Hronikanovostej.com

Позначка: дефіцит

  • У бюджеті України не вистачає 200 мільярдів гривень на армію

    У бюджеті України не вистачає 200 мільярдів гривень на армію

    У державному бюджеті України на 2025 рік виявлено значний дефіцит коштів на оборонні потреби. Як повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, нестача становить щонайменше 200 мільярдів гривень.

    За словами парламентаря, ще з початку року стало зрозуміло, що заплановані видатки на Збройні сили України не покриють реальні потреби фронту. Уже станом на травень ця проблема вийшла на поверхню.

    «В цьому році (як і в 2024, і 2023-му) в Бюджеті не вистачає грошей на армію. Вже станом на середину травня очевидно, що запланованих видатків на армію недостатньо. Десь зараз — на 200 млрд грн», — написав депутат у своєму телеграм-каналі.

    Железняк додав, що Кабінет Міністрів уже працює над змінами до держбюджету, які передбачатимуть збільшення видатків на сектор оборони. За його оцінками, може йтись про суму до 250 мільярдів гривень.

    «Рада їх проголосує. Поки я б тут зраду не робив — всі військові виплати йшли і будуть йти за планом. Уряд поки робить “наближення”», — заспокоїв нардеп.

    Втім, він попередив, що українців чекає чергове політичне протистояння навколо ухвалення змін до головного фінансового документа країни.

    «Очевидно, що змінювати бюджет їм доведеться. Тому… скоро нас чекає чергова епопея під назвою: “проголосуй зміни у Бюджет, щоб армія була з грошима”», — підсумував Железняк.

    Нагадаємо, що у попередні роки державний бюджет України також неодноразово коригувався через збільшення видатків на оборону. У 2024 році загальний обсяг військових витрат було збільшено на понад 300 млрд грн лише протягом перших шести місяців.

    Фінансування армії сьогодні критично залежить не лише від внутрішніх резервів, а й від міжнародної підтримки, зокрема від ЄС, США та Японії. Затримки у надходженні зовнішніх коштів часто створюють касові розриви, які доводиться оперативно покривати через зміни до держбюджету.

  • Дефіцит газу змушує Україну достроково завершити опалювальний сезон

    Дефіцит газу змушує Україну достроково завершити опалювальний сезон

    ​В Україні достроково завершують опалювальний сезон через дефіцит газу, спричинений атаками на газовидобувну інфраструктуру. За словами народного депутата Олексія Кучеренка, ці обстріли призвели до втрати 4,5 мільярда кубометрів газу, що становить значну частину внутрішнього видобутку. ​

    Кучеренко наголошує, що для підготовки до наступного опалювального сезону необхідно імпортувати цей обсяг газу, оскільки швидке відновлення пошкоджених об’єктів неможливе. Він також підкреслює, що фінансовий стан НАК “Нафтогаз” є незадовільним, і компанія не має достатніх коштів для закупівлі необхідного палива. ​

    У зв’язку з цим, завершення опалювального сезону було ініційовано оператором газотранспортної системи та НАК “Нафтогаз”, які відповідають за баланс газу в країні. Кучеренко закликає уряд забезпечити ефективне управління “Нафтогазом” та негайно розпочати підготовку до нового опалювального сезону, оскільки питання енергетичної безпеки стає критично важливим для України.

  • В Україні вводять обмеження електроенергії

    В Україні вводять обмеження електроенергії

    З 11 лютого в Україні вводяться графіки обмеження потужності в подачі електроенергії. Вони стосуватимуться лише промислових підприємств та бізнесу, а для побутових споживачів на даний момент відключення не плануються.

    Пошкодження енергетичної інфраструктури через російські ракетно-дронові атаки стали головною причиною введення обмежень. Згідно з повідомленням “Укренерго”, енергетики працюють над тим, щоб оперативно відновити пошкоджене обладнання. Втім, обмеження на енергоспоживання для бізнесу та промисловості триватимуть з 7:00 до 11:00 та з 15:00 до 21:00.

    Такі заходи допоможуть зменшити навантаження на енергетичну систему і дозволять зберегти стабільність у подачі електроенергії до побутових споживачів.

    Поки що відключення світла для побутових споживачів не прогнозуються. Проте енергетики закликають українців економно споживати електроенергію, адже погодні умови (морози до 10 градусів) можуть створити додаткове навантаження на енергосистему.

    Директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко пояснив, що при сильних морозах і додатковому навантаженні від атак на газові родовища, в разі дефіциту потужності, можуть бути введені планові відключення електроенергії для побутових споживачів. Однак при достатньому імпорті енергоресурсів Україна зможе уникнути таких заходів.

    Для того, щоб уникнути відключень для побутових споживачів, важливо забезпечити стабільний імпорт електроенергії та газу, а також відповідально ставитись до споживання електрики в кожному домогосподарстві.

    Таким чином, Україні потрібно бути готовою до будь-яких ситуацій і поєднувати оптимізацію споживання з активною роботою енергетиків.

  • Україна потребує 4,5 мільйони працівників

    Україна потребує 4,5 мільйони працівників

    В Україні спостерігається найгостріший дефіцит кадрів серед робітничих професій у таких сферах, як будівництво, транспорт та промисловість. Згідно з оцінками, найближчі роки вимагатимуть значного збільшення кваліфікованої робочої сили для відновлення економіки після війни.

    Про це заявила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк, коментуючи ситуацію в країні. Вона зазначила кілька ключових причин кадрового дефіциту:

    1. Структурне безробіття – до війни в Україні вже спостерігалася недооцінка ряду робітничих спеціальностей, які були недостатньо популярні через стереотипи про низькі зарплати та непрестижність.
    2. Війна та міграція – тимчасова окупація територій на сході України та переміщення частини робочої сили призвели до ситуації, коли люди, які раніше працювали в таких галузях, як шахтарство, опинилися в регіонах без попиту на їхні спеціальності.
    3. Економічні наслідки вторгнення – знищення підприємств і скорочення економічної активності значно вплинули на структуру зайнятості в країні.

    Найбільший дефіцит кадрів спостерігається в таких сферах:

    • Будівництво – через необхідність відновлення інфраструктури та житлового фонду, пошук кваліфікованих працівників у цій сфері є надзвичайно важливим.
    • Транспорт – брак водіїв, механіків та спеціалістів з ремонту транспорту.
    • Переробна промисловість – нестача технічного персоналу, зокрема операторів верстатів, зварників та інженерів.
    • Охорона здоров’я – зростає попит на молодший медичний персонал, медичних сестер, лікарів.
    • Соціальна сфера – з огляду на воєнні виклики потреба в працівниках соціального забезпечення значно зросла.

    За оцінками Міністерства економіки, в найближчі 10 років дефіцит робочої сили може досягти 4,5 мільйона осіб. Враховуючи очікуване масштабне відновлення економіки після війни, попит на працівників у таких галузях, як будівництво, енергетика, транспорт та охорона здоров’я, лише зростатиме.

    Основні напрямки для вирішення проблеми:

    Державна служба зайнятості вже зараз активно працює над вирішенням кадрової кризи. Серед основних напрямків роботи – популяризація робітничих професій, розвиток професійної освіти та підтримка внутрішньо переміщених осіб. Це включає співпрацю з навчальними закладами, бізнесом, медіа для формування нового іміджу робітничих спеціальностей, а також навчання та перекваліфікацію спеціалістів відповідно до актуальних потреб ринку.

  • Ринок праці в Україні переповнений вакансіями через брак кадрів

    Ринок праці в Україні переповнений вакансіями через брак кадрів

    Війна в Україні докорінно змінила ринок праці. Мобілізація, міграція та складна економічна ситуація створили гострий дефіцит кадрів, який вплинув на політику найму в компаніях. За даними дослідження “Барометр ринку праці 2024” від компанії GRC.ua, що було проведене у партнерстві з УНІАН, роботодавці змушені адаптуватися до нових реалій.

    Порівняно з 2023 роком, помітно зросла кількість компаній, які наймають людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Цього року 50% роботодавців готові наймати людей з інвалідністю (проти 36% у 2023 році), а працевлаштування ВПО підтримують 47% компаній (порівняно з 35% торік).

    Також удвічі більше роботодавців стали відкритими до найму військових. У 2024 році 43% компаній залучають ветеранів до роботи, тоді як у 2023-му цей показник становив лише 24%.

    Найм працівників віком 50+ став ключовим трендом. 77% роботодавців заявили про готовність брати таких кандидатів на роботу. Крім того, жінки дедалі частіше обіймають посади, які раніше були “чоловічими”. Сьогодні 64% компаній активно залучають жінок до таких професій.

    Чого чекають від держави?

    Компанії заявляють про потребу в підтримці держави для збереження бізнесу та розвитку ринку праці. Головні запити:

    • зниження податкового навантаження (36%);
    • узгодження економічного бронювання (33%);
    • полегшення найму іноземців і зміна вікових обмежень (14%).

    Незважаючи на виклики війни, 82% українців планують продовжувати працювати або шукати нову роботу. Лише 6% розглядають еміграцію як постійний варіант.

    Міжнародна організація праці прогнозує дефіцит у 8,6 мільйона працівників в Україні протягом наступних десяти років. Водночас ринок праці демонструє певну стабільність, зберігаючи понад 100 тисяч вакансій у листопаді 2024 року.

  • The Times: Україна має близько 50 ракет ATACMS, але їх дефіцит залишається проблемою

    The Times: Україна має близько 50 ракет ATACMS, але їх дефіцит залишається проблемою

    Україна отримала близько 50 високоточних ракет ATACMS, які є потужним інструментом для завдання ударів по стратегічним об’єктам противника.

    Проте, за інформацією британського видання The Times, ця кількість залишається обмеженою для проведення широкомасштабних операцій, попри наявність достатньої кількості пускових установок у Збройних силах України.

    Нагадаємо, за даними МО РФ під час удару по Брянській області використовувалося 6 ракет ATACMS, а за даними західних ЗМІ – 8.

    Якщо наступні атаки здійснюватимуться такими ж «пакетами», то запасів ракет вистачить приблизно на 6-8 ударів.

  • Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

    Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

    В Україні ситуація з державним бюджетом набирає критичних масштабів. Зростаючий дефіцит змушує уряд виробляти валютні резерви для підтримки курсу гривні, що призводить до занепокоєння серед економістів та експертів. Водночас рівень бідності в країні досягає катастрофічних показників, що ставить під загрозу добробуту населення.

    А тим часом, за прогнозами МВФ, на Україну за підсумками 2024 року чекає 95% держборгу до ВВП, а за підсумками 2025-го – близько 100%. Ще більше значення має вартість обслуговування держборгу до ВВП. Вона збільшиться до рівня понад 5% ВВП, що можна порівняти з довоєнними витратами на оборону.

    Безпечний рівень держборгу для країни, що розвивається, яка займає в іноземній валюті, – не більше 60% ВВП. І цей індикатор закладено в Маастрихтські критерії членства в ЄС.

    Економічні експерти зазначають, що Україну з таким боргом до Євросоюзу просто не візьмуть. Так, завдяки інфляції та зростанню номіналу ВВП у гривні (збільшення дефлятора) можна погасити внутрішній борг у національній валюті, але це спричинить девальвацію гривні та складнощі з погашенням валютного боргу (понад 60% у загальній структурі).

    Також можна знизити інфляцію і за рахунок стабільності курсу і зростання валютного еквівалента погасити зовнішній борг у доларі та євро, але уповільнення дефлятора призведе до складнощів погашення внутрішнього держборгу в гривні, а там просто космічні ставки обслуговування (16-17% за новим боргом). Тобто, в умовах воєнного часу держборг Україні погасити неможливо.

    А ось схвалене владою підвищення податків і зборів, у спробах «підлатати» бюджетну «дірку», лише позначилося на цінах і продовжить позначатися, коли Рада схвалить усі вимоги Заходу. Базові продукти і послуги, включно зі світлом і теплом, будуть тільки дорожчати, а криза заборгованості та закредитованості населення – зростати.

  • Споживання електрики в Україні відповідає сезонним показникам, але зберігається дефіцит потужності

    Споживання електрики в Україні відповідає сезонним показникам, але зберігається дефіцит потужності

    Згідно з інформацією Укренерго, споживання електроенергії в Україні наразі відповідає сезонним показникам. Проте, в години максимального споживання залишається дефіцит потужності, що викликає певні труднощі в енергосистемі.

    За даними Укренерго, споживання відповідає сезонним показникам. Сьогодні, 14 жовтня, його рівень, станом на 9:30, був таким же, як у цей час попереднього робочого дня – у п’ятницю, 11 жовтня.

    Вчора, 13 жовтня, добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на 4,2% вищим, ніж минулої неділі, 6 жовтня. Як розповіли в Укренерго, причина такої динаміки – зниження температури повітря у більшості регіонів України.

    Також в компанії додали, що через атаки рф в години максимального споживання в енергосистемі зберігається дефіцит потужності. Тому закликали користуватись потужними електроприладами краще у період найефективнішої роботи сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00.

    Через бойові дії та з інших причин сьогодні вранці повністю або частково знеструмлені 553 населені пункти. Зокрема, через бойові дії є нові знеструмлення у Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській областях.

    Через наслідки негоди на ранок були знеструмлені 30 населених пунктів у Дніпропетровській, Чернігівській і Волинській областях.

    З технічних причин є знеструмлені споживачі у Кіровоградській і Запорізькій областях.

  • Брак запчастин став критичним для українських самохідних гаубиць

    Брак запчастин став критичним для українських самохідних гаубиць

    Збройні сили України стикаються з серйозними труднощами через нестачу запчастин для західного озброєння, зокрема для самохідних гаубиць, постачених Німеччиною, Нідерландами та Італією. Як повідомляє Bild, ця проблема суттєво обмежує можливості використання техніки, яка вже вийшла з ладу.

    Два командири українських артилерійських підрозділів, які майже два роки використовують західні самохідні гаубиці, підтвердили критичну ситуацію з запчастинами. «Це чудова система, але знос дуже високий», – зазначає один з артилеристів. Проблеми з ремонтом стали особливо помітними під час битви під Бахмутом влітку 2022 року.

    Попри те, що виробник Rheinmetall оголосив про значне замовлення на виробництво нових одиниць у травні цього року, процес виготовлення триває кілька місяців через складність загартування спеціальних труб. Німеччина наразі постачає обмежену кількість труб для термінових потреб фронту, але українські артилеристи відзначають, що це лише частина проблеми. Інші компоненти самохідних гаубиць також потребують заміни, але їх закупівля ускладнена бюрократичними перепонами.

    Голова Комітету з питань оборони Маркус Фабер критикує ситуацію, зазначаючи, що дефіцит запчастин став більшою проблемою для систем озброєння, ніж ворожий вогонь. Він підкреслює, що якби достатня кількість запасних частин надходила вчасно, Україна могла б мати більше функціональних гаубиць для оборони.

    Німеччина планує передати Україні ще 12 гаубиць Panzerhaubitze 2000. Берлін також з іншими партнерами надасть українським військам ще 77 танків Leopard 1A5. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що шість з цих гаубиць будуть доставлені в Україну цього року, а ще шість – у 2025 році.

  • В українських школах нарастає дефіцит учителів

    В українських школах нарастає дефіцит учителів

    Українські школи стикаються з критичним дефіцитом учителів, що стає все більш гострою проблемою в освітній сфері країни. Це явище не лише загрожує якості освіти, але й ставить під сумнів стабільність і ефективність навчального процесу в українських школах.

    Як сказав міністр освіти Оксен Лісовий в інтерв’ю «ВВС Україна», одна з головних причин нестачі педагогів – низькі зарплати. Середня зарплата вчителя зараз – 12 тисяч гривень, але може бути й нижчою, залежно від навантаження, повідомив міністр.

    У дошкільних закладах оклади педагогів ще нижчі – 6 тисяч.

    «Фактично багато педагогів, особливо молоді, отримують оклади нижче мінімалки (зараз мінімальна зарплата в Україні 8000 гривень – Ред.). Є ще різні доплати, але навіть із ними зарплати мізерні. Вчителям вигідніше займатися репетиторством або взагалі йти з професії. При цьому навантаження на педагогів зростає. Тому люди масово звільняються», – каже директор київського навчально-виховного комплексу №141 “ОРТ” Юрій Кіньков.

    Міністр каже, що найбільше відчувається дефіцит учителів з англійської, математики, фізики, інформатики.

    І це не дивно.

    Вчителі інформатики та математики масово йдуть в IT, англійської – в репетиторство і приватні мовні школи.

    У середньому індивідуальне заняття в репетитора коштує від 300-400 гривень. Тобто ті ж 18 годин на тиждень, за які в державній школі вчитель отримує близько 8 тисяч гривень на місяць, на приватних уроках можуть забезпечити вже до 21,6-28,8 тисяч на місяць.

    А якщо проводити по 5 уроків на день, то сума зростає до 40 тисяч на місяць.

    Викладачі англійської можуть розраховувати на вищі тарифи – до 500-600 за урок, тобто в них є можливість заробляти до 60 тисяч на місяць.

    Тому відтік учителів зі шкіл іде серйозний.

    І влада зараз практично нічого не робить, щоб його зупинити. Навпаки, нещодавно Кабмін ухвалив постанову, якою фактично «відмовився» від учителів, які виїхали до Європи. Та й загалом усе, що відбувається у школах, відповідає політиці «оптимізації» закладів освіти, яку Україна обіцяла МВФ ще до війни.

    Для батьків такі тенденції означають лише одне: якість знань у дітей падає. І навіть для того, щоб дитина опанувала стандартну навчальну програму, доводиться доплачувати.