Hronikanovostej.com

Позначка: дефіцит кадрів

  • У Кривому Розі виникли проблеми з опаленням через мобілізацію

    У Кривому Розі виникли проблеми з опаленням через мобілізацію

    Кривий Ріг зіткнувся з неочікуваною проблемою: через мобілізацію бракує працівників для обслуговування тепломереж. Про це заявило місцеве підприємство «Криворіжтеплоцентраль», яке відповідає за забезпечення теплом значної частини міста.

    «Через мобілізаційні заходи підприємству бракує кваліфікованих кадрів, кадровий голод відчули й підрядні організації, залучені до ремонтної кампанії», – заявили в компанії.

    Так там відповіли на претензії міської військової адміністрації щодо зриву опалювального сезону.

    Наразі без опалення в Кривому Розі майже тисяча будинків, 130 тисяч абонентів, 11 лікарень, 43 навчальні заклади.

    Такі цифри озвучив віце-прем’єр Кулеба, який приїхав до міста. Ухвалено рішення направити до Кривого Рогу 12 додаткових бригад з інших регіонів.

    Опалення планують увімкнути до 8 грудня.

  • Дефіцит кадрів в Україні змушує роботодавців підвищувати заробітню плату

    Дефіцит кадрів в Україні змушує роботодавців підвищувати заробітню плату

    В Україні ситуація на ринку праці залишається складною. За даними Національного банку, у жовтні 2024 року спостерігається зростання кількості нових вакансій у порівнянні з минулим роком, проте кількість резюме не тільки не збільшується, а й перестала скорочуватися. Це свідчить про наявність значного дефіциту працівників, який веде до підвищення зарплат.

    Національний банк у своєму макроекономічному та моніторному огляді зазначив, що з огляду на інфляційні процеси темпи зростання реальних зарплат сповільнилися. Це означає, що хоча номінальні зарплати можуть збільшуватися, реальна купівельна спроможність працівників може не покращуватися.

    Стан вакансій та укомплектованість компаній

    Згідно з опитуванням Advanter, у серпні 2024 року компанії в Україні були укомплектовані в середньому на 71%. Однак ситуація не покращувалася з травня, і ось які дані були отримані:

    • 0,6% роботодавців мають більше працівників, ніж потрібно;
    • 24,6% компаній укомплектовані;
    • 20,7% мають повний штат, але шукають нових працівників;
    • 30,8% компаній відчувають дефіцит працівників;
    • 13,2% мають дефіцит працівників, близько половини місць вакантні;
    • 10,1% стикаються з критичним дефіцитом, до 60% місць вакантні.

    Згідно з прогнозами Міжнародної організації праці, протягом наступних 10 років дефіцит на ринку праці України становитиме 8,6 мільйона осіб. Однак Міністерство економіки оцінює цю цифру нижчою – 4,5 мільйона осіб. Сьогодні в Україні офіційно працевлаштовані близько 10,5 мільйона осіб.

  • Дефіцит кадрів в Україні змушує роботодавців підвищувати зарплати

    Дефіцит кадрів в Україні змушує роботодавців підвищувати зарплати

    В умовах дефіциту кадрів в Україні роботодавці змушені підвищувати заробітні плати, щоб залучити та утримати кваліфікованих працівників. Останні дані свідчать про значне зростання заробітних плат у ряді ключових галузей, зокрема в охороні та безпеці, телекомунікаціях та охороні здоров’я.

    Найбільше зростання було зафіксовано в галузях охорони та безпеки (у 4,6 раза г/г), телекомунікацій (на 45% г/г) і охорони здоров’я (на 34% г/г).

    Водночас, як свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), у прифронтових областях значні складнощі з пошуком роботи відзначають місцеві жителі. Обмежений доступ до навчання з підвищення кваліфікації утримує їх від активного пошуку роботи: лише 13% опитаних у цих регіонах не мають роботи і шукають її, тоді як 7% планують відкрити власний бізнес.

    Крім того, дефіцит кваліфікованих кадрів залишається значним викликом для українського ринку праці. За даними опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), дефіцит кваліфікованих працівників сягнув нового максимуму після певного зменшення, спричиненого зупинками в роботі підприємств через перебої з енергопостачанням. Дослідження Центру Разумкова підтверджує ці тенденції: 60% працюючих, серед яких роботодавці, наймані працівники, працюючі співвласники та самозайняті, вказали на дефіцит кадрів на своєму підприємстві.

    Брак працівників призводить до збільшення реальних зарплат. Підприємства змушені підвищувати заробітну плату, щоб утримати наявних працівників і залучити нових. Це, своєю чергою, впливає на загальний рівень витрат бізнесу та динаміку цін на товари і послуги.

  • Різке зростання зарплат внаслідок дефіциту кадрів та конкуренції за працівників

    Різке зростання зарплат внаслідок дефіциту кадрів та конкуренції за працівників

    Україна стикається з різким зростанням заробітних плат, спричиненим дефіцитом кадрів, що змушує роботодавців значно підвищувати зарплати. Деякі галузі зазнали втрат до 20% персоналу.

    Згідно з звітом Національного банку України, середня зарплата в першому кварталі 2024 року зросла на 22,5% порівняно з попереднім роком, що відображає зростаючу конкуренцію за робочу силу.

    Понад половина роботодавців, опитаних Мінекономіки та Міжнародною організацією праці, вказують на брак кваліфікованих працівників як головні труднощі діяльності. Наприклад, з початку 2022 року платоспроможні банки втратили майже п’ятнадцять відсотків свого персоналу, проте середня заробітна плата в цьому секторі значно зросла.

    Це підвищення зарплат стимулює споживчі настрої і сприяє збільшенню кредитного попиту. Інфляція залишається на низькому рівні, що дозволяє подальшому зниженню процентних ставок. Значне підвищення мінімальної зарплати на початку року і індексація пенсій сприяли загальному зростанню доходів населення.

    Також відзначається збільшення виплат у бюджетних установах та грошового забезпечення військовослужбовців, що сприяє подальшому підвищенню доходів населення.

  • Дефіцит кадрів в Україні: проблема, яка загрожує розвитку бізнесу

    Дефіцит кадрів в Україні: проблема, яка загрожує розвитку бізнесу

    За результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською бізнес асоціацією, виявлено, що три чверті роботодавців відчувають дефіцит кадрів в країні. Це значно вище, ніж показник у 55%, зафіксований восени 2023 року.

    “74% респондентів зазначили, що наразі відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіцит кадрів”, – свідчать результати дослідження.

    Окрім цього, серед основних проблем, які є на ринку праці в Україні, респонденти також виокремили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови.

    Також серед проблем для ринку праці виокремили мобілізацію, бажання працювати віддалено, вигоряння і втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил усередині країни, роботу бізнесу в “сірому” полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів і фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов’язаних.

    У дослідженні взяли участь 109 фахівців зі сфери управління персоналом. Понад 60% учасників представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього та 7% малого бізнесу.

    Найбільше учасників дослідження представляють оптову та роздрібну торгівлю, фармацевтичний сектор, виробництво продуктів харчування та спеціалізовані консультаційні послуги.

    Дослідження проводилося в період з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 року.

  • Половина підприємств стикається із серйозним дефіцитом кадрів

    Половина підприємств стикається із серйозним дефіцитом кадрів

    Протягом останніх кількох місяців дефіцит кадрів став серйозною проблемою для бізнесу в Україні. У новому місячному опитуванні підприємств, проведеному New Monthly Enterprises Survey, 50% опитаних зазначили цю проблему як критичну.

    За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведеного у березні 2024 року, ситуація з пошуком працівників погіршилася. Як для кваліфікованих, так і для некваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників – з 26,5% до 31,7%.

    “Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати”, – пояснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

    У цілому рейтинг перешкод для роботи бізнесу майже не змінився: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) – на другому, а небезпека для роботи (46%) – на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

    “Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об’єктів внаслідок ракетних атак у березні”, – повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%.

    Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше. Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

    У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій бере участь понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Опитування у такому форматі проводиться з травня 2022 року. Менеджери підприємств порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем, оцінюють показники на момент проведення опитування та надають прогнози на наступні три/шість місяців або два роки. Іноді результати порівнюються з передвоєнним періодом, коли проводилося аналогічне опитування бізнесу.