Hronikanovostej.com

Позначка: Джаред Кушнер

  • Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    В Албанії набирає обертів скандал навколо блокування десятків Instagram-акаунтів активістів, журналістів та опозиційних політиків. Обмеження відбуваються на тлі майже 100-денних протестів проти будівництва розкішного курорту на південному узбережжі країни, пов’язаного з Джаредом Кушнером — зятем президента США Дональда Трампа.

    Про ситуацію повідомило Politico. За даними видання, Instagram став одним із ключових каналів поширення інформації про протести, однак протягом останніх тижнів десятки сторінок людей, які висвітлювали або підтримували акції, були заблоковані чи отримали суттєві обмеження.

    Користувачам переважно повідомляли про ймовірні порушення авторських прав. Самі власники сторінок заперечують такі порушення та стверджують, що публікували власні фотографії, відео й інші матеріали. Саме збіг блокувань із протестною активністю породив в Албанії підозри щодо можливого використання механізмів модерації соцмережі для придушення критики. Водночас доказів того, що албанська влада або представники курортного проєкту безпосередньо стоять за блокуваннями, наразі немає.

    Протести пов’язані з масштабним туристичним проєктом на півдні Албанії. Курорт асоціюють із Джаредом Кушнером — чоловіком Іванки Трамп та засновником інвестиційної компанії Affinity Partners. Суперечки навколо його інвестиційних планів на Балканах виникали й раніше, зокрема через заплановану забудову прибережних територій.

    За інформацією Politico, нинішні акції в Албанії тривають уже майже сто днів. Почавшись як протести проти курортного проєкту, вони поступово набули ширшого політичного характеру — частина учасників тепер вимагає відставки уряду прем’єр-міністра Еді Рами.

    Особливого значення в цій ситуації набули соціальні мережі. Саме Instagram активісти використовували для трансляцій із протестів, поширення відео, координації та привернення уваги до конфлікту. Тому масові проблеми з акаунтами людей, безпосередньо залучених до протестної кампанії, стали окремою темою суспільної дискусії.

    Серед тих, хто зіткнувся з блокуванням, опинився депутат парламенту та лідер опозиційної партії Mundësia Агроном Шехай. Політик припустив, що недостатньо прозорі правила роботи соціальних платформ можуть створювати можливості для цензури політичних опонентів. Це, однак, його оцінка ситуації, а не встановлений факт.

    Перевіркою випадків зайнялася організація Repro Uncensored. За наведеними Politico даними, вона проаналізувала сотні випадків і заявила, що не знайшла порушень правил Instagram, які могли б пояснити застосовані санкції.

    У Meta, якій належить Instagram, заявили, що перевіряють ситуацію. Компанія вже визнала, що принаймні частина акаунтів була заблокована помилково, та відновила їх. Проте проблема цим не вичерпалася: деякі користувачі після відновлення доступу, за повідомленнями, все ще мають обмеження щодо прямих трансляцій або спільних публікацій, а охоплення їхнього контенту могло скоротитися.

    Ситуація особливо чутлива через те, що алгоритмічна модерація великих соціальних платформ може безпосередньо впливати на політичну комунікацію. Якщо Instagram є одним із головних каналів поширення інформації про протест, навіть тимчасове блокування сторінки журналіста, політика чи активіста може обмежити його можливість звертатися до аудиторії саме в момент активних подій.

    Водночас наразі немає підтвердження, що блокування були частиною скоординованої кампанії.

    Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама категорично відкинув припущення про причетність уряду. За його словами, албанська влада не має технічних можливостей здійснювати такі операції в Instagram.

    Представники компанії SAZAN Coast, пов’язаної з курортним проєктом, також заперечили будь-який вплив на рішення Meta. Водночас представник компанії охарактеризував протести як «скоординовану опозиційну кампанію» та позитивно оцінив боротьбу Meta з активністю, яку він назвав «бот-рухами». Ці твердження є позицією компанії й самі по собі не доводять, що заблоковані акаунти справді були ботами.

    Саме тому історія вийшла далеко за межі суперечки навколо одного курорту. Вона порушує ширше питання про те, наскільки прозорими є механізми модерації Instagram та інших великих платформ у ситуаціях політичних протестів. Якщо рішення про блокування ухвалюються автоматично після скарг на авторські права, залишається ризик, що систему скарг можуть використовувати для масового обмеження небажаного контенту.

    При цьому ситуація поки що не дає підстав однозначно стверджувати, що саме це сталося в Албанії. Meta говорить про помилки та проводить перевірку, уряд заперечує втручання, а компанія, пов’язана з курортом, також відкидає причетність. Активісти й опозиція, своєю чергою, вимагають пояснити, чому під обмеження потрапила значна кількість критиків проєкту.

    Історія навколо курорту Кушнера перетворилася одночасно на земельний, політичний та інформаційний конфлікт. І тепер питання полягає вже не тільки в тому, що побудують на албанському узбережжі, а й у тому, хто і за якими правилами контролює цифрові майданчики, через які суспільство може протестувати проти таких рішень.

  • «Вересень може змінити багато»: Зеленський після розмови з посланцями Трампа зробив заяву

    «Вересень може змінити багато»: Зеленський після розмови з посланцями Трампа зробив заяву

    Президент України Володимир Зеленський 31 серпня провів телефонну розмову з представниками президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером. Однією з головних тем стала підготовка їхнього візиту до України: сторони зараз працюють над визначенням конкретної дати та порядку денного майбутніх зустрічей. Зеленський назвав розмову детальною і конструктивною та заявив, що така поїздка американських представників могла б допомогти у напрацюванні рішень для досягнення миру.

    За даними Офісу президента, переговорні команди України та США підтримують постійний контакт. Зеленський повідомив, що Віткофф і Кушнер добре поінформовані про перебіг дипломатичних переговорів, а тепер сторони мають узгодити найзручніший графік подальшої комунікації. Президент не назвав можливої дати приїзду американських представників, тому наразі йдеться саме про підготовку візиту, а не про вже затверджену поїздку.

    Окрему частину розмови присвятили ситуації на фронті та російським повітряним атакам. Зеленський заявив американським співрозмовникам, що просування російської армії залишається незначним і досягається ціною великих втрат. Reuters також повідомляє, що український президент поінформував Віткоффа й Кушнера про поточну бойову обстановку і наслідки російських ударів, водночас сторони говорили про подальші мирні зусилля.

    У своєму вечірньому зверненні Зеленський додав ще одну важливу деталь: Віткофф і Кушнер готуються не лише до візиту в Україну, а й до контактів із російською стороною. Президент заявив, що українська сторона вже обговорила з ними свої позиції перед цією комунікацією. Це означає, що найближчими тижнями дипломатична активність Вашингтона навколо війни може суттєво зрости.

    На цьому тлі Зеленський заявив, що «вересень може змінити багато». За його словами, Україна готує низку зустрічей та переговорів, які повинні мати конкретний результат для країни — від посилення оборонних спроможностей до нових пакетів підтримки енергетики перед зимою. Президент наголосив, що партнерам необхідно максимально мобілізувати допомогу Україні саме напередодні холодного сезону.

    Майбутня поїздка Віткоффа і Кушнера до України планується вже не вперше. Наприкінці липня повідомлялося, що представники Трампа можуть приїхати до Києва у другій половині серпня, зокрема в період заходів до 35-ї річниці Незалежності України. Однак 24 серпня «Радіо Свобода» з посиланням на поінформоване джерело повідомило, що візит «трохи відклали, але не скасували». Причиною називали посилення російських ракетних і дронових атак на Київ.

    Тому нинішня розмова Зеленського з американськими представниками фактично підтверджує, що відкладена поїздка знову повернулася до практичного порядку денного. Це важлива відмінність: ще тиждень тому йшлося лише про те, що візит залишається можливим, а 31 серпня Офіс президента вже офіційно повідомив про роботу над визначенням його дати. Водночас Білий дім поки публічно не оголосив ані точного графіка, ані складу майбутніх зустрічей в Україні.

    Віткофф і Кушнер упродовж останніх місяців залишаються одними з ключових представників Трампа в переговорах щодо завершення російсько-української війни. Українська сторона вже неодноразово проводила з ними переговори: зокрема 22 липня Зеленський разом із переговорною командою обговорював активізацію дипломатії та можливі кроки для наближення миру. Тоді до української команди входили Рустем Умєров, Кирило Буданов і Сергій Кислиця.

    Дипломатичний контекст зараз залишається складним. 25 серпня Reuters повідомляв, що Зеленський бачить певне «вікно» для американського посередництва приблизно до літа 2027 року, поки політична увага США остаточно не змістилася на президентську кампанію 2028-го. За інформацією агентства, Україна разом із американськими та європейськими представниками вже працювала над новими пропозиціями щодо можливого припинення бойових дій, однак між Києвом і Москвою залишаються фундаментальні розбіжності, передусім щодо територій і гарантій безпеки.

    Додаткової ваги майбутнім контактам надає й те, що Вашингтон продовжує підтримувати прямі канали зв’язку з Москвою. 28 серпня Зеленський заявив, що США передавали Україні інформацію про недавні зустрічі американських представників у російській столиці. Reuters повідомляв, що Вашингтон окремо обговорював із російською стороною можливі регіональні ризики, а Київ був поінформований про частину цих контактів.

    Тож майбутній приїзд Віткоффа і Кушнера може стати частиною нового етапу американської дипломатії, в межах якого представники Трампа підтримуватимуть паралельні контакти з Києвом і Москвою. Однак поки немає підтвердження ані нової мирної угоди, ані домовленості про припинення вогню, ані конкретного компромісу між сторонами. Підтверджено лише те, що США та Україна продовжують переговори, американські представники готуються до контактів із Росією, а дата їхнього візиту до України зараз визначається.

  • Україна та США узгодили три ключові ідеї для завершення війни — Зеленський

    Україна та США узгодили три ключові ідеї для завершення війни — Зеленський

    Україна разом зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами напрацювала кілька можливих сценаріїв завершення війни з Росією. Серед ключових пропозицій — припинення вогню, взаємне відведення військ зі створенням спеціальної буферної зони та визначення майбутніх гарантій безпеки з боку Європейського Союзу і НАТО.

    Про це 23 серпня заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. За його словами, відповідні пропозиції обговорювалися з представниками американської адміністрації Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.

    Зеленський пояснив, що сторони фактично звели результати попередніх консультацій в один документ, у якому окреслили найбільш реалістичні на цей момент можливості для припинення бойових дій. Американська сторона планує обговорювати ці підходи як із Києвом, так і з Москвою.

    Першим і головним пунктом залишається припинення вогню. Саме з цього, за логікою напрацьованих пропозицій, може розпочатися подальший дипломатичний процес.

    Другий пункт стосується американської ідеї створення так званої вільної економічної зони. Вона передбачає дзеркальне відведення українських і російських військ — обидві сторони мають відійти на однакову відстань, унаслідок чого між ними утвориться своєрідна буферна територія.

    За словами Зеленського, така зона могла б перебувати під певним зовнішнім управлінням або контролем третьої сторони. Водночас президент наголосив, що конкретний механізм такого управління поки не визначений.

    Третя частина напрацьованих пропозицій стосується ролі Європейського Союзу і НАТО, а також того, які зобов’язання можуть взяти на себе партнери та на які кроки заради майбутньої системи безпеки готова Україна.

    Зеленський заявив, що запропоновані варіанти загалом отримали позитивну реакцію учасників консультацій і наразі залишаються на столі переговорів.

    Водночас йдеться не про вже укладену мирну угоду чи остаточно погоджений з Росією план завершення війни. Це набір пропозицій, сформований у процесі консультацій України зі США та європейськими партнерами, який Вашингтон має надалі обговорювати, зокрема, з російською стороною.

    Президент також повідомив, що Сполучені Штати мають ще кілька ідей щодо можливого завершення війни. Київ очікує, що американська сторона представить їх найближчим часом.

    За словами Зеленського, напрацьовані зараз варіанти не можна вважати виключно українськими пропозиціями. Вони стали результатом консультацій з американцями та європейцями, а також контактів Вашингтона з Москвою. Президент вважає, що серед них є підходи, які можуть бути реалістичними для подальшої дипломатії.

    При цьому однією з головних невирішених проблем залишаються територіальні вимоги Росії. За словами Зеленського, Москва продовжує наполягати на виведенні українських військ із Донбасу. Українська сторона не погоджується на сценарій, за якого ЗСУ просто залишать контрольовані Україною території без надійних гарантій того, що російські війська не використають паузу для нового наступу.

    Президент наголосив, що саме питання реальних гарантій безпеки залишається одним із принципових для Києва. Україна не шукає альтернативи НАТО, однак хоче чітко розуміти, якою буде реакція партнерів у разі нового порушення Росією режиму припинення вогню або домовленостей про завершення війни.

    Раніше Зеленський також заявляв, що Київ потребує активнішої участі США у мирному процесі. При цьому він відкидав можливість простого залишення Україною неокупованої частини Донбасу та наголошував, що будь-які домовленості повинні передбачати механізми, які не дозволять Росії використати паузу для підготовки нового масштабного вторгнення.

    Окремо Зеленський окреслив часовий проміжок, який у Києві вважають найбільш перспективним для активізації дипломатії. За його словами, «коридор можливостей» може тривати від саміту G20 у США до кінця літа 2027 року. Після цього американська внутрішня політика дедалі більше концентруватиметься на наступних президентських виборах.

    Найближчі місяці можуть стати одним із найактивніших дипломатичних періодів від початку повномасштабної війни. Водночас ключовим залишається питання, чи погодиться Росія на реальне припинення бойових дій та чи вдасться сторонам знайти модель гарантій, яка не дозволить Кремлю використати перемир’я для перегрупування сил і нової агресії.

  • У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    Адміністрація президента США Дональда Трампа могла використовувати ще один неофіційний канал зв’язку з Кремлем у спробах зрушити з місця переговори щодо завершення війни Росії проти України. Американський посадовець Родні Мімс Кук-молодший у червні здійснив непублічну дипломатичну місію до РФ та зустрічався з представниками російської влади.

    Про це 18 серпня повідомила Financial Times із посиланням на людей, знайомих із деталями поїздки.

    За інформацією видання, Кук відвідав Росію в червні 2026 року, коли у Санкт-Петербурзі проходив Петербурзький міжнародний економічний форум. Публічно його присутність подавалася переважно як культурний візит, однак за лаштунками посадовець проводив контакти з представниками Кремля.

    Зокрема, Кук зустрівся зі старшим радником президента РФ Володимира Путіна Антоном Кобяковим. Співрозмовники FT стверджують, що поїздка була частиною спроб Вашингтона знайти додаткові можливості для відновлення дипломатичного процесу щодо війни в Україні.

    Перед поїздкою Кук, за даними журналістів, отримав дипломатичний паспорт і пройшов детальний брифінг. Це може свідчити про те, що його візит виходив далеко за межі звичайної культурної дипломатії.

    Сам Кук очолює Комісію образотворчих мистецтв США та бере участь у реалізації архітектурних проєктів Дональда Трампа, зокрема розширенні комплексу Білого дому. Він не належить до традиційного кола американських дипломатів, які займаються російським або українським напрямком.

    Саме тому його залучення до контактів із Кремлем може свідчити про прагнення команди Трампа використовувати не лише офіційні дипломатичні канали, а й людей, які мають можливість встановлювати прямі контакти з російською стороною.

    Під час Петербурзького форуму Кук також публічно передав Путіну привітання від Трампа. За даними FT, після повернення до США він залишив у Білому домі хокейну шайбу як символ цього контакту.

    Водночас у червні американська влада фактично дистанціювалася від присутності представників США на російському форумі. Державний секретар Марко Рубіо тоді заявляв, що йому не було відомо про американську делегацію на заході.

    Нові дані Financial Times показують, що за публічною частиною візиту міг існувати окремий дипломатичний трек, про який широко не повідомлялося.

    Вашингтон шукає шлях до відновлення переговорів

    Інформація про місію Кука з’явилася на тлі нових спроб Вашингтона активізувати дипломатію навколо війни в Україні.

    11 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ передав американським переговорникам власні пропозиції щодо завершення війни. Деталі українського документа публічно не розкривалися.

    За даними Reuters, Зеленський наголосив, що США можуть відіграти важливу роль у припиненні війни, зокрема через посилення української протиповітряної оборони та збільшення тиску на Росію.

    Очікувалося також продовження контактів американських переговорників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з Києвом і Москвою.

    Таким чином, інформація про поїздку Кука свідчить, що адміністрація Трампа могла паралельно використовувати одразу кілька каналів комунікації з російським керівництвом.

    Москва не демонструє готовності до швидкого перемир’я

    Попри активізацію дипломатичних контактів, ознак швидкого досягнення домовленості про припинення вогню наразі немає.

    14 серпня Росія фактично відкинула можливість обмеженого перемир’я в Чорному морі. Йшлося про припинення атак на цивільне судноплавство, яке могло стати одним із проміжних кроків до ширшої домовленості.

    Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан намагався просувати ідею мораторію на бойові дії в Чорному морі. Україна, за інформацією Reuters, через посередника також запропонувала припинити атаки на цивільні судна.

    У Москві заявили, що офіційної пропозиції нібито не отримували, а представниця російського МЗС Марія Захарова назвала подібні домовленості «напівзаходами».

    Це стало черговою ознакою того, що Кремль поки не готовий погоджуватися навіть на часткові формати припинення бойових дій.

    Крім того, 14 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак водночас Москва продовжить протидіяти західним поставкам зброї Україні. Повноцінних мирних переговорів між сторонами не проводили з лютого.

    Бойові дії лише посилюються

    Дипломатичні маневри відбуваються на тлі нової хвилі масштабних атак.

    У ніч проти 18 серпня Росія завдала удару по Печенігах Харківської області. За повідомленнями української сторони, загинули щонайменше десять цивільних. Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Україна відповість на російські удари.

    Одночасно Україна здійснила масштабну атаку безпілотниками по об’єктах на території Росії та на окупованих територіях. Повідомлялося про сотні дронів і удари по низці цілей.

    Таким чином, на військовому рівні ознак деескалації поки немає.

    Розкриття непублічної місії Родні Мімса Кука показує, що Білий дім продовжує шукати нестандартні способи комунікації з Кремлем. Однак сам факт існування додаткового каналу ще не означає наближення мирної угоди.

    Ключові суперечності між Україною та Росією залишаються невирішеними, Москва не погоджується навіть на запропоновані формати часткового припинення вогню, а бойові дії тривають із високою інтенсивністю.

     

  • Дипломатія на тлі глухого кута: Джаред Кушнер зустрівся з лідером ХАМАС у Єгипті перед переговорами з Нетаньягу

    Дипломатія на тлі глухого кута: Джаред Кушнер зустрівся з лідером ХАМАС у Єгипті перед переговорами з Нетаньягу

    Спеціальний переговорник і зять Президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер провів у Єгипті рідкісну зустріч із головою політичного крила ХАМАС Халілом аль-Хайєю. Метою переговорів є врятування розробленого США та Радою миру (Board of Peace) плану з 15 пунктів, який передбачає поступове роззброєння угруповання, передачу влади цивільному комітету та виведення ізраїльських військ із Сектора Гази.

    Ключові деталі та дипломатичний контекст

    • Переговори у Єгипті: На зустрічі в Ель-Аламейні за участю Кушнера, Стіва Віткоффа, очільника Ради миру Николая Младенова та представників Єгипту, Катару й Туреччини ХАМАС підтвердив готовність дотримуватися мирної карти. Угруповання висловило згоду передати зброю технічному комітету у разі припинення атак Ізраїлю.
    • Дефіцит довіри та позиція Нетаньягу: Минулого тижня прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу публічно відкинув дорожню карту з 15 пунктів, заявивши, що Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) не зробить жодного кроку назад до повного й безумовного роззброєння ХАМАС.
    • Наступний крок у Єрусалимі: У понеділок, 17 серпня, Джаред Кушнер разом із Тоні Блером та Николаєм Младеновим проведе зустріч із Нетаньягу, аби узгодити розбіжності та переконати ізраїльську сторону перейти до реалізації другого етапу припинення вогню.
    • Ставки для регіону: Реалізація плану має визначити долю понад 2 мільйонів мешканців Сектора Гази, розблокувати масштабне міжнародне відновлення анклаву та розгортання Міжнародних сил стабілізації (ISF).

    З повідомлень міжнародних ЗМІ та представників Ради миру:

    «Мета зустрічі — перетворити кроки дорожньої карти на конкретні, перевірювані дії задля збереження перемир’я, усунення ХАМАС від управління Сектором Гази та повного позбавлення його зброї. США та Ізраїль мають спільне бачення кінцевої мети — демілітаризована Газа, яка більше ніколи не становитиме загрози».

  • Росія заявила, що не отримувала пропозицій Зеленського щодо завершення війни від США

    Росія заявила, що не отримувала пропозицій Зеленського щодо завершення війни від США

    Росія не отримувала від Сполучених Штатів пропозицій президента України Володимира Зеленського щодо можливих кроків для завершення війни. У Москві також заявили про готовність прийняти американських представників для переговорів, якщо стане зрозуміліше, з якими саме пропозиціями вони планують приїхати.

    Про це заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, повідомляє російське державне агентство РИА Новости.

    За словами Рябкова, Вашингтон наразі не передавав Москві пропозиції, які українська сторона представила Сполученим Штатам щодо подальших дій для завершення війни.

    Російський чиновник також заявив, що Москва готова оперативно організувати візит до Росії спецпосланців президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Водночас, за словами Рябкова, російська сторона хоче спочатку зрозуміти, якими є реальні плани американських представників.

    Таким чином, у Москві фактично заявляють про готовність продовжувати контакти зі США, однак водночас стверджують, що не отримували через Вашингтон українських пропозицій щодо завершення війни.

    Напередодні, 11 серпня, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ передав Сполученим Штатам власні пропозиції щодо подальших кроків, які мають посилити тиск на Росію та наблизити завершення війни.

    За словами Зеленського, Україна очікує від Вашингтона подальшої підтримки у зміцненні обороноздатності країни. Насамперед йдеться про посилення протиповітряної оборони, яка має захищати українські міста та критичну інфраструктуру від російських ракетних і дронових атак.

    Водночас Київ розраховує на використання Сполученими Штатами свого впливу на Росію. Українська сторона прагне, щоб Вашингтон посилив тиск на Москву та домігся зміни її підходу до війни, зокрема не допустив її подальшого затягування.

    На цьому тлі у США тривають дискусії щодо посилення санкційного тиску на Росію. Сенат Сполучених Штатів раніше підтримав законопроєкт щодо запровадження нових санкцій проти РФ. Документ має пройти подальший розгляд у Палаті представників.

    Паралельно Європейський Союз продовжує розширювати санкції проти російських громадян, причетних до війни проти України. Після посилення російських атак ЄС додав до санкційного списку ще п’ятьох осіб, пов’язаних із діями РФ проти українського населення та критичної інфраструктури.

    Заява Рябкова пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів навколо можливого завершення війни. При цьому російська сторона наразі заперечує отримання від США українських пропозицій, тоді як Київ публічно підтверджує факт їхньої передачі Вашингтону.

    Які саме пропозиції Україна передала Сполученим Штатам і чи будуть вони офіційно представлені російській стороні, наразі не уточнюється.

  • Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    У Вашингтоні та Києві продовжують обговорювати можливість першого візиту спецпосланців Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до української столиці. Однак на початок серпня конкретні параметри цієї поїздки — дата, програма і порядок денний — так і не склалися.

    Інформація, якою володіє редакція, вказує, що візит на День Незалежності України 24 серпня поки залишається теоретичним. Немає офіційного підтвердження, немає узгодженого плану пересувань і навіть попереднього списку тем, які сторони мають намір обговорювати. Поки йдеться лише про принципову готовність, що виникла після закритої зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Білому домі 28 липня.

    Ця готовність сама по собі стала помітним зрушенням. З моменту повернення Трампа до Білого дому Віткофф неодноразово їздив до Москви і проводив прямі переговори з Путіним. Кушнер долучався до частини цих контактів. До Києва ж обидва спецпосланці так і не приїхали, попри багатомісячні запрошення української сторони та публічні заяви Зеленського про бажаність такого візиту. У Києві це сприймали як дисбаланс, а іноді й як сигнал про пріоритети Вашингтона.

    Після липневої зустрічі в Овальному кабінеті тон змінився. Зеленський казав, що візит може відбутися «найближчими двома тижнями» і що він хоче не лише обговорити ідеї відновлення тристоронніх переговорів, а й показати спецпосланцям ситуацію «на землі». Український посол у США Ольга Стефанішина тоді ж уточнювала: намір є, але дата ще не зафіксована. Білий дім на запити про коментарі не відповідав.

    Паралельно у відкритих джерелах з’являлися повідомлення, які прив’язували можливий приїзд до другої половини серпня і до заходів з нагоди 35-ї річниці незалежності. Ці повідомлення спиралися на джерела, обізнані з попередніми планами. Однак уже за кілька днів стало зрозуміло, що між «очікується» і «узгоджено» зберігається суттєвий розрив. Немає ні маршруту, ні складу супроводжуючих, ні розуміння, чи буде візит поєднаний із поїздкою до Москви, як раніше припускали деякі учасники обговорень.

    Затримка має структурні причини. Віткофф і Кушнер ведуть переговори у форматі, який свідомо уникає традиційного дипломатичного апарату. Вони працюють без великих команд, без звичних протокольних заготовок і без обов’язкової присутності представників Держдепартаменту. Такий підхід дає гнучкість, але робить будь-яку поїздку залежною від наявності «нового порядку денного». Ще навесні в американській адміністрації прямо говорили, що спецпосланці готові їхати до Києва чи Москви лише якщо є конкретний предмет для розмови, а не «заради фотосесії».

    Українська сторона, навпаки, наполягає саме на необхідності особистої присутності. У Києві вважають, що роки переговорів «на відстані» і через треті столиці створили перекіс у сприйнятті. Спецпосланці добре знайомі з російськими аргументами і з позиціями, які транслює Кремль. Українську реальність — руйнування, роботу тилу, стійкість міст під ударами — вони бачили переважно через звіти та медіа. Візит, навіть якщо він виявиться коротким, мав би частково виправити цей перекіс.

    Поки ж відсутність узгодженого порядку денного робить поїздку вразливою. Переговори щодо України в останні місяці неодноразово відходили на другий план через близькосхідний трек. Віткофф і Кушнер паралельно займалися іранським напрямком, і це об’єктивно звужувало вікно для української дипломатії. Навіть після липневого контакту на вищому рівні процес не набув жорсткого календарного каркаса.

    Зараз, за два з невеликим тижні до Дня Незалежності, ситуація виглядає саме так: можливість зберігається, але вона не підкріплена ні планом, ні порядком денним. А отже, залишається теоретичною.

  • Зеленський після наради з Умеровим: Україна готова до будь-яких форматів переговорів про мир

    Зеленський після наради з Умеровим: Україна готова до будь-яких форматів переговорів про мир

    Україна продовжує активну дипломатичну роботу з міжнародними партнерами та заявляє про готовність до будь-яких форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий і стійкий мир. Для координації подальших кроків президент Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену переговорному процесу та взаємодії з ключовими союзниками.

    Про це повідомляє президент України Володимир Зеленський, а також глава Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умеров.

    За словами Умерова, під час наради президент заслухав доповіді щодо поточного стану переговорного процесу та міжнародної координації. У зустрічі також взяли участь керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

    Як зазначив глава СЗРУ, кожен із учасників доповів про роботу за своїм напрямом – від контактів із міжнародними партнерами до переговорних ініціатив і подальших кроків, які мають зміцнити позиції України на міжнародній арені.

    Умеров наголосив, що Україна підтримує щоденну координацію зі Сполученими Штатами. Паралельно триває активна дипломатична робота з державами Європейського Союзу, а також країнами Близького Сходу та Перської затоки. За його словами, метою таких контактів є посилення міжнародної підтримки України, координація безпекових рішень і пошук нових можливостей для просування мирного процесу.

    Водночас частина дипломатичної діяльності, за словами Умерова, не може бути оприлюднена через її конфіденційний характер.

    “Ми готові до всіх форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий та стійкий світ”, – наголосив він.

    Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні підтвердив, що тема переговорів стала одним із головних питань спеціальної наради. За його словами, українська сторона щоденно перебуває на зв’язку з представниками президента США Дональда Трампа та очікує активізації дипломатичних контактів уже найближчим часом.

    “Ми будемо готові до всіх форматів зустрічей, розраховуємо, що зараз у серпні Віткофф та Кушнер будуть активними”, – заявив глава держави.

    Президент також повідомив, що Київ продовжує взаємодію не лише зі Сполученими Штатами, а й з іншими міжнародними партнерами, зокрема країнами Перської затоки. При цьому він зауважив, що частина переговорної роботи залишається непублічною через її чутливий характер.

    За словами Зеленського, Україна розраховує, що дипломатичні контакти принесуть конкретні результати, які допоможуть зміцнити міжнародну підтримку держави та наблизити досягнення справедливого миру.

    Окрім переговорного процесу щодо завершення війни, Україна продовжує активну співпрацю з міжнародними партнерами й у сфері європейської інтеграції. Одним із ключових напрямків залишається підготовка до майбутнього опалювального сезону та забезпечення стійкості держави в зимовий період. Водночас Київ працює над виконанням необхідних умов для подальшого просування переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.

  • Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Українська делегація наполягала на якомусь перемир’ї — повному, повітряному, морському чи енергетичному — як на обов’язковому першому кроці. Американська сторона знову повернулася до теми територіальних поступок. Саме це, за словами джерела, знайомого з ходом переговорів, і пояснює появу Криму в недавньому інтерв’ю. Єдине, про що вдалося домовитися, — Стамбул у серпні має стати майданчиком для нового раунду. На пряме запитання, через скільки після початку перемир’я Київ готовий провести вибори, точної відповіді не прозвучало, пролунав діапазон «від 6 до 12 місяців».

    Це принципово змінює публічну картину, яку обидві сторони старанно малювали після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Офіційно лунали слова про «хорошу» і «продуктивну» бесіду, ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot і необхідність «оживити дипломатичний процес». Джерело, що має доступ до змісту розмови, малює іншу реальність: змістовного зближення по суті конфлікту не відбулося. Переговори вперлися в старий порядок дій. Київ вимагає спочатку зупинити вогонь хоча б в окремих сферах. Вашингтон продовжує вважати територіальне питання частиною будь-якого сталого врегулювання.

    Після місяців глухого кута в тристоронніх форматах в Абу-Дабі та Женеві на початку року, коли обговорювалися зокрема ідеї «вільної економічної зони» в частині Донбасу та різні варіанти заморозки, американська сторона знову спробувала повернути до порядку денного питання, які Москва вважає вже вирішеними «реаліями на землі». Україна, навпаки, бачить можливість тиску через триваючі удари по інфраструктурі та логістиці на окупованих територіях, включно з Кримом, і через дефіцит російської ППО. Звідси й акцент Києва на часткових перемир’ях — повітряному чи енергетичному, — які вже обговорювалися в липні як можливий «вхід» у ширший процес. Джерело підкреслює, що нового пакета пропозицій, який можна було б пред’явити Москві, сторони не узгодили.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик, а Володимир Путін у червні публічно повертався до «стамбульських угод» 2022 року як до можливої основи. Однак змістовно позиції не зрушилися. Американці, за словами джерела, знову говорили про територіальні поступки — і саме це винесло Крим у публічний простір в інтерв’ю Зеленського Fox News, де він, відповідаючи на пряме запитання, назвав землю «дуже важливою», але підкреслив, що «найважливіше — не втрачати людей». Офіційно жодна зі сторін не підтверджує, що Крим став предметом конкретних домовленостей. Відкриті джерела показують лише, що в минулих американських начерках планів статус півострова фігурував у формулах de facto або de jure визнання.

    Російська сторона, судячи з публічних заяв останніх тижнів, як і раніше пов’язує будь-який прогрес із визнанням «реальностей» і відмовою України від низки претензій. Американські посередники (Стів Віткофф і Джаред Кушнер), які вже кілька разів їздили до Москви і готувалися до візиту до Києва, опиняються перед необхідністю знову зводити несумісні підходи. Офіційні заяви, найімовірніше, залишаться в рамках уже озвученого: «команди продовжать роботу», «дипломатія важлива». Реальних сигналів про узгоджену пропозицію Москві чекати не варто. Питання про вибори через 6–12 місяців після початку перемир’я, навіть у невизначеній формулюванні, фіксує, що Київ пов’язує політичний цикл із припиненням вогню, а не з підписанням фінальної угоди. Це відрізняється від жорсткіших попередніх американських натяків на швидкі вибори.

    На полі бою логіка ударів по енергетиці, логістиці та кримській інфраструктурі зберігається, обидві сторони продовжують вважати, що саме військовий тиск створює умови для дипломатії. У дипломатії повертається стамбульський формат, який уже кілька разів давав гуманітарні результати (обмін полоненими), але жодного разу не вирішував територіальний вузол. Джерело прямо каже, що нового мирного плану немає. Українська сторона озвучила діапазон 6–12 місяців для виборів після початку перемир’я. Якщо американські посередники зможуть переконати Москву хоча б в обмеженому повітряному чи енергетичному перемир’ї, раунд у Стамбулі може відбутися. Якщо ні, процес знову піде в паузу, а публічна риторика повернеться до звинувачень у неготовності іншої сторони. Жодних підтверджених домовленостей про зміст майбутніх переговорів наразі немає.

     

  • У Білому домі оцінили зустріч Трампа із Зеленським: переговори назвали продуктивними

    У Білому домі оцінили зустріч Трампа із Зеленським: переговори назвали продуктивними

    У Білому домі позитивно оцінили зустріч президента України Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом, яка відбулася 28 липня в Овальному кабінеті. Переговори проходили у закритому форматі без присутності журналістів і були присвячені передусім зміцненню української протиповітряної оборони та активізації дипломатичних зусиль для завершення війни.

    Речниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що зустріч Трампа із Зеленським була позитивною та продуктивною. Так само вона охарактеризувала переговори американського президента з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, який того дня також відвідав Білий дім.

    За інформацією поінформованих джерел, українська сторона оцінює результати переговорів приблизно на вісім балів із десяти. Основним пріоритетом стала можливість отримання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot. Інші напрями двосторонньої співпраці також залишаються в роботі.

    Володимир Зеленський після зустрічі повідомив, що розмова з Трампом була хорошою. За його словами, лідери обговорили ліцензії на виробництво перехоплювачів для Patriot та інші рішення, здатні посилити захист українських міст від російських ракетних атак.

    Patriot залишається критично важливою системою для України, оскільки здатна перехоплювати балістичні ракети. На тлі регулярних російських ударів Київ наполягає не лише на збільшенні постачання готових боєприпасів, а й на запуску власного або спільного виробництва перехоплювачів.

    Політичної домовленості щодо надання Україні відповідної ліцензії сторони досягли раніше під час зустрічі Зеленського і Трампа на саміті НАТО в Анкарі. Тепер українська сторона очікує переходу від політичних заяв до практичної реалізації домовленостей.

    Напередодні американська оборонна компанія Raytheon, яка входить до складу RTX і бере участь у виробництві систем Patriot, висловила готовність поглибити співпрацю з Україною. Зеленський заявляв, що йдеться про можливість спільного виготовлення одних із найважливіших засобів протиповітряної оборони.

    Окрім оборонної співпраці, президенти обговорили дипломатичний трек. Зеленський наголосив на необхідності активізувати переговорні зусилля та домогтися реальної готовності Росії до завершення війни. Перед зустріччю представник Білого дому також заявляв, що Трамп планує порушити питання мирного процесу та вважає, що настав час припинити бойові дії.

    Повідомляється, що переговори дозволили пожвавити контакти між українською та американською сторонами. Упродовж наступних двох тижнів до Києва можуть прибути спеціальний представник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Офіційно дати можливого візиту поки не оголошували.

    За кілька днів до зустрічі Зеленський уже спілкувався з Віткоффом і Кушнером. Сторони обговорювали активізацію дипломатії, можливі подальші переговори та пошук шляхів до завершення війни на прийнятних для України умовах.

    Візит Зеленського до Вашингтона відбувся на тлі поступового потепління відносин між президентами України та США. Після напружених контактів на початку другого президентського терміну Трампа сторони останніми місяцями демонструють готовність розширювати оборонне співробітництво та підтримувати регулярний політичний діалог.

    Зустріч в Овальному кабінеті передувала церемонії прощання із сенатором Ліндсі Гремом, який був одним із найпослідовніших прихильників підтримки України у Конгресі США. Після церемонії Зеленський також мав провести переговори з американськими сенаторами на тлі підготовки нового пакета санкцій проти Росії.

    Конкретних підписаних документів за результатами зустрічі наразі не оголошували. Водночас позитивні оцінки Білого дому та української сторони свідчать про продовження переговорів щодо ліцензованого виробництва перехоплювачів Patriot, посилення української ППО та відновлення активного дипломатичного процесу.