Попри гучні заяви голови парламентського комітету з питань фінансів Данила Гетманцева про боротьбу з “сірим” ринком електроніки, масштабні схеми ухилення від податків в Україні продовжують працювати безперебійно. І поки бюджет втрачає десятки мільярдів гривень щороку, мережі магазинів, такі як Ябко, Avic та iPeople, відкривають нові точки продажу і спокійно розширюються.
Ключова частина схеми — фіктивні фізичні особи-підприємці. У випадку з мережею Ябко мова йде щонайменше про 300 пов’язаних між собою ФОПів, оформлених на третіх осіб. Обороти спеціально подрібнюються на дрібні суми, щоб не перетинати межу, після якої починає діяти повноцінне податкове навантаження. Водночас фактичний обіг компаній може сягати сотень мільйонів гривень.
Інша “сіра” зона — криптовалюта. У магазинах клієнтам прямо пропонують оплатити покупку у біткоїнах або ефірі. QR-коди для переказів генеруються на місці, а отже — жодних слідів у банківській системі. Альтернатива — скинути гроші просто на банківську картку працівника. Усі ці потоки потім “відмивають” через криптобіржі і часто виводять за кордон для інвестування в нерухомість, авто або корпоративні права.
Третя складова — контрабанда техніки. Завозиться вона “в чорну”, без сплати митних платежів. У процесі, за словами інсайдерів, беруть участь митники і прикордонники. За сприяння в проходженні партій, розмір хабарів коливається від 50 до 200 доларів за одиницю, залежно від обсягу вантажу.
І хоча останнім часом були повідомлення про обшуки у зазначених мережах, це не зупинило їхній розвиток. Нові магазини продовжують з’являтись, а податкова звітність — залишатись “чистою” завдяки сотням підставних підприємців.
Данило Гетманцев неодноразово називав “сірий” ринок електроніки одним із ключових напрямів втрат бюджету. Але поки що держава виглядає лише спостерігачем — гравці ринку зміцнюють позиції, а тіньові прибутки й надалі осідають у приватних кишенях.
У 2025 році уряд не планує змінювати податкову базу. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу на Business Wisdom Summit 2025.
Він запевнив: до кінця року жодних нових податків чи змін у фіскальній політиці не буде. Бюджет-2025, за його словами, побудований на реалістичнішому сценарії, ніж це було у попередньому році.
«Такого, як у 2024 році, коли бюджет був порахований по надто оптимістичному сценарію, вже немає у 2025-му», — зазначив Гетманцев.
Цьогоріч, на відміну від минулого, в розрахунки закладено песимістичний сценарій, який враховує можливість продовження повномасштабної війни щонайменше до кінця року.
Нардеп також розповів, що очікує перевиконання плану по податкових надходженнях і цього року — на $4 млрд. За його словами, зростання надходжень відбувається завдяки детінізації економіки:
у 2023 році додатково отримали $1,5 млрд,
у 2024 році — $2,5 млрд,
у 2025 планується $4 млрд.
«Ми впевнено виконуємо бюджет, і тому немає жодних підстав змінювати податкову базу», — підсумував Гетманцев.
Нагадаємо, у 2024 році експерти неодноразово критикували державний кошторис за надто оптимістичні розрахунки. Новий бюджет 2025 року, за запевненнями урядовців, вже враховує всі ключові ризики — зокрема і можливу нестабільність зовнішньої допомоги.
Законопроєкт №13007, запропонований головою комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, викликає серйозні побоювання серед експертів і правозахисників. Він передбачає значне розширення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та, за словами критиків, створює корупційні ризики, порушує Конституцію та обмежує права вкладників.
Зокрема, законопроєкт пропонує змінити процедуру ліквідації банків, дозволяючи ФГВФО ухвалювати рішення без належного контролю з боку судових органів, що може призвести до непрозорого розподілу активів ліквідованих банків. У разі ухвалення цього законопроєкту, процеси, пов’язані з ліквідацією банків, можуть стати «ручними», що відкриває двері для корупційних схем.
Однією з найбільших проблем є обмеження прав вкладників на своєчасне отримання коштів та можливість оскарження рішень ФГВФО. Законопроєкт пропонує скоротити строки для оскарження до одного місяця, що, на думку експертів, створює передумови для зловживань і порушує права громадян на справедливий суд.
Окрім цього, законопроєкт передбачає, що ФГВФО зможе передавати активи ліквідованих банків без відкритих конкурсів та оцінки ринкової вартості, що підвищує ризики для корупційних схем і створює умови для продажу активів за заниженими цінами афільованим компаніям.
Законопроєкт також суперечить вимогам Міжнародного валютного фонду (МВФ), оскільки в той час, коли МВФ вимагав поліпшення механізмів захисту прав вкладників і прозорості, цей документ фактично знижує рівень довіри до фінансової системи України та створює додаткові загрози для її стабільності.
За умов війни та економічної нестабільності необхідно посилювати механізми захисту прав громадян і створювати стабільну фінансову систему, а не надавати непрозорі повноваження органам, які керують активами та вкладами українців.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев визнав своїм помічником Євгенія Сокура — колишнього посадовця Державної податкової служби (ДПС), звільненого через корупційні скандали. Призначення викликало широкий суспільний резонанс, адже проти Сокура наразі ведеться кримінальне розслідування.
Коли мова йде про очищення державних інституцій від корупції, важливо не лише говорити, але й діяти. Проте для голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, здається, ці принципи не є обов’язковими. Його останній кадровий крок викликає не лише здивування, а й обурення: Гетманцев публічно заявив, що його новим помічником стане Євгеній Сокур — людина, чия репутація давно поставлена під сумнів.
Саме так можна описати стрімкий кар’єрний зліт Сокура, якого нещодавно звільнили з посади в.о. заступника голови ДПС через численні скандали. У центрі уваги опинилися як його ймовірні порушення антикорупційного законодавства, так і більш серйозні звинувачення, пов’язані з перешкоджанням забезпеченню армії паливно мастильними матеріалами під час війни.
Як відомо, проти Сокура розслідується кримінальне провадження, яке було відкрите ДБР 4 листопада 2022 року за ч. 3 ст. 365 КК України. Слідство вважає, що Сокур, перебуваючи на посаді в.о. заступника голови ДПС, 26 жовтня 2022 року підписав розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального, що спричинило тяжкі наслідки товариству, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави. У Державному бюро розслідувань повідомили, що це кримінальне провадження досі розслідується.
Ба більше, зʼясувалося, що Сокур порушив також антикорупційне законодавство. В ході слідства по справі про нібито замах на нього, Сокур сам розповів правоохоронцям, що із 2016 року проживає разом із дівчиною на імʼя Аліна у квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Проте у своїх деклараціях він жодного разу не згадав про свою співмешканку. Після депутатського звернення члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної НАЗК розпочало перевірку щодо Євгенія Сокура. В Агентстві також підтвердили, що проводять моніторинг способу життя посадовця. Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє чи був спільний побут у Сокура з його співмешканкою Аліною.
Пізніше зʼясувалося, що Сокур проживає з Аліною Лебедєвою. Як вказано в системі Youcontrol, Аліна Лебедєва зареєструвала ФОП 3 серпня 2022 року. Основний КВЕД діяльності – роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах. Варто зазначити, що Сокур отримав керівну посаду у податковій менш ніж за три місяці до цього – у травні 2022 року.
Не дивує й той факт, що за трохи більше ніж рік роботи під час повномасштабної війни справи у Аліни Лебедєвої йшли настільки добре, що на свій день народження 1 листопада 2023 року вона оголосила про відкриття квіткового бутику в самому серці столиці – у бізнес центрі “Леонардо”.
На думку експертів, карколомний успіх співмешканки Сокура може бути повʼязаний з іншим дуже цікавим аспектом – легалізацією коштів за допомогою її бізнесу.
Та, здається, ці обставини не хвилюють Данила Гетманцева. У своєму коментарі він фактично захищає Сокура та команду підконтрольних йому податківців, стверджуючи:
“Я особисто подякував їм публічно. Люди дійсно круті. І вони справді показали, що в ДПС, яка завжди була серцем корупції, можна працювати по-іншому, за законом, ламаючи багаторічні схеми. Це найкращі на сьогодні спеціалісти з оподаткування в країні. Тому, переконаний, з подальшим працевлаштуванням у команди не буде проблем. Буду дуже вдячний, якщо вони доєднаються до моєї команди. Зокрема, Сокур погодився бути моїм помічником”.
Колишня очільниця податкової Хмельницької області Ірина Зленко розповіла, що Данило Гетманцнев особисто керував податковою службою, зокрема проводив наради з працівниками, коли ДПС номінально очолювала Тетяна Кірієнко, а також визначав кадрову політику органу. За словами колишньої очільниці податкової Хмельниччини, Данило Гетманцев створив у податковій організоване злочинне угрупування і керував ним. Допомагав йому у цьому майбутній його помічник Євгеній Сокур. На ньому були замкнуті всі “солодкі” напрямки роботи податкової служби – ліцензування, відшкодування ПДВ та блокування роботи бізнесу.
В НАБУ пообіцяли врахувати заяви Ірини Зленко. “Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. Наведена у зверненні інформація буде врахована та використана детективами Національного бюро під час виконання покладених на них обовʼязків, визначених Законом”, – зазначили правоохоронці.
Саме під час роботи людей Гетманцева в ДПС бізнес активно скаржився на тиск, блокування податкових накладних і незаконні дії. Підприємці заявляли про постійні інформаційні запити, які вимагали безліч документів, і несправедливе включення до списків ризикових компаній. Такі дії податківців стали однією з головних причин масового закриття підприємств у 2023–2024 роках.
Ймовірно, така віддана любов Гетманцева до Сокура повʼязана зі страхом. Адже голова податкового комітету Ради розуміє, якщо його посіпаки заговорять, то його місце перебування може дуже швидко змінитися із теплого кабінету і депутатського крісла на Лукʼянівське СІЗО. Не виключено, що ще на етапі переведення Сокура з помічника Гетманцева у ДПС нардеп пообіцяв йому покровительство щоб не сталось. Це, зокрема, підтверджується й тим, що Гетманцев вперто ігнорував усі претензії правоохоронців до Сокура.
Протечи є така репутація відповідною для помічника народного депутата, який декларує боротьбу з корупцією?
У 2024 році Україна отримала рекордну суму прямої бюджетної підтримки від міжнародних партнерів – 41,7 мільярда доларів. Ця допомога надходила без урахування військової підтримки. Інформація оприлюднив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев.
Зазначимо, що це можна порівняти з усією дохідною частиною українського бюджету на 2024 рік (47 млрд дол.) і становить трохи менше половини від видаткової (89 млрд дол.).
Дві третини зовнішнього фінансування – пільгові кредити, решта – гранти (переважно від США).
При цьому партнери 2024 року видали Україні на 700 мільйонів менше, ніж роком раніше.
Загалом же з початку війни Україні виділили 115 мільярдів доларів фінансової (не військової) підтримки.
Найбільше грошей на бюджетні потреби дав Євросоюз, за ним ідуть американці. На них обох сукупно припадає дві третини всієї фінансової допомоги. При цьому Велика Британія, яка активно підтримує Україну, дала менше трьох відсотків фінансової допомоги.
– ЄС – 44,79 (38,9% усього фінансування)
– США – 31,24 (27,1%)
– МВФ – 12,45 (10,8%)
– Японія – 8,53 (7,4%)
– Канада – 5,41 (4,7%)
– Світовий банк – 5,29 (4,6%)
– Велика Британія – 3,03 (2,6%)
– Німеччина – 1,69 (1,5%)
– Інші партнери – 2,77 (2,4%)
Катерина Риженкова – топ-податківець, директор Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС як виявилось має російське громадянство та сплачує податки в РФ.
Катерина Риженкова – протеже голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. За інформацією наших джерел, Саме Гетманцев наразі робить спроби перешкодити проведенню повноцінної перевірки СБУ діяльності Катерини Режинкової після 2014 року.
Департамент трансфертного ціноутворення, який наразі очолює Катерина Риженкова, відповідно до функціоналу фактично являється департаментом фінансової розвідки податкової служби України. У ньому зосереджена база даних усіх юридичних і фізичних осіб, тобто кожного з нас і будь-якої компанії, яка робить грошові перекази з і в Україну. Усі гроші, які перетинають кордон України в будь-якому напрямку, перебувають під контролем цього Департаменту і людей, які там працюють.
Нещодавно в журналісти опблікували частину документу, який представили як аналітичну довідку з СБУ, щодо співпраці частини команди Данила Гетманцева з РФ.
ФОТО: Фото взяте з ТГ Свободный
Варто відзначити, що сам по собі цей документ хоч і може представляти значний інтерес для тих хто знайомий з ситуацією, але нічого не доводить. А ось виявлені в подальшому розслідуванні факти, чітко вказують на зв’язок Катерини Риженкової зі спецслужбами РФ.
Тож розпочнемо з детального аналізу тексту документу:
“Наявна інформація свідчить про налагодження високопосадовцями ДПС України механізму систематичного одержання неправомірної вигоди від представників великого бізнесу за вирішення питання щодо непритягнення останніх до відповідальності за порушення податкового законодавства.
Встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетна Директор Департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Риженкова Катерина Володимирівна (25.08.1986 р.н.).
Рыженкова К.В. ставлениця Гетьманцева Д.О. Оскільки є уродженкою АР Крим, у розмовах з близьким оточенням підтримує збройну агресію з боку рф та має надію на повернення старої влади до керівництва країни.
Підтримує стосунки та завдячує своєму карʼєрному просуванню податківцям з команди Клименка О.В. (екс-міністр втікач часів Януковича – ред.)
Риженкова К.В. зловживаючи своїм службовим становищем ініціює перевірки субʼєктів господарської діяльності на предмет дотримання податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення з метою отримання з керівників комерційних структур грошових коштів за вирішення питань щодо непритягнення їх до відповідальності за результатами виявлених порушень.
Комунікацію з бізнесом здійснює, зокрема, через Стецюка С.С. (племінник Южаніної Н.П., у попередньому скликанні голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики).
Окрему увагу слід зазначити, що Стецюк С.С. є засновником ТОВ «АЛДО» (код ЄДРПОУ 23730103, компанія повʼязана з бізнесменом Вагіфом Алієвим) та представляє інтереси низки комерційних структур, які мають тісні звʼязки з країною-агресором:
бізнес інтереси компаній Алієва В.А. (має громадянство рф);
бізнес інтереси компаній Фірташа Д.В.;
групу «ВС Енерджі Інтернейшня У країна»;
ПРАТ «Дніпроспесталь» (код ЄДРПОУ 00186536, один з власників Медведчук В.В. перебуває в санкційних списках);
ТОВ «Хімвектор» (код ЄДРПОУ 41556090);
ТОВ «Агротермінал констракшин» (код ЄДРПОУ 39838125);
ТОВ «Білопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 35943861);
ТОВ «Грін Хіт Білопілля» (код ЄДРПОУ 38207708);
ТОВ «Аграрна компанія Форвард» (код ЄДРПОУ 38739629);
ТОВ «Ю онлайн» (код ЕДРПОУ 37589984);
ТОВ «Пларіум Київ» (код ЄДПОУ 39071634).”
Як бачимо, обвинувачення відносно Катерини Риженкової досить серйозні, які також зачіпають репутацію вказаних в довідці компаній, з перспективою введення проти них санкцій, передбачених українським законодавством.
У публічній декларації Катерини Риженкової з року в рік фігурує майно в Ленінському районі Криму, в селі Курортне. І це логічно, з огляду на той факт, що Катерина Риженкова родом з Криму.
Водночас, згідно указу Володимира Путіна в Криму володіти нерухомістю можуть виключно громадяни РФ. Тобто володіння таким майном передбачає наявність російського громадянства. Виключень бути не може. А відповідно за володіння майном мають бути сплачені податки в бюджет РФ.
Підтвердження журналісти знаходять на сайті Федеральної податкової служби Росії. Для цього достатньо було просто ввести дані Катерини Риженкової – і відразу отримуємо російський ідентифікаційний код, печатку з двоголовим орлом.
Маючи на руках особистий російський ідентифікаційний код українського високопоставленого чиновника, нагадуємо, директора департаменту фінансової розвідки податкової служби України, легко перевірити сплату податків до бюджету Росії.
Як бачимо, згідно даних російських реєстрів у Катерини Риженкової є невелика заборгованість у розмірі 7 тисяч рублів. Сума невелика, що означає, що податки до бюджету сплачуються регулярно.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру нерухомості та прав на нерухомість РФ, Катерина Риженкова має прописку в місті Керч на вулиці Жені Дудник, 37. Це зовсім не те місце, яке вказано в публічній українській декларації. Курортне і Керч – це різні місця.
Згідно з реєстром РФ, у Катерини Риженкової є п’ять об’єктів нерухомості в окупованому Криму. Це земля і будинки, з якими вона проводить різного роду маніпуляції, отримує, переписує тощо. Усі ці об’єкти в українській декларації не вказані.
Особливу увагу привертає будинок на вулиці Жені Дудник, 37. Покопавшись у документах міської окупаційної адміністрації Керчі, журналісти знайшли розпорядження, що за два місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну Катерині Риженковій було виділено землю під забудову. Цей факт підтверджує, що її діяльність не обмежується володінням майном.
У 2019 році міська окупаційна рада Керчі проголосувала за виділення землі, але розпорядження підписали тільки наприкінці листопада 2021 року. На початку 2023 року будинок побудували, оцінили у 2 мільйони рублів і внесли до російських реєстрів. Таким чином, Катерина Риженкова отримала офіційну прописку в будинку на окупованій території.
Звісно, жодних російських документів, що підтверджують володіння цими об’єктами, в українських деклараціях податкового топ-чиновника немає. Це, безумовно, є грубим порушенням антикорупційного законодавства України.
Також цікавий момент – згідно з українською декларацією, Людмила Повзун – член сім’ї Катерини Риженкової. У відкритих російських джерелах зазначено, що Людмила Повзун має російський паспорт та ідентифікаційний код, а також володіє бізнесами в Криму, які отримують федеральні дотації від Міністерства економічного розвитку РФ. На сайті Міністерства туризму Криму Людмила Повзун значиться в списках одержувачів дотацій за 2024 рік.
Окремо варто звернути увагу на дані про перетин кордону Катериною Риженковою. Згідно з інформацією прикордонної служби Росії, в далекому 2014 році, 15 серпня, за своїми українськими документами вона перетнула пункт пропуску «Армянськ» і в’їхала на територію країни-агресора. Через 11 днів, 26 серпня, вона повернулася через той самий пункт пропуску. Ще через два місяці, 10 жовтня 2014 року, Катерина Риженкова знову перетнула кордон через пункт пропуску «Джанкой».
Тут важливий момент: усі ці переміщення вона здійснювала за своїм українським паспортом. Однак після 10 жовтня 2014 року більше не перетинала кордон із РФ за українськими документами. Виникає логічне запитання: за яким документом вона покинула територію Росії? Ймовірно Катерина Риженкова отримала російський паспорт і використовує його для переміщень.
Але яким чином Катерині Риженковій з такою біографією вдалось влаштуватись на держслужбу та ще й очолити Департамент, який фактично займається фінансовою розвідкою української Податкової?
Згідно з офіційною біографією, яка зберігається в Міністерстві фінансів України, у тому ж жовтні 2014 року, коли Катерина Риженкова була в Криму, вона раптово зникає звідти і буквально відразу отримує керівну посаду в податковій службі Дарницького району Києва.
Рівно за рік, у 2015 році, вона стає другою людиною в податковій Житомирської області. З 2015 по 2019 рік вона працює там, потім переводиться до Києва, а в грудні 2021 року призначається керівником департаменту трансфертного ціноутворення. Цей Департамент був спеціально створений під її керівництво.
Так, у грудні 2021 року Тетяна Кирієнко, яка виконує обов’язки голови Податкової служби України, своїм розпорядженням створює новий департамент. Основним завданням департаменту заявляється “контроль іноземних компаній і контакт з іноземними контролюючими органами”.
На практиці це означає, що департамент фінансової розвідки створюється за два місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і його керівництво передають резиденту Росії – Катерині Риженковій.
З 2022 року Катерина Риженкова активно взаємодіє з державними казначействами США, міністерствами фінансів Литви та Австрії, а також із представниками державних органів Молдови, Грузії, Світового банку та міжнародних організацій у Туреччині. Усі ці контакти вона здійснює від імені держави України.
Що примітно, як з колегами по службі так із представниками іноземних держав Катерина Риженкова веде себе зверхньо, часто порушує норми встановленої поведінки для чиновника її рівня, що представляє Україну. В даному контексті варто відмітити, як Риженкова прийшла на офіційний захід в спортивному костюмі. Така поведінка чиновниці викликала резонанс в соціальних мережах.
На цих фотографіях, крім “спортивного костюму” героїні, редакцію нашого видання зацікавила емблема компанії Legal Group в правому верхньому кутку, яка досить часто з’являється на офіційних заходах за участі Катерини Риженкової. В даному контексті, ми знову повертаємось до фігури вищезгаданого Сергія Стецюка.
Йтиметься про одну мережу під назвою Адвокатське об’єднання ID Legal Group. Ключова фігура в АО ID Legal Group – Олег Добровольський. Він колишній начальник Тетяни Кирієнко (наразі в.о. глави ДПС України) і Катерини Риженкової.
Ще одна ключова фігура в АО ID Legal Group – Анна Ігнатенко. Вона колишня колега Тетяни Кирієнко та Катерини Риженкової, і того ж Олега Добровольського по податковій. В одній команді з ними Ольга Ліщинська – керівник податкової м. Києва.
Сергій Стецюк в даній схемі виступає як адвокат-рішала, так званий “бігунок” Євгена Сокура та Данила Гетманцева. Нагадуємо, ми уже писали раніше, як ставленик Гетманцева Євген Сокур шантажує бізнес, вимагаючи хабарі, а до роботи Тетяни Кірієнко на посаді голови ДПС виникали питання, в тому числі, у наших американських партнерів.
Разом вони вибудували корупційну вертикаль у ДПС і допомагають ухилятися від сплати податків, а також допомагають функціонувати російському бізнесу, який перебуває під санкціями РНБО, який належить куму Путіна – Віктору Медведчуку, Вагіфу Алієву, Дмитру Фірташу та іншим “одіозним та підсанкційним особам.
Катерина Риженкова разом з друзями і колишніми колегами, які наразі в АО ID Legal Group, регулярно влаштовує публічні заходи. Багато разів повторюючи всім, що ці адвокати – близькі їй люди і “бабки нести тільки через них”.
Надалі, користуючись службовим становищем Катерина Риженкова створює «проблеми» бізнесу, якому натякають на публічний захід і «грамотних» адвокатів.Тож не дивно, що більшість клієнтів цього АО ID Legal Group – це підприємства, які ухиляються від сплати податків через Департамент Риженкової або податківців міста Києва, які в подальшому переносять свою реєстрацію в зону покриття ГУ ДПС у м. Київ.
Варто відзначити, що Анна Ігнатенко по кілька разів на тиждень зустрічається з керівництвом ГУ ДПС у м. Києві, для врегулювання різного роду “нюансів”. До речі, камери безпечного міста на вході до приміщення не фіксують регулярну появу Ігнатенко.
Ольгу Ліщинську такий розклад «заносу» абсолютно влаштовує – їй потрібні «надійні посередники», адже вона з Волині, тож не має достатньо контактів для побудови подібної корупційної схеми самостійно. Водночас Ліщинська в ролі “фунта” залучила Сергія Кондратюка, який раніше був її заступником і головою Комісії з ризиків.
Варто відзначити, що за попередніми оцінками, понад 50% усіх хабарів у податковій Києва «заходять» через Анну Ігнатенко, Олега Добровольського, Сергія Стецюка – за сприяння Катерини Риженкової.
Тобто, в той час коли сама Катерина Риженкова володіє майном в окупованому Криму та сплачує податки в бюджет РФ, в сотні українських компаній потерпають від корупційних схем вибудованих за її участі.
Попри повідомлення в ЗМІ про масове закриття фізичних осіб-підприємців (ФОПів) після введення змін до податкового законодавства, статистика свідчить про зворотній процес – значне збільшення кількості нових ФОПів у 2024 році. Це підтвердив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, зазначивши, що за останні 11 місяців кількість новостворених підприємств зросла на 83,6 тисячі, попри певні проблеми, з якими зіштовхуються підприємці.
За даними Гетманцева, станом на 1 грудня 2024 року в Україні налічується понад 2 мільйони ФОПів, з яких 272,9 тисячі було зареєстровано цього року. За останні два місяці кількість нових реєстрацій перевищила кількість припинених підприємств на 7 тисяч – 47,7 тисяч нових ФОПів проти 40,7 тисяч закритих. Це, на думку Гетманцева, вказує на позитивний баланс і спростовує побоювання щодо масового закриття бізнесів.
Згідно з даними Опендатабот, значний наплив закритих підприємств спостерігався після підписання закону про підвищення податків, що спровокувало більше ніж 22,5 тисячі закритих ФОПів у перші три тижні після набрання закону чинності. Величезну частину підприємців змусили закритися через підвищення податкових зобов’язань та ускладнення звітності. Статистика показує, що з кожним тижнем відзначаються великі втрати малим бізнесом, зокрема через труднощі з фінансовою оптимізацією.
Гетманцев, однак, поставив під сумнів драматичні висновки ЗМІ, які стверджують про масові закриття ФОПів. Він наголосив, що спрощена система оподаткування все ще є популярною серед малих підприємців, хоча не завжди для розвитку бізнесу, а часто для оптимізації податків середнього та великого бізнесу.
Тим не менш, ці зміни стали чутливими для малого бізнесу. Закон про фінансування армії, що передбачав підвищення податків, дещо посилив навантаження на підприємців, змусивши багатьох ухвалити рішення про закриття ФОПів. Однак за словами Гетманцева, це не є індикатором падіння економіки країни, адже зміни також дали імпульс до зростання кількості нових реєстрацій.
Попри несприятливі обставини, малий бізнес, за словами Гетманцева, залишається важливим фактором підтримки економічного фронту України в умовах війни. Проте існує необхідність у створенні стабільних і прогнозованих умов для розвитку підприємництва, що дозволить уникнути подібних хвилювань у майбутньому.
Голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев повідомив, що із керівництва Державної податкової служби (ДПС) пішли 16 осіб з інвалідністю після проведеної перевірки. Цю інформацію він оприлюднив у своєму Telegram-каналі.
За словами Гетманцева, ДПС за два дні підняла всі матеріали щодо осіб з керівництва, включаючи регіональних представників, які оформилися інвалідами після 24 лютого 2022 року. Загалом таких осіб виявилось 17, з яких одна людина отримала інвалідність внаслідок поранення на фронті. Решта 16 чоловіків “прийняли вольове та чесне рішення залишити службу”, зазначив депутат.
Гетманцев висловив сподівання на отримання аналогічної інформації від інших органів, які підпорядковуються податковому комітету, таких як Державна митна служба, Бюро економічної безпеки, Державна служба фінансового моніторингу, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, а також Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Цей скандал стався на фоні розслідування, яке проводить Служба безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами. У 2024 році було викрито масштабні корупційні схеми в медико-соціальних експертних комісіях, в результаті яких скасували 4106 фіктивних висновків про інвалідність.
У рамках ініціативи щодо відновлення податкових надходжень, Верховна Рада України планує ввести податок на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Про це повідомив голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев. Ця ініціатива викликала жваві обговорення серед бізнесу та споживачів, оскільки вплине на вартість імпортованих товарів.
«Пільга щодо 150 євро має бути прибрана. І зараз ми закінчуємо підготовку відповідного законопроєкту, внесемо, зволікати не будемо і точно будемо його запроваджувати, незважаючи на певний прошарок населення, який буде незадоволений», – сказав Гетманцев.
За його словами, оподаткування посилок вимагають як торговельні мережі, так і вітчизняні виробники.
«Не може бути перекосів в оподаткуванні, тому що це деструктивно впливає на ринки. А в цьому випадку ми підтримуємо чомусь іноземного товаровиробника. Тому що наш товаровиробник – від легкої промисловості до продуктів харчування – платить ПДВ, а той, хто це робить у Китаї, ПДВ не платить. З точки зору державної податкової політики, це абсолютний нонсенс і нісенітниця, коли ми б’ємо людей, які створюють робочі місця, платять податки, створюють додану вартість, на користь людей, яких ми навіть не знаємо», – підкреслив депутат.
Гетманцев сказав, що особисто проситиме підтримати закон.
Податкова служба України продовжує перевірку банку “Конкорд” вже понад рік, з’ясувавши можливу фальсифікацію фінансових результатів установи. Ця тривала перевірка викликала серйозні суперечки та суперечливі заяви з боку акціонерів банку.
Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення про відкликання ліцензії у банку “Конкорд” 1 серпня 2023 року, після чого розпочалася процедура його ліквідації. Відповідно до законодавства, у таких випадках обов’язковою є податкова перевірка, яка зазвичай триває кілька місяців. Однак у випадку з “Конкордом” перевірка затягнулася на понад рік.
Насправді перша перевірка, як і годиться, тривала три місяці. За її результатами податківці склали акт на 700 тисяч гривень. Однак, за словами співвласниці банку “Конкорд” Олени Сосєдки, голова Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев змусив збільшити суму штрафу в акті до майже 400 мільйонів гривень.
Ми знаємо, що за її результатами (за результатами першої податкової перевірки – ред.) був складений акт на суму 700 тисяч гривень, до якого за особистою вказівкою голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева незаконно домалювали 392 млн грн, а чому не мільярд, не 3 чи 10 мільярдів?”,
Таким чином, як стверджують акціонери банку, результати першої податкової перевірки були сфальсифіковані.Ліквідатор банку, призначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, також не погодився з актом перевірки і подав свої заперечення, після чого була призначена додаткова перевірка. Ця перевірка досі триває, що, на думку експертів, свідчить про свідоме затягування процесу з боку податкових органів, адже є розумні строки проведення аудиту.
Не виключено, що тривала затримка перевірки у випадку з “Конкордом” може бути пов’язана з побоюваннями податківців бути притягнутими до відповідальності за фальсифікацію результатів аудиту. Адже за порушення їх можуть притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.
У випадку, якщо суд встановить факт необґрунтованого нарахування, він може стягнути з податкової судові витрати, витрати на правову допомогу та моральну шкоду. До самих працівників може бути застосоване дисциплінарне стягнення,
Водночас адвокат Олександр Байдик зазначив, що податківці можуть відповідати й за Кримінальним кодексом України.
Якщо підроблення документів відбулося – це може бути і кримінальна відповідальність, якщо просто помилка – адміністративна. Все залежить від того, які збитки завдано потерпілому. Якщо податківці це все (акт перевірки – ред.) підробили – це буде однозначно кримінальна відповідальність, якщо вони щось там неправильно порахували – адміністративна,
Єдиним способом змусити податкові органи завершити перевірку, на думку юристів, є звернення до суду. Суд може зобов’язати податківців завершити перевірку у визначені строки та забезпечити прозорість і об’єктивність процесу. Це не лише прискорить процес ліквідації банку, але й стане важливим кроком у відновленні довіри до податкової системи країни.
Повинна діяти процедура верховенства права: є порядок, передбачений законом, ви повинні дотримуватися. Ви не дотримуєтесь цього порядку – зацікавлені особи, права чи інтереси яких порушуються, – повинні звертатися до суду. На превеликий жаль прокурорський нагляд за додержанням законів при Петру Олексійовичу (Порошенко- ред.) був скасований, тому сьогодні одне: суд. А там, на жаль, процедура така, що там довго треба чекати рішення судів, бо суди сьогодні переповнені, вакансій маса не заповнених, тому звичайно судовий порядок захисту прав в Україні обмежений на жаль,
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
Акціонери “Конкорду” оскаржили в суді рішення Національного банку України про виведення банку з ринку. Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку “Конкорд”. Проте українське законодавство виписане таким чином, що процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротним.
