сценарії силового впливу у разі провалу переговорів.

    Окрему роль у дискусіях відіграє питання Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти. За оцінками американських чиновників, будь-яка ескалація в регіоні може спричинити різке зростання цін на енергоносії та глобальну економічну нестабільність, що робить ситуацію особливо чутливою для США та їхніх союзників. Саме економічний фактор, за словами співрозмовників CNN, є одним із ключових у розрахунках Білого дому.

    Джерела в адміністрації також зазначають, що рішення щодо подальших дій щодо Ірану наразі не ухвалене остаточно. Білий дім тимчасово взяв паузу, щоб оцінити результати міжнародних контактів, зокрема переговорів між Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпін. У Вашингтоні розглядають ці перемовини як потенційно важливий фактор, який може вплинути на позицію Пекіна щодо Ірану та загальну динаміку глобального тиску на Тегеран.

    Водночас Пентагон, за даними джерел CNN, вже сформував попередній перелік об’єктів, які можуть стати цілями у разі ухвалення рішення про військову операцію. Йдеться про стратегічну інфраструктуру, включно з енергетичними об’єктами, транспортними вузлами та іншими критичними елементами економіки Ірану. Окремо розглядаються варіанти ударів по військових об’єктах, які можуть бути задіяні у потенційній ескалації в регіоні.

    За словами співрозмовників, планування носить багаторівневий характер і передбачає різні ступені інтенсивності операцій — від обмежених точкових ударів до масштабної кампанії, яка може суттєво змінити баланс сил у регіоні. При цьому наголошується, що мова поки що йде виключно про підготовку сценаріїв, а не про ухвалене рішення про застосування сили.

    У політичних колах Вашингтона, як зазначає CNN, зростає напруженість через дедалі жорсткішу риторику щодо Тегерана. Трамп, за словами його оточення, дедалі більше втрачає терпіння через затяжні переговори та відсутність відчутного прогресу у досягненні нової ядерної угоди або ширшого політичного компромісу. Окремим фактором роздратування називають ситуацію з Ормузькою протокою, яку в США розглядають як інструмент економічного тиску з боку Ірану.

    Водночас у Пентагоні наголошують, що військові плани є стандартною практикою стратегічного планування і не означають автоматичного переходу до бойових дій. Однак масштаб і деталізація підготовлених сценаріїв свідчать про серйозність розгляду можливості ескалації у випадку провалу дипломатичних зусиль.

    Окремо медіа нагадують, що загальні витрати США, пов’язані з військовими діями та операціями проти Ірану, за оцінками Пентагону, вже досягли близько 29 млрд доларів. Це перевищує попередні офіційні оцінки, надані Конгресу, і підкреслює довготривалий характер напруженості між двома країнами.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація може стати одним із найсерйозніших етапів загострення у відносинах США та Ірану за останні роки. Поєднання військового планування, жорсткої риторики та нестабільності в регіоні створює передумови для швидкої ескалації, якщо дипломатичні канали не дадуть результату.

  • Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна планує суттєво посилити інтеграцію з європейською енергосистемою та побудувати нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії. У “Укренерго” заявляють, що йдеться не лише про технічне розширення міждержавних перетинів, а фактично про створення нової архітектури енергетичної безпеки для всього регіону.

    Про це повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко під час зустрічі з послом Молдови в Україні Віктором Кіріле.

    За словами Зайченка, Україна вже має конкретні проєкти щодо будівництва нових ліній електропередачі між українською та молдовською енергосистемами. У перспективі ці маршрути мають забезпечити пряміші та потужніші зв’язки з Румунією та загалом із європейською мережею ENTSO-E.

    “Для нас важливо збільшувати технічну спроможність наших міждержавних перетинів, що потребує будівництва нових ліній електропередачі. Ми маємо абсолютно чіткі проєкти, реалізація яких дозволить посилити міждержавні зв’язки між Україною та Молдовою, а в перспективі — і з Румунією”, — заявив очільник “Укренерго”.

    У компанії наголошують, що нові енергетичні маршрути дадуть змогу краще балансувати енергосистеми країн регіону, а також збільшать можливості для імпорту та експорту електроенергії.

    Особливо актуальним це питання стало після масованих російських атак по українській енергетичній інфраструктурі у 2024–2026 роках. Саме імпорт електроенергії з країн ЄС неодноразово допомагав стабілізувати українську енергосистему в пікові періоди дефіциту.

    Під час зустрічі сторони також обговорили технічні питання обслуговування ліній електропередачі, які перетинають українсько-молдовський кордон, а також майбутню координацію енергетичних операторів двох держав.

    Окремий акцент зробили на інтеграції України та Молдови до спільного європейського ринку електроенергії. У “Укренерго” зазначили, що для цього необхідні як законодавчі зміни, так і масштабні технічні рішення.

    Україна та Молдова синхронізували свої енергосистеми з континентальною європейською мережею ENTSO-E ще 16 березня 2022 року — менш ніж через місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це стало одним із найважливіших рішень для енергетичної безпеки України за час війни.

    До цього українська енергосистема історично працювала синхронно з енергомережами Росії та Білорусі. Від’єднання від них та екстрене приєднання до ENTSO-E стало безпрецедентною операцією для європейського енергоринку.

    Після синхронізації Україна отримала можливість імпортувати електроенергію з ЄС, а також поступово нарощувати експорт у періоди профіциту.

    Водночас європейські оператори через воєнні ризики тривалий час погоджували лише короткострокові добові аукціони на розподіл міждержавного перетину для торгівлі електроенергією.

    Енергетичні компанії неодноразово заявляли, що відсутність довгострокових місячних та річних аукціонів заважає стабільному плануванню імпорту електроенергії та стримує розвиток ринку.

    Ситуація почала змінюватися наприкінці 2025 року. У грудні Україна вперше з початку повномасштабної війни запровадила довгострокові місячні аукціони з розподілу міждержавного перетину за європейськими правилами з Румунією, Угорщиною та Словаччиною.

    Ще у червні 2022 року оператори систем передачі України, Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови домовилися про впровадження спільних аукціонів. Практична реалізація стартувала з Румунією у листопаді 2023 року, а пізніше — і з Польщею на напрямку ХАЕС — Жешув.

    У березні 2026 року Міністерство енергетики України також анонсувало різке збільшення можливостей для імпорту електроенергії з ЄС, зокрема з Румунії, Польщі та Словаччини.

    Крім розвитку міждержавних перетинів, Україна та Молдова обговорюють механізми аварійної допомоги. Йдеться про укладання угод, які дозволять оперативно передавати електроенергію одна одній у разі надлишку або дефіциту в енергосистемах.

    Експерти зазначають, що нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії можуть стати стратегічним елементом енергетичної незалежності України від російського впливу та ще сильніше інтегрувати український енергоринок у європейський простір.