Hronikanovostej.com

Позначка: будівництво

  • У Харкові стартує будівництво онкоцентру за 3 млрд: ціни на матеріали суттєво завищені

    У Харкові стартує будівництво онкоцентру за 3 млрд: ціни на матеріали суттєво завищені

    У Харкові розпочали будівництво нового обласного онкоцентру вартістю понад 3 мільярди гривень, профінансованого у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА уклав угоду з консорціумом «Білдінг Груп», який має завершити першу чергу об’єкта до кінця 2028 року. Планується зведення лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів та облаштування укриття на понад тисячу осіб.

    Попри важливість проєкту, журналісти «Наших грошей» виявили ознаки можливих завищень у кошторисі. Частина будівельних матеріалів зазначена за цінами, що перевищують ринкові. Наприклад, керамічна цегла у документах коштує майже вдвічі дорожче, ніж у місцевих постачальників, а вартість гіпсових сумішей — у кілька разів вища за пропозиції великих ритейлерів. Також у графі транспортування матеріалів нерідко стоять нулі, що може означати «вбудовану» вартість доставки без розшифрування. За попередніми оцінками, лише за трьома позиціями потенційна переплата може сягати близько 30 мільйонів гривень.

    Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

    Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

    Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

  • Продав одну квартиру двом людям: керівнику будкомпанії в Білій Церкві оголосили підозру за шахрайство

    Продав одну квартиру двом людям: керівнику будкомпанії в Білій Церкві оголосили підозру за шахрайство

    У Білій Церкві поліція затримала директора будівельної компанії, який, за даними слідства, продав одну і ту саму квартиру двом різним покупцям і отримав майже 1,9 млн грн. Фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190 ККУ — шахрайство в особливо великих розмірах.

    За версією слідства, директор уклав угоду з жінкою на придбання квартири, попри те, що це житло вже було раніше реалізоване іншому інвестору. Квитанції про оплату, за даними правоохоронців, він підписував особисто.

    Чоловіка затримано, йому інкримінують заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, вчинене в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України). Слідчі перевіряють можливі інші епізоди за схожою схемою та встановлюють додаткових потерпілих.

    Телеграм-канал «Викривач» припускає дотичність до історії осіб із оточення місцевих депутатів Євгена та Марини Ткаленків.

    Депутати Євген і Марина Ткаленки раніше фігурували в публікаціях про земельний конфлікт навколо ділянки на вул. Спартаківській у Білій Церкві. Нині власником землі є кооператив «ЖБК Гетьман», а забудовою займається «Житлобуд БЦ». Зв’язок цих проєктів із поточною кримінальною справою слідство не підтвердило.

    Справу розслідують слідчі поліції Київщини; санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    Бюро економічної безпеки у Львівській області викрило суттєве завищення вартості будівельних матеріалів під час будівництва укриття для Львівського ліцею імені Героїв Крут. За результатами перевірки фахівці встановили, що ціни у кошторисі перевищували ринкові на 8,6 мільйона гривень.

    Під час аналізу документації виявилося, що частина матеріалів у проєкті оцінена значно дорожче, ніж насправді коштує на ринку. Після цього БЕБ звернулося до місцевої влади з рекомендацією скоригувати суму договору. Замовник дослухався, і вартість будівництва була знижена, що дозволило уникнути нецільового використання коштів міжнародної допомоги.

    За даними системи Prozorro, йдеться про тендер на будівництво укриття для ліцею, який реалізується у межах програми Ukraine Facility — фінансової ініціативи ЄС для підтримки України. Загальна сума робіт становила майже 55 мільйонів гривень, з яких понад 46 мільйонів мали профінансувати коштом Євросоюзу.

    Підрядником будівництва стала компанія ТОВ «Компанія інстал груп» зі Старого Самбора. Договір із нею підписали 13 серпня цього року на суму 45,2 мільйона гривень із ПДВ, а завершення робіт заплановано до кінця 2025 року.

    Варто зазначити, що це вже не перший випадок, коли у проєктах будівництва для цього ж ліцею виявляють завищення. Ще в червні 2025 року журналісти повідомляли про ціни на кондиціонери, завищені у 18 разів, а також на інші матеріали, що перевищували ринкові показники у десять разів.

    Завдяки оперативному реагуванню вдалося запобігти розтраті понад 8 мільйонів гривень міжнародних коштів, призначених для забезпечення безпеки дітей.

  • Як під прикриттям допомоги ветеранам розквітає корупція

    Як під прикриттям допомоги ветеранам розквітає корупція

    В Україні стартувала масштабна програма будівництва так званих ветеранських просторів, яка, за даними міжнародного детективного бюро Absolution, перетворюється на чергову схему розкрадання державних коштів.

    Під приводом підтримки ветеранів чиновники та наближені до влади бізнесмени отримують мільйонні підряди без конкуренції. Майже в усіх випадках тендери виграють фірми, пов’язані з місцевими політиками або посадовцями.

    Так, 21 жовтня Івано-Франківська обласна рада уклала угоду з ТОВ «Степ Солар» на будівництво ветеранського простору на вулиці Б. Хмельницького, 57. Вартість робіт — 111,3 млн грн. Компанія пов’язана з депутатом облради від «Слуги народу» Олегом Качуром. Конкурентів на тендері не було.

    У Луцьку 15 жовтня управління капітального будівництва міськради підписало договір із ТОВ «Волиньекобуд» на 81,8 млн грн. Фірма зареєстрована у селі Смідин, рідному населеному пункті нардепа Ігоря Гузя, і вважається близькою до нього. І знову — жодного конкурента.

    У Бучі 13 жовтня департамент регіонального розвитку Київської ОДА уклав контракт на 139,9 млн грн з консорціумом «Будівельні ініціативи». Створене у червні 2025 року об’єднання пов’язане з колишнім депутатом Денисом Нюньком, соратником ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Конкуренції — нуль.

    А в Кривому Розі 2 вересня підряд на 132,2 млн грн отримало ТОВ «Сапсан-КР», яке вже неодноразово вигравало тендери від міськради. У 2023 році поліція з’ясувала, що фірма підконтрольна голові міського управління капітального будівництва Валерію Катькіну. Попри це, компанія продовжує отримувати мільйонні контракти без конкуренції.

    Будівництво ветеранських просторів, покликаних стати символом підтримки захисників, дедалі більше виглядає як новий інструмент для відмивання коштів під прикриттям благородної мети.

  • Як депутат Бучанської міськради Олександр Таможній розподіляв землю для забудовників

    Як депутат Бучанської міськради Олександр Таможній розподіляв землю для забудовників

    Колишній депутат Бучанської міської ради Олександр Таможній, чоловік прокурорки, який зараз є кандидатом на посаду заступника керівника Проєктного інституту СБУ, опинився в центрі уваги через масштабні земельні схеми у Бучі.

    У період з 2011 по 2015 роки Таможній фактично очолював фракцію “Партії регіонів” в міській раді. Його діяльність часто супроводжувалася скандалами: у 2018 році він придбав автомобіль Lexus LS 460 за ціною удвічі нижчою за ринкову, що призвело до складання протоколу НАЗК через несвоєчасне подання повідомлення. Також він організовував пікети та знесення парканів біля будинків бізнесменів, щоб відволікти увагу від громадського протесту.

    Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

    Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

    Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

    Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

  • Підряд на 239 мільйонів віддали фірмі з оточення Труханова: ремонт шляхопроводу на Рональда Рейгана

    Підряд на 239 мільйонів віддали фірмі з оточення Труханова: ремонт шляхопроводу на Рональда Рейгана

    У Києві ТОВ «Ростдорстрой» отримало підряд на ремонт шляхопроводу на вулиці Рональда Рейгана вартістю 238 мільйонів 780 тисяч гривень. Інформація про переможця конкурсу опублікована на порталі «Прозорро».

    Як зазначає видання «КиївВлада», компанія належить оточенню ексмера Одеси Геннадія Труханова. Підряд віддали без конкуренції, що викликає занепокоєння щодо прозорості процесу.

    Будівельні роботи мають завершитися до кінця 2026 року. Проєкт включає заміну опор шляхопроводу, оновлення зовнішнього освітлення та дощової каналізації, а також встановлення ліфтів до станції швидкісного трамваю. Шляхопровід був введений в експлуатацію у 1999 році.

    За даними аналітичної системи YouControl, «Ростдорстрой» зареєстровано в Одесі у 2005 році. Статутний капітал компанії – 5,13 млн грн. Кінцеві бенефіціари — Євген Коновалов і Юрій Шумахер. Засновник — австрійська компанія «Юттема АУ ГмбХ», директор — Олексій Андрюшин.

    Компанія входить до групи підприємств Шумахера та Коновалова, що спеціалізується на будівництві доріг та автомагістралей. Юрій Шумахер є депутатом Одеської міської ради, членом фракції «Довіряй справам», яка представляє партію ексмера Одеси Геннадія Труханова.

    Раніше «Київавтодор» уклав із «Ростдорстроєм» вже сім контрактів на загальну суму 2,13 млрд грн, включно з поточним. У червні 2023 року компанія виконувала реконструкцію Дегтярівського шляхопроводу. Наразі Нацполіція перевіряє можливі факти розтрати та привласнення бюджетних коштів під час виконання робіт.

  • Україні доведеться відкрити ринок праці для мігрантів з Азії

    Україні доведеться відкрити ринок праці для мігрантів з Азії

    В українському політичному дискурсі зростає консенсус: демографічна яма і повоєнна відбудова штовхають країну до керованої трудової міграції. Ексміністр Дмитро Кулеба визнає, що «можливо, доведеться відкривати країну для Бангладешу, Непалу, Індії, Філіппін, В’єтнаму». Президент KSE і радник ОП Тимофій Мілованов говорить про критичний дефіцит кадрів і попереджає: імпорт працівників рахується не «десятками тисяч, а мільйонами». Експерти, опитані порталом «Коментарі», пояснюють, як це позначиться на економіці, поверненні українців і суспільній напрузі.

    Україна входить у фазу, коли відбудова потребуватиме масових рук — від будівництва ГЕС, портів і аеропортів до модернізації залізниці. Політексперт Володимир Цибулько вважає, що запит вимірюватиметься мільйонами позицій: іноземні підрядники (зокрема європейські і турецькі) привозитимуть команди разом із технікою; внутрішній ринок всотуватиме додаткових працівників у будкомплексі. На його думку, інтеграція не стане шоком: наявні спільноти вже приймають українські «правила гри», створюють релігійні інфраструктури без антидержавних жестів і вчать мову.

    Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

    Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

    Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

    Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

  • Скандальні тендери в Києві тривають, а техногенна загроза на Поштовій площі ігнорується

    Скандальні тендери в Києві тривають, а техногенна загроза на Поштовій площі ігнорується

    Київська міська влада нарешті визначилася з компанією, яка займеться демонтажем цеху №5 заводу «Більшовик», аби продовжити реконструкцію Шулявського шляхопроводу. За ці роботи місто заплатить 121,12 млн грн консорціуму «Промбуд Технолоджи» – структурі, створеній менше ніж за два тижні до оголошення закупівлі. Сума договору є динамічною та не враховує інфляційних ризиків та витрат на матеріали, що означає можливе подальше збільшення фінансування.

    Процедура закупівлі перетворилася на скандал: найдешевші пропозиції були відхилені, а учасника ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”» тричі дискваліфікували через нібито недостовірні дані. Попри те, що саме цей учасник домігся скасування результатів тендеру в Антимонопольному комітеті, фінальне рішення все ж прийнято на користь новоствореного консорціуму. Формальні юридичні перепони знято, і Київ рухається до чергового масштабного демонтажу.

    Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

    Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

    Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

    Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

  • Реконструкція офісу ДБР у Тернополі обійшлася державі на мільйон дорожче

    Реконструкція офісу ДБР у Тернополі обійшлася державі на мільйон дорожче

    Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі у Тернополі за 35,4 млн грн. Проєкт передбачає заходи з енергозбереження та облаштування захисної споруди цивільного захисту. Проте аналіз ринкових цін на матеріали та зарплатні витрати свідчить про ймовірну переплату щонайменше на 1 млн грн.

    Підряд отримала компанія «Тербудгруп», яка не мала конкурентів на торгах. За даними системи «Прозорро», договір укладено 2 жовтня 2025 року. Фінансування здійснюється з державного бюджету, а ціна включає 487 тис. грн на покриття ризиків та 1 тис. грн на інфляцію.

    Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

    Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

    Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.

  • Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    У Маяках на Одещині міжнародні кошти, призначені для захисту дітей, можуть опинитися під питанням ефективності використання: Управління житлово-комунального господарства Маяківської сільської ради уклало договір із ТОВ «СПК Флагман» на будівництво укриття при ліцеї на вулиці Преображенській, 69-А вартістю 117,44 млн грн. Об’єкт, який фінансується в межах програми Ukraine Facility, має бути збудований до квітня 2026 року і розрахований на розміщення до 1 000 осіб.

    Офіційна сума контракту привернула увагу експертів після порівняння кошторисних позицій із середніми ринковими цінами. У проєкті арматуру закладено по 49 тис. грн за тонну при ринковій ціні близько 32 тис. грн, кубометр бетону — по 4,3 тис. грн замість середніх 3,3 тис. грн, а протипожежні двері EI60 по 14,7 тис. грн за квадратний метр при ринкових 6,4 тис. грн. Лише за цими трьома позиціями, за підрахунками аудиторів, переплата перевищує 5 млн грн.

    На конкурс подавалися й інші пропозиції зі значно нижчою вартістю. Компанія «Буд Інжинірінг» пропонувала виконати роботи за 99 млн грн, «Омерта» — за 106 млн грн, «Берг Групп» — за 108,73 млн грн. Попри це їхні пропозиції були відхилені замовником; у документації замовника вказано як підстави відхилення «нечитабельні файли» та «помилки в документах».

    Керівництво Маяківської сільради, чиє ім’я фігурує серед відповідальних осіб, очолює Віктор Дяченко. Підписання угоди з однією з найдорожчих пропозицій викликає занепокоєння у фахівців з публічних закупівель і активістів, оскільки йдеться про використання міжнародного фінансування для об’єкта безпеки дітей.

    Замовлення укриття для ліцею має очевидну соціальну значущість: оснащення сховища для тисячі людей теоретично підвищує рівень готовності громади до небезпек. Разом з тим помітна диспропорція між пропозицією-переможцем і дешевшими конкурентами, а також невідповідності в ціноутворенні окремих матеріалів створюють ризики неефективного витрачання ресурсів і знижують довіру до прозорості тендеру.