Hronikanovostej.com

Позначка: державний нагляд

  • 45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    В Україні суттєво зросла кількість закладів вищої освіти, які Державна служба якості освіти віднесла до категорії високого ризику. На 2026/2027 навчальний рік такий статус отримали 45 університетів та інших закладів вищої освіти, тоді як торік їх було лише 20. Загалом оцінювання охопило 292 заклади. Найвищі бали ризику отримали Центрально-Європейський університет, Дніпровський технологічний університет «ШАГ», Академія праці, соціальних відносин і туризму та Київський університет культури. Водночас високий ризик не означає автоматичного підтвердження порушень, неякісного навчання чи недійсності дипломів.

    Про це повідомила Державна служба якості освіти України, оприлюднивши оновлений перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику.

    Оцінювання здійснили за встановленими державою критеріями на основі відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

    Скільки університетів отримали високий ступінь ризику

    Загалом у 2026 році ДСЯО визначила ступені ризику для 292 закладів вищої освіти.

    Результати розподілилися так:

    • 45 закладів, або 15,4%, — високий ступінь ризику.
    • 203 заклади, або 69,5%, — середній ступінь ризику.
    • 44 заклади, або 15,1%, — незначний ступінь ризику.

    Для порівняння, у 2025 році служба оцінила 263 заклади. Тоді до високоризикової категорії потрапили 20 установ, до середньої — 181, а до категорії незначного ризику — 62.

    Отже, за рік кількість закладів із високим ступенем ризику зросла на 125%.

    Збільшилася і їхня частка серед усіх оцінених установ — із 7,6% до 15,4%.

    Однак ці результати не можна автоматично трактувати як доказ погіршення якості викладання в українських університетах. Показники відображають розрахунок ризику за конкретною методикою, а не безпосереднє вимірювання навчальних досягнень студентів.

    Які університети отримали найбільше балів

    За даними оприлюдненого переліку, найбільші значення ризику у 2026 році мають п’ять закладів вищої освіти.

    Найвищий результат — 65 балів — отримав Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет».

    Ще три заклади набрали по 60 балів:

    • Приватний заклад вищої освіти «Дніпровський технологічний університет «ШАГ».
    • Академія праці, соціальних відносин і туризму.
    • Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури».

    П’ятим за кількістю балів став Енергодарський інститут державного та муніципального управління імені Р. Г. Хеноха «Класичного приватного університету» — 55 балів.

    Важливо, що наведені бали не є оцінками успішності студентів або рейтингом престижності закладів.

    Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)
    ФОТО: Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)

    Вони відображають результати застосування критеріїв державного нагляду.

    За якими критеріями перевіряли українські виші

    Оцінювання проводили відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року №982.

    Методика передбачає сім основних критеріїв.

    Два показники заклади вищої освіти вносять самостійно.

    Перший стосується відкритості інформації: чи оприлюднені на офіційному сайті університету всі документи й відомості, передбачені законодавством.

    Другий враховує частку акредитованих освітніх програм.

    Ще чотири показники автоматично формуються на основі даних ЄДЕБО.

    Вони відображають динаміку чисельності студентів за останні три роки, кількість науково-педагогічних працівників за основним місцем роботи, наявність відокремлених підрозділів та іноземних студентів.

    Сьомий критерій стосується порушень законодавства у сфері вищої освіти, виявлених під час державного нагляду за попередні п’ять років.

    Ці відомості вносять уповноважені працівники ДСЯО.

    Після цього електронна система розраховує підсумкову кількість балів і визначає відповідну категорію ризику.

    Як відбувалося оцінювання у 2026 році

    Через дію воєнного стану закладам вищої освіти дозволили подавати необхідні відомості до 31 серпня 2026 року.

    Після завершення збору інформації працівники Державної служби якості освіти перевіряли надані показники.

    Використання спеціального модуля ЄДЕБО дозволило автоматизувати значну частину процедури.

    Кожен університет мав можливість ознайомитися зі своїми показниками, переглянути результати перевірки та звернутися до ДСЯО за роз’ясненнями.

    Метою такої системи є визначення рівня ризику для планування наглядових заходів, а не складання загальнонаціонального рейтингу найкращих чи найгірших університетів.

    Що означає високий ризик для студентів

    Наявність університету в категорії високого ризику сама по собі не означає, що заклад працює незаконно.

    Також це не є підставою автоматично вважати недійсними дипломи, які видає університет.

    Показник лише свідчить, що за сукупністю встановлених критеріїв заклад потребує більшої уваги в межах державного контролю.

    Наприклад, на результат можуть впливати частка акредитованих програм, кадрові показники, зміни кількості студентів та інші адміністративні характеристики.

    Тому майбутнім вступникам важливо не обмежуватися лише категорією ризику.

    Під час вибору університету варто перевіряти його ліцензію, акредитацію конкретної освітньої програми, кадрове забезпечення та умови навчання.

    Цю інформацію можна шукати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

    Чому кількість ризикових закладів зросла

    Офіційні результати демонструють збільшення кількості установ із високим ступенем ризику більш ніж удвічі.

    Водночас сама статистика не дає відповіді, який саме критерій найбільше вплинув на зміну показників.

    Серед можливих чинників можуть бути кадрові зміни, скорочення студентського контингенту, стан акредитації освітніх програм або порушення, зафіксовані під час попередніх перевірок.

    Однак без аналізу індивідуальних даних кожного університету неможливо визначити, що саме стало причиною його потрапляння до певної категорії.

    Крім того, кількість оцінених закладів за рік збільшилася на 29, що також необхідно враховувати під час порівняння.

    Де подивитися повний перелік університетів

    Повний перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику оприлюднено на офіційному сайті Державної служби якості освіти.

    На цій сторінці можна знайти інформацію про заклади, віднесені до високої, середньої та незначної категорій ризику.

    Отже, у 2026 році 45 українських закладів вищої освіти отримали високий ступінь ризику проти 20 роком раніше. Проте йдеться про систему оцінювання для державного нагляду, а не про офіційний список університетів із неякісною освітою.

    Для студентів і вступників результати ДСЯО можуть бути додатковим джерелом інформації, але оцінювати конкретний університет слід за сукупністю показників, зокрема за акредитацією обраної освітньої програми.

  • Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Національний банк України запровадив нові штрафи та посилив відповідальність для учасників небанківського фінансового ринку. Йдеться про фінансові компанії, страхові організації, кредитні спілки та ломбарди, для яких уточнили правила нагляду та застосування санкцій.

    Відповідні зміни закріплені постановою правління НБУ та спрямовані на підвищення прозорості роботи ринку, а також на посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері фінансових послуг. Нові правила набирають чинності вже з кінця квітня 2026 року.

    Згідно з оновленими нормами, Нацбанк розширив перелік підстав для застосування штрафів. Зокрема, страхові компанії тепер можуть бути оштрафовані за порушення вимог до системи управління, а фінансові компанії та ломбарди — за недотримання правил авторизації та умов надання послуг. Окремо передбачена відповідальність для фінансових компаній за порушення стандартів корпоративного управління та систем внутрішнього контролю.

    Окрім штрафних санкцій, регулятор запровадив новий обов’язок для всіх учасників ринку. Якщо компанія не виконує вимоги або заходи впливу, застосовані Нацбанком, вона зобов’язана письмово пояснити причини такого невиконання. Це дозволить регулятору краще відстежувати ситуацію на ринку та оперативніше реагувати на ризики.

    У НБУ наголошують, що такі зміни є частиною системної реформи фінансового сектору, спрямованої на приведення українського регулювання до міжнародних стандартів. Посилення контролю має зменшити кількість порушень, підвищити рівень довіри до фінансових установ і захистити споживачів послуг.

    Важливо, що нові правила також деталізують механізми застосування різних заходів впливу — від коригувальних дій і раннього втручання до повноцінних санкцій. Це означає, що регулятор отримує більш гнучкий інструментарій для реагування на проблеми у діяльності компаній ще до того, як вони стануть критичними.

    Посилення контролю вже супроводжується практичними кроками. Раніше Нацбанк застосував значний штраф до однієї зі страхових компаній за порушення вимог законодавства та звітності, що стало сигналом для ринку про серйозність намірів регулятора.

    Таким чином, нові зміни означають перехід до більш жорсткої моделі нагляду за небанківським фінансовим сектором. Для компаній це означає необхідність посилити внутрішній контроль, дотримуватися стандартів управління та уважніше ставитися до регуляторних вимог, адже порушення тепер матимуть відчутні фінансові наслідки.

  • Нове призначення у Держлікслужбі викликало питання через попередні скандали

    Нове призначення у Держлікслужбі викликало питання через попередні скандали

    Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками відбулося без гучних заяв про реформування, однак одразу викликало увагу через корупційні історії, пов’язані з його попередньою діяльністю у відомстві. Короленко тривалий час обіймав посаду заступника керівника Держлікслужби за каденції Романа Ісаєнка, період якої супроводжувався низкою резонансних скандалів.

    Одним із найбільш показових епізодів, що знову опинився у фокусі після призначення нового керівника, став кейс із підпільним виробництвом кровоспинного засобу «Кровоспас» в Обухові Київської області. За даними слідства та журналістських розслідувань, ще у 2022 році група осіб організувала виготовлення несертифікованих медичних виробів у непридатному для цього приміщенні. Продукція випускалася без дозвільних документів і з порушенням технічних регламентів, однак у значних обсягах потрапляла до військових аптечок.

    На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

    Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

    На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

    Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

    Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

  • Фото, відео і геолокація: як зміниться контроль у будівництві в Україні

    Фото, відео і геолокація: як зміниться контроль у будівництві в Україні

    Кабінет Міністрів ухвалив рішення про обов’язкове використання мобільного застосунку «Прозоре будівництво» під час прийняття завершених об’єктів будівництва в експлуатацію. Новий цифровий інструмент має змінити підхід до роботи органів державного архітектурно-будівельного контролю та зробити процес перевірок більш контрольованим і відкритим.

    Відтепер інспектори ДАБК зможуть проводити виїзні огляди з повною цифровою фіксацією результатів безпосередньо на будівельному майданчику. Усі етапи перевірки — від підтвердження присутності до оцінки відповідності об’єкта проєктній документації — здійснюватимуться через застосунок у реальному часі.

    В уряді зазначають, що впровадження цифрового формату значно зменшує вплив людського фактора та ускладнює маніпуляції під час прийняття об’єктів. За рахунок автоматизації процесів контроль стає більш прозорим, а відповідальність посадових осіб — чітко зафіксованою.

    Функціонал застосунку передбачає можливість фото- та відеофіксації стану об’єкта, внесення даних до спеціального чек-листа та автоматичне визначення геолокації. Це дозволяє підтвердити, що перевірка дійсно проводилась на місці, а не формально.

    Окрему увагу приділено оновленому чек-листу. Він отримав чітку структуру з поділом на окремі блоки, що охоплюють інженерні системи, внутрішні та зовнішні елементи будівель, а також ключові функціональні характеристики об’єкта. Такий підхід унеможливлює використання сторонніх матеріалів і зводить до мінімуму суб’єктивні оцінки.

    Очікується, що застосування мобільного інструменту не лише прискорить процедуру введення об’єктів в експлуатацію, а й посилить довіру до рішень контролюючих органів. У перспективі це має стати частиною ширшої цифрової трансформації будівельної галузі та державного нагляду.