Позначка: Бородянка

  • 5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    В Україні розширили географію тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. 10 вересня Міністерство цифрової трансформації разом із мобільними операторами розпочало повноцінний етап випробувань 5G в Одесі. Під час тестів швидкість передавання даних перевищує 1 Гбіт/с, а середній показник для користувачів перебуває на рівні приблизно 600–700 Мбіт/с. Водночас говорити про комерційний запуск 5G по всій Одесі чи Україні поки зарано: йдеться саме про пілотний проєкт, покликаний перевірити технологію перед майбутнім масштабним розгортанням.

    Фахівці мають оцінити, як обладнання поводиться не лише в лабораторних умовах, а й у реальному місті — серед щільної забудови, великої кількості абонентів, транспорту та постійно мінливого навантаження. Саме такі випробування дозволяють зрозуміти, скільки базових станцій необхідно для стабільного покриття, як поширюється сигнал між будівлями та наскільки добре мережа працює в години пік.

    Одеса стала черговим етапом масштабного пілоту, який Україна проводить протягом 2026 року. Першу тестову зону 5G запустили 12 січня в історичному центрі Львова. Уже наприкінці того ж місяця технологія з’явилася у Бородянці на Київщині, а в лютому оператори почали відкриті випробування в Харкові. У липні до списку приєднався Київ, де пілот охопив центральну частину столиці та низку додаткових локацій. Одеса ще тоді офіційно називалася наступним містом у черзі.

    Причому до фактичного старту нинішнього етапу перші ознаки 5G в Одесі користувачі почали помічати ще в серпні. Місцеві медіа повідомляли, що 10–11 серпня власники сумісних смартфонів уже ловили сигнал нового стандарту в окремих центральних локаціях міста. Тоді це виглядало як підготовчий етап розгортання мережі.

    Для України нинішній запуск має значення ще й тому, що первинний план повноцінного впровадження 5G був затверджений урядом ще у листопаді 2020 року. Запуск нового покоління зв’язку планувався значно раніше, однак повномасштабне вторгнення Росії фактично змінило графік. Міністерство розвитку громад та територій раніше прямо зазначало, що через війну повноцінне розгортання було відкладене, а проєкт відновили вже як пілотний.

    Головна причина обережності — не лише вартість обладнання. Під час воєнного стану використання радіочастотного спектра має безпосередньо узгоджуватися з потребами оборони. Урядова стратегія розвитку електронних комунікацій зазначає, що повноцінне впровадження 5G зараз ускладнене через необхідність забезпечити сумісність цивільних мереж із радіоелектронними засобами спеціальних користувачів, зокрема у ключових для 5G діапазонах 700 МГц та 3400–3800 МГц.

    Додатково в умовах воєнного стану управління використанням радіочастотного спектра для потреб оборони здійснює Генеральний штаб ЗСУ. Тому встановлення нових базових станцій і робота в нових частотах потребують окремих погоджень, щоб цивільне телеком-обладнання не створювало перешкод військовим системам.

    Саме тому нинішній 5G в Одесі — це не аналог ситуації, коли оператор одномоментно вмикає нову мережу на всій території міста. Пілотні зони створюються поступово, а характеристики та навантаження постійно відстежуються.

    За інформацією Мінцифри, в Україні зараз уже працюють близько 340 базових станцій пілотної мережі 5G, а технологію в різних містах випробували понад 3,8 млн унікальних користувачів. Для порівняння, ще під час липневого запуску в Києві НКЕК повідомляла приблизно про 1,5 млн українців, які мали досвід використання 5G. Тоді середня швидкість також становила 600–700 Мбіт/с, а в окремих місцях перевищувала 1 Гбіт/с.

    Дані окремих операторів показують, наскільки активно користувачі випробовують нову технологію. Київстар ще у квітні повідомляв, що лише його 5G-мережею у Львові, Харкові та Бородянці скористалися майже 500 тисяч абонентів, які передали понад 358 ТБ даних. До моменту запуску київського пілоту кількість користувачів 5G у мережі оператора вже перевищила 724 тисячі, а трафік — 755 ТБ.

    У Vodafone статистика також виявилася показовою. У перший день відкритого тестування 5G у Києві до мережі підключилися 135 тисяч клієнтів, які використали понад 25 ТБ трафіку. Середня швидкість становила близько 600 Мбіт/с, а максимальна зафіксована на базовій станції під навантаженням наближалася до 2 Гбіт/с.

    Через місяць Vodafone повідомляв уже про понад 635 тисяч унікальних користувачів своєї 5G-мережі в Києві та 875 ТБ переданих даних. Це підтверджує одну з цілей пілоту — перевірити, як інфраструктура поводиться за масового підключення абонентів, а не лише продемонструвати максимальну швидкість у лабораторії.

    Ще одна перевага 5G полягає не лише в цифрах тесту швидкості. Мережі нового покоління розраховані на значно більшу щільність одночасно підключених пристроїв і можуть забирати частину мобільного трафіку з перевантажених LTE-секторів. Для великих міст це особливо відчутно в центрах, на вокзалах, стадіонах, концертах чи інших локаціях із тисячами людей.

    Саме тому одну з додаткових зон 5G у Львові влітку спеціально відкрили на залізничному вокзалі. Київстар пояснював це високою концентрацією користувачів: так оператор може перевіряти мережу саме за інтенсивного навантаження. У тестовій зоні Львова частка трафіку 5G на той момент уже перевищувала 42% від загальної передачі даних.

    Для звичайного абонента перехід при цьому максимально простий. Якщо смартфон підтримує 5G, має актуальне програмне забезпечення, а SIM-картка вже працює з 4G, у більшості випадків додатково купувати нову SIM не потрібно. Київстар прямо зазначає, що для 5G використовується та сама USIM, що й для LTE. Підключення відбувається автоматично після потрапляння в зону покриття.

    Якщо значок 5G не з’явився, Мінцифри радить спочатку перевірити, чи підтримує конкретна модель смартфона відповідний стандарт, а також налаштування мобільної мережі. Іноді потрібно оновити операційну систему, вимкнути режим енергозбереження, ненадовго активувати режим «У літаку» або перезавантажити телефон. За даними відомства, вже близько 29–30% смартфонів, якими користуються українці, технічно готові до роботи з 5G.

    Важливо й те, що поява 5G не означає швидкого зникнення 4G. LTE ще тривалий час залишатиметься основною мобільною технологією в Україні. Оператори паралельно продовжують розширювати саме 4G-покриття та поступово відмовляються від старого 3G, звільняючи частоти для сучасніших стандартів. Так, Київстар на початку вересня заявив про завершення масового використання 3G: понад мільйон абонентів перевели на 4G, а вивільнений частотний ресурс спрямували на LTE, збільшивши доступний для нього спектр на 25%.

    Таким чином, Одеса стала ще одним великим випробувальним полігоном для майбутньої української 5G-мережі. Від того, як вона покаже себе в умовах щільної забудови, великої кількості мешканців, туристичного навантаження та специфічного радіочастотного середовища портового міста, залежатимуть подальші технічні рішення операторів.

    Однак головне обмеження поки залишається незмінним. Чинна державна стратегія прямо вказує, що широкомасштабне впровадження 5G по всій Україні під час воєнного стану має технічні та безпекові перешкоди. Тому нинішні запуски у Львові, Бородянці, Харкові, Києві та Одесі — передусім підготовка до моменту, коли технологію можна буде масштабувати на всю країну.

    І якщо результати нинішніх тестів збережуться після переходу від невеликих зон до масового покриття, для українських користувачів це означатиме не просто красиву позначку «5G» у верхній частині екрана. Йдеться про мобільний інтернет зі швидкістю в сотні мегабіт за секунду, більшу пропускну здатність у перевантажених місцях та нову основу для цифрових сервісів, бізнесу, дистанційної роботи й майбутньої телеком-інфраструктури країни.

  • Реконструкція будинку 429 у Бородянці: як корупція і бюрократія затягнули відновлення на три роки

    Реконструкція будинку 429 у Бородянці: як корупція і бюрократія затягнули відновлення на три роки

    Будинок №429 на вулиці Центральній у Бородянці став одним із найболючіших символів руйнувань, завданих російською авіацією у березні 2022 року. Дві авіабомби знищили частину багатоповерхівки, забравши життя людей та залишивши мешканців без даху над головою. Проте шлях від трагедії до відновлення розтягнувся на довгі роки через бюрократичні перепони, політичні конфлікти та підозрілі тендерні ігри.

    Лише у червні 2025 року влада оголосила новий тендер на реконструкцію будинку, який роками залишався занедбаним. Мешканці неодноразово наголошували, що розслідування та судові процеси блокували будь-який рух уперед, а сам будинок перетворився на арену корупційних схем.

    Перший тендер на відновлення виграла компанія з російським слідом, що викликало хвилю обурення. Його скасували лише після втручання суду. Загалом спроби замовити проєкти реконструкції проводилися вісім разів, але жодного разу вони не завершилися реальними роботами. Водночас аванс у розмірі 1,16 млн грн отримало ТОВ “БК Укрбудмонтаж-2014” за демонтаж зруйнованих частин, проте мешканці стверджують, що довгий час ніяких робіт фактично не проводилось.

    Новий тендер у 2025 році виграла компанія “Трест КМБ-3”, яка запропонувала відновити будинок за 365 млн грн — на 10 млн менше, ніж інші учасники. За проєктом планується відновлення житла у межах технічних стандартів. Проте місцеві жителі висловлюють недовіру: вони побоюються, що частина робіт буде виконана формально, а закупівлі матеріалів та підрядні угоди залишаться непрозорими.

    Мешканці будинку, які пережили окупацію, обстріли та грабунки, вимагають від влади прозорості на кожному етапі реконструкції. Їхня головна вимога — контроль за використанням бюджетних коштів, тендерною документацією та фактичним виконанням робіт. Для них будинок №429 — не лише житло, а й символ боротьби за справедливість, прозорість і відновлення зруйнованого війною життя.

  • Бородянка після “відбудови”: як 16 мільйонів гривень зникли без сліду

    Бородянка після “відбудови”: як 16 мільйонів гривень зникли без сліду

    Бородянку часто подають як історію успішного відновлення після російського вторгнення. Але за фасадом красивих звітів ховається кримінальне провадження про розтрату майже 17 мільйонів гривень, які мали піти на капітальні ремонти.

    На початку 2024 року Служба відновлення уклала три договори з підрядною фірмою ТОВ «БК «Еліт» на загальну суму 66 мільйонів гривень. За умовами контрактів компанія отримала 16 мільйонів авансу — однак, як з’ясували правоохоронці, жодних реальних робіт так і не було виконано.

    У лютому 2025 року всі угоди були розірвані за згодою сторін. Повернення коштів навіть не вимагалося. У той час, як будинки залишалися невідремонтованими, авансні гроші «подорожували» між афілійованими фірмами. Частину сум просто перевели в готівку через банківські операції, і слідство нині намагається відстежити, куди вони зникли.

    Замість притягнення винних до відповідальності, Служба відновлення знову оголосила тендери. Новими переможцями стали компанії, які вже раніше фігурували в кримінальних розслідуваннях щодо неякісного виконання робіт та завищення вартості. Щонайменше одна з них працювала субпідрядником тієї ж фірми «БК «Еліт», яка «освоїла» аванс і не виконала нічого.

    Ситуація в Бородянці — яскравий приклад, як гроші, виділені на відновлення постраждалих громад, можуть зникати безслідно. Безкарність і відсутність контролю над витрачанням коштів ставлять під сумнів не лише ефективність відбудови, а й саму довіру до державних інституцій.

  • На відбудову Бородянки дали пів мільярда, а будинки стоять у руїнах

    На відбудову Бородянки дали пів мільярда, а будинки стоять у руїнах

    Миколаїв без питної води, Харківщина без відремонтованих доріг, Бородянка — без відновленого житла. Але у той час, коли регіони потерпають від наслідків війни, з державного бюджету витягують мільярди через корупційні схеми, прикриті благими намірами “відбудови”.

    Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року, Миколаїв залишився без джерела централізованого водопостачання. Влада пообіцяла швидке вирішення проблеми. У відповідь Служба відновлення та розвитку інфраструктури Миколаївської області замовила масштабний проєкт — будівництво водозабору з Південного Бугу та прокладання магістрального водогону. Початкова вартість проєкту — 7,44 млрд грн.

    Втім, уже у вересні 2024 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав нову цифру — 8,8 млрд грн. Це — майже утричі більше за бюджет, який обіцяв голова ОВА Віталій Кім. Чому замість оптимізації кошторису ціна зростає — питання без відповіді. А тим часом мешканці Миколаєва досі користуються пунктами роздачі води або купують її за власний рахунок.

    Попри бойові дії й постійні обстріли, у Харківській області через ДП “Дороги Харківщини” продовжують освоювати бюджет на ремонт доріг. Підряд отримують “перевірені” гравці: ТОВ “Євробуд Плюс”, “Славдорстрой”, “Ростдорстрой”, “Автомагістраль-Південь”. Частина об’єктів, які фігурують у звітах, фізично розташовані на території, де тривають бойові дії.

    Виникає питання — чи виконується там хоч якась робота? За даними з відкритих джерел, деякі ділянки ремонтувалися лише “на папері”, а насправді — або залишились недоторканими, або взагалі зруйновані обстрілами.

    У Бородянці, що на Київщині, масштабні руйнування від російської окупації досі не ліквідовані. Водночас держава виділяє сотні мільйонів гривень на відбудову. Частину цих коштів через тендери отримують компанії, пов’язані з політиком Володимиром Карплюком — колишнім мером Ірпеня та лідером партії “Нові обличчя”.

    Серед фірм-отримувачів: “Білд Лайф”, “Будівельна група ‘Ветерани України’”, “Астон Люкс” — разом понад 500 мільйонів гривень. Але реального відновлення постраждалих об’єктів немає. За даними місцевих активістів, частина адрес, на які виділено кошти, — порожні майданчики. Причина — політичне лобіювання, домовленості з посадовцями та відсутність контролю.

    Служби відновлення, Міністерство інфраструктури під керівництвом Олексія Кулеби, Держагентства — всі ці структури повинні б не допускати корупції. Але замість реагування на схеми — мовчання. Публічні запити журналістів і активістів залишаються без відповідей. Керівники регіонів, які мали б звітувати, ігнорують зобов’язання. Усе — “не на часі”.

  • Тендер на відновлення Бородянки отримала фірма з сумнівною історією

    Тендер на відновлення Бородянки отримала фірма з сумнівною історією

    Процес відновлення зруйнованої Бородянки, який фінансується державним бюджетом, виявився підозрілим через участь у тендерах компаній із сумнівною репутацією. Зокрема, 1,5 мільярда гривень, виділених на відновлення міста, можуть стати джерелом нових корупційних скандалів.

    За даними проєкту Bihus.Info, однією з компаній, якій планували перерахувати 376 мільйонів гривень для реконструкції багатоповерхівки, став консорціум «Відновлення». Однак перевірка виявила зв’язки компанії з кіпрськими офшорами, сумнівне фінансування та кримінальні справи її засновників.

    Консорціум «Відновлення» був зареєстрований 13 грудня 2024 року — лише через тиждень після оголошення тендеру. Як з’ясувалося, його створили виключно для участі в цьому конкурсі. Один із засновників консорціуму фігурує у справах про фіктивне підприємництво, легалізацію злочинних доходів і маніпуляції на фондовому ринку.

    Система YouControl також підтвердила зв’язок засновників із компаніями, які мали кримінальне минуле. Це викликає підозри, що діяльність консорціуму є лише прикриттям для заволодіння державними коштами.

    Ще одним учасником тендеру став консорціум «Ветерани України», до якого входять компанії, раніше пов’язані з партією «Нові особи» Володимира Карплюка, ексмера Ірпеня. Один із співвласників цього консорціуму вже мав стосунок до іншої гучної історії — тендеру, де фігурував “мертвий” підрядник.

    Після оприлюднення фактів замовник тендеру вирішив відмовити консорціуму «Відновлення» в перемозі. Однак це лише часткове вирішення проблеми, адже наявність таких гравців у тендерних процесах підриває довіру до прозорості відновлення Бородянки.

    Ситуація навколо відновлення Бородянки ілюструє ширшу проблему в Україні — корупцію під час розподілу бюджетних коштів. У той час як громади очікують швидкого відновлення інфраструктури, тіньові схеми та маніпуляції на тендерах лише затягують процес і посилюють недовіру громадян.