Hronikanovostej.com

Позначка: бізнес

  • Юрист Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах Андрія Єрмака

    Юрист Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах Андрія Єрмака

    Відомий київський юрист, позаштатний радник АО “Саєнко Харенко”  Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах екс-глави ОП Андрія Єрмака.

    Зокрема, мова йде про складну схему навколо володіння семи будинками та 40 га землі в елітному Козині, що під Києвом.

    Так, Дмитро Тараник у 2022 році став власником  ТОВ “Тімекс-Інвест”, яка володіє  61,1% компанії ТОВ “Берег”. Ще 39% ТОВ “Берег” через ТОВ “Мідал” нажеть Максиму Кріппі, якого також називають “гаманцем” Андрія Єрмака.

    Нагадаємо, Дмитро Тараник фактично є партнером в АО “Саєнко Харенко”, де працював радник Єрмака Олександр Бевз.

    Засновник АО “Саєнко Харенко” Михайло Харенко являється також засновником в БФ “Дихай” разом з Юрієм Кривошеєм. Серед активів що належать Юрію Кривошеї – ТОВ “Ресткор”, створене разом з Артемом Кривошеєм. Останній близький до Максима Кріппи та працював керівником в його ТОВ “Клуб Ягуар”.

  • Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли прямі зв’язки між бізнесменом з Броварів Максимом Кріппою та екс-главою Офісу президента Андрієм Єрмаком через мережу пов’язаних компаній та адвокатських об’єднань.

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання компанією ТОВ “Мідал” Максима Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за  311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія ТОВ “Берега” пов’язана з близькими до Кріппи екс-регіоналами Анатолієм Шалоплутом і Сергієм Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників – партнер Кріппи Олександр Зеленюк. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Серед активів Ігоря Фоміна також  компанія “Київ Глобал” повязана з близьким до Андрія Єрмака послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком. Євгена Корнійчука в ЗМІ  називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Адвуокат екс-глави ОП Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко – колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з близьким до Єрмака  партнером адвокатської компанії Sayenko Kharenko  Михайлом Харенком.

    Максим Кріппа має давні інтереси на ринку онлайн казино, ще з часів роботи на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва. Свої інтереси на українському ігорному ринку Кріппа лобіює через Данила Гетманцева, та людей з оточення кума Єрмака – Миколи Тищенка.

  • “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готується до одного з наймасштабніших стратегічних кроків за всю історію компанії — виходу на банківський ринок і трансформації у фінансову установу нового типу. Йдеться про намір групи компаній “Нова” придбати банк і надалі стати першим в Україні банком фінансової інклюзії (БФІ), який працюватиме за спеціальною, обмеженою банківською ліцензією. За даними співрозмовників на фінансовому ринку та в Національному банку, переговори перебувають на просунутій стадії та можуть бути завершені вже до кінця літа 2026 року.

    Фактично компанія планує перейти від ролі великого логістичного оператора та платіжного сервісу до повноцінного учасника банківської системи, але в новій регуляторній моделі. Йдеться не про класичний універсальний банк, а про формат банку фінансової інклюзії — інституції, яка має забезпечити доступ до базових фінансових послуг для населення у регіонах із недостатньою банківською інфраструктурою, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях.

    Законодавчу основу для створення таких установ Верховна Рада ухвалила у 2025 році, а повноцінний запуск нової моделі очікується у 2026-му. Банки фінансової інклюзії отримують окрему, спрощену банківську ліцензію, яка дозволяє здійснювати більшість базових банківських операцій, але накладає низку суттєвих обмежень. Зокрема, такі установи не мають права кредитувати великий бізнес із річним доходом понад еквівалент 5 млн євро, обмежені у сфері інвестиційної діяльності та можуть працювати лише з визначеними фінансовими інструментами — передусім державними облігаціями та депозитними сертифікатами Нацбанку.

    Також встановлюються чіткі ліміти на кредитування фізичних осіб і бізнесу. Для короткострокових кредитів фізособам встановлено поріг у 15 мінімальних зарплат (приблизно 129,7 тис. грн у 2026 році), для довгострокових — до 40 мінімальних зарплат, а для іпотеки — до 240 мінімальних зарплат (понад 2 млн грн). Для юридичних осіб, ФОПів та органів влади ліміт сягає 2400 мінімальних зарплат. Окремо передбачено, що банки фінансової інклюзії можуть надавати послуги поза межами відділень, що є ключовим елементом їхньої моделі роботи.

    Саме на цю модель, за інформацією джерел, і орієнтується група “Нова”. У компанії розглядають її як можливість масштабувати фінансові сервіси на базі вже існуючої розгалуженої інфраструктури відділень “Нової пошти”, яка охоплює всю країну і фактично є однією з найбільших мереж фізичної присутності в Україні.

    Замість того щоб одразу отримувати обмежену банківську ліцензію БФІ, “Нова” обрала більш складний, але стратегічно гнучкий шлях. Компанія планує спочатку придбати діючий банк із повною банківською ліцензією, а вже після завершення угоди — відмовитися від неї і отримати нову ліцензію банку фінансової інклюзії. Такий механізм прямо передбачений українським законодавством і дозволяє швидше вийти на ринок, використовуючи вже наявну банківську інфраструктуру.

    За інформацією джерел, найбільш ймовірним об’єктом угоди є “БТА банк” — найменший банк в Україні за обсягом активів, капіталу та клієнтської бази. Станом на весну 2026 року його активи становили близько 294,9 млн грн, з яких значна частина припадає на державні облігації. Капітал банку оцінювався приблизно у 204 млн грн. Фактично установа має мінімальну операційну діяльність, обслуговує лише кілька сотень клієнтів і працює через одне відділення в Києві.

    Саме така структура робить “БТА банк” потенційно зручним активом для трансформації. Його інфраструктура може бути використана як базова платформа для запуску нового фінансового продукту без необхідності створення банку “з нуля”. Власником українського “БТА” є казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев через холдинг Fincraft Group. Банк має історію трансформацій: раніше він входив до великої фінансової групи, яка працювала в кількох країнах пострадянського простору, але поступово згортала банківську діяльність і виходила з ринків.

    За даними співрозмовників, офіційно угода ще не подана на погодження до Національного банку України, однак між сторонами вже існує підписаний меморандум про наміри. Очікується, що процес може бути завершений орієнтовно у серпні 2026 року. У “Новій пошті” публічно не коментують деталі переговорів, посилаючись на конфіденційність, а в НБУ підтверджують лише факт інтересу компанії до банківської ліцензії формату БФІ.

    Експерти фінансового ринку оцінюють можливу вартість угоди на рівні трохи вище балансового капіталу банку — орієнтовно понад 200 млн грн. Водночас остаточна ціна може змінюватися залежно від умов розрахунків, структури угоди та потенційного дисконту, якщо транзакція проходитиме поза межами України.

    Мотивація “Нової пошти” виходить далеко за межі простої диверсифікації бізнесу. Компанія вже має значну присутність у фінансовому сегменті через сервіс NovaPay, який займається платежами, переказами, еквайрингом і кредитуванням. Однак нинішня модель має обмеження, зокрема щодо можливостей залучення коштів клієнтів.

    Наприклад, наразі NovaPay не може відкривати банківські депозити у класичному розумінні, тому замінює їх випуском власних облігацій. Це дорожчий і менш гнучкий інструмент як для компанії, так і менш захищений для клієнтів, адже він не підпадає під систему гарантування вкладів. Отримання банківської ліцензії дозволить змінити цю модель і суттєво розширити спектр фінансових продуктів.

    Серед ключових переваг для “Нової” також називають можливість напряму інвестувати в державні облігації (ОВДП), депозитні сертифікати НБУ та оптимізувати фінансові операції всередині групи. Це може знизити витрати на обслуговування ліквідності та підвищити ефективність фінансового управління компанії.

    Водночас у Нацбанку наголошують, що процес не є формальністю. За словами співрозмовників у регуляторі, ключовим викликом для “Нової пошти” стане відповідність вимогам фінансового моніторингу на рівні банківського сектору. Це значно суворіші стандарти, ніж у платіжних сервісах, і саме вони можуть стати критичним фактором при ухваленні рішень щодо ліцензії.

    Регулятор уже має досвід претензій до пов’язаних із групою сервісів. Зокрема, у 2025 році НБУ накладав значний штраф на NovaPay через порушення у сфері фінмоніторингу, пов’язані з ризиками використання платіжної інфраструктури “дропами”. Це, на думку експертів, може впливати на оцінку регулятора під час розгляду майбутніх банківських ініціатив компанії.

    Попри це, в ринку розглядають проєкт як один із найбільш амбітних прикладів конвергенції логістичного та фінансового бізнесу в Україні. У перспективі “Нова пошта” розглядає створення повноцінної фінансової екосистеми, яка поєднає доставку, платежі, кредитування та банківські послуги в єдиному цифровому середовищі, фактично формуючи український аналог азійських суперзастосунків.

    У разі реалізації плану компанія може суттєво змінити структуру фінансового ринку, ставши одним із найбільших небанківських гравців, який трансформується у регульовану банківську інституцію нового покоління.

  • Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Голова Державної митної служби України Орест Мандзій заявив про підготовку масштабної реформи митниці, яка передбачає боротьбу з великими контрабандними схемами, перевірку доброчесності співробітників, цифровізацію процесів та можливе надання митній службі правоохоронних повноважень. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам.

    За словами Мандзія, одним із ключових завдань є ліквідація схем, які завдають державному бюджету мільярдних втрат. Йдеться насамперед про заниження митної вартості товарів, маніпуляції з кодами товарів, незаконне використання пільг та ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки митниця вважає найбільшим ризиком для державних фінансів.

    Очільник Держмитслужби підтвердив, що нова редакція Митного кодексу передбачає створення в структурі митниці спеціалізованого підрозділу з протидії контрабанді. Планується, що він отримає повноваження оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування щодо контрабанди товарів, лісоматеріалів і підакцизної продукції. Водночас остаточна модель ще обговорюється з Міністерством фінансів, парламентом та Бюро економічної безпеки.

    Мандзій визнав, що частина бізнесу побоюється надання митниці правоохоронного статусу. За його словами, підприємці остерігаються появи ще одного силового органу з широкими повноваженнями. Однак керівник митниці запевнив, що реформа має бути спрямована не проти легального бізнесу, а проти контрабандних схем та тіньового імпорту.

    Окрему увагу планують приділити перевірці доброчесності працівників митної служби. За словами Мандзія, під час атестації одним із головних критеріїв стане відповідність способу життя офіційним доходам. Він наголосив, що особливу увагу приділятимуть так званим «майновим аномаліям», коли чиновники володіють активами, які неможливо пояснити заробітною платою державного службовця.

    Для боротьби з корупцією митниця також планує масштабне використання поліграфа. Такі перевірки можуть стати обов’язковими під час прийому на службу, атестації та проведення службових розслідувань. Крім того, на пунктах пропуску поступово запроваджуватимуть натільні відеокамери для інспекторів. Лише для західного кордону, за оцінками Держмитслужби, необхідно понад тисячу таких пристроїв.

    Серед пріоритетів нового керівництва — цифровізація митних процедур. Мандзій повідомив, що служба активно використовує автоматизовану систему управління ризиками та інструменти штучного інтелекту. Також розглядається можливість повного оформлення ввезених автомобілів через застосунок «Дія» без безпосередньої участі митника. На його переконання, це дозволить мінімізувати людський фактор і знизити корупційні ризики.

    Водночас керівник митниці визнав серйозну проблему з фінансуванням служби. За його словами, нині потреби Держмитслужби профінансовані менш ніж наполовину, а на наступний рік рівень забезпечення може ще знизитися. Через це митниця розраховує на підтримку міжнародних партнерів для проведення атестації персоналу, модернізації пунктів пропуску та закупівлі сучасного обладнання.

    Мандзій також повідомив, що уряд очікує від митниці значного ефекту від детінізації економіки. У 2026 році через митні платежі до бюджету планується залучити майже 945 млрд грн, з яких близько 60 млрд грн мають надійти саме завдяки боротьбі з тіньовими схемами та контрабандою.

    За словами очільника Держмитслужби, головною метою реформи є створення сучасної митниці європейського зразка, яка поєднуватиме сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Він наголосив, що нинішнє керівництво налаштоване на еволюційні зміни та поступове очищення системи від недоброчесних працівників.

  • Угода століття під загрозою: американські штати хочуть зірвати злиття Paramount і Warner Bros.

    Угода століття під загрозою: американські штати хочуть зірвати злиття Paramount і Warner Bros.

    У Сполучених Штатах розгортається одна з найгучніших корпоративних суперечок останніх років, яка може суттєво змінити майбутнє світової індустрії розваг. Низка американських штатів, серед яких Каліфорнія та Нью-Йорк, готують судовий позов для блокування масштабної угоди між Paramount і Warner Bros. Discovery вартістю близько 110 мільярдів доларів. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела, обізнані з перебігом підготовки судового процесу. За їхніми словами, позов може бути поданий уже найближчими тижнями, що створює серйозну загрозу для одного з найбільших злиттів в історії американського медіаринку.

    Майбутня судова справа може стати наймасштабнішим втручанням влади окремих штатів у процес великого корпоративного об’єднання за останні роки. Хоча точний перелік учасників коаліції поки не розголошується, сам факт активної підготовки позову свідчить про серйозне занепокоєння регіональних органів влади можливими наслідками створення нового медіагіганта. Представники антимонопольних структур побоюються, що об’єднання двох великих студій призведе до надмірної концентрації впливу на ринку виробництва контенту, послабить конкуренцію та змінить баланс сил у сфері кіно, телебачення та стримінгових сервісів.

    Особливу увагу до угоди привертає роль Каліфорнії, яка є центром американської індустрії розваг. Саме тут розташований Голлівуд, найбільші кіностудії світу та десятки тисяч робочих місць, пов’язаних із виробництвом контенту. Генеральний прокурор Каліфорнії Роб Бонта ще після оголошення про майбутнє злиття заявив про намір ретельно перевірити його наслідки для конкуренції. Відтоді його офіс проводить власне розслідування. Представники прокуратури підтверджують, що робота триває, хоча подробиць наразі не розкривають. Саме Каліфорнія може стати ключовою силою в юридичному протистоянні навколо угоди.

    Антимонопольні суперечки навколо великих корпорацій не є новиною для американського ринку, однак нинішній випадок вирізняється своїми масштабами. Paramount і Warner Bros. належать до найвпливовіших компаній світової індустрії розваг. Їхні каталоги включають сотні популярних фільмів, серіалів і телевізійних програм, а також права на деякі з найвідоміших франшиз сучасності. У разі завершення угоди нова структура контролюватиме величезний обсяг контенту, який поширюватиметься як через кінотеатри, так і через стримінгові сервіси, телевізійні мережі та міжнародні канали дистрибуції.

    Юристи зазначають, що навіть якщо позивачам не вдасться остаточно заблокувати злиття, сам факт судового процесу може серйозно ускладнити його реалізацію. У разі ухвалення судом рішення про тимчасове призупинення виконання угоди її завершення може відкластися на кілька місяців або навіть на рік. Такі затримки здатні створити суттєві фінансові ризики для сторін, особливо з огляду на складну ситуацію на медіаринку, де компанії вже зараз стикаються зі зростанням витрат і жорсткою конкуренцією з боку цифрових платформ.

    Paramount заздалегідь підготувалася до можливих затримок і попередила акціонерів про механізм компенсацій. Компанія заявила, що якщо завершення угоди буде перенесене після визначених термінів, вона почне здійснювати спеціальні виплати інвесторам. За оцінками компанії, їхній обсяг може сягати близько 6,9 мільйона доларів на добу. Таким чином навіть кілька місяців юридичних суперечок можуть коштувати сотні мільйонів доларів.

    Водночас ситуація має не лише економічний, а й політичний вимір. Аналітики звертають увагу на зв’язки керівництва Paramount із впливовими політичними колами США. Особливу увагу привертає постать Ларрі Еллісона — співзасновника корпорації Oracle та одного з найбагатших людей світу. Він є батьком генерального директора Paramount Девіда Еллісона та давно підтримує контакти з президентом США Дональдом Трампом. Хоча немає жодних офіційних підтверджень того, що ці зв’язки можуть вплинути на процес ухвалення рішень, експерти визнають, що політичний фактор може відігравати певну роль під час розгляду настільки масштабної угоди.

    Важливе значення для майбутнього злиття має позиція федеральної влади. Міністерство юстиції США вже проводить перевірку операції та збирає інформацію про її потенційний вплив на ринок. Ще навесні відомство направило сторонам офіційні запити щодо можливих наслідків об’єднання для конкуренції у сфері стримінгових сервісів, виробництва контенту, управління авторськими правами, роботи кінотеатрів та доступу споживачів до медіапродукції. За інформацією джерел Reuters, рішення федеральних регуляторів може бути ухвалене найближчим часом.

    Представники Paramount переконують, що угода принесе користь як споживачам, так і ринку загалом. У компанії стверджують, що головним викликом для традиційних медіастудій сьогодні є стрімке посилення глобальних стримінгових платформ, насамперед Netflix. На думку керівництва компанії, створення більшої та фінансово потужнішої структури дозволить ефективніше конкурувати з технологічними гігантами, які останніми роками активно відбирають аудиторію в класичних кіностудій та телевізійних мереж.

    У Paramount також запевняють, що після завершення угоди не планують скорочувати виробництво контенту. Навпаки, компанія обіцяє зберегти діяльність обох студій та забезпечити стабільний випуск фільмів для кінотеатрів. Згідно з оприлюдненими планами, новий холдинг має намір щороку випускати щонайменше 30 повнометражних картин у широкий прокат. Це, на думку керівництва, дозволить підтримати кінотеатральний бізнес і забезпечити глядачам широкий вибір нових стрічок.

    Однак далеко не всі поділяють такий оптимізм. Проти угоди вже виступили представники творчих професій Голлівуду, включаючи акторів, сценаристів, режисерів та профспілкові організації. Вони побоюються, що після завершення злиття нове керівництво розпочне оптимізацію бізнесу, що може призвести до скорочення персоналу, об’єднання виробничих підрозділів і зменшення кількості проєктів. Подібні процеси вже неодноразово відбувалися після великих корпоративних об’єднань у медіасфері.

    Серйозні побоювання висловлюють і представники кінотеатрів. Вони нагадують, що Warner Bros. володіє правами на такі культові франшизи, як «Гаррі Поттер», «Супермен», «Бетмен», «Володар перснів» та інші масштабні проєкти. Paramount, своєю чергою, контролює франшизи «Місія нездійсненна», «Трансформери», «Зоряний шлях», а також низку інших популярних брендів. У разі об’єднання величезна частина світового кіноринку фактично опиниться під контролем однієї компанії, що може змінити умови співпраці з кінотеатрами та скоротити рівень конкуренції.

    Експерти вважають, що наслідки нинішньої справи можуть вийти далеко за межі Голлівуду. Рішення судів і регуляторів стане важливим сигналом для всього американського бізнесу щодо того, наскільки жорстко влада готова контролювати великі злиття та поглинання. Якщо угода буде схвалена, це може стимулювати нову хвилю консолідації в медіаіндустрії та інших секторах економіки. Якщо ж її заблокують, це стане одним із найгучніших прикладів посилення антимонопольної політики у США за останні роки.

    Таким чином боротьба навколо угоди Paramount і Warner Bros. поступово перетворюється на масштабне протистояння між великим бізнесом, регуляторами, творчою спільнотою та представниками індустрії розваг. Від його результату залежатиме не лише майбутнє двох медіакомпаній, а й те, яким буде світовий ринок кіно та стримінгу в найближчі десятиліття.

  • АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів АРМА продовжує здійснювати управління арештованою часткою у фармацевтичному дистриб’юторі Вента ЛТД, яка до початку повномасштабної війни перебувала під контролем російської фармацевтичної групи Катрен. Попри тривалу юридичну та управлінську невизначеність, а також зміну підходів до управління арештованими корпоративними правами, актив формально залишається у сфері контролю державного агентства, яке продовжує координувати його статус у межах чинного законодавства та судових процедур.

    Як повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на офіційну відповідь АРМА, агентство підтвердило, що зазначена частка наразі перебуває в управлінні, однак не надало чітких роз’яснень щодо того, чи завершено процедуру розірвання договору з попереднім управителем активу — компанією І.К.Вел. Саме цей аспект залишається одним із найбільш спірних у всій історії управління арештованим майном, оскільки навколо нього сформувалася складна правова колізія, що включає як результати конкурсних процедур, так і подальші рішення державних органів після зміни керівництва АРМА.

    Історія цього активу бере свій початок ще до 2022 року, коли частка у розмірі 24% статутного капіталу «Вента ЛТД» належала російській компанії «Катрен». Після початку повномасштабного вторгнення Росії проти України ці корпоративні права були арештовані в межах кримінального провадження, а згодом, за поданням прокурорів, Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про передачу зазначеної частки в управління АРМА. Таким чином держава отримала інструмент контролю над активом, який раніше був пов’язаний із російським капіталом, із метою його подальшого збереження, управління та недопущення впливу держави-агресора на український фармацевтичний ринок.

    Подальший етап розвитку ситуації був пов’язаний із процедурою конкурсного відбору управителя. У 2025 році АРМА оголосила конкурс на управління арештованою часткою, що викликало значний інтерес з боку учасників ринку. До фінального етапу відбору, який відбувався навесні 2025 року, дійшли дві компанії — «Центр реабілітації “Візаві”» та «І.К.Вел». У результаті переможцем було визначено саме «І.К.Вел», яка отримала право здійснювати управління арештованою часткою у структурі «Вента ЛТД».

    Водночас уже на цьому етапі виникли додаткові питання щодо потенційного конфлікту інтересів і фактичної пов’язаності окремих учасників управління з попередньою структурою компанії. За наявною інформацією, «І.К.Вел» була заснована особами, які раніше мали прямий або опосередкований зв’язок із діяльністю «Вента ЛТД», зокрема через керівника компанії Олександра Волошина. Це викликало дискусії щодо прозорості конкурсної процедури та відповідності обраного управителя принципам незалежного управління арештованими активами, особливо з огляду на чутливість фармацевтичного сектору та значення цього ринку для національної безпеки.

    У підсумку структура контролю над компанією на певному етапі фактично концентрувалася в межах однієї управлінської лінії, коли значна частка впливу на «Вента ЛТД» здійснювалася через зв’язки з особами, які були залучені до її попередньої діяльності. Це додатково ускладнило ситуацію та стало одним із факторів подальшого перегляду рішень щодо управителя.

    Після зміни керівництва АРМА, зокрема після відставки Олени Думи, агентство переглянуло умови співпраці з «І.К.Вел» та ухвалило рішення про розірвання договору на управління арештованою часткою. Компанія не погодилася з таким кроком і звернулася до суду, оскаржуючи дії державного органу та наполягаючи на законності свого призначення за результатами конкурсного відбору.

    Подальший розвиток справи отримав своє продовження у судовій площині. Як повідомляється, Господарський суд міста Києва у рішенні від 22 квітня 2026 року, розглядаючи позов «І.К.Вел», дійшов висновку про відсутність достатніх доказів, які б підтверджували зв’язок компанії з колишніми російськими власниками активу. Суд також зазначив, що не встановлено правових підстав для невизнання результатів проведеного конкурсу на управління арештованою часткою «Вента ЛТД» та для непередачі активу переможцю торгів. Таким чином судова інстанція фактично поставила під сумнів аргументацію, яка лежала в основі управлінських рішень АРМА щодо розірвання договору.

    Попри це, фактична ситуація з управлінням активом залишається складною та багаторівневою. АРМА продовжує декларувати контроль над арештованою часткою, водночас юридичні суперечки між державним агентством і колишнім управителем тривають у судовій площині. Це створює ситуацію правової невизначеності, яка впливає не лише на корпоративну структуру «Вента ЛТД», але й на загальне сприйняття ефективності механізмів управління арештованими активами в Україні.

    У ширшому контексті історія навколо «Вента ЛТД» відображає складність процесів деолігархізації та деконцентрації капіталу, який мав російське походження, а також проблеми, що виникають під час спроб держави одночасно забезпечити прозорість конкурсних процедур, ефективність управління і юридичну бездоганність рішень. Фармацевтичний сектор, який є критично важливим для внутрішнього ринку та системи охорони здоров’я, у цьому випадку стає додатково чутливою сферою, де будь-які управлінські помилки або затримки можуть мати значний вплив на логістику постачання лікарських засобів.

    Таким чином, станом на сьогодні арештована частка у «Вента ЛТД» залишається під управлінням АРМА, однак остаточна модель управління активом, як і питання щодо легітимності попередніх управлінських рішень, продовжують бути предметом судових розглядів і адміністративних процедур. Ситуація фактично перебуває у перехідному стані, де юридичні рішення ще не повністю трансформувалися у стабільну управлінську практику, а сама справа залишається однією з показових у контексті того, як Україна працює з активами, пов’язаними з російським капіталом у період війни.

  • Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України до 2030 року, яка має стати одним із ключових економічних документів наступних років. Уряд поставив перед собою амбітну мету — збільшити обсяг експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів, зменшити залежність від сировинних товарів та перетворити Україну на державу з потужним виробництвом продукції з високою доданою вартістю.

    Про ухвалення документа повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Стратегія враховує виклики повномасштабної війни, процес післявоєнного відновлення країни та курс на повну інтеграцію до європейського економічного простору.

    За словами віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки, українська економіка має значний виробничий потенціал, який поки що використовується не повною мірою. Саме тому головним завданням держави стає створення умов для виходу українських компаній на нові зовнішні ринки, розширення географії експорту та збільшення частки продукції, що проходить глибоку переробку всередині країни.

    Нова стратегія передбачає масштабну трансформацію українського експорту. Якщо сьогодні значну частину валютних надходжень забезпечують аграрна продукція, руда, метал та інша сировина, то до кінця десятиліття уряд прагне змінити цю модель. У центрі уваги опиняться машинобудування, харчова промисловість, продукція переробки, ІТ-послуги, інноваційні технології та високотехнологічне виробництво.

    Документ містить чотири ключові цілі, які мають бути досягнуті до 2030 року. Насамперед йдеться про збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів. Для порівняння, за підсумками 2025 року цей показник оцінювався приблизно у 48 мільярдів доларів. Таким чином, уряд планує майже подвоїти експортний потенціал країни.

    Ще одним важливим завданням є скорочення частки сировинної продукції в структурі експорту. За даними уряду, станом на дев’ять місяців 2025 року частка товарів із низьким рівнем переробки становила понад 87%. До 2030 року цей показник планують знизити до 59%.

    Також стратегія передбачає збільшення співвідношення експорту до валового внутрішнього продукту до 33%. У 2024 році цей показник становив 29,4%, що свідчить про потенціал для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі.

    Окремий акцент зроблено на секторі послуг. Уряд прагне, щоб частка експорту послуг у загальній структурі експорту досягла 25%. Наразі вона становить близько 18%. Особливі надії покладаються на ІТ-галузь, інжиніринг, транспортні послуги, креативні індустрії та цифрову економіку.

    Для досягнення цих цілей уряд планує реалізувати низку системних реформ. Серед ключових напрямів — підтримка переробної промисловості, залучення інвестицій у виробництво, розвиток індустріальних парків, покращення логістичної інфраструктури та усунення торговельних бар’єрів на зовнішніх ринках.

    Важливу роль має відігравати Експортно-кредитне агентство України. Саме через нього держава планує розширювати фінансову підтримку українських виробників, страхувати експортні ризики та допомагати компаніям виходити на нові ринки.

    Суттєва увага приділятиметься й цифровізації державних сервісів для бізнесу. Уряд очікує, що спрощення процедур, автоматизація документів та електронні сервіси допоможуть українським компаніям швидше адаптуватися до вимог міжнародної торгівлі.

    Ще одним важливим напрямом стане розвиток національного бренду «Зроблено в Україні». Влада прагне підвищити впізнаваність українських товарів у світі та створити позитивну репутацію для продукції українського виробництва.

    Реалізація стратегії проходитиме у два етапи. Перший охоплюватиме період з 2026 по 2028 роки. У цей час головний акцент буде зроблено на оновленні законодавства, усуненні регуляторних перешкод, залученні інвестицій та відкритті нових ринків. Уряд прогнозує, що вже до 2028 року обсяг українського експорту може зрости до 80 мільярдів доларів.

    Другий етап, який триватиме з 2029 по 2030 роки, передбачатиме масштабування вже запущених реформ та формування комплексної системи підтримки українських експортерів.

    Важливим фактором реалізації стратегії залишається процес інтеграції України до Європейського Союзу. Очікується, що поступове наближення до європейських стандартів відкриватиме для українських компаній нові можливості на ринках ЄС. Саме європейський напрям залишається ключовим для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни.

    Позитивні сигнали вже спостерігаються в аграрному секторі. За даними Міністерства економіки, нині понад половину аграрного експорту України становлять продукти переробки. Якщо раніше українські компанії переважно продавали сировину, то зараз дедалі більше експортують готову продукцію та напівфабрикати. Частка такої продукції за останні роки зросла на 10 відсоткових пунктів.

    Експерти зазначають, що успішна реалізація нової експортної стратегії може стати одним із головних драйверів економічного відновлення країни після війни. Зростання експорту означатиме збільшення валютних надходжень, створення нових робочих місць, розвиток виробництва та підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу на світових ринках.

    Водночас досягнення поставлених цілей залежатиме від багатьох факторів, серед яких безпекова ситуація, швидкість відновлення інфраструктури, доступ бізнесу до фінансування та подальша інтеграція України до європейського економічного простору. Попри ці виклики уряд розраховує, що до 2030 року Україна зможе перейти від переважно сировинної моделі експорту до сучасної економіки, орієнтованої на виробництво продукції з високою доданою вартістю та конкурентоспроможністю на глобальних ринках.

  • Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Український бізнес готовий вкладати мільярди гривень у власну генерацію електроенергії, енергоефективність та модернізацію критичної інфраструктури, однак розвиток цих проєктів стримується застарілими правилами, тарифними перекосами та бюрократичними перепонами. Про це йдеться у спільній колонці голови економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олега Гетьмана та директора Українського інституту правової політики Єфрема Лащука для 24 Каналу.

    Автори наголошують, що після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності для бізнесу перестало бути способом економії коштів і перетворилося на фактор виживання підприємств. Саме тому українські компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки, системи накопичення енергії та інші об’єкти розподіленої генерації.

    За даними Міністерства енергетики, протягом 2024–2025 років приватний сектор став одним із головних драйверів розвитку малої генерації. Лише за програмами підтримки бізнесу та кредитування під державні гарантії підприємства залучили мільярди гривень на встановлення енергетичного обладнання. Водночас уряд неодноразово заявляв, що децентралізація генерації є одним із ключових напрямів підготовки до наступних опалювальних сезонів.

    Однак, як зазначають експерти, інвестиційний потенціал ринку досі залишається значною мірою заблокованим. Однією з головних проблем називають політику штучного стримування тарифів. Через адміністративне втручання в ціноутворення інвестори не отримують зрозумілих фінансових сигналів щодо окупності своїх проєктів. У результаті строки повернення вкладених коштів часто розтягуються на багато років, що знижує привабливість інвестицій у сектор.

    Ситуацію ускладнює й накопичення боргів на енергетичному ринку. За даними авторів матеріалу, лише на балансуючому ринку електроенергії заборгованість обчислюється десятками мільярдів гривень. НЕК «Укренерго» заборгувала учасникам ринку понад 30,9 млрд грн, тоді як самій компанії ринок винен понад 46,3 млрд грн. Така ситуація створює серйозні ризики для стабільної роботи всієї енергетичної системи та суттєво погіршує інвестиційний клімат.

    Окремою проблемою бізнес називає взаємодію з операторами систем розподілу електроенергії. Підприємці скаржаться на складні процедури підключення об’єктів генерації до мереж, відсутність єдиних стандартів і непрозорі вимоги щодо технічного обладнання. Особливо гостро питання стоїть для компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing — механізмом, який дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії в загальну мережу.

    За словами експертів, у багатьох випадках обленерго вимагають встановлення дорогих смарт-лічильників або додаткових систем комерційного обліку навіть тоді, коли технічної необхідності в цьому немає. Через це витрати на запуск проєктів суттєво зростають.

    Проблеми виникають і в бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати у власну генерацію та продавати надлишки електроенергії, ризикують втратити статус неприбуткових організацій через особливості чинного податкового законодавства. Це фактично блокує реалізацію багатьох проєктів енергетичної модернізації.

    Не менш складною залишається ситуація у сфері теплопостачання та водопостачання. Значна частина підприємств теплокомуненерго і водоканалів працює на обладнанні, яке експлуатується десятиліттями. При цьому балансова вартість активів часто не переглядалася роками, а амортизаційні відрахування не дозволяють накопичувати кошти для модернізації. Будь-яка спроба провести переоцінку майна автоматично створює додаткове податкове навантаження.

    Критику викликає і чинна система державних закупівель. Експерти наголошують, що сьогодні Prozorro орієнтована насамперед на найнижчу ціну товару, а не на його довгострокову ефективність. У результаті державні установи нерідко закуповують дешевше, але менш енергоефективне обладнання, що збільшує витрати на його експлуатацію в майбутньому.

    На думку авторів, для вирішення проблем необхідний комплексний перегляд правил функціонування енергетичного ринку. Серед першочергових кроків вони називають поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським енергетичним простором, скасування цінових обмежень на ринку та створення прозорого механізму погашення накопичених боргів.

    Також пропонується затвердити єдині стандарти підключення об’єктів розподіленої генерації, надати податкові гарантії бюджетним установам, які продають надлишки електроенергії, та спростити правила закупівлі енергії для комунального сектору.

    Важливим напрямом має стати підтримка інвестицій в енергоефективність. Для цього пропонується розширити державні програми страхування воєнних ризиків, запровадити оцінку повної вартості життєвого циклу обладнання під час державних закупівель, а також тимчасово скасувати ПДВ на імпорт і продаж сучасного енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів та інверторних систем.

    Експерти переконані, що саме приватний сектор може стати головним драйвером відновлення української енергетики після руйнувань, спричинених війною. Однак для цього необхідно створити передбачувані правила гри та усунути бар’єри, які сьогодні стримують інвестиції.

    Умови воєнного часу показали, що централізована енергосистема залишається вразливою до атак. Тому розвиток малої генерації, локальних джерел електроенергії та сучасних технологій накопичення енергії стає не лише економічним питанням, а й складовою національної безпеки. Якщо держава оперативно перегляне регуляторну політику та дозволить бізнесу повноцінно інвестувати в енергетику, Україна зможе не лише подолати наслідки нинішньої кризи, а й створити одну з найстійкіших енергосистем у Європі.

  • Тимчасово призупинена можливість бронювання нових співробітників через додаток ДІЯ для критичних підприємств

    Тимчасово призупинена можливість бронювання нових співробітників через додаток ДІЯ для критичних підприємств

    За інформацією наших джерел, з 1 по 10 червня призупинена можливість бронювання нових співробітників усім підприємствам, які мають критичний статус через додаток ДІЯ.

    “Систему переналаштовують на нові, ще не оголошені офіційно умови. Така ситуація триватиме до 10 червня, і в цей же час в будуть посилені патрулі ТЦК” – зазначає джерело.

    Як ми повідомляли раніше, щонайменше 300 військовозобов’язаних залишаться без бронювання в червні.

    За інформацією джерела, дані цієї категорії військовозобов’язаних є в ТЦК, тож з великою ймовірністю вони приймуть рішення про звільнення зі своїх підприємств.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів України змінює правила бронювання працівників. Уряд зобов’язав переглянути статус усіх критично важливих підприємств.

     

  • Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв

    Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв

    Уряд України детально роз’яснив нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників після оновлення критеріїв визначення критично важливих підприємств. Зміни, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 30 травня, мають зробити систему бронювання більш прозорою, контрольованою та захищеною від можливих зловживань.

    Відповідні роз’яснення оприлюднило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. У відомстві наголошують, що нововведення стосуються підприємств, установ та організацій, які забезпечують функціонування економіки, оборонного сектору та державних інституцій в умовах воєнного стану.

    Однією з ключових змін стало оновлення зарплатного критерію для бронювання працівників. Відтепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання його співробітників необхідно забезпечити середню нараховану заробітну плату не менше трьох мінімальних зарплат. Наразі цей показник становить 25 941 гривню до сплати податків.

    Для підприємств, розташованих на територіях активних або можливих бойових дій, а також у прифронтових районах, зберігається окремий, нижчий поріг — 2,5 мінімальної заробітної плати, або 21 618 гривень.

    Окрему увагу уряд приділив працівникам, які працюють за сумісництвом. Відтепер один військовозобов’язаний співробітник враховуватиметься у квоті бронювання лише один раз незалежно від кількості місць роботи. Таким чином влада прагне усунути практику, коли одна людина могла одночасно збільшувати квоту бронювання на кількох підприємствах.

    У міністерстві пояснюють, що працівник може бути врахований для бронювання як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Водночас він не може одночасно входити до квот кількох роботодавців.

    Ще один важливий блок змін стосується перегляду критеріїв критичності підприємств. Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні заново затвердити власні критерії за погодженням із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього підприємства, які вже мають статус критично важливих, повинні будуть підтвердити відповідність оновленим вимогам.

    Для бізнесу передбачено перехідний період. До 1 вересня чинний статус критичності підприємств та вже оформлені бронювання працівників залишатимуться дійсними. Це має дозволити роботодавцям без поспіху адаптуватися до нових правил та підготувати необхідні документи.

    У Мінекономіки наголошують, що державні органи повинні розглядати документи підприємств не довше ніж 10 робочих днів після отримання повного пакета документів. Влада запевняє, що робота між відомствами вже скоординована для недопущення затягування процедур.

    Окремо в уряді звернули увагу на те, що чинне законодавство не передбачає можливості бронювання фізичних осіб-підприємців. Водночас нові вимоги щодо рівня заробітної плати не поширюються на державні та комунальні підприємства.

    Працівникам рекомендують підтримувати актуальність своїх військово-облікових даних та уточнювати інформацію щодо бронювання безпосередньо у роботодавця. Уповноваженим особам підприємств радять завчасно перевірити відповідність оновленим критеріям, проаналізувати кадровий склад, переглянути список працівників для бронювання та підготувати документи для повторного підтвердження статусу критично важливого підприємства.

    У Кабміні підкреслюють, що зміни не спрямовані на скорочення можливостей бронювання для бізнесу. Головна мета реформи — забезпечити баланс між потребами оборони держави та стабільною роботою економіки, а також гарантувати, що відстрочку від мобілізації отримуватимуть саме ті працівники та підприємства, які справді мають критичне значення для функціонування країни під час війни.