Hronikanovostej.com

Позначка: бюджетні кошти

  • Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    У Кіровоградській області суд обрав запобіжний захід сімейній лікарці, яку підозрюють у масштабному привласненні бюджетних коштів через фіктивні декларації з пацієнтами. За версією слідства, йдеться про понад 3,5 мільйона гривень, отриманих у межах державної програми медичних гарантій.

    Як встановили правоохоронці, у 2020 році жінка зареєструвалася як фізична особа-підприємець для ведення медичної практики. Уже в квітні 2021 року вона уклала договір із Національною службою здоров’я України та задекларувала надання послуг у селі Йосипівка Новомиргородського району.

    Втім, за даними слідства, фактично медична діяльність за вказаною адресою не здійснювалася. Прийом пацієнтів не проводився, медична документація не велася, а громадяни не отримували жодної допомоги.

    Слідчі вважають, що лікарка систематично вносила до електронної системи охорони здоров’я недостовірні відомості про пацієнтів. Зокрема, декларації укладалися без відома людей, із використанням змінених персональних даних — імен, дат народження, місця проживання та навіть статі. Частину декларацій, за матеріалами справи, оформлювали на померлих осіб.

    Загалом правоохоронці нарахували 1731 таку декларацію, які стали підставою для отримання фінансування. За період з 2021 по 2024 рік підозрювана, за версією слідства, отримала понад 3,5 мільйона гривень із державного бюджету.

    У березні жінці повідомили про підозру. Суд дійшов висновку про наявність ризиків, зокрема можливого переховування, впливу на свідків або знищення доказів, і обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

    Водночас суд передбачив можливість внесення застави в розмірі 3,5 мільйона гривень. Наразі досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи.

  • Судді на Закарпатті повідомили про підозру через фейковий науковий ступінь

    Судді на Закарпатті повідомили про підозру через фейковий науковий ступінь

    Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у привласненні бюджетних коштів. За версією слідства, він протягом кількох років отримував доплати за науковий ступінь, якого фактично не мав.

    Як повідомляють у прокуратурі, підставою для нарахування надбавок став диплом доктора філософії у галузі права, виданий Міжрегіональною академією управління персоналом. Водночас цей документ не відповідає державному зразку і не підтверджує наявність наукового ступеня в Україні.

    Слідство також встановило, що відповідний навчальний заклад запровадив власну систему атестації наукових кадрів без належних повноважень, що суперечить вимогам законодавства.

    Попри це, у березні 2017 року суддя подав заяву про встановлення доплати за науковий ступінь, зазначивши недостовірні дані. На підставі цієї інформації йому призначили щомісячну надбавку у розмірі 15% від посадового окладу.

    У результаті, за період із квітня 2017 року до жовтня 2025 року, він безпідставно отримав понад 640 тисяч гривень бюджетних коштів.

    Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у справі.

  • Підряд на укриття у Ворзелі за 6 млн грн отримала фірма з податковими боргами

    Підряд на укриття у Ворзелі за 6 млн грн отримала фірма з податковими боргами

    ТОВ «БК Клевер» продовжує отримувати бюджетні підряди, попри відсутність помітних результатів виконаних робіт.

    25 вересня 2025 року підприємство отримало 6 млн гривень від комунального закладу «Київська обласна психоневрологічна лікарня №2». Кошти були перераховані як попередня оплата за закупівлю та постачання матеріалів, конструкцій і виробів для капітального ремонту протирадіаційного укриття.

    Йдеться про об’єкт у Бучанському районі Київської області — у селищі Ворзель на вулиці Парковій, 4. Роботи мали виконуватися в межах договору генерального підряду №7/07 від 7 серпня 2025 року.

    Однак станом на сьогодні жодних матеріалів для ремонту укриття не закуплено, поставок не здійснено, а самі будівельні роботи так і не розпочалися.

    Фактично 6 мільйонів гривень авансового платежу вже перераховані, однак об’єкт, який має слугувати захистом для людей під час повітряних тривог і обстрілів, досі залишається лише у документах.

    Ситуація виглядає особливо дивною з огляду на те, що бюджетний рік уже наближається до завершення, а укриття, на яке виділено кошти, так і не почали ремонтувати.

    Паралельно компанія стикається і з податковими проблемами. 12 грудня 2025 року Запорізький окружний адміністративний суд у справі №280/8852/25 ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «БК Клевер» податкового боргу у розмірі 116,5 тис. гривень.

    На цьому тлі виникають питання щодо того, як підприємство з податковими боргами продовжує отримувати мільйонні бюджетні підряди, а об’єкти, на які виділяються кошти, роками залишаються нереалізованими.

    Поки на папері ремонтують протирадіаційні укриття, бюджетні мільйони можуть зникати значно швидше, ніж з’являється хоча б один завершений об’єкт.

  • Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Міністерство охорони здоров’я України уклало контракт на реконструкцію будівлі під реабілітаційний центр в Ужгороді на суму 13,24 млн євро, що становить близько 655 млн гривень. Проєкт передбачає створення центру «4.5.0 Recovery Center» у приміщенні колишнього пологового будинку.

    Про це повідомляє видання «Наші гроші» з посиланням на дані системи державних закупівель Prozorro.

    Новий медичний простір матиме площу близько 8 тисяч квадратних метрів і зможе приймати до 500 пацієнтів щомісяця. У центрі планують облаштувати 100 стаціонарних ліжок, палати інтенсивної терапії, зали для фізичної реабілітації, басейн та ветеранський хаб.

    Фінансування проєкту забезпечують міжнародні партнери — Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Банк розвитку Ради Європи. Закарпатська обласна військова адміністрація також бере участь у співфінансуванні та внесла близько 60 млн гривень.

    Водночас у тендерній документації не оприлюднили ціни на будівельні матеріали, що привернуло увагу аналітиків.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що договір укладений за системою укрупнених показників. У такому форматі підрядник подає загальну вартість за певні види робіт без детального розпису вартості матеріалів.

    За словами представників міністерства, така практика погоджена зі Світовим банком, який бере участь у фінансуванні проєкту. Саме тому окремі розрахунки щодо вартості будівельних матеріалів у відкритих документах не публікуються.

    Переможцем тендера стало об’єднання трьох компаній: ТОВ «МТМ-Компаньйон» із Закарпаття, ТОВ «Компанія Інтеркон» із Київської області та київське ТОВ «Фундамент».

    Закарпатська компанія «МТМ-Компаньйон» зареєстрована у селі Великі Лучки. Її власником і директором є Сергій Титаренко.

    Згідно з умовами контракту, будівельні роботи мають завершити протягом 14 місяців після отримання дозволу на початок робіт.

  • Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Детективи НАБУ спільно з прокурорами САП викрили організовану злочинну групу, яка упродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств оборонної галузі на суму понад 32 млн гривень. Йдеться про підприємства, що входять до структури концерну «Укроборонпром».

    За даними слідства, учасники схеми також намагалися незаконно заволодіти ще понад 19 млн гривень, однак реалізувати цей епізод їм не вдалося через початок активних слідчих дій правоохоронців.

    Слідство встановило, що схема полягала у штучному залученні іноземних компаній до виконання посередницьких послуг під час укладання зовнішньоекономічних контрактів на постачання продукції військового призначення. Формально ці компанії мали допомагати у реалізації контрактів, однак фактично жодних послуг не надавали.

    Насправді всю роботу виконували штатні співробітники державного підприємства-спецекспортера. Водночас іноземні фірми, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, отримували значні кошти нібито за посередницькі послуги.

    Упродовж 2014–2019 років таким компаніям було перераховано понад 560 тисяч доларів США (еквівалент приблизно 13,3 млн грн) та майже 670 тисяч євро (близько 19,3 млн грн). За версією слідства, ці гроші проходили через рахунки фіктивних компаній і згодом розподілялися між учасниками злочинної групи.

    Крім того, у період з 2016 по 2019 рік службові особи підприємства-спецекспортера підготували документи для виплати ще близько 172 тисяч доларів США (приблизно 4,4 млн грн) та майже 500 тисяч євро (близько 14,7 млн грн) на користь компаній-нерезидентів. Однак ці кошти не були перераховані, оскільки учасники схеми дізналися про активні слідчі дії НАБУ і САП щодо подібних оборудок.

    Серед підозрюваних у справі — колишній директор державного підприємства, який нині обіймає посаду одного із заступників генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії.

    Дії фігурантів кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, службового підроблення та замаху на привласнення коштів.

    Також відомо, що колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії фігурують ще в одному кримінальному провадженні НАБУ і САП. У тій справі їх підозрюють у заволодінні 146 млн гривень державних підприємств оборонної галузі.

  • На Львівщині викрили схему розтрати бюджетних коштів на закупівлі вугілля для шкіл

    На Львівщині викрили схему розтрати бюджетних коштів на закупівлі вугілля для шкіл

    На Львівщині правоохоронці повідомили про підозру голові однієї з міських рад, виконувачу обов’язків начальника профільного відділу та керівнику приватної компанії. Їх підозрюють у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі вугілля для освітніх закладів. Загальна сума збитків становить майже 2,3 млн гривень.

    За даними слідства, двоє посадовців міської ради разом із керівником приватної фірми організували схему, яка дозволила підконтрольному підприємству перемагати у тендерах на постачання вугілля.

    Надалі компанія постачала до навчальних закладів паливо, яке не відповідало встановленим стандартам якості. Попри це, посадовці підписували акти виконаних робіт, підтверджуючи належне виконання договорів.

    На підставі цих документів підряднику було перераховано бюджетні кошти на суму майже 2,3 млн гривень.

    Під час досудового розслідування правоохоронці також встановили, що голова міської ради отримав неправомірну вигоду у вигляді так званого «відкату». За даними слідства, гроші передавалися через нарахування премій.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливу причетність інших осіб до незаконної схеми

  • Мільярдні тендери і мережа фірм: правоохоронці розслідують діяльність «ШБУ-77»

    Мільярдні тендери і мережа фірм: правоохоронці розслідують діяльність «ШБУ-77»

    Слідство відкрило кримінальне провадження проти одного з великих підрядників дорожнього будівництва в Україні — компанії «ШБУ-77». Підприємство підозрюють в ухиленні від сплати податків та використанні фіктивних компаній у схемах із державними коштами.

    Компанію «ШБУ-77» було створено у червні 2017 року у Броварах. Засновником фірми є Андрій Білоус із селища Велика Димерка на Київщині, а директором — Дмитро Соловйов. Білоус також керує компанією «Бітунова Україна», співвласниками якої є австрійська Bau Holding Beteiligungs AG та громадянка Росії Таміла Свірідова.

    Крім того, Андрій Білоус є підписантом компанії «САТ Україна», що належить австрійській Strabag SE — одному з найбільших міжнародних будівельних концернів. У структурі власності Strabag раніше фігурувала кіпрська компанія Rasperia Trading Ltd, яка входила до групи «Базовий елемент» російського олігарха Олега Дерипаски.

    Окрім «ШБУ-77», Білоус має частки ще в кількох компаніях дорожньої галузі. Він одноосібно володіє броварською компанією «Синергія Оіл», є співвласником підприємства «Північ Асфальт» у Чернігові разом з Ігорем Залозним, а також компанії «Закарпаття Асфальт», де його партнерами виступають Марта Горошко, Михайло Король і Лариса Мєдвєдєва.

    За версією слідства, бенефіціар «ШБУ-77» міг організувати схему заволодіння коштами, які виділялися з бюджету на утримання та ремонт автомобільних доріг. Йдеться про період з 2020 року до 1 березня 2023 року.

    За цей час компанія «ШБУ-77» виграла 54 державні тендери на загальну суму близько 8 мільярдів гривень. Після отримання бюджетних коштів частина грошей, за даними слідства, перераховувалася на рахунки пов’язаних компаній, де той самий бенефіціар є засновником або співвласником.

    Серед таких підприємств називають компанії «Синергія Оіл», «Закарпаття Асфальт», «Буковина Асфальт», «Сіверщина Асфальт» та «Бітунова Україна». Правоохоронці перевіряють версію, що через ці структури могли виводитися кошти, отримані в межах державних контрактів.

    Наразі слідство з’ясовує обставини можливого ухилення від сплати податків, а також використання підконтрольних підприємств для фінансових операцій, які можуть мати ознаки фіктивного підприємництва.

  • Бухгалтер військової частини НГУ занижувала зарплати військовим і виводила гроші на сторонні рахунки

    Бухгалтер військової частини НГУ занижувала зарплати військовим і виводила гроші на сторонні рахунки

    Прокурори Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону передали до суду обвинувальні акти щодо бухгалтера однієї з військових частин Національної гвардії України та шести цивільних осіб. Їх підозрюють у причетності до масштабної схеми привласнення коштів, призначених для грошового забезпечення військовослужбовців.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, бухгалтер військової частини організувала механізм незаконного заволодіння бюджетними коштами та залучила до нього шістьох цивільних спільників. Схема діяла протягом кількох років і була побудована на маніпуляціях із платіжними документами під час нарахування грошового забезпечення військовим.

    Правоохоронці встановили, що у період з 2020 по 2024 роки під час формування платіжних відомостей бухгалтер систематично зменшувала щомісячні нарахування приблизно трьом тисячам військовослужбовців. Сума такого заниження була відносно невеликою — близько 30–35 гривень для кожного військового.

    Однак через значну кількість отримувачів виплат ці кошти поступово накопичувалися. Одночасно до платіжних документів вносилися банківські реквізити сторонніх осіб, на рахунки яких і перераховувалися гроші, що утворювалися внаслідок заниження виплат.

    Після надходження коштів на ці рахунки їх знімали готівкою та розподіляли між учасниками схеми.

    За попередніми підрахунками слідства, у такий спосіб було привласнено приблизно 11,5 мільйона гривень бюджетних коштів.

    У червні 2025 року бухгалтеру військової частини та шістьом цивільним учасникам схеми повідомили про підозру. Їм інкримінують шахрайство у великих та особливо великих розмірах, а також легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Йдеться про правопорушення, передбачені частинами четвертою та п’ятою статті 190, а також частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України.

    У межах кримінального провадження прокурори також подали цивільний позов до суду з вимогою відшкодувати державі завдані збитки.

    У разі доведення вини обвинуваченим може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

  • Бюджет на мільярд: правоохоронці перевіряють витрати Широківської громади на Запоріжжі

    Бюджет на мільярд: правоохоронці перевіряють витрати Широківської громади на Запоріжжі

    Правоохоронні органи Запорізької області почали перевірку використання бюджетних коштів Широківської територіальної громади за 2023–2024 роки. За інформацією з правоохоронних джерел, особливу увагу слідчі приділяють витратам бюджету розвитку громади, який за цей період склав понад 1,026 млрд грн.

    Для невеликої громади така сума виглядає безпрецедентною. Ще кілька років тому бюджет розвитку Широківської громади не перевищував 19 млн грн на рік. Різке зростання фінансування відбулося після того, як громада почала акумулювати значні надходження військового податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). При цьому інші громади Запорізької області подібних обсягів військового ПДФО не отримували.

    За попередніми даними, близько 800 млн грн із загальної суми бюджетних витрат було перераховано лише на сім підрядних компаній. Серед них:

    ТОВ «Запоріжбудгруп»
    ТОВ «БК Моноліт-сервіс»
    ТОВ «Променерго-інновація»
    ТОВ «Ін-трас»
    ТОВ «Доргарант»
    ТОВ «Андра груп»
    ТОВ «БК Клевер»

    Саме через ці підприємства, за версією джерел, могли проходити основні кошти, виділені на будівельні та інфраструктурні роботи у громаді.

    Правоохоронці перевіряють, чи були фактично виконані роботи, за які здійснювалися платежі, та чи відповідали їхні обсяги і вартість реальним витратам. Окрему увагу слідство приділяє можливим ознакам фіктивних будівельних контрактів.

    За словами співрозмовників у правоохоронних органах, у неформальних розмовах фігурує версія про так звані «відкати», які могли сягати близько 30% від вартості контрактів. За цією версією, частина коштів нібито передавалася готівкою представникам керівництва громади.

    Фігурантом перевірки, за даними джерел, може бути нинішній очільник громади Денис Коротенко, якого у місцевих політичних колах називають людиною, пов’язаною з бізнесменом Веміром Давітяном.

    Додаткову увагу правоохоронців привернула інформація про те, що у 2024 році Коротенко нібито придбав дорогий особняк у передмісті Запоріжжя. За даними джерел, вартість нерухомості могла становити близько 400 тисяч доларів. Продавцем будинку, за цією ж інформацією, був один із місцевих футболістів.

    Наразі слідчі аналізують рух бюджетних коштів, підрядні договори та обсяги виконаних робіт. У разі підтвердження фактів зловживань справа може перерости у масштабне антикорупційне розслідування щодо використання військового ПДФО на рівні місцевого самоврядування.

  • На ремонті Трипільської ТЕЦ розікрали понад 50 млн грн — поліція

    На ремонті Трипільської ТЕЦ розікрали понад 50 млн грн — поліція

    Правоохоронці викрили схему розкрадання понад 50 мільйонів гривень під час проведення ремонтних робіт на Трипільська ТЕЦ. За даними поліції, у справі фігурують шість осіб.

    Слідство встановило, що йдеться про зловживання під час виконання робіт із відновлення та ремонту обладнання теплоелектроцентралі. За попередніми даними, кошти могли бути привласнені через завищення вартості матеріалів, фіктивні обсяги виконаних робіт та проведення розрахунків із підконтрольними структурами.

    Завідувач господарства відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб Тернопільської обласної прокуратури Віталій Гевко не зміг пояснити НАЗК походження значної кількості готівки в декларації за 2024-й

    Перевірка проводилася з жовтня 2025 по січень 2026. В Гевка виявили недостовірні дані в розділах про нерухомість (невідповідність площі об’єкта та інші розбіжності з реєстром речових прав) та автівки дружини (невідповідність вартості авто даним реєстру транспортних засобів).

    Прокурором не задекларовано дохід у розмірі 14 тис. доларів, отриманий від матері Ніни Дмитрівни Гевко у 2024 році. НАЗК визнало ці кошти доходом, а не допомогою між членами сім’ї, оскільки мати не була вказана як член сім’ї в декларації.

    Значні розбіжності в розділі “готівка”. Задекларовано 89 тис. доларів, 200 тис. гривень та 3 тис. євро, але НАЗК розрахувало, що реально можливі заощадження з урахуванням офіційних доходів за багато років, прожиткового мінімуму та витрат на майно становлять лише 1,22 млн гривень. Розбіжність склала понад 2,85 млн грн.

    У розділі про цінне рухоме майно (картина та годинник TAG Heuer) відомості не вдалося підтвердити через відсутність документів.

    Загальна сума недостовірних відомостей, за якими встановлено відхилення від достовірних даних, склала 3,67 млн гривень.

    НАЗК дійшло висновку, що в діях посадовця є  ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 ККУ (внесення недостовірних відомостей до декларації на суму понад 750 прожиткових мінімумів).

    Правоохоронці провели низку обшуків та вилучили фінансову документацію, носії інформації та інші докази, що можуть підтверджувати протиправну діяльність. Наразі шістьом фігурантам повідомлено про підозру. Їм інкримінують привласнення та розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а також службове підроблення.

    У межах кримінального провадження триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють роль кожного учасника схеми та перевіряють можливу причетність інших осіб. Також вирішується питання про обрання запобіжних заходів підозрюваним.