Hronikanovostej.com

Позначка: економіка

  • Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження 100% мит на імпорт французьких вин і шампанського, якщо Франція не скасує податок на цифрові послуги, який зачіпає американські технологічні компанії. Йдеться про чергове загострення давнього торговельного конфлікту між Вашингтоном і Парижем, який знову вийшов на політичний рівень напередодні саміту G7.

    Про це повідомляє The New York Post.

    За словами Трампа, він уже порушував це питання у розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном. Американський лідер наполягає, що Франція має відмовитися від 3% податку на цифрові послуги, який стягується з доходів великих технологічних компаній, що працюють на французькому ринку. Під дію цього збору підпадають такі корпорації, як Google, Amazon, Meta та Apple.

    Трамп заявив, що у разі збереження цього податку США будуть змушені вдатися до жорстких заходів у торгівлі, зокрема до запровадження повного мита на один із ключових символів французького експорту — вино та шампанське. За його словами, це буде відповіддю на «несправедливе оподаткування американських компаній» і спробою захистити економічні інтереси США.

    Він підкреслив, що рішення є умовним і може бути скасоване, якщо Франція перегляне свою податкову політику щодо цифрових корпорацій. У своїх коментарях Трамп фактично пов’язав торговельні обмеження з вимогою демонтувати чинну систему цифрового оподаткування.

    Французький цифровий податок, який часто називають податком GAFAM, діє з 2019 року і був запроваджений як відповідь на те, що великі технологічні компанії сплачують непропорційно низькі податки у країнах, де фактично отримують прибутки. Франція стверджує, що цей механізм дозволяє вирівняти податкове навантаження та забезпечити справедливіші умови для національних економік Європи.

    Натомість у США цей податок неодноразово критикували, вважаючи його дискримінаційним щодо американських компаній. Саме ця суперечність уже кілька років є одним із джерел напруги у трансатлантичних економічних відносинах і періодично призводить до загострень на рівні торговельної політики.

    Поточна заява Трампа прозвучала напередодні саміту G7, який проходить у французькому Евіані. Там лідери провідних економік світу обговорюють глобальні правила торгівлі, цифрового регулювання та оподаткування транснаціональних корпорацій. У цьому контексті погрози нових мит можуть ускладнити переговори між США та європейськими партнерами.

    Економічний вимір конфлікту є суттєвим, оскільки Сполучені Штати залишаються одним із найбільших ринків для французького вина. Щороку Франція експортує до США продукції виноробної галузі на понад два мільярди доларів, і саме цей сегмент може стати найбільш вразливим у разі запровадження 100% мит.

    Французька сторона поки офіційно не відповіла на нові заяви американського президента, однак подібні торговельні суперечки між Парижем і Вашингтоном вже виникали раніше і неодноразово завершувалися тимчасовими компромісами після переговорів на рівні урядів або в межах Європейського Союзу.

    Ситуація навколо цифрового податку залишається одним із ключових пунктів розбіжностей у глобальній економічній політиці, оскільки різні країни намагаються знайти баланс між оподаткуванням цифрових гігантів і збереженням інвестиційної привабливості. Заява Трампа лише підсилю

  • 45 за долар уже в касах банків

    45 за долар уже в касах банків

    В Україні зафіксовано новий історичний етап на валютному ринку — середній готівковий курс долара в банках уперше перевищив позначку 45 гривень. Разом із цим зростає і євро, який оновив чергові максимуми та закріпився вище рівня 52 гривень. Про це свідчать дані фінансового моніторингу minfin.com.ua за 10 червня.

    Банки оновили курси валют, і середні показники в касах виглядали так: долар США коливався в межах 44,65–45,20 грн, тоді як днем раніше він становив 44,45–44,95 грн. Євро зріс до 51,52–52,30 грн проти попередніх 51,35–52,04 грн. Таким чином, у частині банків продаж долара вже офіційно перевищив психологічну позначку 45 гривень, що стало важливим сигналом для ринку та населення.

    У розрізі найбільших банків ситуація також демонструє закріплення нового коридору. У ПриватБанку курс долара становив 44,55–45,15 грн, в Ощадбанку 44,60–45,25 грн, в Укрсиббанку 44,50–45,10 грн, у ПУМБ 44,60–45,20 грн, а в Райффайзен Банку 44,80–45,20 грн. У низці цих фінустанов продаж долара вже стабільно перевищує 45 гривень, що свідчить про поступову адаптацію ринку до нового рівня.

    Євро також демонструє стале зростання. У ПриватБанку його курс становив 51,40–52,40 грн, в Ощадбанку 51,50–52,35 грн, в Укрсиббанку 51,25–52,15 грн, у ПУМБ 51,60–52,30 грн, а в Райффайзен Банку 51,30–52,36 грн, що підтверджує загальну тенденцію до посилення європейської валюти.

    Водночас офіційний курс Національного банку України також оновлює рекорди. У середу, 10 червня, він становив 44,84 грн за долар, що стало черговим історичним максимумом у червні. Різниця між офіційним і готівковим курсом залишається контрольованою, однак експерти відзначають, що вона може впливати на очікування населення та посилювати попит на валюту.

    Фінансисти пояснюють зростання долара комплексом факторів, серед яких підвищений попит з боку бізнесу та населення, сезонні коливання імпорту, загальна невизначеність на світових ринках та поведінковий фактор, коли громадяни у періоди нестабільності активніше купують валюту як захисний актив. Аналітики застерігають, що сам рівень 45 гривень є радше психологічною межею, однак його подолання може закріпити очікування подальшої девальвації гривні.

    На тлі зростання курсу бізнес поступово переглядає ціни на імпортні товари, паливо та техніку, а банки розширюють різницю між купівлею і продажем валюти через підвищену волатильність. Експерти підкреслюють, що валютний ринок залишається чутливим і може швидко змінюватися залежно від макроекономічних рішень, інтервенцій Національного банку та надходжень валютної виручки.

    Загалом ситуація свідчить про поступове входження гривні в новий курсовий діапазон, де рівень 45 гривень за долар може стати не винятком, а новою ринковою реальністю.

  • Рада наростила оборонний бюджет-2026 на 1,5 трлн грн

    Рада наростила оборонний бюджет-2026 на 1,5 трлн грн

    Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт №15224 про внесення змін до державного бюджету на 2026 рік, яким передбачено суттєве збільшення видатків на сектор безпеки та оборони. За відповідне рішення проголосували 242 народні депутати, повідомив парламентар Ярослав Железняк.

    Прийняті зміни фактично означають масштабне переформатування бюджетних пріоритетів держави у 2026 році з акцентом на обороноздатність, стійкість державних інституцій та забезпечення армії в умовах повномасштабної війни. Загальний обсяг додаткового фінансування сектору безпеки та оборони збільшується на 1,5 трлн грн, що є одним із найбільших одноразових збільшень оборонних видатків за останні роки.

    Основним джерелом покриття цих витрат визначено міжнародну фінансову допомогу від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Support Loan. Загальний обсяг цієї програми становить 45 млрд євро, з яких 31,8 млрд євро спрямовуються безпосередньо на фінансування оборони та безпеки України. Таким чином, значна частина додаткових бюджетних можливостей формується за рахунок зовнішньої підтримки, яка інтегрується в державний бюджет.

    Найбільша частина нових оборонних видатків — близько 1,3 трлн грн — буде спрямована на матеріально-технічне забезпечення сил оборони. Йдеться про закупівлю озброєння, боєприпасів, військової техніки, а також ремонт, відновлення та модернізацію наявного озброєння і військових систем. Це фінансування має забезпечити як поточні потреби фронту, так і підтримку боєздатності армії у середньостроковій перспективі, з урахуванням інтенсивності бойових дій та витрат техніки.

    Окремим великим блоком фінансування передбачено 174 млрд грн на грошове забезпечення військовослужбовців. Це рішення спрямоване на стабілізацію виплат у секторі оборони, збереження мотиваційної складової служби та забезпечення передбачуваності фінансового забезпечення для військових. Умови війни створюють додаткове навантаження на бюджет, і ця стаття витрат є однією з ключових у структурі оборонного фінансування.

    Ще 14,6 млрд грн передбачено для формування резервного фонду сектору безпеки та оборони. Ці кошти використовуватимуться для оперативного реагування на непередбачувані потреби армії, включно з терміновими закупівлями, логістичними витратами або покриттям критичних дефіцитів у забезпеченні.

    Паралельно з оборонним блоком зміни до бюджету передбачають низку інших важливих напрямів фінансування, пов’язаних із забезпеченням стійкості держави. Зокрема, 40 млрд грн спрямовуються на посилення енергетичної та інфраструктурної стійкості регіонів у зимовий період. Ці кошти будуть використані для захисту критичної інфраструктури, модернізації котелень, розвитку когенераційних установок, а також створення резервних джерел електроживлення, що є критично важливим на тлі ризиків атак на енергосистему.

    Ще 40 млрд грн направляються до резервного фонду державного бюджету. Цей інструмент дозволяє уряду оперативно фінансувати непередбачувані витрати, які можуть виникати внаслідок воєнних дій, надзвичайних ситуацій або необхідності термінового реагування на кризові явища в економіці чи інфраструктурі.

    У парламенті нагадують, що процес коригування бюджету на 2026 рік тривав у кілька етапів. У травні Верховна Рада підтримала відповідний законопроєкт у першому читанні, а вже в червні бюджетний комітет рекомендував фінальну редакцію до ухвалення з урахуванням оновлених макрофінансових прогнозів та очікуваних надходжень міжнародної допомоги.

    Окремо підкреслюється, що ухвалені зміни тісно пов’язані з європейською фінансовою підтримкою. Програма Ukraine Support Loan розглядається як один із ключових інструментів стабілізації державних фінансів України у 2026 році, оскільки дозволяє частково компенсувати високі витрати на оборону без надмірного навантаження на внутрішні джерела доходів.

    У результаті ухвалених рішень структура державного бюджету 2026 року стає ще більш оборонно-орієнтованою. Це відображає як поточні безпекові виклики, так і довгострокову стратегію держави щодо підтримки оборонного сектору та стійкості економіки в умовах війни.

  • Угода століття під загрозою: американські штати хочуть зірвати злиття Paramount і Warner Bros.

    Угода століття під загрозою: американські штати хочуть зірвати злиття Paramount і Warner Bros.

    У Сполучених Штатах розгортається одна з найгучніших корпоративних суперечок останніх років, яка може суттєво змінити майбутнє світової індустрії розваг. Низка американських штатів, серед яких Каліфорнія та Нью-Йорк, готують судовий позов для блокування масштабної угоди між Paramount і Warner Bros. Discovery вартістю близько 110 мільярдів доларів. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела, обізнані з перебігом підготовки судового процесу. За їхніми словами, позов може бути поданий уже найближчими тижнями, що створює серйозну загрозу для одного з найбільших злиттів в історії американського медіаринку.

    Майбутня судова справа може стати наймасштабнішим втручанням влади окремих штатів у процес великого корпоративного об’єднання за останні роки. Хоча точний перелік учасників коаліції поки не розголошується, сам факт активної підготовки позову свідчить про серйозне занепокоєння регіональних органів влади можливими наслідками створення нового медіагіганта. Представники антимонопольних структур побоюються, що об’єднання двох великих студій призведе до надмірної концентрації впливу на ринку виробництва контенту, послабить конкуренцію та змінить баланс сил у сфері кіно, телебачення та стримінгових сервісів.

    Особливу увагу до угоди привертає роль Каліфорнії, яка є центром американської індустрії розваг. Саме тут розташований Голлівуд, найбільші кіностудії світу та десятки тисяч робочих місць, пов’язаних із виробництвом контенту. Генеральний прокурор Каліфорнії Роб Бонта ще після оголошення про майбутнє злиття заявив про намір ретельно перевірити його наслідки для конкуренції. Відтоді його офіс проводить власне розслідування. Представники прокуратури підтверджують, що робота триває, хоча подробиць наразі не розкривають. Саме Каліфорнія може стати ключовою силою в юридичному протистоянні навколо угоди.

    Антимонопольні суперечки навколо великих корпорацій не є новиною для американського ринку, однак нинішній випадок вирізняється своїми масштабами. Paramount і Warner Bros. належать до найвпливовіших компаній світової індустрії розваг. Їхні каталоги включають сотні популярних фільмів, серіалів і телевізійних програм, а також права на деякі з найвідоміших франшиз сучасності. У разі завершення угоди нова структура контролюватиме величезний обсяг контенту, який поширюватиметься як через кінотеатри, так і через стримінгові сервіси, телевізійні мережі та міжнародні канали дистрибуції.

    Юристи зазначають, що навіть якщо позивачам не вдасться остаточно заблокувати злиття, сам факт судового процесу може серйозно ускладнити його реалізацію. У разі ухвалення судом рішення про тимчасове призупинення виконання угоди її завершення може відкластися на кілька місяців або навіть на рік. Такі затримки здатні створити суттєві фінансові ризики для сторін, особливо з огляду на складну ситуацію на медіаринку, де компанії вже зараз стикаються зі зростанням витрат і жорсткою конкуренцією з боку цифрових платформ.

    Paramount заздалегідь підготувалася до можливих затримок і попередила акціонерів про механізм компенсацій. Компанія заявила, що якщо завершення угоди буде перенесене після визначених термінів, вона почне здійснювати спеціальні виплати інвесторам. За оцінками компанії, їхній обсяг може сягати близько 6,9 мільйона доларів на добу. Таким чином навіть кілька місяців юридичних суперечок можуть коштувати сотні мільйонів доларів.

    Водночас ситуація має не лише економічний, а й політичний вимір. Аналітики звертають увагу на зв’язки керівництва Paramount із впливовими політичними колами США. Особливу увагу привертає постать Ларрі Еллісона — співзасновника корпорації Oracle та одного з найбагатших людей світу. Він є батьком генерального директора Paramount Девіда Еллісона та давно підтримує контакти з президентом США Дональдом Трампом. Хоча немає жодних офіційних підтверджень того, що ці зв’язки можуть вплинути на процес ухвалення рішень, експерти визнають, що політичний фактор може відігравати певну роль під час розгляду настільки масштабної угоди.

    Важливе значення для майбутнього злиття має позиція федеральної влади. Міністерство юстиції США вже проводить перевірку операції та збирає інформацію про її потенційний вплив на ринок. Ще навесні відомство направило сторонам офіційні запити щодо можливих наслідків об’єднання для конкуренції у сфері стримінгових сервісів, виробництва контенту, управління авторськими правами, роботи кінотеатрів та доступу споживачів до медіапродукції. За інформацією джерел Reuters, рішення федеральних регуляторів може бути ухвалене найближчим часом.

    Представники Paramount переконують, що угода принесе користь як споживачам, так і ринку загалом. У компанії стверджують, що головним викликом для традиційних медіастудій сьогодні є стрімке посилення глобальних стримінгових платформ, насамперед Netflix. На думку керівництва компанії, створення більшої та фінансово потужнішої структури дозволить ефективніше конкурувати з технологічними гігантами, які останніми роками активно відбирають аудиторію в класичних кіностудій та телевізійних мереж.

    У Paramount також запевняють, що після завершення угоди не планують скорочувати виробництво контенту. Навпаки, компанія обіцяє зберегти діяльність обох студій та забезпечити стабільний випуск фільмів для кінотеатрів. Згідно з оприлюдненими планами, новий холдинг має намір щороку випускати щонайменше 30 повнометражних картин у широкий прокат. Це, на думку керівництва, дозволить підтримати кінотеатральний бізнес і забезпечити глядачам широкий вибір нових стрічок.

    Однак далеко не всі поділяють такий оптимізм. Проти угоди вже виступили представники творчих професій Голлівуду, включаючи акторів, сценаристів, режисерів та профспілкові організації. Вони побоюються, що після завершення злиття нове керівництво розпочне оптимізацію бізнесу, що може призвести до скорочення персоналу, об’єднання виробничих підрозділів і зменшення кількості проєктів. Подібні процеси вже неодноразово відбувалися після великих корпоративних об’єднань у медіасфері.

    Серйозні побоювання висловлюють і представники кінотеатрів. Вони нагадують, що Warner Bros. володіє правами на такі культові франшизи, як «Гаррі Поттер», «Супермен», «Бетмен», «Володар перснів» та інші масштабні проєкти. Paramount, своєю чергою, контролює франшизи «Місія нездійсненна», «Трансформери», «Зоряний шлях», а також низку інших популярних брендів. У разі об’єднання величезна частина світового кіноринку фактично опиниться під контролем однієї компанії, що може змінити умови співпраці з кінотеатрами та скоротити рівень конкуренції.

    Експерти вважають, що наслідки нинішньої справи можуть вийти далеко за межі Голлівуду. Рішення судів і регуляторів стане важливим сигналом для всього американського бізнесу щодо того, наскільки жорстко влада готова контролювати великі злиття та поглинання. Якщо угода буде схвалена, це може стимулювати нову хвилю консолідації в медіаіндустрії та інших секторах економіки. Якщо ж її заблокують, це стане одним із найгучніших прикладів посилення антимонопольної політики у США за останні роки.

    Таким чином боротьба навколо угоди Paramount і Warner Bros. поступово перетворюється на масштабне протистояння між великим бізнесом, регуляторами, творчою спільнотою та представниками індустрії розваг. Від його результату залежатиме не лише майбутнє двох медіакомпаній, а й те, яким буде світовий ринок кіно та стримінгу в найближчі десятиліття.

  • ЄС перевіряє поставки до Росії: ірландський завод опинився в центрі гучного скандалу

    ЄС перевіряє поставки до Росії: ірландський завод опинився в центрі гучного скандалу

    В Ірландії стрімко набирає обертів політичний та економічний скандал, який може мати далекосяжні наслідки не лише для самої країни, а й для всієї санкційної політики Європейського Союзу щодо Росії. У центрі уваги опинився найбільший у Європі виробник глинозему – завод Aughinish Alumina, який належить російській алюмінієвій корпорації «Русал». За даними Financial Times, продукція підприємства продовжує постачатися до Росії, де може використовуватися для виробництва алюмінію, необхідного для військової техніки, ракет, безпілотників та інших елементів російського військово-промислового комплексу.

    Публікація британського видання викликала широкий резонанс серед політиків, експертів із санкційної політики та українських дипломатів. На тлі війни Росії проти України дедалі більше європейських політиків ставлять питання про те, як стратегічна сировина з території Європейського Союзу продовжує потрапляти до країни-агресора, незважаючи на численні пакети санкцій та заяви про необхідність максимального обмеження можливостей Кремля фінансувати війну.

    Завод Aughinish, розташований у графстві Лімерик на південному заході Ірландії, є найбільшим виробником глинозему в Європі та одним із найбільших подібних підприємств у світі. Глинозем є ключовою сировиною для виробництва алюмінію, який використовується практично в усіх галузях сучасної промисловості – від будівництва й автомобілебудування до авіації та військового виробництва.

    Сам завод формально не перебуває під санкціями Європейського Союзу. Водночас його власником є російська компанія «Русал», яку заснував олігарх Олег Дерипаска. Сам Дерипаска перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії та США через зв’язки з Кремлем і підтримку російських економічних інтересів. Хоча у 2019 році США вивели «Русал» з-під санкцій після зміни структури власності та зменшення формального впливу Дерипаски, компанія продовжує залишатися одним із найбільших промислових активів Росії та важливим елементом її економіки.

    Особливе занепокоєння викликали митні документи Російської Федерації за 2025 рік, які проаналізували журналісти Financial Times. З них випливає, що найбільшим отримувачем глинозему, виробленого в Ірландії, є алюмінієвий комбінат «Русала» у Красноярську. Саме цей регіон українські аналітики відносять до переліку стратегічно важливих центрів російського військово-промислового комплексу.

    Експерти Київської школи економіки наголошують, що Красноярськ відіграє важливу роль у забезпеченні російської оборонної промисловості. Підприємства регіону залучені до виробництва продукції для військових програм, а алюміній є одним із найважливіших матеріалів для сучасної зброї.

    За даними журналістських розслідувань, вироблений у Красноярську алюміній надалі постачається через торговельні компанії до підприємств, які працюють на потреби російської армії. Зокрема, згадується торговий дім ASK, який, за інформацією Irish Times, співпрацює з російським військово-промисловим комплексом.

    Фахівці пояснюють, що значення алюмінію для сучасної війни важко переоцінити. Цей метал використовується у виробництві танків, бронетехніки, літаків, вертольотів, крилатих ракет, артилерійських систем та різноманітних безпілотних літальних апаратів. Особливо важливими є високочисті алюмінієві сплави, які використовуються у високотехнологічному озброєнні.

    Експерт із санкційної політики Київської школи економіки Павло Шкуренко зазначив, що алюміній став одним із критично важливих компонентів для російської військової промисловості. За його словами, новітні модифікації безпілотників, включаючи реактивні версії ударних дронів типу «Герань», потребують саме високоякісних алюмінієвих сплавів, без яких виробництво таких систем значно ускладнюється.

    На цьому тлі особливу увагу привертають масштаби експорту з Ірландії до Росії. Згідно з даними Посольства України в Дубліні, обсяг експорту глинозему зріс із 196 мільйонів євро у 2021 році до 315 мільйонів євро у 2025 році. Таким чином, попри повномасштабну війну, санкційний режим та міжнародну ізоляцію Росії, торгівля стратегічною сировиною фактично не припинилася, а вартість поставок навіть зросла.

    Після появи цієї інформації в Ірландії розпочалася гостра політична дискусія. Представники правлячих партій і депутати Європарламенту почали вимагати від уряду негайного розслідування ситуації та оцінки можливих ризиків для національної репутації країни.

    Євродепутатка Реджина Догерті заявила, що навіть найменша ймовірність того, що вироблена в Ірландії продукція може бути використана для виготовлення зброї, яка застосовується проти України, вимагає негайних дій з боку влади. На її думку, уряд не може дозволити, щоб країна опосередковано ставала частиною ланцюга постачання для російської військової машини.

    До критики приєдналися й представники інших політичних сил. Співголова Європейської партії зелених Кіаран Каффе заявив, що стає дедалі очевиднішим зв’язок між поставками матеріалів із Європи та виробництвом російського озброєння. Він закликав Європейську комісію розглянути можливість запровадження нових санкцій проти всіх товарів подвійного призначення та стратегічної сировини, яка може використовуватися у військовій сфері.

    На тлі суспільного резонансу уряд Ірландії був змушений відреагувати. Міністр оборони країни Міхеал Мартін визнав важливість заводу Aughinish для місцевої економіки та зайнятості населення, однак наголосив, що Ірландія не зацікавлена в тому, щоб будь-яка продукція, вироблена на її території, використовувалася для створення зброї або боєприпасів, які потім застосовуються у війні проти України.

    Українська дипломатія також активно відреагувала на ситуацію. Посольство України в Дубліні виступило із заявою про серйозне занепокоєння через продовження експорту глинозему до Росії. Українські дипломати наголосили, що кожен подібний канал поставок потенційно допомагає російському військово-промисловому комплексу підтримувати виробництво зброї, яка використовується для атак на українські міста.

    У посольстві нагадали, що лише за останній тиждень Росія застосувала проти України понад 2900 ударних безпілотників, майже 1560 керованих авіаційних бомб та понад 150 ракет різних типів. На думку дипломатів, будь-які поставки стратегічних матеріалів до РФ мають оцінюватися з урахуванням того, що вони можуть бути використані для продовження війни.

    Скандал набуває особливої ваги ще й тому, що вже з 1 липня Ірландія головуватиме в Раді Європейського Союзу. Критики уряду зазначають, що країні буде складно одночасно виступати за підтримку України та збереження санкційного тиску на Росію, якщо на її території продовжує працювати підприємство, продукція якого може опинятися у виробничих ланцюгах російського ВПК.

    Наразі уряд Ірландії проводить перевірку обставин експорту, однак конкретних термінів завершення розслідування не називає. Тим часом дискусія навколо Aughinish та «Русала» може стати одним із найгучніших санкційних скандалів у Європі за останні місяці та вкотре поставити питання про ефективність контролю за експортом стратегічної сировини до Росії в умовах триваючої війни проти України.

  • Латвія рухається до розриву торговельних зв’язків із Росією

    Латвія рухається до розриву торговельних зв’язків із Росією

    Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс доручить міністерці закордонних справ Байбу Браже підготувати комплексні рішення щодо поступового припинення експорту та імпорту товарів між Латвією та Росією. Водночас уряд розглядає можливість збереження окремих винятків для критично важливих галузей, зокрема тих, які мають стратегічне значення для економіки або національної безпеки. Про це глава латвійського уряду заявив журналістам після засідання кабінету міністрів, повідомляє Delfi.

    Кулбергс наголосив, що його позиція щодо економічних відносин із Росією залишається незмінною і полягає в необхідності максимально можливого скорочення будь-яких ділових зв’язків із державою-агресором. За його словами, такі відносини створюють небажану залежність, яка не лише не приносить користі Латвії, а й потенційно послаблює її економічну та політичну стійкість. Прем’єр підкреслив, що Латвія має продовжувати курс на зменшення будь-якої економічної взаємодії з Росією, навіть якщо цей процес потребує часу та узгодження з європейськими партнерами.

    Водночас він зазначив, що це питання не може вирішуватися виключно на національному рівні, оскільки Латвія є частиною Європейського Союзу і перебуває в єдиному торговельному просторі. Тому будь-які обмежувальні або заборонні заходи щодо торгівлі з Росією мають бути синхронізовані з європейською санкційною політикою та загальними правилами внутрішнього ринку ЄС. За словами Кулбергса, уряд Латвії працюватиме над тим, щоб запропоновані механізми були юридично узгоджені з Брюсселем і не суперечили чинному європейському законодавству.

    Окремо прем’єр визнав, що не всі галузі економіки можуть бути однаково швидко відокремлені від російського ринку. Зокрема, він звернув увагу на фармацевтичну промисловість, яка має складні та тривалі цикли виробництва і сертифікації продукції. За його словами, підприємства цього сектору вже працюють над скороченням залежності від російського ринку, однак повна переорієнтація потребує часу, оскільки вихід на нові ринки супроводжується довгими регуляторними процедурами в інших країнах.

    Кулбергс також підкреслив, що фармацевтична галузь має не лише економічне, а й стратегічне значення для Латвії. Підприємства цього сектору володіють значним науковим і виробничим потенціалом, зокрема у сфері хімічних і біологічних досліджень, який у разі надзвичайних ситуацій може бути важливим для забезпечення обороноздатності держави. Він зазначив, що ці можливості необхідно зберегти та розвивати, не допускаючи їх втрати внаслідок надмірно жорстких або непродуманих обмежень. Саме тому уряд планує провести окремі консультації з представниками фармацевтичної індустрії, щоб знайти баланс між санкційною політикою, економічною стійкістю та національними інтересами.

    За офіційними економічними даними, за перші три місяці поточного року Латвія продовжувала мати певний товарообіг із Росією, попри загальну політику скорочення економічних контактів. Експорт товарів до Росії за цей період становив 244,15 мільйона євро, тоді як імпорт із Росії — 10,51 мільйона євро. Ці показники демонструють, що навіть на тлі санкційного режиму та політичного дистанціювання певні економічні зв’язки все ще зберігаються, хоча їхній обсяг значно зменшився порівняно з довоєнним періодом.

    На рівні Європейського Союзу паралельно триває підготовка нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Очікується, що Європейська комісія представить його вже на початку наступного тижня — орієнтовно 8 або 9 червня. За попередніми заявами представників європейських інституцій, нові обмеження можуть бути спрямовані насамперед проти російського військово-промислового комплексу, а також проти так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас раніше повідомляла, що новий пакет санкцій може суттєво розширити інструменти тиску на російську економіку, зокрема через посилення контролю за експортом технологій подвійного призначення та обмеження морської логістики, яка забезпечує торгівлю російською нафтою. Це продовжує лінію попереднього, 20-го пакета санкцій, ухваленого 23 квітня, який уже запровадив нові обмеження проти компаній і структур, пов’язаних із підтримкою російського оборонно-промислового комплексу, а також створив основу для подальшого посилення морських санкцій.

    Таким чином, ініціатива латвійського уряду є частиною ширшого європейського тренду на системне скорочення економічних зв’язків із Росією, який поєднує як санкційний тиск, так і довгострокову політику зменшення залежності від російських ринків. Водночас у Латвії підкреслюють, що цей процес має бути поступовим, юридично виваженим і таким, що не створює ризиків для критичних секторів економіки та національної безпеки країни.

  • Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв

    Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв

    Уряд України детально роз’яснив нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників після оновлення критеріїв визначення критично важливих підприємств. Зміни, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 30 травня, мають зробити систему бронювання більш прозорою, контрольованою та захищеною від можливих зловживань.

    Відповідні роз’яснення оприлюднило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. У відомстві наголошують, що нововведення стосуються підприємств, установ та організацій, які забезпечують функціонування економіки, оборонного сектору та державних інституцій в умовах воєнного стану.

    Однією з ключових змін стало оновлення зарплатного критерію для бронювання працівників. Відтепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання його співробітників необхідно забезпечити середню нараховану заробітну плату не менше трьох мінімальних зарплат. Наразі цей показник становить 25 941 гривню до сплати податків.

    Для підприємств, розташованих на територіях активних або можливих бойових дій, а також у прифронтових районах, зберігається окремий, нижчий поріг — 2,5 мінімальної заробітної плати, або 21 618 гривень.

    Окрему увагу уряд приділив працівникам, які працюють за сумісництвом. Відтепер один військовозобов’язаний співробітник враховуватиметься у квоті бронювання лише один раз незалежно від кількості місць роботи. Таким чином влада прагне усунути практику, коли одна людина могла одночасно збільшувати квоту бронювання на кількох підприємствах.

    У міністерстві пояснюють, що працівник може бути врахований для бронювання як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Водночас він не може одночасно входити до квот кількох роботодавців.

    Ще один важливий блок змін стосується перегляду критеріїв критичності підприємств. Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні заново затвердити власні критерії за погодженням із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього підприємства, які вже мають статус критично важливих, повинні будуть підтвердити відповідність оновленим вимогам.

    Для бізнесу передбачено перехідний період. До 1 вересня чинний статус критичності підприємств та вже оформлені бронювання працівників залишатимуться дійсними. Це має дозволити роботодавцям без поспіху адаптуватися до нових правил та підготувати необхідні документи.

    У Мінекономіки наголошують, що державні органи повинні розглядати документи підприємств не довше ніж 10 робочих днів після отримання повного пакета документів. Влада запевняє, що робота між відомствами вже скоординована для недопущення затягування процедур.

    Окремо в уряді звернули увагу на те, що чинне законодавство не передбачає можливості бронювання фізичних осіб-підприємців. Водночас нові вимоги щодо рівня заробітної плати не поширюються на державні та комунальні підприємства.

    Працівникам рекомендують підтримувати актуальність своїх військово-облікових даних та уточнювати інформацію щодо бронювання безпосередньо у роботодавця. Уповноваженим особам підприємств радять завчасно перевірити відповідність оновленим критеріям, проаналізувати кадровий склад, переглянути список працівників для бронювання та підготувати документи для повторного підтвердження статусу критично важливого підприємства.

    У Кабміні підкреслюють, що зміни не спрямовані на скорочення можливостей бронювання для бізнесу. Головна мета реформи — забезпечити баланс між потребами оборони держави та стабільною роботою економіки, а також гарантувати, що відстрочку від мобілізації отримуватимуть саме ті працівники та підприємства, які справді мають критичне значення для функціонування країни під час війни.

  • Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Українська агропромислова група МХП, яка є найбільшим виробником курятини в Україні та одним із провідних експортерів аграрної продукції у Східній Європі, оголосила про масштабну угоду на міжнародному ринку. Компанія підписала домовленість щодо придбання частки у грецькому виробнику м’яса Th. Nitsiakos AVEE — найбільшому виробнику курятини в Греції та одному з ключових гравців місцевого продовольчого сектору.

    Про укладення угоди повідомила пресслужба МХП. Згідно з домовленостями, українська компанія поступово придбає 70% акцій грецького виробника протягом кількох років. Водночас сторони вже передбачили можливість подальшого збільшення частки МХП до 100%, що фактично означатиме повний контроль над бізнесом у перспективі.

    Завершення угоди залежить від виконання стандартних юридичних процедур та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів Греції та Європейського Союзу.

    Засновник і генеральний директор МХП Юрій Косюк назвав угоду важливим кроком для розвитку міжнародного бізнесу компанії та зміцнення її позицій на європейському ринку.

    За словами Косюка, інвестиції в закордонні активи дозволяють компанії диверсифікувати ризики та забезпечувати стабільність українського бізнесу навіть в умовах війни. Він також нагадав, що лише протягом 2022–2025 років МХП інвестував у розвиток виробництва в Україні близько 30 млрд грн.

    Грецька компанія Th. Nitsiakos AVEE є одним із найстаріших і найпотужніших виробників м’ясної продукції в країні. Підприємство працює на ринку понад 50 років і займається виробництвом курятини, яловичини, свинини та кролятини. Крім того, компанія виробляє корми для тварин і має повністю інтегрований цикл виробництва.

    У структурі групи працює понад 1000 співробітників. До активів компанії входять чотири комбікормові заводи, розташовані в Яніні, Арті, Афінах та Салоніках. Щороку вони переробляють близько 350 тисяч тонн зернових культур та понад 200 тисяч тонн соєвого шроту.

    Також до складу бізнесу входять сучасні інкубатори, птахофабрики, м’ясопереробні підприємства, логістичні комплекси та складська інфраструктура. Загальна площа портових складів компанії становить близько 35 тисяч квадратних метрів. Окремим напрямом діяльності є завод із переробки тваринного білка потужністю до семи тонн продукції на годину.

    За підсумками 2025 року виторг Th. Nitsiakos AVEE склав близько 540 млн євро, що робить компанію одним із найбільших гравців продовольчого ринку Греції.

    Для МХП ця угода є черговим етапом міжнародної експансії. Компанія вже має активи не лише в Україні, а й у країнах Південно-Східної Європи. Придбання грецького виробника дозволить значно посилити присутність українського холдингу на ринку Європейського Союзу та отримати доступ до нових каналів збуту.

    На сьогодні МХП обробляє близько 350 тисяч гектарів сільськогосподарських земель у 12 областях України. Компанія експортує продукцію більш ніж у 80 країн світу та володіє портфелем із понад 15 харчових брендів. Серед найбільш відомих торговельних марок — «Наша Ряба», а також мережі «М’ясомаркет» і Döner Маркет.

    Фінансові результати компанії свідчать про активне зростання бізнесу. За підсумками 2025 року виручка МХП зросла на 24% і досягла 3,77 млрд доларів. Чистий прибуток компанії збільшився майже на третину — до 187 млн доларів.

    Скоригований показник EBITDA становив 569 млн доларів. Водночас рентабельність бізнесу дещо знизилася через зростання виробничих витрат та погіршення результатів окремих напрямів діяльності.

    Одним із драйверів розвитку компанії залишається сегмент продукції з високою доданою вартістю. У 2025 році продажі перероблених м’ясних продуктів збільшилися на 27% і перевищили 57 тисяч тонн.

    Водночас виробництво соняшникової олії скоротилося на 41% через високу вартість сировини, а прибутковість цього напрямку суттєво знизилася. Виробництво м’яса птиці в Україні також дещо скоротилося — до 677 тисяч тонн, хоча виробничі потужності залишалися повністю завантаженими.

    Аналітики ринку відзначають, що угода з Th. Nitsiakos AVEE може стати однією з найбільших міжнародних інвестицій українського аграрного бізнесу за останні роки. Вона демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни українські компанії продовжують розширювати свою присутність на міжнародних ринках та інвестувати у стратегічні активи за кордоном.

    Якщо всі необхідні погодження будуть отримані, МХП зможе суттєво зміцнити свої позиції на ринку Європейського Союзу та перетворитися на одного з найбільших виробників м’ясної продукції в регіоні.

  • Грузія відкрила винний склеп Сталіна: тисячі пляшок виставлять на аукціон

    Грузія відкрила винний склеп Сталіна: тисячі пляшок виставлять на аукціон

    Уряд Грузії вперше відкрив для публічного доступу у Тбілісі унікальне винне сховище, яке десятиліттями залишалося закритим і містить колекцію з приблизно 40 000 пляшок рідкісних французьких і грузинських вин. Частина цієї колекції, за даними організаторів, пов’язується з Йосипом Сталіним і його особистими зібраннями, а тепер її планують частково виставити на міжнародний аукціон. Про це повідомляє Reuters.

    Сховище розташоване у Тбілісі та має вигляд напівпідземного склепу, де пляшки зберігалися у стабільному температурному режимі в умовах обмеженого доступу. За словами організаторів, деякі екземпляри датуються початком XIX століття, що робить колекцію однією з найстаріших подібних винних добірок у регіоні. Серед зразків — вина з провідних французьких виноробних регіонів, зокрема Бордо, а також традиційні грузинські сорти, які формують основу національної винної культури.

    Історично частина цієї колекції пов’язується з подіями після революції 1917 року, коли радянська влада конфіскувала винні сховища російської імператорської родини Романових. Зокрема, згадуються маєтки Олександра III та Миколи II, де зберігалися цінні французькі вина. У радянський період ці запаси були передані у державне користування, а згодом опинилися в колекціях, які асоціюють із Сталіним, який походив із Грузії та мав відомий інтерес до виноробства.

    Сучасний етап історії колекції розпочався після того, як грузинська влада спільно з Міністерством сільського господарства ініціювала проєкт інвентаризації та відкриття сховища. До роботи також долучилися приватні інвестори, зокрема власник компанії Gilauri Wines Іраклій Гілаурі, який став одним із ключових партнерів проєкту. За його словами, відкриття колекції та подальший аукціон мають не лише економічну мету, а й культурну — підвищення міжнародного статусу грузинського виноробства.

    Виручені кошти планують спрямувати на створення школи виноробної освіти в Грузії. Ініціатори проєкту наголошують, що це має сприяти розвитку галузі, яка є однією з ключових для економіки країни, а також зміцненню позицій Грузії як одного з найдавніших виноробних регіонів світу.

    Грузія традиційно позиціонує себе як батьківщина вина: археологічні дослідження свідчать, що виноробство на її території існує безперервно близько 8000 років. Особливе місце у цій традиції займає метод витримки вина у квеврі — великих глиняних посудинах, які закопують у землю. Ця технологія вважається унікальною і внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

    Відкриття склепу викликало значний інтерес серед міжнародних колекціонерів та експертів винного ринку. Частина з них розглядає колекцію як потенційно унікальну історичну спадщину, що поєднує європейське виноробство, імперську історію Росії та радянський період. Деякі пляшки, за оцінками фахівців, можуть мати значну колекційну та музейну цінність.

    Під час огляду сховища відвідувачі відзначали його атмосферу та історичну автентичність. Один із колекціонерів зі США порівняв відвідини з «археологічною експедицією», підкресливши, що унікальність колекції полягає не лише у вартості окремих пляшок, а й у її історичному контексті та невизначеності походження частини експонатів.

    Організатори проєкту зазначають, що аукціон стане лише першим етапом відкриття колекції для світу. Надалі планується створення постійної експозиції, яка поєднає музейну частину та освітній центр для підготовки виноробів нового покоління.

    Таким чином, відкриття винного склепу Сталіна у Тбілісі стало не лише культурною подією, а й масштабним економічно-історичним проєктом, що поєднує спадщину кількох епох — від імператорської Росії до сучасної Грузії — і може суттєво вплинути на міжнародне сприйняття грузинського виноробства.

  • Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Верховна Рада 27 травня ухвалила новий закон «Про публічні закупівлі», який повністю оновлює правила державних тендерів відповідно до стандартів Європейського Союзу. Законопроєкт №11520 підтримали 245 народних депутатів. Документ уже називають одним із ключових євроінтеграційних рішень України та важливим етапом переговорів про вступ до ЄС.

    Про ухвалення закону повідомила пресслужба апарату Верховної Ради. У парламенті наголошують, що нові правила мають не лише наблизити українське законодавство до права ЄС, а й зробити систему державних закупівель більш прозорою, конкурентною та ефективною — особливо в умовах війни та майбутнього масштабного відновлення країни.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, ухвалення документа також має фінансове значення для держави. Він заявив, що цей закон є одним із так званих «маяків» для міжнародних партнерів і допоможе Україні розблокувати близько 3,5 млрд доларів фінансової підтримки від Світового банку.

    Новий закон передбачає комплексне реформування системи публічних закупівель, яка останні роки працювала переважно на основі воєнних винятків та тимчасових процедур. Одним із головних завдань реформи є гармонізація українських правил із директивами ЄС у сфері тендерів та державних контрактів.

    У Верховній Раді наголошують, що документ має забезпечити більш жорсткий контроль за витрачанням бюджетних коштів, зменшити корупційні ризики та підвищити довіру міжнародних донорів до української системи державних закупівель.

    Окремий блок змін стосується професіоналізації закупівель. Закон дозволяє державним замовникам офіційно залучати професійних закупівельників за контрактом. Також документ змінює механізми оскарження тендерів через Антимонопольний комітет України та вдосконалює низку процедурних норм.

    У пояснювальних матеріалах до законопроєкту зазначається, що система закупівель повинна відповідати не лише умовам воєнного стану, а й майбутнім потребам післявоєнного відновлення України, коли через державні тендери проходитимуть десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги.

    За оцінками уряду та міжнародних партнерів, саме прозорість закупівель стане одним із ключових критеріїв для подальшого фінансування програм відновлення України. Європейський Союз, Світовий банк, МВФ та інші донори неодноразово наголошували, що ефективний контроль за використанням державних коштів буде обов’язковою умовою надання фінансової підтримки.

    Документ також посилює інтеграцію української системи закупівель із європейськими механізмами. Йдеться про адаптацію правил до директив ЄС, які регулюють конкуренцію, доступ бізнесу до тендерів та недискримінаційні умови участі в державних закупівлях.

    У профільному комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку заявляють, що новий закон має створити більш прогнозовані умови для українського та міжнародного бізнесу, який працюватиме на ринку відбудови України.

    На тлі цього голосування у парламенті тривають і дискусії щодо інших економічних законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України. Напередодні Верховна Рада не підтримала зміни до Митного кодексу щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, хоча ця норма також була серед вимог міжнародних партнерів.

    Паралельно Україна продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування EFF на 8,1 млрд доларів. Однією з ключових тем консультацій із МВФ також залишаються антикорупційні реформи, цифровізація державних процесів та прозоре управління бюджетними коштами.

    Експерти зазначають, що саме система Prozorro після 2014 року стала одним із найбільш успішних прикладів цифрової антикорупційної реформи в Україні. Водночас після початку повномасштабної війни частину закупівель перевели в закритий режим через безпекові ризики, що викликало критику з боку громадських організацій та міжнародних партнерів.

    Тепер влада намагається знайти баланс між безпекою та прозорістю, повертаючи конкурентні механізми у сферу державних закупівель навіть під час війни.

    У Верховній Раді переконані, що ухвалення нового закону стане важливим сигналом для Брюсселя перед наступними етапами переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що реформа публічних закупівель є одним із базових критеріїв для інтеграції України до спільного ринку ЄС.