Hronikanovostej.com

Позначка: біженці

  • Експерт спрогнозувала, хто повернеться з-за кордону

    Експерт спрогнозувала, хто повернеться з-за кордону

    Очільниця Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова заявила, що найбільша ймовірність повернення українців з-за кордону є серед висококваліфікованих фахівців. В інтерв’ю виданню NV вона зазначила, що першими повертаються ті громадяни, які мають в Україні власний бізнес, житло та високі заробітки.

    Лібанова пояснила, що ті, хто втратив роботу або чиє житло було зруйноване внаслідок війни, мають менше шансів на повернення. Вона зазначила, що для багатьох українців “медовий місяць” з європейським життям вже завершився, оскільки вони зіштовхнулися з труднощами адаптації за кордоном. Відмінності у школах, медичних послугах та навіть продуктах харчування стали перешкодами для комфортного життя в нових умовах.

    Окрему увагу Лібанова звернула на проблему невизнання українських кваліфікацій за кордоном. Багато спеціалістів, які мали в Україні високий статус, стикаються з проблемами при працевлаштуванні за кордоном. “Я тут кандидат наук, доцент, лікар, мене всі поважають, а там у кращому випадку медбрат чи медсестра,” — зазначила експертка.

    Демографічні виклики для України

    У попередньому інтерв’ю “Главкому” Лібанова повідомила, що в Україні вже ніколи не буде 50 мільйонів населення, і країна має адаптувати свою економіку до меншої кількості людей. До війни на квадратний кілометр в Україні припадало лише 45 осіб, що значно нижче за середній показник у Європі. Після війни очікується, що в деяких регіонах щільність населення впаде до менш ніж 30 осіб на квадратний кілометр.

    Експертка також наголосила на необхідності залучення мігрантів для підтримки демографічного рівня. За її прогнозами, щоб зберегти населення України на рівні 30 мільйонів, країна має щорічно приймати щонайменше 300 тисяч мігрантів.

  • Україну можуть покинути ще близько 400 тисяч чоловік через проблеми зі світлом

    Україну можуть покинути ще близько 400 тисяч чоловік через проблеми зі світлом

    Україна стикається з серйозними проблемами в енергетичній сфері, і це може мати важливі соціально-економічні наслідки. Агентство Bloomberg повідомляє, що наростити додаткові потужності в енергетиці до початку зими буде «нереально», що може призвести до значного витоку населення з країни.

    Наростити додаткові потужності з енергетики до зими Україні буде «нереально», тому країну можуть покинути близько 400 тисяч осіб через проблеми зі світлом.

    Про це пише агентство Bloomberg.

    «Досягти цих додаткових потужностей до кінця року практично неможливо», – сказав Денис Саква, енергетичний аналітик інвестбанку Dragon Capital.

    Якщо Україні вдасться децентралізувати виробництво електроенергії, Москва може перенести свої повітряні атаки на систему газорозподілу, щоб порушити постачання палива (міні-станції працюють на газу).

    Частота авіаударів Росії по таких об’єктах уже збільшилася цього року. «Ми безумовно стурбовані. Росіяни почали атакувати наші підземні сховища на заході України», – сказав глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов.

    Наразі через постійну невизначеність, спричинену російськими нападами, українцям важко планувати короткострокову перспективу, не кажучи вже про зиму. НБУ прогнозує, що ще 400 000 осіб залишать країну цього року через відключення світла та удари по інфраструктурі.

  • Зеленський закликав Захід не витрачати гроші на українських біженців, а відправити їх додому

    Зеленський закликав Захід не витрачати гроші на українських біженців, а відправити їх додому

    Президент України Володимир Зеленський закликав Захід переглянути свої фінансові зобов’язання щодо українських біженців і розглянути можливість їх повернення додому. Це сталося під час пресконференції, що відбулася в понеділок, 26 серпня 2024 року.

    На пресконференції президент заявив, що Заходу «політично вигідно» не витрачати гроші на українців, які не працюють за кордоном.

    При цьому Зеленський заперечує, що просив західних лідерів повернути в Україну чоловіків призовного віку. Каже, вони самі порушують ці питання в приватних бесідах, але публічно сказати «ми відправляємо українців додому, для нас це дуже дорого їх підтримувати» політично невигідно.

    «Простіше підняти це питання на зустрічі з президентом України, а потім сказати, що президент звернувся з проханням повернути українців. Я тільки за, але без примусу», – заявив Зеленський.

    Він каже, що Україна має повернути 7,5 млн біженців з-за кордону, щоб «годувати» 10,5 млн пенсіонерів. Але зробити це потрібно «без примусу, щоб вони хотіли це зробити».

    Восени планується ухвалення якогось рішення, яке має стимулювати українців повертатися.

  • Німеччина використовує хитрощі для повернення українських біженців на фронт

    Німеччина використовує хитрощі для повернення українських біженців на фронт

    Німецькі федеральні землі застосовують непередбачені заходи, щоб змусити українських біженців, які відмовляються від військової служби, повернутися додому, повідомляє Focus. Ці дії, які раніше залишалися непоміченими, викликали значний переполох лише нещодавно.

    Досі їхні дії залишалися непоміченими. Переполох зчинився вперше лише минулого тижня, коли уряд Гессена заявив у відповіді на запит від АдН: “Імміграційна влада Гессена не видаватиме українським чоловікам призовного віку жодних німецьких документів, що замінюють закордонні паспорти. Їм було б доцільно вирушити на Україну, щоб отримати там паспорт і пройти обов’язкову військову службу”.

    Тепер українські чоловіки мають їхати на батьківщину і продовжувати документи там – при цьому їх, найімовірніше, одразу ж заберуть до армії. Досі цього не відбувалося, бо федеральні землі видавали українцям паспорт іноземця. Тепер такої можливості більше немає – і не тільки в Гессені.

    Статс-секретар міністерства юстиції федеральної землі Баден-Вюртемберг Зігфрід Лорек підтвердив, що влада в його землі “вже не видає німецьких проїзних документів військовозобов’язаним українським чоловікам”. Сам політик ХДС вважає розумним, щоб українці пройшли військову службу. “Стосовно них не відбувається жодної несправедливості – навпаки, за українським законодавством вони підлягають переслідуванню за дезертирство”, – пояснив Лорек. За його словами, уряд хоче й надалі надавати Україні підтримку, сприяючи її здатності до самозахисту, а це включає в себе “спонукання громадян стати на захист своєї країни”.

    Уряд Баварії також підтримує цей підхід. Міністр внутрішніх справ Йоахім Херрманн заявив: “Я неодноразово закликав федеральний уряд внести розумні уточнення в питання про військовозобов’язаних біженців з України. Йдеться не тільки про те, чи видавати нам документи замість українських паспортів із вичерпаним терміном дії, а й про те, чи не послаблюємо ми чинними правилами обороноздатність України”.

  • До Молдови, після початку війни, в’їхали 23,5 тисячі українських чоловіків

    До Молдови, після початку війни, в’їхали 23,5 тисячі українських чоловіків

    За даними Радіо Свобода, після початку війни в Україні до Молдови нелегально в’їхали 23,5 тисячі українських чоловіків. Це викликало потребу у молдовських владах розглянути різні форми захисту для цих осіб, відповідно до міжнародних та національних норм.

    Видання пише, що Республіка Молдова надає іноземцям чотири форми захисту: статус біженця, гуманітарний захист, тимчасовий захист і політичний притулок.

    У березні 2023 року Генеральна інспекція з міграції запровадила тимчасовий механізм захисту – статус, яким можуть скористатися громадяни України на території Молдови.

    Офіційні дані, з якими ознайомилося Радіо Свобода, свідчать, що за рік і два місяці 12 764 українські чоловіки віком від 18 до 59 років – тобто більшість тих, хто в’їхав нелегально, – отримали саме такий статус тимчасового захисту.

  • Україна може вийти з війни з 25 мільйонами населення

    Україна може вийти з війни з 25 мільйонами населення

    За словами генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, найгірший сценарій війни з Росією передбачає суттєве зменшення населення України до 25 мільйонів осіб.

    Ця заява пролунала в контексті аналізу демографічних і соціальних наслідків тривалої війни.

    «Демографічна ситуація у нас дуже погана. При цьому кількість загиблих на фронті непорівнянна з кількістю тих, хто виїхав за кордон і не планує повертатися”, – заявив він.

    За його словами, кількість загиблих на фронті непорівнянна з кількістю тих, хто виїхав за кордон і не планує повертатися. Крім того, Паніотто зазначив, що щомісяця Україну безповоротно залишають 100-150 тис. осіб.

    Як зазначив соціолог, за найгіршого сценарію після закінчення бойових дій в Україні може залишитися 25 мільйонів українців, однак «точні строки закінчення війни не можна передбачити, тому цифра може істотно збільшитися». Також Паніотто додав, що після бойових дій і прогнозованої нової хвилі еміграції Україна залучатиме робочу силу з країн третього світу.

  • Українські біженці у Великій Британії стикаються зі зростаючими труднощами у пошуку кваліфікованої роботи

    Українські біженці у Великій Британії стикаються зі зростаючими труднощами у пошуку кваліфікованої роботи

    Багато українських біженців мають високу кваліфікацію та досвід у своїх професіях, однак вони змушені працювати на менш кваліфікованих посадах. Причини цього явища включають мовний бар’єр, необхідність підтвердження дипломів та сертифікатів, а також обмежені можливості на ринку праці.

    “Зараз дуже важко знайти роботу за фахом. Більшість із нас змушена брати будь-яку роботу, щоб забезпечити себе та свої родини,” – розповідає Олена, лікар з України, яка зараз працює на касі в супермаркеті в Лондоні.

    Погіршення ринку праці

    Британський ринок праці переживає період уповільнення. Згідно з даними Bloomberg, рівень безробіття зріс, а кількість вакансій зменшилась. Це створює додаткові труднощі для біженців, які намагаються знайти роботу.

    Наближення кінця терміну дії віз

    Ще однією проблемою є наближення до кінця терміну дії віз, виданих українським біженцям. Багато з них не впевнені у своєму майбутньому, оскільки невизначеність щодо подальшого статусу перебування у Великій Британії перешкоджає довгостроковому плануванню та пошуку стабільної роботи.

    “Не знаю, що буде далі. Чи продовжать нам візи, чи доведеться повертатися додому. Це дуже лякає,” – ділиться своїми переживаннями Андрій, інженер з України.

    Зменшення підтримки

    Загальний інтерес до допомоги українським біженцям поступово зменшується. Спочатку вони отримували значну підтримку від британського уряду та місцевих громад, однак зараз ця підтримка зменшується. Це ускладнює їхню інтеграцію та можливість знайти відповідну роботу.

    Аналітики вказують на необхідність впровадження програм з перекваліфікації та адаптації українських біженців до вимог британського ринку праці. Також важливо розглянути питання продовження терміну дії віз, щоб надати їм більше часу для інтеграції.

    Заклик до дій

    На даний момент, багато українських біженців продовжують боротися за своє місце на ринку праці Великої Британії, сподіваючись на підтримку уряду та місцевих громад у подоланні цих викликів. Важливо, щоб британська влада та міжнародна спільнота не забували про них і надавали необхідну допомогу.

  • Додому повернеться третина біженців, на Україну чекатиме нова хвиля міграції

    Додому повернеться третина біженців, на Україну чекатиме нова хвиля міграції

    Серед українських біженців за кордоном 61% заявляють, що їхні заробітки перевищують попередні до повномасштабного вторгнення. Незважаючи на загальне скорочення отримуваної допомоги, близько 71% біженців все ще отримують певний рівень підтримки.

    Згідно з дослідженням Центру економічної стратегії (ЦЕС) на кінець січня 2024 року, за кордоном перебувало 4,9 млн українців через війну. ЦЕС виділив чотири групи біженців.

    Перша група – люди із зон бойових дій (15%). Це особи, які були змушені покинути свої домівки через активні бойові дії або окупацію територій. Їх частіше за інших представляють жінки віком 25-49 років, які виїхали з дітьми та проживають у Польщі. Ця група також частіше працює за наймом або шукає роботу. Люди із зон бойових дій менш схильні до повернення в Україну: лише 13,8% планують повернутися, порівняно з 26,2% серед усіх біженців. Їхнє рішення щодо повернення залежить від створення умов для цього.

    Друга група – самозабезпечені (30%). Ці люди найменше отримують допомогу від країни перебування і частіше самостійно оплачують оренду житла. Вони також частіше працюють дистанційно для українських компаній або на повний робочий день в країні перебування. Ця група має відносно вищий рівень доходу порівняно з попереднім періодом. Більшість з них планує повернутися в Україну: 45,1% точно планують повернутися, а 64,3% виражають бажання або планують це.

    Люди старшого віку (28%) Ця група в основному складається з людей у віці 50+, більшість з яких не мають вищої освіти. В порівнянні з іншими категоріями, вони рідше отримують соціальні виплати, а ті, які все ж отримують, не завжди вистачає навіть на базові потреби. Ці люди мають більш глибокі зв’язки з Україною, ніж представники інших груп: 62,8% з них повернулися до України після виїзду, порівняно з 46,4% серед усіх біженців.

    Люди в процесі інтеграції (27%) Це українці, які активно влаштовуються у країні, де перебувають. Вони частіше за інших відвідують мовні курси та інші навчальні заклади, і часто ще не працюють. Щедра соціальна підтримка дозволяє їм зосередитися на навчанні: більшість (67,3%) мають житло від держави (порівняно з 37,8% серед усіх біженців), 82,8% отримують соціальні виплати (порівняно з 39,5% серед усіх біженців), а 85,2% відвідують мовні курси (порівняно з 35,9% серед усіх). Багато представників цієї групи перебувають у країнах з великодушною соціальною підтримкою. Наприклад, їх частка в Німеччині складає 40%. Українці в цій групі менше пов’язані з батьківщиною та менше схильні до повернення: лише 16,5% з них точно планують повернутися.

    Глава Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, Василь Воскобойник, зауважує, що завершення війни та навіть початок активної відбудови країни не гарантують стрімкого зростання економіки. За прогнозами Мінекономіки на 2032 рік, ВВП України складе 262 млрд доларів. Для порівняння, польський ВВП минулого року становив 700 млрд доларів, і за вісім років можна передбачити, що обсяг польської економіки досягне 1 трлн доларів. Це означає, що через вісім років ВВП Польщі буде майже в чотири рази вище за ВВП України. Це також підтверджує, що в Польщі, а також в інших країнах, таких як Німеччина, будуть кращі умови життя, вищі зарплати і більший рівень соціального захисту, ніж в Україні. Внаслідок цього українці продовжуватимуть виїжджати за кордон у пошуках кращого життя.

    Прогнози щодо повернення громадян до України є песимістичними. Навіть після завершення війни міграція не припиниться. Аналітики Центру економічної стратегії (ЦЕС) визначили, скільки українців можуть виїхати за кордон після скасування заборони на виїзд чоловіків за кордон. Вони розрахували, що за кордон можуть виїхати додатково 87,6 тисяч українців за оптимістичного сценарію, 115 тисяч за середнього і 154,9 тисяч за песимістичного сценарію.

    Василь Воскобойник вказує, що для запобігання подальшої міграції Україна має вирішувати три основні проблеми, які є для громадян найважливішими. По-перше, це робота, яка дозволяє заробляти достатньо грошей. По-друге, це житло, оскільки відсутність житла перешкоджає людям повернутися або оселитися в Україні. По-третє, це інфраструктура, включаючи систему освіти. Василь Воскобойник наголошує, що багато батьків розглядають рівень освіти, перш ніж приймати рішення про повернення, оскільки система освіти в Україні має свої недоліки. Це також стимулює вивіз дітей з країни.

    Відповідно до Василя Воскобойника, прогнози щодо повернення та міграції є дуже песимістичними. Після закінчення війни близько 30% громадян повернуться додому, але очікується нова хвиля міграції. Триватиме відтік українців за кордон, і це найближчим часом не зупиниться.

  • Харків стає непридатним до життя

    Харків стає непридатним до життя

    Пішли плітки, що життя в Харкові щодня стає гіршим і нереальним.

    Світла майже немає, води немає, опалення немає. У магазинах оплата тільки готівкою. Скрізь черги. Банки працюють із перебоями. Лікарні ледве-ледве функціонують.

    Це тільки маленька частина глобальної проблеми.
    Харків скоро стане містом примарою.

    Банкова спробувала зупинити медійно паніку, але не змогла. Проблем у місті дедалі більше, а допомоги від держави майже немає.

    Росіяни продовжують бити в Харкові по енергетичній і вже газовій інфраструктурі, роблячи місто непридатним для життя.

    Відтік населення продовжиться.

    Це перший сигнал, що Харків будуть брати. Питання часу.

    Восени, найімовірніше, будуть проводити Харківську наступальну операцію, оскільки дефіцит е/е посилиться, а потреба зросте.

    Та й поспішати росіянам немає сенсу. Україна з кожним днем стає занадто дорогою в обслуговуванні та забезпеченні, що негативно впливає на подальше бажання заходу фінансувати Київ.

  • Українці успішно інтегруються в іноземні ринки праці

    Українці успішно інтегруються в іноземні ринки праці

    61% українців за кордоном заробляє більше, ніж до початку військового конфлікту. Як свідчать результати третьої хвилі дослідження Центру економічної стратегії, українські біженці поступово інтегруються в іноземні ринки праці. І доволі успішно.

    Серед працевлаштованих українських громадян за кордоном уже більшість повідомляє, що заробляє більше, ніж до початку воєнного конфлікту. Таких майже на 20% більше, ніж у листопаді 2022 року.

    Приблизно половина серед працевлаштованих за кордоном українців працює не за тією спеціальністю, за якою працювала в мирний час. Але за понад рік їхня частка дещо знизилася – з 60% до 51%. На 8% зросла частка тих, хто знайшов роботу за своєю або суміжною спеціальністю.

    Попри загальне зменшення отримуваної підтримки, рівень допомоги українцям за кордоном залишається значним. Приблизно 71% біженців отримують будь-яку підтримку від уряду країни перебування. У листопаді 2022 року цей показник становив 92,5%.

    Як бачимо, втрачаючи підтримку, українці не повертаються додому, а намагаються швидше вписатися в нову для себе дійсність. І з кожним місяцем продовження військового конфлікту вони дедалі глибше пускатимуть коріння в чужі землі. А українському уряду, як і раніше, нічого їм запропонувати, щоб мотивувати своїх громадян повернутися додому. Ба більше, бачачи, як чинить влада всередині України з переселенцями, біженці за кордоном триста разів подумають, чи варто їм взагалі повертатися.