Hronikanovostej.com

Позначка: Донбас

  • ЗСУ бракує бійців, ситуація під Покровськом критична

    ЗСУ бракує бійців, ситуація під Покровськом критична

    Загострення бойових дій за стратегічне місто Покровськ на Донеччині оголило одну з найсерйозніших проблем української оборони — нестачу військовослужбовців. Про це йдеться у звіті аналітичного центру Atlantic Council, який попереджає: виснаження резервів ставить під загрозу здатність України утримувати фронт.

    Президент Володимир Зеленський визнав складність становища на Покровському напрямку, заявивши, що українські війська поступаються росіянам чисельно у вісім разів. Це, за словами аналітиків, демонструє глибину кадрової кризи після більш ніж трьох років війни.

    «Після трьох з половиною років героїчного та надзвичайно кривавого опору є побоювання, що Україна може наближатися до точки, коли в неї більше не буде достатньо бійців для ефективного захисту фронту», — зазначається у звіті Atlantic Council.

    На початку повномасштабного вторгнення масова хвиля добровольців дозволила ЗСУ збільшити чисельність армії до близько одного мільйона військових. Проте тривалий характер війни, значні втрати, втома та дезертирства поступово вичерпують людські ресурси.

    Деякі військові частини намагаються самостійно залучати новобранців — через рекламні кампанії, відеоролики і навіть місцеві ініціативи, тоді як офіційні центри комплектування дедалі частіше потрапляють у скандали через примусову мобілізацію.

    Ключове політичне рішення — не знижувати вік призову з 25 до 18 років — стало предметом дискусії як всередині України, так і серед союзників. Замість цього уряд робить ставку на стимулювальні програми для добровольців 18–25 років, але вони не заповнили потреби фронту.

    Додатковим ударом стало послаблення обмежень на виїзд для молодих чоловіків. За даними Daily Telegraph, після змін близько 100 тисяч українців віком 18–22 років залишили країну за два місяці. Це створило не лише військовий дефіцит, а й кадрову кризу в цивільних секторах.

    Хоча й Москва зазнає втрат, російська армія продовжує активно вербувати нових бійців — переважно за рахунок щедрих грошових винагород і соціальних бонусів. Це дозволяє Кремлю стабільно поповнювати війська, що поступово створює кількісну перевагу вздовж усього фронту.

    Покровськ залишається центральним осередком боїв у Донецькій області. Аналітики вважають, що падіння міста стане символічною і тактичною перемогою Кремля, який розвиває стратегію “перемоги через виснаження”.

    Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, противник намагається закріпитися в міських кварталах, проте жодного блокування Покровська не відбулося.
    Водночас фахівець з РЕБ та розвідки Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що Україна може бути змушена ухвалювати «непопулярні рішення» щодо оборони міста, адже російські війська намагаються оточити його, уникаючи прямого штурму.

    За оцінкою Atlantic Council, українська армія нині «загартована, але виснажена». Вона змушена тримати оборону, зберігаючи живу силу навіть ціною тимчасових відступів.
    «Українські командири мають бути готовими поступатися територією, коли це необхідно, щоб зберегти бойові ресурси, і водночас завдавати максимальних втрат ворогу», — підсумовують експерти.

    Кінцева мета, на думку аналітиків, — утримати лінію фронту, доки поєднання великих російських втрат, економічного тиску та стратегічного виснаження не змусить Москву погодитися на переговори.

  • Президент США Трамп пояснив свою позицію щодо Донбасу

    Президент США Трамп пояснив свою позицію щодо Донбасу

    Президент США Дональд Трамп на борту Air Force One заявив, що Росія й Україна мають “зупинитися на тих лініях, де вони перебувають зараз”, і заперечив, що обговорював передачу всього Донбасу Росії. Про це він сказав, відповідаючи на запитання журналістів.

    Трамп також додав, що “нехай усе буде розділено так, як є… вони можуть домовитися пізніше”, і промовив спірну цифру: “78% території вже зайнято Росією”.

    Напередодні йшлося про напружену закриту зустріч Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю: джерела повідомляли, що Трамп наполягав на якнайшвидшому припиненні вогню вздовж поточних ліній зіткнення, що українська сторона сприйняла як небезпечний для Києва сценарій.

    Окремі медіа подали його слова жорсткіше — мовляв, Донбас доведеться “розрізати” й залишити значну частину під контролем РФ, — однак у розмові з журналістами на борту Трамп заперечив, що пропонував “віддати весь Донбас”.

    Заява Трампа про “78% території” не відповідає оцінкам провідних джерел. Reuters напередодні писало, що Росія контролює близько 19% території України (включно з окупацією з 2014 року). У Донецькій і Луганській областях контроль РФ справді значний, але йдеться про інші пропорції: раніше оцінювали близько 75% Донецької та майже всю Луганську області.

    Пропозиція “заморозити” фронт на поточних позиціях де-факто легітимізувала б захоплені території до майбутніх переговорів — сценарій, який Київ публічно відкидає, наголошуючи, що не поступиться територіями. Раніше у вересні Трамп, навпаки, робив більш прихильні до України заяви, що Київ “може повернути всі землі”, — отже, нинішні меседжі виглядають як риторичний зсув.

  • Понад 491 тисяча одиниць: Україна фіксує рекордні втрати озброєння

    Понад 491 тисяча одиниць: Україна фіксує рекордні втрати озброєння

    За рік кількість втраченої та викраденої зброї в Україні майже подвоїлася. Від початку повномасштабної війни зафіксовано понад 491 тисячу одиниць зниклого озброєння. Це майже вдвічі більше, ніж торік, свідчать дані аналітичного сервісу Опендатабот.

    Основну частину випадків становлять саме втрати зброї — 94% від загальної кількості. Викрадення, за даними системи, складають лише близько 6%. Така пропорція демонструє серйозні прогалини в обліку та контролі за збереженням військового і цивільного арсеналу.

    Найчастіше зникають автомати — як бойові, так і трофейні, отримані в перші місяці війни. Друге місце посідають мисливські рушниці, які, ймовірно, належали цивільним власникам або добровольчим формуванням. Більше половини втраченої зброї має іноземне походження, тоді як українська становить лише близько 17%.

    Географія втрат також свідчить про серйозність проблеми. Лідером за кількістю зниклої зброї став Київ — саме тут зафіксовано найбільше випадків. Далі йдуть прифронтові регіони: Донецька область, де тривають бої та частина територій залишається окупованою, а також Миколаївська, Київська та Запорізька області.

    Аналітики зазначають, що тенденція до зростання кількості втраченої зброї може становити небезпеку не лише для фронту, а й для цивільного життя. Без належного контролю та системи обліку така зброя може потрапляти у кримінальні структури, створюючи додаткові ризики для безпеки в тилу.

    Проблема втраченого озброєння набуває системного характеру і потребує посилення державного нагляду, аудиту військових складів, а також єдиної електронної бази контролю, щоб запобігти подальшому зростанню втрат.

  • Путін запропонував Трампу мир в обмін на Донбас

    Путін запропонував Трампу мир в обмін на Донбас

    Президент Росії Володимир Путін передав адміністрації Дональда Трампа пропозицію щодо припинення вогню в Україні, яка передбачає значні територіальні поступки з боку Києва. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на європейських та українських чиновників.

    За даними видання, російський план передбачає передачу Україні східної частини країни, зокрема Донбасу, під контроль Росії без будь-яких зобов’язань з боку Москви, окрім обіцянки зупинити бойові дії. Пропозицію Путін озвучив спеціальному посланнику США Стіву Віткоффу під час зустрічі в Москві, що викликало активні дипломатичні консультації та спроби з’ясувати деталі.

    Європейські та українські чиновники, поінформовані Трампом та Віткоффом упродовж тижня, висловили побоювання, що Кремль може використовувати цю ініціативу лише для уникнення нових санкцій і мит з боку США.

    Трамп заявив, що пропозиція є «достатньо привабливою», аби вже наступного тижня почати організовувати зустріч із Путіним. Журналісти WSJ зазначають, що план Кремля свідчить про відмову від попередніх вимог щодо контролю над усією лінією фронту, проте залишається невизначеність щодо південних регіонів — частин Запорізької та Херсонської областей, де російські війська також утримують позиції.

    За словами Віткоффа, план складається з двох етапів: спершу Україна виводить війська з Донецька, заморожуючи лінію фронту, а потім Путін і Трамп узгоджують остаточний мирний договір, який обговорять із президентом України Володимиром Зеленським.

    У Києві заявили, що не відкидають жодних пропозицій, але наголосили: необхідною умовою для переговорів є повне припинення вогню. Прессекретар Білого дому Кароліна Левітт підкреслила, що Трамп і його команда обговорюють «можливі шляхи до миру» з партнерами в Україні та Європі, але утримуються від коментарів щодо деталей.

    Водночас Конституція України забороняє президенту одноосібно ухвалювати рішення про зміну територій. Зеленський раніше заявляв, що будь-які територіальні питання можуть розглядатися лише після беззастережного припинення бойових дій з боку Росії.

  • Російські війська активізували наступ на Краматорському і Новопавлівському напрямках, – DeepState

    Російські війська активізували наступ на Краматорському і Новопавлівському напрямках, – DeepState

    За останні 24 години російська армія продовжила змінювати лінію фронту на Краматорському та Новопавлівському напрямках, здійснюючи активне просування поблизу низки населених пунктів на Донбасі.

    За даними ресурсу DeepState, російські війська посилили контроль на південь від Костянтинівки, розширюючи зону свого впливу на Краматорському напрямку. Зокрема, вони вирівняли лінію зіткнення біля села Попів Яр та вели наступальні дії уздовж траси Н20 у напрямку Яблонівки і Олександро-Калинового.

    За період з 6 по 13 липня лінія фронту по лінії Романівка — Яблонівка — Попів Яр — Новотроїцьке перемістилася в бік Костянтинівки, що свідчить про значне територіальне просування росіян. Після просування поблизу Новотроїцького, що розташоване приблизно за 10 км на північ від Мирнограда, збільшилася так звана «сіра зона» — територія, контроль над якою оскаржується.

    На Новопавлівському напрямку ворог намагається прорвати українську оборону в районах Піддубного та Мирного. Російські війська активізували наступ уздовж траси Н15, що веде до Дніпропетровської області, ймовірно прагнучи розширити плацдарм уздовж лінії Піддубне — Мирне — Комар. Це може бути частиною спроб створити оперативне оточення поблизу села Воскресенка на адміністративному кордоні Донецької області.

    За оцінками аналітиків, з початку липня російські війська захопили понад 90 квадратних кілометрів території на Донбасі, завдавши ударів по трьох напрямках лінії бойового зіткнення.

  • Росія готується до нового удару на Донбасі

    Росія готується до нового удару на Донбасі

    Російські війська продовжують збільшувати чисельність особового складу в районі Часового Яру та Торецька на Донеччині, готуючи сили для можливого наступу. Про це повідомила Анастасія Бобовнікова, речниця оперативно-тактичного угруповання “Луганськ”, в етері “Суспільного”.

    Вона зазначила, що ворог активно залучає кадрові частини, укомплектовані контрактниками та добре оснащені, що дозволяє їм підвозити резерви й підтримувати високий рівень бойової готовності.

    Проте, наразі російські сили стикаються з труднощами в районі Часового Яру. Для повномасштабного наступу на цьому напрямку їм необхідно навести переправи через канал, що є складним завданням через постійні обстріли українськими силами. За словами Бобовнікової, українська артилерія пильно контролює ситуацію, стримуючи будь-які спроби ворога форсувати канал.

    На напрямку Торецька також відмічено певне зниження активності атак. Ворог змінив тактику, збільшивши кількість особового складу, що призвело до значних втрат. За словами Бобовнікової, російські війська щодня втрачають близько 50-70 солдатів убитими та пораненими.

  • Стратегія ЗСУ на Донбасі та вихід з Вугледара

    Стратегія ЗСУ на Донбасі та вихід з Вугледара

    Нещодавні матеріали американської газети The New York Times висвітлюють нові аспекти стратегії Збройних сил України на Донбасі та наслідки виходу з Вугледара. Згідно з інформацією, українські військові обирають тактику обміну територіями на стратегічні втрати російських сил, що дозволяє зменшити тиск на фронті.

    Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

    Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

    Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

    Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

    В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

    З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

    “Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

    ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

    “Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

    Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

    Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

    “Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

    За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

    Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

    “Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

    Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.

  • Іловайська трагедія: Порошенка звинуватили у брехні та вигоді

    Іловайська трагедія: Порошенка звинуватили у брехні та вигоді

    Нове журналістське розслідування виявило нові деталі щодо Іловайської трагедії, що стала однією з найбільших катастроф українських збройних сил під час конфлікту з Росією. За результатами розслідування, екс-президент України Петро Порошенко, який очолював країну під час трагедії, звинувачується у брехні та особистій вигоді, пов’язаній з подіями в Іловайську.

    Влада Порошенка зробила все можливе, щоб добровольчі підрозділи не вийшли з Іловайського котла у 2014 році, адже саме вони могли стати рушійною силою нового Майдану проти екс-президента. Про це йдеться в спецпроєкті «Рівне online» – розслідуванні, присвяченому річниці Іловайської трагедії.

    За словами безпосередніх учасників тих подій, під час планування і проведення операції командуванням країни на чолі з Порошенком були допущені груби помилки, які призвели до сотень смертей з боку українських сил.

    «Не відкидаю варіант, що Іловайськ був спланованим. Я можу гарантовано сказати, що тодішня влада зробила все, щоб добровольці не вийшли звідти», – розповідає учасник Іловайської операції, військовий Олексій  Сталкер».

    За його словами, в Іловайську був фактично знищений кістяк нового Майдану, який міг би піднятись проти Порошенка.

    «Чому абсолютно всі, окрім «Айдару», добровольчі підрозділи билися у Іловайську? Це були представники певних груп, які були на Майдані. Це ті люди, які скинули Петра Олексійовича з бульдозера. Це ті, хто його не підтримував і це ті, хто якби не війна, скинули б його новим Майданом», – наголошує «Сталкер».

    В сюжеті також йдеться про велику кількість хибних рішень та постійну неправдиву інформацію з боку на той час верховного головнокомандуючого Порошенка, про яку розповідали свідки подій.

    «Петро Олексійович сказав, що вони (українські добровольці – прим. ред) будуть тримати позиції, що Порошенко зібрав танковий резерв для того, щоб вибити ворога з позицій під Іловайськом і зробить все можливе, щоб деблокувати добровольців і сказав таку фразу, що «мій син під Іловайськом». Це виявилося неправдою», – розповів журналіст Юрій Бутусов.

    Як повідомлялось раніше, 14 серпня 2017 року Генеральна прокуратура України оприлюднила результати розслідування подій в Іловайську. Єдиним винуватцем трагедії у тексті названо збройні сили російської федерації.  На той час Генпрокуратуру очолював кум Порошенка Юрій Луценко.

  • Бої за Селідове

    Бої за Селідове

    Ситуація на Донбасі залишається напруженою, і останні бої під Донецьком набувають особливого значення для обох сторін конфлікту. Основна увага зосереджена на Покровському напрямку, де Збройні Сили України (ЗСУ) ведуть запеклі бої на південному фланзі російського наступу, а стратегічне значення Селидового стає все більш очевидним.

    По-перше, за Галицинівку. Російські війська, судячи з повідомлень як російських, так і українських військових пабліків, контролюють більшу частину селища, яке прикривало з півдня вже втрачену ЗСУ Карлівку – великий український укріпрайон на захід від Авдіївки з опорою на водосховище. Тепер він перейшов у руки росіян.

    Галицинівка, згідно з картою Deep State, під контролем України тільки на півдні. Решта території або під РФ, або в сірій зоні (тобто, там тривають бої).

    Метою цих боїв, як пишуть російські пабліки, є витіснення ЗСУ зі ще одного давно утримуваного укріпрайону – у Невельському. Цей виступ – остання найближча до Донецька велика територія, контрольована Україною.

    У тилу Невельського на заході тільки два села – Бажане Перше і Друге. Вони розташовані відповідно за 2 і 3 кілометри на південь від Галицинівки. Їхнє взяття буде рівносильним оперативному оточенню ЗСУ на Невельському виступі, оскільки для постачання там українських підрозділів залишиться лише дороги, що прострілюються на північ від Красногорівки.

    І, за даними російських телеграм-каналів, війська РФ уже ведуть бої за Бажане Перше. Вони також стверджують, що українські війська вже почали відходити з Невельського на захід, щоб не потрапити в оточення. Але поки що підтверджень цьому немає.

    Водночас стратегічно більш загрозлива ситуація складається для ЗСУ на захід – у районі Селидового і Новогродівки. Від цих населених пунктів, як ми вже писали, відкривається дорога на південний захід – в обхід з тилу всієї другої лінії оборони ЗСУ на захід від Донецька, що спирається на Українськ, Гірник і Курахове.

    Після швидкого падіння Новогродівки, українське командування, мабуть, усвідомило цю загрозу, тому, за даними з різних джерел, на оборону Селидового перекинули резерви і одразу росіянам узяти місто не вдалося. Там уже кілька днів тривають запеклі бої, під час яких російським військам удалося зачепитися за околиці міста і тепер вони намагаються пробитися до центру. Але, як пишуть російські пабліки, ЗСУ тут, на відміну від Новогродівки, чинять запеклий опір.

    Але загалом, повторимося, помітна активізація російських військ не в напрямку Покровська і Мирнограда, а на південь – у бік Невельського, Красногорівки і Курахового.

  • Покровськ може опинитися під контролем Москви вже у вересні

    Покровськ може опинитися під контролем Москви вже у вересні

    Відповідно до останніх повідомлень видання The Telegraph, ситуація на Донбасі стає дедалі напруженішою, оскільки російські війська можуть зайняти Покровськ вже у середині вересня. Ця інформація підкріплена даними про нещодавні військові пересування та стратегічні рішення з обох сторін конфлікту.

    «Росіяни будуть у Покровську в середині вересня»

    «Я ніколи не бачив такої швидкості», – сказав виданню командир українського підрозділу повітряної розвідки, що бореться під Покровськом.

    «Це дуже швидко. І наша проблема та сама: у нас немає піхоти, у нас недостатньо артилерії або снарядів. У нас недостатньо безпілотників. Ворог розгорнув потужні підрозділи радіоелектронної боротьби, тому іноді нам доводиться запускати 10, 12, 15 тільки для того, щоб знищити один танк», – додав він.

    На його думку, росіяни «будуть у Покровську до середини вересня». Тієї ж оцінки дотримується український «Центр оборонних стратегій».

    За останні три тижні росіяни просунулися принаймні на п’ять миль (вісім кілометрів) у бік міста, рухаючись уздовж залізничної лінії, яка забезпечує прикриття для їхньої піхоти. «Покровськ закривається, як організм, який знає, що смерть близька», – повідомляє The Telegraph, коментуючи евакуацію з міста.

    «Ця відчайдушна ситуація, мабуть, є прямим результатом вторгнення України в Курськ на початку серпня. Ця операція, запланована генералом Олександром Сирським і зі схвалення президента Володимира Зеленського, була покликана відвести російські війська від цього фронту. Головнокомандувач визнав цього тижня, що росіяни не клюнули на приманку. У той час як вони перевели тисячі військ з інших частин лінії в Курськ, на Покровському фронті вони їх подвоїли», – пише видання.

    Воно оскаржує заяву Зеленського, що до операції під Курськом росіяни під Покровськом рухалися швидше. Це ж спростовують опитані газетою українські офіцери.