Hronikanovostej.com

Позначка: експорт

  • На Закарпатті запрацював логістичний хаб

    На Закарпатті запрацював логістичний хаб

    У Берегівському районі Закарпаття офіційно відкрився новий мультимодальний логістичний хаб під назвою “Термінал Чорнотисів”. Цей сучасний “сухий порт” стане важливою частиною інфраструктури для перевантаження та транспортування вантажів не лише в Україні, а й за її межі.

    На Закарпатті запрацювало підприємство “Термінал Чорнотисів”, яке функціонує як новий мультимодальний термінал – так званий “сухий порт”. Про це повідомив начальник Закарпатської ОВА Віктор Микита.

    Зазначається, що цей мультимодальний термінал є великим логістичним хабом на території Берегівського району.

    Основна функція підприємства – здійснення перевантаження різноманітних вантажів, зокрема, не лише сільськогосподарської продукції, олії, а в перспективі також нафтопродуктів – з метою подальшого транспортування отримувачам у всіх куточках світу,

    – йдеться у повідомленні.

    Термінал має вдале географічне розташування – поруч із кордоном з Угорщиною та Румунією.

    Підприємство активно нарощує виробничі процеси, має намір у 2025 році в кілька разів збільшити обсяги перевантаження товарів.За словами глави ОВА, виробнича площа підприємства – 14,1 га. Загальна сума здійснених на сьогодні інвестицій становить близько 282 млн грн.

  • В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту 

    В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту 

    За даними Державної митної служби України, у першому півріччі поточного року Китай став найбільшим постачальником імпортованих товарів для України, тоді як Польща виявилася найбільшим експортером з країни.

    Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

    Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

    Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

    Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

    Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

    Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

  • Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

    Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

    Віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року, наголосила на важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році.

    Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

    За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

    Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

    Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.

  • БЕБ викрило корупційну схему на Одеській митниці

    БЕБ викрило корупційну схему на Одеській митниці

    Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з офісом Генерального прокурора України викрили масштабну корупційну схему, в яку були залучені чинні та колишні посадовці Одеської митниці.

    Зловживання службовим становищем дозволило одній із компаній-експортерів соняшникових культур уникнути сплати податків, що завдало державі збитків на суму понад 13 мільйонів гривень.

    П’ятьом учасникам схеми повідомлено про підозру.

    Встановлено, що посадові особи митних постів Одеської митниці на підставі документів, що містили неправдиві відомості, видали компанії-експортеру сертифікати про походження сільськогосподарської продукції.

    Надалі ці сертифікати були використані експортером для того, щоб безперешкодно вивезти сільськогосподарську продукцію та ухилитися від сплати податків за допомогою зменшення експортного мита з 10 % до 3,6 % та 2,7 %.

    Таким чином державному бюджету було завдано понад 13 млн грн збитків.

  • Головна схема країни: як “банани” перетворюються на “липове зерно”

    Головна схема країни: як “банани” перетворюються на “липове зерно”

    У той час, як Україна намагається підняти свою економіку та зміцнити фінансову стабільність, з’являються схеми, які не тільки підривають ці зусилля, але й наносять значні збитки державному бюджету. Одна з таких схем, яку можна назвати “Головною схемою країни”, передбачає перетворення бананів на “липове зерно” і отримання від держави 20% від суми фіктивного експорту.

    Суть схеми

    Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

    Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

    За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

    Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

    Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

    Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

    Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

    І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

    Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

    У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

    Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

    В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

    Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

    Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

    Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

    Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

    Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

    У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

    Загалом, все лише у плюсах:

    Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

    Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

    ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

    У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.

  • Вплив масованих ракетних обстрілів на темпи зростання ВВП України

    Вплив масованих ракетних обстрілів на темпи зростання ВВП України

    За даними Мінекономіки, у квітні валовий внутрішній продукт України зріс на 4,3%, що трохи менше, ніж у березні, коли цей показник становив 4,6%. Прес-служба міністерства надала цю інформацію.

    У період з січня по квітень 2024 року економіка продовжує показувати ознаки відновлення, завдяки рекордним обсягам експорту товарів, збільшенню попиту на будівельні послуги та підтримці інфраструктурних проектів з державного бюджету. Про це заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

    Вона також підкреслила, що стабільна робота морського коридору сприяла зростанню виробництва металургійної продукції та видобуванню металевих руд.

    Проте, проблеми з енергетичною системою, включаючи атаки на енергетичні об’єкти та пошкодження трансформаторних підстанцій, створюють труднощі для генерації електроенергії. Це може негативно вплинути на роботу промисловості та інших секторів економіки.

    Міністерство економіки також опублікувало два сценарії у своєму консенсус-прогнозі: один передбачає закінчення війни у 2024 році, а інший – тривання конфлікту. У 2023 році Україна витратила на військові потреби 64,8 мільярда доларів, що становить 58% від загальних державних витрат і місце за обсягом витрат на військові цілі в світі.

  • Морським коридором в Україні пройшло понад 45 мільйонів тонн вантажів

    Морським коридором в Україні пройшло понад 45 мільйонів тонн вантажів

    Протягом майже дев’яти місяців роботи Українського морського коридору через нього пройшло близько 1 600 суден. Ці судна транспортували з портів Великої Одеси 45 мільйонів тонн вантажів, переважно агропродукцію від українських фермерів, призначену для глобальних продовольчих ринків.

    Більше 30 мільйонів тонн української агропродукції було доставлено до 38 країн світу. У той же час, поруч з українськими портами знаходиться ще 108 суден, які очікують на завантаження понад 3 мільйонів тонн продукції для подальшого експорту.

    Важливо! Міжнародна морська організація також обговорила з українськими партнерами заходи посилення безпеки у рамках тимчасового українського морського коридору.

    Експорт зерна трохи знизився у порівнянні з минулим роком. З початку маркетингового року 2023-2024, Україна експортувала 41,989 мільйона тонн зерна, що на 0,643 мільйона тонн менше, ніж рік тому, що становить зменшення на 1,5%.

    Зауважте! Тим не менш, експорт пшеничного борошна та борошна з інших зернових знизився на 33%, склавши 87,6 тисячі тонн, що на 43,2 тисячі тонн менше, ніж роком раніше.

    Незважаючи на це, Україні вдалося повернутися до довоєнних експортних показників зерна, зокрема:

    • Пшениця – 16,002 мільйона тонн;
    • Ячмінь – 2,214 мільйона тонн;
    • Жито – 1,3 тисячі тонн;
    • Кукурудза – 23,292 мільйона тонн.
  • Чи Україна планує експортувати власну зброю: позиція Олександра Камишіна

    Чи Україна планує експортувати власну зброю: позиція Олександра Камишіна

    Зараз Україна не розглядає можливість відкриття експорту зброї через відсутність політичної підтримки, повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

    Наразі, як зазначається, український оборонний комплекс має зайві потужності, які перевищують обсяги фінансування з державного бюджету утричі. Тому деякі виробники виразили бажання отримати експортні ліцензії для використання невикористаних потужностей, але така ініціатива наразі не має підтримки на політичному рівні.

    “Виробники мають право вимагати, щоб їхні потужності були повністю використані або надані можливості експорту. Однак ця позиція не має необхідної політичної підтримки, і тому ми шукаємо фінансування для наших підприємств з метою збереження всього виробництва в Україні”, — зазначив Камишін.

    Він також підкреслив, що в цьому напрямку вже є певні успіхи, зокрема, Данія виділила близько 1,1 мільярда гривень на закупівлю зброї для Збройних Сил України в українських виробників.

  • Експорт агропродукції Українським коридором досягнув 25 млн тонн

    Експорт агропродукції Українським коридором досягнув 25 млн тонн

    Наше джерело в Офісі Президента розповіло, що Україна успішно відновила роботу портів, що призвело до збільшення надходжень до бюджету та зменшення навантаження на кордон з ЄС. За час роботи морського коридору, з вересня минулого року, 1300 суден вивезли з портів великої Одеси понад 36 мільйонів тонн вантажів, переважно це було зерно та металургія. Україна продовжує збільшувати кількість суден, наразі на підході до портів перебуває понад 130 суден, які можуть експортувати близько 4 мільйонів тонн продукції.

    Протягом 7 місяців роботи Українського коридору, 1286 суден експортували понад 36 мільйонів тонн вантажів, з яких 25 мільйонів тонн – продукція українських аграріїв.

    Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України.

    Наразі на підході до портів Одеса, Чорноморськ та Південний очікують 135 суден, які мають експортувати 4 мільйони тонн вантажів.

    “Український коридор є ефективним логістичним шляхом, ритмічна робота якого є результатом спільних зусиль держави, Об’єднаних Сил Оборони та всієї морської інфраструктурної команди”, – підкреслив Олександр Кубраков, віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.

  • Солодкий успіх: виторг кондитерської корпорації Roshen зросли на 44% у 2023 році

    Солодкий успіх: виторг кондитерської корпорації Roshen зросли на 44% у 2023 році

    У 2023 році Кондитерська корпорація “Рошен”, основна компанія групи Roshen, досягла виторгу на рівні 31,85 млрд грн, згідно з даних YouControl. Президент компанії Roshen, Вʼячеслав Москалевський, розповів Forbes, що зростання продажів і відповідно прибутків було зумовлене переважно експортом.

    У 2023 році чистий дохід Roshen від реалізації продукції становив 31,85 млрд грн, при цьому собівартість реалізованої продукції склала 21,46 млрд грн. У порівнянні з 2022 роком, коли виторг компанії склав 22,13 млрд грн, а собівартість – 15,32 млрд грн, це представляє значний ріст.

    Чистий прибуток Roshen за 2023 рік склав майже 5,64 млрд грн, що на 43,5% більше, ніж у 2022 році.

    За словами Москалевського, зростання продажів та прибутку в 2023 році було спричинене збільшенням обсягів експорту. Він також зауважив, що експорт зросли приблизно у півтора раза, а частка України на ринку скоротилась.

    У березні 2022 року Roshen зупинив роботу двох фабрик у Києві та Борисполі, а також зменшив потужності фабрик у Вінниці та Кременчуці. Це призвело до п’ятикратного зменшення продажів у перших місяцях вторгнення до 3000 тонн. У рейтингу “Candy Industry top-100” 2023 року Roshen посідає 23-те місце з обсягом продажів у розмірі $800 млн.

    Компанія Roshen включає в себе українські фабрики, такі як Київська, Кременчуцька, Бориспільська та два виробничі майданчики у Вінниці, а також іноземні активи, такі як Клайпедська кондитерська фабрика в Литві, Bonbonetti Choco Kft в Угорщині, та Вінницький молочний завод.

    У середині 2023 року продукція Roshen зникла з полиць гіпермаркетів “Auchan Україна”, через те що ритейлер продовжує працювати у Росії, зауважив Москалевський в серпні 2023 року. Це рішення Auchan було прийняте “з комерційних причин ще до повномасштабної війни”.

    Мережа магазинів Roshen налічує 95 точок у 16 містах України, з них 39 у Києві. У 2023 році компанія відкрила свої перші магазини у Луцьку, Хмельницькому та Івано-Франківську.

    Roshen займає перше місце серед 20 найбільших компаній харчової промисловості і виробництва напоїв, а також увійшла до рейтингу 200 найбільших приватних компаній України від Forbes.