Hronikanovostej.com

Позначка: держбюджет

  • Економічне бронювання може наповнювати державний бюджет

    Економічне бронювання може наповнювати державний бюджет

    В Україні знову активно обговорюється питання економічного бронювання для працівників, що викликане необхідністю підвищення прозорості заробітних плат і наповнення державного бюджету. Як повідомляє Forbes, уряд розглядає можливість надання економічного бронювання для осіб, які мають місячний заробіток у межах 34 500 – 35 000 грн.

    Як повідомляє Forbes, для отримання броні людина має щомісяця заробляти не менше як 34 500–35 000 грн. На думку голови економічного комітету Верховної Ради Дмитра Наталухи, це дозволить вивести зарплати з тіні та й загалом підвищити середню зарплату. Економічне бронювання може додати до 10 млрд грн на місяць.

    “Безумовно, це позитивне рішення, яке створить рівні та прозорі умови для всіх, але це лише перший раунд. Недолік такої моделі – вона не покриває малий бізнес”, – сказав Наталуха.

    За його словами, нині розглядаються два сценарії щодо бронювання:

    1. Окрема процедура, завдяки якій військовозобов’язані можуть отримати бронювання тільки на підставі рівня зарплати. Такий механізм підійде для бізнесу, що не підпадає під критерій критичного підприємства.
    2. Критерій зарплати додадуть до вже чинної постанови Кабміну №76, за якою бронюються співробітники критичних для економіки підприємств.

    Наталуха стверджує, що в Україні близько 1 млн осіб призовного віку, про яких держава не знає практично нічого, окрім їхніх ідентифікаційних номерів. Вони досі не працевлаштовані офіційно та перебувають у тіні.

    Припускається, що за економічне бронювання знову взялися, щоб перекрити певні видатки, на які з державного бюджету критично не вистачає грошей.

    Днями прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін готує низку заходів за принципом “воюй або працюй”, намагаючись вивести робота з тіні та зарплату “у конвертах”.

    Нагадаємо, що Верховна Рада розробила три концепції економічного бронювання від мобілізації. Серед варіантів, які були запропоновані законодавцями: сплата спеціального збору за бронювання працівників, бронювання на основі заробітної плати, змішана модель бронювання.

  • Затримки з поставками західної зброї спричинили дефіцит бюджету України

    Затримки з поставками західної зброї спричинили дефіцит бюджету України

    Україна стикається з різким збільшенням дефіциту державного бюджету через затримки в поставках західної зброї, що змусило уряд використовувати додаткові фінансові ресурси для закупівлі озброєння. Міністр фінансів України Сергій Марченко закликав західних партнерів прискорити надання кредиту в розмірі $50 млрд для покриття військових витрат та стабілізації фінансової ситуації в країні.

    Марченко розповів Financial Times, що повільні поставки зброї, особливо зі США, сприяли зростанню військових витрат бюджету на 12 мільярдів доларів (тобто зброю, якої не вистачає, закуповували за кошти держбюджету, чого від самого початку не планувалося).

    Зростання на 12 млрд доларів означає, що цього року Україна може зафіксувати дефіцит, який, за оцінками інших урядовців, становитиме трохи менше чверті ВВП, або 43,5 млрд доларів, зазначає видання.

    У квітні цього року Конгрес схвалив пряму військову допомогу США на суму 27 млрд доларів, але її розподіл, як і раніше, йде “повільно”, сказав Марченко.

    “У нас, як і раніше, не вистачає необхідної зброї, боєприпасів і снарядів”, – заявив міністр.

    За його словами, ситуація, що склалася, означає, що у країни “не вистачатиме грошей на виплату зарплат військовослужбовцям”, а затримки з допомогою призвели до того, що виплати, відкладені на кінець 2024 року, були використані для “закупівлі необхідної зброї та боєприпасів” на початку цього року.

    “Україна перебуває в дуже вразливому становищі”, – сказав Марченко, додавши, що кредит у розмірі 50 млрд доларів був “чарівним рішенням”, яке дало б змогу країні закупити військові матеріали та не допустити потрапляння у скрутне фінансове становище, яке стривожило б її кредиторів, таких як МВФ.

  • Борги і перспектива дефолту в Україні

    Борги і перспектива дефолту в Україні

    Україна, яка до початку війни перебувала у досить стабільній борговій ситуації, зазнала значних змін після початку конфлікту. За даними на кінець 2021 року, державний борг країни складав 48,9% ВВП, з середньою ставкою обслуговування близько 9% на рік за внутрішнім боргом і 4% за зовнішнім боргом. Вартість обслуговування боргу становила 2,9% ВВП.

    Але занепад української економіки внаслідок воєнного конфлікту, а також значне зростання державних видатків, які зросли з 40% до 75% ВВП з 2021 по 2023 рік, значно збільшили як внутрішній, так і зовнішній борг. У результаті за підсумками 2023 року держборг становив 84,4% ВВП. Ця цифра була б ще гіршою, якби Сполучені Штати не наповнили бюджет України $22,85 млрд у вигляді грантів, а не кредитів, у 2022-2023 рр. У 2022 році Україна домовилася зі своїми кредиторами про відтермінування виплати основної суми боргу та відсотків за єврооблігаціями на 2022-2023 роки. Однак у 2024 році ситуація буде іншою. Цього року в України немає західної грантової підтримки, а настав час виплачувати відсотки за єврооблігаціями відразу за три роки (за 2022-2024 роки).

    Ця ситуація призвела до безпрецедентного збільшення витрат на обслуговування держборгу до 6,3% ВВП, або майже $12 млрд у 2024 році. А держборг за підсумками року сягне майже 100% ВВП (97,6%, за моїми поточними прогнозами). Водночас політика високих процентних ставок Національного банку України призвела до збільшення середньої ставки обслуговування внутрішнього боргу з 9% до 13% за два роки.

    Обслуговування боргів перед МВФ та іншими кредиторами Україна, підписавши чотирирічну програму з МВФ, тепер замінює $10 млрд боргу перед Фондом (борг, який було отримано до війни за ставками 2 або 3 відсотки на рік) ще одним кредитом МВФ у розмірі $15,6 млрд (який приносить відсоткову ставку близько 8,5% річних). У результаті вже 2024 року Україні, крім погашення основної суми кредиту за старими програмами МВФ, доведеться виплатити приблизно $900 млн відсотків на обслуговування боргів МВФ. За розрахунками, отримавши 2024 року кредитів МВФ на $5,4 млрд, Україні необхідно буде збільшити виплати з обслуговування боргу 2025 року до $1,1-1,2 млрд.

    Крім того, є цінні папери України, прив’язані до ВВП 2015 року, які дійсні до 2041 року. У 2015 році прем’єр-міністр Яценюк і міністр фінансів Яресько підписали угоду з кредиторами, яка дещо знизила суму боргу в обмін на цінні папери, виплати за якими обов’язкові, якщо економічне зростання України перевищить 3 відсотки ВВП, починаючи з 2019 року. Що більше зростання, то більші виплати. В умовах післявоєнного відновлення виплати за цими зобов’язаннями можуть сягати 1-2 млрд доларів на рік і більше за номінального обсягу цінних паперів 3,2 млрд доларів.

    У 2023 році українська економіка зросла на 5,3 відсотка, а це означає, що вже у 2025 році Україні доведеться виплатити, за моїми оцінками, $700-$800 млн “податку на зростання української економіки” на користь кредиторів, яких Міністерство фінансів роками намагалося приховувати.
    Отже, приблизно половина допомоги США і ЄС Україні 2024 року піде на обслуговування боргу кредиторів усередині і за межами України.

    Щоб знизити навантаження на держбюджет, у травні-червні 2024 року Мінфін і кредитори України провели переговори про реструктуризацію $20-мільярдного боргу (єврооблігації) та модифікацію цінних паперів, прив’язаних до ВВП. Поки що переговори не привели до якогось спільного рішення. Якщо реструктуризація боргу не вдасться до 1 серпня 2024 року, Україні доведеться виплатити близько $3,75 млрд відсотків за єврооблігаціями до кінця 2024 року.

  • Україна не має коштів на розвиток науки

    Україна не має коштів на розвиток науки

    Український уряд у грудні 2023 року оголосив про намір реформувати Національну академію наук (НАН) України з метою модернізації і підвищення ефективності її діяльності. Проте, на сьогоднішній день, за словами офіційних джерел, жодних значущих змін у роботі НАН не було впроваджено.

    Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

    Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

    За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

    За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

    Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

    Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

    Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

    Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.

  • Голова правління НЕК Кудрицький спростував інформацію щодо своєї зарплати, хто бреше?

    Голова правління НЕК Кудрицький спростував інформацію щодо своєї зарплати, хто бреше?

    На початку літа українське суспільство стурбовано реагує на інформацію про зарплату Володимира Кудрицького, голови правління Національної енергетичної компанії “Укренерго”. Спір викликав його заява про отримання зарплати “лише” 420 тисяч гривень на місяць, що виявилося значно менше, ніж загальна сума, якою, як відзначається, переконували громадськість.

    “Мою зарплату мені встановила наглядова рада у 2020 році при призначенні на посаду. Я заробляю приблизно 420 000 грн на місяць після сплати податків”, – розповів Кудрицький.

    Проте на офіційному сайті Укренерго у розділі “звітність” прямо написано, що у квітні Кудрицький та 3 його заступники разом отримали 8 млн 534 тисячі гривень, тобто близько 2,2 млн гривень на кожного.

    Загалом за 2023 рік, за офіційними даними, керівник Укренерго разом зі своїми трьома заступниками заробили у держпідприємстві 29 млн гривень.

    Нагадаємо, на тлі того, що зарплата рядових енергетиків у держкомпанії становить 15-20 тис. грн, правління НЕК перетворило себе на вищу касту, яка отримує мільйони під час повномасштабної війни. Згідно зі звітами правління Укренерго, у 2023 році його утримання коштувало державі 29,2 млн грн.

    Зокрема, за 4 місяці 2024 року винагорода правління «Укренерго» склала понад 16,5 млн. грн.

    До складу правління окрім Володимира Кудрицького входять ще три члени: Олексій Брехт, Сергій Галаган та Олег Скрипник. Минулого місяця ці діячі розділили на чотирьох 8,534 млн. грн. І це при тому, що остання перевірка компанії Держаудитслужбою виявила у НЕК Укренерго зловживань на 68 млрд грн, серед яких – розкрадання коштів на закупівлю бронежилетів та постачання електроенергії без оплати компанії Коломойського.

  • Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків у зв’язку з ескалацією війни. Голова комітету з фінансів та податкової політики Данило Гетманцев визначив цей крок як необхідне, але непопулярне рішення, у зв’язку з викликами, що стоять перед українською економікою.

    Наразі близько 60% державних видатків направляються на оборону, що становить близько 40% від ВВП країни. Це ставить серйозний тиск на бюджет. Гетманцев прокоментував можливе підвищення ПДВ, яке автоматично призведе до збільшення цін, а також військового збору.

    “Це не найкраще рішення, але ми маємо вибирати між життям і грошима. Очевидно, ми обираємо життя. Тому ми, ймовірно, будемо змушені прийняти це рішення”, – сказав народний депутат.

    Представник партії “Слуга народу” попередив, що відсутність фінансування для армії матиме фатальні наслідки для економіки. Тому важливо знайти кошти для забезпечення потреб військовослужбовців. Гетманцев підкреслив, що в наявності немає інших варіантів, крім підвищення податків.

    “Без зміни основних податкових законів ми не можемо зібрати 5 мільярдів доларів, які потрібні нам”, – заявив депутат.

    Він також зазначив, що головними джерелами фінансування є податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, військовий збір і акцизи. Водночас, зауваживши, що податок на прибуток ймовірно залишиться незмінним через складнощі з його адмініструванням.

  • Співробітники БЕБ розкрили корупційну схему в Обухівській міськраді

    Співробітники БЕБ розкрили корупційну схему в Обухівській міськраді

    У Київській області співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) виявили факти корупції, пов’язані з діяльністю керівника земельного відділу Обухівської міської ради. Як виявило розслідування, цей посадовець зловживав своїм службовим становищем та завдав понад 3,5 млн гривень збитків місцевому бюджету.

    Під час досудового розслідування з’ясувалося, що посадовець незаконно вивів понад 2 гектари зі складу земель природно-заповідного фонду.

    Через місцевий Держгеокадастр посадовець змінив цільове призначення земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності. Надалі, діючи в інтересах приватної компанії, він подав на затвердження сесії місцевої ради недостовірний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка склала 13 млн грн. Службовець знав, що у звіті невірно визначено цільове призначення землі, що впливає на її вартість.

    У підсумку відповідну земельну ділянку було продано одному із суб’єктів господарювання за заниженою ціною.

    Розмір завданих матеріальних збитків місцевому бюджету перевищив 3,5 млн гривень, що також підтверджується висновком судової оціночно-земельної експертизи щодо визначення ринкової вартості ділянки.

    Наразі керівнику земельного відділу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Санкція статті передбачає до 6 років позбавлення волі.

  • Верховна Рада підтримала підвищення акцизів на цигарки у першому читанні

    Верховна Рада підтримала підвищення акцизів на цигарки у першому читанні

    Верховна Рада України зробила важливий крок у боротьбі з тютюнопалінням, підтримавши у першому читанні законопроєкт №11090, який передбачає підвищення акцизного податку на тютюнові вироби.

    Це рішення є частиною ширшої стратегії уряду щодо зміцнення здоров’я нації та збільшення надходжень до державного бюджету.

    Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

    “За основу – 249 голосів”, – повідомив він.

    Нардеп пояснив, що за законопроєктом акциз на цигарки привʼязують до євро, а не до гривні. У 2025-му році він зросте на +23%, а потім 2016-2028 буде по +5%.

    “У цьому році збільшення буде тільки у випадку девальвації”, – додав Железняк.

    Реалізація законопроєкту матиме наслідком збільшення доходів бюджету коштом додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів у 2025 році у сумі близько 612 млн грн, у 2026 році – 5 млрд грн, у 2027 році – 9,3 млрд грн, у 2028 році – 13,8 млрд грн.

  • Близько 8 мільярдів гривень планують витратити на розвиток української мови до 2030 року

    Близько 8 мільярдів гривень планують витратити на розвиток української мови до 2030 року

    Кабінет міністрів схвалив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на всебічний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Цю ініціативу підтверджує розпорядження Кабміну від 15 березня 2024 року № 243-р.

    Програмі виділено приблизно 7,8 мільярдів гривень, з них 7,6 мільярдів гривень з держбюджету та 200 мільйонів гривень з місцевих бюджетів.

    Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією “мовного питання” як інструменту геополітичної експансії.

    У документі зазначено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, які стали очевидними після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

    Основними завданнями програми є:

    • Зміцнення державного статусу української мови та розробка ефективного механізму її захисту та популяризації.
    • Забезпечення дотримання вимог закону щодо використання державної мови посадовими особами на всіх рівнях влади та управління.
    • Мотивація населення вивчати та спілкуватися українською мовою.
    • Розроблення мережі курсів з вивчення української мови, в тому числі дистанційних та онлайн-курсів.
    • Покращення якості викладання української мови в освітніх закладах.
    • Запровадження іспитів на рівень володіння державною мовою та міжнародного сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної.
    • Підтримка наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики.
    • Розвиток національної словникової бази та забезпечення доступу до неї користувачам.
    • Стимулювання розвитку україномовної культурної продукції у мас-медіа, кіно- та відеоіндустрії, в тому числі дублювання творів класики світового кінематографа українською мовою.
    • Створення україномовної інформаційної продукції для дітей.
    • Підтримка книговидавничої справи, зокрема видання книг українською мовою, як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.
    • Підвищення обізнаності громадян про законодавство щодо державної мови та забезпечення доступу до інформації українською мовою через різні медіа.
  • Влада розглядає можливості наповнення дербюджету

    Влада розглядає можливості наповнення дербюджету

    В умовах значного зменшення економічної допомоги західних партнерів кабмін шукає додаткові джерела наповнення державного бюджету. Ще влітку минулого року з’явилася інформація, що уряд готує законопроєкт про збільшення військового податку до 4,5% у 2024-му та спрямування 50% надходжень від військового збору виключно на потреби ЗСУ на час дії правового режиму воєнного стану в Україні.

    Передумови для такого кроку в української влади є – фінансовий потік із Заходу почав вичерпуватися, і владі доводиться шукати гроші будь-якими способами. Зазначимо, що тільки для фінансування ЗСУ Україні додатково знадобиться близько 400 млрд грн. І щоб зібрати ці кошти знадобляться радикальні податкові зміни. Може йтися про підвищення ставок основних податків: ПДВ і податку на доходи. Тобто, для покриття потреби в розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ і військового збору приблизно на 6-7%.

    До речі, вже відомо і про “першу ластівку” прийдешніх податків – за словами голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева, Кабмін готує законопроєкт про військовий збір для приватних підприємців, щоб забезпечити додаткові надходження до бюджету. Нардеп зазначає, що уряд підготував комплекс пропозицій, завдяки яким планується поповнити бюджет на 44 млрд грн, а відповідний законопроєкт очікують уже цього місяця.

    Щоб закрити “дірку” в держбюджеті, доведеться не тільки підвищувати військовий податок, а й збільшувати акцизні збори, запроваджувати щомісячну сплату авансових внесків з податку на прибуток для АЗС тощо. Причому, зміни у сплаті військового збору стосуватимуться юридичних осіб платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку III і IV груп, а також фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку I, II, III і IV груп.

    Крім того, додатковий військовий збір братимуть із покупців банківських металів у банків і легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості, роздрібних продавців ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння, а також операторів стільникового зв’язку, що надають будь-які послуги мобільного зв’язку. Пропозиції також передбачають приведення акцизного податку на паливо у відповідність до мінімальних стандартів ЄС, запровадження акцизного податку на води, включно з мінеральними та газованими, з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин тощо.

    Зі свого боку зазначимо, що непослідовність, недовіра, повернення ідеології агресивного збору податків – негативні, якщо не фатальні “попутники” для відновлення економіки воюючої країни. Люди півтора року і так віддають ледь не останню копійку на ЗСУ, роками платять військові збори, а у воєнний час ще й волонтерствують, фактично “утримуючи” українську армію. І, якщо з донатами і благодійною допомогою українці хоча б розуміють, куди йдуть їхні гроші, то у військового збору немає цільового призначення, його відправляють прямо до держбюджету і як його використовують, суспільство не бачить.