Позначка: Дніпропетровщина

  • РФ вдарила по центру Дніпра: спалахнула пожежа, є постраждалі

    РФ вдарила по центру Дніпра: спалахнула пожежа, є постраждалі

    Російські війська 28 вересня завдали удару по центральній частині Дніпра. На місці атаки виникла пожежа, є постраждалі.

    Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа. Наразі офіційні служби встановлюють кількість потерпілих та масштаби руйнувань.

    Місцеві Telegram-канали повідомляють, що під удар міг потрапити бізнес-центр у середмісті, однак ця деталь на момент перших повідомлень офіційно не була підтверджена.

    Після вибуху над центром міста було видно значне задимлення. На місці працюють екстрені служби.

    Дніпро та область останніми днями регулярно перебувають під російськими атаками. Напередодні в місті були пошкоджені підприємство, спортивна школа, заклад освіти, багатоквартирні будинки та автомобілі.

    У ніч проти 28 вересня російські безпілотники також атакували Синельниківський і Нікопольський райони Дніпропетровщини. У Васильківській громаді було пошкоджено інфраструктуру, а в Нікополі — ринок.

    Інформація щодо наслідків нового удару по центру Дніпра уточнюється.

  • Нічний терор балістикою: троє людей зазнали поранень під час ворожої атаки на Дніпро

    Нічний терор балістикою: троє людей зазнали поранень під час ворожої атаки на Дніпро

    Російські окупаційні війська вкотре завдали підступного удару по мирному українському місту, застосувавши смертоносне балістичне озброєння для тероризування цивільного населення у глибокому тилу. У ніч на двадцять друге вересня ворог атакував житлові райони та міську інфраструктуру Дніпра важкими ракетами, траєкторія польоту яких залишає лічені хвилини для переходу в укриття. Внаслідок потужних вибухів, що сколихнули обласний центр, серйозні поранення та травми різного ступеня тяжкості отримали троє місцевих мешканців. Ситуація вкотре нагадала про щоденну загрозу, в якій змушені жити українські прифронтові регіони через варварську тактику кремлівського режиму.

    Одразу після завершення повітряної тривоги та отримання перших сигналів про ураження на місця падіння уламків та вибухів оперативно прибули бригади екстреної медичної допомоги, підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та слідчо-оперативні групи поліції. Медичні працівники невідкладно розпочали надання кваліфікованої допомоги всім потерпілим, частина з яких була госпіталізована до лікувальних закладів міста для проведення необхідних хірургічних втручань та стабілізації стану. Як офіційно підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа, лікарі роблять усе можливе задля порятунку здоров’я постраждалих громадян та забезпечення їх усім спектром необхідних медикаментів.

    Цілеспрямоване застосування балістичних ракет проти густонаселених міських агломерацій є свідченням намагань агресора завдати максимальних руйнувань та посіяти панічні настрої серед цивільного населення. Надзвукова швидкість балістики значно ускладнює роботу чергових підрозділів протиповітряної оборони, що робить кожну таку атаку вкрай небезпечною для цивільних об’єктів. Фахівці вибухотехнічної служби продовжують обстеження пошкоджених територій, фіксуючи чергові речові докази збройної агресії для передачі до міжнародних судових інстанцій.

    Нічний напад на Дніпро став черговим нагадуванням для міжнародних партнерів України про нагальну необхідність посилення протиповітряного та протиракетного щита держави. Для надійного захисту великих промислових центрів, критичної інфраструктури та житлових масивів від балістичного терору потрібне термінове постачання додаткових сучасних комплексів Patriot, SAMP/T та достатньої кількості зенітних керованих ракет до них. Лише своєчасне виявлення та гарантоване перехоплення ворожих балістичних цілей на далеких підступах здатне вберегти мирні українські міста від смертоносних руйнувань та врятувати людські життя від систематичних злочинів російської армії.

  • Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Російські війська за останні кілька днів тричі атакували енергетичні об’єкти ДТЕК у Дніпропетровській області, причому останній удар стався вже 31 серпня. У компанії повідомляють про суттєві пошкодження обладнання, а через наслідки атак десятки тисяч родин залишилися без електроенергії. Енергетики вже повернули світло більш ніж 40 тисячам домогосподарств, однак ще близько 30 тисяч осель станом на понеділок залишаються знеструмленими. Відновлювальні роботи тривають, але в прифронтових районах їх ускладнює безпекова ситуація.

    За офіційною інформацією ДТЕК Дніпровські електромережі, два удари по енергооб’єктах сталися 29 серпня, а третій — 31 серпня внаслідок атаки FPV-дрона. У всіх трьох випадках було пошкоджене обладнання, а на двох об’єктах після влучань виникли пожежі. Загоряння вдалося оперативно ліквідувати силами ДСНС, при цьому персонал енергетичних об’єктів не постраждав. Компанія з міркувань безпеки не розкриває, які саме об’єкти були атаковані і наскільки критичними є пошкодження.

    Масштаб наслідків атак добре видно за кількістю знеструмлених споживачів. За останні дві доби енергетики ДТЕК відновили електропостачання для понад 40 тисяч родин у 46 містах і селах Дніпропетровської області. Водночас приблизно 30 тисяч домівок поки що залишаються без світла, а аварійні бригади можуть розпочинати ремонт лише після того, як отримають дозвіл від Збройних сил України та Державної служби з надзвичайних ситуацій. У компанії підкреслюють, що фахівці працюють цілодобово, але близькість до районів бойових дій суттєво ускладнює та подекуди сповільнює відновлення.

    При цьому атаки на мережеву інфраструктуру виявилися не єдиними ударами Росії по енергетичних підприємствах ДТЕК цієї ночі. Вночі 31 серпня російський безпілотник також атакував одну з шахт компанії на Дніпропетровщині. Внаслідок удару поранення отримав працівник підприємства: йому надали першу допомогу на місці, після чого доправили до лікарні. За останніми даними компанії, його стан стабільний.

    Таким чином, лише протягом кількох днів російські атаки торкнулися як електромережевої, так і вугільної інфраструктури регіону. Дніпропетровщина залишається одним із найбільш уразливих для таких ударів регіонів через близькість до фронту та велику концентрацію енергетичних і промислових підприємств. Лише від вечора 30 серпня до ранку 31-го російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. За даними обласної влади, внаслідок цих ударів також був поранений цивільний, пошкоджені підприємство та житлові будинки.

    Це далеко не перша масштабна атака на енергетику Дніпропетровщини протягом серпня. 5 серпня після ударів Росії по об’єктах ДТЕК Дніпровські електромережі без електроенергії залишилися близько 126 тисяч жителів Нікополя, Марганця, Покрова та прилеглих населених пунктів. Тоді компанія також повідомляла про значні пошкодження енергетичного обладнання, а терміни ремонту залежали не тільки від масштабу руйнувань, а й від можливості безпечно допустити бригади до місць ударів.

    Ще важчими були наслідки атаки на одну із шахт ДТЕК Енерго 17 серпня. Тоді внаслідок масованого удару російських дронів загинув працівник підприємства, ще один гірник дістав поранення, а інфраструктура шахти зазнала серйозних пошкоджень. Тобто нинішня атака на шахту стала вже черговою за останні два тижні. У ДТЕК наголошують, що російські війська систематично атакують як безпосередньо енергетичні об’єкти, так і підприємства, які забезпечують роботу енергетичної системи.

    Масштаб проблеми видно й у загальній статистиці відновлень. Лише з 17 по 23 серпня оператори систем розподілу ДТЕК повернули електроенергію майже мільйону родин у чотирьох областях та Києві після російських обстрілів. На Дніпропетровщині за цей період світло вдалося повернути більш ніж 311 тисячам осель. Це свідчить про те, що енергетики змушені практично безперервно ремонтувати мережі, які повторно потрапляють під удари.

    Нова серія атак особливо тривожна на тлі наближення осінньо-зимового сезону. Росія протягом попередніх років уже намагалася системними ударами по генерації, підстанціях і мережах створити масштабний дефіцит електроенергії та проблеми з теплопостачанням в Україні. Тепер удари по Дніпропетровщині показують, що енергетична інфраструктура знову залишається серед пріоритетних цілей російських безпілотників. При цьому ризики для системи визначатимуться не тільки масштабом окремих руйнувань, а й частотою повторних атак, які не дають енергетикам достатньо часу для повного відновлення обладнання.

    Наразі ДТЕК не називає ані конкретних об’єктів, які були пошкоджені під час трьох останніх атак, ані вартості завданих збитків. Також не повідомляється, скільки часу знадобиться для повного відновлення електропостачання всім споживачам, які залишаються без світла. Головним фактором залишається безпека ремонтних бригад: у прифронтових районах вони можуть виїжджати на місце лише після дозволу військових та рятувальників.

    Таким чином, за кілька днів Дніпропетровщина пережила одразу кілька ударів по критично важливій інфраструктурі, а десятки тисяч людей усе ще чекають на відновлення електропостачання. Те, що удари повторюються з інтервалом у один-два дні, створює додаткове навантаження на енергосистему та ремонтні бригади. І на тлі наближення холодного сезону саме регулярність таких атак стає не менш небезпечною, ніж масштаб руйнувань після одного масованого обстрілу.

  • Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія в ніч проти понеділка, 31 серпня, здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 121 безпілотник різних типів та керовану авіаційну ракету Х-59. Значну частину ударних дронів становили реактивні «Шахеди». Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 96 ворожих БпЛА, а запущена з району Чорного моря ракета не досягла своєї цілі. Водночас уникнути наслідків атаки не вдалося — Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 11 локаціях.

    Повітряна атака фактично розпочалася ще ввечері 30 серпня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, відлік ведеться від 18:00 неділі.

    Для удару Росія застосувала одну керовану авіаційну ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору над акваторією Чорного моря. Одночасно противник направив на територію України 121 безпілотний літальний апарат.

    Йшлося про ударні БпЛА типу Shahed, причому більшість із них, за даними Повітряних сил, були реактивними, а також безпілотники «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Для запуску безпілотників Росія використала одразу кілька напрямків. Дрони прямували з районів Курська, Орла, Міллерова та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Крім того, запуски здійснювалися з тимчасово окупованого Донецька та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з різних напрямків, змушуючи систему протиповітряної оборони реагувати на значну кількість повітряних цілей.

    Для відбиття нічного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:00 31 серпня, українські захисники збили або подавили 96 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших типів.

    Ворожі дрони знешкоджували на півночі, півдні, сході та в центральних областях України.

    Керована авіаційна ракета Х-59, яку російські війська запустили над Чорним морем, своєї цілі не досягла.

    Попри роботу протиповітряної оборони, повністю уникнути влучань не вдалося. За даними Повітряних сил, засоби повітряного нападу противника влучили на 11 локаціях. Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння збитих цілей або їхніх уламків.

    На момент оприлюднення ранкового зведення атака ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалося близько десяти ворожих безпілотників.

    Наслідки російських ударів фіксували одразу в кількох регіонах країни.

    На Херсонщині російські війська близько 06:40 атакували безпілотником один із закладів охорони здоров’я в Херсоні. За інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє працівників закладу — 62-річний чоловік та 69-річна жінка. У них діагностували контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Стан постраждалих оцінювали як середньої тяжкості.

    Також близько шостої ранку російський безпілотник атакував жінку в середмісті Херсона. 62-річну постраждалу доправили до лікарні з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами.

    Неспокійною була ніч і на Харківщині. Ще близько 22:00 30 серпня російські війська завдали ударів по Ізюму, попередньо керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували в кількох місцях у західній частині міста.

    Один із ударів припав на дорожнє покриття. Унаслідок атаки було пошкоджено понад десять приватних будинків, декілька автомобілів та електромережі. На іншій локації спалахнула господарська споруда. Повідомлялося щонайменше про одного постраждалого.

    Серйозних руйнувань російська атака завдала і на Донеччині. Близько 04:20 ранку 31 серпня російські війська здійснили авіаудар по центральній частині Слов’янська.

    За попередньою інформацією місцевої влади, постраждали четверо людей. У багатоквартирному будинку було зруйновано під’їзд з першого по п’ятий поверхи, також зруйнований приватний будинок.

    Масштаби пошкоджень у місті значні: за даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові будинки, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Загалом за попередню добу на Донеччині внаслідок російських атак загинули п’ятеро людей: двоє у Билбасівці та по одній людині у Краматорську, Староварварівці й Степанівці. Ще шестеро жителів області були поранені.

    Вкрай інтенсивних ударів зазнала Запорізька область. За даними обласної влади, протягом доби російські війська здійснили 923 удари по 51 населеному пункту регіону. Загинули двоє людей, ще троє дістали поранення.

    Росіяни застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. До місцевої влади надійшли десятки повідомлень про пошкодження житлових будинків, автомобілів та об’єктів інфраструктури.

    Уночі російський безпілотник також влучив у пожежно-рятувальну частину в одному з населених пунктів Запорізької області. Було пошкоджено покрівлю, вікна та двері будівлі, пожежну автоцистерну й легковий автомобіль. Особовий склад на момент удару перебував в укритті, тому серед рятувальників постраждалих не було.

    На Дніпропетровщині російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Внаслідок обстрілів пошкоджено приватні будинки, господарські споруди, автомобіль, зупинку громадського транспорту та сонячну панель. У Павлоградському районі постраждав 38-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Наслідки зафіксували й на Миколаївщині. За інформацією ОВА, внаслідок російської атаки був поранений чоловік. Також пошкоджено складське приміщення, сім вантажних та два легкові автомобілі. У Куцурубській громаді FPV-дрони пошкодили два приватні будинки.

    Окрему увагу привертає масштаб застосування Росією реактивних ударних безпілотників. Повітряні сили зазначили, що більшість «Шахедів», використаних у нічній атаці 31 серпня, були саме реактивними.

    Раніше українські військові повідомляли, що лише за чотири дні Росія запустила по Україні майже півтори тисячі безпілотників усіх типів, серед яких близько 800 були реактивними.

    Україна паралельно працює над новими засобами протидії таким цілям. Міністр оборони Євгеній Хмара повідомляв про розробку перехоплювачів, здатних боротися з російськими реактивними «Шахедами». За його словами, є чотири потенційні рішення, які вже проходили польові випробування.

    Атака 31 серпня вкотре показала зміну характеру російських повітряних ударів: противник одночасно використовує ударні та реактивні безпілотники, дешевші дрони-імітатори й ракети, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих територій.

    Повітряні сили закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки ситуація в повітряному просторі може швидко змінюватися.

  • Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія в ніч проти неділі, 30 серпня, продовжила масштабну повітряну атаку на Україну, яка фактично не припинялася протягом попереднього дня. Після сотень безпілотників, запущених 29 серпня переважно в напрямку Києва, ввечері окупанти розпочали нову хвилю: застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М» і ще 130 безпілотників різних типів. Більшість ударних дронів цієї хвилі, за даними Повітряних сил, були реактивними. Українська ППО знешкодила 125 БпЛА, однак повністю уникнути влучань не вдалося — їх зафіксували одразу на 13 локаціях.

    Повітряний напад нової хвилі почався приблизно о 18:00 29 серпня. Дві балістичні ракети «Іскандер-М» російські війська запустили з Курської області. Одночасно противник застосував 130 безпілотних літальних апаратів. Повітряні сили назвали серед них Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль», а також дрони-імітатори «Пародія». Запуски відбувалися з Курська, Орла, Міллерового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також із тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття удару залучили авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, було збито або подавлено 125 із 130 російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Це понад 96% заявленої кількості дронів цієї хвилі, однак офіційне формулювання саме «збито/подавлено» означає, що не всі з них були фізично знищені вогнем ППО — частину могли нейтралізувати засобами РЕБ.

    Попри високу результативність протиповітряної оборони, російську атаку повністю відбити не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, ще на чотирьох місцях впали уламки збитих цілей. Частина російських засобів ураження, за попередньою оцінкою військових, не досягла своїх цілей, а остаточну інформацію продовжували уточнювати. На момент ранкового зведення атака ще не була остаточно завершена — в повітряному просторі залишалися окремі російські БпЛА.

    Однією з головних цілей цієї атаки знову став Київ. У столиці російські безпілотники спричинили наслідки щонайменше у чотирьох районах — Оболонському, Подільському, Голосіївському та Деснянському. Найсерйозніша ситуація виникла на Оболоні, де після влучання загорілася 12-поверхова житлова будівля. Вогонь охопив приміщення від другого до п’ятого поверху. Рятувальникам вдалося локалізувати й ліквідувати пожежу на площі близько 80 квадратних метрів. Троє людей постраждали, їх передали медикам.

    У Подільському районі російський засіб ураження влучив у нежитлову споруду, після чого виникла пожежа. У Голосіївському районі спочатку загорілася адміністративна будівля — цю пожежу рятувальники ліквідували. Але вже під час ранкової хвилі атаки там було зафіксоване нове влучання у двоповерхову нежитлову будівлю. Через падіння уламків загорівся дах ще одного нежитлового об’єкта. У Деснянському районі виникла масштабна пожежа сухої трави на відкритій території площею близько двох гектарів.

    Станом на ранкові повідомлення офіційно було відомо щонайменше про трьох постраждалих саме внаслідок нічної атаки на столицю. Всі вони постраждали в Оболонському районі. Даних про загиблих саме під час нічної хвилі 29–30 серпня у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Однак важливо розуміти масштаб подій: нічний удар був фактично продовженням надзвичайно інтенсивної атаки, яку Росія розпочала ще вранці 29 серпня. За даними Повітряних сил, лише з 06:30 до 18:00 суботи противник застосував 224 ударні БпЛА, причому більшість із них також були реактивними. Переважну кількість російських безпілотників тоді спрямували саме на Київ. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 199 із 224 цілей.

    Якщо скласти дві офіційно розділені хвилі — 224 дрони, запущені з 06:30 до 18:00 29 серпня, та 130 дронів, якими Росія атакувала від 18:00 і впродовж ночі, — виходить щонайменше 354 безпілотники менш ніж за добу, не враховуючи ракет. Це не окрема офіційна цифра Повітряних сил, а арифметичний підсумок двох оприлюднених ними зведень. Особливо показово, що в обох випадках військові підкреслювали значну частку реактивних БпЛА.

    Денна атака 29 серпня вже мала трагічні наслідки для столиці. В Оболонському районі після падіння російського безпілотника смертельних поранень зазнала дворічна дівчинка. Протягом дня кількість постраждалих у Києві зросла до восьми. У місті фіксували пошкодження та пожежі в різних районах, а російські дрони продовжували заходити на столицю малими групами. Тому для Києва події ночі на 30 серпня фактично стали продовженням майже безперервної атаки попереднього дня.

    Серйозні наслідки російських ударів протягом ночі фіксували й на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, російська армія атакувала Нікопольський, Криворізький, Павлоградський та Синельниківський райони. Загалом за ніч регіон пережив понад 20 ударів безпілотниками та артилерією. Виникла пожежа, пошкоджена цивільна інфраструктура. Сили ППО над областю знищили 17 російських безпілотників.

    Під інтенсивними російськими ударами залишалася і Запорізька область, хоча не всі атаки там належали безпосередньо до загальноукраїнської нічної повітряної хвилі. За зведенням Запорізької ОВА на ранок 30 серпня, протягом попередньої доби російські війська завдали 942 удари по 47 населених пунктах області. Загинула одна людина, ще п’ятеро були поранені в Запоріжжі та Запорізькому районі. Влада отримала 36 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та інфраструктури.

    При цьому важливо не змішувати статистику загальноукраїнської нічної атаки з щоденними ударами по прифронтових областях. Наприклад, значна частина сотень атак на Запоріжжі — це FPV-дрони, артилерійські обстріли, авіаудари та удари РСЗВ. Так само ранкові повідомлення про загиблих на Херсонщині й поранених на Донеччині охоплюють наслідки російських атак за попередню добу, а не лише 130 дронів і два «Іскандери», які увійшли до статистики Повітряних сил за ніч проти 30 серпня.

    Нічна атака також демонструє помітну особливість російської тактики останніх днів — масове використання реактивних безпілотників. Повітряні сили окремо наголошували, що більшість із 224 БпЛА, застосованих удень 29 серпня, були реактивними. Те саме військові повідомили і щодо наступної партії зі 130 безпілотників у ніч проти 30 серпня.

    На відміну від класичних гвинтових Shahed, реактивні ударні БпЛА здатні рухатися значно швидше, що скорочує час на їх виявлення, супровід і перехоплення. Водночас Повітряні сили у своєму ранковому повідомленні не оприлюднювали детальної розбивки, скільки саме з 130 апаратів становили Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» або «Пародії», тому називати конкретну кількість кожного типу наразі було б спекуляцією. Офіційно відомо лише, що ці типи були серед засобів повітряного нападу і що більшість ударних БпЛА була реактивною.

    Таким чином, на ранок 30 серпня підтверджена картина виглядає так: два «Іскандери-М», 130 безпілотників у нічній хвилі, 125 збитих або подавлених БпЛА, влучання на 13 локаціях і падіння уламків ще на чотирьох. У Києві — щонайменше троє постраждалих та пожежі у чотирьох районах. На Дніпропетровщині ППО знищила ще 17 БпЛА, є пошкодження цивільної інфраструктури. А якщо враховувати денну хвилю 29 серпня, Росія менш ніж за добу застосувала проти України щонайменше 354 безпілотники.

    Остаточні наслідки атаки ще можуть змінитися: сама Повітряна сила в ранковому зведенні зазначала, що дані щодо частини засобів ураження уточнюються. Тому цифри влучань, пошкоджень і постраждалих можуть бути оновлені після завершення роботи рятувальників та обстеження місць ударів.

  • Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    У ніч проти 11 серпня Росія здійснила нову комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, ударні безпілотники, реактивні БпЛА та керовані авіабомби. Однією з головних цілей став Київ. У столиці російські ракети вдарили по Шевченківському району: пошкоджено територію дитячої лікарні, житловий будинок і складський комплекс. Один чоловік отримав поранення. Діти та медичний персонал лікарні в момент удару перебували в укритті, що дозволило уникнути жертв.

    Першу повітряну тривогу в Києві оголосили близько 00:27. Практично одразу Повітряні сили попередили про рух балістичних ракет у напрямку столиці та Запоріжжя. За даними, оприлюдненими протягом ночі, приблизно о 00:26–00:30 були зафіксовані перші пуски в напрямку обох міст, а близько 00:35 з’явилася інформація про ще одну хвилю балістики на Київ.

    Близько 00:31–00:42 у столиці пролунала серія потужних вибухів. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що місто перебуває під атакою балістичних ракет, та закликав жителів не залишати укриття. Уже о 01:03 Київська міська військова адміністрація повідомила про загоряння складських приміщень у Шевченківському районі.

    Пізніше стало відомо, що наслідки атаки значно ширші. За даними поліції, у Шевченківському районі пошкоджено житловий будинок, приміщення лікарні та складський об’єкт. Внаслідок обстрілу постраждав 28-річний чоловік, якого госпіталізували.

    Найбільший резонанс викликало влучання на територію однієї з дитячих лікарень.

    ДСНС повідомила, що після удару там утворилися дві вирви. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджено скління будівлі, а також газову трубу. Виник витік газу, однак аварійна служба оперативно його ліквідувала.

    Ключовим стало те, що на момент атаки пацієнти та персонал лікарні вже перебували в укритті.

    За інформацією ДСНС, серед дітей та медиків загиблих або поранених немає.

    Таким чином, наслідки удару по медичному закладу обмежилися пошкодженнями інфраструктури. Водночас сам факт появи двох вирв безпосередньо на території дитячої лікарні демонструє, наскільки небезпечним був удар для пацієнтів і персоналу.

    За іншою адресою в тому ж районі ракета спричинила масштабну пожежу на складі.

    Площа займання сягнула приблизно 1200 квадратних метрів. Спочатку рятувальники локалізували вогонь, а до ранку повністю його ліквідували. Саме на цій локації було знайдено постраждалого чоловіка, якого передали медикам.

    За попередньою інформацією, загиблих унаслідок атаки безпосередньо в Києві немає.

    Офіційні джерела станом на ранок підтверджували одного пораненого.

    Водночас уночі загроза для столиці не завершилася після першої атаки. О 03:17 у Києві та низці інших областей вдруге оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння з північно-східного напрямку. Відбій цієї загрози Повітряні сили дали близько 03:26.

    Паралельно Росія продовжувала атакувати Україну безпілотниками.

    Протягом ночі Повітряні сили повідомляли про рух звичайних та реактивних ударних БпЛА через Одеську, Миколаївську, Херсонську, Харківську, Сумську, Полтавську та інші області. Зокрема, близько 04:23 групи реактивних дронів рухалися з Чорного моря в напрямку Одещини, а інші БпЛА летіли з Херсонщини через Миколаївську область.

    Окремий інцидент стався на Полтавщині. Приблизно о 02:28 місцева влада повідомила, що уламки безпілотника впали на покрівлю багатоповерхового будинку в Полтавському районі. Станом на той момент інформації про травмованих не надходило.

    Набагато тяжчими стали наслідки нічної атаки на Запоріжжя.

    Практично одночасно з Києвом місто потрапило під комбінований удар. Повітряні сили повідомляли про ракети в напрямку Запоріжжя, а також про пуски керованих авіабомб.

    За даними голови Запорізької ОВА Івана Федорова, внаслідок атаки були пошкоджені житлові та нежитлові будівлі, виникли пожежі й перебої з електропостачанням. Кількість жертв протягом ночі швидко зростала.

    Близько 02:23 було відомо про п’ятьох загиблих та 20 поранених. Вранці дані уточнили: шість людей загинули, 19 отримали поранення. Також повідомлялося про пошкодження чотирьох багатоквартирних будинків та нежитлових приміщень.

    У деяких моніторингових каналах з’являлися твердження про можливе використання Росією північнокорейських балістичних ракет під час атаки на Запоріжжя. Однак станом на ранок ця інформація не була офіційно підтверджена Повітряними силами, тому подавати її як встановлений факт наразі не можна.

    Важкі наслідки зафіксовані й на Дніпропетровщині.

    За даними регіональної влади, російські атаки протягом ночі охопили Павлоградський, Криворізький, Нікопольський та Кам’янський райони. Станом на ранок повідомлялося про трьох загиблих, серед яких 15-річний підліток. Серед постраждалих також є діти.

    У Миколаєві вночі також лунали вибухи. Мер міста Олександр Сєнкевич повідомив про них приблизно о 00:53, коли через область рухалися групи безпілотників. Повітряні сили протягом наступних годин неодноразово фіксували БпЛА над Миколаївщиною та поблизу обласного центру.

    Під атакою перебувала і південна частина Одеської області. Повітряні сили повідомляли про реактивні БпЛА, які рухалися з Чорного моря в напрямку Затоки, Чорноморська, Вилкового та інших районів.

    Таким чином, ніч проти 11 серпня стала черговою масштабною комбінованою атакою Росії, хоча головні засоби ураження відрізнялися залежно від регіону.

    По Києву та Запоріжжю Росія застосовувала балістичні ракети, по Запорізькій області також — керовані авіабомби, а через значну частину країни одночасно рухалися ударні та реактивні безпілотники.

    Окремі медіа з посиланням на моніторингові канали також повідомляли про можливе застосування під час атаки на Київ ракет «Циркон». Однак у ранкових офіційних повідомленнях Повітряних сил детального підсумку із точними типами та кількістю всіх запущених по столиці ракет станом на момент перевірки ще не було. Тому говорити про підтверджене застосування «Цирконів» саме цієї ночі зарано.

    Для Києва цей удар став черговою атакою балістикою за дуже короткий проміжок часу. Лише за останні тижні Росія різко наростила використання ракет, які летять по балістичній траєкторії. За даними, наведеними «Українською правдою», у липні по Україні було випущено 376 ракет, із яких 176 були балістичними.

    Саме балістика залишається одним із найскладніших викликів для української ППО через високу швидкість польоту та обмежену кількість систем, здатних її перехоплювати.

    Станом на ранок 11 серпня аварійно-рятувальні роботи у Києві на основних локаціях завершувалися: пожежу на складі погасили, витік газу біля лікарні ліквідували, медичний заклад продовжував оцінювати пошкодження.

    Головним фактором, який дозволив уникнути трагедії безпосередньо в дитячій лікарні, стало те, що діти та медики вчасно перейшли до укриття.

    Наразі підтверджена картина для Києва така: удар балістичними ракетами, дві вирви на території дитячої лікарні, пошкоджене скління та газова мережа, пошкоджений житловий будинок, зруйнований і частково вигорілий склад площею близько 1200 квадратних метрів та один госпіталізований 28-річний чоловік.

    Водночас нічна атака в масштабах України виявилася значно кривавішою: на ранок офіційно повідомлялося щонайменше про шістьох загиблих у Запоріжжі та трьох на Дніпропетровщині, а кількість поранених у різних регіонах обчислюється десятками.

    Цифри ще можуть змінюватися, оскільки рятувальники та місцева влада продовжують уточнювати наслідки ударів.

  • Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Російські війська у понеділок, 3 серпня, знову атакували Дніпро. Після удару в місті виникла пожежа на складах, де зберігалися продукти харчування. Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Станом на перші години після удару інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася.

    За словами очільника області, внаслідок російської атаки зайнялися складські приміщення з продовольством. На оприлюднених після удару кадрах було видно значне задимлення. Точна площа пожежі, обсяг знищеної продукції та масштаби пошкодження самих складських приміщень на момент перших повідомлень офіційно не називалися.

    Так само поки немає підтверджених даних про те, який саме тип озброєння застосували російські війська безпосередньо під час цього удару по складах. Тому стверджувати, що йдеться про ракету або конкретний тип безпілотника, до появи офіційної інформації не можна.

    Атака відбулася на тлі вкрай напруженої безпекової ситуації в Дніпропетровській області. У ніч проти 3 серпня російські війська вже застосовували ударні безпілотники проти регіону. За повідомленнями місцевої влади, протягом ночі та ранку під ударами перебували Дніпро і Нікопольський район. Загалом зафіксували понад десять атак БпЛА.

    Таким чином, удар по продуктових складах став продовженням серії атак на область протягом однієї доби.

    Дніпро протягом останніх тижнів регулярно опиняється під російськими ударами, причому серед пошкоджених об’єктів дедалі частіше фігурує цивільна та логістична інфраструктура.

    Лише кількома днями раніше, 30 липня, російські війська атакували термінал «Нової пошти» у Дніпровському районі. Це був уже п’ятий удар по цьому об’єкту від початку повномасштабної війни. Завдяки запровадженим компанією протоколам безпеки тоді вдалося уникнути постраждалих. Того ж дня повідомлялося про удар по адміністративній будівлі підприємства харчової промисловості.

    Ще одна серйозна атака на Дніпро сталася в ніч проти 27 липня. Тоді російські війська застосували безпілотники. За даними Національної поліції, в обласному центрі були пошкоджені підприємство, багатоквартирні житлові будинки, магазини та автомобілі. Правоохоронці після обстрілу розгорнули спеціальний пункт для прийому заяв від мешканців, майно яких зазнало пошкоджень.

    Місцеві джерела повідомляли, що внаслідок тієї атаки постраждали два багатоквартирні будинки, сім автомобілів, магазин, підприємство та торговельні павільйони. В окремих торговельних об’єктах вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені приміщення, де продавали продукти.

    Під ударами опиняється не лише міська забудова, а й транспортна інфраструктура області.

    24 липня російський безпілотник атакував пасажирський поїзд на Дніпропетровщині. Удар припав безпосередньо по локомотиву. Моніторингова група заздалегідь попередила поїзну бригаду про небезпеку, завдяки чому залізничники та пасажири встигли залишити вагони. Постраждалих тоді не було.

    Після атаки «Укрзалізниця» організовувала подальший рух пасажирів безпечнішим маршрутом. За повідомленнями профільних ресурсів, локомотив унаслідок влучання зазнав надзвичайно серйозних пошкоджень.

    Російські атаки останніх тижнів зачіпають і логістичні об’єкти в інших містах Дніпропетровської області. Наприклад, у ніч проти 20 липня безпілотники атакували Павлоград. За даними Національної поліції, тоді виникла пожежа, було пошкоджено майно на ринку та на складі логістичної компанії.

    Тепер під ударом опинилися вже склади з продуктами безпосередньо у Дніпрі.

    Знищення або пошкодження продовольчих складів потенційно має ширші наслідки, ніж втрата самих будівель. Такі об’єкти є частиною логістичного ланцюга, через який товари надходять до магазинів та інших торговельних точок. Водночас наразі немає офіційної інформації, кому саме належать атаковані 3 серпня склади, яка кількість продукції там зберігалася та чи може удар вплинути на постачання продуктів у місті.

    Так само влада поки не повідомляла про дефіцит продовольства або будь-які перебої з його постачанням. Тому робити висновки про можливий вплив атаки на забезпечення Дніпра продуктами наразі передчасно.

    Рятувальні та екстрені служби після удару працюють із наслідками атаки. Остаточний масштаб руйнувань стане зрозумілим після ліквідації пожежі та обстеження території.

    Дніпро залишається одним із ключових промислових, транспортних і логістичних центрів України. Через місто та область проходять важливі автомобільні й залізничні маршрути, а сам регіон відіграє значну роль у забезпеченні прифронтових територій. На тлі повномасштабної війни область також стала великим центром прийому евакуйованих та переміщених людей.

    Саме тому регулярні удари по підприємствах, складах, поштових терміналах, транспортній інфраструктурі та інших цивільних об’єктах створюють додаткове навантаження на регіон.

    Ситуація 3 серпня вкотре показує інтенсивність атак на Дніпропетровщину. Причому російські війська завдають ударів не лише вночі. Небезпека зберігається протягом доби, а між окремими атаками можуть минати лише кілька годин.

    Офіційні служби закликають жителів області реагувати на сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до відбою, оскільки атаки безпілотників і ракет можуть відбуватися повторно.

    Станом на момент перших повідомлень після удару 3 серпня підтверджено займання складів із продуктами харчування. Інформація про можливих постраждалих, точний масштаб пожежі, кількість пошкоджених будівель та інші наслідки ще уточнюється.

  • Росіяни вдарили по рятувальниках під час гасіння будинку на Дніпропетровщині: троє постраждалих

    Росіяни вдарили по рятувальниках під час гасіння будинку на Дніпропетровщині: троє постраждалих

    У Нікопольському районі Дніпропетровської області троє працівників місцевої пожежної охорони постраждали внаслідок російського обстрілу. Ворожий удар стався в той момент, коли рятувальники ліквідовували пожежу в житловому будинку.

    Про інцидент 21 липня повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За даними відомства, після російської атаки в одному з населених пунктів району загорівся житловий будинок. На місце прибули працівники місцевої пожежної охорони, які розпочали гасіння полум’я.

    Під час проведення робіт російські війська знову обстріляли територію. Унаслідок удару травмувалися троє рятувальників.

    Після атаки до місця події оперативно прибули підрозділи ДСНС. Надзвичайники надали постраждалим домедичну допомогу, після чого транспортували їх до лікувального закладу. Подробиці щодо характеру травм і стану госпіталізованих на момент публікації офіційно не розкривалися.

    Оприлюднені ДСНС фотографії демонструють наслідки обстрілу та роботу екстрених служб на місці події. Рятувальники продовжили ліквідацію наслідків атаки, попри небезпеку нових ударів.


    фото: ДСНС Дніпропетровщини
    фото: ДСНС Дніпропетровщини

    фото: ДСНС Дніпропетровщини

    Росіяни не вперше атакують рятувальників на Нікопольщині

    Нікопольський район постійно перебуває під вогнем російської армії через близькість до тимчасово окупованої частини Запорізької області. Ворог застосовує проти громад району артилерію, безпілотники та інші засоби ураження.

    Рятувальники нерідко змушені працювати в умовах загрози повторних атак. Російські війська можуть завдавати нового удару після прибуття на місце першого обстрілу пожежників, медиків і правоохоронців.

    Подібний випадок стався в Нікопольському районі 10 липня. Після російської атаки в селі Капулівка загорілася будівля професійно-технічного училища. Коли рятувальники прибули на місце та почали гасити пожежу, російські війська повторно обстріляли територію.

    Тоді було пошкоджено пожежно-рятувальний автомобіль, однак працівники ДСНС не постраждали.

    Ще один повторний обстріл стався у червні в Нікополі. Після атаки на житловий сектор рятувальники гасили пожежу в приватному будинку, коли знову опинилися під ворожим вогнем.

    Такі атаки створюють подвійну небезпеку. Перший удар призводить до руйнувань і пожеж, а наступний може бути спрямований по людях, які прибули рятувати постраждалих та ліквідовувати наслідки.

    Нікопольський район залишається під постійними обстрілами

    Громади Нікопольщини регулярно зазнають атак із протилежного берега Каховського водосховища. Під ударами опиняються житлові будинки, підприємства, навчальні заклади, транспорт, газогони та лінії електропередач.

    Через щоденну небезпеку екстрені служби змушені враховувати можливість повторного обстрілу під час кожного виїзду. Проте рятувальники продовжують працювати, гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та надавати допомогу місцевим жителям.

    У ДСНС неодноразово наголошували, що російські удари по місцях роботи екстрених служб ставлять під загрозу не лише життя рятувальників, а й можливість своєчасно допомагати цивільному населенню.

    Коли пожежники змушені тимчасово припиняти гасіння через новий обстріл, вогонь може поширитися на сусідні будівлі. У таких умовах значно зростає ризик загибелі людей, руйнування житла та пошкодження критичної інфраструктури.

    Атаки РФ на Україну 21 липня

    Інцидент на Дніпропетровщині стався на тлі чергової хвилі російських ударів по українських регіонах.

    Уранці 21 липня російський безпілотник влучив в адміністративну будівлю в центральній частині Чернігова. На місці виникла пожежа, конструктивні елементи споруди були частково зруйновані. За попередньою інформацією, одна людина постраждала.

    Того ж дня російські війська атакували FPV-дроном автомобіль у Центральному районі Херсона. Внаслідок удару загинула 45-річна працівниця Херсонської обласної військової адміністрації.

    У ніч проти 21 липня Росія запустила по Україні 58 безпілотників різних типів. За повідомленням українських військових, сили протиповітряної оборони знищили або подавили 46 повітряних цілей.

    Російські обстріли продовжують створювати загрозу не лише для цивільних громадян, а й для тих, хто першим прибуває на місця ударів. Поранення трьох рятувальників на Дніпропетровщині стало черговим свідченням того, наскільки небезпечною залишається робота екстрених служб у прифронтових регіонах.

  • Залишився сам у 14 років: доля хлопця після скандальної мобілізації батька отримала несподіваний поворот

    Залишився сам у 14 років: доля хлопця після скандальної мобілізації батька отримала несподіваний поворот

    Історія 14-річного Микити з Кривого Рогу, який залишився сам після мобілізації батька та потрапив до дитячого закладу, кілька місяців не сходила з інформаційного порядку денного України. Випадок викликав широкий суспільний резонанс, реакцію правозахисників та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тепер стали відомі нові подробиці долі хлопця, за якого переживали тисячі українців.

    Резонансна історія почалася ще у лютому 2026 року. За даними місцевих медіа та людей, знайомих із ситуацією, батько Микити, який самостійно виховував сина, прибув до територіального центру комплектування після отримання повістки. Оскільки юридично він не мав оформленого статусу батька-одинака, чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Після цього 14-річний хлопець фактично залишився без нагляду дорослих.

    Опинившись сам удома, підліток звернувся по допомогу до поліції. Правоохоронці прибули на виклик і, відповідно до чинних процедур, доставили дитину до центру соціально-психологічної реабілітації. Саме цей факт викликав хвилю дискусій у суспільстві щодо захисту прав дітей у випадках мобілізації єдиного опікуна.

    Згодом ситуацією зацікавилися правозахисники, громадські активісти та журналісти. Виявилося, що мати хлопчика тривалий час проживає за кордоном і фактично не бере участі у його вихованні. Попри це, юридично вона не була позбавлена батьківських прав, що значно ускладнювало можливість оформлення опіки чи інших механізмів захисту дитини.

    Однією з людей, яку особливо зворушила ця історія, стала депутатка Дніпропетровської обласної ради Аріна Пустова. Вона дізналася про ситуацію через знайомих та вирішила особисто допомогти хлопцю. Спочатку жінка почала регулярно відвідувати Микиту у реабілітаційному центрі, привозила йому необхідні речі та підтримувала морально. За її словами, хлопець дуже важко переживав розлуку з батьком і сподівався, що його перебування у закладі буде нетривалим.

    З часом між підлітком та родиною Аріни Пустової склалися довірливі стосунки. Сам Микита висловив бажання тимчасово проживати у їхньому домі. Однак реалізувати це рішення виявилося непросто. Попри згоду батька хлопчика, соціальні служби спочатку відмовили через відсутність офіційної згоди матері, яка перебувала за кордоном. Лише після додаткових юридичних процедур, перевірки житлових умов та оформлення необхідних документів дитині дозволили переїхати до нової сім’ї.

    У травні стало відомо, що Микита остаточно залишив дитячий заклад та переїхав до родини Аріни Пустової. За словами депутатки, першим проханням хлопця після переїзду була звичайна домашня смажена картопля. Ця деталь стала символом того, наскільки дитина скучила за домашнім теплом та нормальним сімейним життям.

    Сьогодні хлопець продовжує навчання, займається футболом та підтримує постійний зв’язок із батьком, який проходить військову службу. За словами людей, які опікуються дитиною, батько регулярно телефонує синові, цікавиться його успіхами та бере участь у вирішенні всіх важливих питань, наскільки це можливо в умовах служби.

    Паралельно тривають судові процеси щодо сімейного статусу дитини. Зокрема, розглядається питання про позбавлення матері батьківських прав через тривалу відсутність участі у вихованні сина. Якщо суд ухвалить відповідне рішення, це може стати підставою для подальшого перегляду правового статусу батька та вирішення питання щодо його можливого звільнення зі служби як єдиного опікуна неповнолітньої дитини.

    Микита під час перебування дитячому закладі. Фото надано представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Дніпропетровській області Олексієм Урлаткіним.

    Історія Микити стала однією з найгучніших соціальних тем останніх місяців. Вона вкотре порушила питання про захист дітей під час війни, механізми підтримки сімей мобілізованих військовослужбовців та необхідність оперативного реагування держави у випадках, коли неповнолітні залишаються без батьківського піклування.

    Попри драматичний початок, сьогодні ця історія має більш оптимістичне продовження. Хлопець більше не перебуває в інтернатному закладі, має родину, яка про нього дбає, продовжує навчання та спорт, а головне — не втрачає зв’язок із батьком, який захищає Україну на фронті.

    Водночас ця ситуація стала важливим сигналом для органів влади та соціальних служб щодо необхідності вдосконалення процедур захисту дітей під час воєнного стану. Адже за кожною такою історією стоїть не лише юридична проблема, а й доля конкретної дитини, яка потребує турботи, безпеки та підтримки.

  • Кривава ніч на Дніпропетровщині: росіяни вбили жінку, десятки ударів накрили одразу кілька районів області

    Кривава ніч на Дніпропетровщині: росіяни вбили жінку, десятки ударів накрили одразу кілька районів області

    Російські війська в ніч проти 5 червня здійснили масовану атаку на Дніпропетровську область, завдавши понад 15 ударів безпілотниками та артилерією. Під вогнем опинилися Павлоградський, Нікопольський, Синельниківський, Самарівський та Дніпровський райони. Внаслідок чергового російського терору загинула мирна жителька, ще двоє чоловіків отримали поранення. Крім того, пошкоджені житлові будинки, підприємства, автозаправна станція, автомобілі та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Найбільш трагічні наслідки зафіксовані у Павлоградському районі. Російські окупанти спрямували ударні безпілотники по Павлограду та Троїцькій громаді. Про це повідомив голова ОВА Олександр Ганжа в Telegram. Внаслідок атаки загинула жінка. Ще двоє чоловіків постраждали. За даними обласної військової адміністрації, 74-річного чоловіка госпіталізували до лікарні у стані середньої тяжкості, тоді як 48-річний потерпілий проходитиме лікування амбулаторно.

    У Павлограді після ударів спалахнули пожежі. Вогонь охопив два приватні будинки, нежитлову будівлю та понад десяток автомобілів. Також пошкоджено місцеве підприємство та житлову забудову. У Троїцькій громаді внаслідок атаки загорівся приватний будинок.

    Не менш напруженою була ситуація у Синельниківському районі. Російські безпілотники атакували Шахтарську та Миколаївську громади. У Шахтарській громаді сталися пожежі, пошкоджено два багатоквартирні будинки, шість автомобілів та інші об’єкти інфраструктури. У Миколаївській громаді під удар потрапила автозаправна станція.

    Під обстрілами також перебував Самарівський район. Російські війська атакували Перещепинську громаду, де пошкоджено приватний житловий будинок. Про постраждалих у цьому районі наразі не повідомляється.

    Тривали атаки і на Нікопольщину. Ворог застосовував як артилерію, так і дрони. Під ударами опинилися Нікополь, Марганецька, Червоногригорівська та Покровська громади. Остаточні масштаби руйнувань уточнюються, однак відомо, що ворожі обстріли вкотре були спрямовані по цивільній інфраструктурі та житловому сектору.

    Окремо повідомляється про атаку на Підгороднянську громаду Дніпровського району. Наразі інформація про наслідки цього удару уточнюється.

    Попри інтенсивність повітряного нападу, українським захисникам вдалося суттєво зменшити масштаби руйнувань. Упродовж ночі сили протиповітряної оборони збили над Дніпропетровською областю 22 російські безпілотники. Це дозволило уникнути ще більшої кількості жертв та пошкоджень.

    Останні дні Дніпропетровщина залишається однією з головних цілей російських атак. Лише напередодні область також пережила масштабні обстріли. Ворог атакував Нікопольський, Синельниківський, Криворізький та Дніпровський райони. Тоді загинула одна людина, ще п’ятеро отримали поранення. Крім того, російські війська завдавали ударів по Дніпровському району тричі поспіль, унаслідок чого постраждали шестеро людей, частина з яких перебувала у важкому стані.

    Особливо складною залишається ситуація на Нікопольщині, яка вже тривалий час потерпає від щоденних артилерійських та дронових атак з боку російських військ. Постійних ударів зазнають Нікополь, Марганецька, Мирівська, Покровська та Червоногригорівська громади. Через близькість до тимчасово окупованого лівого берега Дніпра ворог регулярно використовує артилерію, реактивні системи залпового вогню та FPV-дрони.

    Останнім часом окупанти дедалі активніше застосовують ударні безпілотники для атак по тилових районах області. Під ударами регулярно опиняються Павлоградський, Самарівський та Дніпровський райони. Метою російських атак стають підприємства, логістичні об’єкти, житлові квартали та критична інфраструктура.

    Військові експерти зазначають, що російська армія намагається виснажити українську систему протиповітряної оборони та створити постійну атмосферу небезпеки для цивільного населення. Водночас українські сили ППО демонструють високу ефективність, щоденно знищуючи значну частину ворожих повітряних цілей.

    Місцева влада закликає мешканців області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час загрози. Рятувальники та комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки нічної атаки, а правоохоронці документують чергові воєнні злочини Росії проти мирного населення України.

    Черговий удар по Дніпропетровщині вкотре продемонстрував, що російська армія продовжує цілеспрямований терор цивільного населення, завдаючи ударів по житлових будинках, підприємствах та об’єктах, які не мають жодного військового значення. Ціна цих атак знову вимірюється людськими життями та понівеченими долями мирних українців.