Hronikanovostej.com

Позначка: Економічне бронювання

  • Економічне бронювання може наповнювати державний бюджет

    Економічне бронювання може наповнювати державний бюджет

    В Україні знову активно обговорюється питання економічного бронювання для працівників, що викликане необхідністю підвищення прозорості заробітних плат і наповнення державного бюджету. Як повідомляє Forbes, уряд розглядає можливість надання економічного бронювання для осіб, які мають місячний заробіток у межах 34 500 – 35 000 грн.

    Як повідомляє Forbes, для отримання броні людина має щомісяця заробляти не менше як 34 500–35 000 грн. На думку голови економічного комітету Верховної Ради Дмитра Наталухи, це дозволить вивести зарплати з тіні та й загалом підвищити середню зарплату. Економічне бронювання може додати до 10 млрд грн на місяць.

    “Безумовно, це позитивне рішення, яке створить рівні та прозорі умови для всіх, але це лише перший раунд. Недолік такої моделі – вона не покриває малий бізнес”, – сказав Наталуха.

    За його словами, нині розглядаються два сценарії щодо бронювання:

    1. Окрема процедура, завдяки якій військовозобов’язані можуть отримати бронювання тільки на підставі рівня зарплати. Такий механізм підійде для бізнесу, що не підпадає під критерій критичного підприємства.
    2. Критерій зарплати додадуть до вже чинної постанови Кабміну №76, за якою бронюються співробітники критичних для економіки підприємств.

    Наталуха стверджує, що в Україні близько 1 млн осіб призовного віку, про яких держава не знає практично нічого, окрім їхніх ідентифікаційних номерів. Вони досі не працевлаштовані офіційно та перебувають у тіні.

    Припускається, що за економічне бронювання знову взялися, щоб перекрити певні видатки, на які з державного бюджету критично не вистачає грошей.

    Днями прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін готує низку заходів за принципом “воюй або працюй”, намагаючись вивести робота з тіні та зарплату “у конвертах”.

    Нагадаємо, що Верховна Рада розробила три концепції економічного бронювання від мобілізації. Серед варіантів, які були запропоновані законодавцями: сплата спеціального збору за бронювання працівників, бронювання на основі заробітної плати, змішана модель бронювання.

  • Підприємства будуть зачинятися через мобілізацію

    Підприємства будуть зачинятися через мобілізацію

    На тлі тривалої мобілізації голова парламентського комітету з економічних питань Дмитро Наталуха заявив, що з початку повномасштабної війни українські компанії втратили в середньому 10-20% своєї робочої сили через призов або еміграцію. Новий наступ росіян цього року спричинив ще більший відтік населення.

    У своєму коментарі для Financial Times Наталуха зазначив, що дедалі більше підприємств в Україні можуть закриватися через брак ресурсів, що негативно вплине на економіку. За його прогнозами, до кінця вересня ситуація може досягти критичної точки.

    “Можна мобілізувати мільйон людей, але без ресурсів для їх озброєння це не матиме сенсу. Армія залишиться беззахисною, якщо економіка впаде,” — підкреслив депутат.

    Проте Наталуха висловив сподівання на ухвалення законопроєкту про економічне бронювання, що дозволить зберегти на робочих місцях 895 тисяч осіб і залучити до військових потреб близько 200 мільйонів гривень. Він зазначив, що ці гроші будуть незалежними від політичних обставин, таких як дії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана або вибори президента США.

    Тим не менш, ця ініціатива викликає суперечки на тлі дефіциту солдатів на фронті. Деякі критикують систему призову, яка залежить від фінансів, як несправедливу. Наталуха вказав на те, що близько 800 тисяч чоловіків намагаються уникнути мобілізації, працюючи нелегально та змінюючи адресу. Це змушує співробітників ТЦК звертати більше уваги на компанії, де працівники фізично присутні.

    Олег Гороховський, співзасновник і генеральний директор Monobank, зазначив, що в умовах війни та економічної кризи важко уникнути непопулярних рішень. Він підкреслив, що в ситуації, де ресурси агресора перевершують українські, “йдеться не про справедливість, а про ефективність”. Висококваліфіковані працівники, такі як програмісти, можуть бути кориснішими в тилу, ніж на передовій.

    Наталуха додав: “Ви не можете виграти війну, просто дотримуючись справедливості. Війна несправедлива сама по собі.”

    Економічне бронювання

    Раніше Наталуха заявляв, що тіньове економічне бронювання в Україні оцінюється від $700 мільйонів до $2 мільярдів на рік. За його словами, реалізація одного з проєктів може залучити до державної скарбниці 5 мільярдів доларів, що становить 40% додаткового бюджету на армію.

    У Верховній Раді розглядається нова ідея щодо економічного бронювання, де бізнес буде “оплачувати” його товарами та послугами. За даними Міністерства економіки, загалом в Україні можна забронювати від мобілізації 1,2 мільйона осіб для забезпечення військових потреб.

  • Енергетична галузь лідирує за кількістю «заброньованих» від військового призову

    Енергетична галузь лідирує за кількістю «заброньованих» від військового призову

    Станом на кінець липня, близько 615 тисяч військовозобов’язаних чоловіків мають відстрочку від призову на військову службу завдяки бронюванню. Цю інформацію надало Міністерство економіки України.

    Серед усіх відстрочок, найбільше «заброньованих» працюють в енергетичній галузі. Зокрема, Міністерство економіки видало 33 782 накази про бронювання, з яких 17 632 все ще чинні.

    Розподіл «заброньованих» по галузях виглядає наступним чином:

    • Енергетична галузь – 29%
    • Промисловість та виробництво – 15%
    • Транспорт – 14%
    • Агропромисловий комплекс – 12%
    • Медицина – 6%
    • Оборонно-промисловий комплекс – 5%
    • Органи державної влади та інші державні органи – 4%
    • ІТ-спеціалісти та галузь електронних комунікацій – 2%
    • Фінансова та банківська сфера – 2%
    • Сфера торгівлі – 2%
    • Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування – 2%
    • Інші – 7%

    Водночас, у Верховній Раді вже зареєстровані два законопроєкти, що пропонують нові правила «економічного бронювання» працівників. Згідно з цими пропозиціями, підприємства, що сплачують ЄСВ понад 40 тисяч гривень і мають штат чисельністю від 10 осіб, зможуть забронювати до 50% призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Законопроєкти були внесені депутаткою Людмилою Буймістер і вже доступні на сайті Верховної Ради.

  • “Тіньове бронювання” оцінюють в 2 міліарди доларів

    “Тіньове бронювання” оцінюють в 2 міліарди доларів

    Народний депутат і голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха в ефірі “1+1” заявив, що в Україні обсяги “тіньового економічного бронювання” під час мобілізації оцінюються від $700 млн до $2 млрд на рік. За його словами, ці суми представляють хабарі, які українці платять для уникнення служби в армії.

    Масштаби хабарництва

    Наталуха наголосив, що ці цифри є найбільш адекватними оцінками на даний момент. Він підкреслив, що проблема “тіньового економічного бронювання” має значний масштаб, і це створює серйозні виклики для системи мобілізації та обороноздатності країни.

    Процес мобілізації в Україні

    На фоні активної мобілізації в Україні, яка триває до 16 липня, військовозобов’язані мають оновити свої дані. За словами заступниці міністра оборони України Катерини Черногоренко, Генеральний штаб ЗСУ визначає потреби щодо мобілізації на основі певних критеріїв, таких як професійні навички, вік та відсутність бронювання. Після цього ТЦК і СП формують переліки для розсилки повісток, а подальший процес включає уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

  • Україна реєструє альтернативний законопроєкт щодо економічного бронювання

    Україна реєструє альтернативний законопроєкт щодо економічного бронювання

    Законопроєкт №11332-2 щодо бронювання військовозобов’язаних внесли до Верховної Ради України.

    Головні мети законопроєкту включають:

    • Забезпечення безперебійної роботи підприємств, установ та організацій, що мають критичне значення для економіки та життєдіяльності населення в умовах мобілізації.
    • Встановлення чітких критеріїв і порядку бронювання військовозобов’язаних, які працюють у важливих сферах економіки.
    • Підвищення ефективності мобілізації та забезпечення можливості функціонування критично важливих для економіки України підприємств, установ та організацій.

    Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

    Прийняття законопроєкту сприятиме:

    • Підвищенню рівня національної безпеки та обороноздатності держави.
    • Забезпеченню стабільного функціонування підприємств, установ і організацій в умовах воєнного стану.
    • Покращенню організації бронювання військовозобов’язаних.
    • Зміцненню економічної стабільності та життєдіяльності населення в умовах особливого періоду.
    • Збільшенню надходжень до державного бюджету України на потреби Збройних Сил.
  • Майже мільйон українських чоловіків призовного віку без офіційного статусу, виклик для економіки країни

    Майже мільйон українських чоловіків призовного віку без офіційного статусу, виклик для економіки країни

    Згідно з висловленням голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, близько мільйона чоловіків призовного віку в Україні не мають офіційного статусу, що включає заняття, навчання або інвалідність.

    Він пояснив, що під час аналізу мобілізаційного потенціалу було виявлено, що ці люди є практично анонімними для державних реєстрів, маючи лише ідентифікаційні коди. Деякі з них взагалі не фігурують у реєстрах підприємців або найманих працівників, а деякі свідомо уникають уваги держави, припиняючи офіційну зайнятість.

    Наталуха вважає, що впровадження системи економічного бронювання може вирішити цю проблему. За його словами, відсутність такого інструменту сильно впливає на ринок праці, збільшуючи нелегальну міграцію та деморалізацію реального сектору економіки.

    «Відсутність цього інструментарію (економічного бронювання, — ред.) має свій ефект і на ринок. За офіційно непідтвердженими даними, щоденно щонайменше 200 чоловіків призовного віку здійснюють спробу залишити країну. Щоденно. Не кажучи вже про кількість звільнень із робочих місць для того, щоб працювати неофіційно і не «світитися» у реєстрах. Це деморалізація реального сектору економіки. Вона має негативні наслідки», – наголосив політик.

  • Модель економічного бронювання не дала результатів у жодній країні світу

    Модель економічного бронювання не дала результатів у жодній країні світу

    Голова Верховної Ради висловив сумніви у виконавчій ефективності економічного бронювання від мобілізації, стверджуючи, що такі заходи не довели своєї ефективності у будь-якій країні світу. Цю думку висловив Руслан Стефанчук.

    За словами Стефанчука, зачасту за “привабливою фразою” втрачається логіка процесів, і дуже мало країн, де такий підхід працює.

    Водночас глава Верховної Ради наголосив на необхідності забезпечення рівноправності перед обов’язками захищати країну та справедливості в цьому контексті.

    У Верховній Раді розглядаються дві можливі моделі економічного бронювання від мобілізації та військової служби. Одна з цих моделей передбачає бронювання для осіб із заробітною платою понад 35 тисяч гривень, що спричинило хвилю критики в українському суспільстві. Економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає в уникненні обвалу економіки, але це вимагає консультацій із українськими роботодавцями.

  • Нові ініціативи для фінансування оборони та збереження економіки

    Нові ініціативи для фінансування оборони та збереження економіки

    В Комітеті з питань економічного розвитку під керівництвом Голови Дмитра Наталухи активно обговорюються ініціативи з економічного бронювання, які надають роботодавцям можливість самостійно визначати стратегічно важливих для бізнесу працівників та сплачувати 20 000 грн в місяць військового збору за кожного з них, й продовжувати працювати та сплачувати податки необхідні для забезпечення Сил оборони та безпеки.

    “Бізнес має продовжувати працювати, незважаючи на будь-які складнощі, тому економічне бронювання стає необхідним,” – зауважує Наталуха. “Без податків від бізнесу не буде коштів для підтримки наших військових. Це очевидна, хоча може комусь неприємна правда.”

    За його словами, економічне бронювання передбачає новий механізм співпраці між бізнесом та державою, спрямований на збереження економіки країни.

    Однак, разом із концепцією економічного бронювання, частковою альтернативою може слугувати економічна мобілізація, зауважує голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій, Ігор Марчук.

    “Економічна мобілізація полягає в тому, що бізнес залучає свої ресурси для надання необхідних послуг та виконання робіт, які можуть бути ефективніше здійснені саме ним,” – пояснює Марчук. “Це може включати такі сфери, як закупівлі, логістика, медичне обслуговування та інші. Такий підхід дозволяє заощадити кошти державного бюджету та забезпечити додаткове фінансування для військових потреб.”

    Він закликає до усвідомлення, що основним джерелом коштів для держави є працююча економіка та платники податків. “Без економіки не буде коштів для фінансування армії,” – підкреслює Марчук.