Позначка: ціни на нафту

  • Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Світові ціни на нафту 22 травня зросли на тлі зростаючих сумнівів інвесторів у можливості швидкого дипломатичного прориву між Сполученими Штатами та Іраном. Ринок продовжує реагувати на суперечливі сигнали з переговорного процесу, балансуючи між очікуваннями потенційного пом’якшення санкцій і ризиками загострення напруги на Близькому Сході. Про це повідомляє Reuters.

    Ф’ючерси на нафту еталонного сорту Brent зросли на 1,66 долара, або на 1,6%, до 104,24 долара за барель. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 1,11 долара, або на 1,2%, до 97,46 долара за барель. Таким чином, ринок зафіксував помірне денне зростання після попередніх коливань, які були викликані заявами політиків і змінами у геополітичних очікуваннях.

    Водночас аналітики звертають увагу, що попри денне зростання, тижнева динаміка залишається негативною: Brent втратила близько 4,6% вартості, тоді як WTI подешевшала на 7,6%. Це свідчить про те, що ринок перебуває у стані підвищеної нестабільності, де короткострокові новини часто змінюють напрям руху цін, але не формують сталого тренду.

    Ключовим фактором впливу на котирування залишається ситуація навколо переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо іранської ядерної програми. За даними Reuters, інвестори сумніваються, що сторони зможуть швидко досягти компромісу, попри окремі сигнали про зближення позицій.

    Зокрема, високопоставлені іранські джерела, на які посилаються журналісти, заявляють про певне зменшення розбіжностей у переговорах. Водночас Сполучені Штати продовжують наполягати на жорстких умовах контролю за ядерною програмою Ірану, що включає питання рівня збагачення урану та механізмів міжнародного нагляду.

    Окремим чутливим елементом переговорів залишається ситуація навколо Ормузької протоки — стратегічного морського маршруту, через який проходить значна частина світових постачань нафти. Будь-які ризики блокування або обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різке зростання цін на енергоносії, оскільки ринок закладає можливі перебої у постачанні.

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що в переговорах фіксуються «деякі позитивні сигнали», однак наголосив на збереженні суттєвих розбіжностей між сторонами. За його словами, ключові питання залишаються невирішеними, а прогрес залежить від готовності Тегерана до поступок у сфері ядерної програми.

    Ринкові аналітики зазначають, що нинішнє зростання цін на нафту має переважно реактивний характер і пов’язане з оцінкою ризиків, а не з фундаментальним дефіцитом пропозиції. Інвестори закладають у ціни сценарій, за якого переговори можуть або зірватися, або затягнутися, що зберігатиме санкційний тиск на Іран і обмежуватиме його експорт нафти.

    Водночас додатковий вплив на ринок мають і короткострокові фактори, зокрема дані про запаси нафти у США та рівень видобутку. Обмежена пропозиція та скорочення запасів у США в попередні періоди також підтримували ціни, створюючи додатковий баланс на ринку.

    Напередодні, 21 травня, котирування нафти вже зростали більш ніж на 1% на тлі обережного оптимізму щодо переговорів між США та Іраном. Тоді інвестори частково відіграли попередні втрати, зважаючи на можливі сигнали деескалації.

    Ще днем раніше ціни на нафту знижувалися приблизно на 1% після заяви президента США Дональда Трампа про те, що конфлікт на Близькому Сході може завершитися найближчим часом. Ця заява тоді посилила очікування можливого пом’якшення геополітичної напруги, що тимчасово знизило премію за ризик у ціні нафти.

    Таким чином, нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних заяв та дипломатичних сигналів. Будь-які зміни у переговорах між США та Іраном, а також ескалація або деескалація на Близькому Сході продовжують відігравати ключову роль у формуванні цінової динаміки, тоді як інвестори утримуються від довгострокових прогнозів через високу невизначеність.

  • Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Світові ціни на нафту продовжили зниження після нових заяв президента США Дональда Трампа щодо можливої швидкої деескалації війни навколо Ірану. Ринок відреагував майже миттєво: станом на ранок 20 травня котирування Brent та WTI втратили близько 1% і падають уже другий день поспіль.

    За даними Trading Economics, станом на 9:45 за київським часом ф’ючерси на нафту марки Brent торгувалися на рівні близько 110,2 долара за барель, тоді як американська WTI — близько 103,05 долара. Це помітне зниження після кількох тижнів стрімкого росту цін, викликаного ескалацією на Близькому Сході та побоюваннями щодо глобальних поставок енергоносіїв.

    Поштовхом до падіння стали слова Дональда Трампа про те, що війна в регіоні “закінчиться дуже скоро”. Американський президент заявив, що іранське керівництво нібито “благає про укладення угоди”, а переговорний процес може завершитися вже найближчим часом. При цьому Трамп одночасно пригрозив новими ударами США по Ірану, якщо домовленості не буде досягнуто.

    Саме ця суперечливість заяв наразі і формує нервову реакцію ринку.

    Аналітики Reuters зазначають, що трейдери почали частково закладати у ціни сценарій зменшення геополітичної напруги, а отже — і потенційне послаблення ризиків для постачання нафти через Ормузьку протоку та інші стратегічні маршрути. Через це ринок перейшов до корекції після попереднього різкого стрибка.

    Старший аналітик з питань нафтової галузі в LSEG Емріл Джаміль пояснив, що ринок наразі оцінює ймовірність укладення угоди як фактор короткострокового зниження цін.

    “Ціни на нафтові індекси знизилися на тлі очікувань укладення угоди, оскільки ринок оцінює геополітичні наслідки. Однак ціни, ймовірно, все ще матимуть потенціал до зростання навіть у разі укладення угоди, оскільки пропозиція не одразу повернеться до довоєнного рівня”, — зазначив експерт.

    Попри нинішнє падіння, ринок залишається надзвичайно нестабільним. Інвестори побоюються, що будь-який новий удар США або Ірану може миттєво розвернути тенденцію і знову підштовхнути ціни вгору.

    Особливо чутливою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світового нафтового експорту. Через нього проходить приблизно п’ята частина глобальних морських поставок нафти. Будь-яка загроза блокування або атак у цьому районі автоматично впливає на світові ціни.

    На цьому тлі у Citi вже попередили про можливий новий стрибок вартості Brent до 120 доларів за барель у найближчій перспективі. У банку вважають, що ринки наразі недооцінюють масштаби ризиків для постачання та ймовірність тривалих перебоїв.

    Аналітики також звертають увагу, що навіть у разі політичного врегулювання Іран не зможе миттєво повернути довоєнні обсяги експорту. Частина інфраструктури пошкоджена, а логістичні маршрути та страхування танкерів залишаються проблемними через високі воєнні ризики.

    Додатковий тиск на ринок створює й ситуація з російською нафтою. На тлі зниження попиту в Китаї та Індії спотові премії на російські марки ESPO Blend і Urals почали падати. Це свідчить про те, що азійські покупці стають обережнішими навіть попри значні знижки на російську сировину.

    Водночас експерти наголошують: нинішнє зниження цін ще не означає стабілізації. Ринок залишається фактично “заручником” політичних заяв та військових новин. За останні тижні котирування неодноразово змінювалися на кілька відсотків лише після одного коментаря Трампа, заяв іранських чиновників або повідомлень про нові удари.

    Крім того, високі ціни на нафту вже починають відчувати економіки різних країн. Раніше американські аналітики підрахували, що через конфлікт навколо Ірану споживачі у США переплатили за пальне понад 41,5 мільярда доларів. Зростання цін на енергоносії також впливає на глобальну інфляцію, транспортні витрати та вартість товарів.

    Для України коливання нафтового ринку теж мають значення. Високі світові ціни впливають на вартість пального, логістики та імпортної продукції. Крім того, зростання цін на нафту традиційно допомагає російському бюджету, який значною мірою залежить від енергетичних доходів.

    Саме тому будь-які сигнали про можливе завершення конфлікту навколо Ірану уважно відстежують не лише трейдери, а й уряди багатьох країн світу.

  • Нафта різко зросла через загострення між США та Іраном

    Нафта різко зросла через загострення між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили стрімке зростання після різкого загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході, нового етапу тиску з боку Сполучених Штатів на Іран та повідомлень про можливу ескалацію військово-політичної напруги в регіоні. Інвестори реагують на зростання ризиків для постачання енергоносіїв, а також на потенційні перебої в ключових морських маршрутах, зокрема в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.

    Станом на 10:00 за київським часом ціна нафти марки Brent становила 111 доларів за барель, тоді як американська WTI торгувалася на рівні 107,6 долара за барель, згідно з даними Trading Economics. Для порівняння, ще наприкінці попередньої торгової сесії, у п’ятницю 15 травня, Brent перебувала на рівні близько 108 доларів за барель, а WTI — близько 105 доларів, що означає суттєвий стрибок усього за короткий проміжок часу.

    Аналітики зазначають, що ринок нафти відреагував не лише на конкретні економічні чинники, а насамперед на різке зростання політичної невизначеності, пов’язаної з Іраном. У центрі уваги опинилися повідомлення про нові вимоги США до Тегерана в межах переговорів щодо ядерної програми, які фактично значно посилили позицію Вашингтона та були сприйняті як ультимативні.

    За даними медіа, зокрема іранського агентства Fars, новий пакет вимог Сполучених Штатів передбачає радикальні кроки з боку Ірану, включно з відмовою від накопичених запасів збагаченого урану, скороченням ядерної інфраструктури до одного об’єкта, а також заморожуванням ядерної програми на тривалий період — до 20 років. Окремим елементом цих вимог, за інформацією BBC, є також відмова США від будь-яких компенсаційних або репараційних зобов’язань.

    Такі умови, за даними джерел, були сприйняті Тегераном як неприйнятні та фактично заблокували прогрес у дипломатичних переговорах. На цьому тлі зросла ймовірність нового витка конфронтації між двома країнами, що автоматично підвищило премію за ризик на глобальному енергетичному ринку.

    Додатковий тиск на ринок створили заяви президента США Дональд Трамп, який попередив Іран про можливі наслідки у разі відсутності швидкого прогресу в переговорах. У своїх публічних виступах він заявив, що Тегерану “краще поквапитися”, інакше наслідки можуть бути “руйнівними”. Ці слова були сприйняті ринками як сигнал про можливу військову ескалацію, що традиційно призводить до зростання цін на нафту через ризики перебоїв постачання.

    Ситуацію додатково ускладнили повідомлення про атаку безпілотників на ядерний об’єкт в Об’єднаних Арабських Еміратах. Хоча офіційного підтвердження деталей інциденту немає, сам факт появи таких повідомлень посилив нервозність інвесторів. Ринок реагує особливо чутливо на будь-які сигнали про можливі удари по енергетичній або ядерній інфраструктурі в регіоні, який є одним із ключових центрів світового енергетичного виробництва.

    Окремим фактором тиску стало рішення США не продовжувати дію дозволу на купівлю російської нафти, який діяв із 13 березня. Це рішення фактично звузило очікувану пропозицію на світовому ринку, що додатково підтримало зростання цін. У поєднанні з нестабільністю на Близькому Сході це створило подвійний ефект дефіцитних очікувань серед трейдерів.

    Водночас особливу увагу ринку привертає ситуація в Ормузькій протоці — стратегічно важливому морському коридорі, через який транспортується значна частина нафти з країн Перської затоки. За наявними оцінками, комерційне судноплавство в регіоні суттєво скоротилося, а рух суден став обмеженим і нестабільним. Більшість суден, що залишаються в районі протоки, пов’язані з іранськими логістичними операторами, що ще більше посилює занепокоєння щодо можливих перебоїв у глобальних постачаннях.

    Експерти підкреслюють, що саме поєднання політичної напруги, ризиків військової ескалації та потенційних обмежень ключових морських маршрутів створює умови для подальшої волатильності на нафтових ринках. У разі нового загострення ситуації ціни можуть продовжити зростання, оскільки ринок закладає у вартість бареля не лише поточну пропозицію, а й очікування можливих перебоїв у майбутньому.

    Таким чином, нафтовий ринок опинився під впливом одразу кількох факторів високого ризику — дипломатичного, військового та логістичного, що формує одну з найнапруженіших ситуацій останнього часу в глобальній енергетичній системі.

  • США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США у майбутньому можуть знову тимчасово пом’якшити або навіть частково скасувати санкційні обмеження щодо російської нафти, яка транспортується морськими шляхами, зокрема танкерами. Такі можливі кроки не означатимуть повного перегляду санкційної політики, однак можуть стати інструментом ситуативного регулювання глобального енергетичного ринку.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оцінки ринкової ситуації та політичні сигнали з Вашингтона.

    За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа 16 травня ухвалила рішення не продовжувати дію ліцензії, яка раніше дозволяла низці країн-імпортерів тимчасово здійснювати закупівлю російської нафти, попри чинні санкційні обмеження. Це рішення стало черговим кроком у напрямку посилення економічного тиску на Російську Федерацію та скорочення її доходів від енергетичного експорту.

    Водночас Bloomberg наголошує, що така політика не є остаточною та може змінюватися залежно від низки факторів. Серед ключових причин потенційного перегляду обмежень називають, по-перше, активне лобіювання з боку окремих азійських союзників США, які залежать від стабільних постачань енергоносіїв і можуть виступати за більш гнучкий підхід до санкцій. По-друге, важливим фактором є ситуація на світовому нафтовому ринку: у разі різкого зростання цін, дефіциту пропозиції або енергетичної нестабільності Вашингтон може бути змушений тимчасово дозволити певні операції з російською нафтою, щоб уникнути глобальних економічних шоків.

    Таким чином, санкційна політика США щодо російського енергетичного сектору залишається інструментом, який може коригуватися залежно від геополітичної та економічної кон’юнктури. Попри загальний курс на обмеження доходів Москви від експорту енергоресурсів, у Вашингтоні зберігають можливість тактичних винятків у разі необхідності стабілізації ринку.

    Що передувало

    Ще 13 березня Міністерство фінансів США тимчасово пом’якшило частину нафтових санкцій проти Росії, дозволивши завершення операцій із вже відвантаженою сировиною. Це рішення фактично стало короткостроковим винятком із загального санкційного режиму та викликало дискусії щодо послідовності політики Вашингтона.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-яке послаблення санкцій проти Росії є передчасним і небезпечним, адже воно може створити додаткові ресурси для продовження війни проти України.

    Згодом міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що Сполучені Штати не планують продовжувати винятки, які дозволяли закупівлю окремих сортів російської нафти. Проте вже через кілька днів американське Міністерство фінансів знову видало тимчасовий дозвіл, що продемонструвало зміну підходів у короткі строки.

    Наприкінці квітня Бессент також заявляв про намір США поступово «перекрити кисень» російському та іранському нафтовому експорту, підкреслюючи, що Вашингтон більше не має наміру робити поступки, які могли б стабілізувати доходи країн-агресорів.

  • Війна навколо Ірану вже б’є по цінах в Україні: у НБУ озвучили два сценарії для економіки

    Війна навколо Ірану вже б’є по цінах в Україні: у НБУ озвучили два сценарії для економіки

    Національний банк України проаналізував можливі наслідки війни навколо Ірану для української економіки та розглядає два основні сценарії розвитку подій. У регуляторі попереджають: затяжний конфлікт на Близькому Сході може пришвидшити інфляцію та ще більше сповільнити економічне зростання в Україні.

    Про це в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» заявив голова Національного банку України Андрій Пишний.

    За словами очільника НБУ, ситуація на Близькому Сході вже створює додаткові ризики для української економіки на тлі повномасштабної війни з Росією.

    «Національний банк аналізував наслідки подій на Близькому Сході для України. Відчуття таке, що до нашої війни додалася і їхня. Ми розглядаємо два сценарії», — зазначив Пишний.

    У першому, базовому сценарії НБУ припускає, що напруження навколо Ірану почне спадати вже наприкінці другого кварталу 2026 року. У такому випадку ціни на нафту марки Brent до кінця року можуть опуститися до близько 80 доларів за барель.

    За оцінками Нацбанку, навіть такий відносно помірний сценарій матиме негативний вплив на українську економіку.

    НБУ прогнозує, що інфляція в Україні у річному вимірі зросте приблизно на 1,5 відсоткового пункту. Водночас темпи зростання ВВП можуть уповільнитися на 0,3 відсоткового пункту.

    Другий сценарій у НБУ вважають значно ризикованішим. Він передбачає тривалу війну між США та Іраном і стабільно високі ціни на нафту — понад 100 доларів за барель до кінця 2026 року.

    У такому разі, за оцінками регулятора, інфляція в Україні може зрости ще на 3 відсоткові пункти, а економічне зростання сповільниться на 0,6 відсоткового пункту.

    На тлі цих ризиків НБУ вже переглянув свій макропрогноз. Очікуваний рівень інфляції на кінець року підвищили з 7,5% до 9,4%, а прогноз зростання ВВП погіршили з 1,8% до 1,3%.

    Головною причиною економічних ризиків стала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів транспортування нафти у світі.

    Після початку американо-ізраїльської операції проти Ірану та відповіді Тегерана ситуація у регіоні різко загострилася. Побоювання щодо можливого блокування Ормузької протоки призвели до стрибка світових цін на нафту.

    Для України це означає подорожчання імпортного пального, логістики та багатьох товарів, ціна яких прямо залежить від вартості енергоносіїв.

    Останніми тижнями українські водії вже відчули зростання цін на бензин і дизель. Крім того, дорожче пальне автоматично підвищує витрати бізнесу, що згодом відображається на вартості продуктів, транспорту та послуг.

    На тлі нових ризиків Нацбанк вирішив зберегти жорстку монетарну політику.

    Пишний нагадав, що ще у березні регулятор призупинив цикл зниження облікової ставки, а у квітні залишив її на рівні 15%.

    За його словами, тепер НБУ очікує, що ставка залишатиметься незмінною щонайменше до другого кварталу 2027 року.

    У регуляторі вважають, що це допоможе стримати інфляцію та зберегти стабільність фінансової системи в умовах глобальної нестабільності та війни.

  • Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Росія суттєво збільшує доходи від експорту нафти на тлі різкого зростання світових цін на енергоресурси, що створює для Кремля додаткові фінансові можливості, зокрема для наповнення бюджету та фінансування державних витрат, включно з військовими потребами.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на ринкові та податкові дані.

    За інформацією видання, ціна на російську нафту марки Urals у травні піднялася до найвищого рівня з осені 2023 року. Середня вартість суміші, за даними російської податкової служби, сягнула приблизно 94,87 долара за барель. Це суттєве зростання порівняно з попередніми місяцями та свідчить про посилення глобального попиту на нафту на фоні скорочення пропозиції на ринку.

    Аналітики пов’язують різкий стрибок цін насамперед із загостренням ситуації на Близькому Сході, зокрема з перебоями у постачанні сировини з регіону Перської затоки. Напруженість у районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти, призвела до побоювань щодо стабільності поставок, що автоматично підштовхнуло ціни вгору.

    Унаслідок цього на світовому ринку посилився попит на альтернативні джерела постачання, серед яких опинилася і російська нафта. Це дозволило Росії продавати сировину за вигіднішими цінами та збільшувати валютні надходження.

    Згідно з оцінками, для податкових розрахунків вартість російської нафти в рублевому еквіваленті зросла приблизно на 18% у порівнянні з квітнем. Це безпосередньо вплинуло на доходи російського бюджету, які значною мірою залежать від експорту енергоресурсів.

    Окремо зазначається, що податкові надходження від нафти в перерахунку на рублі зросли приблизно на 60% у річному вимірі. Це дало можливість російському уряду активніше поповнювати резервні фонди та уникати скорочення державних витрат, попри економічний тиск з боку санкцій та війни проти України.

    Водночас аналітики звертають увагу, що позитивний ефект від високих цін на нафту частково компенсується зміцненням російського рубля. Національна валюта РФ наразі перебуває на найсильніших позиціях щодо долара з початку 2023 року, що зменшує рублеву виручку від експорту, оскільки продаж нафти здійснюється переважно у валюті.

    Ще одним фактором, який впливає на чистий дохід російського бюджету, є система внутрішніх субсидій для паливного ринку. Щоб стримувати зростання цін усередині країни, уряд РФ змушений компенсувати нафтопереробним компаніям різницю між світовими та внутрішніми цінами.

    На тлі глобального подорожчання пального ці витрати також зросли. За даними Bloomberg, лише у квітні обсяг таких компенсацій досяг майже 5 мільярдів доларів, що є одним із найвищих показників за останні два роки.

    У підсумку, попри зростання доходів від експорту, фінансовий баланс російського енергетичного сектору залишається залежним від поєднання кількох факторів: світових цін на нафту, курсу рубля та внутрішніх бюджетних витрат.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація на нафтовому ринку залишається нестабільною, оскільки вона значною мірою залежить від геополітичних ризиків у ключових регіонах видобутку та транспортування енергоресурсів. У разі подальшої ескалації конфліктів можливі нові коливання цін, що безпосередньо впливатиме як на світову економіку, так і на доходи країн-експортерів, включно з Росією.

  • Ціни на нафту знижуються на тлі невизначеності між США та Іраном

    Ціни на нафту знижуються на тлі невизначеності між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили зниження на тлі підвищеної геополітичної невизначеності та очікувань щодо розвитку ситуації навколо крихкого перемир’я між США та Іраном. Додатковим фактором для ринку стали очікування ключового міжнародного саміту в Китаї за участю президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна, який може вплинути на глобальну енергетичну політику. Про це повідомляє Reuters.

    Інвестори уважно стежать за розвитком подій на Близькому Сході, де ситуація залишається нестабільною після тривалого періоду військової ескалації. Ринок нафти реагує на будь-які сигнали щодо можливого припинення вогню або, навпаки, відновлення конфлікту, оскільки це безпосередньо впливає на постачання енергоносіїв через один із найважливіших світових логістичних маршрутів — Ормузьку протоку.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 1,22 долара, або 1,1%, до 106,55 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на 1,16 долара, або 1,1%, до 101,02 долара за барель. Попри це, обидва еталонні сорти залишаються на високих рівнях, утримуючись поблизу позначки у 100 доларів за барель, що свідчить про збереження структурно напруженого ринку.

    Аналітики відзначають, що ринок нафти перебуває в стані підвищеної чутливості до політичних і військових новин. Після початку ескалації між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого, а також на тлі часткових перебоїв у роботі Ормузької протоки, інвестори закладають у ціни премію за геополітичний ризик. Через це навіть короткострокові заяви або дипломатичні сигнали здатні спричиняти різкі коливання котирувань.

    За словами старшої ринкової аналітикині Phillip Nova Пріянки Сачдеви, нинішня ситуація на ринку характеризується відсутністю чіткого тренду, оскільки трейдери балансують між ризиком ескалації та потенційною деескалацією конфлікту. Вона зазначає, що невизначеність навколо Близького Сходу продовжує підтримувати ціни на підвищених рівнях, навіть попри короткострокові корекції.

    Експертка також підкреслила, що будь-яке нове загострення або загроза для постачання нафти через Ормузьку протоку може швидко повернути ринок до стрімкого зростання цін як на Brent, так і на WTI. Через цей стратегічний морський шлях проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу, що робить його критично важливим для глобальної енергетичної стабільності.

    Окремо на ринок впливають і санкційні кроки США. Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) нещодавно запровадило санкції проти 12 фізичних та юридичних осіб, які, за даними Вашингтона, сприяли експорту іранської нафти до Китаю. Це посилює тиск на іранський енергетичний сектор і додає додаткову невизначеність щодо подальших постачань.

    Водночас попередні торгові сесії демонстрували протилежну динаміку: напередодні ціни на нафту зросли більш ніж на 3%, продовживши ралі, яке було підтримане ослабленням очікувань щодо стабільного припинення вогню між США та Іраном. Це, своєю чергою, знову підняло ризики перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку та посилило побоювання щодо дефіциту енергоносіїв на глобальному ринку.

    Таким чином, нафтовий ринок залишається у фазі високої волатильності, де ключовими драйверами виступають геополітичні події, дипломатичні процеси та ризики для глобальної логістики енергоносіїв. Інвестори продовжують уважно стежити за розвитком ситуації на Близькому Сході та сигналами з великих економічних центрів, які можуть визначити подальший рух цін у коротко- та середньостроковій перспективі.

  • Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Ірак і Пакистан уклали нові енергетичні домовленості з Іраном щодо постачання нафти та скрапленого природного газу, що свідчить про суттєве посилення ролі Тегерана у регулюванні енергетичних потоків через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

    За даними агентства, нові угоди стали результатом різкого загострення енергетичної ситуації в регіоні Перської затоки, де війна США та Ізраїлю проти Ірану спричинила значні перебої в експортуванні нафти та газу. Регіон, який зазвичай забезпечує близько 20% світових поставок енергоносіїв, опинився в умовах нестабільності, а логістичні маршрути через Ормузьку протоку зазнали суттєвих обмежень.

    Останніми тижнями Сполучені Штати посилили тиск на іранську інфраструктуру, зокрема блокували окремі порти та намагалися обмежити морські поставки. Спочатку Іран погрожував повним перекриттям Ормузької протоки, однак згодом змінив підхід і фактично перетворив її на контрольований транзитний коридор, через який проходять енергетичні вантажі під певними умовами.

    Саме в цих обставинах Ірак і Пакистан опинилися серед країн, які найбільше постраждали від перебоїв у постачанні. Ірак традиційно експортує значну частину нафти через Ормузьку протоку, тому будь-які обмеження руху суден безпосередньо впливають на доходи держави. За словами представника іракського міністерства нафти, Багдад нині активно веде переговори з Тегераном щодо збільшення транзитних обсягів, оскільки доходи від нафти формують приблизно 95% державного бюджету країни, і навіть короткострокові перебої створюють серйозний фінансовий тиск.

    У рамках нових домовленостей, як зазначає Reuters, через протоку вже пройшли два великі іракські танкери, кожен із яких перевозить близько двох мільйонів барелів нафти. Це вважається одним із перших сигналів часткової стабілізації транзиту, але вже в новій конфігурації, де Іран відіграє ключову роль у регулюванні потоків.

    Пакистан, який також опинився під значним тиском через зростання цін на паливо та високий сезонний попит на електроенергію, уклав окрему домовленість щодо постачання скрапленого природного газу. Країна традиційно імпортує великі обсяги СПГ для забезпечення електростанцій і промисловості, а в літній період, коли різко зростає споживання через використання кондиціонування, потреба в енергоресурсах стає критичною.

    За даними джерел, до Пакистану вже прямують два танкери зі СПГ у межах нових угод. До початку конфлікту країна отримувала близько десяти партій СПГ щомісяця, однак нинішні перебої в глобальних ланцюгах постачання змусили Ісламабад шукати альтернативні та швидші механізми забезпечення енергією.

    Важливо, що, за інформацією Reuters, ані Ірак, ані Пакистан не здійснюють прямих фінансових розрахунків із Іраном або структурами Корпусу вартових ісламської революції. Така схема дозволяє сторонам формально уникати санкційних обмежень, які продовжують діяти проти Тегерана з боку США та низки західних країн.

    Окремо зазначається, що Катар, один із найбільших експортерів СПГ у світі, не бере прямої участі в укладених угодах, однак був поінформований про постачання до Пакистану перед відправкою вантажів. Це підкреслює складну багаторівневу систему координації енергетичних потоків у регіоні, де кожен крок узгоджується з урахуванням політичних ризиків.

    На тлі цих подій суттєво змінилася ситуація на світових енергетичних ринках. Через скорочення морського трафіку в Ормузькій протоці, який нині становить лише близько 5% від довоєнного рівня, глобальні поставки нафти та газу зазнали значних затримок. Це призвело до різкого зростання цін: нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 50% від початку конфлікту, а ціни на СПГ у Європі та Азії зросли на 35–50%.

    Аналітики зазначають, що навіть часткове відновлення транзиту через протоку не гарантує стабілізації ринку, оскільки ключовим фактором залишається політичний контроль над маршрутом. Фактичне посилення ролі Ірану як регулятора енергетичного коридору створює нову геоекономічну реальність, у якій Тегеран може впливати на баланс постачання енергоносіїв у значній частині світу.

    Водночас Іран продовжує наполягати на тому, що контроль над Ормузькою протокою має залишатися за ним і після завершення конфлікту. У Тегерані також вимагають репарацій, скасування санкцій і доступу до заморожених активів як частини будь-якого майбутнього мирного врегулювання.

    Експерти попереджають, що така позиція може ускладнити подальші переговори між США, Іраном та регіональними державами, а також закріпити нову модель енергетичної залежності, де ключові потоки контролюються не лише ринковими механізмами, а й політико-військовим впливом у Перській затоці.

  • НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    Національний банк України у своєму інфляційному звіті за квітень 2026 року детально змоделював можливі економічні наслідки розвитку війни на Близькому Сході, зокрема навколо Ірану, та її вплив на українську економіку. Регулятор підкреслює, що через високу невизначеність на глобальних енергетичних ринках цей фактор уже розглядається як один із ключових зовнішніх ризиків для макроекономічної стабільності України.

    У звіті НБУ проаналізовано два базові сценарії розвитку подій. Перший, базовий, передбачає поступове зниження геополітичної напруги з кінця другого кварталу 2026 року. У такому випадку світові ціни на нафту марки Brent можуть знизитися до близько 80 доларів за барель наприкінці року. Це, за оцінками Нацбанку, створило б умови для часткового зменшення інфляційного тиску в Україні та стабілізації внутрішнього ринку пального.

    Другий, альтернативний сценарій є значно більш ризиковим і передбачає затяжну ескалацію конфлікту в регіоні. У такому разі ціна на нафту може утримуватися на рівні не нижче 100 доларів за барель до кінця 2026 року. Це означатиме тривалий період високих енергетичних витрат у світовій економіці, що безпосередньо впливатиме і на Україну.

    У НБУ наголошують, що вплив світових цін на нафту на українську економіку є швидким і прямим через високу залежність країни від імпортного пального. Будь-яке зростання вартості нафти автоматично призводить до підвищення цін на бензин, дизель та інші енергоресурси, що, своєю чергою, впливає на всі сектори економіки.

    Особливу увагу регулятор приділяє так званим вторинним ефектам. Зростання вартості пального та логістики поступово закладається у собівартість товарів і послуг. Це означає, що навіть після стабілізації світових цін інфляційний тиск може зберігатися за рахунок накопиченого ефекту підвищених витрат бізнесу.

    Окремо у звіті розглядається вплив на валовий внутрішній продукт. Зростання цін на енергоносії, за оцінками НБУ, пригнічує економічну активність, особливо в енергоємних та транспортно залежних галузях. Підприємства стикаються зі зростанням витрат, що зменшує їхню прибутковість і змушує скорочувати обсяги виробництва або оптимізувати витрати, включно з персоналом і інвестиціями.

    У результаті це створює додаткові бар’єри для економічного відновлення України, яке і так відбувається в умовах війни та значних структурних обмежень.

    Не менш важливим є вплив на зовнішню торгівлю. Подорожчання нафти, природного газу та добрив збільшує витрати України на імпорт критичних енергоресурсів, необхідних як для цивільної економіки, так і для оборонного сектору. Це створює додатковий тиск на платіжний баланс.

    Водночас частина негативного ефекту може бути частково компенсована за рахунок експорту. У НБУ відзначають, що зростання світових цін на продовольство та металургійну продукцію може підтримати українських експортерів. Окремо згадується потенційне збільшення попиту на українські оборонні технології, що формує нові можливості для окремих секторів економіки.

    У звіті також підкреслюється, що глобальні геополітичні зміни можуть одночасно створювати як ризики, так і нові можливості для України. Перерозподіл уваги ключових міжнародних партнерів може впливати на обсяги допомоги та інвестицій, тоді як високі ціни на енергоносії збільшують доходи країн-експортерів нафти, що посилює їхню фінансову спроможність, але не усуває внутрішніх економічних проблем у довгостроковій перспективі.

    На цьому фоні НБУ нагадує, що інфляційний тиск в Україні вже залишається підвищеним. За даними регулятора, у квітні 2026 року споживчі ціни зросли на 1,4% у місячному вимірі та на 8,6% у річному, що є максимальним показником цього року.

    Таким чином, Національний банк підкреслює, що зовнішні шоки, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході, залишаються одним із ключових факторів ризику для української економіки у 2026 році. Особливо це стосується інфляції, вартості енергоносіїв та темпів економічного відновлення в умовах війни.

  • Нафта подорожчала більш ніж на 4%

    Нафта подорожчала більш ніж на 4%

    Світові ціни на нафту в понеділок різко піднялися більш ніж на 4% на тлі погіршення очікувань щодо швидкого завершення конфліктів на Близькому Сході та посилення геополітичної напруги. Ринок також відреагував на різкі заяви президента США Дональда Трампа щодо позиції Ірану.

    Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social заявив, що отримана від Ірану відповідь щодо врегулювання ситуації є «абсолютно неприйнятною». Це посилило сумніви інвесторів у швидкому прогресі переговорів між Вашингтоном і Тегераном.

    На цьому тлі ціни на нафту різко пішли вгору. Липневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures зросли до 105,79 долара за барель, що на 4,5 долара або 4,44% більше, ніж на попередньому закритті. Напередодні ці контракти вже демонстрували зростання, додавши понад 1%.

    Ф’ючерси на американську нафту WTI з постачанням у червні на Нью-Йоркській товарній біржі також суттєво зросли — до 100,18 долара за барель, що означає майже 5% денного приросту.

    Аналітики зазначають, що ще наприкінці минулого тижня ситуація була протилежною: нафта дешевшала більш ніж на 6% через сподівання на прогрес у переговорах між США та Іраном. Однак нові політичні заяви різко змінили ринкові очікування.

    Аналітик ING Group Воррен Паттерсон наголошує, що ослаблення надій на швидку угоду між США та Іраном стало ключовим фактором нового стрибка цін. За його словами, ринок знову закладає ризики ескалації, що підтримує подальше зростання котирувань.

    Додатковий вплив на ринок мають оцінки скорочення постачання нафти. Голова компанії Saudi Aramco Амін Насер заявив, що за останні два місяці світовий ринок втратив близько одного мільярда барелів нафти через перебої постачання, пов’язані з конфліктом у регіоні та проблемами транспортування через Ормузьку протоку.

    Він також попередив, що у разі затягування нинішньої ситуації нормалізації ринку не варто очікувати раніше 2027 року, що створює довгострокову невизначеність для глобального енергоринку.

    Минулого тижня ціни вже демонстрували високу волатильність через обміни ударами між США та Іраном, а також через побоювання щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці — ключовому маршруті транспортування нафти у світі.

    Аналітики підкреслюють, що нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до будь-яких політичних заяв і новин із Близького Сходу. Будь-які сигнали ескалації або, навпаки, дипломатичного прогресу можуть швидко змінювати цінову динаміку.