Hronikanovostej.com

Позначка: Bloomberg

  • Трамп похизувався подарунком за сотні мільйонів доларів: новий Air Force One вже готовий до польотів

    Трамп похизувався подарунком за сотні мільйонів доларів: новий Air Force One вже готовий до польотів

    Президент США Дональд Трамп офіційно представив модернізований Boeing 747-8, який після завершення випробувань має поповнити президентський авіапарк Сполучених Штатів та виконувати функції нового Air Force One. Літак, який раніше належав уряду Катару, був переобладнаний для потреб американської адміністрації та вже отримав неофіційну назву «летючий Білий дім». Про презентацію нового борту повідомили журналісти Bloomberg, які були присутні на заході на авіабазі Ендрюс поблизу Вашингтона.

    Виступаючи перед журналістами та військовими на тлі нового літака, Дональд Трамп не приховував захоплення новим повітряним судном. За його словами, модернізований Boeing 747-8 суттєво перевершує нинішні президентські літаки як за розмірами, так і за рівнем оснащення.

    «Завдяки надзвичайній відданості багатьох людей, які сьогодні тут присутні, цей літак був перетворений на летючий Білий дім такого рівня розкоші, якого світ ще не бачив», – заявив президент США під час церемонії презентації.

    Новий літак у складі Військово-повітряних сил США отримав офіційне позначення VC-25B Bridge Aircraft. Його розглядають як тимчасове рішення до завершення програми створення нового покоління президентських літаків Boeing, поставка яких наразі очікується не раніше 2028 року.

    Поява цього літака стала відповіддю на затримки у виконанні багатомільярдного контракту між урядом США та компанією Boeing щодо будівництва двох нових президентських літаків VC-25B. Роботи над ними тривають уже кілька років і неодноразово переносилися через технічні труднощі, кадрові проблеми та зростання вартості проєкту.

    Сам Boeing 747-8 вважається одним із найбільших пасажирських літаків у світі. Його довжина перевищує 76 метрів, а максимальна дальність польоту сягає понад 14 тисяч кілометрів. Саме ця модель стала останньою модифікацією легендарної серії Boeing 747, виробництво якої було завершено у 2023 році.

    Особливу увагу під час презентації привернуло нове забарвлення літака. На відміну від традиційної світло-блакитної кольорової схеми Air Force One, яка використовується ще з часів президента Джона Кеннеді, новий літак отримав біло-бордово-темно-синій дизайн.

    Трамп пояснив, що особисто брав участь у розробці нової концепції зовнішнього вигляду борту.

    «Ми повністю його перефарбували. Це нові кольори – червоний, білий і синій. Нам подобався світло-блакитний, але настав час для змін. Це найелегантніший дизайн. Усе було спроєктовано дуже добре. Це мій смак», – заявив глава Білого дому.

    Нове оформлення вже викликало активне обговорення серед експертів та авіаційних аналітиків. Частина фахівців вважає, що новий дизайн більше відповідає політичному стилю Трампа та нагадує кольори американського прапора, тоді як прихильники класичного Air Force One переконані, що історична схема давно стала символом американської президентської влади.

    За словами президента США, модернізований Boeing 747-8 найближчим часом перейде до етапу льотних випробувань. Після завершення сертифікації та встановлення необхідних систем зв’язку, захисту та безпеки літак зможе виконувати президентські польоти як резервний або тимчасовий борт.

    Окремо Трамп повідомив про необхідність модернізації інфраструктури для обслуговування нового літака. За його словами, через значно більші габарити Boeing 747-8 військовій базі Ендрюс знадобиться новий ангар.

    «Для цих літаків потрібен значно більший ангар. Вони набагато більші за нинішні борти», – зазначив американський президент.

    Ще однією несподіваною заявою стало повідомлення про намір провести демонстраційний проліт нового літака над Вашингтоном. За задумом Трампа, повітряне шоу має відбутися 4 липня під час святкування Дня незалежності США.

    Очікується, що Boeing пролетить над Білим домом та будівлею Капітолію, ставши однією з центральних подій урочистостей.

    Водночас історія появи літака вже викликала політичні дискусії у США. Частина американських політиків звертає увагу на той факт, що літак раніше використовувався урядом Катару. Критики ставлять питання щодо доцільності використання такого борту як президентського літака та наголошують на необхідності додаткових перевірок усіх систем безпеки.

    У Білому домі запевняють, що літак пройшов масштабну модернізацію відповідно до американських військових стандартів. Йдеться про встановлення захищених каналів зв’язку, систем протидії ракетним загрозам, спеціального обладнання для управління державою під час кризових ситуацій та низки інших засобів, які традиційно використовуються на бортах Air Force One.

    Нині функції президентських літаків виконують два модернізовані Boeing VC-25A, створені на базі Boeing 747-200 ще на початку 1990-х років. Через значний вік цих літаків адміністрація США вже давно шукає їм заміну.

    Презентація нового Boeing 747-8 стала не лише авіаційною подією, а й важливим політичним символом для Дональда Трампа. Президент прагне продемонструвати готовність оновлювати президентський авіапарк навіть попри затримки основної програми Boeing. А майбутній проліт нового «летючого Білого дому» над Вашингтоном може стати одним із найяскравіших елементів святкування Дня незалежності США у 2026 році.

  • Іран посилює контроль над Ормузом: нові правила можуть змінити нафтову торгівлю

    Іран посилює контроль над Ормузом: нові правила можуть змінити нафтову торгівлю

    Іран фактично посилив контроль над одним із ключових світових морських маршрутів — Ормузькою протокою, запровадивши нові правила проходу суден і заявивши про необхідність попереднього дозволу на транзит. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними видання, Тегеран заявив, що всі судна, які проходять через протоку, повинні рухатися лише визначеним маршрутом уздовж іранського узбережжя та не можуть обирати альтернативні траєкторії руху. Таким чином Іран ще більше централізує контроль над морським трафіком у регіоні, який є критично важливим для глобальної енергетичної торгівлі, адже через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту нафти та зрідженого газу.

    Окремо Тегеран дав зрозуміти, що нові правила можуть стати основою для майбутнього запровадження платної системи проходу. Йдеться про можливість введення зборів за транзит суден, а також про потенційне розширення механізму страхових платежів. Наразі страхування проходу формально є безкоштовним, однак Іран прямо заявляє, що в майбутньому може монетизувати цю систему, перетворивши її на обов’язкову фінансову умову для всіх суден.

    Фактично це означає формування нового регуляторного режиму, у якому Тегеран отримує додатковий інструмент впливу на міжнародне судноплавство. Крім того, Іран заборонив використання альтернативних маршрутів поза його прибережною зоною, що ще більше обмежує маневреність суден і підвищує залежність від іранських правил та рішень щодо безпеки проходу.

    Раніше західні військово-морські структури рекомендували судновласникам обирати маршрут уздовж узбережжя Оману як більш стабільний і безпечний варіант проходження Ормузької протоки. Ці рекомендації фактично стали альтернативою маршрутизації, яка тепер піддається додатковим обмеженням з боку Ірану.

    На тлі нових правил у медіапросторі з’являлися суперечливі повідомлення про ситуацію в протоці. Зокрема, деякі ЗМІ повідомляли про її можливе повне закриття та військову напругу в регіоні, включно зі звуками пострілів і наказами суднам зупинити рух. Водночас офіційні іранські структури заперечують повне закриття маршруту, заявляючи, що прохід залишається можливим, але лише за умови попереднього погодження та подання заявки.

    Окремо зазначається, що дипломатичні процеси між США та Іраном також зазнали затримок. Переговори, які мали відбутися у Швейцарії, були перенесені на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема після відновлення бойових дій між Ізраїлем та угрупованням «Хезболла» у Лівані. Це ще більше ускладнило міжнародні консультації щодо безпеки в регіоні та стабільності енергетичних маршрутів.

  • Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір адміністрації розглянути новий підхід до організації оборонного виробництва, який може суттєво змінити глобальну систему постачання озброєнь. Йдеться про можливість залучення провідних американських оборонних корпорацій до надання ліцензій на виробництво зброї в Європі та Україні, що дозволило б розгорнути виробничі потужності безпосередньо ближче до зони попиту та прискорити постачання критично важливих систем озброєння.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на посадовців, обізнаних із перебігом обговорень, а також на заяви, зроблені під час саміту «Групи семи» у Франції. За даними джерел, у Білому домі розглядають механізм, за яким американські оборонні компанії зможуть передавати технології та ліцензії європейським і українським підприємствам, що мають відповідні виробничі можливості. Такий крок, за оцінками учасників дискусій, може стати відповіддю на затяжний дефіцит ракет-перехоплювачів та іншого високотехнологічного озброєння, яке є критично важливим для систем протиповітряної оборони України.

    Ключовою причиною обговорення цього підходу є обмеженість виробничих потужностей у самих Сполучених Штатах та значне виснаження запасів після попередніх етапів військової підтримки союзників. Водночас розгортання нового виробництва всередині США потребує тривалого часу, що у нинішніх умовах війни та високої інтенсивності бойових дій розглядається як критичний фактор. Саме тому ліцензійне виробництво за межами США розглядається як більш швидкий та гнучкий інструмент забезпечення союзників необхідним озброєнням.

    Дональд Трамп, коментуючи можливість такого кроку, зазначив, що американські оборонні компанії потенційно зацікавлені у співпраці з іноземними виробниками, і що адміністрація готова детально вивчити цю ініціативу. «Вони хотіли б це зробити, ми розглянемо це питання», — заявив він, підкресливши, що мова йде про практичний інструмент зміцнення обороноздатності союзників.

    Обговорення ініціативи відбувається на тлі активних консультацій у межах «Групи семи», де однією з ключових тем стала нестача систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів, необхідних для захисту від балістичних та крилатих ракет. Лідери країн G7 у Франції наголошували на необхідності збільшення виробництва та пришвидшення постачань Україні, яка щоденно стикається з масованими повітряними атаками.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що питання видачі ліцензій на виробництво озброєнь уже перебуває на стадії детального міждержавного обговорення. За його словами, модель може передбачати залучення як великих європейських оборонних підприємств, так і українських виробників, які вже мають досвід у випуску сучасних систем озброєння або їхніх компонентів. Він підкреслив, що це дозволить суттєво збільшити обсяги виробництва без необхідності повного перенесення технологічних ланцюгів у США.

    Президент Франції Емманюель Макрон також підтвердив, що під час дискусій американська сторона наполягала на активнішій мобілізації оборонної промисловості для підтримки союзників. За його словами, особливу увагу приділено системам ППО та засобам перехоплення повітряних цілей, які залишаються найбільш дефіцитними у поточній безпековій ситуації.

    Аналітики зазначають, що традиційно США дуже обережно підходять до передачі оборонних технологій та ліцензій через ризики, пов’язані з інтелектуальною власністю, контролем за виробництвом та безпекою ланцюгів постачання. Однак у сучасних умовах війни в Європі та глобального зростання попиту на озброєння ця модель поступово трансформується. Уже зараз частина американських систем, зокрема компоненти до ракет для комплексів Patriot, виробляється на території Німеччини, що демонструє можливість розширення географії оборонного виробництва.

    Очікується, що наступним етапом стануть додаткові консультації між США, країнами ЄС та Україною щодо конкретних механізмів ліцензування, юридичних гарантій та контролю за технологіями. У разі реалізації цієї ініціативи може бути створена нова модель міжнародної оборонної кооперації, яка дозволить значно скоротити час виробництва озброєнь і підвищити стійкість постачань у період тривалих конфліктів.

    Таким чином, ініціатива адміністрації Трампа потенційно може стати одним із наймасштабніших переформатувань світового оборонного ринку за останні десятиліття, оскільки передбачає не лише експорт озброєнь, а й фактичну децентралізацію їхнього виробництва з залученням партнерських країн, включно з Україною.

  • SpaceX підірвала Уолл-стріт: Маск за один день став багатшим на $139 млрд

    SpaceX підірвала Уолл-стріт: Маск за один день став багатшим на $139 млрд

    Американський підприємець Ілон Маск встановив безпрецедентний фінансовий рекорд і став першою людиною в історії, чиї статки перевищили позначку в один трильйон доларів. Таких висновків одночасно дійшли аналітики Bloomberg Billionaires Index, Forbes та низки провідних світових фінансових видань після рекордного дебюту компанії SpaceX на фондовому ринку. За оцінками Bloomberg, статки Маска станом на 13 червня перевищили $1,11 трлн, а Forbes також оцінив його капітал приблизно на тому ж рівні. На піку торгів вартість активів бізнесмена могла перевищувати навіть $1,2 трлн.

    Історичний стрибок став можливим після того, як SpaceX провела найбільше IPO в історії світового фондового ринку. Компанія залучила близько $75 млрд, розмістивши понад 555 млн акцій за ціною $135 за папір. Уже в перші хвилини торгів акції відкрилися на рівні $150, а згодом піднімалися до понад $170 за акцію. У результаті ринкова капіталізація компанії перевищила $2,25 трлн, що дозволило SpaceX увійти до числа найдорожчих компаній світу.

    Головним бенефіціаром цього зростання став саме Ілон Маск. За різними оцінками, йому належить близько 39–42% акцій SpaceX, а вартість його пакета після дебюту компанії на біржі оцінюється більш ніж у $700–860 млрд. Разом із частками в Tesla, xAI, Neuralink, The Boring Company та інших активах це дозволило бізнесмену подолати психологічну межу в один трильйон доларів.

    Аналітики наголошують, що ще кілька тижнів тому такий сценарій розглядався лише як теоретичний. Forbes ще на початку червня прогнозував, що IPO SpaceX за заявленою оцінкою компанії може зробити Маска першим трильйонером світу. Однак реальні результати перевершили навіть найоптимістичніші очікування інвесторів. Попит на акції SpaceX виявився рекордним: заявки інвесторів перевищили обсяг пропозиції більш ніж утричі-чотири рази.

    Вихід SpaceX на біржу став не лише особистим тріумфом Маска, а й знаковою подією для всього технологічного сектору. Компанія, яка ще два десятиліття тому була стартапом із амбітними планами освоєння космосу, сьогодні є одним із ключових гравців глобального ринку космічних технологій. Саме SpaceX забезпечує значну частину комерційних запусків у світі, розвиває супутникову мережу Starlink та реалізує програму створення багаторазових космічних кораблів Starship.

    Історія успіху Маска почалася задовго до SpaceX. Наприкінці 1990-х він заробив свої перші великі гроші на продажі компанії Zip2, а згодом став одним із творців PayPal. Отримані кошти бізнесмен інвестував у Tesla та засновану ним у 2002 році SpaceX. Багато експертів тоді вважали його проєкти надто ризикованими, а сам Маск неодноразово опинявся на межі фінансового краху. Проте саме ставка на високотехнологічні галузі зробила його найбагатшою людиною планети.

    Після рекордного IPO відрив Маска від інших мільярдерів став колосальним. Другу позицію в рейтингу найбагатших людей світу посідає співзасновник Google Ларрі Пейдж із капіталом понад $300 млрд. За ним розташовуються Сергій Брін, Джефф Безос, Ларрі Еллісон, Майкл Делл, Марк Цукерберг та інші представники світової технологічної еліти. Навіть найближчий переслідувач Маска має майже вчетверо менші статки.

    Водночас рекорд Маска викликав не лише захоплення, а й хвилю дискусій. Частина економістів вважає, що нинішня оцінка SpaceX значною мірою базується на очікуваннях майбутнього розвитку компанії, а не на поточних фінансових показниках. Критики нагадують, що космічний бізнес залишається надзвичайно капіталомістким і ризикованим, а ринкова ейфорія може виявитися тимчасовою. Інші ж переконані, що успіх SpaceX став результатом революційних змін у космічній галузі, які започаткувала компанія Маска.

    Попри суперечки, факт залишається незаперечним: вперше в історії людства офіційні фінансові рейтинги зафіксували появу трильйонера. Ще кілька років тому така цифра здавалася фантастикою навіть для найбагатших людей світу. Сьогодні ж Ілон Маск не просто очолює список мільярдерів — він відкрив абсолютно нову фінансову епоху, де мова вже йде не про сотні мільярдів, а про трильйони доларів.

    Експерти вважають, що рекорд Маска може залишатися неперевершеним роками. Водночас сам бізнесмен уже заявляв, що головною метою для нього залишаються не гроші, а розвиток технологій, штучного інтелекту та реалізація планів із колонізації Марса. Проте після успіху SpaceX навіть найсміливіші проєкти Маска тепер мають під собою безпрецедентний фінансовий фундамент.

  • Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Російська влада готується до безпрецедентного кроку, який ще кілька років тому виглядав би неможливим. Через дедалі масштабніші атаки українських безпілотників Кремль фактично змушений перекладати частину функцій протиповітряної оборони на приватний бізнес. За даними Bloomberg, Міністерство оборони РФ розробляє механізм, який дозволить великим компаніям самостійно закуповувати системи захисту від повітряних атак для охорони своїх підприємств.

    Йдеться не про звичайні засоби безпеки, а про повноцінні елементи протиповітряної оборони: зенітно-артилерійські установки, радіолокаційні станції, системи радіоелектронної боротьби та інше спеціалізоване обладнання для виявлення й ураження безпілотників. Формально контроль над таким озброєнням залишатиметься за Міністерством оборони Росії, однак його обслуговування можуть передати спеціально підготовленим резервним підрозділам.

    Експерти вважають, що цей крок став прямим наслідком різкого зростання ефективності українських далекобійних безпілотників. Якщо ще рік тому основними цілями атак були прикордонні області Росії та тимчасово окуповані території, то нині українські дрони регулярно завдають ударів по стратегічних об’єктах у глибокому тилу РФ. За оцінками Bloomberg, майже чверть території Росії вже перебуває в зоні досяжності українських ударних безпілотників.

    Особливе занепокоєння Кремля викликають удари по енергетичній інфраструктурі. Лише протягом останніх місяців українські дрони атакували низку нафтопереробних заводів, нафтобаз, терміналів та об’єктів паливної інфраструктури. За даними Bloomberg, у травні безпілотники атакували вісім із десяти найбільших російських нафтопереробних заводів, що призвело до найнижчого рівня переробки нафти з 2009 року та створило ризики дефіциту пального на внутрішньому ринку РФ.

    Проблеми виникли не лише в нафтовому секторі. Повідомляється також про перебої в роботі підприємств хімічної та добривної промисловості. Російські компанії дедалі частіше стикаються із загрозою зупинки виробництва через атаки безпілотників або необхідність тимчасово припиняти роботу для перевірки безпеки об’єктів.

    Ще наприкінці травня глава Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін публічно звертався до Володимира Путіна із проханням дозволити бізнесу використовувати власні системи захисту від дронів. За його словами, компанії готові самостійно фінансувати закупівлю озброєння, засобів РЕБ і навіть лазерних систем для боротьби з безпілотниками.

    Показово, що процес уже фактично стартував. За інформацією Bloomberg, деякі великі промислові підприємства вже домовилися з Міноборони РФ про розміщення поблизу своїх виробничих майданчиків зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир». Раніше російський бізнес не мав права самостійно організовувати настільки серйозний рівень захисту об’єктів.

    Крім того, наприкінці травня Росія ухвалила закон, який дозволив Центральному банку РФ, Сбербанку та низці інших великих фінансових установ створювати власні системи захисту від дронів та фінансувати відповідні заходи безпеки. Це стало ще одним свідченням того, що Кремль уже не здатний забезпечити централізоване прикриття всіх стратегічних об’єктів країни.

    Ситуація загострилася після серії українських ударів по Санкт-Петербургу та Ленінградській області. У червні українські безпілотники атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, військові об’єкти в Кронштадті та інші стратегічні цілі, розташовані більш ніж за тисячу кілометрів від українського кордону. У результаті російська влада була змушена обмежувати роботу аеропортів, мобільного зв’язку та навіть інтернету.

    Аналітики зазначають, що нинішнє рішення Кремля є непрямим визнанням серйозних проблем у системі російської протиповітряної оборони. Війна поступово переходить у фазу, коли захист критичної інфраструктури стає не лише завданням армії, а й відповідальністю приватного сектору.

    Показово, що аналогічні моделі захисту інфраструктури розвиваються і в Україні, однак у зовсім іншому форматі. Міністерство оборони України вже залучило десятки підприємств до системи захисту від російських дронів, інтегрувавши їх у єдину систему ППО під командуванням Повітряних сил. За даними Міноборони, приватні групи протиповітряної оборони вже збили понад два десятки російських безпілотників різних типів.

    У Росії ж фактично йдеться про спробу терміново закрити прогалини в обороні після того, як українські дрони довели свою здатність регулярно діставатися стратегічно важливих об’єктів на відстані понад дві тисячі кілометрів від фронту. І якщо раніше головною проблемою Кремля були удари по прикордонних регіонах, то тепер російське керівництво змушене шукати способи захистити практично всю економічну інфраструктуру країни.

    Схоже, що війна дронів виходить на новий рівень, а українські безпілотники вже змушують Кремль переглядати саму модель оборони держави.

  • ШІ, рідкісноземельні метали і мільярди: як діти еліти ділять технологічну Росію

    ШІ, рідкісноземельні метали і мільярди: як діти еліти ділять технологічну Росію

    Російська влада дедалі активніше передає контроль над стратегічними галузями економіки та високих технологій представникам найближчого оточення Володимира Путіна та членам їхніх сімей. Одним із найяскравіших прикладів цієї тенденції став розвиток штучного інтелекту, який Кремль називає одним із ключових напрямів майбутнього розвитку держави. Як повідомляє Bloomberg, центральну роль у цьому процесі сьогодні відіграє молодша донька російського президента Катерина Тихонова.

    За даними агентства, Тихонова стала однією з головних фігур російської програми так званого «технологічного суверенітету» — концепції, яку Кремль активно просуває після масштабних західних санкцій та фактичного розриву технологічних зв’язків із багатьма країнами світу. Російська влада декларує прагнення замістити імпортні технології власними розробками та створити незалежну цифрову екосистему, однак дедалі більше проєктів у цій сфері концентруються навколо осіб із найближчого оточення президента.

    Катерина Тихонова очолює фонд «Іннопрактика», який вважається одним із ключових інструментів реалізації науково-технологічної політики Кремля. Через цю структуру проходять проєкти у сфері штучного інтелекту, біотехнологій, генетики, безпілотних систем та імпортозаміщення. Фонд активно співпрацює з великими державними корпораціями, університетами та оборонними підприємствами.

    Крім того, донька президента керує Інститутом перспективних досліджень штучного інтелекту та інтелектуальних систем Московського державного університету. Саме цей центр відповідає за низку найбільших російських проєктів у сфері ШІ, включно з розвитком потужних обчислювальних систем та суперкомп’ютерів для роботи з алгоритмами штучного інтелекту.

    Таким чином, одна з найбільш пріоритетних технологічних сфер сучасної Росії фактично перебуває під контролем члена родини Володимира Путіна. Bloomberg зазначає, що роль Тихонової в російському технологічному секторі суттєво зросла після початку повномасштабної війни проти України та запровадження масштабних санкцій Заходу.

    Водночас Катерина Тихонова є далеко не єдиною представницею так званої «нової генерації» російської еліти, яка отримала доступ до стратегічних державних проєктів. Значний вплив також має Ксенія Шойгу — донька секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу та колишнього міністра оборони Росії.

    За інформацією Bloomberg, Ксенія Шойгу очолює фонд, який координує масштабний державний проєкт із розвитку видобутку та переробки рідкісноземельних металів у Сибіру. Саме ці ресурси мають критичне значення для виробництва сучасної електроніки, акумуляторів, військової техніки, напівпровідників та систем штучного інтелекту.

    Аналітики звертають увагу, що останніми роками Кремль дедалі активніше залучає до управління великими державними активами дітей високопосадовців. Ключові позиції у державних корпораціях, технологічних компаніях та інвестиційних структурах займають представники родин Сергія Кирієнка, Миколи Патрушева, Сергія Шойгу та інших впливових чиновників.

    Серед найбільш відомих прикладів називають Володимира Кирієнка — сина першого заступника керівника адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка. Він очолює найбільший російський інтернет-холдинг VK, який Кремль розглядає як альтернативу західним цифровим платформам. Водночас компанія залишається збитковою вже шостий рік поспіль, незважаючи на державну підтримку та фактичне домінування на внутрішньому ринку.

    Старший науковий співробітник Центру нових євразійських стратегій Микола Петров зазначає, що Кремль поступово формує нову модель управління країною, в якій доступ до стратегічних ресурсів та фінансових потоків отримують не професійні менеджери чи незалежні експерти, а представники вузького кола наближених сімей.

    На його думку, головне завдання такої системи полягає не лише в управлінні економікою, а й у забезпеченні політичної лояльності та збереженні контролю над найважливішими активами держави.

    Політолог Катерина Шульман також звертає увагу на те, що вплив дітей російської еліти безпосередньо залежить від політичної ваги їхніх батьків. Вона нагадує, що російська історія неодноразово демонструвала приклади швидкої втрати впливу після зміни політичної кон’юнктури.

    Попри масштабні амбіції Кремля щодо розвитку штучного інтелекту, експерти сумніваються, що Росія зможе швидко скоротити технологічне відставання від США, Китаю та провідних країн Європи. Західні санкції обмежують доступ до сучасних чипів, програмного забезпечення та високопродуктивного обладнання, без якого створення конкурентоспроможних систем ШІ стає значно складнішим.

    Однак Кремль продовжує вкладати значні ресурси у цей напрямок, розглядаючи штучний інтелект як один із ключових інструментів майбутньої економічної та військової конкуренції. І дедалі більше ознак свідчить про те, що контроль над цією сферою концентрується в руках родинного та політичного оточення Володимира Путіна.

    Навіть одна з найперспективніших технологій XXI століття в Росії поступово перетворюється на елемент системи, де стратегічні рішення та фінансові потоки контролюються вузьким колом наближених до Кремля сімей.

  • РФ втратила частину нафтових прибутків через атаки на нафтопереробку

    РФ втратила частину нафтових прибутків через атаки на нафтопереробку

    Росія, яка традиційно залишається одним із найбільших світових експортерів нафти та значною мірою фінансує державний бюджет за рахунок продажу енергоносіїв, зіткнулася з новою проблемою: навіть зростання світових цін на нафту вже не гарантує Москві автоматичного збільшення доходів. Значна частина додаткових надходжень від подорожчання нафти сьогодні спрямовується на підтримку нафтопереробної галузі, яка зазнає дедалі більших втрат через українські удари по енергетичній інфраструктурі.

    Як повідомляє агентство Bloomberg, у травні російський уряд виплатив нафтопереробним підприємствам близько 2,8 млрд доларів компенсацій. Це один із найвищих показників за останні два роки та майже у п’ять разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Такі виплати стали серйозним навантаженням для російського бюджету та фактично зменшили вигоду, яку Кремль міг би отримати від підвищення світових цін на нафту. За оцінками аналітиків, без необхідності фінансувати масштабні субсидії бюджет РФ отримав би значно більше коштів від експорту енергоносіїв.

    Основою цих виплат є так званий демпферний механізм, який діє в Росії вже кілька років. Його головна мета полягає у стримуванні цін на пальне на внутрішньому ринку. Коли світові ціни на нафту та нафтопродукти суттєво зростають, російським виробникам стає вигідніше продавати продукцію за кордон, а не всередині країни. Щоб уникнути дефіциту пального та стрімкого зростання цін для населення, держава компенсує нафтопереробникам частину втраченої вигоди.

    Саме тому кожне значне зростання цін на нафту автоматично збільшує обсяг державних виплат. У травні ситуація додатково ускладнилася через загострення конфлікту на Близькому Сході. Бойові дії між Іраном та Ізраїлем викликали занепокоєння інвесторів щодо стабільності поставок енергоносіїв із регіону, що спричинило зростання котирувань на світових нафтових ринках.

    Для більшості нафтовидобувних країн подорожчання нафти означає додаткові прибутки. Однак для Росії ситуація виявилася значно складнішою. Частина потенційного прибутку була фактично нейтралізована необхідністю збільшувати державну підтримку нафтопереробних підприємств.

    Проблема полягає не лише у зростанні субсидій. Російська нафтопереробна галузь уже тривалий час перебуває під серйозним тиском через систематичні удари українських безпілотників по об’єктах паливно-енергетичного комплексу.

    Починаючи з 2024 року Україна суттєво розширила географію та інтенсивність атак на російські нафтопереробні заводи, нафтобази, насосні станції та інші елементи енергетичної інфраструктури. Удари здійснюються по об’єктах, які відіграють важливу роль у забезпеченні російської армії пальним, а також формують значну частину доходів федерального бюджету.

    Внаслідок цих атак багато підприємств були змушені тимчасово припиняти роботу або скорочувати виробництво для проведення ремонтів. Частина заводів зазнала пошкоджень технологічного обладнання, відновлення якого потребує значних фінансових ресурсів та часу.

    За даними галузевих експертів, обсяги нафтопереробки в Росії вже впали до найнижчого рівня за більш ніж шістнадцять років. Це стало одним із найсерйозніших ударів по російському енергетичному сектору від початку повномасштабної війни проти України.

    Скорочення переробки має низку негативних наслідків для економіки РФ. По-перше, зменшується виробництво бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів, необхідних для внутрішнього ринку. По-друге, Росія втрачає можливість отримувати додатковий прибуток від експорту продукції з високою доданою вартістю.

    Натомість Москва дедалі частіше змушена нарощувати експорт сирої нафти. Хоча це дозволяє частково компенсувати втрати, продаж нафтопродуктів традиційно приносить більше доходів, ніж реалізація необробленої сировини.

    На тлі погіршення ситуації російська влада почала вдаватися до адміністративних заходів. Одним із них стало обмеження експорту бензину для запобігання дефіциту на внутрішньому ринку. Крім того, уряд запровадив тимчасову заборону на експорт авіаційного пального, намагаючись гарантувати стабільне постачання для внутрішніх потреб.

    Подібні рішення свідчать про те, що Кремль дедалі більше занепокоєний ризиком паливної кризи. Якщо раніше проблеми з пальним фіксувалися переважно в окремих регіонах, то тепер ознаки дефіциту починають проявлятися на ширшій території країни.

    Особливо складною ситуація залишається в окупованому Криму та Севастополі, де перебої з постачанням пального фіксувалися ще раніше. Водночас російські медіа та експерти останнім часом повідомляють про зростання проблем із забезпеченням паливом і в інших регіонах, включно з Московською областю.

    Додатковий тиск на паливно-енергетичний комплекс Росії чинять нові українські операції проти нафтової інфраструктури. Зокрема, нещодавно безпілотники Сил спеціальних операцій України завдали ударів по великій виробничо-диспетчерській станції нафтопроводу в Кіровській області та нафтобазі в Ростовській області.

    Подібні об’єкти є важливими елементами системи транспортування та зберігання нафти. Їхнє пошкодження може не лише ускладнювати логістику постачання сировини та пального, а й збільшувати витрати на відновлення інфраструктури.

    Аналітики зазначають, що українська стратегія поступового виснаження російського енергетичного сектору починає приносити відчутні результати. Якщо на початку війни головним джерелом надходжень для Кремля залишався нафтовий експорт, то тепер значна частина цих коштів змушено витрачається на ліквідацію наслідків атак, ремонт пошкоджених об’єктів та компенсацію втрат підприємствам.

    Для російського бюджету це створює додаткові виклики. Війна вже вимагає рекордних витрат на оборону, соціальні виплати військовим та підтримку військово-промислового комплексу. Одночасно зростають витрати на утримання паливного сектору, який раніше сам забезпечував значну частину доходів держави.

    Економісти звертають увагу на те, що нинішня ситуація демонструє зміну балансу в економічній війні між Україною та Росією. Якщо раніше Кремль значною мірою компенсував втрати від санкцій завдяки високим нафтовим доходам, то тепер навіть сприятлива кон’юнктура на світовому ринку не гарантує Москві автоматичного збільшення фінансових ресурсів.

    У результаті Росія опиняється в ситуації, коли зростання цін на нафту більше не означає пропорційного збільшення бюджетних надходжень. Значну частину додаткових прибутків поглинають витрати на підтримку нафтопереробної галузі, яка дедалі більше потерпає від українських ударів.

    Таким чином, атаки на російську енергетичну інфраструктуру поступово перетворюються не лише на військовий, а й на важливий економічний фактор. Вони змушують Кремль витрачати мільярди доларів на підтримку стратегічної галузі та дедалі більше обмежують можливості російської влади отримувати максимальну вигоду від експорту нафти в умовах високих світових цін.

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • “Грошей на війну може не вистачити”: Путіна попередили про небезпечну бюджетну кризу через Україну — у Кремлі почалися суперечки

    “Грошей на війну може не вистачити”: Путіна попередили про небезпечну бюджетну кризу через Україну — у Кремлі почалися суперечки

    Російський диктатор Володимир Путін отримав серйозне попередження від власного фінансового блоку щодо наслідків затяжної війни проти України. Міністр фінансів РФ Антон Силуанов та представники Центрального банку Росії заявили керівництву країни про стрімке зростання навантаження на бюджет через рекордні військові витрати. За даними Bloomberg, у Кремлі вже обговорюють можливість скорочення окремих видатків, адже нинішня модель фінансування війни дедалі сильніше вдаряє по російській економіці.

    Як повідомляють джерела, знайомі з внутрішніми дискусіями у владі РФ, Мінфін та Центробанк наполягають на перегляді оборонних витрат і шукають способи зменшення бюджетного дефіциту. Фінансовий блок попереджає, що за нинішніх темпів фінансування війни дефіцит може зрости до критичних показників, а резерви, які раніше допомагали компенсувати нестачу коштів, поступово виснажуються.

    Проблема стала настільки гострою, що обговорення скорочення витрат перетворилося на одну з найнапруженіших економічних дискусій у Кремлі за останні роки. Водночас військове керівництво та частина політичної еліти виступають проти урізання фінансування армії. Вони переконують Путіна, що будь-яке скорочення витрат на оборону може вдарити по військово-промисловому комплексу та поставити під загрозу подальше ведення війни.

    Ознаки серйозних фінансових труднощів у Росії накопичуються вже кілька місяців. Наприкінці травня Financial Times повідомила, що Москва вже перевищила власний військовий бюджет щонайменше на 2 трильйони рублів, а фактичне перевищення до кінця року може зрости до 4 трильйонів. За інформацією видання, Міністерство фінансів Росії вже пропонувало заморозити частину цивільних витрат на суму майже 3 трильйони рублів, щоб компенсувати зростаючі витрати на війну.

    Економічні показники також демонструють погіршення ситуації. Якщо у 2024 році російська економіка офіційно зросла майже на 5%, то у 2025 році темпи зростання впали приблизно до 1%, а вже на початку 2026 року зафіксовано скорочення ВВП. Російська влада пояснює це високими процентними ставками, санкціями Заходу, проблемами з експортом та зміцненням рубля, однак незалежні аналітики наголошують: головним фактором стає саме виснаження воєнної економіки.

    Додатковий удар по російських фінансах завдають українські безпілотники. За оцінками Reuters, регулярні атаки по нафтопереробних заводах, портах, логістичних вузлах та підприємствах оборонного комплексу вже впливають на роботу цілих секторів економіки РФ. Частина російських нафтопереробних потужностей періодично виходить із ладу, що створює ризики навіть для внутрішнього ринку пального.

    Водночас дедалі більше російських регіонів стикаються з бюджетними проблемами. Наприкінці квітня сам Антон Силуанов визнав, що дефіцит регіональних бюджетів може зрости майже на третину. За його словами, понад 20 російських регіонів уже перебувають у складному фінансовому становищі через падіння податкових надходжень та збільшення витрат на війну, виплати військовим і підтримку сімей мобілізованих.

    Ситуацію погіршує і зниження прибутків бізнесу. Bloomberg раніше повідомляв, що у багатьох регіонах Росії підприємства скорочують інвестиції, урізають виробництво та готуються до звільнень. За оцінками джерел агентства, понад половина великих російських компаній завершила 2025 рік із падінням прибутків, а деякі підприємства вже перейшли на скорочений режим роботи.

    На цьому тлі Кремль змушений шукати нові джерела доходів. Російська влада вже підвищує податки, збільшує фіскальне навантаження на бізнес і навіть звертається до найбагатших підприємців країни. За даними західних медіа, Путін особисто просив російських олігархів фінансово підтримати оборонний сектор, оскільки навантаження на бюджет стає дедалі важчим.

    Попри це Кремль поки не демонструє готовності різко скорочувати військові витрати. За різними оцінками, на оборону та безпеку Росія вже витрачає близько 40% усіх бюджетних коштів — це найвищий показник із часів холодної війни. Саме військові замовлення залишаються одним із головних драйверів російської економіки, тому будь-яке урізання фінансування може спричинити ланцюгову реакцію в промисловості та на ринку праці.

    Окремі аналітики вважають, що нинішня дискусія в Кремлі свідчить про появу серйозних суперечностей між економічним і силовим блоками російської влади. Якщо раніше фінансові ризики часто відходили на другий план через пріоритет війни, то тепер навіть чиновники, відповідальні за бюджетну політику, відкрито попереджають про небезпеку подальшого нарощування витрат.

    У червні Путін відкриває черговий Петербурзький міжнародний економічний форум, який у Росії традиційно називають «російським Давосом». Проте цього року головною темою кулуарних обговорень, ймовірно, стане вже не економічне зростання, а питання того, як довго російська економіка здатна витримувати навантаження повномасштабної війни проти України. Аналітики зазначають: хоча Росія поки зберігає можливість фінансувати бойові дії, ознаки виснаження фінансової системи стають дедалі помітнішими, а вибір між війною та економічною стабільністю для Кремля поступово перетворюється на одну з найскладніших дилем за весь період вторгнення.

  • ШІ у війні: експерти попереджають про ризик швидкої ескалації гірший за ядерний

    ШІ у війні: експерти попереджають про ризик швидкої ескалації гірший за ядерний

    Штучний інтелект у військовій сфері стрімко перетворюється на один із ключових факторів глобальної безпеки, який, за оцінками експертів, здатен змінити саму логіку ведення війни та ухвалення стратегічних рішень. На тлі цього дедалі частіше лунають попередження, що швидкість алгоритмів може становити не меншу загрозу, ніж класичні види зброї масового ураження, включно з ядерною. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними агентства, під час міжнародного безпекового форуму «Шангрі-Ла Діалог» у Сінгапурі саме питання військового штучного інтелекту несподівано вийшло в центр дискусій, частково витіснивши традиційні теми ядерного стримування та стратегічної стабільності. Учасники форуму зазначили, що розвиток алгоритмічних систем управління зброєю та аналітики бойових даних кардинально скорочує час між виявленням загрози та ухваленням рішення про відповідь.

    Фахівці пояснюють цей процес через концепцію так званої «петлі OODA» — observe, orient, decide, act («спостерігай, орієнтуйся, вирішуй, дій»). У класичній військовій теорії саме людина контролює цей цикл, однак із впровадженням ШІ значна частина цих етапів автоматизується. У результаті час реакції скорочується настільки, що командири можуть втрачати можливість повноцінно оцінити ситуацію до моменту ухвалення критичних рішень.

    Експерти попереджають, що така швидкість створює новий тип невизначеності — так званий «алгоритмічний туман війни», коли інформація обробляється настільки швидко, що людина фізично не встигає її перевірити та осмислити. У таких умовах, за словами учасників форуму, зростає ризик помилкових або надмірно різких рішень, які можуть призвести до ескалації конфліктів.

    Одне з найжорсткіших попереджень прозвучало від командувача 1-го корпусу та Командування ракетних військ армії Пакистану генерал-лейтенанта Наумана Закрії. Він наголосив, що надмірна швидкість ухвалення рішень у військових системах, керованих штучним інтелектом, може фактично позбавити людину можливості раціонального контролю над ситуацією.

    «Люди діятимуть ірраціонально, а їхні дії будуть крайніми», — заявив він, описуючи потенційні наслідки надмірної автоматизації бойових процесів.

    Свою позицію також висловила президентка Міжнародного комітету Червоного Хреста Міжнародний комітет Червоного Хреста Мір’яна Сполярич. Вона підкреслила, що сучасні технології вже дозволяють здійснювати військові операції дистанційно, коли оператор може перебувати за тисячі кілометрів від місця ураження, що значно ускладнює питання відповідальності.

    За її словами, у майбутніх конфліктах може виникнути ситуація, коли буде складно визначити, хто саме ухвалив рішення про застосування сили — людина, система або алгоритм, що діяв автономно. Це створює нові виклики для міжнародного гуманітарного права та механізмів контролю за війною.

    Попри застереження, військові експерти визнають: штучний інтелект уже став невід’ємною частиною сучасних бойових дій. Начальник оборонного відомства Нідерландів генерал Онно Айхельсхайм зазначив, що технології ШІ активно інтегруються в розвідку, планування операцій та аналіз бойових даних.

    Зокрема, Україна використовує алгоритми для прогнозування можливих російських атак, аналізу масивів розвідувальної інформації та підтримки рішень командування. США, у свою чергу, застосовували системи ШІ для планування ударів по об’єктах проіранських угруповань на Близькому Сході, що демонструє глобальне поширення цих технологій у військовій сфері.

    «Штучний інтелект — це величезний ризик ескалації. Я думаю, це очевидно. Але я не наївний — він уже використовується і буде використовуватися далі», — заявив Айхельсхайм, підкресливши незворотність технологічного тренду.

    Окремим блоком дискусій стала тема рекурсивного самовдосконалення систем штучного інтелекту (RSI), коли алгоритми здатні автоматично покращувати власну продуктивність без участі людини. Експерти попереджають, що в перспективі це може призвести до появи систем, які розвиваються експоненційно швидко, ускладнюючи контроль з боку людини.

    Деякі аналітики порівнюють потенційний розвиток таких систем із «замкнутим циклом», у якому ШІ одночасно створює, вдосконалює та застосовує власні рішення, що може зробити процес прийняття рішень повністю непрозорим для військового керівництва.

    На тлі цих дискусій керівники провідних технологічних компаній останнім часом пом’якшили риторику щодо апокаліптичних сценаріїв, пов’язаних із розвитком ШІ. Вони заявляють, що деякі ранні прогнози про масове безробіття або неконтрольований розвиток технологій були перебільшеними, хоча й визнають наявність реальних ризиків у сфері безпеки.

    Таким чином, штучний інтелект дедалі більше розглядається не лише як інструмент підвищення ефективності на полі бою, а як потенційний фактор стратегічної нестабільності, здатний пришвидшити ескалацію конфліктів і змінити баланс сил у глобальній системі безпеки.