Hronikanovostej.com

Позначка: бпла

  • Генштаб: ЗСУ уразили пункт управління ЧФ РФ у Севастополі та низку цілей у РФ

    Генштаб: ЗСУ уразили пункт управління ЧФ РФ у Севастополі та низку цілей у РФ

    У період 21 квітня та в ніч на 22 квітня підрозділи Сил оборони України завдали серії ударів по військових об’єктах російських окупаційних сил у тимчасово окупованому Криму, на території Російської Федерації та на окупованих територіях України.

    Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За даними українського командування, операції були спрямовані на ураження ключових елементів системи управління, координації та застосування сил противника, зокрема безпілотних підрозділів і командних структур.

    Одним із головних епізодів став удар по пункту управління рухом військових кораблів “Стрілецький” у Севастополі, що на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, цей об’єкт належить до структури Чорноморський флот РФ і відповідає за координацію переміщення кораблів та управління морською обстановкою в Чорному морі. Українська сторона наголошує, що подібні пункти є важливими для забезпечення оперативної діяльності флоту РФ у регіоні, особливо в умовах бойових дій.

    Окремо повідомляється про серію ударів по пунктах управління безпілотними літальними апаратами на території Росії та поблизу лінії фронту. Зокрема, уражено об’єкти в районах населених пунктів Коровяковка та Тьоткіно у Курській області РФ, а також у районі Добролюбівка на Харківщині, де, за даними Генштабу, функціонував пункт управління БпЛА “Молнія”. Ці структури, як зазначається, використовувалися для координації розвідувальних і ударних безпілотників.

    Також українські сили завдали ураження по командно-спостережних пунктах російських підрозділів у прикордонних районах РФ — поблизу населених пунктів Вязове та Високе у Бєлгородській області. За оцінкою українського командування, ці об’єкти були задіяні в управлінні підрозділами, що діють на українському напрямку.

    Окремо повідомляється про ураження командно-спостережного пункту поблизу населеного пункту Затишне, а також району зосередження особового складу російських військ у районі Графське на тимчасово окупованій території Донецької області. У Генштабі зазначають, що удари по скупченнях живої сили спрямовані на зниження наступального потенціалу противника та ускладнення його логістики.

    У Генеральному штабі ЗСУ підкреслюють, що втрати противника та масштаби завданих уражень наразі уточнюються. Операції, за словами українського командування, є частиною системних дій зі зниження бойових можливостей російської армії, насамперед у сфері управління, розвідки та координації підрозділів на різних напрямках фронту.

  • Атака дронів на Суми: 15 постраждалих, серед них діти, пошкоджено медзаклад

    Атака дронів на Суми: 15 постраждалих, серед них діти, пошкоджено медзаклад

    У ніч на 21 квітня російські війська здійснили масовану атаку ударними безпілотниками по Суми. Внаслідок обстрілу зафіксовано влучання в медичний заклад та житлові квартали. Кількість постраждалих зросла до 15 осіб, серед них — троє дітей.

    Про наслідки атаки повідомили міський голова Артем Кобзар, начальник Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко, поліція регіону та очільник Сумської області Олег Григоров.

    За словами міського голови, у місті пролунала серія потужних вибухів. Найбільше постраждав Зарічний район, де зафіксували понад п’ять влучань у різних локаціях.

    «Ворог продовжує атакувати наше місто. Зафіксовано численні прильоти у житловій забудові — вибито вікна, пошкоджено будинки, горять автомобілі», — повідомив Кобзар.

    Окремо він підтвердив влучання в дах одного із закладів охорони здоров’я. За попередніми даними, будівля зазнала пошкоджень, однак інформація про стан пацієнтів і персоналу уточнюється.

    Перші повідомлення від влади свідчили про кількох травмованих. Зокрема, за словами Кривошеєнка, серед постраждалих була 17-річна дівчина, яку разом із двома дорослими госпіталізували. Ще одному постраждалому допомогу надали на місці.

    Згодом у поліції Національна поліція України уточнили, що кількість постраждалих зросла до шести осіб, і попередили, що цифри можуть змінюватися у міру надходження нової інформації.

    Пізніше очільник області Олег Григоров повідомив про 15 постраждалих. Серед них — троє дітей: дівчата віком 13, 15 та 17 років. Усі вони госпіталізовані та перебувають під наглядом медиків.

    За словами посадовця, більшість поранених — люди старшого віку. Частина з них отримала травми від уламків скла та вибухової хвилі.

    Унаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, вибито вікна у багатоповерхівках, зафіксовано займання автомобілів. Також пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема медичний заклад.

    На місцях ударів працюють рятувальники, медики та правоохоронці. Триває обстеження територій, ліквідація наслідків та фіксація руйнувань. Інформація щодо масштабів пошкоджень і можливих нових постраждалих уточнюється.

    Російські війська системно застосовують ударні безпілотники для атак по українських містах, часто в нічний час. Основною ціллю стає цивільна інфраструктура, що призводить до руйнувань житла та поранень серед мирного населення.

    Суми, розташовані неподалік кордону з Росією, регулярно зазнають обстрілів різними видами озброєння — від артилерії до дронів-камікадзе.

    Місцева влада закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози атак.

  • РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», заявив про спробу його вбивства внаслідок атаки російського безпілотника. За його словами, вночі в будинок, де він перебував, влучив керований реактивний дрон типу «Шахед», унаслідок чого житло було зруйноване, а сам він отримав травми.

    Про інцидент повідомив сам Сергій Бескрестнов у соціальних мережах. Він зазначив, що атака сталася раптово, а удар безпілотника припав безпосередньо на будівлю.

    «Сьогодні вночі росіяни спробували мене вбити. Керований реактивний “Шахед” врізався у стіну мого будинку. Будинку в мене більше немає», — написав Бескрестнов.

    За його словами, під час удару він перебував у будинку і зазнав поранень, однак зміг вижити. Деталі щодо характеру травм наразі не уточнюються. Водночас він наголосив, що дивом залишився живий після прямого влучання дрона.

    Сергій Бескрестнов є відомим в Україні експертом у сфері безпілотних технологій і радіоелектронної боротьби. Він активно аналізує російські атаки дронами та публічно коментує особливості їх застосування. Його діяльність часто пов’язана з оцінкою технічних характеристик ударних БпЛА, зокрема дронів-камікадзе типу «Шахед», які Росія регулярно використовує для атак по території України.

    За відкритими даними, дрони цього типу застосовуються для ураження як інфраструктури, так і житлових об’єктів. Вони можуть долати значні відстані та використовуються як інструмент масованих атак, особливо в нічний час. Українська сторона неодноразово заявляла про модернізацію цих безпілотників, зокрема покращення їхньої навігації та точності.

    Інцидент із Бескрестновим може свідчити про цілеспрямовані спроби ураження не лише об’єктів інфраструктури, а й конкретних осіб, пов’язаних із сектором оборони. Водночас офіційні органи наразі не робили окремих заяв щодо цієї події, а інформація базується на повідомленні самого постраждалого.

    На тлі останніх атак Росії по українських містах застосування дронів-камікадзе залишається однією з ключових загроз. Сили протиповітряної оборони регулярно збивають значну частину таких безпілотників, однак окремі з них досягають цілей і завдають руйнувань.

    У випадку з Бескрестновим удар призвів до повного знищення житлового будинку. Масштаби пошкоджень підтверджують високу руйнівну силу безпілотника, навіть попри його відносно невеликі розміри порівняно з ракетами.

    Сам радник після інциденту заявив, що продовжить свою діяльність, попри атаку. Його реакція свідчить про намір і надалі працювати у сфері аналізу дронових загроз і протидії їм.

    Наразі невідомо, чи розслідується цей випадок як окремий епізод цілеспрямованої атаки. Також не уточнюється, чи були інші постраждалі внаслідок удару.

    Таким чином, нічна атака на радника Міноборони стала ще одним прикладом використання Росією безпілотників для ударів по Україні. Попри отримані травми та втрату житла, Сергій Бескрестнов вижив, а обставини інциденту потребують подальшого з’ясування.

  • Масована атака дронів по Україні і вибухи в РФ: що сталося в ніч на 20 квітня

    Масована атака дронів по Україні і вибухи в РФ: що сталося в ніч на 20 квітня

    Ніч на 20 квітня ознаменувалася новою хвилею атак російських безпілотників по території України, а також ударами дронів по об’єктах у самій Росії. Під обстрілами опинилися Харків, Київська та Дніпропетровська області, тоді як у російському Туапсе повідомляли про вибухи на стратегічній інфраструктурі. Паралельно на міжнародній арені відбулися важливі політичні сигнали — від заяв про згортання переговорів між США та Іраном до нових ініціатив України у сфері протиповітряної оборони.

    У Харкові під ранок пролунала серія вибухів — місто атакували ударними безпілотниками. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов. Один із дронів влучив у Основ’янському районі, внаслідок чого щонайменше двоє людей отримали поранення. Постраждалим надали медичну допомогу, а на місці працювали екстрені служби.

    Також під атакою опинилася Київська область. У Броварському районі вночі російські безпілотники вдарили по житловій забудові. За інформацією місцевої влади, було пошкоджено щонайменше два приватні будинки. В одному з них виникла пожежа, яку рятувальники оперативно ліквідували. Очільник обласної військової адміністрації повідомив, що внаслідок атаки постраждав 51-річний чоловік — його госпіталізували.

    Інтенсивні обстріли тривали й у Дніпропетровській області. Протягом ночі регіон зазнав майже двох десятків атак із застосуванням різних видів озброєння — безпілотників, артилерії та керованих авіабомб. Найбільших руйнувань зазнала Нікопольщина, де пошкоджено підприємства, інфраструктурні об’єкти, приватні будинки та багатоповерхівку. За попередніми даними, поранення отримали п’ятеро людей, троє з них перебувають у лікарні. Серед постраждалих — 74-річний чоловік у важкому стані.

    У Кривому Розі після одного з ударів виникла пожежа, також зафіксовано пошкодження житлових будинків і об’єктів інфраструктури. Ще один постраждалий — 39-річний чоловік — лікується амбулаторно. У Синельниківському районі атаки спричинили займання приватного будинку та господарських споруд, а також пошкодження в кількох громадах.

    Водночас повідомлення про вибухи надходили і з території Росії. У місті Туапсе, що на узбережжі Чорного моря, дрони атакували портову інфраструктуру та нафтопереробний завод. Після влучань на об’єктах виникли пожежі, у мережі поширилися відео з густим димом та кількома осередками займання. Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв підтвердив атаку, повідомивши про загибель однієї людини та поранення ще однієї.

    Крім промислових об’єктів, уламки безпілотників пошкодили і цивільну інфраструктуру в Туапсе — житлові будинки, навчальні заклади, музей та церкву. Також зафіксовано пошкодження газової труби.

    На тлі цих подій загострилася і міжнародна ситуація. За повідомленнями медіа, Іран відмовився від участі у другому раунді переговорів зі США щодо можливого врегулювання конфліктних питань. У Тегерані пояснили це «надмірними вимогами» Вашингтона та нестабільною позицією під час перемовин.

    Водночас в Україні тривають дискусії щодо економічної політики. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд не наполягає на запровадженні ПДВ для фізичних осіб-підприємців. За її словами, партнери погодилися, що це питання є надто чутливим, і наразі шукаються альтернативні джерела наповнення бюджету.

    Ще однією важливою заявою стала ініціатива щодо створення власної системи протиракетної оборони. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що держава планує протягом року розробити власну антибалістичну систему. За його словами, це дозволить зменшити залежність від західних комплексів, зокрема Patriot, і посилити захист від ракетних атак.

    Президент наголосив, що Україна вже співпрацює з кількома державами, зокрема Німеччиною, у напрямку розширення виробництва ракет і розвитку оборонних технологій, однак цей процес потребує часу.

    Таким чином, ніч на 20 квітня продемонструвала одночасне загострення як на фронті, так і в міжнародній політиці. Масовані атаки дронів по українських регіонах, удари по об’єктах у Росії та дипломатичні зрушення формують складну безпекову ситуацію, яка залишається динамічною.

  • Дрони, ШІ і нова тактика: як Іран аналізував війну в Україні перед загостренням

    Дрони, ШІ і нова тактика: як Іран аналізував війну в Україні перед загостренням

    Іран системно аналізував війну Росії проти України, щоб підготувати власну армію до сучасних конфліктів, зокрема протистояння із США та союзниками. Йдеться не лише про загальні спостереження, а про глибоке вивчення тактики, технологій і організації бойових дій, що вже вплинуло на трансформацію іранських збройних сил. Про це свідчить масштабне дослідження Financial Times, яке проаналізувало понад 300 публікацій у спеціалізованих іранських військових виданнях.

    За даними аналізу, іранські військові теоретики та командири протягом останніх п’яти років уважно стежили за розвитком війни в Україні, розглядаючи її як один із ключових прикладів сучасного конфлікту. Особливу увагу приділяли застосуванню безпілотників, штучного інтелекту, кібероперацій та нових методів ведення бою.

    У центрі цих досліджень — ідея асиметричної війни, де слабша сторона може ефективно протистояти сильнішому противнику за рахунок технологій і гнучкої тактики. Саме цей аспект, за оцінками аналітиків, найбільше зацікавив іранське військове керівництво.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі став керівник іранського військового училища Хоссейн Дадванд. У своїх наукових та аналітичних статтях він детально розглядав український досвід, зокрема стійкість оборонної промисловості, швидке масштабування виробництва дронів та використання 3D-принтерів для створення дешевих безпілотників. Ці підходи він пропонував інтегрувати в іранську військову систему.

    Згідно з матеріалами, опублікованими в іранських оборонних журналах, Дадванд закликав до масштабних інвестицій у безпілотні технології, створення мобільних бойових підрозділів і модернізації системи підготовки військових. Окремий акцент робився на впровадженні штучного інтелекту у військову сферу — як у процеси ухвалення рішень, так і в системи озброєння.

    Згодом ці рекомендації частково були реалізовані. Сам Дадванд у публічних коментарях підтверджував, що Іран переглянув навчальні програми, підручники та підходи до підготовки військ, врахувавши досвід війни в Україні. Він наголошував, що одним із ключових уроків стало масове використання дешевих дронів і інтеграція цифрових технологій у бойові операції.

    Аналітики Financial Times підкреслюють, що іранські військові не лише вивчали дії України, а й аналізували тактику Росії. Зокрема, увага приділялася тому, як українські сили змогли адаптуватися до умов війни проти значно сильнішого противника, використовуючи безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та кіберінструменти.

    У ширшому контексті це вписується в глобальну трансформацію військових конфліктів. Як показують сучасні війни, зокрема і конфлікт навколо Ірану, дешеві технології — такі як дрони — можуть суттєво змінювати баланс сил. Наприклад, масоване використання безпілотників у різних регіонах вже створює виклики для традиційних систем ППО, які часто є значно дорожчими.

    Водночас у проаналізованих матеріалах іранських авторів містяться й критичні оцінки власної армії. Високопоставлені командири, зокрема Кіумарас Хейдарі та Абдолалі Пуршасб, визнавали, що Іран недостатньо готовий до нових типів загроз. Вони наголошували на необхідності реформування військової освіти, залучення фахівців і оновлення оборонних закупівель із фокусом на новітні технології — дрони, лазерні системи та космічні платформи.

    Окремий блок досліджень стосується стратегічних сценаріїв майбутніх конфліктів. Зокрема, іранські військові аналізували можливість блокування Ормузької протоки — одного з ключових енергетичних маршрутів світу — шляхом мінування акваторії або захоплення суден. Такі сценарії розглядаються як частина асиметричної відповіді на військовий тиск із боку США та союзників.

    Контекстом цих досліджень стала ескалація конфлікту між Іраном і Заходом у 2026 році. Після ударів США та Ізраїлю по іранських об’єктах Тегеран відповів серією атак із використанням ракет і дронів, а також спробами блокувати стратегічні морські маршрути.

    У цьому протистоянні технологічний фактор відіграє ключову роль. Сучасні війни дедалі більше залежать від штучного інтелекту, автоматизації та швидкого аналізу даних. Деякі аналітики навіть називають конфлікт навколо Ірану «першою війною ШІ», де цифрові системи значно прискорюють ухвалення рішень і ведення бойових дій.

    Водночас досвід України став важливим не лише для Ірану, а й для інших країн. Українська армія за роки війни перетворилася на одного з лідерів у сфері використання дронів і недорогих технологій, які дозволяють ефективно протистояти більш потужним арміям. Цей досвід зараз активно вивчається і впроваджується в різних частинах світу.

    Таким чином, розслідування Financial Times демонструє, що війна в Україні стала глобальним каталізатором змін у військовій сфері. Для Ірану вона стала джерелом практичних уроків, які вже впливають на підготовку військ, розвиток технологій і формування нової військової доктрини. І це свідчить про ширший тренд: сучасні конфлікти дедалі більше визначаються не кількістю техніки чи військ, а здатністю швидко адаптуватися до нових технологічних реалій.

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    Підрозділи безпілотних систем 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» активізували удари по логістичних маршрутах російських військ на Донеччині, зокрема в районі окупованого Донецька та прилеглих населених пунктів. За інформацією українських військових і підтвердженням у медіа, ключові дороги, якими ворог здійснює постачання техніки, боєприпасів і особового складу, перебувають під постійним вогневим контролем ударних дронів.

    Йдеться про низку стратегічно важливих напрямків, серед яких Зугрес, Горлівка, Лисичанськ і ділянки Донецької кільцевої дороги. Саме ці маршрути раніше використовувалися російськими силами як відносно безпечні коридори для логістики. Однак із розвитком українських безпілотних технологій ситуація кардинально змінилася: тепер будь-яка техніка або пересування військ у цих районах перебуває під постійною загрозою ураження.

    Українські військові наголошують, що фактично йдеться про встановлення «вогневого контролю», коли противник не може безпечно переміщати ресурси навіть у тилових районах. За їхніми словами, безпечного тилу для окупаційних сил більше не існує, а кожна виявлена військова ціль може бути оперативно знищена за допомогою БПЛА.

    Ця ситуація є частиною ширшої тенденції у війні, де безпілотні системи відіграють ключову роль у порушенні логістики противника. Згідно з аналітичними оцінками, зокрема звітами Інституту вивчення війни (ISW), українські сили значно посилили удари по російській техніці та транспортних маршрутах за допомогою FPV-дронів. Це ускладнює постачання та може впливати на здатність російських військ проводити наступальні операції.

    Зокрема, у березні 2026 року фіксувалися випадки, коли українські дрони уражали техніку противника на відстані до 50 км від лінії фронту. Це свідчить про розширення радіуса дії безпілотних систем і здатність контролювати не лише передову, а й оперативний тил ворога.

    Російські військові джерела також визнають проблему. За їхніми оцінками, українські FPV-дрони почали активно «кошмарити» логістику навіть на підступах до Донецька, що змушує змінювати маршрути, використовувати додаткові засоби маскування або взагалі відмовлятися від руху у певних районах.

    Експерти підкреслюють, що контроль над логістикою є одним із ключових факторів сучасної війни. Якщо армія не може стабільно доставляти боєприпаси, паливо та підкріплення, її бойова ефективність різко знижується. Саме тому удари по транспортних маршрутах часто мають більший стратегічний ефект, ніж прямі зіткнення на передовій.

    Водночас розвиток безпілотних технологій змінює саму природу бойових дій. Сучасне поле бою дедалі більше нагадує простір, де будь-який рух може бути виявлений і уражений у реальному часі. Як зазначають військові, «кожен виїзд — це ризик», а традиційні способи логістики стають дедалі менш ефективними без додаткового захисту від дронів.

    Таким чином, активізація роботи підрозділів «Азову» на Донецькому напрямку є частиною системної стратегії Сил оборони України, спрямованої на руйнування логістичних ланцюгів противника. Використання ударних БПЛА дозволяє створювати постійний тиск на тилові маршрути російських військ і фактично позбавляє їх можливості безпечно переміщатися навіть на значній відстані від лінії фронту.

  • Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    За інформацією наших джерел, сьогодні планується масштабний обстріл України, через бажання Росії “показати силу”, на фоні виділення Києву військової підтримки на суму 60 млрд доларів державами- членами НАТО.

    “Російські військові пабліки повідомляють, що сьогодні по Україні буде завдано удару “Кинджалами”, “Калібрами”, “Іскандерами” та понад 500 БПЛА.

    У Росії знали про підготовку рішення, щодо 60 мільярдів від НАТО і хочуть продемонструвати свою позицію та силу.

    Ймовірною ціллю росіян в черговий раз можуть стати об’єкти енергетики, тож завтра можливі масштабні перебої з електропостачанням” – зазначає джерело.

  • Дрони вразили нафтохімічний завод у Башкортостані: удар по важливому промисловому центру РФ

    Дрони вразили нафтохімічний завод у Башкортостані: удар по важливому промисловому центру РФ

    У російському місті Стерлітамак (Республіка Башкортостан) 15 квітня 2026 року зафіксовано масштабну атаку безпілотників по промислових об’єктах, які мають значення для військово-промислового комплексу РФ. Під удар потрапив Стерлітамацький нафтохімічний завод — підприємство, що виробляє компоненти для авіаційного пального, синтетичні матеріали та хімічні речовини подвійного призначення.

    За інформацією українських джерел, зокрема командування Сил безпілотних систем, удар завдали українські дрони, які подолали відстань понад 1400–1500 км від кордону. Це один із найдальших підтверджених ударів по об’єктах глибоко в тилу Росії за останній час.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (позивний «Мадяр») заявив, що під ураження потрапило підприємство, яке виробляє авіапаливо, присадки до авіаційного керосину та єдиний у Росії неодимовий синтетичний каучук. Ці матеріали використовуються, зокрема, у виробництві військової техніки, авіації та ракетних систем.

    Водночас у відкритих джерелах і відео з місця подій зафіксовано пожежу та густе задимлення над промисловою зоною Стерлітамака. Очевидці повідомляли про вибухи, а в мережі поширювалися кадри польоту безпілотників і наслідків удару.

    Російська влада частково підтвердила інцидент. Глава Башкортостану Радій Хабіров заявив, що регіон зазнав атаки БпЛА, а пожежа на підприємстві виникла через падіння уламків нібито збитих дронів. Водночас офіційна версія традиційно применшує масштаби пошкоджень.

    Стерлітамак є одним із ключових центрів хімічної та нафтохімічної промисловості Росії. У місті зосереджені підприємства, що виробляють широкий спектр продукції: від синтетичних каучуків і полімерів до компонентів для вибухових речовин і боєприпасів. Зокрема, іонол — присадка до авіаційного пального, що виготовляється на місцевому заводі, використовується у військовій техніці та авіації.

    За оцінками експертів, такі підприємства є важливими елементами військової інфраструктури РФ, адже забезпечують виробництво матеріалів для оборонної промисловості. Саме тому вони дедалі частіше стають цілями ударів.

    Атака на Стерлітамак не є поодиноким випадком. Починаючи з 2024 року, Башкортостан та інші віддалені регіони Росії регулярно зазнають ударів безпілотників по об’єктах паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, раніше атакувалися нафтопереробні заводи в Уфі та Салаваті, що також призводило до пожеж і тимчасових перебоїв у роботі підприємств.

    У 2026 році такі удари стали більш системними і технологічно складними. За словами експертів, збільшення дальності польоту безпілотників дозволяє вражати об’єкти в глибокому тилу, які раніше вважалися відносно безпечними.

    Аналітики також звертають увагу на стратегічну мету подібних операцій. Йдеться не лише про фізичне знищення інфраструктури, а й про створення економічного тиску на Росію, зниження її виробничих можливостей та ускладнення логістики постачання ресурсів для війни.

    Зокрема, удари по нафтохімічних підприємствах можуть впливати на виробництво пального, мастил і компонентів для озброєння. Це, своєю чергою, може позначатися на боєздатності армії РФ у довгостроковій перспективі.

    Попри це, російська сторона намагається демонструвати контроль над ситуацією, заявляючи про ефективну роботу ППО та відсутність значних руйнувань. Однак регулярність таких атак свідчить про те, що система захисту стратегічних об’єктів має вразливості.

    Таким чином, удар по нафтохімічному заводу в Стерлітамаку став черговим підтвердженням зміни характеру війни. Лінія фронту дедалі більше розмивається, а бойові дії поширюються на глибокий тил противника. Це підкреслює зростаючу роль безпілотних технологій та високоточної зброї у сучасному конфлікті, де важливими стають не лише території, а й промислові та економічні ресурси.

  • Сили оборони вдарили ракетами SCALP по складу дронів біля Донецька — Генштаб

    Сили оборони вдарили ракетами SCALP по складу дронів біля Донецька — Генштаб

    Підрозділи Сил оборони України протягом понеділка та в ніч на 14 квітня завдали серії високоточних ударів по важливих військових об’єктах російських військ, зокрема по місцях зберігання ударних безпілотників у районі аеропорту «Донецьк» на тимчасово окупованій території. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

    За інформацією військових, ураження об’єкта здійснили підрозділи Повітряних сил із застосуванням крилатих ракет SCALP, а також керованих авіаційних бомб GBU-39. Використання таких типів озброєння свідчить про націленість на точкове знищення важливих елементів військової інфраструктури противника, зокрема складів і технічних майданчиків, пов’язаних із використанням безпілотників.

    Окрім цього, українські ударні дрони атакували склади боєприпасів російських військ у кількох районах. Зокрема, ураження зафіксовано поблизу населеного пункту Азовське в Запорізькій області, а також у районах Урзуфа та Куликівського в Донецькій області. За даними Генштабу, результати ударів уточнюються, інформація про втрати противника та масштаби пошкоджень наразі перевіряється.

    Район аеропорту «Донецьк» уже тривалий час використовується російськими силами як один із ключових тилових вузлів. Через його інфраструктуру здійснюється накопичення техніки, боєприпасів, а також може відбуватися обслуговування і підготовка безпілотників до застосування. Удари по таких об’єктах мають на меті зменшити можливості противника здійснювати регулярні атаки дронами по території України.

    Застосування ракет SCALP (Storm Shadow/SCALP-EG) дозволяє уражати цілі на значній відстані з високою точністю, включно з укріпленими або добре захищеними об’єктами. Ці ракети призначені для знищення складів, командних пунктів та логістичних центрів. Водночас керовані авіаційні бомби GBU-39 (Small Diameter Bomb) використовуються для точкового ураження цілей із мінімальними побічними руйнуваннями, що є важливим у разі атак по об’єктах, розташованих поблизу населених пунктів.

    Комбіноване застосування різних типів високоточної зброї, а також ударних безпілотників свідчить про системний підхід до ураження цілей і спробу максимально знизити ефективність логістики та бойового забезпечення російських військ.

    Удари по складах боєприпасів у Запорізькій та Донецькій областях є частиною ширшої стратегії Сил оборони України, спрямованої на порушення ланцюгів постачання противника. Знищення запасів боєприпасів і техніки може безпосередньо впливати на інтенсивність бойових дій на передовій, обмежуючи можливості російських підрозділів вести активні наступальні або оборонні операції.

    Такі дії також спрямовані на зменшення кількості ударів по українських містах, оскільки значна частина безпілотників, які використовує Росія, запускається або обслуговується саме на подібних тилових об’єктах.

    Загалом, останнім часом Сили оборони України активізували удари по військовій інфраструктурі противника в тилу, зокрема по аеродромах, складах, логістичних центрах і місцях базування техніки. Це є частиною стратегії виснаження ресурсів противника та зниження його здатності до ведення війни на тривалий період.

    Водночас Росія продовжує інтенсивно застосовувати ударні безпілотники, ракети та авіаційні засоби ураження проти України, що зумовлює необхідність системних дій у відповідь, зокрема ураження інфраструктури, яка забезпечує ці атаки.