Hronikanovostej.com

Позначка: екологія

  • На Тернопільщині помічника лісничого засудили за незаконну вирубку 900 дерев

    На Тернопільщині помічника лісничого засудили за незаконну вирубку 900 дерев

    Підгаєцький районний суд Тернопільської області ухвалив вирок у справі про масштабну незаконну вирубку лісу, фігурантом якої став помічник лісничого. Суд розглядав матеріали кримінального провадження №605/412/23.

    Згідно з даними слідства, обвинувачений, перебуваючи у лісових масивах підприємства поблизу села Волиця Тернопільського району, умисно здійснив незаконну порубку дерев різних порід. Дії відбувалися без наявності спеціального дозволу — лісорубного квитка — та з порушенням вимог природоохоронного законодавства і Лісового кодексу України.

    У матеріалах справи зазначається, що загалом було незаконно зрубано 900 дерев. Такі дії, за оцінкою експертів, спричинили екологічну шкоду на суму 3 326 665,35 гривні, що значно перевищує поріг тяжких наслідків, визначений законодавством.

    Суд визнав помічника лісничого винним та призначив йому покарання у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Окрім цього, чоловіка позбавили права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади у лісовій галузі строком на три роки.

    Також суд повністю задовольнив цивільний позов Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та постановив стягнути з засудженого 3 905 784,87 гривні на відшкодування шкоди, завданої довкіллю.

    Вирок суду наразі не набрав законної сили. Сторони мають право оскаржити його в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня проголошення.

  • Екологи перевіряють забруднення на двох одеських пляжах

    Екологи перевіряють забруднення на двох одеських пляжах

    В Одесі на двох популярних міських пляжах зафіксували забруднення, яке за зовнішніми ознаками схоже на нафтове. Крім того, на узбережжі виявили загиблих птахів. Про інцидент повідомив очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.

    За його словами, забруднення помітили в районі пляжів Дельфін та Ланжерон. Наразі йдеться про плями невідомого походження, які за структурою та кольором нагадують нафтопродукти. Точні масштаби забруднення, як і його джерело, поки що не встановлені.

    На місце події оперативно виїхали відповідні служби. До перевірки залучені представники Державної екологічної інспекції, комунального підприємства «Узбережжя», КУ «Рятувально-водолазна служба», а також Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради. Фахівці проводять огляд берегової лінії, відбір проб та фіксацію наслідків забруднення.

    Окрему увагу приділяють факту загибелі птахів, яких виявили на узбережжі в зоні забруднення. Причини їхньої загибелі з’ясовуються, зокрема перевіряється можливий зв’язок із виявленими плямами.

    В Одеській міській військовій адміністрації зазначили, що після отримання офіційних висновків екологів та інших профільних служб буде надано додаткову інформацію. До цього часу мешканців і гостей міста закликають утриматися від відвідування зазначених пляжів та не контактувати з підозрілими речовинами на узбережжі.

  • Як не отримати штраф за новорічну ялинку в Україні: що варто знати

    Як не отримати штраф за новорічну ялинку в Україні: що варто знати

    Напередодні новорічних свят українці традиційно прикрашають оселі ялинками. Частина громадян обирає штучні дерева, однак чимало людей надають перевагу живим ялинкам. Водночас за незаконне зрубування хвойних дерев передбачені значні штрафи, нагадують у державному підприємстві «Ліси України».

    Розмір штрафу залежить від місця вирубки та діаметра дерева. За незаконно зрубану ялинку діаметром до 10 сантиметрів штраф становить 893 гривні, а у заповідній зоні — 7,6 тисячі гривень. Якщо діаметр дерева від 10,1 до 14 сантиметрів, сума зростає до 1,5 тисячі гривень, а на заповідній території — до 13,3 тисячі гривень.

    За вирубку ялинки діаметром від 14,1 до 18 сантиметрів доведеться сплатити понад 4 тисячі гривень, а у межах заповідника — 34,7 тисячі гривень.

    Окрім цього, слід враховувати додаткові нюанси. У грудні та січні розмір штрафів збільшується утричі. Якщо ж завдано істотної шкоди, порушнику може загрожувати кримінальна відповідальність. Істотною вважається шкода на суму понад 30,2 тисячі гривень.

    Щоб уникнути проблем із законом, фахівці радять купувати лише легальні новорічні дерева. Такі ялинки мають спеціальне маркування — бирки зі штрих-кодом або самоклеючі етикетки. Вони підтверджують, що дерево зрубали законно і з дотриманням вимог.

    У «Лісах України» наголошують, що маркування різдвяних дерев є обов’язковим, а справжність бірки можна перевірити через спеціальний онлайн-сервіс.

  • Як «Рудомайн» розширює кар’єри в житловій забудові Кривого Рогу

    Як «Рудомайн» розширює кар’єри в житловій забудові Кривого Рогу

    Кривий Ріг стрімко перетворюється на зону екологічного лиха, де норми закону та державні інтереси відступають перед апетитами приватного бізнесу. У межах житлової забудови, всупереч прямій забороні державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019, розростаються гігантські кар’єри ТОВ «Рудомайн». Їхня загальна площа вже перевищила 70 гектарів, і розширення триває.

    Таке масштабне проникнення видобутку у міське середовище стало можливим не випадково. За даними джерел, ключову роль у цьому відіграла злагоджена управлінська вертикаль, на рівні якої ухвалювалися рішення, що відкрили компанії шлях до надр без реальної конкуренції. У цій системі фігурують посадовці Мінекономіки, Держгеонадр та обласної адміністрації, зокрема Олексій Соболев, Остап Семерак, Іванна Смачило, Владислав Гайваненко та Олег Гоцинець.

    Саме за їхньої участі у 2017 та 2021 роках ТОВ «Рудомайн» отримало спеціальні дозволи №6236 та №6511 на розробку ділянки «Кар’єр Південний» і суміжних територій. Дозволи були надані без проведення аукціонів і відкритих торгів, що є ключовим інструментом забезпечення конкуренції та справедливих надходжень до бюджету.

    Замість повноцінного геологічного вивчення надр використовувалася придбана геологічна інформація, а потенційні екологічні ризики прикривалися застарілими висновками оцінки впливу на довкілля. Техніко-економічні показники проєктів, за оцінками фахівців, були штучно занижені щонайменше у сім разів. Лише на стартовому етапі це призвело до втрат бюджету більш як на 25 мільйонів гривень. І це без урахування подальших схем із застосуванням пільгових коефіцієнтів рентної плати.

    Втім, діяльність «Рудомайну» вийшла далеко за межі видобутку корисних копалин. У центрі схеми опинилися активи державного підприємства «Гипрококс», яке володіло стратегічними науковими розробками та патентами. Через створення спільного підприємства ТОВ «СП Гипрококс» держава фактично втратила контрольний пакет, а ключові активи перейшли під контроль структур, пов’язаних із «Рудомайном».

    Більше того, частина цих активів опинилася в руках афілійованої іноземної компанії — чеської Giprokoks Europe S.R.O. Таким чином, стратегічні напрацювання, створені за державний кошт, були виведені з-під прямого контролю України та інтегровані у приватні, у тому числі закордонні, бізнес-структури.

    На тлі цього Кривий Ріг отримує не розвиток, а розростання кар’єрів упритул до житлових кварталів, деградацію довкілля та втрати для бюджету. Водночас механізми державного контролю, які мали б захищати інтереси громади й країни, фактично працюють на обслуговування приватних інтересів.

  • До 1,1 млн гектарів під водою: експерти назвали масштаб затоплення українського узбережжя у разі потепління

    До 1,1 млн гектарів під водою: експерти назвали масштаб затоплення українського узбережжя у разі потепління

    Глобальне потепління може суттєво змінити карту України вже до кінця XXI століття. За новими даними громадської організації “Екодія”, підвищення рівня моря внаслідок зростання середньої температури здатне затопити значні частини українського узбережжя. Моделювання проводили за двома сценаріями: помірним (потепління на +1,5–2°C) та критичним (потепління на +4°C). Результати, оприлюднені у дослідженні “Вода близько”, вказують на потенційно глибоку трансформацію цілих регіонів.

    У разі збільшення температури на +4°C під водою може опинитися близько 1,168 млн гектарів територій України. За словами голови правління Грінпіс в Україні Євгенії Засядько, затоплення загрожує не лише природним зонам, а й житловим кварталам, підприємствам, сільськогосподарським угіддям та навіть військовим полігонам.
    “Прибережна територія України частково буде затоплена. Ідеться про 212 тисяч гектарів сільськогосподарських площ, 35 тисяч гектарів забудови. Є навіть території, близькі до моря, де розташовані військові полігони”, — зазначила вона.

    Частина ділянок, які потенційно може поглинути вода, нині перебуває в окупації. Аналіз базувався на даних 2018 року, та експерти попереджають: реальні зміни стануть відчутними вже до 2100 року. Те, що ще кілька десятиліть тому вважалося віддаленою перспективою, сьогодні виглядає загрозою, яка швидко наближається.

    Євгенія Засядько нагадала, що глобальна спільнота давно мала інструменти для запобігання критичним сценаріям. Паризька кліматична угода 2015 року зобов’язувала країни послідовно скорочувати викиди парникових газів кожні десять років, аби утримати потепління в межах безпечних параметрів. Однак виконання цих зобов’язань виявилося набагато менш системним, ніж передбачалося.
    “Нині під питанням, чи зможемо ми досягнути цілей Паризької угоди і який сценарій майбутнього стане реальністю”, — підкреслила вона.

    Ситуацію ускладнює і позиція США, які є ключовим гравцем у глобальній кліматичній політиці. Вихід країни з Паризької угоди, який підписав президент Дональд Трамп, за оцінками експертів, послаблює міжнародні зусилля зі стримування наслідків глобального потепління та ускладнює координацію між державами.

    Наслідки підвищення рівня моря можуть кардинально вплинути на життя мільйонів українців і змінити економіку регіонів, які залежать від прибережної інфраструктури, аграрного виробництва та транспорту. Екологи закликають уряди посилити адаптаційні плани, а також прискорити темпи скорочення викидів, аби уникнути найгірших сценаріїв.

  • Укргазвидобування втратило мільярди через фіктивні проєкти та закриті тендери керівництва

    Укргазвидобування втратило мільярди через фіктивні проєкти та закриті тендери керівництва

    Під виглядом масштабної інвестиційної програми в розвиток українського газовидобутку в роботі АТ «Укргазвидобування» роками діяла схема системного виведення коштів. За інформацією джерел у галузі, ключові рішення ухвалювалися керівництвом компанії у зв’язці з афілійованими підрядниками, які отримували мільярдні підряди без конкуренції та будь-якого технічного обґрунтування.

    Найпоказовішим прикладом експерти називають пошукову свердловину №888 на Шебелинському родовищі. Попри попередження у вихідній геологічній документації про відсутність підтверджених покладів та низьку якість сейсмічних даних, з 2019 по 2025 рік на об’єкт витратили понад 1,3 млрд грн. Усі рішення про продовження фінансування ухвалювалися всупереч рекомендаціям профільних фахівців.

    Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

    Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

    Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

    Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

  • Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Вчені з Кіотського університету представили унікальний матеріал — вирощену в лабораторії деревину, яка перевищує сталь за міцністю на одиницю маси і водночас в п’ять разів легша. Цей інноваційний матеріал вже розглядають як потенційну заміну металів та бетону у будівництві, транспорті, авіації та навіть космічних проектах.

    В основі матеріалу — целюлозні нановолокна (CNF), витягнуті з рослинної біомаси, такої як солома, тирса та сільськогосподарські відходи. Волокна обробляють на нанорівні, ущільнюють та з’єднують природною смолою на основі лігніну під високим тиском, створюючи монолітний блок з високою щільністю, термостійкістю та водозахистом.

    Новий матеріал не є фанерою, композитом чи стружковою плитою. Він ближчий до біологічного карбонового волокна, має однорідну структуру, стійку до деформацій, температурних перепадів та механічних навантажень. Експериментальні зразки показали міцність на розрив, що перевищує м’яку сталь, при масі на 80% меншій за метал.

    Важливою перевагою є оброблюваність: матеріал можна пиляти, фрезерувати, свердлити, різати лазером і навіть друкувати 3D, не втрачаючи його механічних властивостей.

    Першими полігонами для CNF-деревини стали японські архітектурні бюро та дослідницькі лабораторії. Ведуться розробки сейсмостійких будівель, легких мостів та модулів житлової забудови. Матеріал також поглинає вібрації та шум, що особливо важливо у густонаселених містах.

    У автопромі CNF використовують у двигунах: кришки моторних відсіків показали зниження ваги на 25% та підвищення теплової стійкості, що дозволило економити до 11% палива та зменшити викиди CO₂.

    Японські вчені спільно з JAXA створили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat, який згоряє в атмосфері без залишку металевого сміття, що вирішує проблему космічного забруднення.

    Вирощена деревина виробляється з відходів сільського господарства, не потребує видобутку руд чи хімічно небезпечних смол. Під час виробництва матеріал поглинає вуглекислий газ, є біорозкладним і безпечним для природи.

    Японський уряд уже запустив багатомільярдну програму для заміни сталі та бетону у державній інфраструктурі. Планується використання CNF-деревини у будівництві залізниць, мостів, модульного житла та інших об’єктів, що зробить інфраструктуру легшою, тихішою та екологічнішою.

  • Яготинська громада отримає новий полігон та сортувальну лінію для відходів

    Яготинська громада отримає новий полігон та сортувальну лінію для відходів

    Поблизу міста Яготин на Київщині планують звести сучасний полігон для твердих побутових відходів. Об’єкт передбачатиме не лише майданчик для зберігання сміття, а й сортувальну лінію для переробки відходів потужністю 270–300 тисяч кубометрів на рік.

    Крім того, на території полігону облаштують адміністративний корпус, КПП, пожежне депо на дві машини, склад пально-мастильних матеріалів, очисні споруди для води, а також системи збору фільтрату та знешкодження біогазу. Такі заходи мають забезпечити безпечне функціонування полігону та захист довкілля.

    Проєкт будівництва полігону згадується в оголошенні електронної системи публічних закупівель Prozorro. Замовником виступає комунальне підприємство Яготинської міської ради “Комунальник”. Аукціон для визначення виконавця розробки проєктної документації заплановано на 18 листопада 2025 року. На ці роботи виділено 4,8 млн гривень, а готові документи очікують отримати до 25 грудня 2025 року.

    Полігон планують розташувати за межами села Райківщина, що всього за пів кілометра від Яготина. Проєкт включатиме під’їзну дорогу, ділянки для складування сміття, сортувальну лінію, адміністративний корпус, пожежне депо, а також системи захисту ґрунтових вод і довкілля.

    Завдяки новому об’єкту місцева громада отримає сучасне та безпечне місце для переробки та зберігання побутових відходів.

  • Кияни занепокоїлися через дивний колір води в Русанівському каналі

    Кияни занепокоїлися через дивний колір води в Русанівському каналі

    Фахівці Державної екологічної інспекції Столичного округу відреагували на численні звернення мешканців Києва щодо незвичного забарвлення води в Русанівському каналі. Люди повідомляли про появу синьо-зеленого відтінку, що викликало побоювання щодо можливого забруднення.

    Під час обстеження екологи відібрали проби поверхневих вод для визначення складу та властивостей. Дослідження провели у відділі інструментально-лабораторного контролю ДЕІ Столичного округу.

    З’ясувалося, що у каналі розташована металева труба, частково занурена у воду. Вона належить підприємству, яке раніше використовувало її для забору води, але зараз труба не експлуатується.

    Щодо зміни кольору води, експерти зазначили, що синьо-зелене забарвлення має природне походження. Це результат процесів розкладання органічних залишків — водоростей та очерету, які залишилися після розчищення каналу.

    Результати аналізів показали незначне перевищення гранично допустимої концентрації за показником хімічного споживання кисню — у 1,1 раза. Це свідчить про підвищений вміст органічних речовин, однак небезпечного забруднення не зафіксовано.

    Екологи запевнили, що ситуація під контролем, а подібні природні зміни води не становлять загрози для мешканців.

  • Вчені попереджають: залишки кави загрожують водоймам

    Вчені попереджають: залишки кави загрожують водоймам

    Щоранку мільйони людей зливають залишки кави та кавову гущу у раковину, не замислюючись про наслідки для довкілля. Вчені попереджають: ця звичка поступово призводить до забруднення водойм і шкодить річкам, озерам та морям.

    Найнебезпечнішою складовою кави є кофеїн. Він не розкладається швидко і вже вважається новим типом забруднювача. Дослідження показують, що кофеїн виявлений у більш ніж половині річок світу, включно з віддаленими регіонами, такими як Антарктида.

    Крім кофеїну, цукор, молоко та інші поживні речовини у каві знижують рівень кисню та pH у воді. Це стимулює надмірне розростання водоростей і може призвести до загибелі риб, рослин та мікроорганізмів. Навіть сучасні очисні споруди не завжди можуть повністю видалити кофеїн із стоків, і він повертається у водні ресурси, у тому числі питну воду.

    Фахівці радять уникати виливання кави у раковину чи вуличні решітки. Є кілька правильних способів утилізації:

    1. Компостування: Оптимальний варіант для органічних відходів. Використовуйте компост або спеціальні пункти переробки харчових решток.

    2. Добриво: Розбавте залишки кави водою і використайте як рідке добриво. Кавову гущу можна розсипати на грядках чи клумбах, але невеликими порціями.

    3. Смітник: Якщо немає доступу до компосту, збирайте кавову гущу чи рідину в окрему ємність і викидайте у звичайний смітник.

    Дотримання цих правил допоможе зменшити негативний вплив кавових відходів на природу та зберегти чистоту водних ресурсів.