Позначка: Драпатий

  • Технологічна відповідь на дроновий терор: Україна масштабує замовлення на вітчизняні автоматичні турелі з ШІ для боротьби з «Шахедами»

    Технологічна відповідь на дроновий терор: Україна масштабує замовлення на вітчизняні автоматичні турелі з ШІ для боротьби з «Шахедами»

    Україна суттєво нарощує державне оборонне замовлення на спеціалізовані роботизовані турелі вітчизняного виробництва, які на практиці продемонстрували високу результативність у виявленні та знищенні ударних безпілотників противника. Про ухвалення відповідного стратегічного рішення повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками спеціальної селекторної наради з членами уряду та вищим військовим керівництвом держави. Питання суттєвого розширення серійного випуску сучасних стрілецьких комплексів верховний головнокомандувач детально обговорив із міністром оборони Євгеном Хмарою, головнокомандувачем Збройних сил України Михайлом Драпатим та командувачем Повітряних сил ЗСУ Анатолієм Кривоножком. Президент наголосив, що держава принципово збільшує обсяги фінансування та кількість контрактів, тому наразі ключовим пріоритетом є максимальне форсування всіх робочих етапів — від оперативного розподілу коштів та усунення бюрократичних перепон до безпосереднього розширення виробничих ліній на потужностях підприємств українського оборонно-промислового комплексу.

    Для гарантування стабільності виробничих циклів та прискореного постачання критично важливих компонентів офіційний Київ проводить системні переговори з країнами Балтії. За словами глави держави, розбудовою та оптимізацією нових безпечних логістичних маршрутів наразі безпосередньо займається Міністерство закордонних справ України в тісній координації з іноземними партнерами. Залучення балтійських хабів покликане ліквідувати будь-які затримки у транспортуванні спеціалізованих високоточних мікроелектронних плат, сенсорів та тепловізійних оптичних систем, без яких неможливе складання та масштабування роботизованих бойових модулів. Паралельно інженери та військові постійно акумулюють бойовий досвід експлуатації перших партій установок для оперативного внесення апаратних і програмних коректив.

    Практичною передумовою для ухвалення цього масштабування стали успішні випробування роботизованих комплексів у системі протиповітряної оборони столиці. Як на початку жовтня повідомляв радник президента з питань технологій Сергій (Флеш) Бескрестнов, у Києві розгорнули першу лінію оборони з дванадцяти українських автоматичних турелей під керуванням систем штучного інтелекту. Ці установки, оснащені кулеметами, здійснюють автономний або напівавтономний вогневий вплив по повітряних цілях практично без залучення людини. Інтегровані алгоритми штучного інтелекту за частки секунди ідентифікують акустичний, візуальний або тепловий профіль безпілотника, автоматично супроводжують його, розраховують динамічне випередження та відкривають щільний прицільний вогонь. Особливого значення такі стаціонарні та мобільні платформи набувають у контексті протидії новим російським реактивним «Шахедам», швидкість польоту яких часто перевищує 500 кілометрів на годину, що робить їх майже невразливими для класичних мобільних груп із ручними кулеметами та пошуковими прожекторами.

    В умовах гострого дефіциту зенітних керованих ракет західного зразка, зокрема перехоплювачів для систем Patriot та NASAMS, масове впровадження недорогих автоматизованих турелей стає найбільш прагматичною та економічно обґрунтованою стратегією захисту тилу. Збиття масових роїв дешевих дронів-камікадзе за допомогою кулеметних боєприпасів береже мільйонні запаси ракет, необхідні передусім для перехоплення балістичних загроз. Розгортання широкої ешелонованої мережі таких автоматичних комплексів навколо міст, енергетичних підстанцій та заводів дозволить створити надійний захисний бар’єр і суттєво розвантажити розрахунки ППО напередодні складного зимового періоду.

  • Децентралізація управління та іноземні легіони: Юрій Бутусов про виклики реформування армії за нового головкома

    Децентралізація управління та іноземні легіони: Юрій Бутусов про виклики реформування армії за нового головкома

    Зміна військового керівництва та заявлений перехід від жорсткої вертикалі до децентралізованого управління стали ключовими викликами для Сил оборони України на поточному етапі війни. Призначення нового головнокомандувача Михайла Драпатого ознаменувало спробу відійти від практики тотального мікроменеджменту, яка була характерною для стилю управління його попередника Олександра Сирського. Нова військова доктрина передбачає делегування ширших повноважень командирам на місцях, що має підвищити оперативність ухвалення тактичних рішень та гнучкість реагування на динамічні зміни бойової обстановки.

    Втім, реалізація цих концептуальних змін на практиці стикається зі значною інерцією величезної військової машини. За свідченням командира роти БПЛА 23-го штурмового полку у складі 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Юрія Бутусова, на рівні окремих підрозділів і ділянок фронту заявлені трансформації поки що залишаються непомітними. Процес реформування управління відбувається вкрай нерівномірно: на деяких напрямках система залишається незмінною, а швидкість впровадження нових підходів критично залежить від місцевого командування. Зокрема, плани щодо створення нових угруповань військ за зразком тих, що діяли на Донбасі, на багатьох ділянках так і залишилися на папері через відсутність чітких механізмів реалізації та ресурсного забезпечення.

    Окремою стратегічною проблемою залишається ефективність державної політики у сфері комплектування військ. Попри значний потенціал, поточна стратегія рекрутингу іноземних добровольців демонструє низьку ефективність. За умови побудови грамотної, прозорої та дебюрократизованої системи залучення іноземців, саме міжнародні контингенти могли б взяти на себе значну частину штурмових дій проти російських позицій по всій лінії фронту. Проте організація такого масштабного процесу вимагає комплексного державного підходу, гарантій правового статусу та налагодженої логістики, що неможливо реалізувати «за помахом пальців».

    Не менш гостро стоїть питання базового фінансового та матеріального забезпечення піхоти — основи будь-яких наземних операцій. Хронічні проблеми з фінансуванням піхотних підрозділів, затримки у постачанні необхідного спорядження та бюрократичні перепони безпосередньо впливають на боєздатність армії. Для успішного протистояння російській агресії нове командування має не лише змінити філософію управління, але й розв’язати фундаментальні логістично-фінансові проблеми, які стримують потенціал як українських бійців, так і іноземних добровольців на передовій.

  • «Кабінетний десант на фронт»: головком Драпатий починає масштабну чистку Генштабу

    «Кабінетний десант на фронт»: головком Драпатий починає масштабну чистку Генштабу

    Головнокомандувач Збройних Сил України Михайло Драпатий ініціював безпрецедентну процедуру кадрового перегляду офіцерського складу, який проходить службу в Генеральному штабі. Команда нового очільника армії має намір кардинально змінити філософію стратегічного командування та залишити на ключових посадах переважно тих військових, які мають реальний бойовий досвід і здатні ефективно управляти військами в умовах сучасної війни.

    Початок масштабної внутрішньої трансформації було покладено 28 вересня. Цього дня головнокомандувач особисто зібрав керівників усіх структурних підрозділів Генштабу, де публічно та безкомпромісно окреслив нові вимоги до вищого військового керівництва. За свідченням одного з офіцерів, присутніх на закритій нараді, вищі штаби більше не мають морального права вимагати змін від передової, якщо самі залишаються законсервованими структурами.

    «28 вересня головнокомандувач особисто зібрав керівників усіх структурних підрозділів Генштабу і досить чітко пояснив, чого від них очікує. Основний посил такий: якщо від військ вимагаємо змінюватися, то починати потрібно з себе. Один із перших кроків – кадровий перегляд. До 2 жовтня керівники повинні надати інформацію про офіцерів і генералів ГШ, які з 2022 року не мали практичного досвіду виконання бойових завдань у складі угруповань на рівні батальйон – бригада – корпус – угруповання військ. Бойовий досвід, звісно, не є єдиним критерієм професіоналізму, але стратегічний штаб під час війни не може втрачати зв’язок із тим, що реально відбувається у військах. Генштаб має бути сервісом для військ і давати їм рішення, які допомагають воювати ефективніше», – повідомив офіцер Генерального штабу.

    Ротація з окопами та вибір на пенсію

    Жорсткий аудит штабних кадрів не означає автоматичного звільнення всіх військових без бойової практики. Запроваджується механізм масштабної взаємної ротації. Частину офіцерів, які не брали участі у бойових діях, планують відправити безпосередньо у діючі підрозділи, а на посади до Генштабу, навпаки, відберуть командирів з актуальним бойовим досвідом, здобутим на передовій.

    Паралельно встановлено чіткий термін для самовизначення особового складу. До 2 жовтня офіцери, які мають законне право на звільнення за вислугою років або оформлення пенсії, зобов’язані остаточно визначитися зі своїм майбутнім: або продовжити військову службу за новими суворими правилами, або піти на заслужений відпочинок і звільнити місця для бойових офіцерів.

    Кулуарний опір та спроби зберегти крісла

    Рішучі кроки нового головнокомандувача миттєво спровокували відчутний опір усередині самого апарату. Звичний штабний уклад похитнувся, і деякі військовослужбовці намагаються через різноманітні кулуарні канали уникнути переводу до району бойових дій або владнати своє питання через начальника Генерального штабу. Попри це, курс на перетворення вищого командування з відірваної від реальності надбудови на ефективний орган управління армією вже набув незворотного характеру.

  • Хмара та Драпатий почали змінювати роботу ТЦК, кількість блокпостів у містах скоротилася вчетверо

    Хмара та Драпатий почали змінювати роботу ТЦК, кількість блокпостів у містах скоротилася вчетверо

    На центральних вулицях Києва, Львова і Дніпра мобільні групи ТЦК стали помітно рідшими. Там, де ще кілька місяців тому мікроавтобуси чергували біля торгових центрів і на виїздах з районів, зараз частіше видно лише звичайні патрулі поліції. Відео з силовим затриманням, які весь рік підживлювали суспільну напругу, майже зникли зі стрічок. За відомостями, отриманими редакцією, кількість блокпостів у великих містах скоротилася приблизно в чотири рази. Це перший відчутний результат роботи міністра оборони Євгенія Хмари і головнокомандувача Михайла Драпатого. У липні президент поставив їм завдання «закрити небо максимально від російських ударів» і дати «реальне бачення мобілізаційного процесу». Пізніше він уточнив формулу спільної роботи: «питання закриття неба, питання ТЦК, питання нормального, якщо це можливо сказати так, обличчя мобілізації».

    Зміна стала помітною після кадрової ротації 22 липня. Драпатий змінив Олександра Сирського. Хмара спочатку виконував обов’язки, а 19 серпня був затверджений парламентом міністром. Проблема накопичувалася роками. Омбудсман Дмитро Лубінець у вересні заявив, що до фронту доходить лише близько 2% тих, кого затримують під час заходів оповіщення. Решта відсіюється на ВЛК, через хвороби, відстрочки або просто «губиться» в системі. Скарги на дії ТЦК зросли з 18 у 2022 році до 6 127 у 2025-му — у 333 рази порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення. ДБР у липні запустило спецоперацію «Чесний призов» і перевіряє понад сто центрів комплектування. У Закарпатті Драпатий оперативно відсторонив керівника обласного ТЦК після звернення омбудсмана.

    Хмара публічно формулює іншу логіку: не гнатися за кількістю «галочок», а зробити командирів відповідальними за весь шлях людини — від рекрутингу до бойового застосування. Він говорить про якість, а не про вал. Поки це декларація. Конкретної урядової законодавчої моделі реформи ТЦК Міноборони ще не внесло. У Раді зареєстровано депутатський проєкт №15236 «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації», але це ініціатива народного депутата, а не подання Кабміну.

    Скорочення видимої присутності груп оповіщення не означає зупинки мобілізації. Реєстр «Оберіг», застосунок «Резерв+», взаємодія з поліцією і перевірки документів залишаються. Змінюється, судячи з усього, лише публічний спосіб. Менше камер, менше роликів, менше політичної ціни за кожне затримання. Питання в тому, чи це початок системної зміни, чи тимчасове зниження градуса перед зимою. Фронт як і раніше потребує поповнення. Російська сторона, за оцінками української розвідки, готує варіанти нової хвилі мобілізації. Якщо українська система не навчиться відбирати і доводити до частини боєздатних людей без публічного насильства, тиша на вулицях великих міст може виявитися короткою.

    На центральних вулицях Києва, Львова і Дніпра мобільні групи ТЦК стали помітно рідшими. Там, де ще кілька місяців тому мікроавтобуси чергували біля торгових центрів і на виїздах з районів, зараз частіше видно лише звичайні патрулі поліції. Відео з силовим затриманням, які весь рік підживлювали суспільну напругу, майже зникли зі стрічок. За відомостями, отриманими редакцією, кількість блокпостів у великих містах скоротилася приблизно в чотири рази. Це перший відчутний результат роботи міністра оборони Євгенія Хмари і головнокомандувача Михайла Драпатого. У липні президент поставив їм завдання «закрити небо максимально від російських ударів» і дати «реальне бачення мобілізаційного процесу». Пізніше він уточнив формулу спільної роботи: «питання закриття неба, питання ТЦК, питання нормального, якщо це можливо сказати так, обличчя мобілізації».

    Зміна стала помітною після кадрової ротації 22 липня. Драпатий змінив Олександра Сирського. Хмара спочатку виконував обов’язки, а 19 серпня був затверджений парламентом міністром. Проблема накопичувалася роками. Омбудсман Дмитро Лубінець у вересні заявив, що до фронту доходить лише близько 2% тих, кого затримують під час заходів оповіщення. Решта відсіюється на ВЛК, через хвороби, відстрочки або просто «губиться» в системі. Скарги на дії ТЦК зросли з 18 у 2022 році до 6 127 у 2025-му — у 333 рази порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення. ДБР у липні запустило спецоперацію «Чесний призов» і перевіряє понад сто центрів комплектування. У Закарпатті Драпатий оперативно відсторонив керівника обласного ТЦК після звернення омбудсмана.

    Хмара публічно формулює іншу логіку: не гнатися за кількістю «галочок», а зробити командирів відповідальними за весь шлях людини — від рекрутингу до бойового застосування. Він говорить про якість, а не про вал. Поки це декларація. Конкретної урядової законодавчої моделі реформи ТЦК Міноборони ще не внесло. У Раді зареєстровано депутатський проєкт №15236 «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації», але це ініціатива народного депутата, а не подання Кабміну.

    Скорочення видимої присутності груп оповіщення не означає зупинки мобілізації. Реєстр «Оберіг», застосунок «Резерв+», взаємодія з поліцією і перевірки документів залишаються. Змінюється, судячи з усього, лише публічний спосіб. Менше камер, менше роликів, менше політичної ціни за кожне затримання. Питання в тому, чи це початок системної зміни, чи тимчасове зниження градуса перед зимою. Фронт як і раніше потребує поповнення. Російська сторона, за оцінками української розвідки, готує варіанти нової хвилі мобілізації. Якщо українська система не навчиться відбирати і доводити до частини боєздатних людей без публічного насильства, тиша на вулицях великих міст може виявитися короткою.

  • «Ми платимо кров’ю за право бути українцями»: Головком Драпатий зробив потужну заяву до 35-річчя Незалежності

    «Ми платимо кров’ю за право бути українцями»: Головком Драпатий зробив потужну заяву до 35-річчя Незалежності

    У понеділок, 24 серпня, Головнокомандувач Збройних сил України генерал-майор Михайло Драпатий офіційно звернувся до громадян та військовослужбовців з нагоди 35-ї річниці Незалежності. У своєму привітанні очільник армії наголосив на тому, що історична битва за існування держави триває, а нація щодня змушена платити за свободу надзвичайно високу ціну.

    Військовий керівник нагадав, що нинішнє збройне протистояння з агресором є лише продовженням багатовікового спротиву. Задовго до офіційного відновлення суверенітету у 1991 році попередні покоління патріотів так само боролися за державу, формували підпільні рухи та відбували покарання у в’язницях. Вони ризикували свободою і життям заради збереження рідної мови, культури та самої можливості називати себе українцями у часи, коли каральна система намагалася це знищити.

    «Сьогодні ця боротьба випала нам. Ми добре знаємо ціну Незалежності», – наголосив Михайло Драпатий.

    Генерал-майор зазначив, що бачить справжній прояв цієї незалежності кожного дня. Вона відображається в обличчях бійців, які роками не залишають передових позицій, у пілотах та моряках, у підрозділах протиповітряної оборони, що збивають ворожі ракети, та в людях, які під обстрілами евакуюють поранених. Окремо він відзначив тих воїнів, які знаходять сили повертатися у стрій після важких випробувань, та родини, що віддано чекають своїх близьких з фронту.

    Значну увагу у своєму зверненні Головнокомандувач приділив українцям, які опинилися в російському полоні або змушені виживати на тимчасово окупованих територіях, не втрачаючи надії на звільнення. Він також нагадав про Кримський півострів, який перебуває під контролем російських загарбників уже дванадцять років.

    «Це дуже висока ціна. І ми маємо чітко розуміти, за що її платимо. За право самим вирішувати, як нам жити. За право бути українцями на своїй землі. За те, щоб наші люди поверталися з полону додому. Щоб ті, хто сьогодні живе в окупації, знову жили у своїй країні. Щоб жодна інша держава не могла вирішувати за Україну, де проходять її кордони, якою мовою нам говорити, кого обирати і яке майбутнє будувати», – підкреслив керівник ЗСУ.

    Коментуючи поточну ситуацію, командування не приховує масштабів викликів. За словами офіцера, попереду на державу чекає надзвичайно складна битва, адже армія виснажена безперервними боями та зазнає втрат. Проте українські захисники демонструють феноменальну стійкість і продовжують виконувати завдання попри втому та ціну рішень, які доводиться ухвалювати.

    «Я не скажу вам, що попереду буде легко. Я командую армією, яка щодня веде важкий бій. Я знаю нашу втому. Знаю наші втрати. Знаю ціну рішень, які доводиться приймати. Але я знаю й силу людей, які після всього пережитого продовжують робити свою справу. Попереду ще важка боротьба. Але ми знаємо, за що боремося. За незалежну Україну», – резюмував Головком.

    Наприкінці промови він висловив глибоку вдячність кожному громадянину, який зі зброєю в руках або в тилу допомагає захищати та утримувати державу від ворожої навали.

  • Трагедія на тиловому полігоні: приховування відповідальності чи стратегічне мовчання?

    Трагедія на тиловому полігоні: приховування відповідальності чи стратегічне мовчання?

    Ракетний удар по тиловому полігону, що стався 1 березня 2025 року, став важливою темою для обговорення серед українських військових експертів і громадськості. Тільки 3 березня була оприлюднена заявка від Олексія Драпатого, що стосувалася цього інциденту. Однак, питання, які виникли після трагедій, зокрема відповіді щодо осіб за її межами, залишаються відкритими, що залишають додаткові сумніви щодо реальних мотивів та інтересів деяких високопосадовців у військовому керівництві.

    «Ми, до речі, спостерігаємо таку унікальну ситуацію. Сирський мовчав, як риба об лід. В своїх традиціях. Він, до речі, завжди ігнорує зв’язок з суспільством», – каже військовий експерт Олег Жданов.

    Драпатий перший серед військового командування підтвердив дані про трагедію. Та сталося це вже після заяв нардепки Безуглої, журналіста Бутусова та блогера Стерненка – на третій день після трагедії. А опісля всіх з’явилася вже і заява Сирського.

    Трагедії на полігоні «Новомосковський» – не перша. У 2023 році під час шикування військових у Запоріжжі, ворог наніс ракетний удар, внаслідок якого загинули 19 військових 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади. І тоді, і зараз чомусь серед відповідальних прізвища генералів не звучать, звертає увагу Жданов.

    «Річ у тім, що знаєте, як казав колишній прокурор України, що головне не вийти на самого себе. Справа в тому, що ви знаєте, що Сирський дуже полюбляє шикування особового складу. Дуже. І ми постійно про це говоримо, ну заберіть, не можна з генерала витравити Радянський Союз. Можна самого генерала перевезти на іншу роботу.

    Скільки вже розмов про чистку вищого воєнного керівництва. З новими офіцерами, з новими підходами, з новим розумінням методик управління військами. І цього немає. Тому, до речі, Сирський туди й втрутився саме для того, щоб не зазвучали прізвища і все решта», – додав експерт.

    1 березня росіяни заявили про удар ракетою “Іскандер-М” по військовому полігону у Дніпропетровській області. Удар нібито навів дрон “Орлан” просто під час шикування бійців.

    За різними даними, могли загинути десятки людей, а сотні отримати поранення. За словами журналіста Юрія Бутусова мова про близько 130 загиблих і поранених.

    3 березня Сухопутні війська ЗСУ та їх командувач Михайло Драпатий врешті підтвердили удар по полігону, який призвів до загибелі українських військових. Водночас в цих офіційних повідомленнях не уточнюється ані кількість загиблих, ані назва чи регіон розташування полігону, ані причин перебування військових на шикуванні під час тривоги.

    Пізніше у Державному бюро розслідувань заявили, що відкрили кримінальну справу «за фактом загибелі та поранення українських військовослужбовців унаслідок російського ракетного удару по полігону на Дніпропетровщині».

  • Ризик втрати Донеччини: нардеп Безугла розкритикувала кадрові рішення у ЗСУ

    Ризик втрати Донеччини: нардеп Безугла розкритикувала кадрові рішення у ЗСУ

    Україна стоїть перед новими викликами на тлі триваючої війни з Росією. Народна депутатка Мар’яна Безугла висловила своє занепокоєння ситуацією на Донецькому фронті, пов’язуючи підвищення ризиків із кадровими змінами в командуванні Збройних сил України.

    Нагадаємо, днями генерала Драпатого призначили командувачем Сухопутними військами, командир 95-ї бригади Апостол став заступником голови комітету ЗСУ, а командир 93-ї бригади Паліса – заступником глави Офісу президента.

    На думку Безуглої, ці призначення можуть значно послабити фронт.

    «Протягом тижня надходить інформація про активізацію російського наступу на Краматорськ. Одна з ключових бригад під керівництвом Драпатого – 93-тя, командиром якої є Паліса. У дні, коли ворог активізує наступ, Драпатого і Палиса призначають до Києва на небойові посади.

    Це тягне за собою управлінський вакуум як у фронтовій структурі управління, так і в одній із ключових бригад у момент наступу противника. Отже, замість того, щоб розширити бойові повноваження Драпатого і надати йому управління більшою частиною фронту, його призначають на тилову посаду Командувача сухопутними військами. «Почесне підвищення».

    Завдання на цій посаді включають підготовку резервів, координацію роботи ТЦК і СП, нескінченне «упороте» створення «паперових» бригад, що вже давно дискредитувало себе. Заступники у Драпатого від Сирського і Павлюка, а кадровий склад сформовано з кумів, сватів і друзів генеральських кланів.

    Навіть за наявності карт-бланшу, якого Драпатій не отримав, розібратися в тилових питаннях йде кілька місяців. Але спеціалізація генерала – бойове управління, у чому він досяг унікальної майстерності. У результаті ми втрачаємо найкращого бойового менеджера, а ризик втрати Донецької області в інавгурацію Трампа зростає в рази», – пише Безугла.

    На її думку, проблеми можуть бути і в Курській області.

    «Одна з ключових бригад на Курщині – 95-та під командуванням Апостола – також втратила командира. Апостола відкликали до Києва. Це додатково збільшує бойові ризики», – пише нардеп, заявляючи, що “вся ситуація виглядає як спланована російська операція”.